CC BY
19
УДК 330.43 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук; доц. А А. Сельський2, канд. фьз.-мат наук; доц. Ю.1. Турянський1, канд. екон. наук;
проф. О. О. Кундицький3, д-р екон. наук.
ТИПОЛОГ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ЗА СТУПЕНЕМ Л1БЕРАЛ1ЗАЦН
Розглянуто основш типи економiчних систем за ступенем 1х лiбералiзацil. Про-аналiзовано макроекономiчну та мiкроекономiчну лiбералiзацiю у розвинених i пере-хщних економiках. Простежено ефективнiсть економiк з урахуванням 1х належностi до визначеного лiбералiзацiйного типу господарських систем.
Ключовг слова: лiбералiзацiя, мiкроекономiчнi системи, макроекономiчнi сис-теми, економiчнi системи, ефектившсть.
Постановка проблеми. Економ1чна (сощально-економ1чна 1 сощаль-но-духовна) ефектившсть л1берал1зацп значною м1рою залежить в1д 11 почат -кового р1вня. С певш теоретичш тдстави вважати, що за значних масштаб1в л1берал1зацп 11 наступне посилення вже не супроводжуватиметься тдвищен-ням економ1чно! ефективност функцюнування певних економ1чних систем, найшвидше, навпаки, 11 вплив на економ1чний розвиток буде негативним. З огляду на це, дуже важливу теоретико-методолопчну роль для дослщження л1берал1зацшних процешв вдаграватиме виршення тако! науково! проблеми, як типолопзащя економ1чних систем (як мжроеконом1чних, так 1 макроеко-ном1чних) за параметром 11 попередньо1 л1берал1зацп.
Анал1з останн1х публжацш 1 досл1джень. Проблему ефективносп розвитку каштал1зацшних 1 л1берал1зацшних процеив у науковш економ1чнш лггератур1 порушено з початку становлення та розвитку економ1чно1 теорп. Однак 11 дослщжували в контексп становлення, розвитку кашталютичних економ1чних систем як змшаного, так 1 чистого типу. Лише останшми роками у в1тчизнянш економ1чнш лггератур1 досить активно дослщжують проце-си каттал1зацп 1 л1берал1зацп економ1чних систем перехщного типу. Серед них можна назвати пращ Г.1. Башнянина, З.С. Варналш, В.М. Гейця, М.1. До-лшнього, Б.В. Кульчицького, С.Г. Панченко та шших економюпв [1-6].
Мета роботи полягае в дослщженш проблеми ефективност розвитку л1берал1зацшних процеив у суспшьств1 та виокремлення основних титв еко-ном1чних систем за ступенем 1х л1берал1зацп.
Виклад основного матер1алу. На основ1 наукового анал1зу л1бераль зацшних процешв можна умовно видшити кшька л1берал1зацшних титв еко-ном1чних систем за ступенем 1х л1берал1зацп (рис.). По-перше, це гшол1бера-л1зоваш економ1чш системи, в яких державний вплив на економ1чний розвиток не дуже значний. До мжроеконом1чних гшол1берал1зованих систем належать, зазвичай, чисп монополютичш або ол1гополютичш економ1чш системи. Варто зазначити, що гшол1берал1зоваш системи е одночасно гшерре-гульованими. Процеси державно1 л1берал1зацп економжи 1 державного регу-лювання протилежш за змютом 1 спрямовашстю. Якщо ми посилюемо л1бе-
1 Льв1вська КА;
2 Нацiональна академ1я державного управлшня при Президентов1 Украши;
3 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
ралiзацiю певно! економiчноl системи, то одночасно знижуемо рiвень 11 державно! регуляцп i навпаки. Лiбералiзацiя i регулящя як протилежнi економiч-нi процеси будуть також протилежними i за сво!м економiчними (i позаеко-номiчними) наслiдками. Про цей об'ективний зв'язок мiж ними йдеться сьогоднi у багатьох публжащях, зокрема у [7, 8].
ЕКОНОМ1ЧН1 СИСТЕМИ
Основный зм'гст еьдповьдного типу систем. * . . * . . ♦
Дуже слабо л1берал1зоваьп системи
Рис. Типолог1зац1я економ1чних систем за ступенем /х Мбератзаци
А серед макроекономiчних (нацюнальних) систем до розряду гшоль бералiзованих можна вiднести такi економжи, в яких дуже значною за впли-вом е система державно! регуляци або в яких значним чи дуже значним за об-сягом е державний (сустльний) сектор економжи. До прикладу, гiполiбералi-зований характер на певному етат розвитку можуть мати нацiональнi адмь нiстративнi системи. Зокрема, в колишньому СРСР з початку 60-х до початку 90-х роюв ХХ ст. економжа була певною мiрою гiполiбералiзована, а до початку 60-х (за вс попередш роки так званого сощалютичного чи комушстич-ного будiвництва) вона була повнютю централiзована. Серед сучасних розви-нених кра!н до розряду гiполiбералiзованих можна вiднести тi нащональш економiчнi системи, полiтичною надбудовою яких е тоталггарш або автори-тарш форми державного управлiння.
Якщо та чи шша економiчна система е гiполiбералiзованою (незалеж-но, чи вона макроекономiчна, чи мiкроекономiчна), це не означае, що 11 по-дальшу лiбералiзацiю потрiбно здiйснювати без будь-яких обмежень, що коридор для подальшо! лiбералiзацil е дуже широким. Це не завжди так. Шд час вирiшення ще! проблеми потрiбно враховувати, по-перше, структуру нащ-онально! мiкроекономiчноl системи (тобто спiввiдношення мiж суспiльним i приватним секторами) ^ по-друге, ступiнь концентрованостi (чи конкурентности що те саме за сво!ми наслiдками для розвитку зазначених вище проце-сiв) тих чи шших мiкроекономiчних систем. Якщо в нацюнальнш економiч-нiй системi частка державного сектору економжи е значною, то навпъ гшоль бералiзацiя може призвести до негативних економiчних наслщюв. З посилен-ням лiбералiзацil державного сектору вш надшвидкими темпами починае
розвалюватись. Ми такий "розвал" уже почали спостер^ати в останнi кiлька десятирiч розвитку адмшстративно! економiки в колишньому СРСР ( в ш-ших кра1нах так званого реального соцiалiзму) в 60-80 роках ХХ ст. Пжшбе-ралiзацiя нацюнально! економiки в 60-80 роках ХХ ст. призвела до значного зниження темтв економiчного зростання та економiчноl ефективностi фун-кщонування економiчноl системи. Такi ж негативш економiчнi наслiдки мо-же мати i гiполiбералiзацiя монополiстичних економiчних систем у розвине-них економiках кра1н Заходу. Щоправда, з тieю особливютю, що гшолiбера-лiзацiя монополiстичних систем негативно впливатиме лише на нацюнальну економжу загалом. II ж мiкроекономiчна оцiнка (тобто те, як вона впливае на ефективнiсть функцiонування конкретно! мiкроекономiчноl системи) може бути не тшьки позитивною, але й гшерпозитивною. Однак прiоритетною може вважатися саме макроекономiчна оцiнка лiбералiзацil гiполiбералiзованих мiкроекономiчних систем.
Другим типом лiбералiзацiйного порядку е так званi квазiпомiрнолiбе-ралiзованi системи, або, iнакше, слаболiбералiзованi системи. Вони також, як i системи попереднього типу, значною мiрою регульованi з боку держави. Масштаби подальшо! лiбералiзацil таких систем теж визначатимуться !х фор-мацiйним та конкурентним (ринковим) типом. Якщо це суспшьш макроеко-номiчнi системи, то !х подальша лiбералiзацiя не обов'язково буде продуктивною. А коли йдеться про певш ринковi типи мiкроекономiчних систем, то тут потрiбно враховувати рiвень !х концентрованостi (чи монополiзацil). Найчас-тiше квазiпомiрною лiбералiзацiею характеризуються олiгополiстичнi та пев-ною мiрою монополiстичнi системи. У таких системах державна регулящя може ще переважати державну лiбералiзацiю.
Третiй тип економiчних систем за рiвнем лiбералiзацil - помiрно лiбе-ралiзованi системи, яю за характером спiввiдношення мiж державною регуля-цiею i лiбералiзацiею займають промiжне положення. Найчастiше таю помiр-но лiбералiзованi системи (серед систем мiкроекономiчного порядку) е системами конкурентного монополютичного типу. 1х подальша лiбералiзацiя, зви-чайно, супроводжуватиметься формуванням позитивних мiкроекономiчних ефектiв (вона буде випдна конкурентнiй монополп). Однак дуже часто при цьому формуватимуться негативнi макроекономiчнi ефекти, для суспшьства загалом вона вже буде невипдна.
Можна також видiлити такi лiбералiзованi типи систем, як гiперлiбе-ралiзованi (сильнолiбералiзованi) i метагiперлiбералiзованi (надзвичайно сильнолiбералiзованi). У мiкроекономiчнiй сферi нацюнально! економжи найчастiше таким високим рiвнем лiбералiзацil характеризуються чистi кон-курентнi або майже чист конкурентнi системи. 1х подальша лiбералiзацiя певною мiрою втрачае сенс, оскшьки вона все одно е на абсолютно граничному рiвнi. Проте рiвень !х державно! регульованосп дуже незначний. Такi системи з позицш рiвня !х державно! регульованостi можна квалiфiкувати як гь порегульованi. Серед нацiональних макроекономiчних систем до розряду гь перлiбералiзованих чи метагiперлiбералiзованих (останнi можливi лише в те-орп, лише концептуально, а практично вони майже не трапляються) можна
вiднести таю економжи, якi майже не регулюються з боку держави (за винят -ком того, що держава встановлюе лише neBHi грошовi i податковi параметри для 11 розвитку), а за характером поличного устрою абсолютно демократична Тим не менше, ефективнiсть чи продуктивнiсть таких економж е надзви-чайно низька, оскшьки позитивнi ефекти розвитку надзвичайно сильнолiбе-ралiзованого приватного сектору економiки "з'1даються" негативними ефек-тами тако1 ж лiбералiзацil суспiльного сектору.
Зауважимо, що надзвичайно сильна лiбералiзацiя економiчних систем була на перших етапах ринкового реформування постсощалютичних (чи пос-ткомунютичних) економiк. Вона призвела до формування i деякого "пожвав-лення" дiяльностi приватного бiзнесу, однак повнiстю знищила державний бiзнес, суспiльний сектор економжи загалом. Полiтику економiчноl лiбералi-зацп приводить держава без врахування факту двосекторносп нацюнально! економiки, наявностi в нш як приватного, так i досить значного державного сектору. Крiм того, не можна було однаково лiбералiзовувати приватний i суспiльний сектори економжи. Останнiй вимагав значного державного регу-лювання. Практична реалiзацiя вказано! полiтики призвела до рiзкого зни-ження темпiв економiчного зростання, тобто вони не тшьки знизились, але й почався економiчний гiперспад, який у бшьшосп кра!н з перехщною еконо-мiкою був призупинений чи дещо пригальмований лише в 1995-2000 рр. Рiз-ко знизилась i ефективнiсть функцiонування нацiональних економiчних систем бшьшост постсоцiалiстичних кра!н, зокрема i в Укра1ш.
З порiвняльного аналiзу розвинених i перехiдних економж за параметром ступеня !х лiбералiзацil доходимо висновку, що в перших лiбералiзацiя економiки посилюеться з переходом вщ суспiльного до приватного сектору економжи - вона диференщюеться. Якщо суспiльний сектор у розвинених кра!нах сильно регульований, гiполiбералiзований, то приватний, навпаки, слаборегульований i сильнолiбералiзований. Тобто гiперлiбералiзована система повинна бути гшорегульована, а гiперрегульована - гiполiбералiзована. Зв'язок мiж вiдповiдними економiчними процесами (лiбералiзацiею i регуля-щею державного типу) завжди зворотнiй i спрямований у протилежнi боки.
У перехщних економiках лiбералiзацiйна полiтика держави була доне-давна слабодиференцiйованою, лiбералiзацiя однаковою, або майже однако-вою мiрою "захопила" як приватний, так i суспiльний сектори нацюнально! мiкроекономiчноl системи. У такiй сво!й формi (як недиференцiйована) вона iз блага перетворилася в "зло" i призвела до рiзкого зниження як ефективнос-тi, так i продуктивностi економжи.
Також по-рiзному вiдбуваеться в розвинених i перехiдних економiках мiкроекономiчна лiбералiзацiя. Якщо в розвинених кра!нах вона також дифе-ренцiйована, тобто вщбуваеться залежно вiд ринкового типу тих чи шших економiчних систем, то в перехщних економiках диференцiацiя почалась лише останнiми роками. Реформатори в кра!нах з перехiдною економжою довго не могли зрозумiти, що лiбералiзацiя монополiстичних i конкурентних систем повинна вщбуватись в рiзних межах. Якщо конкурентнi системи допус-кають i вимагають значно! лiбералiзацil, то монополiстичнi - лише в досить
вузьких межах. Останш повинш бути rino- або KBa3in0MipH0 лiбералiзованi i не бшьше. Проте лiбералiзацiя конкурентних систем може бути досить знач-ною, наскшьки це, звичайно, допустимо, бо абсолютна лiбералiзацiя - це лише теоретична абстракщя, яка не може бути реатзована практично в жоднш екoнoмiчнiй системi, у жoднiй краш.
Висновки. Залежно вiд масштабiв i початкового рiвня лiбералiзацп екoнoмiчнi системи подшяють на гiпoлiбералiзoванi, квазiпoмiрнo лiбералiзo-ванi, пoмiрнo лiбералiзoванi, гiперлiбералiзoванi чи метагiперлiбералiзoванi. Чим сильнiше та чи шша екoнoмiчна система лiбералiзoвана, тим слабше во-на регульована з боку держави. Процеси регуляцп i лiбералiзацil е зворотньо спрямованими, мають рiзний вектор змiни. У будь-якш екoнoмiцi рiзними за ступенем лiбералiзацil е приватнi i суспiльнi системи, конкурентш i концен-трoванi системи, екoнoмiчнi та сощально-духовш системи.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Ефектившсть дерегуляцп економ1чних систем перехiднoгo типу: мето-долопчи проблеми метролопчного анашзу / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2008. - 502 с.
2. Башнянин Г.1. Про перюдичну матрицю економ1чних систем : монограф1я / Г.1. Башнянин. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2003. - 115 с.
3. Економчи системи / за ред. Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во ЛКА. - 2011. - Т. 2. - 496 с.
4. Перехщна економжа : тдручник / за ред. В.М. Гееця. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 591 с.
5. Долшнш М.1. Становлення i розвиток систем економ1чного оцшювання в перехщних економжах: проблеми природи, типолопзацп i клюметричного аналiзу / М.1. Долшнш, 1.М. Копич, В.С. Загорський // Економетричш методи i модел1 в економщ : теор1я i практика. - Льв1в, 1998. - Ч. 1. - С. 8-20.
6. Кульчицький Я.В. Пор1вняння економ1чних систем (проблеми методологп) / Я.В. Куль-чицький, Б.В. Кульчицький. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2007. - 318 с.
7. Ринкова економжа: теоретико-практичш проблеми становлення в Укра1ш / Г.1. Башнянин, В.С. Загорський, В.С. Медведев, А.Р. Середа. - К. : Вид-во 1СДО, 1995. - 388 с.
8. Башнянин Г.1. Яку систему регуляцп нацюнально! економжи ми повинш створювати в Укра1ш / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 1997. -№ 2. - С. 38-45.
Башнянин Г. И., Сельский А. А., Турянский Ю. И., Кундицкий АА. Типологизация экономических систем по степени либерализации
Рассмотрены основные типы экономических систем по степени их либерализации. Проанализированы макроэкономические и микроэкономические либерализации в развитых и переходных экономиках. Прослежена эффективность экономик с учетом их принадлежности к определенному либерализационому типу хозяйственных систем.
Ключевые слова: либерализация, микроэкономические системы, макроэкономические системы, экономические системы, эффективность.
Bashnyanyn G., SelskyyA., Turyanskyy Yu., Kundytskij O.O. The typology of economic systems according to the degree of liberalization
The author considers the basic types of economic systems by their degree of liberalization. The macroeconomic and microeconomic liberalization in developed and transition economies have been analyzed. The economies efficiency based on their certain type of liberalized economic systems has been shown.
Keywords: liberalization, microeconomic systems, macroeconomic systems, economic systems, efficiency.
