CC BY
37
Загальною ж символ!чною ознакою укра!нських поселень була !х своервдна прив'язанють до р1чок, хоча така етшчна та еколопчна ознака притаманна в цшому й багатьом народам. Про зв'язок р1чки як стрижнево! основи поселень з ознаками етшчного характеру !х мешканщв влучно писав Василь Ключевський: «Р1чка е навгть свого роду вихователькою почуття порядку та громадського духу в народ!... вона виховувала дух заповзятливосп, звичку до спшьно!, артшьно! ди, змушувала розм1рковувати та приловчатися, зближувала розкидан частини населення, привчала в1дчувати себе членом суспшьства, стлкуватися з чужими людьми, спостер1гати !хш звича! й штереси, обм1нюватися товаром та досввдом, знати звички та вдачу». На укра!нському етнокультурному тл1 така загальнолюдська законом!рнють набувала своервдних етшчних рис, властивих псих1чному складу укра!нщв та !хшй духовнш культура Р1чка для них уособлювала не просто господарсьш, економ!чш, сощальш чи суто людськ зв'язки, як це характерно для багатьох шших народ1в, вона ставала духовним началом для людности, що пов'язувала з нею свое буття. Адже бшьшють обрядових дш украшщв ввдбувалися бшя води, бо ототожнювалися з водною стих1ею: купальськ обряди, русалп й водохреще, обливання та ворожшня на мосту, бшя криниц чи ополонки; водна мапя та культ води лежали в основ! багатьох в1рувань та пов1р'!в, втшюючись у колоритних демонолопчних обрядах, що стали етшчними символами духовно! культури укра!нщв, — в образах русалки, нявки, водяника тощо [4].
Висновок. Укра!нська хата пройшла тривалий 1 складний шлях розвитку, виявивши глибинну стльнють !з житлом схвднослов'янських, а частково 1 захвднослов'янських народ1в, коршня яко! сягае буд1вельно! традицл ще час1в Трипшля, доки!всько! доби 1 перюду Ки!всько! Русь Безперечно, на становления народно! архггектури, а саме укра!нсько! хати впливав ландшафт. Люова смуга, Люостепова або Степова смуга зумовлювали використання буд1вельних матер1ал1в: дерева, глини, соломи, каменю. Основним типом укра!нсько! хати е бшена зовн 1 всередиш тд солом'яним дахом. Така хата лише у XVII - XVIII ст. набула етшчно! виразносп, стала етнограф1чною ознакою укра!нського народу. Укра!нська хата пройшла довгий шлях ввд найпростшого однокамерного житла з давнини до XVIII - початку XIX ст. 1 лише в середин XIX ст. з'явилося двокамерне селянське житло, яке складалося з житлового примщення та сшей. Напришнщ XIX ст. в Укра!ш поширилося трикамерне селянське житло, яке, кр1м власне хати 1 сшей, ще мало й комору.
Народна буд1вельна творчють розвивалася у русл! поступу загальнолюдсько! цившзацл, на не! впливали сусп!льн!, соц!ально-економ!чн!, моральн! фактори, але укра!нська хата мае типов! риси в уах районах Укра!ни, е результатом сп!льност! етн!чного складу народу. Внутршне планування та штер'ер укра!нсько! хати характеризуеться типолог!чною еднютю. Укра!нська хата стала не тшьки житловим простором для людини, мюцем родинних обряд!в, а й найяскравшим символом укра!нсько! народно! культури, добробуту та ознакою духовност! укра!нсько! наци. Образ «бшо! хати», що сто!ть у садочку, кв!тами повита, неначе д!вчина, за висловом Т. Г. Шевченка, став свого роду в!зитною карткою Укра!ни, бо вт!люе не просто довершений зразок народно! архггектури, а й цшу систему естетичних засад, народно! творчост!
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Данилюк А. Г. Украшська хата / А. Г. Данилюк - К., 1991. - 232 с.
2. Енциклопед!я укра!нознавства. - Л., 1994.
3. Етнограф!я Укра!ни : навч. пос!б. / За ред. проф. С. А. Макарчука. - Л. : Свгт, 2004. - 520 с.
4. Здоровега Н. I. Нариси народно! обрядовост на Укра!ш / Н. I. Здоровега. -К., 1997 - 254 с.
5. Ки!в. Енциклопедичний довщник. - К. : УРЕ, 1981. - 428 с.
6. Лозко Г. С. Укра!нське народознавство / Г. С. Лозко. - X. : Див, 2005. - 472 с.
7. Стражний О. С. Укра!нський менталгтет: !люзп. М!фи. Реальнють / О. С. Стражний. - К. : Книга, 2008. - 368 с.
8. Укра!нське народознавство : навч. по«б. / За ред. С. П. Павлюка. - К. : Знання, 2006. - 568 с. УДК 728.03
ТИПОЛОГ1Я ТА ТРАДИЦШШ ЕЛЕМЕНТИ ЗАБУДОВИ ДВОРУ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ БУД1ВЕЛЬ
А. В. Колесник, асист., В. Е. Молчанова, студ.
Ключов'1 слова: украшська хата, господарсьм буд1вл1, забудова двору, традицИ, розташування
Вступ. Особливост облаштування двору та господарських буд!вель в Укра!ш в XIX - на початку XX ст. ввдгравали велику роль в житп кожного укра!нця. Вивченню взаемозв'язку м!ж
№ 11 листопад 2013
розташуванням у двор! господарських буд!вель i типом забудови двору та родом пращ селянина придшяли увагу багато науковщв [1; 2; 5]. Зокрема, В. П. Самойлович у працi «Украшське народне житло» [1] зазначае, що «Украшське народне житло створювалось протягом столiть шляхом безперервного вдосконалення прийомiв i форм, що вiдповiдали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу. Те, що не виправдало себе з тих чи iнших причин, вiдмирало, а все краще, повторюючись багато разiв, поступово вдосконалювалось, вiд поколiння до поколiння, в!д одного майстра до iншого, ввд батька до сина передавався бyдiвельний досвiд, професiйнi й технiчнi навики, художня майстернiсть, створювались народнi архiтектyрно-бyдiвельнi традицп». На даному етапi вивчення цього питания продовжуеться, тому що з плином часу деякi звичаï yкраïнського народу вiдходили у минуле, деяк передаються вiд старшого поколiння лише як згадка, а деяк -збереглись i до сьогодш.
Мета статт — проаналiзyвати основн звичаï облаштування двору та господарських споруд в Украш у XIX - на початку XX ст., дослвдити залежнють мiж клiматично-географiчним розташуванням, родом занять народу та особливостями забудови подвiр'я yкраïнських садиб.
Основний MaTepian. До самого поняття «двiр» yкраïнцi вiдносили yсi господарсьш бyдiвлi, житло, де мешкала родина, а також прилеглий виробничий майданчик. Кожна родина в селi мала сад та город, ям вкyпi iз самими двором утворювали садибу. Iï структура залежала вiд рiзних чиннишв, в основному вiд географiчних та соцiально-економiчних.
Украïнцi мали декшька титв забудови двору. Це рiзноманiття пояснюеться тим, що у XIX - на початку XX ст. була розвинута структура господарських занять, територiя Украши мала велик! розмiри з неоднорвдними клiматичними умовами. Основним критерiем визначення типу забудови був характер з'еднання м!ж собою господарських споруд двору та житла. За формою розташування житла та господарських споруд украшський дв!р мав три основш типи забудови - вглъний, згмкнутий та замкнений.
При вглъному muni житло та господарсьш буд!вл! розташовувались без упорядковано1' системи, окремо одне ввд одного. Розподш ус!х примщень на територiï двору був обумовлений господарськими вимогами хазяша, а також особливостями рельефу садиби. Такий тип забудови був поширений на територп Украши з найдавнiших часiв i мав багато переваг, а найбшьшу - у тому, що ввдокремлеш ввд житла господарськi буд!вл!, особливо призначен для худоби, забезпечували дотримання елементарних санiтарно-гiгiенiчних норм. У свою чергу, вшьний тип забудови подшявся ще на Г- та П-под!бний варiанти забудови, де ва елементи двору в планi утворювали ввдповвдну лгтеру. П-под!бний вар!ант був характерним для бшьш заможних верств украшського селянства.
3iMrnymuU тип забудови призначався для використання у складних природно-ктматичних умовах. Характерною особливютю такого типу було те, що житло та господарсьш буд!вл! блокували м!ж собою та вкривали стльним дахом. Велике значення цього типу полягае в економп земельних дшянок. Така забудова двору була досить компактною та сприяла утепленню житла i примщень для худоби. У дв!р з!мкнутого типу можна було потрапити лише через ворота та хв!ртку, тому що з у«х сторш дв!р блокувався господарськими примщеннями та високими м!цними огорожами. Такий тип забудови двору був характерний для територп Карпат (Бойшвщша, Лемшвщина, Гуцульщина), Полюся, а також побутував на Швдш Украши.
Традищйш елементи двору в р!зних районах Украши називались по-р!зному. Наприклад, двори !з суцшьним замкненим взаемозв'язком мали назви «окружний дв!р», «круглий дв!р», «тдварок» -на Полюсц «заезд», «замкнений» - на Подтлц «хата у брамах», «гражда» - на Гуцульщинц »хупр», «зишвник», «козацький дв!р» - на Швдш.
Розр1зняли три вар!анти облаштування двору, пов'язаш з розташуванням хати у двор! -ввддалений, наближений та безпосереднш В часи народно1' колошзацл юнували так зван! «глибок двори», в яких хати були ввддалеш ввдносно про1'зних шлях!в та розташовувались у глибиш двору. Такий дв!р на Подшл! мав назву «дв!р !з про1'здом», на Полтавщиш - «глибокий дв!р». При наближеному розташуванш хати перед нею був простер, де влаштовували клумбу. Цей тип набув значного поширення по всш територп Украши, а особливо на територп Люостепу та Степу. В садибах, як! межували з ринковими майданами або розвиненими торпвельними шляхами, влаштовували безпосереднш вихвд хати на вулицю. Але такий тип зустр!чався досить редко, був поширений тшьки в окремих районах Полюся та на Слобожанщиш.
Ус! буд!вл! двору об'еднувалися в один ансамбль за допомогою огорож, як були також перешкодою для худоби i люових зв!р!в. Прохвд до садиб забезпечувався через ворота, як на Гуцульщин були висок!, мали дошки, в люостеповш частит Украши - були низьш, двостулков! Враховуючи те, з якого матер!алу були виготовлеш огорож!, вони мали р1зш назви та р!зний вид, а також в1др1знялись сво1'ми функщями та властивостями. Огорож!, плетен! з лози, бшьш поширен в районах люостепово1' та степово1' смуги, називались «тин». Зроблеш з тонких стовбур!в дерев мали
назву «вер'е». Деяк огорож1 («мури») викладали з др1бного каменю без розчину.
Шд час виконання сшьськогосподарсько! роботи укра!нський селянин користувався такими найбшьш характерними господарськими спорудами як хл1в, в якому утримувалась велика рогата худоба, стайня - примщення для утримання коней, саж, куча, кармник - для свиней, курник - для домашньо! птищ, кадуб, вулик, довбня - для бджш; продукти землеробства, зокрема, зерно, збер1гали в комор1, сшо й солому - в обороз1, сшнику, одриш, кукурудзу - у кош!, кошнищ. Сшьськогосподарський реманент збер1гали у возовш, тднакат!, сара!, шоп! або повгтщ. На буд1вництво господарських буд1вель витрачали найменш щнш матер1али. Винятком були тшьки комора та клуня, як! слугували для збер1гання найдорожчих запаав землеробсько! родини. У клуш розташовувався тж, де обмолочували зб1жжя, тримали сншки пшенищ, ячменю, обмолочену солому. В Карпатах клуш бшьш в1дом1 п!д назвою «бо!ще», а на Прикарпатп - як «стодола». Ст1ни клуш зал1плювали глиною та зашивали дошками. Ц споруди мали висок дахи i низьк1 стши з високими плетеними воротами.
Xлiв будували з тих же матер1ал1в, що й хати, тобто з каменю, деревини, лози або глини, тому що вш призначався для утримання худоби. Кив, як i iншi споруди, в рiзних районах мав свою назву: «стайня» - на Прикарпатп, «одрина» - на Полюа, «кошара» - у Карпатах.
Комора - теж важлива споруда в господарствг Вона призначалася для зберiгання запасiв зерна, господарського iнвентаря та речей вжитку. Комори завжди були при хап. Лише у заможних селян комора була окремим примiщениям у дворг Будували !х iз дубово! плахи.
Сшо зберiгалося у клунях, на горищах хтва чи стайнi, а також в оборозi - спорудi з чотирьох стовп!в, над якими споруджувався пересувний (по вертикалi) солом'яний дашок.
Висновок. Досл!дивши звича! облаштування двору та господарських споруд в Укра!ш в XIX -на початку XX ст., можна зробити висновок, що юнувала пряма залежнють м!ж родом занять господаря та типом забудови двору. З плином часу змiнювався пров!дний напрям пращ, тому змiнювався i дв!р. Багато чого зникло як неактуальне i в сучасних дворах у наш час бшьше не будуеться. Але е й таш елементи, що збереглись ввд давнiх часiв до сьогодення i продовжують виконувати важливу роль в житт! кожно! людини. Можна зробити висновок, що в!дм!ннють у забудовi двору захiдно! та схвдно! частин Укра!ни була спричинена неоднорiдними клiматичними умови по всш територi! кра!ни, а також юторичними фактами перебування укра!нських земель у сктод! р!зних держав.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Самойлович В. П. Укра!нське народне житло (кiнець XIX — початок XX ст.) [Текст] / В. П. Самойлович. - К. : Наукова думка, 1972. - 56 с.
2. Воропай П. Звича! укра!нського народу [Текст] / П. Воропай. - К. : Оберщ 1993. - 590 с.
3. Гриненко Г. В. Xрестоматия по истории мировой культуры [Текст] : учеб. пособие для студентов вузов / Г. В. Гриненко. - М. : Юрайт, 1998. - 669 с.
4. Ковальчук О. В. Укра!нське народознавство [Текст] : книга для вчителя / О. В. Ковальчук. -К. : Освгта, 1992. - 176 с.
5. Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян [Текст] / А. К. Байбурин. - Л. : Наука, 1983. - 188 с.
