CC BY
12
6. Гудима О. Енергоощадна Украша як альтернатива диверсифшацп поставок газу.// Дзеркало тижня. - 2008, № 9 - С. 9.
7. Населення УкраТни у 2006 р. Демографiчний щорiчник/ Вщповщальна за випуск Стельмах Л.М. - К.: ДП мIнформацiйно-аналiтичне агенство", 2007. - С.
8. Шсковий В. Силiконова торба// Дзеркало тижня. - 2008, № 9 - С. 8.
9. Покрасс Б. Вуглярам по^бен прорив.// Дзеркало тижня. - 2007, № 50 - С. 11.
10. Рикардо Д. Сочинения в 5-ти томах. Том-1. Начала политической экономии и налогового обложения. - М.: Гос. изд-во пол. лит-ры, 1955. - 360 с.
11. Рожен О.В. 1н-т фiзики натвпровщниюв вчаться матпулювати атомами й молекулами// Дзеркало тижня. - 2008, № 9 - С. 13.
12. Святненко А. Крок назус^ч майбутньому// Дзеркало тижня. - 2007, № 23 - С. 11.
13. Сидоренко О. США, Швейцарiя та Дашя очолили рейтинг ВЕФ за 1ндексом глобально! конкурентоспроможносп.// Дзеркало тижня. - 2007, № 42-43 - С. 14.
14. Сидоренко О. Свiтовi шдекси та рейтинги.// Дзеркало тижня. - 2007, № 42-43 -
С. 14.
15. Суэтин А. 2006 год: мир сегодня и завтра (обзор основных положений доклада "Состояние планеты - 2006")// Вопросы экономики. - 2006, № 4 - С. 90-103.
16. Федорчук А. Залiзничний тупик.// Дзеркало тижня. - 2009, № 9 - С. 10.
17. Чухно А. А., Юхименко n.i., Леоненко П.М. Сучасш економiчнi теорп: Пщручник/ За ред. А. А. Чухна. - К.: Знання, 2007. - 878 с.
18. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, процента и цикла конъюнктуры)./ Пер. с нем. В.С. Автономова, М.С. Люб-ского, А.Ю. Чепуренко. - М.: Изд-во "Прогресс", 1982. - 440 с.
19. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http:// www.zerkalo-nedeli.com.ua
УДК334.722.8:658.147 Здобувач А.Ю. Стб'як -nwiecbm КА
ТРАДИЦ1ЙН1 ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ IНТЕГРАЛЬНОÏ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
У ПЕРЕХ1ДНИХ УМОВАХ
Дослщжуеться вплив традицшних (техшко-техшчних, TexHÎKO-eKOHOMÎ4HHx, власне економiчних) факторiв на формування та 3MiHy штегрально'1 ефективносп функцюнування виробничих систем у перехщних умовах.
Competitor A.U. Skibyak - L 'viv commercial academy
Traditional factories forming integral effectiveness functioning production
systems in transitive conditiones
It is researches influence traditional (technic-technical, technic-economical, personal economical factories into forming and change integral effectiveness functioning production systems in transitive conditiones.
I. Вступ. 1нтегральна ефектившсть функцюнування виробничих систем перехщного типу формуеться тд впливом сукупно1 ди двох груп факто-р1в - традицшних i нетрадицшних. До перших належать здебшьшого еколо-го-технолопчш i, власне, економiчнi фактори, а до других - сощально-духов-нi чи соцiально-iнтелектуальнi, а також ус тi фактори, що мають позаеконо-мiчне (але не еколого-технолопчне) походження чи природу. Основним ме-тодологiчним iнструментом виявлення ступеня впливу традицшних факторiв на результативний параметр будь-яко1 господарсько1 дiяльностi е гшерфун-кцiональний пiдхiд чи методолопя. Саме вона дае можливiсть виявити дш
тих чинниюв, якi проявляють себе найiстотнiшим чином у гшеркороткотри-валому ринковому перiодi [1-4].
II. Постановка завдання. Ми ставимо собi за мету здшснити загаль-но-теоретичний аналiз впливу цих традицшних факторiв на iнтегральну ефектившсть функцiонування В-систем перехiдного типу. Перехщ на вико-ристання вищо! методологи анашзу вказаного параметру (штегрально1 ефек-тивностi) обумовлений тим, що нетрадицшш фактори здебiльшого мають по-заекономiчне походження i свою дiю проявляють значною мiрою в короткот-ривалому, а особливо в довготривалому (гшердовготривалому) ринкових пе-рiодах, якi i е найхарактернiшою ознакою високо! i гшервисоко1 щеологи i методологи метрологiчного аналiзу штегрально1 ефективностi функщонування певних В- чи Е-систем певного типу (розвинутого, перехщного чи шшого).
III. Результати. Як вiдомо, В-системи можна умовно подшити на таю три типи, по-перше, доiндустрiальнi, по-друге, iндустрiальнi, по-трете, пос-тiндустрiальнi системи [1; 5-10].
На основi здшсненого попереднього теоретичного i логiчного узагаль-нення зазначено! вище проблеми, автор прийшов до висновку, що можна умовно видшити три типи чутливосл (еластичностi) В-систем (точнiше, рiв-ня штегрально! ефективностi !х функцiонування) до змши iнтенсивностi тра-дицiйних факторiв1. Дамо !х узагальнену i конспективну характеристику.
Тип 1. Це низька (або навггь i гiпернизька) чутливють (еластичнiсть) В-систем (!х штегрально1 ефективност функцiонування) до змiни штенсив-ност традицiйних факторiв (точнiше И можна було би позначити як гшер-функщональну низьку еластичнiсть, оскiльки вона себе практично реалiзовуе лише в гшеркороткотривалому ринковому перiодi). В умовах низько1 тради-цiйно - факторiальноl (як И ще iнакше можна квалiфiкувати, так як вона вь дображае ступiнь залежностi ефективностi вщ впливу традицiйних факторiв) еластичностi В-систем коефщент ще1 еластичностi е, зазвичай, меншим, нiж одиниця (див. рис. 1):
К = <№г: аР11 <1,
що дае вс тдстави квалiфiкувати такi типи В-систем як гшоеластичш (з по-зицiй традицiйно-факторiального пiдходу). Такими е, зазвичай, лише дош-дустрiальнi В-системи, бо саме в них змша рiвня штегрально1 ефективностi е дуже незначною нав^ь тодi, коли iнтенсивнiсть змiни традицшних факторiв е значною. Доiндустрiальнi В-системи е тут досить консервативними, негнуч-кими, вони слабо реагують на змшу тих чинникiв, якi ми позначили як тради-цiйнi. Ця консерватившсть доiндустрiальних В-систем вiдображае себе в ха-рактерi криво1 (прямо1) штегрально1 ефективностi. Вона мае досить, по-пер-ше, пологий характер, ^ по-друге, позитивний кут нахилу, але незначний, вона лежить ближче до горизонтально: оЫ, нiж до вертикально: (див. рис. 2).
1 Таку !х еластичшсть (чутлив1сть) можна умовно ще квал1ф1кувати як традицiйно-факторiальну (оскшьки
вона вщображае те, як реагуе параметр "ефектившсть" на змшу такого фактору як традицшний еколого-технолопчний 1 власне економ1чний вкут), або, шакше, як гiперфункцiональну
Рис. 1. Основт типи чутливостi (еластичностI) штегральног ефективностi функцюнування В-систем до змши штенсивностi традицшних факторiв в гтеркороткотривалому ринковому перiодi
генсившсть традицшних факторнз (!•") 1нтенсившсть традицшних фактор1в {/7 )
Рис. 2. Крива ттегральног ефективностi функцюнування гточутливих (гтоеластичних) В-систем в гтеркороткотривалому ринковому перiодi (варiант позитивное ди ефекту масштабу). Умовт позначення: Е1-е - крива ттегралъног ефективност1 функцюнування гточутливих (гтоеластичних) В-систем
Рис. 3. Крива ттегральног ефективностi функцюнування чутливих (еластичних) В-систем в гтеркороткотривалому ринковому перiодi (варiант позитивное ди ефекту масштабу). Умовт позначення: Ег'е!< - крива ттегралъног ефективност1 функцюнування чутливих/еластичних/В-систем
У перехщнш економiцi Укра!ни доiндустрiальний сектор нащонально! мiкроекономiчноl системи е досить значним (якщо не переважаючим, то значно бшьшим у вiдносному значеннi, шж у розвинутих економiках найроз-винутших кра!н Заходу), а це означае, що значна частина вiтчизняних В-сис-тем слабо реагуе на змшу iнтенсивностi традицiйних факторiв, тобто вони е за сво!м характером гшоеластичними.
Тип 2. Це помiрна еластичшсть В-систем (штегрально! ефективностi !х функщонування) до змiни iнтенсивностi традицiйних факторiв (див. рис. 2), в умовах яко! формуються так званi еластичш (чутливi, точнiше, по-мiрно чи власне чутлив^ В-системи i для яких вщповщний коефiцiент елас-тичност е бiльш-менш рiвним одиницi:
Ке1Е.РТ = йЕ1: йР11
Вказаний вище характер залежностi мiж рiвнями штегрально! ефек-тивностi i штенсившстю розвитку чи змiни традицiйних факторiв е характер-ним для В-систем власне iндустрiального типу, тобто тих В-систем, як в розвинутих економшах були абсолютно панiвними до кшця першо! половини XX ст., а в перехщнш сучаснiй економщ Укра!ни посiдають ще досить знач-не i, можна сказати, також пашвне становище, !х питома вага в структурi на-щонально! мiкроекономiчноl системи е найзначнiшою.
В чутливих В-системах, по-перше, крива штегрально! ефективност !х функцiонування лежить дещо вище, шж у гiперчутливих системах, вона також е такою, що мае позитивний кут нахилу, а по-друге, мае висхщний характер (в зот ди позитивного ефекту масштабу, звичайно) (див. рис. 3).
Тип 3. Це висока еластичшсть В-систем (штегрально! ефективност !х функщонування) до змши iнтенсивностi традицiйних факторiв (див. рис. 1), за яко! вiдповiдний коефiцiент (традицiйно-факторiальноl гшерфункщональ-но! еластичностi) е бiльшими, нiж одиниця:
Ке1Е.рт = йЕ1: йРТ1 >1 (2.8)
i в умовах яко! формуються гiпереластичнi В-системи. Такими гшереластич-ними В-системами е найчастiше системи постшдус^ального порядку, якi в нащональнш мiкроекономiчнiй системi мають поки що незначну питому вагу, але вже досить важливу роль вiдiграють у розвинутих економшах кра!н Заходу.
За традицiйно-факторiальноl гiпереластичностi В-систем крива штег-рально! ефективностi пiдiймаеться ще вище вщ аналогiчних кривих гшоелас-тичних i власне еластичних В-систем (див. рис. 4), вона е ще крутшою, шж кривi штегрально! ефективност гiпоеластичних i власне еластичних В-систем.
Вище ми дали характеристику В-систем з позицш ступеня !х чутли-востi (еластичностi) до змiни штенсивност традицiйних факторiв у гшерко-роткотривалому ринковому перiодi. Якщо ж аналiзувати нацiональну В-сис-тему загалом (як едине щле, що е синкретичним i невiддиференцiйованим у самому соб^, то доведеться визнати, що в сучасних перехщних вiтчизняних умовах вона ще не мае постшдус^ального характеру, хоча вже вийшла чи, точшше, почала виходити за межi власне шдус^ального розвитку.
Рис. 4. Крива штегральног ефективностi функщонування гтерчутливих (гтереластичних) В-систем в гтеркороткотривалому ринковому перiодi (вар1ант позитивног дп ефекту масштабу): Е~Нг!< - крива ттегрально! ефективност1 функцюнування гтерчутливих (гтереластичних) В-систем
Таку нащональну В-систему ми вже квалiфiкували як квазшостшдус-трiальну. В таких квазшостшдустрiаль-них В-системах залежшсть мiж указа-ними вище параметрами (штегральною [нтенсивнкть традицшних фактор!в (Р11) ефвКТИВШСТЮ 1 ШТенСИВШСТЮ рОЗВИТКу
чи змши традицiйних факторiв) е особливою, в них ще не формуеться гшер-чутливiсть, але вже подолана певною мiрою чутливiсть в 11 власному розу-мiннi чи значеннi. Таю В-системи, на нашу думку, можна було би квалiфiку-вати як В-системи з квазМперчутливктю (традицiйно-факторiальною чи п-перфункцiональною). Вони значно сильшше реагують на змiну iнтенсивностi традицшних факторiв, нiж власне чутливi системи, але дещо слабше на це реагують, шж системи гшерчутливь
Типи функцюнально-динам1чно1 чутливосп (сластичносп) В-систсм
Ти п 1 Ти п 2 Тип 3
1 Г • т
Нульова функцюнально-ди нам ¡ч на еластичшсть П по негати в на функцюнапьно-динам1чна еластичшсть Негативна функщонально-динам[чна еластичшсть
5 г 1 1
В якому ринковому перюд1 мае мюце?
1 1 Г
В короткотр и ва л ом у ринковому перюд1 В довготривалому ринковому перюд! В ппердовготривалому ринковому пср1од1
1 I 1
Яким значениям коефщ^ента еластичносп характеризуется?
1 1
- Ш-РП " аЕ «0 аИ Vс -Е1-1Т1 - аЕ1 —-=- < -I аР к:1' ^ы-га аЕ1 ~ аРт' "
1 г 1 Г
Який тип В-систем формуеться?
1 Г ■ 1 Г
В-системи В-системи з гшонегативною В-системи з негативною
з нульовою еластичшстю еластичн1стю еластичшстю
Рис. 5. Типи функцiонально-динамiчноi чутливостi (еластичност^ В-систем до змши iнтенсивностi традицшних факторiв
Вище ми дали характеристику того, як реагують рiзнi типи В-систем/ доiндустрiальнi, iндустрiальнi, постiндустрiальнi i квазшостшдус^альш/ на змшу iнтенсивностi традицiйних факторiв в гшеркороткотривалому ринко-вому перiодi, тобто фактично мова йшла про гiперфункцiональну еластич-нiсть В-систем традицiйно-факторiального типу (гiперфакторiальну тради-цiйно-факторiальну еластичнiсть, якщо и позначити точнiше i повнiше). Ця 1х реакцiя, як ми вже вище вiдзначили, може бути незначною, помiрною i значною, але явно позитивною, а не нульовою чи негативною . ЗовЫм шак-шою е поведiнка В-систем за рамками гшерфункщонального перiоду (у влас-не короткотривалому, довготривалому i гiпердовготривалому перюдах). Вщ-повiдно до характеру ще! поведiнки ми можемо також видшити рiзнi типи В-систем (див. рис. 5) i рiзнi типи чутливост цих систем до змши вказаних вище факторiв.
Тип 1. Це нульова функцiонально-динамiчна/так ми 11 позначимо, ос-кiльки вона проявляе себе вже за межами гшерфункщонального ринкового перюду/ еластичшсть В-сисем, яка формуеться в короткотривалому ринково-му перюд^ а вiдповiдний коефщент еластичностi е рiвним нулю:
КЕ1.рт1 = ¿Е1: &ЕТ1
В-системи, як шяк не реагують (ш позитивно, нi негативно) на змшу штенсивност традицiйних факторiв, можна квалiфiкувати умовно як В-системи з нульовою еластичшстю. В таких системах крива (пряма за певних i зазначених нами вище умов) штегрально! ефективност стае горизонтальною, що вказуе на те, що будь-як значнi змiни iнтенсивностi традицiйних факто-рiв вже нiяк не впливають на рiвень штегрально! ефективностi (див. рис. 6).
Рис. 6. Крива штегрально'1 ефективностi функщонування В-систем з нульовою традицшно-факторiальною еластичшстю (функцюнальною еластичшстю) (варiант позитивно'1 ди ефекту масштабу): Р~гг!< - крива ттегральног ефективност1 функщонування В-систем з нульовою традщтно-фактор1альною еластичшстю (чутлив1стю)
Тип 2. Це ппонегативна фун-кщонально-динамiчна/традищйно-факторiальна/ еластичшсть В-сис-тем, що проявляе себе в довготрива-лому ринковому перiодi i за яко! вщповщний коефщент еластичност е вже меншим, шж "-1":
К'рт.рп = &Б1: &ЕТ1 < -1
Звичайно, в коридор! дп так званого позитивного ефекту масштабу. Саме за тако! умови ми вище розглядали стутнь реакци В-систем на змшу штенсивносп традицшних фактор1в.
В 11 умовах формуються так званi В-системи з гшернегативною елас-тичнiстю. Такi системи вже реагують на змiну штенсивност традицiйних факторiв, але, по-перше, лише негативно, ^ по-друге, дуже поки що незнач-но, а тому крива штегрально1" ефективностi в них мае, по-перше, нисхщний характер, а, по-друге, незначний негативний кут нахилу (див. рис. 7).
Тип 3. Це власне негативна функцiонально-динамiчна еластичшсть В-систем, за яко1 вщповщний коефщент еластичностi е вже бiльш-менш рiв-ним "-1" i в умовах яко1 формуються В-системи з негативною еластичшстю:
КЕЛ^Т! = &Е1. &Етт = -1
Рис. 7. Крива штегральног ефективностi функцюнування В-систем з гтонегативною традицiйно-факторiальною еластичшстю (чутлив^тю) (варiант позитивно'1 ди ефекту масштабу): - крива ттегральног ефективностг функцюнування В-систем з гтонегативною традицтно-фактор1альною еластичнстю
(чутливютю)
1нтенсившсть традицшних фактор[в {Р ') 1 2
Рис. 8. Крива ттегральног ефективностi функцюнування В-систем з негативною традицiйно-факторiальною еластичшстю (чутливктю) (варiант позитивно'1 ди ефекту масштабу): Р~пе - крива ттегральног ефективност1 функцюнування В-систем з негативною традицтно-фактор1альною еластичтстю
(чутливютю)
Цi системи вже сильшше реагують на змшу iнтенсивностi традицш-них факторiв, шж системи з гiпонегативною еластичнiстю, але також негативно, тобто незначна змша штенсивност традицiйних факторiв спричиняе значну негативну змiну iнтегральноï ефективност ïx функцiонування. Крива iнтегральноï ефективност в таких системах не тшьки е нисxiдною, але й ду-же крутою (див. рис. 8).
IV. Висновки. Резюмуючи сказане вище, вiдзначимо, що В-системи по-рiзному реагують на змшу штенсивност традицiйниx факторiв в гшерко-роткотривалому ринковому перiодi i за його межами. В рамках гшеркорот-котривалого перюду вони здебшьшого позитивно реагують на змшу штен-сивностi традицiйниx факторiв, а за його межами - нейтрально або негативно. Ця теоретична i емшрична обставина найбезпосередшшим чином вщоб-ражаеться на ринковш поведшщ пiдприемникiв, якi з охотою "експлуатують" традицiйнi фактори, оскiльки вони "приносять" економiчну вiддачу негайно, сьогоднi, але не помiчають одночасно того, що ïx результативнiсть за межами цього поточного моменту може бути не тшьки нульовою, але й негативною. Нетрадицшш фактори, навпаки, на сьогодш дуже часто виявляються в еконо-мiчному вiдношеннi невигiдними, однак, шдприемщ рiдко помiчають те, що вони е особливо "випдними" у вщдаленш перспективi.
Л1тература
1. Економ1чна теор1я: концепцiя пiдготовки студентiв з економiчноï теори в економiч-ному вуз^ За ред. проф. Башнянина Г.1. - К.: 1СДО, 1995. - 87 с.
2. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: политико-экономические проблемы обшей теории. - К. : Лыбидь, 1991. - 83 с.
3. Башнянин Г.1. Загорський В.С., Копич I.M., Носов О.Ю. Про деяю особливостi функцiонування нацiональноï економiчноï системи в довгостроковому перiодi// Сощально-економiчнi проблеми видавничо-полiграфiчного комплексу/ ВПК та його iнфраструктур. -Львiв: УАД, 1996. - С. 258-261.
4. Башнянин Г.1., Копич I.M. Системи економiчного оцiнювання: проблеми загально'1 теори i id^m^i еволюци// Статистичш iнформацiйнi системи в ринковiй економщ. -Львiв: ЛКА, 1997. - С. 34-46.
5. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Медведев В.С., Середа А.Р. Ринкова економша: теоретико-практичт проблеми становлення в Укршш. - К.: 1СДО, 1996. - 388 с.
6. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Копич I.M. Про типолопзацш виробничих еконо-м1чних систем// Вюник Державного ушверситету "Льв1вська пол^ехшка": Менеджмент та пщприемництво в Укршш: етапи становлення i проблеми розвитку: Зб. наук.-прикл. праць. -Льв1в: ДУЛП. - 1997, № 2. - С. 86-92.
7. Башнянин Г.1., Копич I.M., Рехлецький G.A. Про типолопзаци теxнологiчниx еко-номiчниx систем// Вюник Державного унiверситету мЛьвiвська полiтеxнiкам: Менеджмент та пщприемництво в Украшк етапи становлення i проблеми розвитку: Зб. наук.-прикл. праць. -Львiв: ДУЛП. - 1997, № 2. - С. 13-15.
8. Полггична економ1я: структура i програма курсу для студенпв економiчниx спещ-альностей/ За ред. професора Башнянина Г.1. - К.: 1ЗМН, 1998. - 84 с.
9. Башнянин Г.1., Загорський В.С., Копич I.M. Становлення детенсивних економiч-них систем в умовах економiчноï деградаци/ Проблеми загально'1 теори i економiчного вимь ру// Региональна економiка. - 1998, № 3/9. - С. 30-44.
10. Башнянин Г.1., Копич I.M., Герцунь М.П., Коцупей В.М. Нацiональнi мшроеко-номiчнi системи: проблеми типолопзаци i клюметричного аналiзу// Вiсник Тер^п^ьсь^ академи народного господарства. Спещальний випуск за матерiалами шжнар. науково! кон-ференцн "Проблеми економiчноï ^еграци Украши в Свропейський Союз: мiкроекономiчнi аспекти". - Тернотль: ТАНГ, 1997. - С. 27-29._
