CC BY
314
Висновки та перспективи подальших дослгджень
В. Kiop зробив значний внесок у розвиток лггератури i культури греюв Приазов'я, створив неординарш твори. Поетика автора е своeрiдною, нестандартною, вiдвертою. Фшософське осмислення автором сенсу буття, теми творчосп, iнтимних стосункiв залишае важливий слщ в юторп лiтератури. Аналiзуючи iнтимну лiрику В. Кiора, варто зазначити, що поезiя кохання у творчосп поета посiдае чiльне мюце. Для поета це почуття е джерелом натхнення. Любовна лiрика не позбавлена мотивiв самотностi, втрати, зневiри, також присутня тема нероздiльного почуття, прощання.
За межами розгляду залишилось чимало питань поетично! спадщини приазовських греюв, якi вимагають подальшого вивчення. Щодо подальших перспектив, то тiльки комплексне дослщження лiтературних, фольклорних матерiалiв допоможе розкрити характер i особливостi функцюнування лiтератури грекiв Приазов'я на укра!нському rрунтi. Ця стаття е фрагментом монографiчного дослiдження поетично! спадщини приазовських греюв. Тема поетики творчого доробку В.Кюра невичерпана i передбачае подальшi дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кардъако лого. Ана дылин лафа. Слово рщне. Антологiя художньо! лiтератури грекiв Приазов'я: поезiя та проза. - Донецьк : Донбас, 2005. - 304 с.
2. Костан К. З лггературно! творчосп мардапольських грекiв/ К.Костан// Схiдний свiт. - 1928. - № 3 - 4. - С. 234.
3. Кюр В. I. Загубити й знайти: вiршi / В. I. Кюр - Донецьк : Донбас, 1997. - 92 с.
4. Киор В. И. Плач плачей, или книга невыплаканных слез/ В. И. Киор; Нац.Союз писателей Украины. - Донецьк: Донбасс, 2007. - 88с.
5. Кузьминков Л. Урумское „крыло" греческой поэзии/ Л. Кузьминков // Приазовский рабочий. - 1996. - 18 дек. (191).
6. Меотис Г. Валерию Киору - 50. Фос ста матяс!/ Г. Меотис// Xpovog. - 2001. - Октябрь (8).
7. Пирнешу астру - Сабати йылдыз (Ранкова зiрка): поезiя та проза: румейською, урумською, укра!нською та росшською мовами/ вступ. сл. О. Проценко-Шчаджг - Донецьк: Донбас, 2002. - 176 с.
8. Хаджинов Э. Леонтий Хонагбей - народный рапсод греков Донбаса (1853 - 1918)/ Э. Хаджинов// Записки 1сторико-фшолопчного Товариства Андрiя Бшецького/ гол. ред. О.Пономарiв. - К.: Прайм Компашя, 1999. - Ч. III. - С. 187 - 193.
SUMMARY
This work is dedicated to research of gender aspects of creativity of urum poet Valeriy Kior as an original display of his figurative thinking. The author covered a love lyrics of V. Kior, characterised specificity of poetic interpretation of philosophical themes of the poet of Priazovye.
Юлiя Федорова
ТИПИ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКОВ
В датй cmammi була спроба проанал1зувати види англомовних газетних заголовюв, а також надати опис основних стилiстичних прийомiв, яю були використаш в англомовному заголовку.
Метою дано! статтi була спроба проаналiзувати й виявити класифшащю сучасного англомовного газетного заголовку. Сощальна ситуацiя спiлкування для газетного стилю доволi специфiчна. Газета - зааб масово! шформаци та переконання. Вона розрахована на масову й, при тому, доволi неоднорщну аудитора, яку вона повинна втримати, примусити себе прочитати. Але, найголовшшу роль у привертаннi уваги та подачi шформаци в газетi слугуе газетний заголовок. Вiн являеться першим об'ектом, на який звертае увагу читач, тому дуже важливо, щоб заголовок був грамотно сформульований, особливо, якщо мова йде про переклад заголовку англомовно! преси на укра!нську або росiйську мови.
Актуальнiсть дано! статп пояснюеться наступними завданнями:
1) проанатзувати сучасний англомовний газетний заголовок й виявити його тип згщно вмщено! шформаци;
2) дослiдити стилютичш прийоми в англомовному газетному заголовку та !х переклад на укра!нську мову;
3) виявити особливостi шформацшних втрат при перекладi.
Англiйський заголовок завжди був цiкавим об'ектом дослщження як для лiнгвiстiв, так i для перекладачiв. Професiйна мета будь-якого журналюта е використання складно! схеми 5-w-and-h: who-what-why-how-where-when, а також вмшня заiнтригувати читача й при цьому не видати сво!х особистих вподобань до тае! чи шшо! проблеми [1, с.300]. Проблема перекладу англомовного газетного заголовку виступае доволi рiзко. В даному випадку перекладач стикаеться з рядом перекладацьких проблем, тому що саме перекладач виступае своерщним «проводником» з одно! мови на шшу. Працюючи з перекладом англомовних заголовюв перекладач повинен пам'ятати три основш правила: по-перше, не забувати про головне призначення заголовку - заштригувати читача, привернути його увагу до матерiалу, що публшуеться; по-друге, мета заголовку - у короткий формi висловити основш позици статп (тобто змiсту) або видiлити окремi факти; по-трете, заголовок повинен встановити контакт з читачем й змусити його прочитати статтю.
Для того, щоб добре зрозумгги всю природу англомовного заголовку, слщ бшьш детально розглянути основш типи заголовюв англшсько! преси. Основою для класифшаци нашого матерiалу слугувала класифiкацiя, яка була запропонована 1.Р.Гальперш. У сво!й пращ «Текст як об'ект лшгвютичного дослщження» I. Р. Гальперш за формою вмщено! шформаци класифiкуе заголовки на таю види: 1) назва-символ; 2) назва-теза; 3) назва-цитата; 4) назва-повщомлення; 5) назва-натяк, штрига; 6) назва-оповщь [1, 58].
Ми, в свою чергу, дещо трансформували у наданш вище класифiкацi! та розглядали англомовний газетний заголовок з таких опорних елемента ХТО? ЩО? ЧОМУ? ЯК? ДЕ? КОЛИ? й виявили наступш типи заголовюв згщно з формою, вмщено! в них шформаци. Отже, видшяються таки типи заголовюв: 1) заголовок-резюме (шформативно-нейтральний та шформативно-ощночний); 2) заголовок-шдикатор (тобто iнформацiя в даному заголовку максимально скомпресована); 3) заголовок-цитата (цитуе певне ствердження, додае конкретно! шформаци); 4) заголовок-штрига
(виражаеться протиставленням, метою якого е тдкреслити контраснють подано! iнформацi! й заiнтригувати читача); 5) заголовок-локалiзатор (даний тип заголовку вказуе на мюце й час поди, який завершуеться невизначенютю); 6) заголовок-хрошка (такий тип заголовку, який фактично дублюе новину, яка закладена у повщомленш статтi).
Спираючись на дану схему можна зробити аналiз деяких англомовних заголовюв. Наприклад, англомовний газетний заголовок Industry as a Bridge for Peace («Ыдус^я як мют до миру») (Worldpress, 2008), можна представити як заголовок-резюме з шформащйно-нейтральною функщею. Дана функцiя надае певну шформащю читачевi, а саме, автор статп вважае, що для т того, щоб не було вшськових операцiй на Близькому Сходг потрiбно консолiдувати всi зусилля та починати тдйом iндустрi!, тому що коли люди зайнят певним завданням або роботою, вони не мають часу на роздуми про вшну та вiйськовi операцп. З точки зору стилютичних прийомiв, якi були використаш в даному заголовку, слщ вщмггити використання номшативно! метафори слова bridge. Тобто в даному випадку дане слово використовуеться не в прямому значенш «мют, переправа», а у переносному -«спосiб, зааб». Щодо трансформащйних процесiв перекладу даного заголовку було використано до^вний переклад. Наступним прикладом для аналiзу слугував такий англомовний газетний заголовок як Air is Overful with Information («Повггря переповнене шформащею» (Worldpress, 2008). Даний тип заголовку вщноситься до типу заголовок-резюме iз функщею шформативно-ощнюючою. Даеться ощнка й пiдводиться результат того, що у космос було запущено дуже велика кшькють супутниюв, що дало людям можливють використання таких приладiв як мобiльнi телефони, ноутбуки тощо не тiльки на земл^ а й у лггаках (тобто у повiтрi), що, в свою чергу, заважае тримати зв'язок мiж пшотами та диспетчерами. На стилютичному рiвнi спостерiгаеться використання метафори слова air, значення якого в даному випадку не е прямим - «повггря, яким ми дихаемо», а переносним -«простр». В даному тит заголовку було використано дослГвний переклад (синтаксичне вподобання), тобто синтаксична структура оригшала преобразуеться в аналопчну структуру мови, на яку перекладаеться заголовок ¡з збереженням повнозначних слГв та порядку !х розташування в оригiналi та перекладi.
АюлГзуючи англомовний заголовок Enough («Досить») (Worldpress, 2007), можна встановити, що цей заголовок належить до типу заголовок-шдикатор. Це пояснюеться тим, що в ньому мютиться максимально скомпресована шформащя, тобто одне слово. Функщею даного типу заголовку е мшмально прошформувати читача, тим самим примусити його звернутись до щло! статп. Елштична конструкцГя, яка була використана автором статп, е типовою для газетного стилю - економiя простору на газетнш полоса Аналiзуючи матерiал слГд вГдмГтити, що елiпсис та елштичш конструкцП являються одними з найпродуктившших засобiв утворення газетних заголовюв, тому що вони в повнш мГрГ вiдповiдають таким вимогам газети як стислють, яснГсть, дГйснГсть. В даному заголовку використовувався дослГвний переклад, тому шформацшних втрат при перекладi не було виявлено. Заголовок Under the Gun («Ид прицГлом») (Worldpress, 2007) також можна вщнести до попереднього типу заголовку. В даному випадку назва статп виражена не тшьки елiптичною конструкцiею, але й
крилатою фразою (set-phrase). Переклад цього заголовку не буде стилютичним вподобанням, тому що якщо перекласти до^вно («Пщ зброею») змiст даного заголовку може бути сприйнятий буквально, а це може також дезорiентувати читача. До того ж, слщ вщмггити, що використання крилатих виразiв, при^вЧв у англомовному заголовку та ïx перекладi на украшську мову робить повiдомлення бшьш близьким до читача. Iнодi при^в'я слугують як своерiдний поклик на окрему дда. Доказом цього може слугувати такий газетний заголовок як 'Better Safe than Sorry ' with swine flu («Береженого Бог береже у боротьби iз свинячим грипом») (The New York Times, 2008). Ознайомившись вперше з даним англомовним заголовком можна зрозумгги загальний змют повщомлення iз додатковим коментарем, який слщуе пiсля прислiв'я й доповнюе заголовок в цiлому. Також слщ пщкреслити, що основна думка даного заголовку й повщомлення в цшому - це не зневаження дотримуватись масочного режиму в людних мюцях (деяю молодi люди, переважно дiвчата, нехтують використання масок посилаючись на те, що хвороба ïx не торкнеться, та й найголовшше те, що маски закривають ïx жшочу красу, тому молодi чоловши будуть мало звертати на них увагу) та використовувати профшактичш засоби. Даний заголовок належить до типу заголовок - резюме iз шформацшно-ощнюючою функцiею, тобто даеться певна рекомендащя крiзь крилатий вираз. Перекладацью трансформацiï, якi використовуються в даному випадку е додавання слова боротьба при перекладi на украшську мову, хоча в оригшальному варiантi дане слово вщсутне в загалi. Прийом додавання при перекладi слугуе як додатковий елемент, конкретизащя певного факту.
Наступний заголовок, в якому було використано при^в'я Holding a the Carrot and the Stick («Байтом та пряником») (The New York Times, 2006).
Окремоï уваги потребуе заголовок-штрига, функщею якого е передати шформащю таким чином, щоб примусити читача звернути увагу на певну статтю або замггку. Як правило, вони виражаються спонукальними або альтернативними реченнями, визиваючи при цьому здивованють читача, але не даючи йому рашше зробити висновок. Наприклад, англомовний заголовок як Is Yemen Next? («Чи Йемен наступна?») (The Guardian, 2008) не дае чггко1' шформаци про змют повщомлення, вказуючи тшьки на певне мюце - Йемен й «примушуючи» тим самим читача звернути увагу на статтю та ознайомитись з нею й визначити, що автор мав на увазi пщ даним заголовком. Перекладацьке ршення було використання до^вного перекладу, тому шформативних втрат в даному випадку не простежуеться.
Can a Poor Country Become Rich? («Чи може бщна краша стати багатою?») (The Moscow News, 2006) даний заголовок звучить майже як риторичне питання. Автор статп проводить аналiз, що потрiбно зробити, щоб бщна краша стала самодостатньою державою. На стилютичному рiвнi тут було використано антитезу, тобто протиставлення 6idnoï - багатоХ краХни (poor and rich), а з точки зору перекладу використовувався до^вний переклад без шформативних втрат.
Ukraine: Where Are You Going? (Украша: куди ти катишся?) (The New York Times, 2008) даний заголовок адресовано Украш (отже, цей тип заголовку можна розглядати ще як заголовок-локалiзатор), ^м того, даний заголовок е питальним реченням, але з iронiчним пщтекстом.
Перекладач, у свою чергу, намагався передати ту емотивну окраску, яка була закладена автором статп, зробивши переклад не до^вно, а використавши прийом генералiзацiï (тобто вiдбулась лексико-семантична замiна одинищ вихiдноï мови бiльш вузького значення, на одиницю з бiльш широким значення мови, на яку перекладасться). Одразу можна вказати на те, що в даному заголовку на стилютичному рiвнi вщбулася метафорична трансформащя. Отже, дieслово going було переведено не за його прямим значенням «йти», а у бшьш широкому контекст «катитись», пiдкреслюючи тим самим емотивнють речення. Як вже вiдмiчалось ранiше, це заголовок-iнтрига, тому вш дае повноï iнформацiï, але з перших строк у статп стае зрозумшо, що шформащя йде про украшський уряд та кредити вщ Мiжнародного валютного фонду, якi, як вважае автор статп, е недоречними й не тшьки попршать i без того хитке положення краши, але ще й «загонять» наших дггей вщдавати взятi в борг грошi у трикратному розмiрi.
Цшавим заголовком е наступний заголовок Is there a God? («Чи юнуе Господь взагалi?») (The New York Times, 2007). Це заголовок-штрига, який виражений питальним реченням, вiдповiдь на яке у кожноï людини може бути свое особисте, тому що питання рел^и завжди було досить дискутивним. Використання автором невизначеного артикля а, висвгглюе той факт, що автор намагаеться тдкреслити, чи е на свт хоч будь - який Бог? Змют статп зовшм не на релшйну тематику, а про вiйськовi операцiï, якi тривають на Близькому Сходi (вiйна мiж Палестиною та 1зрашем за територда Сектор Газу, який розташований на кордош мiж двома державами). Емфативнють даного заголовку досягаеться використанням стилютичного засобу - гiперболи, метою яко1' е посилення емоцiйноï атмосфери. З точки зору перекладу було використано до^вний переклад, але з прийомом додавання. Перекладач тдкреслив використання невизначеного артикля а словом «взагалi».
Як вже вiдмiчалось рашше, використання заголовка-штриги часто простежуеться у зарубiжних перюдичних виданнях. 1нтерес наступного заголовку е доволi оригiнальним та цiкавим i характеризуеться 1нтернет - революцiею. Як вщомо, в наш час практично у кожно1' людини е 1нтернет i складно уявити собi чоловша, який би не користувався даною послугою хоча б раз на день. Отже, досить оригшально вигадав автор статп, зробивши заголовок у виглядi 1нтернет адресу -www.Terrorist.org. (The New York Times, 2008), вказавши тим самим, що ri, хто хочуть отримати шформащю про ди терориспв, 1'х можливi захвати тощо можуть зайти на сайт та довщатись. Тобто натрапивши на цш адрес мало хто залишиться байдужим i все ж таки вщкрие 1нтернет - сторiнку, щоб довiдатись про терористичнi угрупування.
Наступним заголовком виступае стаття з такою назвою America 's Chechnya («Американська Чечня») (The Sun, 2007). Даний заголовок можна вщнести до типу заголовок-локалiзатор , тобто вказуе на предмет повщомлення та мае ушчену форму. Даний заголовок, на стилютичному рiвнi, являе собою чггко виражену алюзда (тобто бiльшiсть людей мають уявлення про Америку, а також про Чечню), метафоричне використання робить даний заголовок бшьш яскравим та привертае увагу читача, але тут дiе певний тдтекст. Автор статп порiвнюе Америку iз Чечнею, висвгглюючи державу
з негативно!' сторони, тому що Чечня асощюеться з вшськовими операцiями, конфлiктами тощо. Тому, для того, щоб бшьш яскраво передати мотив послання, автор використав дане порiвняння, яке дiе на пщсвщомому рiвнi.
Заголовок Mecca Tragedy Killed Thousand (The Guardian, 2005) («Трагедiя у Мекю забрала життя тисяч людей») представляе собою хрошку, тобто даний тип заголовку можна охарактеризувати як заголовок-хрошка. Цей хедлайн (headline) фактично дублюе новину, не спираючись на головне правило - не повинно бути дубля тексту у заголовку. Але тут дiе iншi мiркування - новина повинна дшти до читача любими засобами, в тому чи^ й методом ïï повщомлення «поверх тексту». Даний заголовок мае у своему змют багато шформаци й таю заголовки, як правило, являються бшьш шформативними, шж будь-яю шшь Деяким людям подобаеться лише проглядати газету чи журнал, при цьому не читаючи його (наприклад, у метро, заглянувши до сусщнього журналу, сторшки якого пестять рiзними заголовками).
Отже, розглядаючи англомовш заголовки можна зробити висновок, що кожний тип заголовку мае своï «плюси та мшуси». Але кожен з них, мае на першому плаш якомога швидше й яюсшше заштригувати читача, привернути його увагу саме на якусь певну статтю та змусити його прочитати ïï. Переклад заголовюв е також доволi складним, тому що перекладачевi потрiбно врахувати посилання автора, а також культурш цшносп окремого народу, на мову якого виконуеться переклад.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гальперин 1.Р. Текст як об'ект лшгвютичного дослщження. - М., 2004, С. 56-83
2. Коваленко А.М. Семантико-функцюнальш особливосп заголовка журнального мшротексту-повiдомлення (на матерiалi тижневика Newsweek) // Вюник Киïвського лiнгвiстичного унiверситету. Серiя: Фшолопя. - 2000. - Т.3, № 2. - С. 178-186
3. The Sun, 2007
4. www.Worldpress.org
SUMMARY
The author of this article examined the problem of typification of English headlines. There was also given a description of the main stylistic devices, which were used in English headlines.
Володимир Швець Марiя Якушина
АРГО СЕРЕД Р1ЗНИХ СОЦ1АЛЬНИХ ГРУП Cy4ACHOÏ ГРЕЦП
Стаття е спробою до^дити pi3uoeudu арго серед pi3HUX сощальних груп ГрецИ Робиться семантико-морфологiчний, а також етимологiчний аналiз рiзних лексем, проводяться паралелi з новогрецькою та давньогрецькою мовами, розглядуеться лексичний склад. Актуальтсть до^дження зумовлена недостаттм вивченням даного явища.
Актуальнють даноï теми зумовлена, з одного боку, великим штересом до феномешв сленгу i жаргону в сучаснш наущ, з шшого боку, недостатньою ïï опрацьовашстю. Проблема взаемодн мови i суспшьства не може бути осмислена без вивчення функцюнування словникового складу мови у рiзниx верствах суспшьства i професшних групах, без ретельного аналiзу ïï сощально^алектальной
