CC BY
22
Ю.1. Пиндус, В.Б. Гладьо, М.А. Долгов (Украна). - Заявл. 30.04.2010; Опубл. 25.10.2010, Бюл. № 20. - 6 с.
Букетов А.В., Настасенко ВА., Леонов В.Е., Михайлик В.Д., Скир-денко О.И. Композитные материалы - состав, свойства, внедрение
Определены перспективы разработки новых эпоксидных композитных материалов в настоящее время. Описаны направления разработок полимерного материаловедения в Херсонской государственной морской академии. Обосновано спектр использования разработанных материалов и защитных покрытий на их основе в различных отраслях промышленности Украины.
Ключевые слова: покрытие, эпоксидный композит, материалы, промышленность.
BuketovA.V., Nastasenko V.O., Leonov V.E., Mikhaylik V.D., Skirdenko O.I. Composite materials - composition, properties, application
The prospects of the development of new epoxy composite materials now. Describes the direction of development of polymeric materials in the Kherson State Maritime Academy. Justified the use of the spectrum of the developed materials and coatings based on them in a variety of industries in Ukraine.
Keywords: coating, epoxy composite, material, industry.
УДК 687.016.5 Доц. Г.В. Озимок, канд. техн. наук -
Львiвський тститут економжи i туризму
ТКАНИНИ ДЛЯ ПОСТ1ЛЬНО1 Б1ЛИЗНИ
Подано аналiз гшешчних властивостей сучасних тканин для постшьно! бшиз-ни. Експериментально визначено показники, яга характеризуюсь взаемодто тканин iз парождабною та краплинно-рщинною вологою, що дало змогу рекомендувати мате-рiал з оптимальними властивостями.
Ключев1 слова: тканини, постшьна бшизна, волога, кашляршсть матерiалiв, тактильш вщчуття, пгроскошчшсть.
Людина проводить одну третину свого життя у л1жку, 1 яюсть и сну багато у чому визначае яюсть життя. Хоча яюсть сну залежить вщ комбшацп дуже багатьох фактор1в, ф1зюлоги дуже важливою вважають комфортну взаемодто тша з матер1алами спальних приналежностей, до яких вщносять матрац, подушку та постшьну бшизну [1, 2, 5]. Як 1 в одяз1, вщчуття комфор-тност при контакт з постшьними приналежностями забезпечуеться вщповщ-ними тактильними та термоф1зюлопчними властивостями матер1ал1в. Так-тильний (нейроф1зюлопчний) комфорт визначаеться механозалежними вщ-чуттями при контакт тша людини з матер1алами одягу (гладюсть, жорстюсть, шорстюсть тощо), що забезпечуеться вщповщним вибором сиро-винного складу, виду переплетень та заключною обробкою. У систем! ощню-вання якост матер1ал1в для спальних приналежностей важливе значення ма-ють саштарно-гтешчш показники 1 тому тд час 1х створення варто викорис-товувати матер1али, яю захищають оргашзм людини в процеш експлуатацп в1д вологи, що видшяеться з поверхш тша людини, пов1тряний обмш 1з зов-шшшм середовищем, мають необхвдну тепло1золящю тощо [5].
Постановка завдання. Перша постшь людини складалася з доступ-них природних матерiалiв - сухо! трави, водоростей, гшок дерев, сухих лис-тiв i шюр тварин. Найбiльш раннi вiдомостi про повнощнну постiль iз необ-хщним набором для сну (матрацом, подушкою, простирадлом та ковдрою) вiдносять до епохи Середнього царства в Сгипп, чашв правлiння фараона Сет (2713-2649 р. до н.е.). Еволющя спальних аксесуарiв - це аж шяк не схо-дження вщ простого до складного, вiд недосконалосп до досконалостi. Деко-ли вона робила вигадливi зигзаги, залишаючи шсля себе лише свiдчення оче-видщв. При дворi китайських iмператорiв династи Тан (4 ст. н.е.) юнувала спецiальна посада "сановника спокшно! подорожГ' - так у Кита! називався iмператорський сон. Чиновниковi на цш посадi пропонували стежити за свь жiстю монархово! постелi, а також готовити постшь до сну, зiгрiваючи 11 теплом власного тша. У Дюссельдорфському музе! юторп побуту збер^аеться лiжко-шафа часiв середньовiчноl Шмеччини - своeрiдний дерев'яний ящик з вжонцем для особи та дверцятами. Дверi щiльно закривалися, щоб до сплячо! людини не забиралися мишi й клопи, а матрацний чохол набивався полином, який не переносять бюи. Тривалий час постшьш приналежносп були предметом розкошi, i тiльки з XV ст. традицшний постiльний набiр у Сврот став доступний для буржуа, а ще тзшше - i для простолюдишв.
Сучаснi матерiали для постшьно! бшизни - рiзноманiтнi. Вони повин-ш вiдповiдати складному комплексу вимог, яю пред'являються споживачами, з одного боку, i виробниками - з шшого. Вiдчутною свiтовою тенденцieю у споживанш текстилю для постшьно! бiлизни е намагання споживачiв мати вироби з ппоалергенного екологiчного текстилю, який не видшяе при кон-тактi з тшом шкiдливих речовин. Отже, постшьна бiлизна мае бути виготов-лена винятково з натуральних матерiалiв.
Предмети постшьно! бiлизни безпосередньо контактують з тшом людини i знаходяться у стиснутому сташ мiж тшом i предметами лiжка. За таких умов у загальному теплообмш найбiльшу частку займають втрати тепла кондукщею. Крiм втрат тепла кондукщею, тепловий баланс тiла людини тд-тримуеться через випаровування дифузшно! вологи та поту з поверхш шюри. В середньому, у здорово! людини за добу потовi залози видшяють 7001300 мл поту [3]. Саме тому, як свщчать проведет нами опитування, спожи-вачi за найвагом^ показники якостi тканин для постшьно! бшизни вважа-ють гтешчш [4]. З позицп саштарп i гiгiени важливе значення мають власти-востi матерiалiв, пов'язанi з нешюдливютю - вiдсутнiстю видiлення шюдли-вих речовин алерпчно! ди i електризованосп та чистотою шкiри, якi забезпе-чують поглинання видiлень шкiри. Важливим е властивосп матерiалiв, якi впливають на газовий склад, вологють пов^я i шкiри, проникання забруд-нювальних часточок, захист вiд шюдливо! фiзичноl дп предметiв середови-ща. Показниками саштарно-гтешчних властивостей матерiалiв для спальних приналежностей е повiтропроникнiсть, гiгроскопiчнiсть, капшяршсть, воло-гопоглинання, паропроникнiсть, газопроникнiсть тощо.
Метою роботи е аналiз гтешчних властивостей сучасних тканин для постшьно! бшизни, рiзних за сировинним складом.
Об'ектом дослщження обрано зразки тканин, якi тепер найчаспше використовуються як бiлизнянi матерiали - бавовнянi, ллянi та шовковi тка-нини, а також конопляш тканини. 1х структурнi характеристики наведет в табл. 1.
Основна частина. Для обраних зразюв текстильних матерiалiв ми визначили 1х здатнiсть сорбувати вологу як у пароподiбному, так i в крапель-но-рiдинному сташ. Отриманi експериментальнi данi наведено в табл. 1 [5].
Табл. 1. Експериментальт дат з визначення гкроскотчностг та вологовiддачi
Назва зразку я § 2 и г Сиро-винний Повер-хнева густина Щшь-шсть ткацтва Пгроскошч-шсть % шсля витримування , £ 2 я § & Площа розтжання крапл1 по В' о 3 § Н
я я о Н склад г/м по основ1 / по утоку 24 год 48 год 96 год О щ га г У поверхш ма-тер1алу, см2
1 Ситець 0,30 бавовна -100 % 119 285/240 3,4 3,4 3,5 62,8 7,5 0,9
2 Тканина лляна (набивн.) 0,30 льон -100 % 157 220/160 5,9 9,5 14,2 61,3 9,7 0,87
3 Тканина лляна арт. 5С108 0,50 льон -100 % 175 190/170 7,2 12,5 16,8 57,4 10,2 0,84
4 Тканина конопляна III 1,30 конопля -100 % 294 123/150 7,1 12,6 16,4 52,6 3,5 0,93
5 Тканина змшана 0,65 конопля -70 %, ПАН -30 % 314 75/60 5,6 9,4 13,9 63,1 2 0,87
6 Тканина шовкова 0,20 шовк-ту-сор -100 % 88 420/400 2,7 7,1 10,5 59,1 0,6 0,81
Як свщчать наведет дат, вс тканини, як були обраш для досль джень, мають досить високi показники гiгроскопiчностi. Вельми щкавим ми вважаемо той факт, що всi зразки мають здатнють досить вiдчутно збшьшу-вати кшькють сорбовано1 вологи у часi - так, за умови витримування у сере-довищi iз 100 % волопстю до трьох дiб, у лляних та конопляних тканинах пг-роскотчшсть збiльшуеться у середньому вдвiчi, для шовково1 тканини -втрич^ Для зразка ситцю значення пгроскотчносп значно менше (3,5 %) i у часi цей показник не змшюеться. Вологовмiст всiх дослiджених тканин не дуже вiдрiзняеться i знаходиться в межах 52-63 % [5].
Враховуючи специф^ експлуатацп постшьно! бшизни, для оцiнки капiлярностi матерiалiв при 1х горизонтальному положеннi було використано розроблену нами методику, за якою визначали показник "площа розтiкання води по поверхш матерiалу" [мм2]. Методику засновано на вимiрюваннi площi розтiкання краплi води, тдфарбовано! розчином бiхромату калiю, якi наносили на поверхню матерiалу. Через 5 хв шсля нанесення вимiрювали найбiльшу вщстань розтiкання краплi у поздовжньому (1под, мм) та поперечному (1п0пер, мм) напрямках за допомогою металево! лiнiйки з точнiстю вимь рювання 0,5 мм [5].
Умовний дiаметр розтжання краплi 1ум, мм по поверхш визначали, як середню величину мiж значеннями величин розтiкання у поздовжньому та поперечному напрямках за формулою
I _ 1под +1 попер (1 )
1ум _ ^ ■ (1)
Використовуючи умовний дiaметр, розраховувалась площа кола [мм2], яке утворюе крапля води на поверхш матерiалу:
Ж-12
5 (2)
Як показали проведет дослщи, найбшьше значення показника площi розтiкання води по поверхш матерiалу мае зразок № 3 лляно! тканини (5=10, 2 см2), найменше (5=0,6 см2) - тканина iз шовку-тусору.
Тактильш вiдчуття при контактi шкiри тша людини з поверхнею мате-рiалу постшьно! бiлизни (гладкость поверхнi) можна охарактеризувати за до-помогою коефщента тангенцiйного опору. Як вiдомо, цей показник вщобра-жае сили тертя та чшкосп, якi виникають тд час перемiщення одше! поверхш по iншiй. Вiн може слугувати показником ступеню контакту двох повер-хонь - шкiри тiла людини та матерiалу. За умови використання методу похи-ло1 площини чим бшьшим е такий контакт, тим бшьшим мае бути значення кута нахилу а, при якому колодка починае рухатися по площиш. Низьке значення тангенцшного опору може спричиняти незручност пiд час спання внаслщок ковзання. Матерiали, як мають високi значення кута нахилу а, мо-жуть спричиняти нaтертостi й дискомфорт тд час користування.
Для моделювання реально1 ситуацп споживання, враховуючи те, що з мaтерiaлом контактуе шюра людини, стандартизований метод похило! площини було нами модершзовано, а саме: колодку пiд час дослдав обтягували не тканиною, а тонкою гладкою шюрою опойок. Отримаш експериментaльнi дaнi, нaведенi в табл. 1, свщчать про те, що найбшьш шорсткувату поверхню мае конопляна тканина (зразок № 4), шовкова тканина (зразок № 6) - досить гладка, а середш оптимaльнi значення тaнгенцiйного опору мае зразок лляно! тканин № 3.
Вщповщно до ДСТУ 4239:2003 "Мaтерiaли та вироби текстильш i шкь рянi побутового призначення. Основнi гiгiенiчнi вимоги", проведет досль дження зразюв № 2 i 4 за такими показниками: стшюсть забарвлення до ди води та поту, масова частка замаслювача, величина рН, вмют вшьного формаль-дигiду, миш'яку, свинцю, кадмж>, вмiст хлороргaнiчних пестицидiв тощо, як показали вiдповiднiсть дослiджувaних зрaзкiв встановленим вимогам (табл. 2).
За результатами проведених дослщжень (табл. 2) можна зробити вис-новки, що дослщжуваш зразки тканин № 2 i 4 вщповщають встановленим п-пешчним вимогам.
Хiмiчнi речовини широко застосовують у текстильнш промисловостi як барвники, замаслювач^ емульгатори, вiдновлювaчi та iншi вихiднi й кшце-вi продукта. Потрапивши в оргaнiзм людини, вони можуть спричиняти
кон'юнктивщ шюрш захворювання та iншi хвороби, тому визначенню зазна-чених вище показниюв та 1х нормуванню необхiдно придшяти значну увагу.
Табл. 2. Результаты достджень тканин для пост1льно1 бглизни
№ з/п Назва показниюв та одинищ вим1ру Вим1ряш величини Допустимий р1вень
№ 2 № 4
1 Стшюсть забарвлення до дц води стшке стшке стшке
2 Стшюсть забарвлення до дц поту стшке стшке стшке
3 Масова частка замаслювача, % < 1,0 < 1,0 -
4 Величина рН, од. рН 7,2 6,5 ввд 4 до 7,5
5 Вмют вшьного та здатного частково видшятися формальдегиду, мкг /г 12,7 > 10,0 75,0
6 Миш'як, мкг /г < 0,5 < 0,5 1,0
7 Свинець, мкг /г < 0,5 < 0,5 1,0
8 Кадмш, мкг /г < 0,08 < 0,08 0,1
9 Вмют хлороргашчних пeстeцидiв, мкг /г < 1,0 < 1,0 1,0
Для забезпечення високих споживних властивостей B^o6iB з досль джуваних зразюв тканин, потрiбно дотримуватися вiдповiдних умов експлу-атацп. Так, постiльну бшизну необхiдно мiняти раз на три дш влiтку, раз на тиждень - узимку. Це пов'язано з видшенням шкiри жиру, поту, частинок ет-дeрмiсу. За рахунок цього через шм днiв використання ваги постшьно! бшиз-ни збiльшуeться на 10 %, а все, що залишаеться на i у тканиш, стае плiдним середовищем для мiкроорганiзмiв, що призводить до захворювань шюри. Крiм того, не потрiбно прасувати бшизну тсля кожного прання, особливо влггку, адже багаторазове прасування закупорюе пори тканини. Бавовна, льон та iншi волокна втрачають сво1 щнш натуральнi властивостi - пропуска-ти повиря, добре вбирати вологу, адже тд час сну людина може перегрггася, а коли тканина стае мокрою - переохолодитися.
Висновки. Проведений аналiз гтетчних та тактильних властивостей сучасних тканин для постшьно! бшизни дав змогу рекомендувати для широкого використання тканину лляну арт. 5С108, як таку, що вiдрiзняеться висо-кими гтешчними властивостями i мае приемне туше.
Л1тература
1. Bader G.G. The influence of bed firmness on sleep quality / G.G. Bader, S. Engdal // Applied Ergonomics. - 2000. - № 31(5). - Pp. 487-497.
2. Lee H. Quantitative effects of mattress types (comfortable vs. uncomfortable) on sleep quality through polysomnography and skin temperature / H. Lee, P. Sejin // International Joural of Industrial ergonomics. - 2006. - Vol. 36. - № 11. - Pp. 943-949.
3. Большая медицинская энциклопедия / Гл. ред. Б.В. Петровский. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия". - 1977.- 458 с.
4. Супрун Н.П. Змша споживчих властивостей посильно! бшизни тд дiею зволожуван-ня / Н.П. Супрун, В.Я. Супрун, М.В. Харьковська // Вюник Схщноукрашського нацюнального ушверситету iм. Даля. - 2009. - № 2 (132). - С. 391-394.
5. Супрун Н.П. Еколопчш тканини для посильно! бшизни / Н.П. Супрун, М.А. Мархай, Л.В. Полщук, Г.В. Озимок // Науковий вюник Полтавського ушверситету економжи i торгiвлi Укоопспшки. - 2010. - № 1(46). - С. 37-39.
Озимок Г.В. Ткани для постельного белья
Наведено анализ гигиенических свойств современных тканей для постельного белья. Экспериментально определены показатели, которые характеризуют взаимодействие тканей с парообразной и капле-подобной влагой, что дало возможность предложить материал с оптимальными свойствами.
Ключевые слова: ткани, постельное белье, влага, капиллярность материалов, тактильные чувства, гигроскопичность.
OzimokH.V. Fabrics for the bed linen
The hygiene peculiarities of modern fabrics for the bed linen are analysed. As a result of the experiment there are determined the factors, which characterize the interaction of fabrics with the drop and liquid moisture that enabled recommending the material with the optimal characteristics.
Keywords: fabrics, bed linen, moisture, capillarity materials, tactile sense, hygrosco-picity.
