CC BY
33
Ausbildung. Dokumentation der Auftaktveranstaltung von SAPA 21. - Wien: Verband Österreichischer Volkshochschulen, 2008. - S. 125-133.
8. Ghisla G. Didaktik: Die Kunst des Sprachenlehrens (und -lernens) in den letzten Jahren und in Zukunft / G. Ghisla // Babylonia. - 2011. - Nr. 3. - S. 33-35.
9. Hufeisen B. Zur Einführung / Britta Hufeisen, Gerhard Neuner // Hufeisen B., Neuner G. (Hrsg.). Mehrsprachigkeitskonzept - Tertiärsprachenlernen - Deutsch nach Englisch. - Graz; München: Council of Europe / European Center for Modern Languages, 2003. - S. 5-6.
10. Manno G. Französisch nach Englisch: Überlegungen zur Tertiärsprachendidaktik [Електронний ресурс] / G. Manno // Metry A., Steiner E., Ritz T. (Hrsg.). Fremdsprachenlernen in der Schule. Tagungsband zum 4. PH-Forum der Pädagogischen Hochschule Wallis vom 27. April 2007 in Brig. - Bern: hep-Verlag, [Електронний ресурс] 2008. - Режим доступу: www.phsg.ch/PortalData/1/Resources
11. /forschung_und_entwicklung/sprachen/ueberlegungen_mehrsprachigkeit_mag_2008.pdf.
12. Manno G. Tertiärsprachendidaktik und Frühenglisch: Eine neue Chance für den Französischunterricht? / G. Manno // I-mail. - 2005. - Nr.1. - S.4-9.
13. Neuner G. Mehrsprachigkeitskonzept und Tertiärsprachendidaktik / Gerhard Neuner // Hufeisen B., Neuner G. (Hrsg.). Mehrsprachigkeitskonzept - Tertiärsprachenlernen - Deutsch nach Englisch. - Graz; München: Council of Europe/ European Center for Modern Languages, 2003. - S. 13-34.
14. Nodari C. Sprachdidaktik: Weder Assimilation noch Ausgrenzung / C. Nodari // Integration oder Reintegration? Fremdsprachige Lehrlinge und Lehrfrauen im Spannungsfeld zwischen Bleiben und Zurückkehren. - Schriftenreihe Nummer 2. - Zollikofen, 2001. - S. 23-32.
15. Schmied S. Mehrere Sprachen in einem Schulfach? Zur Anwendung von Lernstrategien im Fremdsprachenunterricht / S. Schmied // Babylonia. - 1995. - Nr. 3. - S. 34-41.
16. Senn-Caroll M. First Choice - One world, many people / Topic book / M. Senn-Caroll. - Zürich: Lehrermittelverlag Zürich, 2006. - 24.
17. Studer T. Was macht Sprachenlernen effektiv(er) / T. Studer // Babylonia. - 2002. - Nr. 4. - S. 30-34.
18. Wolff D. Fremdsprachenlernen als Konstruktion. Einige Anmerkungen zu einem viel diskutierten neuen Ansatz in der Fremdsprachendidaktik / D. Wolff // Babylonia. - 2002. - Nr. 4. - S. 7-14.
УДК 371.315:811.133.1:81'366.582
А. О. АНДРУЩЕНКО
ТИПИ НАВЧАЛЬНО! 1НФОРМАЦП ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВЖИВАННЯ ФРАНКОМОВНИХ Д16СЛ1ВНИХ ФОРМ МИНУЛОГО ЧАСУ
Визначено типи навчальног тформацп для розробки методики навчання найчастоттших франкомовних граматичних форм минулого часу в усному розмовному та лтературному письмовому мовленн студентiв фiлологiчних спещальностей. Проаналiзовано критерй вiдбору вЫх титв навчальног тформацп. Вiдiбрано автентичн франкомовн тексти для забезпечення вказаного навчання. Наведено приклади вправ у формуванн навичок вживання дieслiвних форм минулого часу на рiзних етапах навчання.
Ключовi слова: навчання, франкомовн граматичн форми минулого часу, типи навчальног тформацп, вiдбiр текстiв.
А. А. АНДРУЩЕНКО
ТИПЫ УЧЕБНОЙ ИНФОРМАЦИИ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ НАВЫКОВ УПОТРЕБЛЕНИЯ ФРАНКОЯЗЫЧНЫХ ГЛАГОЛЬНЫХ ФОРМ ПРОШЕДШЕГО ВРЕМЕНИ
Определены типы учебной информации для разработки методики обучения наиболее частотным франкоязычным глагольным формам прошедшего времени в устной разговорной и литературной письменной речи студентов филологических специальностей. Проанализированы критерии отбора всех типов информации. Отобраны аутентичные франкоязычные тексты для обеспечения указанного обучения. Приведены примеры упражнений для формирования навыков использования глагольных форм прошедшего времени на разных этапах обучения.
Ключевые слова: обучение, франкоязычные глагольные формы прошедшего времени, типы учебной информации, отбор текстов.
A. А. ANDRUSHCHENKO
TYPES OF PEDAGOGIC INFORMATION FOR THE DEVELOPMENT OF SKILLS RELATED TO THE USE OF FRENCH PAST TENSE VERB FORMS
The author built the types of pedagogic information to develop the programme to teach the usage of the most frequent French past tense verb forms in oral and written speech to students of Linguistic Higher Educational Institutions (faculties), analyzed the selection criteria of all the types of pedagogic information, as well as selected the authentic French texts to provide for the said programme, gave the examples of exercises aimed at the formation of skills related to the use of the past tense verb forms.
Keywords: teaching, the most frequent French past tense verb forms, types of pedagogic information, texts selection.
Граматична компетенттсть студенпв, KOTpi вивчають французьку мову як другу шоземну, е вагомою складовою ïx комушкативно' компетентность Незважаючи на значний масив дослвджень [8; 10; 11; 13; 15; 17; 18], присвячених формуванню шшомовних граматичних навичок, доцшьно зауважити, що вони переважно стосуються проблем навчання англшсько' або (рвдше) шмецько' мов, тодi як стосовно французько' мови шльшсть подiбниx pобiт незначна [1; 3; 5; 18]. Коли звести обговорення питания до проблем навчання граматики французько' мови як друго' шоземно', то необxiдно констатувати, що так1 пpацi фактично ввдсутш.
Мета статп - визначення титв навчально' iнфоpмацiï для розробки методики формування граматичних навичок вживання найчастоттших граматичних форм минулого часу французько' мови як друго' iноземноï для офщшного та повсякденного спiлкувания у студенпв мовних ВНЗ.
Матеpiалом для вивчення були найчастотнiшi гpаматичнi форми минулого часу (imparfait, passé composé, passé simple, plus-que-parfait, passé antérieur), що вживаються в усному розмовному й лиературному мовлент, оскiльки вони спричинюють внутpiшньомовну iнтеpфеpенцiю, що негативно впливае на ефективнiсть навчання. Кpiм того, засвоення бiльшостi з цих форм передбачено програмою III курсу за напрямом «Фшолопя» [14], i саме цей piвень навчання обрано для нашого дослiджения.
У розробщ будь-яко' методики необxiдно визначити ввдповвдт типи навчально' шформаци, яка е шструментом педагогiчного впливу, що зменшуе ступiнь невизначеносл студентiв [4]. Згадану iнфоpмацiю можна подавати piзними засобами, котpi в методичнiй лiтеpатуpi називаються «типами навчально' шформацп». Як зазначае Л. Черноватий, кpитеpiем виокремлення типу навчально' iнфоpмацiï е не лише його здаттсть нести згадану шформащю, а й наявнiсть специфiчного способу ïï передання [18, с. 33-34]. Аналiз спецiальноï лiтеpатуpи [12; 18] дозволив визначити принаймт п'ять згаданих титв: зразок мовлення, модель, схема, iлюстpативна таблиця, правило (алгоритм).
Зразок мовлення визначаеться як типова мшмальна одиниця мовлення, основа для формування граматичних знань, навичок i вмшь, що сприяе оволодiнню граматичними навичками в едностт з лексикою, фонетикою i виконуе певну комунiкативиу функцш [5, с. 155]. Модель тлумачать як штучний об'ект у вигляд схеми або знакових формул, що у простому вигляд вiдтвоpюе структуру, властивосл i взаемозв'язки мiж елементами об'екта, що вивчаеться, та як зааб конкpетизацiï, наочного пред'явлення абстрактного [9, с. 360]. Деяк вчет [18] не розглядають схему як окремий тип навчально' iнфоpмацiï, вважаючи, що коли схема показуе структуру граматичного явища, то вона е моделлю, а коли структуру певно' граматично' дИ' - то алгоритмом (за умови, що вiдповiдае вимогам останнього). Зазначимо, що iнколи схема може тлумачитись i як шюстративна таблиця. Правило, одним з видв якого е алгоритм, мiстить дат про незнайомий чи малознайомий об'ект i про особливоси оперування ним [16, с. 15].
Шд час розробки змюту навчання неможливо оргатзувати його без вiдбоpу зpазкiв мовлення, ям мають вiдповiдати певним критериям [1, с. 32]: зpазковiсть (ця одиниця мае слугувати зразком для шших одиниць), смислова завеpшенiсть (одиниця передае завершене судження), iнтонацiйна завершетсть (iнтонацiйно-мелодичний малюнок показуе завеpшенiсть думки). Д. Руснак [18] пропонуе додатковi кpитеpiï, яким мае вiдповiдати мовленневий зразок. Вони повинт: пред'являтись у значному обсяз^ аби забезпечити максимальний обсяг
шформаци, що перероблюеться свiдомiстю; opieHryBara стосовно теми комунiкацiï для реалiзацiï емпiричноï фyнкцiï мови i тематичного компонента ситуацп спiлкyвання; створювати передумови здiйснення вiдповiдних мовленневих актiв; ввдбиратися i пред'являтися з урахуванням рiвня володiння iноземною мовою тими, хто навчаеться.
У вiдборi зразк1в мовлення ми намагалися врахувати цi критери. Наприклад, для вправи (робота в парах) з формування навичок вживання допомiжного дiеслова être в imparfait було розроблено зразок мовлення, поданий дал^ з шструкщею «Перепитайте, як показано у зразку».
Приклад 1.
Questionnez suivant le modèle
Exemple: A. J'étais dans la rue (la cour). B. Étais - tu dans la cour? ou Est-ce que tu étais dans la cour? А. Non, je n'étais pas dans la cour. J'étais dans la rue.
1. J'étais alors à l'étranger (au village). 2.Nous étions à la recherche des comédiens (des interprètes). 3. Ils étaient ponctuels (en retard)....
1ншим прикладом зразка мовлення е його використання на стереотипно-ситуативному етат формування навичок вживання форм imparfait (завдання таке ж, як i в попередньому приклад).
Приклад 2.
Questionnez suivant le modèle
Exemple: A. Ils habitaient toujours à Paris (quand elle était petite).
B. Habitaient-ils toujours à Paris? або Est-ce qu'ils habitaient toujours à Paris? ou Quand habitaient-ils à Paris? ou Où habitaient-ils quand elle était petite? A. Non, ils n 'habitaient pas toujours là. Ils habitaient là quand elle était petite.
1. Je passais toujours mes vacances chez mes grands-parents (quand j' étais petit). 2. Nous vivions à la campagne (quand j'avais sept ans)..
У деяких випадках зразки мовлення розроблялися для застосовування у поеднанш з малюнками, як забезпечували певний контекст. Далi наведена подiбна вправа для формування навичок структурного оформления речення в imparfait та passé composé.
Приклад 3.
Travaillez à deux. Jean et Marie sont allés au restaurant. Posez le plus de questions possibles sur une image ci -dessous
Exemple: A. Où étaient assis Jean et Marie ? - B. Ils étaient assis devant la table près de la fenêtre. - A. Qu'est -ce qu'il y avait dehors ? - B. Il y avait des prés verts et la lune éclairait dehors. (Utilisez des verbes: regarder, tenir, être vêtu de, allumer, manger, boire, avoir, être (situé, de couleur quelconque etc.), être assis à droite, à gauche etc.).
На варiативно-ситyативномy етат, де передбачалося включення попередньо сформованих навичок до структури мовленневих умшь, використовувалися серп малюншв, спираючись на яш студенти могли будувати м^орозповвд, вживаючи ввдповвдш дiеслiвнi форми минулого часу. Приклад 4 шюструе змют тако1' вправи щодо комплексного вживання структур imparfait, passé composé та plus-que-parfait.
Приклад 4.
Travaillez à deux. En vous servant des images ci-dessous, composez un récit sur ce qui s'est passé. Utilisez les verbes ci-dessous. Puis écoutez les récits des autres groupes et choisissez le meilleur
L'HISTOIRE DU «TITANIC»
Partir (prendre la mer), le ciel est serein, la mer est calme, observer, tout est en ordre, apercevoir l'iceberg, registrer dans le journal de bord, rendre compte devant le capitaine, se heurter à l'iceberg, pousser la barque dans l'eau, s'embarquer (les femmes et les enfants) dans la barque, partir du navire, être en train de se noyer, observer des barques, se noyer.
Забезпечення процесу формування франкомовних граматичних навичок потребуе широкого використання рiзних шюстративних таблиць. Наприклад, для ознайомлення студенпв iз структурою passé simple, з метою засвоення знань про ïï утворення та створення передумов для формування навички ïï вживання, застосовувалась шюстрована таблиця ввдмшювання дiеслiв за групами (табл. 1).
Подiбнi таблищ мають мютити всю шформацш, необхвдну студентам тд час виконання вправ. Так, у цьому випадку, крiм шформаци про вiдмiнювання дiеслiв за групами, бачимо окремо подану шформацш стосовно ввдмшювання важливих дiеслiв être
та avoir, а також заименникових даеслш, принципи в1дм1нювання яких дещо в1др1зняються в1д решти даесл1в. Студенти можуть збер^ати зорову опору на под1бш таблиц протягом такого в1др1зку часу, якиИ необх1дниИ ïm для мимовшьного запам'ятовування ïï змюту в процеа виконання вправ. Наявнють згаданоï опори дае можливють суттево економити час, оск1льки вщпадае необхвдтсть користуватися доввдковими матер1алами.
Описов1 правила призначет для вживання у ситуащях, що вимагають загального ор1ентування студенпв; наприклад, в алгоритмах постшно вживаються поняття «д1я», «процес», «завершетсть ди», «незавершетсть ди» тощо. Для однозначного розумшня ознаки, на як1И Грунтуеться кожниИ алгоритм, було складено правило, подане нижче, призначене для введення на початку навчання.
Таблиця 1
1люстративна таблиця вiдмiнювання die^ie за групами в passé simple
ETRE AVOIR I II III 3aHMeHHHKOBÎ giec^OBa
je fu - S eu - s parl - ai fin - is rend - is Je me lavai
tu fu - S eu - s parl - as fin - is rend - is Tu te lavas
il (elle) fu - t eu - t parl - a fin - it rend - it II (elle) se lava
nous fû - mes eû - mes parl - âmes fin - îmes rend - îmes Nous nous lavâmes
vous fû - tes eû - tes parl - âtes fin - îtes rend - îtes Vous vous lavâtes
ils (elles) fu - rent eu - rent parl - èrent fin - irent rend - irent Ils (elles) se lavèrent
Дieслова дшяться на дп (ouvrir - ввдчиняти) i процеси (dormir - спати); ди можуть бути завершеними (вiдповiдають на запитання «що зробив/зробила?») або незавершеними («що робив/робила?»); процеси е завжди незавершеними («що робив/робилося?»).
Описовi правила застосовуються й при введеннi будь-яких дiеслiвних форм минулого часу у французькш мовi. Наприклад, у випадку з imparfait згадане правило виглядае так: структури imparfait вживаються для позначення незавершених дш чи проце^в у минулому й утворюються шляхом додавання зак1ичень до основи даеслова першо1 особи множини теперiшнього часу.
Алгоритми подшяються на алгоритми навчання й навчальнi алгоритми. На рис. 1 подано навчальний алгоритм вибору д!есл!вних форм минулого часу у французькш мовг Отже, вш презентуе у повному вигляд оптимальний х1д аналiзу ситуацп студентом п1сля засвоення вс1х п'яти дiеслiвних форм минулого часу в цш мов1 i е переважно програмою навчання, демонструючи, чого мають досягти студенти, завершивши вивчення дiеслiвних форм, як1 ми розглядаемо (детальшше методика його розробки описана в наших статтях [2; 3]).
У повному вигляд таю алгоритми можуть використовуватися лише на заключному етапi роботи з уйма формами минулого часу, тобто тсля введення i попереднього вiдпрацювання уах згаданих форм. На попередтх же етапах використовуються навчальнi алгоритми, яю, з одного боку, е фрагментами повного алгоритму, а з !ншого - тнорують iнформацiю, що може бути невщомою студентам, оск1льки даесл!вт форми, яких вона стосуеться, ще не вводилися. Таким чином, навчальна iнформацiя вводиться студентам окремими дозами чи квантами [10]. Наприклад, для забезпечення навчання тсля введення форм imparfait та passé composé розроблено алгоритм, поданий на рис. 1.
У деяких випадках можливе комплексне застосування кшькох титв навчально1 шформаци одночасно. Наприклад, при поясненнi утворення passé composé студенти можуть працювати з шлькома типами навчально1 шформацп одразу (див. табл. 2).
зм1ст розроблено1 нами методики навчання формування навичок вживання форм минулого часу ч1тко под1лявся на дв1 частини. У першш згаданi навички формуються на основ1 розмовних форм (imparfait, passé composé та plus-que-parfait), а в другш - увага концентруеться на формах, як характернi для лтратурного стилю (passé simple та passé antérieur). Природно, що забезпечення навчання в другш його частит потребувало ввдбору текстiв, як забезпечують
природнии контекст вивчення мови, включения граматичних структур у ситуаци реального стлкування та злиття мовних i мовленневих ознак комунiкацiï [7, с. 139].
Грунтуючись на досвiдi Д. Руснак [15], ми враховували так! критерп ввдбору текстiв для формування навичок вживання франкомовних форм минулого часу: функцiональнiсть (вiзуальна наочтсть, сприяння запам'ятовуванню, забезпечення контролю та мотивацп [6]; автентичнiсть; соцiокультурна цштсть (ввдображення фонових знань носiïв мови); шформативтсть (новизна И комунiкативна цштсть); практична цштсть (забезпечення зацiкавленостi i мотивацп студенпв); адаптованiсть до навчального процесу, що включае тематичнiсть, тобто в!дповвдшсть тематицi i типовим комунiкативним ситуациям, ввдповвдтсть мовного матерiалу програмi навчання та обсягу тексту).
Таблиця 2
Комбтований тип навчально'1 тформаци: шюстративт таблиц вiдмiнювання допомiжних die^ie avoir i être та утворення форм participe passé за групами, моделi die^ieHoï форми passé composé та алгоритм вибору допомiжного дicслова (avoir або être) Для в!рного утворення форми passé composé знайдиь ввдповщь на таке запитання: Це займенникове дiеслово чи дiеслово руху (aller (Ити), venir (приходити), arriver (прибувати), partir (ввдЧжджати), entrer (заходити), sortir (виходити), monter (тдтматися), descendre (спускатися), naître (народжуватися), mourir (помирати), rester (залишатися), tomber (naдати)? ТАК Н1
i
!
ETRE (Présent)
PARTICIPE. PASSÉ 1
ETRE
MHMeHHHKOBi дieслова
Je suis Nous sommes Je me suis lavé Nous nous sommes lavé(e)s
Tu es Vous êtes Tu t'es lavé Vous vous êtes lavé(e)s
Il (elle) est Ils (elles) sont Il (elle) s'est lavé(e) Ils (elles) se sont lavé(e)s
AVOIR (Présent)
PARTICIPE PASSÉ
AVOIR
J'ai Nous avons
Tu as Vous avez
Il (elle) a Ils (elles) ont
PARTICIPE PASSÉ
+
+
I II III IV
arriver entendre finir recevoir
arrivé entendu fini reçu
Нами було ввдбрано 10 автентичних франкомовних текспв обсягом 1500-1600 друкованих знаков кожен, як! мають сощокультурну цштсть, осшльки мютять важливi фонов! знания, а за тематикою стосуються юторп (Жанна д'Арк, Наполеон Бонапарт) i культури (ri де Мопассан, Оноре де Бальзак, Жан Рено, Жерар Депардье) Франци. Хоча перелiченi особистост студентам ввдом!, ми вiдбирали тексти, що мютили маловiдому iнформацiю, отже, ввдповвдали критерiю iнформативностi. Для прикладу подаемо фрагмент тексту про Жанну д'Арк.
Приклад 5.
LA VERSION 1. Jeanne fut une fille illégitime du duc Louis d'Orléans et de la reine Isabelle de Bavière et elle naquit au mois de novembre 1407. L'enfant qui naquit fut immédiatement annoncée morte, et en réalité on la cacha. Les adhérents de cette version indiquent qu'on n'a pas dit la messe et dans les chroniques de l'abbaye de Saint-Denis les pages qui datent de cette époque sont absentes d'une manière bizarre. La décision concernant le départ de la fille de la reine à Domrémy fut prise, après que son père eut été tué. Cette version n'est argumentée de rien, pourtant les armoiries que Charles VII donna lui-même à Jeanne, contenaient la couronne des princes du Sang, c'est-à-dire les armoiries confirmaient l'origine de Jeanne du prince de la maison royale.
Цей фрагмент, як i mmi тексти, вшбраш для розробки нашоï методики, е автентичним, ввдповвдае критерш функцюнальносп, забезпечуючи вiзуальиу наочтсть, сприяючи запам'ятовуванню Иого змюту i граматичних структур, як е об'ектом навчання, забезпечуючи можлишсть самоконтролю i мотивуючи студенпв до роботи з ним. Вш мае
безумовну соцюкультурну цiннiсть, оск1льки вщображае фоновi знання носив мови. Ввдповвдае текст критерiю iнформативностi, адже ввдзначаеться новизною шформацп та комунiкативною цшшстю. Мае вiн i практичну цшшсть, забезпечуючи зацiкавленiсть i мотивацiю студенпв, адаптований до навчального процесу, бо ввдповвдае як тематицi, так i типовим комунiкативним ситуацiям. Нарештi, обсяг тексту i мовний матерiал, на якому вiн грунтуеться, вiдповiдають програмi навчання студентгв на III кура [14].
Таким чином, ми завершили вiдбiр матерiалу й визначення титв навчально!' шформацп для формування франкомовних граматичних навичок вживання форм минулого часу, що дозволяе нам перейти до розробки ввдповвдно! пiдсистеми вправ, в чому i вбачаемо перспективу подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреевская-Левенстерн Л. С. Методика преподавания французского языка в средней школе / Л. С. Андреевская-Левенстерн. - М.: Просвещение, 1983. - 222 с.
2. Андрущенко А. О. Психолопчш та психолшгвктичш фактори формування граматично! компетентност майбутшх фiлологiв з друго! шоземно! мови / А. О. Андрущенко // Вкник Сумського державного ушверситету iменi А. С. Макаренка. - 2014. - № 1 (35). - С. 280-289.
3. Андрущенко А. О. Методичш передумови формування граматично! компетентност майбутшх фшолопв iз французько! мови як друго! iноземноl / А. О. Андрущенко // Вкник Житомирського державного ушверситету iменi I. Франка. - 2014. - № 75. - С. 6-12.
4. Бим И. Л. Методика обучения иностранным языкам как наука и теория школьного учебника / И. Л. Бим. - М.: Русский язык, 1977. - 288 с.
5. Бим И. Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: проблемы и перспективы: учеб. пособие для студентов пед. институтов / И. Л. Бим. - М.: Просвещение, 1988. -256 с.
6. Бориско Н. Ф. Основные положения концепции визуализации учебно-методического комплекса для обучения межкультурному общению / Н. Ф. Бориско // !ноземт мови. - 1999. - № 4. - С. 23-30.
7. Бухбиндер В. А. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках / В. А. Бухбиндер, Н. Л. Белоцерковская, И. В. Бессонова и др. - К.: КГУ, 1980. - 607 с.
8. Вовк О. I. Формування англомовно! граматично! компетенцп у майбутшх учител1в в умовах штенсивного навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. I. Вовк. - К., 2008. - 335 с.
9. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. - М.: Наука, 1975. - 720 с.
10. Малышевская Л. П. Управление процессом формирования речевых грамматических навыков: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. П. Малышевская. - Воронеж, 1975. - 21 с.
11. Методика викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах / С. Ю. Школаева, О. Б. Бпич, Н. О. Бражник та ш. - К.: Леши; 2002. - 328 с.
12. Методика навчання шоземних мов та культур: шдручник для студенпв класич., пед. i лшгвкт. ушверситетав / О. Б. Бпич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ш.; за ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Леши; 2013. - 590 с.
13. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов. - М.: Просвещение, 1991. - 223 с.
14. Робоча програма з французько! мови як друго! iноземноl для студенпв третього курсу англшського вщдшення (напрям шдготовки - 0305 «Фшолопя», спещальшсть - 6.020303 «Переклад»). - Харюв, 2012. - 24 с.
15. Руснак Д. А. Формування граматично! компетенцп у майбутшх викладач1в французько! мови з комп'ютерною шдтримкою: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Д. А. Руснак. - К., 2009. - 23 с.
16. Скляренко Н. К. Методика формування шшомовно! граматично! компетенцп в учшв загальноосвггшх навчальних заклад1в / Н. К. Скляренко // !ноземш мови. - 2011. - № 1. - С. 15-25.
17. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе / С. Ф. Шатилов. - М.: Просвещение, 1986. - 223 с.
18. Черноватый Л. Н. Основы теории педагогической грамматики иностранного языка: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / Л. Н. Черноватый. - К., 2000. - 459 с.
