CC BY
11
|'х об1гу, не може бути грошима. Кориснють товару, не воло-д1ючи можливютю бути вираженою через загальну корис-нють - гроол, не може мати ¡ цЫу як форму вираження ко-рисностк Не можна визначити розм1р, зокрема, корисност ¡ висловлювати и меж1 в поняттях, 'й не адекватних. Корис-нють як яюсна ¡ ктьюсна визначенють не може бути вимЬ ряна грошима, як ¡ виражена в цУ. Будь-яка кориснють мае сво' способи ¡ величини вим^ювання.
Громадська кориснють товару, представлена його вар-тютю, вим^юеться ттьки 'й властивою м1рою ¡ виражаеться вщповщним масштабом.
У зв'язку з цим слщ зауважити, що автори, як намагають-ся вим^ювати кориснють товару за допомогою грошей ¡ висловлювати и в ц1н1, по сут безпосередньо визначають не кориснють, а вартють товару, а через вартють - сусптьну його кориснють.
Пщбиваючи попередн пщсумки анал^у корисност як основи цЫи ¡ цЫоутворення, необхщно констатувати, що ко-риснють товару - внутршньо властива йому яюсть. Вона не ¡снуе поза сусптьно необхщно''' праф, витрачено' на и вироб-ництво, або вартост¡, тобто в товар¡ ми маемо еднють вар-тост¡ ¡ и вираження в ™ чи ¡нш¡й сусптьно''' и корисност¡.
Здавалося б, принципово повинна в¡др¡знятися в¡д кон-цепцп корисност¡, варт¡сна теор¡я ц¡ни. На жаль, в ый нерщ-ко викладаеться зм¡стовна характеристика двоУстоУ природи товару ¡ звертаеться увага ттьки на варт¡сть, причому сус-птьна корисн¡сть затрат прац¡ ¡нод¡ ¡гноруеться. При цьому автори, як¡ намагаються синтезувати вартюну теор¡ю ц¡ни ¡ концепц¡ю й корисност¡, не помнають того очевидного факту, що в цьому випадку кориснюна цЫа товару виявляеться позбавлена сво' основи - вартоси а так звана вартюна ц¡на - сусп¡льноí й корисност¡. Варт¡сть при даних обставинах перестае бути м^ою сусптьно''' корисност товару. Автори по-д^них погляд¡в на варт¡сну ц¡ну, мабуть, вир¡шили ¡гнорувати те, що витрати сусптьно необхщно' прац вважають суспть-ну корисн¡сть й результат¡в.
При цьому не слщ забувати ¡ про те, що цЫа - грошове вираження вартост¡. Гроол передують появ¡ ц¡ни товару. Зви-чайно, можна спочатку виходити з ¡снування грошей, але в
даному випадку вартють, позбавлена сусп¡льноí корисноси не м¡стить необх¡дних умов для появи грошей. Якщо товар позбавлений одного з¡ сво'х якостей, то вЫ не мае внутрш-нього протирнчя м¡ж варт¡стю ¡ споживчою вартютю, а отже, ¡ можливост бути джерелом грошей. Якщо ж немае грошей, то в¡дсутня можливють визначення через 1'хне посередни-цтво вартосл, а отже, ¡ появи и ц¡ни. 1ншими словами, вартю-но' ц¡ни як тако' не може бути за визначенням.
Висновки
Ретроспективний аналв теор¡й вартост¡ земель показав, що вартють - економнна категор¡я, яка диференц¡йовано визна-чаеться р¡зними науковими школами. Але в одному вчен еди-н¡ - роль, яку врграе варт¡сть земель в сучасних економнних в¡дносинах, величезна ¡ багатогранна. Адже використовуючи и, можна не т¡льки забезпечувати ринковий об¡г земельних дтя-нок, а й економнними методами створювати умови для охоро-ни ¡ рацюнального використання, мабуть, найголовн¡шого природного ресурсу планети Земля - само' землк
Також варто слщ вщзначити тюне взаeмов¡дношення двох економ¡чних категорм - ц¡ни ¡ вартост¡, незважаючи на на-явну зовн¡шню простоту, воно залишаеться в економ¡чн¡й науц не до к¡нця вир¡шеною проблемою. До цього дня три-вае дискус¡я, в чому полягае залежнють м¡ж ними, як вони визначаються, до яких меж розповсюджуеться.
Список використаних джерел
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.,1962.
2. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Рикардо Д. Соч. Т. 1. - М.: Политиздат, 1955.
3. Сэй Ж.-Б. Трактат по политической экономии // Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии. Экономические софизмы. Экономические гармонии / Ф. Бастиа. — М.: Дело, 2000.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1993. - Т. 1.
5. Методичн основи грошовоТ офнки земель в Украп-л / [Ю.Ф. Дех-тяренко, М.Г. Лихогруд, Ю.М. Манцевич, Ю.М. Палеха]. - К.: Проф1, 2007. - 624 с.
Н.В. ПРИКАЗЮК,
к.е.н., доцент, в.о. зав!дувача кафедри страхування та ризик-менеджменту, Ки'вський нац!ональний университет¡м. Тараса Шевченка
Трансформащя моделей регулювання страховой д1яльност
Доспджено особливост! формування та розвитку ¡снуючих моделей регулювання страховой дяльност! у свт, визначе-но основн! напрями ¿х трансформации. На основ! проведеного анал!зу запропоновано рекомендацИ щодо розробки ефек-тивно' модел! державного регулювання страхово' дяльност! в Укра'н¡.
Ключов! слова: державне регулювання страхово' дяльност¡, модел! регулювання страхово' дяльност¡, страхова система, страхов! компанн, злиття ! поглинання страхових компанй, нацональн! економ!чн! системи, глобапзаця.
Н.В. ПРИКАЗЮК,
к.э.н., доцент, и.о. заведующего кафедрой страхования и риск-менеджмента, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Трансформация моделей регулирования страховой деятельности
Исследованы особенности формирования и развития существующих моделей регулирования страховой деятельности в мире, определены основные направления их трансформации. На основе проведенного анализа предложены рекомендации по разработке эффективной модели государственного регулирования страховой деятельности в Украине.
38 Формування ринкових вщносин в УкраУы №8 (183)/2016
© Н.В. ПРИКАЗЮК, 2016
Ключевые слова: государственное регулирование страховой деятельности, модели регулирования страховой деятельности, страховая система, страховые компании, слияния и поглощения страховых компаний, национальные экономические системы, глобализация.
N. PRYKAZIUK,
PhD in economics, associate Professor, acting Head of Department of Insurance and Risk Management,
Taras Shevchenko National University
Transformation of models regulation of insurance
The features of formation and development of existing models of regulation of insurance in the world are investigated; the main directions of transformation are analyzed. Based on the analysis the proposals for developing an effective model of state regulation of insurance are suggested.
Keywords: government regulation of insurance, models regulation of insurance, the insurance system, insurance companies, mergers and acquisitions of insurance companies, national economies, globalization.
Постановка проблеми. Д1яльнють держави щодо регулювання страховоУ сфери спрямована, перш за все, на реал1за-цю стратепчних ц1лей i завдань економ1чноУ пол1тики у галузк Визначення прюрителв державноУ полiтики в страхов^ сферi виходить з рiвня розвитку i стану страховоУ системи, i'í ролi та значення в нацюнальый економщ. Формування сучасноУ страховоУ системи не може вщбуватися автономно, iзольовано вщ тих процеав, як здмснюються в межах нацюнальноУ економiч-ноУ системи. Макроекономiчнi тенденци позначаються на ста-нi страховоУ системи, показники якоУ, в певнiй мiрi, служать Ы-дикаторами стану нацiональноУ економки. Залежно вiд рiвня розвитку нацюнальноУ економiчноУ системи та окремих УУ сег-ментiв змiнюються цiлi, методи, форми, а також Ыструменти державного регулювання, змiнюються його моделi, що воло-дiють вираженим нацiональним та юторичним характером, на нацiональному, репональному та галузевому рiвнях. Розвиток нацюнальноУ страховоУ системи i УУ гармоыйна Ытегра^я у свЬ товий страховий прослр не можуть бути досягнул без формування ефективноУ моделi регулювання страховоУ дiяльностi.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Рiзно-манiтнi пiдходи до регулювання страховоУ справи перебува-ли в колi наукових iнтересiв багатьох украУнських науков-цiв, а саме В.Д. Базилевича, Н.М. ВнуковоУ, 0.0. ГаманковоУ, 0.М. Залетова, С.А. Навроцького, С.С. 0садця, Р.В. Пiкус, Н.В. Ткаченко, 0.Ф. Фiлонюка, Л.В. Шiрiнян та Ыших науков-цiв. Вiддаючи належне розробкам вчених у цм галузi, слщ зазначити, що наразi iснуe потреба у вивченн особливостей регулювання страховоУ дiяльностi в рiзних краУнах св^у на основi застосування iснуючих моделей та, як наслщок, ви-значенн заходiв щодо пiдвищення ефективностi державного регулювання страховоУ дiяльностi в УкраМ
Метою статт'1 е вивчення особливостей формування та розвитку юнуючих моделей регулювання страховоУ дiяль-ност у свiтi та на фй основi окреслення пропозицiй щодо впровадження ефективноУ моделi державного регулювання страховоУ дiяльностi в УкраУнi.
Виклад основного матер1алу. Свгговою практикою ю-торично вироблено рiзнi моделi державного регулювання страховоУ дiяльностi, що носять жорстюший чи бiльш лiбе-ральний характер. Варто погодитися з думкою фахiвцiв, що юную^ моделi регулювання страховоУ дiяльностi е уывер-сальними в частин певних параметрiв i одночасно значно розрiзняються в нацiональних економiчних системах.
Унiверсальнiсть моделей регулювання страховоУ дiяль-ностi проявляеться в наступному: формуванн галузевого
страхового законодавства; видтены спецiально' регулюючоУ структури - оргаыв страхового нагляду; встановленнi правил i критерпв допуску до ведення страхових операцй здм-сненнi контролю за поточною дiяльнiстю страхових компаый, страхових посередникiв; наявностi податкового регулювання. Специфка й оригiнальнiсть моделей регулювання страховоУ дiяльностi може проявлятися в рiзних аспектах: осо-бливостях страхового i загального законодавства; статус i структурi органiв страхового нагляду; процедурних питаннях допуску до страховоУ дiяльностi; методах i формах регулювання страховоУ дiяльностi; ступеня популярност й актив-ностi використання окремих Ыструменлв регулювання [1, 2].
Поряд iз проявом нацiональних особливостей у со^аль-но-економiчному розвитку рiзних краУн останнiм часом спо-стергаеться поступове розмивання iстотних вiдмiнностей i формування його загальних тенденцм, у тому чи^ i в сфе-рi державного регулювання. Це пояснюеться ефектом гло-балiзацii', який значною мiрою проявляеться в фiнансовiй сфер^ оскiльки у фiнансовiй сферi спостер^аеться висока, в порiвняннi з галузями реального сектору, мобтьнють капЬ талу, маневренють фiнансових iнструментiв, а також вщнос-на гнучкiсть регулювання.
Зокрема, в державному регулюванн страховоУ дiяльностi розрiзняють англо-американську i нiмецьку (континенталь-ну) моделi. Нiмецька модель використовувалася в бтьшост захiдноeвропейських краУн, маючи певну специфку в ^меч-чиы, ФранцiУ, Скандинавських та iнших краУнах. Англо-аме-риканська iсторично склалася у Великобритани i з певними модифка^ями знайшла застосування в США.
Для ымецькоУ моделi була характерна висока ступЫь державного регулювання, що виражаеться в контролi над фЬ нансовими ринками i iнститутами, особливо за дiяльнiстю страхових компанiй та банюв. Використання даноУ моделi пояснюе стiйкiсть i надiйнiсть страховоУ системи Ымеччини протягом всього часу УУ юнування.
Англо-американська модель у фЫансовому вщношен-нi характеризуеться достатньою рухливютю структури ак-цiонерного капiталу внаслщок значноУ ролi в економiцi фондового ринку [3, с. 14]. 0собливост фЫансового сектору, в тому чи^ i страхового, Великобритани i США обумовле-нi значною мiрою iсторичними передумовами. Англiйськi страховi компани з моменту Ух появи, в цтому були орieнто-ванi на мiжнароднi операцiУ. Через Лондон проходить один з найбтьших обсягiв страхових операцм i мiжнародного пе-рестрахування. Внаслiдок впливу процесiв фiнансовоУ гло-
6ал1зацИ' в европейських краУнах вщбулося впровадження елеменлв англо-американськоУ модели зокрема поширення «акцюнерного каттал^му» (Нщерланди, Швейцарт, Бель-пя, Швецт та ФЫляндт).
0днюю з суттевих рис англо-американськоУ модел1 е ак-тивний прояв полггики дерегулювання в економщ 80-90-х роюв минулого столггтя, що проявилася в скасуванн контролю над процентними ставками ¡ рухом капггалу, обмеженн щодо сумщення видв дтльност на фЫансовому ринку [4, с. 89]. Процес дерегулювання викликав рвке скорочення меж м1ж рвними фЫансово-кредитними установами (¡нституцм-ними ¡нвесторами): страховими компан¡ями, банками, пенай-ними фондами та ¡нвестицмними компан¡ями. Кр¡м того, цей процес був активвований ун¡версал¡зац¡eю ф¡нансового законодавства ¡ формуванням загальних регулюючих органЬ зац¡й. В результат¡ збтьшилися випадки злиття ¡ поглинань у фЫансовм сфер¡, у тому чи^ в сум¡жних УУ сегментах. Саме з цього часу розпочався зростаючий тренд под^них угод у свт.
Так, у страхов^ галуз¡ рвке зростання угод по злиттю ¡ по-глинанню розпочалося з 1989 року ¡ фактично тривало аж до
2000 року. У 2000 роц вщбувся перший п¡к угод по злиттю ¡ поглинанню, шьюсть яких становила 1072 одиниц¡ ¡ загальна сума яких становила $148 млрд. Наступним п¡ком стали 2007 ¡ 2008 роки, коли загальний обсяг кошлв в¡д проведення угод по злиттю ¡ поглинанню в страхов^ сфер¡ становив $128 млрд. у 2007 роц та $106 млрд. у 2008 роцк Слщ зазначити, що свЬ това фЫансово-економнна криза 2008-2009 рок¡в призве-ла до р^кого зростання грошового обсягу угод по злиттю ¡ поглинанню в страхов^ галуз¡ в 2010 роцк Зростання к¡лькост¡ угод по злиттю ¡ поглинанню розпочалося з 2010 року ¡ тривае до цього часу (за виключення 2012 ¡ 2013 рок¡в), як в ктьюс-ному, так ¡ в грошовому вираженн¡ (див. рис.).
Така ситуацт е проявом одн° з характерних рис страховоУ дтльносл, а саме: розриву м^ прийняттям страховоУ вщ-пов¡дальност¡ та УУ виконанням. Таким чином, макроекономн-н коливання позначаються на страхов^ галуз¡ через певний часовий лаг, який зазвичай становить рк ¡ б¡льше. Динам¡ка проведення угод з¡ злиття ¡ поглинання у страховому секто-р¡ е св¡дченням його значноУ залежност¡ в¡д макроекономн-ноУ ситуац¡У.
□ Загальний обсягкошивугод(нлрд.дол. США)
■ Ктьмстьугод, од.
991
г3
79
992
597
80
186
142 117
200
400
600
800
1000
1200
Цинамша проведення угод з1 злиття I поглинання у страховому сектор1 св1ту, 1985-2015 роки
Джерело: складено автором за даними [5].
Посилення процесс м1ждержавноУ ¡нтеграцп, ¡нтернацюна-лваци, глобалваци економ¡ки призводить до поступового ско-рочення меж м¡ж р¡зними нацюнальними моделями державного регулювання страхово' дтльностк Назр¡ла необx¡дн¡сть створення единих п¡дxод¡в до регулювання д¡яльност¡ страхо-вих компан¡й, що мають розгалужену мжнародну мережу.
Практика економ¡чниx перетворень у розвинених кра'нах св¡ту ¡люструе р¡зн¡ аспекти процесу глобал¡зац¡í, обумовлен актив¡зац¡eю ¡нтеграц¡йниx процес¡в в уах сферах д¡яльност¡ та на вах р¡вняx.
Одним ¡з найб¡льш показових прикладв багатопланово-го явища глобалвацп е формування загально'' модел¡ роз-витку кра'н Бвропейського Союзу. Для цих кра'н характерна практично повна ¡нтеграцт ф¡нансовиx систем, що призводить до посилення мждержавних потоюв кап¡тал¡в, товар¡в ¡ послуг. Загальна модель економ¡чного розвитку кра'н БС склалася з концептуального зближення нацюнальних моделей. Першочерговим завданням став захист ¡нтересв стра-xувальник¡в - фвичних ос¡б, а також надання свободи стра-ховим компан¡ям у розширенн д¡яльност¡, впровадження так звано' системи «едино'' лщензп» [6, с. 15]. 1нструментом формування едино'' системи державного регулювання страхово' дтльност е Директиви БС у страхування як¡ досить активно переглядаються ¡ видозм¡нюються.
Унасл¡док розширення ¡нтеграцмних тенденц¡й в БС вщ-булася передача низки регулюючих функц¡й на наднацю-нальний р¡вень. Це, перш за все, стосуеться транскордонно'' дтльносл, зняття обмежень на свободу заснування страхо-вих компан¡й в кра'нах БС, визначення загальних принцип¡в оргаызацп основних вид¡в страхово'' д¡яльност¡. Загальн засади регулювання в окремих сегментах страхово' дтльнос-т¡ дозволили усунути розб^ност в нац¡ональному законо-давств¡ ¡ забезпечити захист споживачв страхових послуг - страxувальник¡в та вигодонабувачв - у частин¡ вщповщ-ност¡ ф¡нансовиx гарант¡й у рвних кра'нах.
Для полегшення регулювання встановлюються един пщ-ходи до класифкаци вид¡в страхово'' д¡яльност¡, вимог до заснування фтм ¡ доч^ых п¡дрозд¡л¡в, у тому числ¡ в окремих сферах дтльностк Сл¡д зазначити, що в кра'нах БС д^ть спец¡альн¡ нормативн¡ акти з питань страхування судових витрат, автоцивтьно'' вщповщальнос^, асистансу, кредитного страхування, оргаызацп взаемного страхування, спв-страхування, а також обмЫу ¡нформац¡eю м¡ж органами на-гляду кра'н Бвропейського Союзу та ¡нших кра'н. Сп¡льного розумЫня було досягнуто ¡ щодо складання фЫансово'' зв^-ност¡, розрахунку страхових резерва, визначення категор¡й дозволених активв для покриття резерв¡в ¡ вимог до рюня платоспроможност¡ страхових компаый. Перш¡ ун¡ф¡кован¡ вимоги до платоспроможност страxовик¡в кра'н - член¡в БС були закртлеы Директивами БС (1973 року - для non-life страхування та 1979 року - для life страхування). На сьогод-н вимоги до платоспроможност страхових компаый визна-чаються положеннями Solvency I, прийнятими у 2002 роф, та Solvency II, прийнятими у 2009 роцк
Крм того, на наднацюнальному р¡вн¡ регулюванню пщ-лягае дтльнють страхових груп ¡ ф¡нансовиx конгломера-т¡в, а також процедури, пов'язан з реорган¡зац¡eю та лквЬ дацюю страхових компан¡й. Таким чином, бтыхлсть питань,
пов'язаних з регулюванням дтльност страхових компан¡й, переведен¡ на наднацюнальний р¡вень.
З огляду на зазначене, можна стверджувати, що вщбува-еться як¡сне видозм¡нення функц¡й держави в економр за-галом, в тому чи^ ¡ у сфер¡ страхування. Зокрема, пщвищи-лися вимоги до прозорост фЫансово'' ¡нформацп страxовик¡в. Полггика дерегулювання 80-х ¡ початку 90-х роюв посту-пилася м¡сцем економный пол¡тиц¡, заснован¡й на поеднан-н державного та ринкового регулювання, низка регулюючих фунщй держави у сфер¡ страхування передаеться на наднацюнальний р¡вень. Кр¡м того, на наднацюнальному рвы стали формуватися неформальн структури для органваци роботи, пов'язано'' ¡з запоб¡ганням св¡товиx ф¡нансовиx криз.
Модел¡ державного регулювання страхово' д¡яльност¡ ви-дозм¡нюються в¡дпов¡дно до явищ, що вщбуваються в свто-в¡й економщк Конвергенц¡я р¡зниx вид¡в ф¡нансовоí дтль-ност¡ актив¡зувала процес ¡нтеграцп вщповщних регулюючих орган¡в. Зокрема, консол¡дац¡я фЫансового нагляду стала-ся в Швеци, Ф¡нлянд¡í, Канад¡, Япони та Ымеччинк Сл¡дом за розвиненими кра'нами под^ы заходи стали вживатися ¡ в кра'нах з переx¡дною економ¡кою - Болгари, Угорщин¡, низц¡ кра'н СНД та в ¡нших кра'нах. Модел¡ регулювання страхово' дтльност в кра'нах з перехщною економ¡кою перебувають у процес еволюци ¡ пристосування до основних свггових тен-денц¡й [7]. На сьогодн в Украíн¡ також взято курс на побудо-ву мегарегулятора у ф¡нансов¡й сфер¡.
Страхове законодавство в рвних кра'нах св^у м¡стить св¡й особливий наб¡р нормативно-правових акт¡в, спрямованих на регулювання страхово' дтльностк У цих документах вЬ дображаються загальн¡ принципи орган¡зац¡í страхово'' дЬ яльност¡, порядок зд¡йснення страхових операцй вимоги до суб'eкт¡в страхово'' дтльност^ форми орган¡зац¡'' державного регулювання в страхуванн тощо. В умовах ¡нтернацюналЬ заци законодавчо'' бази видтяються два п¡дxоди до регулювання вщносин у сфер¡ страхування.
Основу першого п¡дxоду становить первюна гармоыза-ц¡я та ун¡ф¡кац¡я нацюнальних законодавств. Що стосуеться другого пщходу, то тут не береться до уваги нацюнальне законодавство, а встановлюеться «нацюнальний режим» або «режим найбтьшого сприяння» для ¡ноземних страхових компаый. Найб¡льш доц¡льним, з нашо'' точки зору для нацюнальних страхових систем е перший пщхщ, при якому в процес¡ гармонвацп враховуються ¡нтереси вс¡x стор¡н.
Розглядаючи сучасн модел¡ регулювання страхово' дтль-ност¡ у св¡т¡, варто зауважити, що Укра'на на сьогодн¡ пом^-но в¡дстаe у процес¡ приведення системи регулювання страхово' дтльност у вщповщнють з¡ св¡товими стандартами. По мр л¡берал¡зац¡í укра'нський страховий ринок найближче до нацюнального типу. В процес л¡берал¡зац¡í ринку видтяеть-ся низка етап¡в, що ведуть вщ консервативного до вщкрито-го ринку. Вщповщно до ц¡e'' перюдизаци Укра'на нин¡ знахо-диться на стади обмежено'' л¡берал¡зац¡í.
Загалом процес формування державного регулювання ринку страхування Укра'ни умовно можна роздтити на де-к¡лька етап¡в: I етап (1991-1996) - стихмне регулювання страхового ринку Укра'ни; II етап (1996-2001) - етап за-родження «цив^зованого» державного регулювання страхового ринку Укра'ни; III етап (2001-2008) - етап розви-
тку державного регулювання страхового ринку УкраУни [8, с. 102-104]; IV етап (2008 рк - до сьогодення] - етап гармо-ызаци державного регулювання страхового ринку УкраУни з вимогами СвгговоУ оргаызацп' торг1вл1 (С0Т].
У зв'язку 3i вступом УкраУни у 2008 роц до С0Т поста-ла потреба (у вiдповiдностi з правилами ГенеральноУ угоди про торпвлю послугами (ГАТС]] у забезпеченнi «нацюналь-ного режиму» тобто, режиму, не менш сприятливого, нiж вЬ тчизняним послугам чи постачальникам послуг, та доступу на ринок в секторi фЫансових послуг (включаючи страхо-вi послуги та тi, що вщносяться до страхових]. Як результат, 10.04.2008 до Закону УкраУни «Про страхування» були вне-сенi змiни, зпдно з якими скасовано вимогу щодо надання послуг представництвами страхових та перестрахових бро-керiв-нерезидентiв лише через послйы представництва в УкраУнi, як повиннi бути зареeстрованi як платники подат-ку вiдповiдно до законодавства УкраУни та включен до державного реестру страхових або перестрахових брокерiв, i дозволено страховим та/або перестраховим брокерам-нерезидентам здiйснювати дiяльнiсть на територiУ УкраУни пю-ля письмового повщомлення про цей намiр Уповноважений орган за встановленою ним формою.
0днак УкраУна досягла вщстрочки в питаннi надання до-зволу вщкривати в УкраУн фiлiали Ыоземних страховикiв i зняття обмежень на участь Ыозем^в в капiталi страхових компанм. Так, iноземнi страховi компанп' отримали право надавати страховi послуги через сво'У фтп лише через 5 рокiв з дня вступу УкраУни до С0Т - з17 травня 2013 року. ^м того, iз зазначеного часу пщвищилися вимоги до статутного фонду страхових компаый зi страхування життя, при створены life страховоУ компани статутний фонд мае дорiв-нювати сумi не меншiй 10 млн. евро.
23 листопада 2011 року за Указом Президента УкраУни №1070/2011 було створено Нацюнальну комiсiю, що здмснюе державне регулювання у сферi ринюв фЫансових послуг, та вiдповiдно реорганiзовано Державну комiсiю з регулювання ринюв фiнансових послуг УкраУни.
Висновки
Аналiз моделей регулювання страховоУ дiяльностi свщчить, що iснуючi моделi мають сптьы риси в частинi певних пара-метрiв i одночасно значно рiзняться в кожнiй нацiональнiй економiчнiй системк При цьому на сьогоднi внаслщок глоба-лiзацiйних та iнтеграцiйних процеав вiдбуваeться поступова трансформацiя моделей регулювання страховоУ дiяльностi в свiтi. Зокрема, спостеркаеться поступове розмивання щен-тифкацмних меж мiж рiзними нацiональними моделями регулювання страховоУ дiяльностi з метою вироблення единих
пiдходiв до регулювання дiяльностi страхових компанiй, що мають розгалужену мiжнародну мережу. Також мають мю-це тенденци поеднання державного регулювання та саморе-гулювання у сферi страхування, передачi низки регулюючих функцiй держави на наднацюнальний рiвень, iнтеграцiУ регулюючих оргаыв у фiнансово-кредитнiй сферi та, вщповщно, консолщаци фiнансового нагляду, шляхом створення мега-регуляторiв.
На нашу думку, пщ час формування моделi регулювання страховоУ дiяльностi в УкраУнi слщ враховувати не лише до-свщ iнших краУн, якi пройшли подiбний еволюцiйний шлях, а й юную^ та потенцiйнi умови УУ реалiзацii', такi як: рiвень еко-номiчного розвитку краУни загалом та страхового ринку, зокрема; зацкавленють сусптьства i державних структур у розвитку страховоУ галуз^ форми органiзацii' страхових вщносин; юнуючий досвiд регулювання страховоУ дiяльностi; можливiсть використання нових i ефективних форм регулювання; Ытегра^я нацiональноi' страховоУ галузi у свтову; кон-вергенцiя механiзмiв регулювання страховоУ, банювсько'У та iншоi' фЫансово'У дiяльностi; узгодженiсть державного i рин-кового аспектiв регулювання страховоУ дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Кубл1кова Т.Б. Нац1ональн1 модел1 державного регулювання страховоУ д1яльност1 / Т.Б. Кубл1коа [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/406
2. Насырова Г.А. Модели государственного регулирования страховой деятельности / Г.А. Насырова [Електрон. ресурс] Режим доступу: http:// http://cyberleninka.ru/article/n/modeli-gosudarstvennogo-regulirovaniya-strahovoy-deyatelnosti
3. Жилкина М. Государственное регулирование страхового рынка в зарубежных странах / М. Жилкина // Финансовый бизнес. -2012. - №1. - С. 13-16.
4. Рубцов Б.Б. Современные фондовые рынки: [учебное пособие для вузов.] / Б.Б. Рубцов. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 928 с.
5. 0фМйний сайт 1нституту злиття, поглинання та альянив (Institute of Mergers, Acquisitions and Alliances] [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: https://imaa-institute.org.
6. Щеголев А.В. Пути повышения эффективности регулирования отечественного страхового рынка / А.В. Щеглов // Страховое дело. - 2014. - №4(219]. - С. 19-23.
7. Русул Л.В. Зарубiжнi моделi та схеми регулювання ринку страхових послуг / Л.В. Русул [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://bsfa.edu.ua/nauka/arhiv_konferencij/internet_ konferenciya_23112012/sekciya_4.
8. Приказюк Н.В. Державне регулювання страхового сектору УкраУни: тенденцп та перспективи розвитку / Н.В. Приказюк // Фг нанси УкраУни. - 2010. - №7 (176]. - С. 101-108.
