CC BY
47
НАУКОВА ДИСКУС1Я SCIENTIFIC DISCUSSION
УДК 657.433.9:631.8
ТРАНСФЕРТНЕ Ц1НОУТВОРЕННЯ ПРИ ЗД1ЙСНЕНН1 ВНУТР1ШНЬОГРУПОВИХ ОПЕРАЦ1Й: ПОНЯТТЯ ТА ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ФIНАНСОВОÏ ЗВ1ТНОСТ1
Н.В. Гойло, к.е.н.
ДВНЗ «Кшвський нацгональний економ1чний унгверситет 1мет Вадима Гетьмана», Кшв, Украта
Гойло Н.В. Трансфертне цшоутворення при здшснент внутрШньогрупових операцш: поняття та вплив на показники фшансовог звiтностi.
Проан^зовано сутшсть методiв трансфертного цшоутворення, визначено !х переваги та недолжи, запропоновано Робочу таблицю визначення рiзницi мiж трансфертною цiною/тарифом та звичайною цiною для складання Звiту про контрольоваш операци, надано рекомендаци щодо вiдображення внутрiшньогрупових розрахункiв у фшансовш звiтностi пiдприeмств-учасникiв групи, що забезпечить шформатившсть фшансово! звiтностi пiдприeмств-учасникiв групи та спростить процедуру складання консолщовано! фшансово! звiтностi материнською компанieю.
Ключовi слова: трансфертне цшоутворення, методи трансфертного цшоутворення, внутрiшньогруповi операци, внутрiшньогруповi розрахунки, фiнансова звiтнiсть
Гойло Н.В. Трансфертное ценообразование при осуществлении внутригрупповых операций: понятие и влияние на показатели финансовой отчетности.
Проанализированы сущность методов трансфертного ценообразования, определены их преимущества и недостатки, предложено Рабочую таблицу определения разницы между трансфертной ценой/тарифом и обычной ценой для составления Отчета о контролируемых операциях, даны рекомендации по отражению внутригрупповых расчетов в финансовой отчетности предприятий-участников группы, что обеспечит информативность финансовой отчетности предприятий-участников группы и упростит процедуру составления консолидированной финансовой отчетности материнской компанией.
Ключевые слова: трансфертное ценообразование, методы трансфертного ценообразования, внутригрупповые операции, внутригрупповые расчеты, финансовая отчетность
Goilo N.V. Transfer pricing in carrying out intra-group transactions: the concept and impact on financial statements.
The article analizes the essence of transfer pricing methods, identifies their strengths and weaknesses, suggests "Working Table determining the difference between transfer price/tariff and the regular price for drawing up a Statement of Controlled Operations", gives recommendations on reflecting intra-group payments in the financial statements of companies-participants which will provide informativeness of financial statements of companies-participants and simplify the preparation of consolidated financial statements of the parent company.
Keywords: transfer pricing, methods of transfer pricing, intra-group transactions, intra-group settlements, financial statements
Вданий час у бшьшосп сучасних моделей ринково1 eKOHOMÎKH, як в Украшу так i за кордоном, активно створюються, функцюнують i розвиваються корпо-ративш економiчнi структури у виглядi холдинпв, концершв, корпорацш i т.д. У змщненш позицш об'еднань шдприемств на свггових ринках i забезпеченш ïx ефективного функцюнування важливого значения набувають внутршньо-груповi зв'язки, реал1зашя яких вiдбуваeться у формi рiзноманiтниx господарських операцiй, що в результата об'еднуються у внутрiшньогруповi розрахунки. Особливостi трансфертного цiноутворення при здшсненш внутршньо-групових операцiй, необхщшсть посилення контролю за обсягом таких операцш та заборговашстю, що виникае в результатi, особливостi оподаткування, специфiчнi риси окремих процедур обумовлюють необхщшсть розробки рекомендацiй теоретичного та практичного характеру щодо звггаого вiдображения розрахуншв, що здiйснюються в межах групи шдприемств.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Вагомий внесок у дослщження теоретико-методологiчниx та органiзацiйно-методичниx питань бухгалтерського облшу та контролю внутршшх розрахунк1в зробили вiтчизиянi та зарубiжиi вченi: А.С. Борзова, О.М. Брадул, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, Н.О. Литвиненко, С.П. Лозовицький, М.Р. Лучко, Н.М. Малюга, С.З. Мошенський, I.I. Невас, А.В. Озеран, В.О. Озеран, В.П. Онищенко, Н.А. Остап'юк, В.П. Пантелеев, С.М. Петренко, О.1. Пилипенко, П.М. Попов, М.С. Пушкар, О.А. Романенко, С.С. Свiрiдова, 1.В. Семчук, О.С. Снiжко, Я.В. Соколов, З.1. Тенюх, Г.В. Уман-щв, Л.В. Чижевська, 1.Я. Яремко.
Питания трансфертного шноутворення розглянуто у працях: А. Вагенгофера, Р. Доджа, К. Друр^ Г. Кюппера, Д. Пфафа, П. Хорвача.
Науковцями трансфертне щноутворення розглянуто з рiзних точок зору. Однак, питання механiзму використання трансферних цiн при здiйсненнi внутрiшньогрупових операцш корпоративними утвореннями е порiвняно новим для вичизняно! економiки, а, вщтак, потребуе подальшого дослiдження.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Незважаючи на те, що трансфертнi цши е об'ектом численних дослiджень як в Укра1ш, так i за кордоном, праць, присвячених дослiдженню формування шформацп про внутрiшнi операцп всередиш групи пiдприемств iз застосуванням трасферних цiн для цiлей управлiння ефектившстю розрахунк1в, практично немае. Можливо, це обумовлено розвиненою практикою внутрiшньокорпоративного регулювання. Але базовi аспекти повиннi бути розроблеш в единому пiдходi.
При цьому шформащя, яка в даний час включаеться у звiтнiсть за внутршньогруповими операцiями, лише вiдображае поточну подiю, зафiксовану в бухгалтерському облшу, але не може повнiстю задовольнити потребу рiзних груп користувачiв у прийнятп управлiнських рiшень щодо тдвищення ефективностi розрахунк1в мiж учасниками групи тдприемств. Необхiдна як1сно нова фшансова iнформацiя про внутрiшньогруповi розрахунки, на основi яко! можна не тшьки аналiзувати ситуацiю, а й приймати рiшення з управлiння цими розрахунками, а також використовувати 11 для аналiзу ситуацп, що склалася на галузевому рiвнi.
Недостатня теоретична база для воображения в бухгалтерському облшу внутрiшньогрупових розрахунк1в у зв'язку з неточшстю даних, розбiжиостi при звiрцi на звiтну дату, викликають необхщшсть подальшого розвитку методологи !х облшу та контролю. Також вiдсутнiсть единих методичних засад щодо розкриття шформацп про внутрiшнi розрахунки у фшансовш звiтностi визначили актуальнiсть дослiджения даного питання.
Метою статтi е проаналiзувати змiст iснуючих методiв трансфертного цiноутворения, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньогрупових розрахуншв, визначити !х переваги та недолiки, вплив на показники ф^нтово! звггносп групи пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Необхiднiсть систематизацп шформацп про внутрiшньогруповi розрахунки пов'язана з потребою оцшки управлiнським персоналом ефективностi таких операцш i спрощення складання консолщовано1 ф^нтово! звiтностi материнським пiдприемством. Тому внутршньо-груповi операцп повиннi вщповщати вимогам законодавчих актiв Укра1ни та внутршшх положень суб'ектiв господарювання вщповщно до
вимог користувачiв, а шформащя про них - бути своечасною i достовiрною.
Принципи побудови фшансово! звiтностi для групи компанiй е досить простими. Найбiльш доцiльним е вивчення основних положень, на яких заснований облiк у групах компанш У разi оволодiння основними принципами складання звiтностi та особливостями ведения бухгалтерського облшу в групi компанш, процес складання консолщовано! фшансово! звггносп буде значно полегшений.
На думку Роя Доджа (Roy Dodge) [1] принципи побудови фшансово! звиносп та основш положення про ведення бухгалтерського облшу в груш компанш наступш:
— консолiдована звишсть надаеться для вигод акцiонерiв в материнськш компанп;
— iснуе два методи складання консолщованих звтв, вони вщомГ як бухгалтерський облш придбання та бухгалтерський облш злиття;
— бухгалтерський облш придбання вiдображае в консолщованому балансi, що показуе який може бути стан, якщо материнська компашя придбае активи та зобов'язання дочГрньо! компанп замiсть володшня швестищями;
— де вклад у дочГрню компанiю менше, шж 100%, частина групи, що знаходиться у власносп акцiонерiв шших, тж акцiонерiв холдингово! компанп - щ акцiонери називаються частка меншостц
— у зведеному балана, меншу частину займають зобов'язання з !х вщсотками чистих активГв у !х власнш компанп;
— якщо сума швестицш в дочГрню компанш перевищуе запас акцш компанп за справедливою варпстю чистих активГв цГе! дочГрньо! компанп на момент придбання, то ця рГзниця називаеться гудвш, що виникае при об'еднанш (консоладацп);
— гудвш, що виникае при об'еднанш (консоладацп), це приклад придбаного гудвГлу, що необхщно або негайно списати до резервно! групи, або нарахувати амортизацш на прибуток вщ звичайно! дГяльносп протягом визначеного строку корисного використання;
— швестицп, що становлять 20% чи бшьше (але не бшьше шж 50%) у голосуючому кашталГ шшо! компанп повинш розглядатись як асоцшована компашя;
— швестицп в асоцшованш компанп повинш бути описаш в балана як частка учасп i об'еднаш шляхом використання методу пайово! участц
— метод учасп вимагае, щоб швестицп були включеш до групи у балана у тш суш, що вщповщае акщям швесторГв чистих активГв в асоцшованш компанп.
При складанш консолщовано! звиносп особливу увагу слад придшити
внутршньогруповим операщям - !х необхщно виключити. Доходи та витрати вщ
BHyTpimHborpynoBHx onepa^n BHRnronaroTbca, ocKinbKH BOHH e jnme nepeMi^eHHaM pecypciB 3 ogHoro mgnpueMCTBa gaHoï rpynu b iHmy i He 3MÎHMMTb RoHconigoBaHy cyMy hhcthx aRTHBiB rpynu.
HacnigRoM BHyTpimHborpynoBHx onepa^n Mo®yTb 6yTH BHyTpimHborpynoBi canbgo Ta Hepeani3oBaHi npu6yTRH Ta 36htrh. BHyTpimHborpynoBi canbgo - canbgo ge6iTopcbRoï 3a6oproBaHocTi Ta 3o6oB'a3aHb Ha gaTy, me yraopunoca b pe3ynbTaTi BHyTpimHborpynoBHx onepa^n [2].
-r^o po3paxyHRH 3 BHyTpimHborpynoBHx onepa^n Ha gaTy RoHconiga^ï He 3aBepmeHi, Togi b 6anaHcax mgnpueMCTB rpynu 6yge Bigo6pa®eHo BignoBigHo canbgo ge6iTopcbRoï Ta RpegHTopcbRoï 3a6oproBaHocTi, ^o TaRo® Heo6xigHo bhrhtohhth npu RoHcomga^ï. BHyTpimHborpynoBi canbgo go^nbHo BH3HanaTH 3a gaHHMH 3anponoHoBaHHx cy6paxyHRiB 185 «^.oBrocTpoRoBa ge6iTopcbRa 3a-6oproBaHicTb i3 BHyTpimHborpynoBHx po3paxyHKÎB», 363 «noTOHHa ge6iTopcbRa 3a6oproBaHicTb i3 BHyTpimHborpynoBHx po3paxyHKÎB», 551 «^oBrocrpoRoBa RpegHTopcbRa 3a6oproBaHicTb i3 BHyTpimHborpynoBHx po3paxyHKÎB», 633 «noTOHHa RpegHTopcbRa 3a6oproBaHicTb i3 BHyTpimHborpynoBHx po3paxyHRÎB» [3].
y cbom nepry, pe3ynbraTOM BHyTpimHborpynoBoï peani3a^ï aRTHBiB Mo®yTb 6yTH Hepeani3oBaHi npH6yTRH Ta 36htrh. Hepeani3oBaHi npH6yTKH Ta 36htrh Big BHyTpimHborpynoBHx onepa^n -npH6yTRH Ta 36htrh, aR BHHHRaMTb BHacnigoR BHyTpimHborpynoBHx onepa^n (npoga®y ToBapiB, пpogyRцiï, BHRoHaHHH po6iT, nocnyr to^o) i BR^MHaMTbca go 6anaHcoBoï BapTocri aRTHBiB nignpHeMcTBa [2]. Hepeani3oBaHi npH6yTKH noBHicTM BHR^MHaMTbca npH RoHconiga^ï. Hepeani3oBaHi 36htrh TaRo® BHKnroHaroTbca, oRpiM 36htkîb, aR He Mo®yTb 6yTH BigmRogoBaHi. Hepeani3oBaHi npH6yroR i 36htrh BH3HanaMTbca 3a gaHHMH BignoBigHo paxyHKÎB «,3,oxogH Man6yTHix nepiogiB» i «BmpaTH Man6yTHix nepiogiB».
y HHHimHix yMoBax nepexogy Ha Mi®HapogHi cTaHgapTH ^rnaHcoBoï 3BiTHocri cucreMa 6yxranTepcbRoro o6niRy BHMarae RopuryBaHHa cboïx HanpaMKÎB, 3oRpeMa, cнcтeмaтнзaцiï onepa^n, ^o 3gincHMMTbca b Me®ax rpynu mgnpueMCTB. iH^opMa^a npo 3a3Hanem onepa^ï HaBogHTbca y ^rnaHcoBin 3BiTHocTi oRpeMux mgnpueMCTB. npu цbOмy 3anHmKH 3a BHyrpimHborpynoBHMH po3paxyHRaMH npu RoHconiga^ï ^rnaHcoBoï 3BiTHocTi MaTepuHcbRoM RoMnamero BHKnroHaroTbca. ToMy TonHicTb i gocToBipHicTb 6yxranTepcbRoï iH^opMa^ï npo BHyTpimHborpynoBi po3paxyHRH Mae oco6nHBe 3HaneHHa aR gna oRpeMHx mgnpueMCTB, ^o BxogaTb go cKnagy rpynu, TaR i gna rpynu nignpueMcTB y ^noMy.
Цiнoyтвopeннa npu 3gincHeHHi BHyTpimHborpynoBHx onepa^n Mo®e 3gincHMBaTHca 3a ogHHM i3 nepeg6aneHHx n. 39.3 ct. 39 nogaTRoBoro RogeRcy yRpaïHH (gani - nKy) [4]. MeTogiB (nopiBHanbHoï HeRoHTponboBaHoï цiнн (aHanoriB npoga®y), цiнн
nepenpoga®y, «BHTpaTH nnroc», nucroro npu6yTRy, po3nogineHHa npu6yTRy) a6o b noegHaHHi geKinbRox MeTogiB. ,3,aHi MeTogu 3anpoBag®eHo y 3B'a3Ry 3 npuHHaTTaM goRyMeHTy «HacraHoBH Оpraнiзaцiï eRoHoMinHoro cпiвpo6iтннцтвa Ta po3BHTRy ^ogo TpaHc^epTHoro цiнoyтвopeннa gna TpaHcHa^oHa-nbHHx RoMnaHin Ta nogaTRoBux cny®6» Big 22.07.2010 p. [5]. TpaHc^epTHe цiнoyтвopeннa e cucreMoro BH3HaneHHa 3BHHanHoï цiнн ToBapiB Ta/ a6o pe3ynbTaTiB po6iT (nocnyr) b oпepaцiax, BH3Ha-hhx BignoBigHo go ct. 39 nKy KomponboBaHHMH. 3BHHanHa цiнa - цe ^Ha ToBapiB (po6iT, nocnyr), BH3HaneHa cropoHaMH goroBopy, aR^o He goBegeHo 3BopoTHe, BBa®aeTbca, ^o TaRa 3BHHanHa ^Ha BignoBigae piBHM phhrobhx цiн.
-3k xapaRTepH3yMTb MeTogu TpaHc^epraoro цiнoyтвopeннa P. Bna®Ro Ta A. Ba6aR [6] MeTog nopiBHanbHoï HeRoHTponboBaHoï цiнн (aHanoriB npoga®y) rpyHTyeTbca Ha nopiBHaHHi ^hh ToBapiB (po6iT, nocnyr), ^o 3acrocoByeTbca y BHyTpimHborpynoBHx oпepaцiax, 3 phhkobhm giana3oHoM цiн Ha igeHTHHHi (a 3a ïx BigcyTHocTi - ogHopigHi) TOBapu (po6oTH, nocnyru) y 3icraBHHx oпepaцiax.
MeTog цiнн nepenpoga®y Mo®e 3acTocoByBaTuca nume y BunagRy, aK^o ToBapu/nocnyru RynyMTbca y Me®ax BHyTpimHborpynoBHx oпepaцiн, a noTiM nepenpogaMTbca HenoB'a3aHHM oco6aM. Цeн MeTog 3acrocoByeTbca bhkhmhho gna BH3HaneHHa 3BHHanHoï ^hh ToBapiB/nocnyr, aKi npug6aMTbca y Me®ax TaRoï BHyTpimHborpynoBoï oпepaцiï.
MeTog rpyHTyeTbca Ha noRa3HHRy BanoBoï peH-Ta6enbHocTi (BigHomeHHa BanoBoro npH6yTRy go HHcroro goxogy), aKun po3paxoByeTbca ^ogo BKa3a-hoï BH^e oпepaцiï 3 npug6aHHa Ta nepenpoga®y ToBapy/nocnyru. OTpuMaHHÖ noRa3HHR BanoBoï peHTa6enbHocTi nopiBHMeTbca 3 phhkobhm giana3oHoM BanoBoï peHTa6enbHocTi (gna BH3HaneHHa ocTaHHboro BHRopucToByMTbca noRa3HHKH BanoBoï peHTa6enbHocTi He MeHme Hi®
Tpbox 3icTaBHHx oпepaцiн 3 HenoB 'a3aHHMH oco6aMH).
MeTog «BHTpaTH nnMc» cxo®hh Ha MeTog цiнн nepenpoga®y, ane, Ha BigMiHy Big ocTaHHboro, Mae yHiBepcanbHe 3acrocyBaHHa (npaRTHHHo 6ygb-aKi oпepaцiï 3 peani3a^ï ToBapiB, po6iT, nocnyr). 3acTocyBaHHa ^oro MeTogy He o6Me®yeTbca nume onepa^aMH 3 KyniBni ToBapiB/nocnyr y noB'a3aHoï oco6H i ïxHboro noganbmoro nepenpoga®y HenoB'a3aHin oco6i, aR цe Mae Mi^e 3 MeTogoM цiнн nepenpoga®y. KpiM Toro, gaHHÖ MeTog go3Bonae BH3HanHTH 3BHHanHy цiнy He nume npug6aHHa (aR MeTog цiнн nepenpoga®y), a h peaniзaцiï ToBapiB/nocnyr y BHyTpimHborpynoBHx onepa^ax.
B ocHoBi ^oro MeTogy Te® ne®HTb noRa3HHR BanoBoï peHTa6enbHocTi, ane B®e Tenep BanoBoï peHTa6enbHocTi co6iBapTocTi (BH3HanaeTbca aR BigHomeHHa BanoBoro npH6yTRy go co6iBapTocTi peani3oBaHHx ToBapiB/nocnyr). TaR caMo, aR i b MeTogi цiнн nepenpoga®y, oTpuMaHHH noRa3HHR BanoBoï peHTa6enbHocTi co6iBapTocTi nopiBHMeTbca 3 phhkobhm giana3oHoM TaRoro noRa3HHRa.
Метод чистого прибутку е трепм i останнiм методом, пов'язаним iз застосуванням показник1в рентабельность Даний метод е свого роду «допомiжним» чи «резервним» методом щодо методiв цiни перепродажу та методу «витрати плюс». Вiн застосовуеться лише у разi вiдсутностi або недостатносп шформацп для застосування двох вищезазначених методiв. За своею економiчною природою метод чистого прибутку аналопчний методу «витрати плюс» з пею рiзницею, що метод «витрати плюс» оперуе показником валово! рентабельностi, а метод чистого прибутку одним iз передбачених законом показнишв чисто! рентабельностi.
При застосуванш методу розподiления прибутку ощнюеться фактичне розподiления сукупного прибутку мiж сторонами внутрiшньогрупових операцiй. Пiсля цього
На думку Р. Блажко та А. Бабака [6] застосування методiв, як1 грунтуються на валовiй рентабельносп (метод цiни перепродажу та метод «витрати плюс») е прюритетним, осшльки цi методи дають змогу зробити бшьш об'ективне порiвияния показник1в рентабельности а вiдповiдно, i бiльш правильно визначити звичайну цiну. В основi показника чисто! рентабельностi лежить показник прибутку вщ операцiйно!
здiйснюеться перерозподш такого прибутку за аналогiею з розподшенням прибутку, здiйсненим на економiчно обгрунтованiй основi мiж непов'язаними особами. Метод передбачае оцшку вкладу в сукупний прибуток вiдповiдно до виконаних кожною зi сторiн функцiй, використаних активiв та прийнятих економiчних (комерцшних) ризик1в пiд час здiйснения внутршньогрупових розрахунк1в.
Порядок розрахунку та застосування показник1в ринкового дiапазону цш i ринкового дiапазону рентабельностi, яш складають основу для застосування методiв визначення цiни у внутрiшньогрупових операщях затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 17.10.2013 р. № 763 [7]. Переваги та недолши кожного iз розглянутих методiв наведено в табл. 1.
дiяльностi, який на вiдмiну вiд показника валового прибутку, що лежить в основi показника валово! рентабельности враховуе адшшстративш витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати. Вказана група витрат може сильно вiдрiзнятися у рiзних суб'ектiв господарювання, а отже, негативно впливати на точшсть визначення звичайно! цiни шляхом порiвняння !х показник1в рентабельностi.
Таблиця 1. Переваги та недолiки застосування методiв трансфертного цiноутворення
Назва методу Переваги застосування Недолiки застосуваиия
Порiвияльиоl неконтрольовано! цiии (аиалогiв продажу) С найбшьш близьким до оцшювання результатв дiяльиостi пiдприемства в цшому. Можливiсть оцiиюваиия дiяльиостi пiдприемства-продавця i тдприемства-покупця в умовах ринкового середовища, покращуе автоиомиiсть дiяльиостi таких тдприемств Особливостi формування ринкових цiи пiд впливом сощально-полпичних, сезонних та iиших факторiв в рiзних часових iитервалах. На деяю пром!жт види продукцп (послуг) можуть бути ввдсутш аналоги на ринку. При застосуванш даного методу необхдао надавати знижки (на суму економп виаслiдок зниження витрат на збут тощо)
Цши перепродажу С иайбiльш придатним для операций з товарами торгiвельиими тдприемствами Маржа цши перепродажу е бшьш точною, якщо вона використовуеться в короткостроковому перiодi пiсля придбання товару
«Витрати плюс» Ефективний для тдприемств, якi виготовляють натвфабрикати; коли сторони дiють в межах договорiв про використання стльних виробничих потужностей; при довгострокових договорах кушвльпродажу; та при иадаииi послуг. Дозволяе пiдприемству-продавцю отримати прибуток ввд передачi продукцп (послуг) по трансфертны операци Якщо пiдприемства передаватимуть по трансферту продукцп iишим тдприемствам з урахуванням марж!, то до того часу, коли необхдао буде визначити величину надбавки для останнього тдприемства в цьому ланцюгу, процентна маржа досягне значних розм!р!в, що призведе до зниження прибутковосл чи збитковосл д!яльж>сп останньо! ланки
Чистого прибутку 1ндикатор чистого прибутку найменшою мiрою залежить вiд вiдмiииостей мiж операцiями; иеобхiдно вивчити фiиаисовий шдикатор лише для одного пiдприемства групи, для iиших - використовуеться аналопчний Вимагае розробки докладних рекомендаций з! встановлення пор1внянностц иеобхiднiсть використання шформацп про трансфертну операщю, яка може бути ввдсутня в момент зд^снення операци
Розподшеного прибутку Застосовуеться для високо штегрованих операцш, для яких одностороииi методи недоречш. Дозволяе враховувати вагомiсть внеску кожного учасника Складтсть отримання шформацп ввд !ноземних учасниюв групи тдприемств, вимiрюваиия стльних доход!в ! витрат
Джерело: Власна розробка автора
Отже, при виборi методу трансфертного цiноутворення для групи пiдприeмств необхiдно враховувати специфшу дiяльностi учасник1в групи, переваги та недолiки кожного iз розглянутих методiв цiноутворення.
З 1 вересня 2013 р. в Укра!ш вступив в силу Закон Укра!ни «Про внесения змш до Податкового кодексу Украши щодо трансфертного щноутворення», на основi якого прийнято ряд законодавчих акпв щодо трансфертного цiноутворення. Цей термш означае систему визначення звичайно! цiни товарiв i результатiв виконання робгг (надання послуг) у внутршньо-групових операцiях. Документи по трансфертному щноутворенню повиннi забезпечувати вщповвд-шсть цiн товарiв, робiт чи послуг, яш використовуються при внутрiшньогрупових розрахунках, рiвню звичайних (ринкових) цiн.
Наприклад, в межах холдингово! компанп вщбулася реалiзацiя автомобiля за трансфертною цшою. При виборi методу трансфертного щноутворення (гр. 1-6) i джерела отримання шформацп для визначення звичайно! щни (гр. А та гр. Б) необхщно прослiдкувати рiзницю мiж !х значеннями та обрати варiант, який задовольняе умови прийняття управлiнського ршення. В даний документ вносяться ввдомосп про трансфертнi цiни/тарифи, за якими здiйснюються внутрiшньогруповi розрахунки за реалiзованi товари, виконанi роботи, наданi послуги (цiни формуються на основi одного з методiв: порiвияльно! неконтрольовано! щни (аналопв продажу) (гр. 1), щни перепродажу (гр. 2); «витрати плюс» (гр. 3); чистого прибутку (гр. 4); розподшення прибутку (гр. 5); метод порiвияльно! неконтрольовано! цiни вщповщно до пiдпункту 39.2.1.3 пiдпункту 39.2.1 пункту 39.2 статп 39 розд^ I ПКУ (гр. 6). В окрему графу проставляеться звичайна цша за одиницю вiдповiдно до джерела отримання шформацп про дану звичайну цiну. На перетинi проставляеться
Також Наказом Мшстерства фiнансiв Укра!ни вщ 18.01.2016 р. № 8 р. [8] затверджено форму Звiту про контрольоваш операцi!, в якому наводиться детальна шформащя про внутрiшньогруповi операцп.
Для спрощення процедури складання Звиу про контрольованi операцi! та системного визначення рiзницi мiж трансфертною цшою/тарифом та зви-чайною цiною доцшьно iнформацiю про цiни для внутршньогрупових операцiй систематизувати у внутрiшньому документ «Робоча таблиця визначення рiзницi мiж трансфертною цiною/тарифом та звичайною цшою для складання Звiту про контрольоваш операцп». Фрагмент запропоновано! Робочо! таблищ визначення рiзницi мiж трансфертною цшою/тарифом та звичайною цшою для складання Звпу про контрольоваш операцп наведено в табл. 2.
результат вщшманпя трансфертно! цши/тарифу та звичайно! щни за одиницю. При складанш Звпу про контрольоваш операцп тдприемство повинно вщобразити суми, на яш здшснено внутрiшньогруповi операцi!. З метою запобпання виникнення штрафних санкцiй необхiдно чпко простежити значення рiзницi м1ж трансфертною цшою/тарифом та звичайною цшою за одиницю.
Зпдно з п. 1 ст. 11 Закону Укра!ни «Про бухгалтерський облш та фшансову звiтнiсть в Укра!ш» на основi даних бухгалтерського облшу пiдприемства зобов'язанi надавати фiнансову звишсть, порядок складання яко! (крiм бюджетних та банк1вських установ) передбачений нацюнальними П(С)БО. Органiзацiйно-правова форма дiяльностi тдприемств мае значний вплив на методику складання фшансово! звiтностi. З появою холдингових компанiй, а також акщонерних товариств з великою к1льк1стю дочiрнiх пiдприемств, виникла необхiднiсть подання консолщовано! звiтностi. Об'еднання пiдприемств у виглядi холдингу складае i подае консолщовану фiнансову звiтнiсть, яка не
Таблиця 2. Фрагмент Робочо! таблищ визначення рiзницi мiж трансфертною цiною/тарифом та звичайною цшою для складання Звпу про контрольоваш операцп
№ з/п Код джерела шформацп для визначення звичайж^ цши Звичайна щна/тариф за од., грн. Код щни/тарифу вдаовдао до метсадв визначення трансфертно! щни у контрольованих операщях
301 | 302 | 303 | 304 | 305 | 306
Трансфертна щна за од., грн.
500 000 520 000 515 000 495 000 508 000 520 000
А Б 1 2 3 4 5 6
1 401 550 000 -50 000 -30 000 -35 000 -55 000 -42 000 -30 000
2 402 525 000 -25 000 -5 000 -10 000 -30 000 -17 000 -5 000
3 403 550 000 -50 000 -30 000 -35 000 -55 000 -42 00 -30 000
4 404 530 000 -30 000 -10 000 -15 000 -35 000 -22 000 -10 000
5 405 525 000 -25 000 -5 000 -10 000 -30 000 -17 000 -5 000
6 406 535 000 -35 000 -15 000 -20 000 -40 000 -27 000 -15 000
7 407 570 000 -70 000 -50 000 -55 000 -75 000 -62 000 -50 000
8 408 520 000 -20 000 0 -5 000 -25 000 -12 000 0
9 409 545 000 -45 000 -25 000 -30 000 -50 000 -37 000 -25 000
Джерело: Власна розробка автора
враховуе суми внутршньогрупових розрахунк1в. У свою чергу, шдприемства, що входять до складу групи, в фiнансовiй звiтностi вiдображають суми заборгованосп за внутрiшнiми розрахунками у ф. № 1 «Баланс» (Звгт про фшансовий стан) рядок 1145 «Дебиорська заборгованiсть за розрахунками i3 внутрiшнiх розрахунк1в» та рядок 1645 «Поточна кредиторська заборгованiсть iз внутршшх розрахунк1в».
Характерною рисою дано! звиносп е те, що активи, зобов'язання, доходи i витрати двох або бшьше юридично самостiйних одиниць об'еднуються в окрему систему фiнансових звтв. Згiдно з результатами до^джень Я.В. Соколова [9], Н.А. Блатов ще в 1930 р. видшив калька пiдстав класифiкацiй балансу, серед яких за обсягом вчений навiв:
1) простий (заповнюеться при повнiй централiзацil облiку);
2) зведений (складаеться при децентралiзацil облiку шляхом сальдування рахуншв взаемних розрахунк1в);
3) складний, або складений (отримують шляхом механiчного агрегування окремих балансiв, що вiдносяться до шдвщомчих господарських одиниць) (в 1904 р. з'явився консолщований баланс, але Н.А. Блатов не знав про такий тип баланав).
Вперше в свгговш практицi процес консолща-цп застосували американськ1 компанп на початку XX ст. [10]. Першою компашею, яка опублiкувала консолiдовану звiтнiсть, стала United States Steel Company. Розробником ще! звiтностi вважаеться англiйський бухгалтер А. ДЫнсон, представник аудиторсько! фiрми Price Waterhouse (США), який разом з головним бухгалтером сталеливарно! корпорацп В. Гiлбертом розробив технiку консолщацп, використовуючи концепцiю економiчноl едностi взаемодшчих компанiй. Пiзнiше консолiдована звiтнiсть стала складатися i в европейських кра!нах. Це вiдбулося в кiнцi 40-х рошв XX столiття [11, 12].
Погоджуемося з думкою проф. Л.В. Чижевсько! [13], що представления консоль довано! звiтностi стало реальним лише з прийнят-тям нацюнальних положень (стандартiв) бухгал-терського облжу, зокрема стандарту «Консолщо-вана фшансова звiтнiсть». Кожен член групи во-лодiе повною юридичною самостiйнiстю, одноча-сно перебуваючи у фiнансовiй i господарськ1й залежностi вiд материнського / холдингового шдприемства. Проте кожне тдприемство, що входить до складу групи, зобов'язане окремо вести бухгалтерський облiк i складати фiнансову звiтнiсть. До цього моменту групи тдприемств, пов'язаних мiж собою системою участi, складали зведену звiтнiсть за традицiйною методикою з використанням елементiв консолщацп.
Потреба в даних консолщовано! звiтностi по-яснюеться об'ективними процесами глобалiзацil та штеграцп господарських вiдносин, концентрацп капiталу, розвитком господарських
зв'язюв на внутрiшньому та зовшшньому ринках, утворенням транснацiональних корпорацш, холдингових компанiй, об'еднань пiдприемств, до складу яких входять дочiрнi шдприемства.
Шдготовка консолщовано! звiтностi починаеться iз визначення структури групи, скла-дання списку пiдприемств, звiтнiсть яких необ-хiдно консол^вати. Материнське пiдприемство визначае перелж дочiрнiх пiдприемств першого порядку. В свою чергу дочiрнi шдприемства наводять список власних пiдприемств, в яш здiйснено iнвестицil. При цьому ступiнь контролю над пiдприемствами, яш е об'ектами iнвестицiй дочiрнiх тдприемств першого порядку, повинен визначатися материнським тдприемством групи. Погоджуемося з думкою Ф.Ф. Бутинця, Н.М. Малюги та М.М. Шигун [14], що головне тдприемство не повинно доручати дочiрнiм пiдприемствам першого порядку самостiйно класифжувати !х вкладення i визначати перелж дочiрнiх пiдприемств, так як це може призвести до втрати окремих учаснишв групи. Помилка при визначенш списку консолiдованих пiдприемств автоматично призводить до недостовiрностi звiт-них даних.
Кожен член групи мае повну юридичну самостiйнiсть, одночасно перебуваючи у фшансо-вiй та господарськш залежиостi з iншими учасни-ками групи. Таким чином, кожне тдприемство, що входить до групи, зобов'язане окремо вести бухгалтерський облж i складати фшансову звiт-нiсть. Ранiше групи тдприемств, пов'язаних мiж собою системою учасп, складали зведену звiт-тсть за традицiйною методикою з використанням елеменпв консолiдацil.
Варто зауважити, що материнська компатя може володiти як 100% акцш дочiрнього пiдприемства, так i меншим вiдсотком акцiй. В такому випадку виникае необхiднiсть врахування частки меншостi. Також необхiдно звернути увагу, що дочiрнi пiдприемства можуть володiти iншими пiдприемствами (100 % акцш, контрольний пакет акцiй або часткою меншосп). Цi умови впливають на визначення дивiдендiв, як1 розраховуються для виплати учасникам холдингу. Субдочiрнi компанil - компанil, в яких дочiрня компанiя володiе конт-рольним пакетом акцш. Субдочiрнi компанil повинш включатися в консолiдованi звiти.
Як зазначае В.С. Плотшков [15], зпдно з одним iз методiв, дочiрня компанiя об'еднуеться зi своею власною дочiрньою компанiею. Потiм отриманий результат консол^еться з показниками материнсько! компанп для складання консолiдованого звiту групи. Дана процедура мае назву двостутнчатого методу.
Проте значно швидше та з меншою ймовiрнiстю допущення помилки також правильно об'еднати ва три компанп в одну дш -одностутнчатий метод. Для реалiзацil даного методу необхщно знайти вiдсоток володiния материнсько! компанп в субдочiрнiй компанil (рис. 1).
Phc. 1. CxeMa nignopagKoBaHocri mgnpueMCTB xongHHry
ffwepeno: Bnacna po3poÖKa aemopa
MaTepuHcbRa RoMnaHia Bonogie 80% gonipHboro RoMnaHieM. ^.onipHa RoMnaHia Bonogie 75% cy6gonipHboï RoMnaHiï 1 Ta 60% cy6gonipHboï RoMnaHiï 2. TaRHM hhhom rpyna Bonogie 80% Big 75% Ta 80% Big 60%: 80% x 75% = 60%, 80% x 60% = 48%.
Xona 48% MeHme 50%, npoTe, cy6gonipHa RoMnaHia 2 BBa®aeTbca gonipHbora RoMnaHieM, mo noTpe6ye ROнconigaцiï, b cuny Toro, mo MaTepuHcbRa RoMnaHia Komponwe gonipHM RoMnaHiM, aRa, b cbom nepry, RomponMe cy6gonipHM RoMnaHiM 2.
B KÎH^BoMy paxyHRy, 3bîth rpynu 6ygyTb oxonnMBaTH MaTepuHcbRy RoMnaHiM, nnMc 80% gonipHboï RoMnaHiï, nnMc 60% cy6gonipHboï RoMnaHiï 1 Ta 48% cy6gonipHboï RoMnaHiï 2.
—K noacHMe B.C. nnoTHiRoB [15], y BunagRy 3anucy co6iBapTocTi iнвecтнцiï b cy6gonipHM RoMnaHiM b po6ohhh paxyHoR BHTpaT Ha 3a6e3neneHHa RoHTponM, b Hboro 3anucyMTb TinbKH nacTHHy, mo Hane®HTb go nacrKH MaTepuHcbRoï RoMnaHiï b gonipmn (80%). 20%, mo 3anHmunuca, 3anucyMTb b ge6eT po6onoro paxyHRy nacrKH MeHmocTi. 3 tohkh 3opy nacrKH MeHmocTi цe npaBunbHo, ag®e 3a RpeguTOM po6onoro paxyHRy nacTKH MeHmocTi B®e 3anucaHo 20 % aRqioHepHoro RaniTany Ta pe3epBiB gonipHboï RoMnaHiï, BennnuHH, aKi BKnMHawTb b ce6e BapTicTb iHBecmmH b cy6gonipHM RoMnaHiM 1 Ta cy6gonipHM RoMnaHiM 2. —Kmo nacTHHa nacrKH MeHmocTi y BHTpaTax, mo BigHocaTbca go цнx iHBecrHmn, He BHKnMnaeTbca, to nacTRy MeHmocTi 6yge 3aBHmeHo.
norog®yeMoca 3 gyMRoM I.B. CeMHyK [16], mo «MeTogHRa po3paxyHRy noRa3HHKÎB gna ^opMyBaHHa 3BiTHocTi rpynu nignpueMcTB nepeg6anae He TinbKH 3BegeHHa 3bîthhx noRa3HHKÎB, ane h 3acrocyBaHHa cпeцianbннx o6niRoBux пpoцegyp. ^,aHi пpoцegypн nonaraMTb y BHRopucTaHHi cKnagHux po3paxyHKÎB, yMoBHHx BHKnMHeHb i nonpaBoR. Po3paxyHRoBHH xapaRTep cKnagaHHa RoHconigoBaHoï ^rnaHcoBoï
3BiTHocTi npu3BogHTb go ycKnagHeHHa po6oTH 6yxranTepa Ta nigBumye HMoBipHicTb gonymeHHa noMHnoR. npoTe Heo6xigHo 3a3HanuTH, mo RopuryBaHHa, aKi 3gincHMMTbca b пpoцeci ROнconigaцiï, He BnnuBaMTb Ha oRpeMy ^rnaHcoBy 3BiTHicTb aR MaTepuHcbRoro, TaR i gonipmx nignpueMcTB».
BignoBigHo go nono®eHb 3aRoHy yRpaïHH «npo 6yxranTepcbRHH o6niR Ta ^rnaHcoBy 3BiTHicTb b yRpaïHi» [17] RoHconigoBaHa ^rnaHcoBa 3BiTHicTb -3BiTHicTb, aRa Bigo6pa®ae ^rnaHcoBHH cTaH i pe3ynbTaTH gianbHocTi MpugHHHoï oco6u Ta ïï gonipmx nignpueMcTB aR egHHoï eRoHoMiHHoï ogнннцi.
Heo6xigHicTb cKnagaHHa RoHconigoBaHoï ^iHaHcoBoï 3BiTHocTi, nepm 3a Bce, BH3HanaeTbca noTpe6aMH ïï RopHcryBaniB. KopHcryBani iH^opMamï RoHconigoBaHoï ^rnaHcoBoï 3BiTHocTi e aR 3oBHimHi,
TaKi BHyTpimHi:
— aRqioHepu MaTepuHcbRoro mgnpueMCTBa i gonipmx nignpueMcTB;
— aHaniTHKH i RoHcynbTaHTu;
— 6i3Hec-napTHepu;
— rpoMagcbRicTb;
— gep®aBHi opraHH ynpaBniHHa;
— 3oBHimHi iHBecTopu;
— KepiBHH^TBo i cnocTepe®Ha paga MaTepuHcbRoro nignpueMcTBa i gonipmx mgnpueMCTB;
— RpeguTopu;
— HeypagoBi opraнiзaцiï;
— npamBHHKu;
— ynpaBniHcbKHH nepcoHan rpynu [18]. KoHconigoBaHa ^rnaHcoBa 3BiTHicTb npu3HaneHa
gna xapaRTepucTHKH 3aranbHoro ^rnaHcoBoro cTaHy Ta 3aranbHoro ^rnaHcoBoro pe3ynbTaTy gianbHocTi rpynu nignpueMcTB aR egHHoï eRoHoMiHHoï ogнннцi. npu цbOмy BoHa TaRo® Bigo6pa®ae Bci eRoHoMinrn B3aeMo3B'a3RH Mi® cy6'eRTaMH rocnogapMBaHHa rpynu i BHKoHye $yHR^M RoHTponM gna MaTepuHcbRoro mgnpueMCTBa.
НП(С)БО 2 «Консолщована фiнансова звiтнiсть» передбачае, що фшансова звiтнiсть материнсько! компанiй та !! дочiрнiх пiдприемств, що використовуеться при складанш консолiдовано! фiнансово! звiтностi, складаеться за той же перiод i на ту ж дату. Загальновщомо, що консолiдовану фiнансову звiтнiсть складають з фiнансово! звiтностi групи тдприемств з використанням едино! облiково! политики для подiбних подiй за подiбних обставин. Якщо при складаннi консолщовано! фiнансово! звiтностi неможливо застосовувати едину облiкову полiтику, то про це зазначаеться у примитах до консолщовано! фiнансово! звiтностi [19].
Вiрно зазначае 1.В. Семчук [16], що методика розрахунку показник1в для формування звггаосп групи пiдприемств передбачае не тшьки зведення звiтних показник1в, але i застосування спецiальних облiкових процедур. Даш процедури полягають в тому, що використовуються спещальш розрахунки, умовнi винятки i поправки.
Також слiд зазначити, що в Укра!ш серед наукових дослщжень дiяльностi об'еднань пiдприемств, 66,67% дослщжень стосуються методики складання консолщовано! фiнансово! звiтностi. Це говорить про те, що у нашш державi удосконалюеться зростаюча тенденцiя до об'еднання економiчних суб'ектiв
господарювання у консолщоваш групи.
Вiдповiдно до iнформацi!, наведено! на офщшному сайтi Агентства з розвитку шфраструктури фондового ринку Укра!ни [20], залишки внутрiшньогрупових розрахунк1в займають значну питому вагу у валют балансу пiдприемств: вiд незначно! частини до 61,4%.
Тобто для тдприемств рiзних галузей залишки внутрiшньогрупових розрахуншв можуть займати рiзну питому вагу в балана, а суми
Шдприемствам, що входять до складу групи, та звишсть яких пiдлягаe консолщацп головним (материнським/холдинговим) пiдприeмством, в окремих фшансових звiтах доцiльно на дату
внутршньогрупових розрахунк1в можуть бути значними.
Розрахунки мiж пiдприeмствами, що входять до складу групи, вщображаються вщповщно на рахунках дебiторськоi та кредиторсько! заборгованостi за вiдповiдними субрахунками. Введения окремих субрахуншв для облiку внутршньогрупових розрахунк1в дозволяе сформувати необхiдну шформацш про строковiсть i величину внутршшх операцiй, що здiйснюються в межах об'еднання. Крiм того, стае можливим простежити факт здiйснения таких операцш, визначити своечаснiсть розрахуншв за нарахованими зобов'язаннями та залишки на певну дату. При складаннi материнською компашею консолiдованоi звiтностi, залишки за даними рахунками не враховуються. Однак, при складанш окремих фшансових звтв кожним пiдприемством, що входить до складу групи, суми залишшв дебiторськоi та кредиторсько! заборгованосп iз внутрiшньогрупових розрахуншв вщображаються в Балансi (Звiтi про фшансовий стан) - рядок 1145 «Поточна дебiторська заборгованiсть за внутршньо-груповими розрахунками» та р. 1645 «Поточна кредиторська заборговашсть за внутршньо-груповими розрахунками». Для узгодження пропозицш щодо застосування окремих субрахунк1в дебггорсько! та кредиторсько! заборгованостi довгострокового та поточного характеру для облшового вщображення внутрiшньогрупових розрахунк1в до iснуючих рядшв пропонуемо додати вписуванi «у тому числь..»: р. 1041 «Довгострокова дебиорська заборгованiсть iз внутрiшньогрупових
розрахунк1в» та р. 1516 «Довгострокова кредиторська заборговашсть iз внутршньо-групових розрахунк1в» (табл. 3).
балансу вщображати залишки внутршньо-групових розрахунк1в в запропонованих рядках. Використання та заповнення запропонованих додатково вписуваних рядшв рекомендуеться
Таблиця 3. Iснуючi та запропонованi рядки для вщображення внутрiшньогрупових розрахунк1в у формi фiнансово! звiтностi 1 Баланс (Звгт про фiнансовий стан)
Код рядка Назва
АКТИВ
I. Необоротш активи
1040 Довгострокова дебгторська заборговашсть
1041 в т.ч. iз виутрiшиьогрупових розрахуикiв
II. Оборотш активи
1145 Поточна дебiторська заборговашсть iз виутрiшиьогрупових розрахуикiв
ПАСИВ
II. Довгостроюж зобов'язання i забезпечення
1515 Iншi довгостроковi зобов'язання
1516 в т.ч. iз виутрiшиьогрупових розрахуикiв
III. Поточиi зобов'язання i забезпечення
1645 Поточна кредиторська заборговашсть iз внутрiшньогрупових розрахункiв
Джерело: Власна розробка автора
внести до перелжу додаткових статей фiнансовоï звгтносп, що мiститься в додатку 3 НП(С)БО 1 «Загальт вимоги до фiнансовоï звгтносп», та до Методичних рекомендацiй щодо заповнення форм фiнансовоï звiтностi, затверджених Наказом Мiнiстерства фшанав Укрaïни вiд 28.03.2013 р. № 433. Додатково вписуваш рядки пропонуеться використовувати пiдприемствам на власний розсуд враховуючи чцссевiсть сум залишк1в за вказаними субрахунками, про що обов'язково вказуеться в Положенш про облжову полгтику пiдприемств. Висновки
Методика визначення показник1в пiд час формування звгтносп групи пiдприемств передбачае комплекс процедур для узагальнення iнформацiï про дiяльнiсть групи, а також усунення впливу на фшансовий стан внутрiшньогрупових операцш, як1 здiйснюються iз застосуванням трансфертних цiн. Встановлено, що при виборi методу трансфертного цiноутворення для групи тдприемств необхiдно враховувати специфiку дiяльностi учасник1в групи, переваги та недолiки кожного iз розглянутих методiв цшоутворення. Необхiднiсть систематизацiï та узагальнення
облшово1° iнформацiï щодо здiйснення внутрiшньогрупових розрахуншв за окремими 1'х видами пов'язана з потребою оперативносп надання шформацп про внутрiшньогруповi розрахунки для подальшого аналiзу i контролю, а також виключення залишшв за ними при складанш консолiдованоï звiтностi
материнською/холдинговою компашею. Для спрощення процедури складання Звгту про контрольованi операцiï та системного визначення рiзницi мiж трансфертною цшою/тарифом та звичайною цiною запропоновано шформацш про цiни для внутрiшньогрупових операцш систематизувати у внутршньому документi «Робоча таблиця визначення рiзницi мiж трансфертною цшою/тарифом та звичайною цшою для складання Звгту про контрольованi операцп». Також з метою пiдвищення оперативносп надання iнформацiï про внутрiшньогруповi розрахунки для подальшого аналiзу i контролю, а також виключення залишшв за ними при складанш консолщовано1' звгтносп материнською/холдинговою компанiею, щодо здiйснення таких операцш запропоновано додатковi вписуванi рядки фшансово!' звiтностi.
Abstract
Currently, most models of market economy, both in Ukraine and abroad, actively create, operate and develop the group of companies such as holding companies, concerns, corporations, etc. Specific features of transfer pricing in carrying out intra-group transactions, necessity to strengthen control on the volume of transactions and debts in consequence of them, specific features of taxation and individual procedures determine working out theoretical and practical recommendations on reporting payments within the group of companies. The purpose of the article is to analyze the contents of the existing transfer pricing methods used in carrying out intra calculations, determine their strengths and weaknesses, impact on financial statements group of companies. It is established that the choice of transfer pricing method for group companies should take into account the specifics of the group, the advantages and disadvantages of each of these methods of pricing.
To simplify the procedures of drawing up the Statement of Controlled Operations and systematic determination of the difference between transfer pricing/tariffs and regular price it is offered to systemize the information on prices for intra-group transactions in the internal document "Working Table determining the difference between transfer price/tariff and the regular price for drawing up a Statement of Controlled Operations". Also, to improve prompt delivery of information on intra calculations for analysis and control, and to exclude remnants from them while preparing consolidated financial statements of a parent/holding company, additional written lines of financial statements are proposed.
JEL Classification: G 12, G 13, M 41.
Список л^ератури:
1. Roy Dodge, Foundations of Business Accounting: Chapman & Hall / Roy Dodge - 1993. - 594 p.
2. Нацюнальне положення (стандарт) бухгалтерського облжу 2 «Консолщована фшансова звишсть» затверджене Наказом Мшстерства фшанав Укра!ни ввд 27.06.2013 р. № 628 [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13.
3. Гойло Н.В. Методика бухгалтерского учета внутригрупповых расчетов: направления развития / Н.В. Гойло // Вестник Воронежского государственного аграрного университета. - Воронеж: ФГБОУ ВПО Воронежский ГАУ, 2013. - Вып. 3(38). - С. 223-227.
4. Податковий кодекс Украши № 2755-VI ввд 02.12.2010 р. Затверджений Верховною радою Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
5. Настанови Оргашзаци eK0H0Mi4H0r0 спiвробiтництва та розвитку щодо трансфертного цiноутворення для транснацiональних компанш та податкових служб вiд 22.07.2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minrd.gov.Ua/data/material/000/021/80820/0.pdf.
6. Блажко Р. Методи визначення цши у контрольованих операцiях: [Електронний ресурс] / Р. Блажко, А. Бабак - Режим доступу: http://www.bnwes.info/buhgalteriya/novosti-sayta-2014/metodi-viznachennya-tsini-u-kontrolovanih-operatsiyah-11790.html.
7. Порядок розрахунку та застосування ринкового дiапазону цiн i ринкового дiапазону рентабельносп для цiлей трансфертного цiноутворення затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 17.10.2013 р. № 763 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/763-2013 -%D0%BF.
8. Звгг про контрольоваш операцiï затверджений Наказом Мiнiстерства фшанав Украши 18.10.2016 р. № 8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z0187-16/print1467358644432696.
9. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: [учебное пособие для вузов] / Я.В. Соколов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - 638 с.
10. №rmanson R.H. Financial accounting: a business perspective / R.H. Hermanson, J.D. Edwards. - [6th ed.]. - Richard D. Irwin, Inc., 1995. - 670 p.
11. Nikolai L.A. Principles of accounting / L.A. Nikolai, J.D. Bazley, J.C. Stallman. - [3rd ed.]. - PWS -KENT, Boston, 1990. - 1235 р.
12. Tim Sutton. Corporate Financial Accounting and Reporting / Tim Sutton. - 2nd ed. - 2004. - 722 p.
13. Чижевська Л.В. Актуальш питания складання консолiдованоï звггаосп / Л.В. Чижевська // Вюник Житомирського iнженерно-технологiчного шституту/ Серiя: Економiчнi науки. - 2003. -№ 1(23). - С. 195-199.
14. Бухгалтерський фшансовий облш: [шдруч. для студ. спец. «Облш i аудит» вищ. навч. закл.] / [Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга, М.М. Шигун та iн.]; пiд заг. ред. [i з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - [7-ме вид., доп. i перероб.]. - Житомир: I II I «Рута», 2006. - 832 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt-kt.net/books/book-13/chapter-620/.
15. Учет в холдинговых компаниях: сборник заданий для практических занятий для студентов специальности 060500 «Бухгалтерский учет, анализ и аудит» / [сост. В.С. Плотников]. - Саратов: Издат. центр СГСЭУ, 2003. - 16 с.
16. Семчук 1.В. Методичш засади складання консолiдованоï фiнансовоï звиносп групи шдприемств / 1.В. Семчук // Вюник Житомирського iнженерно-технологiчного шституту / Серiя: Економiчнi науки. - 2009. - № 1(47). - С. 120-122.
17. Закон Украши «Про бухгалтерський облш та фшансову звишсть в Украш» № 996-XIV вiд 16 липня 1999 р. Затверджений Верховною радою Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14.
18. Семчук 1.В. Консолщащя фшансово1' звiтностi: методика виконання процедур / 1.В. Семчук // Вюник Житомирського державного технологiчного ушверситету / Серiя: Економiчнi науки. -Житомир: ЖДТУ, 2009. - Вип. 3 (49). - С. 12.
19. Сук Л.К. Фшансовий облш: [навч. пос.] / Л.К. Сук, П.Л. Сук /. - [2-е вид.]. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/1048030444023/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/ konsolidovana_finansova_zvitnist.
20. Даш офщшно оприлюдненоï звггаосп шдприемств на сайп Агентства з розвитку шфраструктури фондового ринку Украши [Електронний ресурс]: Офщ. сайт. - Режим доступу: http://smida.gov.ua.
References:
1. Roy Dodge (1993). Foundations of Business Accounting: Chapman & Hall.
2. Natsionalne polozhennya (standart) bukhhalterskoho obliku 2 «Konsolidovana finansova zvitnist» zatverdzhene Nakazom Ministerstva finansiv Ukrayiny vid 27.06.2013 r. № 628 [National provision (Standard) 2 «Consolidated Financial Statements» approved by the Ministry of Finance of Ukraine of 27.06.2013 № 628]. (2013, June). Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13.
3. Hoilo, N.V. (2013). Metodika bukhgalterskogo ucheta vnutrigruppovykh raschetov: napravleniya razvitiya [Methods of accounting intercompany settlements: development trends]. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. Voronezh: FGBOU VPO Voronezhskiy GAU. 3(38). pp. 223-227.
4. Podatkovyy kodeks Ukrayiny № 2755-VI vid 02.12.2010 r. Zatverdzhenyy Verkhovnoyu radoyu Ukrayiny [Tax Code of Ukraine № 2755-VI of 02.12.2010. Approved by the Verkhovna Rada of Ukraine]. (2010, December). Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
5. Nastanovy Orhanizatsiyi ekonomichnoho spivrobitnytstva ta rozvytku shchodo transfertnoho tsinoutvorennya dlya transnatsionalnykh kompaniy ta podatkovykh sluzhb vid 22.07.2010 r. [Guidance Organization for Economic Cooperation and Development on transfer pricing for multinational enterprises and tax authorities on 22.07.2010]. (2010, July). Retrieved from http://minrd.gov.ua/data/material/000/021/80820/0.pdf.
6. Blazhko, R., and Babak, A. (2014). Metody vyznachennya tsiny u kontrolovanykh operatsiyakh [Methods for determining prices in controlled transactions]. Retrieved from http://www.bnwes.info/buhgalteriya/novosti-sayta-2014/metodi-viznachennya-tsini-u-kontrolovanih-operatsiyah-11790.html.
7. Poryadok rozrakhunku ta zastosuvannya rynkovoho diapazonu tsin i rynkovoho diapazonu rentabelnosti dlya tsiley transfertnoho tsinoutvorennya zatverdzhenyy Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 17.10.2013 r. № 763 [The procedure for calculating and applying the market price range and market profitability range for transfer pricing purposes approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine of 17.10.2013 № 763]. (2013, October). Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/763-2013-%D0%BF.
8. Zvit pro kontrolovani operatsiyi zatverdzhenyy Nakazom Ministerstva finansiv Ukrayiny 18.10.2016 r. № 8 [Report controlled operations approved by the Ministry of Finance of Ukraine 18.10.2016 №8]. (2016, October). Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z018716/ print1467358644432696.
9. Sokolov, Ya.V. (1996). Bukhgalterskiy uchet: ot istokov do nashikh dney [Accounting: from the beginnings to the present day]. M.: Audit, YUNITI.
10. Hermanson, R.H., and Edwards, J.D. (1995). Financial accounting: a business perspective. (6th ed.). Richard D. Irwin, Inc.
11. Nikolai, L.A., Bazley, J.D., and Stallman, J.S. (1990). Principles of accounting. (3rd ed.). PWS -KENT, Boston.
12. Tim Sutton. (2004). Corporate Financial Accounting and Reporting. (2nd ed.).
13. Chyzhevska, L.V. (2003). Aktualni pytannya skladannya konsolidovanoyi zvitnosti [Current issues of consolidated reporting]. Visnyk Zhytomyrskoho inzhenerno-tekhnolohichnoho instytutu. Seriya: Ekonomichni nauky. 1(23). pp. 195-199.
14. Butynets', F.F., Malyuha, N.M., and Shyhun, M.M. et al. (2006). Bukhhalterskyy finansovyy oblik [Accounting Accounting]. F.F. Butynets' (Ed.). (Vols. 1-7, Vol. 7). Zhytomyr: PP "Ruta". Retrieved from http://dt-kt.net/books/book-13/chapter-620/.
15. Plotnikov, V.S. (2003). Uchet v kholdingovykh kompaniyakh: sbornik zadaniy dlya prakticheskikh zanyatiy dlya studentov spetsialnosti 060500 "Bukhgalterskiy uchet, analiz i audit" [Accounting for holding companies: a collection of tasks for practical classes for students of specialty 060500 "Accounting, analysis and audit"]. Saratov: Izdat. tsentr SGSEU.
16. Semchuk, I.V. (2009). Metodychni zasady skladannya konsolidovanoyi finansovoyi zvitnosti hrupy pidpryyemstv [Methodical principles of consolidated financial statements of companies]. Visnyk Zhytomyrskoho inzhenerno-tekhnolohichnoho instytutu. Seriya: Ekonomichni nauky. 1 (47). pp. 120122.
17. Zakon Ukrayiny "Pro bukhhalterskyy oblik ta finansovu zvitnist v Ukrayini" № 996-KHIV vid 16 lypnya 1999 r. Zatverdzhenyy Verkhovnoyu radoyu Ukrayiny [The Law of Ukraine "On Accounting and Financial Reporting in Ukraine" № 996-XIV of July 16, 1999 approved the Verkhovna Rada of Ukraine]. (1999, July). Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14.
18. Semchuk, I.V. (2009). Konsolidatsiya finansovoyi zvitnosti: metodyka vykonannya protsedur [Consolidation of financial statements: methods of execution procedures]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky. Zhytomyr: ZHDTU. Vol. 3 (49).
19. Suk, L.K., and Suk, P.L. Finansovyy oblik [Financial Accounting]. (2nd ed.). Retrieved from http://pidruchniki.com/1048030444023/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/konsolidovana_finansova_zvitnist.
20. Dani ofitsiyno oprylyudnenoyi zvitnosti pidpryyemstv na sayti Ahent-stva z rozvytku infrastruktury fondovoho rynku Ukrayiny [Data released by officially reporting companies at the Agency for Infrastructure Development stock market of Ukraine]. Retrieved from http://smida.gov.ua.
Надано до редакцшно! колегп 16.04.2016
Гойло Наталя Валерпвна / Natalia V. Goilo
goylo@ukr.net
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Трансфертне цтоутворення при здтснент внутршньогрупових операцт: поняття та вплив на показники фжнсово! звiтностi [Електронний ресурс] / Н. В. Гойло // Економта: реали часу. Науковий журнал. -2016. - № 3 (25). - С. 150-160. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n3.html
