CC BY
52
automation and information sciences/ Lutskaya N.N., Ladanyuk A.P.// - 2007- № 3. - 16-24.
2. Pupkov K. Methods of classical and modern control theory: In Pupkov K. (ed) / Pupkov K. ,Yegupov N.//.- M .: Publisher MSTU, Moscow- 2004;
3. Nehoda F., Control of diffusion apparatus/ Nehoda F .,Ladanyuk A., Lysyansky V.//- M .: FoodEng. Ser. 3, Kiev- 1983.
4. Ladanyuk A., Analysis of dynamic characteristics of the inclined screw extractor as a control object. / Ladanyuk A., Nehoda F., Janchenko Y// -UkrNIINTI., Kiev-1985..
Нужна Свтлана Анатоливна
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри тформатики та комп'ютерних технологт, Дтпродзержинський державний технгчний утверситет, Галаганов Василь Олександрович студент, Дтпродзержинський державний технгчний унгверситет
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ 1НФОРМАЦ1ЙНО1 БАЗИ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Svetlana Nuzhna
PhD, Associate Professor
Dniprodzerzhynsk State Technical University
Galaganov VasyV
student
Dniprodzerzhynsk State Technical University
THEORETICAL ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF INMORMATION BASE OF COMPUTER TECHNOLOGIES
Анотацгя. У cmammi розглянуто процес розвитку тформацшно'1 бази комп'ютерних технологт, визначено основнi структурно-функцюнальт трансформацИ операцтних систем. Встановлено фактори, що впливають на кшьюсть користувачiв операцтно'1 системи, eid-значено ключовi характеристики та вимоги до апаратного забезпечення операцтних систем амейства Windows.
Ключовi слова: тформацтна база, операцтна система, трансформацИ, програмне забезпечення, зручнкть використання, Windows.
Summary. The article shows the development process of information base of computer technologies. Defined the basic structural and functional transformations of operating systems. Analyzed main factors that influence for the number of users of the operating system. Noted key features and hardware requirements of Windows operating systems. Key words: information base, operation system, transformation, software, usability, Windows.
Постановка проблеми. В умовах ринково! економши значно зростае роль шформацп, як одного з найважливших ресурав сустльства. Одним з засобiв обробки та аналiзу шформацп е персональш електронно-обчислювальш машини, тобто комп'ютери. Основою для роботи будь-якого персонального комп'ютера е наявшсть операцшно! системи. Вона е базовим системним програмним забезпечення, що керуе роботою комп'ютера i е посередником (штерфейсом) мiж апаратурою, прикладним програмним забезпеченням i користувачем комп'ютера. Фактично операцшна система з точки зору користувача - це продовження апаратури, надбудова над нею, що забезпечуе бшьш зручне, надшне i безпечне використання комп'ютерiв, комп'ютерних технологт i комп'ютерних мереж [7].
Аналiз останшх дослщжень та публшацш. Дане питання викликае штерес як в наукових, так i в суспшьних колах. Серед шоземних дослвджень необхщно ввдзначити аналггичш розрахунки мiжнародного статистичного вiдомства StatCounter [6]. Серед вичизняних вчених внесок у розвиток даного питанням зробили М.В. Макарова, Г.В. Карнаухова та С.Д. Мамченко [2, 3]. Не менш важливою залишаеться офiцiйна статистична база, яку надае корпорацiя Майкрософт [5].
Видшення iieiuipiiiieiiiix рашше частин загальноТ проблеми. Попри позитивний вплив дослвджень в даному питаннi необхiдно пiдкреслити, що вони не охоплюють yci аспекти структурно-фyнкцiонального складу операцiйних систем на рiзних iсторичних етапах, а концентруються на окремих промiжках часу, що зменшуе об'eктивнiсть аналiзy трансформацш, що вiдбyвались в зазначенiй галузг Надана в статтi комплексна порiвняльна характеристика операцiйних систем сiмейства Windows дае можливкть проаналiзyвати i надати прогнози стосовно розвитку операцiйних систем у короткостроковш та довгостроковiй перспектива
Мета статть Метою дано! статп е дослiдження i аналiз трансформацшних процесiв, якi вiдбyвались у структурному та функцюнальному складi операцiйних систем рiзних перiодiв; визначення провiдних напрямшв у розвитку iнформацiйноi бази комп'ютерних технологш для визначених промiжкiв часу; надання порiвняльного аналiзy операцiйних систем амейства Windows i видiлення на його основi ключових тенденцiй змши фyнкцiональних можливостей зазначених систем.
Виклад основного мaтepiaлу. У раншх mainframe-комп'ютерах (1940-1950 рр.), першим з яких був комп'ютер ENIAC (1947 р США), операцшш системи були вщсутнг Звернення до пам'яп в цих
комп'ютерах здшснювалося за реальними (фiзичним) адресами, а звернення до зовнiшнiх пристро1в (наприклад, до пристрою введення з перфокарт або накопичувача на магштнш стрiчцi) здiйснювалося спецiальними командами, також по фiзичних адресах. Подiбнi комп'ютери були дуже громiздкими, кожен з них займав великий зал, в якому користувачi по черзi працювали на комп'ютерi, використовуючи настiльки незручний штерфейс, як iнженерний пульт. Зрозумшо, подiбний спосiб взаeмодiï з комп'ютером був дуже незручний. Була пот^бна хоча б мшмальна автоматизацiя. Для цього в 1950-х - 1960-х рр. були створеш диспетчери - попередники ОС, системш програми, що управляли проходженням пакету завдань, впроваджуються з перфокарт. Наприклад, такий диспетчер (названий ДМ-222) використовувався на ЕОМ М-222 в серединi 1970-х рр. [2, c.238]. Диспетчер здiйснював запуск завдань по черз^ за принципом FIFO (First-In-First-Out) - у порядку надходження. Вибираючи з черги деяке завдання, диспетчер розмiщував його в пам'яп i запускав. По закшченш завдання (або при його перериванш внаслiдок помилки) на друкувальний пристрш видавалася роздрук1вка результатiв. Потiм управлшня передавалося до наступного завдання. Такий режим доступу до комп'ютера був, звичайно, набагато зручшшим, нiж робота з пульта. У 1960-х - 1970-х рр. були розроблеш класичш операцшш системи, як1 все бiльш i б№ш ускладнювалися. Ще бiльш складними ставали 1х системи файлiв та iншi компоненти ОС. Найбiльш вiдомi з операцiйних систем цього перюду: серед зарубiжних - ATLAS, MULTICS, OS IBM / 360, серед вiтчизняних - ОС Д1СПАК для ЕОМ БЕСМ-6. Для класичних операцшних систем були характернi наступнi основш можливостi:
- одночасна обробка дешлькох завдань;
- обробка пакета завдань, введених з перфокарт або з термiналiв, з урахуванням 1х прюритепв i необхiдних ресурсiв;
- паралельна робота дек1лькох користувачiв з термiналiв, як1 керували проходженням сво1х завдань, яш виконували 1х введення в текстових редакторах, комшляцш, виконання i налагодження;
- паралельне виконання користувальницьких процесiв; можливiсть явного запуску паралельного процесу.
Перша операцiйна система загального призначення була розроблена в 1970 р. Брайаном Кершганом (B. Kernighan) i Деннiсом Рiтчi (D. Ritchie) у фiрмi AT&T i отримала назву UNIX. Основна щея цieï системи - унiфiкацiя i спрощення уявлення файлiв i операцш над ними (в UNIX файл - це послщовшсть байтiв), користувальницьких програм i процесiв. Унiфiкованим, не залежною ввд цiльовоï апаратно1 платформи, був також вихщний код UNIX, який був
повшстю написаний на спещально розробленому новому мовi Ci (основними авторами Ci, як i UNIX, е Б. Керниган i Д. Prrai). Вперше система UNIX була використана в 1970 р на мiнi-комп'ютерi PDP-10 [3, c.186].
На початку 1980-х рок1в з'явилися персональш комп'ютери. Однак першi персональш комп'ютери були менш потужними, шж mainframes, як за обсягом пам'яп, так i по швидкодiï i розрядносп мiкропроцесора. Перший поширений мжропроцесор фiрми Intel був 8-розрядним, i для нього була розроблена також 8-розрядна операцшна система CP/M. У 1975 р. була створена фiрма Microsoft, i ïï першою розробкою була 16-розрядна операцiйна система MS DOS для персональних комп'ютерiв з процесорами Intel 8086 (або, коротко, x86). У команднiй мовi MS-DOS ввдчуваеться явний вплив UNIX, однак MS-DOS надае набагато меншi можливосп командноï мови [3, c.127].
На початку 1980-х рр. фiрма Apple випустила персональнi комп'ютери Lisa i Macintosh з операцшною системою MacOS. Ïï характерною рисою була реалiзацiя зручного графiчного iнтерфейсу користувача (GUI) у виглядi вiкон, меню, "жонок" та багатьох iнших елементiв GUI, до яких ми з Вами ниш так звикли. MacOS стала першою ОС з розвиненою шдтримкою GUI (для порiвняння, MS-DOS надавала можливостi роботи безпосередньо на командному мовою) [2, c.491].
В кiнцi 1980-х - початку 1990-х рр., Шд впливом MacOS, Microsoft розробила графiчну оболонку Windows над операцшною системою MS-DOS. Перша верая Windows, таким чином, ще не була операцшною системою; вона запускалася командою win з командного мови MS-DOS. Однак багато сучасних рис GUI, характерного для Windows, що стали "рвдними" для користувачiв Windows, в нш вже були присутш. Попм були випущеш Windows 3.x i Windows for Workgroups (вже операцшш системи), в 1995 р -Windows 95 (з розвиненими мультимедшними можливостями, великим набором вбудованих драйверiв для рiзних пристроïв i шдтримкою мехашзму Plug-and-Play шдключення нового пристрою без зупинки комп'ютера) i Windows NT з розвиненими мережевими можливостями i пiдвищеною надiйнiстю. Саме Windows NT стала основою для подальшого розвитку Windows. В даний час спостертаеться бурхливий розвиток операцшних систем амейства Windows. Особливо це стосуеться операцшних систем Windows XP, Windows 7, Windows 8.Х. В Таблиц 1 - Таблищ 4, бтш детально, розглянуп основш можливосп, iнтерфейс та характеристики операцшних систем Windows XP, Windows 7.0, Windows 8.0 [4, 5].
Таблиця 1 - Основт можливостi та штерфейс ОС Windows XP
Характеристики Windows XP
Можливосп 1. Для об'еднання дек1лькох комп'ютерiв, що працюють у «домашнш» локально! мережi можлива органiзацiя одночасного доступу в 1нтернет з використанням одного комп'ютера, який мае звичайний або кабельний модем. 2. Системна утилита Служба Факав (Fax Sharing) тiсно штегрована з поштовим клiентом Microsoft Outlook, що дозволяе ввдправляти факси вам користувачам, включеним до списку Контакти, читати з екрану прийшли факсимшьш поввдомлення i виводити !х на друк, а також отримувати повщомлення про вiдправку факсу по електроннш поштi. 3. Скориставшись утилiтою Вщдалений помiчник (Remote Assistance) з комплекту Windows XP, можна самостiйно прошспектувати комп'ютер початшвця користувача, виявити проблему i запропонувати йому оптимальний споаб рiшення проблеми. Механiзм Видаленого помiчника реалiзований на базi програми обм^ поввдомленнями Windows Messenger, але скористатися ним можна i за допомогою електронно! пошти, як по локальнш мереж!, так i через 1нтернет. 4. Технологiя WebDAV (Web Digital Authoring & Versioning), що базуеться на можливостях протоколу HTTP, дозволяе рiзним користувачам Windows XP стльно працювати з одним i тим же файлом через 1нтернет, а також публ^вати i редагувати файли безпосередньо на серверi. 5. Технолопя Шдключення до вiддаленого робочого столу (Remote Desktop), застосовувана в Windows XP Professional Edition, дозволяе запускати додатки на вщдаленому комп'ютерi, що працюе пiд управлiнням системи ще! верси, з будь-якого iншого комп'ютера, оснащеного Windows будь-яко! версй, при цьому користувач може управляти додатками за допомогою клаиатури i миш^ а також отримувати по мережг екранне зображення працюючо! програми. Дана технолопя - ушверсальне рiшення для спшьного використання ресурсiв в розподшеному обчислювальному середовищi.
1нтерфейс 1. Видiлення в Windows Explorer здшснюеться прозорим сишм прямокутником. 2. Падаюча тiнь вщ ярлишв на робочому столi. 3. Бiчна панель, орiентована на виконання завдань у вiкнi проводника («common tasks»). 4. Групування кнопок одного застосування на панелi завдань в одну кнопку, при певнш шлькосп рiзних запущених додатшв. 5. З'явилася можливють заблокувати панель завдань i допом1жш панелi, щоб уникнути !х випадково! змiни. 6. Кольорове видшення елементiв в меню «Пуск», що належать нещодавно доданих програмам. 7. Меню вщкидають тiнi. 8. Windows XP аналiзуе продуктивнiсть системи з певними вiзуальними ефектами i залежно вiд цього активуе !х чи т, враховуючи можливе падiння або зростання продуктивностi. Користувачi можуть змшювати данi параметри, використовуючи дiалоговi вшна настройки.
Таблиця 2 - Основт мождивостi та штерфейс ОС Windows 7
Характеристики Windows 7
Можливосп 1. Операцшна система мае пiдтримкy мультитач-управлшня. 2. Включае 50 нових шрифпв. Windows 7 - перша верс!я Windows, яка включае бiльше шрифпв для ввдображення нелатинських символiв, н1ж для вiдображення латинських. 3. Windows 7 пвдтримуе псевдонiми для папок на внутршньому рiвнi. 4. В систему (кр!м версii' Windows 7 Starter i Windows 7 Home Bask) вбудовано близько 120 фонових малюншв. 5. Бiльшiсть драйверiв визначаються автоматично, при цьому в 90% випадшв зберiгаеться зворотна сyмiснiсть з драйверами для Windows Vista. 6. Полшшена сумюшсть зi старими програмами. Особливо це стосуеться старих !гор, розроблених пвд Windows XP. 7. З'явився режим Windows XP Mode, що дозволяе запускати старi додатки у вiртyальнiй машинi Windows XP, що забезпечуе практично повну тдтримку старих додатк1в. 8. Нова, 11-та версiя DirectX, вперше випущена саме у складi Windows 7, мае наступи полiпшення: додана пiдтримка нових обчислювальних шейдеров, можливiсть багатопотокового рендеринга, полшшена тесселяция, з'явилися новi алгоритми компреси текстур та iн. 9. Програвач Windows Media Player 12 отримав новий iнтерфейс. Однак вш не може вiдтворювати лiцензiйнi Blu-Ray диски з вiдео, але мае можливють зчитувати i записувати на них даш. 10. Фyнкцiя Вiддаленого робочого столу також зазнала змш. Була введена пiдтримка iнтерфейсy Aero Peek, Direct 2D i Direct3D 10.1, шдтримка дек1лькох монiторiв, розширень мyльтимедiа, DirectShow, а також можливють ввдтворення звуку з низькими затримками. 11. Мережева технологiя Branch Cache дозволяе кешувати вмiст iнтернет-трафiкy. Якщо користyвачевi в локальнiй мереж1 необхвдно використати файл, який вже був завантажений кимось iз користyвачiв його мереж1, - вiн зможе отримати його з локального кеш-сховища. Технолопя розрахована на велик! мереж1 i пропонуеться для впровадження на тдприемствах у складi Корпоративно! i Максимально! версш ОС. 12. Панель завдань зб!льшена на 10 пiкселiв i мае оновлений зовшшнш вигляд. Також на панелi мютяться тшьки жонки без пвдпиав, аналогiчно Dock у Mac OS X. В оновленш панелi також пвд «Годинами» сто'ть поточна дата. У правому кутку знаходиться кнопка «Згорнути вс! в!кна».
1нтерфейс 1. Windows Aero - орипнальний стиль оформлення з прозорими багатокол!рними рамками вжон, застосовуеться за замовчуванням. Доступний в редакци «Домашня розширена» i вище. 2. Windows 7 - спрощений стиль - Windows Aero з деякими ввдключеними можливостями (наприклад, прозорютю вшэн, Windows Flip 3D, AeroPeek). Доступний у вах редакщях Windows 7 i е основним в редакци «Початкова». Цей стиль застосовуеться при запуску додатшв в режим! сумюностг 3. Класичний - мшмальш вимоги до системи, оформлення вжон у стил «класично!» теми Windows 2000. Доступш р!зш кол!рш схеми, зокрема, под!бш схемам Windows 2000. 4. Теми користувача - користувач!, незадоволеш штерфейсом Windows 7 можуть розробити i застосувати власний стиль оформлення, заснований на одному з перерахованих вище. Необхвдно встановити неофщшний патч порушивши при цьому EULA, що дозволяе застосовувати не пвдписаш Microsoft теми i в!зуальш стил! оформлення системи.
Таблиця 3 - Основнi можливостi та штерфейс ОС Windows 8.Х
Характеристики Windows 8.Х
Можливосп 1. Облшова запис Microsoft i синхрошзащя параметр!в: можливють увшти в Windows за допомогою Live ID. Це дозволить увшти в профвдь користувача i завантажити налаштування через 1нтернет, а також додае штеграцш з! OneDrive. 2. Магазин додатк1в Windows Store: единий споаб покупки i завантаження Metro-додатк1в, а також додатшв для робочого столу в Windows RT. 3. Два нових методи для аутентифжаци користувача: картинка-пароль, що дозволяе користувачев! увшти в систему за допомогою трьох торкань, i чотиризначний PIN-код, а також вбудована шдтримка бюметричних пристро'в. Пароль нелокального облжового запису користувача ввдповвдае паролю облжового запису Microsoft.
Характеристики Windows 8.Х
4. Internet Explorer 10 включений в настшьному i сенсорному BapiaHTax. Останнiй не щдтримуе плaгiни або ActiveX, але включае в себе веpсiю програвача Adobe Flash Player, який оптимiзовaно для сенсорного управлшня. 5. Пpовiдник включае в себе Ribbon-стpiчку та покращення в способах виpiшення конфлiктiв при перенесенш або копiювaннi фaйлiв. 6. Додано двi новi функцп: Вдновлення (англ. Refresh) i Скидання (англ. Reset). Вщновлення для Windows повертае ва системнi файли в початковий стан, збержаючи при цьому ва налаштування, пpизнaченi для користувача файли i додатки. Скидання - повертае комп'ютер до заводських налаштувань. 7. Новий диспетчер задач. Додаш новi гpaфiки пpодуктивностi, оптимiзовaно упpaвлiння виконуваними додатками, фоновими процесами i службами на единш вклaдцi «Продуктившсть». Також в диспетчер задач було перенесено Управлшня автозавантаженням з «Конф^рацп системи». 8. Функцiя «Омейна безпека» - управлшня амейною безпекою здiйснюеться в пaнелi упpaвлiння. 9. Додана щдтримка USB 3.0, Bluetooth 4.0, DirectX 11.1 i NET.Framework 4.5. 10. Пеpсонaлiзaцiя: пiсля запуску на екраш з'являеться картинка з поточним часом i датою. Для початку роботи потpiбно натиснути будь-яку кнопку, вщкривши екран вiтaння. Додано автовизначення кольору в темах для робочого столу. 11. Нова панель управлшня в стилi Metro UI, яка дозволяе швидко змшити деяш налаштування системи. 12. Вдосконалений пошук: на початковому екpaнi потpiбно лише натиснути будь-яку клaвiшу для початку пошуку по додатках, параметрам i т. п. 13. Перемикання розкладки клaвiaтуpи: змiнa розкладки - Windows + Space або 0 Shift + Alt.
1нтерфейс 1. 1нтерфейс Metro з'являеться першим тсля запуску системи; Metro оpiентовaний на сенсорний екран, але не виключае користування на несенсорним ПК. 2. Пpисутнiй i «класичний» робочий стiл, у виглядi окремого додатка. Зaмiсть меню «Пуск» в штерфейс використовуеться «активний кут», натискання на який ввдкривае стартовий екран. 3. Прокрутка в Metro-штерфейа йде горизонтально. 4. Якщо зменшити екран (або натиснути на м^с внизу екрана), буде видно весь стартовий екран. 5. Плитки на стартовому екраш можна перемщати i групувати, давати групам iменa i змiнювaти pозмip плиток (доступно лише для плиток, яш були спочатку великими). 6. Залежно вiд дозволу екрану система автоматично визначае шльшсть рядшв для плиток - на стандартних планшетних комп'ютерах три ряди плиток. Колip стартового екрану змiнюеться в новш пaнелi упpaвлiння. 7. Windows 8 - переосмислена Windows 7, i прийоми роботи з робочим столом залишилися тими ж.
Таблиця 4 Вимоги до апаратного забезпечення операцiйних систем Windows
Апаратна складова Операцшш системи
Windows XP Windows 7 Windows 8.Х
Процессор Мшмум 233 МГц, рекомендовано -300 МГц або вище 1 ГГц IA-32 ГБ (для 32-розрядно! версй) або 1 ГГц x86-64 (для 64-розрядно! версй) 1 пгагерц (ГГц) або бтше з шдтримкою PAE, NX i SSE2
Оперативна пам'ять 128 МБ або вище 1 ГБ (для 32-розрядно! версй) або 2 ГБ (для 64-розрядно! версй) 1 ГБ (для 32-розрядно! версп) або 2 ГБ (для 64-розрядно! версй)
Видеоадаптер i монiтор Super VGA (800x600) Вщеоадаптер з шдтримкою DirectX 9 i WDDM версй 1.0 i старше. (не е абсолютною необхiднiстю - потрiбно тiльки для Aero)
Вiльне мiсце на жорсткому диску 1,5 ГБ або вище 16 ГБ (для 32-розрядно! версй) або 20 ГБ (для 64-розрядно! версй). 16 ГБ (для 32-розрядно! версй) або 20 ГБ (для 64-розрядно! версй).
Апаратна складова Операцiйнi системи
Windows XP Windows 7 Windows 8.Х
Опгичш HaKonH4yBa4Î CD-ROM або DVDROM DVD-ROM (ильки для установки з DVD
Додагковi вимоги • графiчний пристрш Microsoft DirectX 9 i3 драйвером WDDM. • Щоб отримати доступ до Магазину Windows для завантаження та запуску програм, потрiбне активне тдключення до 1нтернету та роздiльна здатнють екрана не менше 1024 х 768. • Для фжсацп програм потрiбна роздiльна здагнiсгь не менше 1366 x 768.
8 квггая 2014 Microsoft припинила пвдтримку Windows XP. Таким чином, користувач! вже цший рж не отримують автоматичних оновлень i не можуть використовувати на сво'х комп'ютерах Microsoft Security Essentials. Починаючи з 2014 року докладають величезних зусиль з викоршення операцшно! системи 14-р!чно! давносп, апелюючи слабким р!внем безпеки, пропонуючи сучасну платформу Windows 8.1. Незважаючи на це, набагато б!льшим попитом користуеться Windows 7, а не нова ОС. За даними NetMarketShare в березш 2014 року операцшш системи Windows 8 i 8.1 разом займали 11% ринку, Windows 7 утримувала 48,8%, а Windows XP - 27.5%. У березш 2015 року Windows 8 i 8.1 використовували на 14% комп'ютер!в, частка Windows 7 зросла до 58%, а XP впала до 16,9% [8].
Навиъ тсля припинення пвдтримки Windows XP, багато людей не пльки продовжують використовувати и, але i навгть встановлюють и, йдучи ввд Windows 7. Аналгшчний ресурс Sta^ounter зазначае, що операцшна система Windows 7 за серпень 2015 року трохи втратила сво1 позицп, i зараз и частка становить 54,13%. Частка Windows 8.1 тднялася з 14,27% у счш до 14,78% у лютому. Дивуе статистика, що стосуеться Windows XP. Як показали з!браш дан!, частка ще' ОС почала зростати. За даними Sta^ounter зростання склало 0,24%, i тепер ця ОС займае 12,23% ринку. Зпдно з цими даними, темпи зростання популярносп Windows 8.1, найсвшшох операцшно1 системи Microsoft, лише трохи випереджають темпи зростання Windows XP, системи вжом 12 рок1в! Не варто також забувати, що дан! засноваш на анал!з! 1нтернет траф!ку, i не включають багато промислових комп'ютер!в, а також комп'ютер!в встановлених в офюах i не мають доступу до 1нтернету [6]. Не секрет, що на багатьох тдприемствах Windows XP продовжуе домшувати, а значить, насправд! частка ще' ОС ще вище.
Сьогодш теж ввдбуваються стр!мш змши. Все б!льше користувач!в починають використовувати нову операцшну систему Windows 10.0. Ось шють факпв про нов! можливосп в Windows 10, яш е найщкавшими:
1. £дина платформа для р!зних пристро'в. Windows i Магазин програм тепер однаков! скр!зь, вщ смартфона до настшьного ПК.
2. Кнопка i меню "Пуск" знову на тсщ, в л!вому нижньому кутку. У плиткове меню можна додавати будь-як1 сво' об'екти: програми, папки, файли...
3. У Провщнику з'явилося меню швидкого доступу, в якому також можна закршити улюблеш програми.
4. Новий вбудований браузер - Edge. У ньому можна робити текстов! та мальоваш позначки прямо на сторшках сайив.
5. Центр поввдомлень - спещальне меню в правш частиш екрана, де виводяться поввдомлення в!д вах додатшв. Загальна стр!чка подш.
6. Множинш робоч! столи. Можна зробити хоч десяток незалежних робочих стол1в, в залежносп в!д використання програм для роботи чи !гор.
Windows 10 перейшла в стадш фшального рел!зу 29 липня 2015 року i вже в перш! дш продемонструвала стр!мке зростання числа И установок. За даними ресурсу StatCounter, за калька д!б тсля свого офщшного «народження» операцшна система змогла вщвоювати 2,5% ринку операцшних систем, продовжуючи день за днем розширювати свою аудиторш користувача. Як сввдчить все той же StatCounter, станом на 20 серпня частка «десятки» вже перевищуе 5,8%, i вона з упевнешстю обходить Windows 8, посвдаючи п'яте мюце в рейтингу програмних платформ (рис. 1) [6]. При цьому важливо ввдзначити, що StatCounter вважае не кшьшсть користувач!в, а !х мережеву актившсть.
Висновок та пропозицп: Щдводячи шдсумок, необхвдно вщзначити, що за останш 70 рошв вщбулось багато структурно-функцюнальних трансформацш операцшних систем. В1д незручних i примггавних алгорштшчних наборiв команд вони перетворились на яскраи, зрозумiлi переачним користувачам оболонки для використання комп'ютера. Сьогодш користувачiв оточуе рiзноманiття операцшних систем, що вiдрiзняються за багатьма критерiями, такими як зручнiсть використання, графiчна привабливiсть, наявний пакет програмного забезпечення. Одним i3 визначальних е фактор стабшьносп роботи операцiйноï системи на рiзних апаратних конфiгурацiях. Свгговий досвiд показуе, що найбiльшу популяршсть отримують системи, як1 мають повноцшний пакет програм та сумiснiсть операцiйноï системи з драйверами обладнання рiзного вiку. Дiяльнiсть компанiй-розробникiв програмного забезпечення у прийнятп нових позитивних технолопчних рiшень позитивно впливае не пльки на технологiчний прогрес, а й на економ^ краш i свпу в цiлому. Та варто наголосити на тому, що найб№ш ефективними данi системи будуть тодi, коли будуть виконуватись вище вказанi фактори i вимоги. Чим зручнiшими i доступшшими будуть операцiйнi системи, тим б№ше користувачiв будуть залучатись до 1х використання.
Список використаних джерел
1. Войтюшенко Н.М., Остапець А.1. 1нформатика i комп'ютерна теxнiкa: Навчальний посiбник / Н. М. Войтюшенко, А. I. Остапець. - К.: Центр навчально! лггератури, 2006. - 568 с.
2. Макарова М.В., Карнаухова Г.В., Запара С.В. 1нформатика та комп'ютерна техшка: Навчальний поабник /За заг. ред. М.В.Макарово!. 3-те вид., перероб. i доп. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2008. - 665 с.
3. Мамченко С. Д., Одинець В. А. Економiчнa шформатика: Практикум: Навч. Поаб. - К.: Знання, 2008. - 710 с.
4. Новини IT технологш [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.proit.com.ua
5. Офщшний сайт корпораци Microsoft [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www. microsoft.com
6. Офщшний сайт статистичного агентства StatCounter [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://statcounter.com/
7. Пушкар O.I. 1нформатика. Комп'ютерна техшка. Комп'ютерш технологи. Щдручник / О.1.Пушкар. - К.: Акaдемiя, 2003. - 704 с.
8. Свiтовi новини IT технологш [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hi-news.ru/software/statistika-os-windows-7-statistics
