CC BY
14
УДК 323.21(438)(4-672СС)(093.2)«1989/2004»
Ю. В. Окуньовська
«трет1й сектор» польщ1
в оф1Ц1йних документах ее
Дана стаття розкривае сутмсть поняття загальноевропейського «третьего сектору» та громадського сектору Польщ1. У досл1дженм проанал1зовано основш документи, якг регламентують д1яльмсть неурядових (громадських) организаций у Свропейському Союз1. Вивчено процес 7нституал^зацИ польського «третього сектору» в1д 1990р. (було Мцшовано переговорний процес з укладання Свропейськог Угоди) до 2004р. (входження Польщ1 до Свропейського Союзу)
Ключовi слова: «трет1й сектор», СС, конвенщя, трактат, ¡нституал1защя, фундаментальт принципи.
Постановка проблема. Громадсью оргашзацп у Сврот вiдрiзняються одна вщ одно! сво'1'ми структурними особливостями, сферами дiяльностi та джерелами фшансування. Багато оргашзацш займаються лише питаннями мюцевого та локального рiвнiв, iншi ж виходять за межi краши та отримують статус мiжнародних оргашзацш. Досить часто громадсью оргашзацп у Свро-т згадуються пiд загальною назвою «третш сектор». Для того щоб вивчити мiсце «третього сектору» Польщi у правовому полi СС, потрiбно дослiдити спiльнi риси для всього громадського сектору СС. Неурядовi оргашзацп Свропейського Союзу мають низку притаманних рис, що включають в себе: постановку мети та завдань оргашзацш, окреслення основних методiв реаль зацп дiяльностi, чiтку структуру функцюнування органiзацiй, спiвробiтництво зi свiтовими оргашзащями, такими як: ЮНЕСКО та ВООЗ. Громадсью оргашзацп у Сврот мають довгу юторш. До першорядних актiв, якi визначають статус оргашзацш, належать «Мiжнародний пакт про цившьш i полiтичнi права» та «Мжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурнi права» вiд 16 грудня 1966 р. Наступним важливим актом стало ршення 24 квiтня 1986 р. Ради Свропи про розробку Свропейсько! Конвенцп про визнання правосуб'ектност мiжнародних громадських органiзацiй. Держави, яю при-ймали цю Конвенцiю, мали визнавати права та обов'язки мiжнародних громадських оргашзацш у сво!х крашах. У багатьох крашах - членах Свропейського Союзу немае спешальних законiв про громадськi оргашзацп чи подiбнi добровiльнi об'еднання оаб, зокрема, у Великiй Британп, Грецп, Дани, 1рландп, 1спанп, Ггалп, Португалп та Швецп. Слiд зауважити, що у шют-
226
© Окуньовська Ю. В., 2017
надцяти з 27 кра'н - члешв СС дiяльнiсть неурядових оргашзацш взагалi не регулюеться окремо i не мае наслiдкiв щодо статусу неурядових оргашзацш. Щоправда, для цшей оподаткування мiжнародна дiяльнiсть все-таки мае певне значення, i закони Велико! Британп, Нiдерландiв, Нiмеччини, Польщi та Фшляндп вимагають, щоб цiлi мiжнародноi дiяльностi неурядово'' оргаш-зацп не суперечили нацюнальним законам [1, с. 6].
Аналiз останн1х джерел i публЫацш. Розроблешсть теми в украшськш науковiй лiтературi не мае достатнього висв^лення. Даним питанням част-ково займалися таю юторики та пол^ологи: А. Беззубенко [2], В. Бшецький [3], С. Федонюк [4], Л. Усаченко [5]. Також нами використовувалась праця Л. Козак [6], яка виступае як керiвник проекту «Неурядовi оргашзацп Свро-пейського Союзу», та О. Вшшкова [1], який представляе мережу розвитку европейського права. Що стосуеться польсько'' юторюграфи, ми використо-вували працi С. Голшовсько'' [7], Р. Козлiчки [8], Г. Сасшовського [9], Р. То-вальськi [10].
Мета статтi - дослщити мюце «третього сектору» Польщi в офшшних документах Свропейського Союзу.
Виклад основного матерiалу. В европейському контекст громадсью оргашзацп виконують роль посередника при взаемодп Свропейсько'' комюп, Свропейського парламенту, Економiчним та соцiальним комiтетом, Ком^етом з регiональних питань та з Радою Свропи. Творення европейсько'' пол^ики за участю громадських органiзацiй дозволяе виробити стльну полiтику у формуванш европейсько'1' громадсько' думки.
Вперше европейський «третш сектор» в офiцiйних документах Свропейського Союзу з'явився у 90-х рр. ХХ ст. у «Зеленш книзi сустльно'' пол^ики», датованш 1993 р., а згодом у «Бшй книзi сусшльно' пол^ики» - 1994 р. Першочергова суть громадських оргашзацш за даними книгами полягала у суспшьнш дiяльностi та взаемодп мiж рiзними державами та СС. «Бша книга» оцiнюе важливiсть «третього сектору», роль якого визначае як «систему раннього попередження полггичних дискусш» [10, s. 71]. Зпдно з цiею книгою ми дiзнаемося, що оргашзацп можуть бути включеш в процес управ-лiння за умови, що вони будуть «вщповщальними, надшними i вiдкритими».
«Третiй сектор» активно налагоджував дiяльнiсть з шститушями СС у сферi громадсько' та сустльно' активностi через мiсцевi та регюнальш оргашзацп. Питання взаемодп згадувалося в: Установчому трактат! Свропей-сько' Спiльноти у контекстi суспiльного дiалогу (арк. 138-139), Свропейсько-му економiчно-господарському комiтетi (арк. 257) та у додатку до Маастрихт-ського трактату (№ 23 та 38). Саме у цьому додатку було вказано на суспшьно корисну дiяльнiсть оргашзацш [8]. Окремо слщ видiлити вщноси-
ни неурядових оргашзацш з Свропейською комiсieю та Свропейським парламентом. Ще Свропейська комiсiя у 1997 р. видала так зване «Поввдомлення» стосовно неурядових оргашзацш у Сврот, але згодом була змушена заморо-зити свою ствпрацю з «третiм сектором» до часу реформування дiяльностi Свропейсько'' комюп.
У европейському контекстi громадськi оргашзацп мають на метi особли-ву роль, яка полягае у налагодженш ствпращ мiж Свропейською комiсiею, Свропейським парламентом, Економiчним та соцiальним комiтетом, Ком^е-том регiональним, Радою Свропи.
Важливе мiсце у вивченнi взаемодп шституцш СС та неурядового сектору займае Свропейський економiчний i сошальний комiтет. У другiй полови-ш 1990-х рр., з ростом значущосп неурядового сектору Комiтети СС бшьш активно беруть участь у справах сектору та сприяють розвитку громадянсько-го суспiльства. З власно'' шщативи Свропейсько'' комюп почали видаватися роздуми про ставлення до сектору громадських оргашзацш: «Думки про ствпрацю благодшних асощацш як економiчних партнерiв суспшьства i до-помогу в област соцiального обмiну» (грудень 1997), «Думка про громадсью оргашзацп i фундацп в Свропi» (сiчень 1998), «Думки про роль i вклад громадських оргашзацп у побудовi громадянського суспшьства в Сврот» (ве-ресень 1999). Дат документа тдводили загальну думку про ствпрацю неурядових секторiв рiзних кра'н стосовно дiяльностi у межах Свропейського Союзу [8].
Наступим кроком взаемодп громадських оргашзацш i Економiчним та сошальним ком^етом стало видання першо'' Конвенцп оргашзацш громад-ського суспiльства у 1999 р. Дана конвеншя ще називаеться «^м для неурядових оргашзацш». Варто зазначити, що даний документ був спрямований на демократизашю правового поля стосовно громадського сектору у Свро-пейському Союзь Подальша доля даного документа розглядалась на Мiж-народнш конференцп та закiнчилась з тдписанням Нiццького трактату у 2000 р. Даний трактат шщював: проведення зус^чей з представниками громадських оргашзацш двiчi на рiк, обговорення основних проблем i цшей дiяльностi, проведення дискусш стосовно взаемодп та ствпращ [11].
Дипломатичнi вiдносини мiж Польщею та Свропейським Економiчним Спiвтовариством були встановлеш ще у вереснi 1988 р., а 19 вересня 1989 р. мiж ними було тдписано договiр про торговельне та економiчне спiвробiт-ництво.
У Польщi евроiнтеграцiйний курс розвитку кра'ни починае свiй вщлш з лiта 1990 р., коли було шшшовано переговорний процес з укладання Свро-пейсько'' Угоди. Новим етапом стало тдписання в 16 грудня 1991 р. Свро-пейсько'' Угоди (або Угоди про асощащю) мiж Польщею та СС, яка заклада-
ла основи членства Польщi в Свропейському Союз^ започатковувала основи Bce6Î4HOï законодавчо'1 ушфшацл, економiчних та суспшьних nepeMiH. Угода про асоцiацiю набула чинност 1 лютого 1994 р. [12].
Коли 7 лютого 1992 р. було тдписано Маастрихтську угоду, що набула чинностi 1 листопада 1993 р., краши - члени €С та краши-претенденти в чер-говий раз узаконили та розширили повноваження загальноевропейського «третього сектору». Таким чином, Польща, як краша - претендент на вступ приедналась до умов Маастрихтського договору [3]. Вщповщно до Свропей-сько'1 угоди Польща взяла на себе зобов'язання наблизити свое законодавство до законодавства €С. З метою виконання вищезазначених завдань у Польщi 24 лютого 1994 р. було утворено Комiсiю експерпв з гармошзацп польсько-го права з правом €С, яка розробила довгострокову програму адаптацп поль-ського законодавства до acquis communautaire [13]. Було визначено 23 прю-ритетш сфери адаптацп законодавства, якi охоплювали 6iльшe сфер, нiж було передбачено в Свропейськш угодi. Згодом було розроблено плани внесення змш до чинного законодавства i, де необхщно, плани розроблення нових за-кошв iз вiдповiдним обгрунтуванням у зазначених сферах, тсля чого скла-дались вщповщш звiти, дeякi з яких стали основою для розробки законодав-чих заходiв з гармошзацп.
Необхщно зазначити, що взагалi адаптацiя нащонального законодавства до acquis communautaire - це дуже динамiчний процес, i цшком природно, що вiн не обмежувався визначенням конкретних сфер адаптацп та певними актами законодавства €С, оскшьки поняття acquis communautaire включае в себе не тiльки власне ноpмативно-пpавовi акти GC (регламенти, директиви, ршення, резолюцп та iн.), а й загальш принципи права €С, piшeння Свро-пейського суду, спшьш стратеги, спiльнi дiï та спшьш позицiï в рамках спiль-но'1' зовнiшньоï полiтики i полiтики безпеки та iн.
У 1996 р. сталась помина подiя у процеа взаемодiï «третього сектору» Польщi та €С, було створено першу «Платформу Свропейських Суспiльних Неурядових Оpганiзацiй», мета яко'1 полягала у загальноевpопeйськiй дiяль-ностi, що включала в себе локальш оpганiзацiï, якi працювали на користь сустльства. Окpiм «Платформи», дiяли й iншi мiжнаpоднi оpганiзацiï, яю перебрали на себе роль суспшьно корисних та вважалися пpовiдними у Свропейському Союз^ а саме: Amnesty International, Caritas, Greenpeace, Charities Aid Foundation [9, s. 37].
Наступним кроком для польського громадського сектору стало пщписан-ня Амстердамського договору 2 жовтня 1997 р. (набув чинносп 1 травня 1999 р.), зпдно з яким проголошувалося розширення Свропейського Союзу на Схщ.
Згiдно з Амстердамським договором Польща розпочала активний процес пepeоpiентацiï на шлях европейсько'1 iнтeгpацiï. У 1997 р. було розроблено
Нацюнальну стратепю штеграцп Польщ^ яка була основою широко! про-грами гармошзацп законодавства i виконавчо'1' дiяльностi, з пiдготовки Поль-щi до майбутнього членства в Свропейському Союзi [16].
Загалом стратегия зумовлювалася також перебiгом реалiзацii Свропейського договору та станом тдготовки Польщi до членства, висновком Сврокомь сп щодо заявки Польщi на членство, а також документом «Партнерство для членства». Документ, який прийняла Рада М1шс^в 23 червня 1998 р., мютив напрями пристосувань i графк ix реалiзацii на 1998-2002 рр. Серед завдань були короткотермiновi - ri, якi були реалiзованi в 1998 р. без додатково! тд-тримки програми PHARE, за допомогою мiжнародниx фiнансовиx iнституцiй. Середньотермiновi завдання було заплановано реалiзувати до 2002 р. - iз залученням кредипв мiжнародниx iнституцiй, програми PHARE, а з 2000 р. -зi спещальних передвступних фондiв СС. Завдання також можна класифшу-вати на ri, що стосувалися окремих секторiв, та горизонтальнi, орieнтованi на багато галузей [4, с. 101]. Серед шших шституцш, причетних до процесу гармошзацп у Польщ^ вщзначимо Нацюнальну раду з европейсько'1' штеграцп та Комiсiю европейського права, яка функцюнувала з липня 2000 р. до жовтня 2001 р.
Важливою складовою вивчення европейського, а зокрема i польського «третього сектору», е наявнють загальноевропейських документiв, яю не е мiжнародними договорами, тобто не передбачають ратифiкацiю i подальше ч^ке виконання ix норм вщповщними державами, проте вiдiграють роль у становленш громадських органiзацiй. Перший - Фундаментальш принципи статусу неурядових оргашзацш в Сврот, прийнят учасниками багатосторон-ньо! зустрiчi, оргашзовано'1' Радою Свропи 5 липня 2002 р., iз Пояснювальним меморандумом до них [14]. Другий - Рекомендашя Комiтету мЫс^в Ради Свропи державам - членам щодо правового статусу неурядових оргашзацш у Сврот № CM/Rec(2007)14 [15].
У 2004 р. Польща вступае в Свропейський Союз. У дiяльностi неурядових оргашзацш розпочався новий етап, який характеризувався наявнютю партнерства, шо було обов'язковою умовою для отримання коштв так званих структурних фондiв. Наслiдком цього стало, зокрема, запрошення представ-никiв неурядових оргашзацш в Мошторинговий i Управляючий ком^ет.
Таким чином, дослiдивши загальнi риси европейського та польського «третього сектору» та проаналiзувавши ix вiдображення у документах СС, ми зробили таю висновки: по-перше, «третiй сектор» у Свропейському Со-юзi мае багаторiчну та складну iсторiю, що супроводжуеться надскладною iнституалiзацiею та регламентацiею в рiзниx iнституцiяx Свропейського Союзу. По-друге, Польща iз сво'1'м громадським сектором на штеграцшному шляху пройшла всi законодавчi та установчi етапи. По-трете, починаючи вiд
л1та 1990 р. та до травня 2004 р. польський громадський сектор працював на благо польського сустльства, узгоджуючи свою дiяльнiсть з шститушями Свропейського Союзу. Найбiльш важливим перiодом для «третього сектору» Польщi виступае пiдписання Амстердамського договору та шдписання на-тонально'1' стратеги штеграцп Польщi у 1997 р. Перспективним напрямом подальшого дослiдження е вивчення дiяльностi громадських органiзацiй Польщi з детальним описом сфер дiяльностi «третього сектору».
Л1ТЕРАТУРА
1. Вшшков О. Громадсью органiзацii у Свропейському Союзк як вони утворюють-ся та ддать? / О. Вiннiков. - К., 2010. - 25 с.
2. Беззубенко А. Загальний контекст та становище польського третього сектору в 1989-2004 рр. / А. Беззубенко // Гшея : наук. вюн.: зб. наук. пр. - 2013. -Вип. 73. - С. 85-87.
3. Бшецький В. С. «Третш сектор» як основа громадянського сустльства [Елект-ронний ресурс] / В. С. Бшецький // Вiртуальна русь. - Режим доступу: http://www.vesna.org.ua/txt/biletskv/trsec.html.
4. Федонюк С. 1нституцшна европеiзацiя в Польщi в процес вступу до €С / С. Фе-донюк // Украша та Польща: минуле, сьогодення, перспективи. - 2012. - Т. 1. -С.99-103.
5. Усаченко Л. М. Зарубiжний досвщ неурядових оргашзацш: функцiональнi мо-делi [Електронний ресурс] /Л. М. Усаченко. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/ e-journals/Dutp/2010_1/txts/10ulmofm.pdf.
6. Козак С. Неурядовi оргашзацн Свропейського Союзу: порiвняльний аналiз громадських оргашзацш Украши / С. Козак. - К. : ВПЦ «Киiв. ун-т», 2002. - 48 с.
7. Golinowska S. Polityka Spoleczna a process integracji Polski z Unia Europejska [Електронний ресурс] / Stanislawa Golinowska // Nowa dylematy polityki spolecznej. - № 65. - S. 1-32. - Режим доступу: http://europa.edu.pl/portal/index/st rony?mainSP=articles&mainSRV=europa&methid=79964314&page=attachement& aid=374&latch=0.
8. Kozlicka R. Pozycja organizacji pozarz^dowych w Unii Europejskiej [Електронний ресурс] / Renata Kozlicka. - Режим доступу: http://www.ngo.pl/files/biblioteka.ngo.pl/ public/ksiazki/Klon/dialogobywatelski1.pdf.
9. Sasinowski H. Spoleczenstwo obywatelskie i jego rola w budowie demokracji / H. Sasinowski // Ekonomia i Zarz^dzanie. - 2012. - Tom 4, Nr 1. - S. 30-46.
10. Dialog spoleczny: najnowsze dyskusje i koncepcje / red. Rafa! Towalski. - Warszawa : CPS «Dialog», 2007. - 118 s.
11. Traktat z Nicei zmieniaj^cy Traktat o Unii Europejskiej, Traktat ustanawiaj^cy Wspolnot? Europejsk^ oraz niektore zwi^zane z nimi akty prawne [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// http://oide.sejm.gov.pl/oide/index.php?option=com_ content&view=article&id=14430&Itemid=425.
12. Traktat o Unii Eurupejskiej [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// http://oide.sejm.gov.pl/oide/images/files/dokumenty/traktaty/Traktat_z_Maastricht_ PL_1.pdf.
13. Europe Agreement establishing an association between the European Communities and their Member States, of the one part, and the Republic of Poland, of the other part // Official Journal (L). - 1993. - P. 0002-0180.
14. Фундаментальш принципи щодо статусу неурядових оргашзацш в Сврот (Прийнято учасниками багатосторонньо! зустрiчi, оргашзовано! Радою Свропи) Страсбург, 5 липня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994 %20209.
15. Рекомендация CM/REC(2007)14 Комитета министров государств-членов. Принята Комитетом министров на 1006 заседании заместителей министров от 10 октября 2007 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/994_937.
16. Narodowa strategia integracji: styczen 1997 / Komitet Integracj I Europejskiej. -Warszawa : Kom. Integracji Europejskiej, 1997. - 72 s.
«ТРЕТИЙ СЕКТОР» ПОЛЬШИ В ОФИЦИАЛЬНЫХ ДОКУМЕНТАХ ЕС
Окуневская Ю. В.
Данная статья раскрывает сущность понятия общеевропейского «третьего сектора» и общественного сектора Польши. В исследовании проанализированы основные документы, регламентирующие деятельность неправительственных (общественных) организаций в Европейском Союзе. Изучен процесс институали-зации польского «третьего сектора» от 1990 г. (был инициирован переговорный процесс по заключению Европейского Соглашения) до 2004 г. (вхождение Польши в Европейский Союз).
Ключевые слова: «третий сектор», ЕС, конвенция, трактат, институализация, фундаментальные принципы.
POLAND'S «THIRD SECTOR» IN OFFICIAL EU DOCUMENTS
Okun'ovs'ka Y. V
The given paper reveals entity concept of European «third sector» and public sector of Poland.
Basic documents that regulate the activity of UN nongovernmental (public) organizations are analyzed in this paper, in particular: the «Green book of Public Politics» (1993), the «White book of Public Politics» (1994), Constituent Treatise of European Community
in the context ofpublic dialogue, documents of the European Economic and Social Committee, Appendix to the Treaty of Maastricht, numbers 23 and 38.
Cooperation ofpublic organizations in adjusting of collaboration between the European Commission, European Parliament, Economic and Social Committee, Committee of the Regions, Council of Europe is studied.
The process of institutionalization of the Polish «third sector» to the norms of European Union from 1990, when the process of negotiations with the conclusion of European Treaty to 2004, the date of introducing Poland to the European Union was researched.
The author pays great attention to the important aspect of studying of European and in particular Polish «third sector» and also states the presence of general European but not international agreements ,that do not need the ratification andfurther clear implementation of their norms by the corresponding states, however pay the important role in public organizations development: Fundamental principles of status of nongovernmental organizations in Europe, adopted by the participants of the multilateral meeting, organized by the Council of Europe on July, 5, 2002, with the Explanatory memorandum to them, the Recommendations of Ministers Committee of the Council of Europe to the state members about the legal status of nongovernmental organizations in Europe № CM/Rec (2007).
Interconnection between public organizations of Poland and Constituent Treaties of European Union on the basics of the Treaty of Maastricht, the Treaty of Amsterdam and the Treaty of Nice are studied in this paper.
The author pays attention to the important documents for Polish public organizations, especially acceptance of National strategy of integration of Poland and «Partnership for Membership». The strategy became the basics for the wide program of harmonization of legislation in executive branch ofpolitical power, for the background of Poland to future membership in European Union and adjusting of dialogue between all «third sector».
Key words: the «third sector», UN, convention, treatise, institutionalization, fundamental principles.
