CC BY
29
Биков Валерш Юхимович Доктор технiчних наук за спещальнютю
05.13.06 - шформацшш технологи. Професор за кафедрою шформатики. Академiк НацюнальноТ' академп педагогiчних
наук УкраТни. Директор 1нституту iнформацiйних технологш i засобiв навчання НАПН УкраТни (м. КиТв)
Перша публiкацiя з управлшня проектами:
Бушуев С.Д., Быков В.Е. Высокий уровень проектного менеджмента - небходимое условие современного этапа общественного развития // Вюн. Схщноукр. держ. ун-ту. - 1998. - №6. - с. 6-10.
Найбшьш вагомi публшацм з управлiння проектами:
1. Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Биков В.Ю., Шпiльовий В.Д., Керiвництво з питань визначення професшноТ компетентност й сертифкаци украТнських проектних менеджерiв i фахiвцв з управлiння проектами NCB (ua) / УкраТнська асо^а^я управлiння проектами. - К.: ТОВ'Т.А.К.К", 2000. - 84 с.
2. Быков В.Е., Быков В.В. Оцшювання в системi сертифкаци професшноТ компетентност // Управлiння проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2000. - №2. - С. 10-18.
3. Быков В.Е., Быков В.В. Моделирование компьютерных интерактивных систем управления проектами // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач, 2000 - № 1. - С.36-46.
4. Быков В.Ю. 1нтегра^я системи осв^и УкраТни у св^овий осв^нш проспр i проектний пiдхiд, як ефективний шструмент IT реалiзацiТ // Професшна освiта: педагогiка i психологiя. За ред.: 1.Зазюна, Н.Нiчкало, Т.Левовицького, 1.Вшьш. УкраТно-польський журнал. Видання Ill.. Видавництво: ЗАТ "В1ПОЛ", КиТв-Ченстохова, 2001. - С.65-73.
5. Быков В.Ю. Проектний пiдхiд i дистанцiйне навчання у професшнш пiдготовцi управлiнських кадрiв // Кримськ педагогiчнi читання: матерiали МiжнародноТ науковоТ конференцiТ 12 - 17 вересня 2001 року / За редак^ею С.О. СисоевоТ i О.Г. Романовського. - Харш: НТУ "ХП1", 2001. - С. 30-50.
6. Бушуев С.Д., Быков В.Ю., ^мшський О.Г., Каюк П.В., Файзулiна Е.М. // Методичн рекомендаци для слухачiв дистанцiйного курсу (навчальноТ дисциплiни) "Управлшня проектами". - К.: Мшешум, 2003. - 67с.
7. Алимов О.М., Биков В.Ю., Бушуев С.Д., Бушуева Н.С., Тесля Ю.М., Рибак С.О., Ярошенко Ю.Ф. Системи управлiння проектами та програмами - сучасн шструменти iнновацiйного соцiально-економiчного розвитку УкраТни // Проблеми та проперспективи формування нацюнальноТ гумаштарно-техшчноТ елiти [Текст] : зб. наук. праць / за ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. Вип. 26 (30) : -Хармв : НТУ "ХП1", 2010. - С. 61-71.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
УДК 37:004
В.Ю. Биков
МОДЕЛЮВАННЯ 1НТЕРНЕТ-ПРОСТОРУ В1РТУАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ Д1ЯЛЬНОСТ1
Розглянута парадигма рiвного доступу до якiсноí освiти та сучаснi iнформацiйно-освiтнi умови и забезпечення. Описано iнформацiйний простiр мережноТ доступностi, умови ТТ забезпечення та характеристики, що ТТ вiдображають. Проаналiзованi засоби 1нтернет-доступу сучасного освiтнього середовища. Рис. 3. Ист. 15,
Ключевi слова: парадигма рiвного доступу, середовище дiяльностi, Ытернет-простiр.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. В останн1 роки шформацшно-комун1кац1йн1 мереж1 (1КМ), передус1м 1нтернет, стр1мко розвиваються, формуючи в планетарному масштаб! шформацшний прост1р пщтримки р1зноман1тноТ д1яльност1 людини. Цей прослр насичуеться величезною к1льк1стю мережних електронних ресурс1в, баз даних р1зного предметного призначення, зокрема, електронними осв1тн1ми ресурсами (ЕОР), а шфраструктура 1КМ - широким спектром мережних комп'ютерних засоб1в доступу до 1КМ, 1нтернет.
Адекватно розвиваеться осв1та. Формуючи кадровий потенц1ал 1нформац1йного сусп1льства, система осв1ти поступово набувае ознак вщкритоТ осв1ти [1]: швидкими темпами зд1йснюеться 1нформатизац1я осв1тньоТ галуз1 [2]; Осв1тне I навчальне середовища формуються на баз1 комп'ютерно ор1ентованих засоб1в, що постають в сучасних педагопчних системах I як предмет вивчення I як засоби навчання [3], В осв1тньому процес широко застосовуеться 1нтернет, його комушкацшш властивост1, електронн1 ресурси I сервюи; створюеться I використовуеться в навчально-виховному процеа широкий спектр ЕОР [4], змшюються функци 1КТ-п1дрозд1л1в навчальних заклад1в I наукових установ [б], учш, вчител1, орган1затори осв1ти - 1нтернет користувач1, опановують нов1 |КТ-компетентносп; 1нформатизац1я осв1ти все б1льше пов'язуеться з новими результатами навчальноТ д1яльност1, з п1двищенням ефективност1 процес1в управлшня системою осв1ти на вс1х ТТ орган1зац1йних р1внях. Переважно через все це, шформацшний осв1тнш прост1р набувае нових властивостей, що суттево змшюють умови зд1йснення осв1тнього процесу, вщкривають нов1 шляхи для практично' реал1заци принцип1в в1дкритоТ осв1ти [1], забезпечення р1вного доступу до як1сноТ осв1ти, р1зноб1чного розвитку особистост1 учн1в.
Сьогодн вже можна вважати, що, за умови шщшвання користувачем 1нформац1йного запиту у межах простору покриття 1нтернет або ком1ркових мереж, переважна бтьшють ресурс1в, що розм1щен1 в 1нтернет, I серв1с1в, як1 пропонують т1 чи 1нш1 1нтернет-провайдери та провайдери ком1ркових мереж, будуть користувачев1 наданк Мова тут може йти лише про якють та варт1сть надання цих ресурав I серв1с1в з боку провайдер1в, а також про доцтьнють та осв1тню готовн1сть конкретного користувача задовольнити свш попит I понести певш ф1нансов1 витрати.
Якщо дотримуватися ринковоТ модел1 "попит - пропозиц1я", то доступ до мережних послуг, зокрема доступ до ЕОР, пов'язуеться з категор1ею мережноТ доступности яка мае розглядатися з двох точок зору - як з позици користувача (попит), так I з позици провайдера (пропозиц1я I задоволення попиту) мережних послуг.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Перелк послуг, що пропонуються сьогоднi на 1КТ-ринку, значно перевищуе потреби кожного окремого користувача. Так i мае бути. Пропози^я мае перевищувати попит. Це ключ до пщвищення якост i зниження цiни на ресурс i послугу, що пропонуються i надаються.
З позици користувача мережна доступнють пов'язуеться з його можливостями отримати:
- доступ до ЕОР будь-де (у планетарному масштаб^ i у будь-який час;
- доступ до шших мережних ресурсiв i сервiсiв 1КМ (1нтернет), що плануе (бажае, потребуе) використати користувач для здшснення тих видiв свое! дiяльностi, якi в даний час безпосередньо не пов'язан з освiтньою.
Тобто, потреби користувача практично можна звезти до двох основних вимог щодо мережно! доступности що пов'язуються iз забезпеченням:
- мобiльностi користувача;
- своечасного доступу до релевантних (що вщповщають темi запиту та обраним критерiям пошуку, якi пов'язуеться з якютю) i якiсних (що передуам пов'язуеться iз змiстом) електронних ресурав.
З позици провайдера мережних послуг мережна доступнють користувача (вщповщна пропози^я IКТ-провайдерiв на ринку 1КТ-послуг) пов'язуеться з боку провайдера iз забезпеченням:
- географiчного покриття максимально можливо! географiчноТ' територи;
- високо! швидкост е-комунiкацiй;
- великих обсягiв передавання даних;
- можливост використання бездротових засобiв е-комунiкацiй (застосуванням Wi-fi, Bluetooth та ш.);
- користувально! сумiсностi рiзнотипних засобiв 1нтернет-доступу, наприклад, можливост використання мобiльних 1нтернет-пристро!в (М1П), побудованих на рiзних платформах (на базi операцiйних систем OS, Android, Windows-8 та ш);
- безперебшного доступу до ресурсiв i сервiсiв 1нтернет за умови 7/24 (7 дшв на добу, 24 години в день);
- on-line та off-line пщтримки користувачiв (help-сайти, feedback по e-mail або chart, створення та надання доступу до порталу самообслуговування користувачiв та ш.);
- доступу до широкого спектру мережних ресурав (до рiзних електронних баз даних та пошукових систем, електронних бiблiотек) та сервiсiв (передуам, побудованих на базi технологш web 2.0 - web 4.0), до найбтьш поширених мереж електронних соцiальних сшльнот, мережних iнформацiйно-аналiтичних систем рiзного предметного призначення, електронних магазишв, аукцiонiв, торпвельних майданчикiв, систем lнтернет-повiдомлень, 1нтернет-телефони та вщеозв'язку (наприклад, Skype, Viber) та ш.;
- доступу до Grid-систем (комп'ютерних систем для суперобчислень);
- хмарних сервiсiв за рiзними моделями (SaaS, PaaS, IaaS, WaaS та ш.);
- оновлення мережними засобами програмного забезпечення користувачiв;
- пщтримки шдивщуальних IКТ-проектiв користувачiв (центри компетенцш провайдерiв 1КТ-послуг).
Якi сучаснi шформацшно-осв^ш умови необхiдно задовольнити, аби забезпечити поступову реалiзацiю принципiв вiдкритоl осв^и, парадигми рiвного доступу до якюно! освiти? Якi характеристики вiдображають шформацшний проспр мережноТ доступностi, визначають умови и забезпечення? Якими засобами 1нтернет-доступу насичуеться сучасне освiтне середовище i загальне iнформацiйне середовище громадянина шформацшного суспiльства? I головне щодо даноУ роботи, - як варто розумгги категорiю мобiльностi, вiдносно кого або
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
чого термш "мобтьний" може коректно застосовуватися в освггнш i науковiй дiяльностi та виробничiй практицi? Всi ц питання е предметом розгляду у цш роботi.
Парадигма р'вного доступу до як'сно)'освти та сучасн шформацшно-освтт умови й'забезпечення
НеобхОднють реагування на потреби людини, на виклики сусптьства формуе у сусшльнш свiдомостi нову освтню парадигму, яка полягае в необх'дност'! забезпечення р1вного доступу до якюноТ неперервно'Т осв1ти вам тим, хто повинен вчитися, хто мае бажання, потребу вчитися протягом усього життя,! хто мае для цього можливост'!.
З точки зову вОдкритих систем освгги [1], що використовують електронний шформацшний освггнш проспр (або просто, шформацшний освггнш прослр [6]) та базуються на застосуванн/ вiдкритих освiтнiх i навчальних середовищ [7], реалiзацiя парадигми рiвного доступу до якюноТ освiти, передусiм, означае, що вiдкритий навчально-виховний процес у рiзних типах навчальних закладiв здiйснюеться за таких необхОдних i достатнiх умов:
1. Створен якiснi електроннi освiтнi ресурси (ЕОР).
2. Забезпечено доступ до ЕОР вах учасниш освiтнього процесу.
3. Розроблен та впровадженi в освггню практику iнновацiйнi комп'ютерно орiентованi методичнi системи навчання, iнформацiйно-аналiтичнi системи пОдтримки наукових дослiджень та управлшня освггою i наукою.
4. Сформован i розвиваються в закладах i установах системи освiти (СО) педагопчно виваженi та безпечнi освiтнi середовища, забезпечено безперебшне функцiонування i своечасне оновлення його складу.
5. Проведена неперервна подготовка, переподготовка та пщвищення квалiфiкацiТ (далi, пiдготовка) кадрiв осв^и (вчительських, професорсько-викладацьких, навчально-методичних i керiвних) в напрямi активного i творчого використання в професiйнiй дiяльностi засобiв i технологiй вiдкритих освггшх систем.
6. Створеннi та забезпечено функцюнування установ i пiдроздiлiв, що пОдтримують i координують процеси шформатизаци Со на всiх Т'Т оргашзацшних рiвнях вiдповiдно до поточних i перспективних завдань суспiльства та освггньоТ' галузi.
7. Побудовано та забезпечено ефективне функцюнування мережi навчально-виховних закладiв, навчально-методичних установ, позашкiльних закладiв, закладiв педагопчноТ' i пiслядипломноТ педагопчноТ осв^и (далi, навчальнi заклади), що вщповщають у кiлькiсному i вiковому вимiрах наявнiй i перспективнiй потребi подготовки контингенту учнiв (студентiв, слухачiв), а сама подготовка базуеться на принципах вОдкритоТ освiти, передбачае широке застосування в навчально-виховному процеа сучасних засобiв i технологiй шформатизаци.
Всi ц умови мають задовольнятися системно i збалансовано, комплексно розв'язуючи сучаснi завдання iз забезпечення рiвного доступу до якюноТ освiти на основi широкого i доцiльного впровадження засобiв i технологiй шформатизаци. Практична реалiзацiя цих умов, насправд^ е справою загальнодержавною, складною, що вимагае для свого здшснення тривалого часу та значних обсяпв рiзних, передусiм, фiнансових ресурав,
Розглянемо цi умови бiльш докладно. Виокремимо, л з них, як е передумовою, закладають фундамент самоТ можливостi та доцiльностi реалiзацiТ шших, а тому мають бути виконан першочергово.
Спочатку розглянемо п'ять останшх (3, 4, 5, 6 i 7) з перелiчених. Для адекватного часу розвитку СО ц умови мають задовольнятися незалежно вОд
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
того, яка СО будуеться, функцюнуе, розвиваеться - закрита (традицiйна) або вщкрита (в обох цих випадках сьогодн маються на увазi СО, в яких використовуються комп'ютернi засоби та 1КТ). Мова тут повинна йти лише про особливост реaлiзaцiï цих умов вщповщно до вимог функцюнування i розвитку вiдкритих освiтнiх систем [1].
Так, третя умова передбачае, що нов^ш педагопчш технологи' мають базуватися на останнiх результатах психолого-педагопчно!' науки, передовому педагогiчному досвiдi, встяко враховувати досягнення науково-технiчного прогресу, зокрема, враховувати характеристики сучасних шформацшно-комушкацшних мереж (1КМ) та широко використовувати ресурси електронних баз даних. Передуам ц технологи мають будуватися на основi широкого i гнучкого використання ресурав i сервiсiв електронних бiблiотек, мiжнaродних науково-метричних баз даних, зaсобiв i технологiй адаптивних 1КМ, технологiй хмарних обчислень [8].
Четверта умова передбачае оснащення навчальних зaклaдiв вах типiв i рiвнiв акредитаци широким спектром необхiдних комп'ютерних i комп'ютерно орiентовaних зaсобiв предметного навчання, засобами 1нтернет-доступу, рiзними iншими мультимедшними засобами, що за сво'1'м техшко-технолопчним рiвнем вiдповiдaють остaннiм свiтовим досягненням науково-техшчного прогресу; ця умова також передбачае формування в навчальних закладах, науково-методичних установах та органах управлшня осв^ою i наукою 1КТ-пщрозд^в (принаймш, зaкрiпленнi за певними виконавцями вщповщних функцiй), якi мають здшснювати пiдтримку функцiонувaння та забезпечувати адекватний осв^шм потребам розвиток комп'ютерно-орiентовaного осв^нього середовища [5].
П'ята умова, що пов'язана з подготовкою кaдрiв осв^и, передбачае, що така пiдготовкa також мае обов'язково здшснюватися у вщкритих освiтнiх системах, оскiльки тiльки у такому раз^ у таких системах може бути забезпечена сучасна якюна освгга тих, хто у подальшому буде навчати iнших у вщкритих освггшх системах [2, 7].
Шоста умова передбачае створення та забезпечення функцюнування установ, що проводять необхщш психолого-педагопчш та саштарно-ппешчш дослiдження й педагопчш експерименти, створюють стандарти, розробляють та впроваджують проекти i програми шформатизаци освiти, виконують функци' оргашзаци' i координaцiï робiт з розроблення, експертизи та здшснення сертифкаци ЕОР, формування фонду |'х колекцiй та ш.
Сьома умова передбачае удосконалення мережi навчальних зaклaдiв, що враховуе новi можливостi, якi вiдкривaються для учаснимв освiтнього процесу завдяки застосуванню електронних навчальних комушкацш та зaсобiв 1нтернет-доступу, забезпеченню доступу до мережних ЕОР, використанню систем електронного дистанцшного та вiртуaльного навчання, створенню мережi ресурсних центрiв дистaнцiйного навчання.
Що стосуеться перших двох умов (1 i 2), то |'х задоволення пов'язано iз створенням якюних ЕОР та забезпеченням доступу до них усього складу учаснимв осв^нього процесу.
I хоча реaлiзaцiя на практик зазначених вище умов 3-7 е справою важливою i необхщною, все ж пiдкреслимо, що саме двi першi (1 i 2) з перелiчених вище умов е вихщними, саме ïх першочергова реaлiзaцiя зумовлюе потребу здiйснення всiх шших п'яти, нaспрaвдi aктуaлiзуе необхiднiсть, можливють i доцiльнiсть прaктичноï реaлiзaцiï умов 3, 4. 5. 6. i 7. Саме ^ умови в концентрованш формi вказують на безпосереднш зв'язок ïх змiсту з парадигмою рiвного доступу до якiсноï осв^и.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Це пояснюеться тим, що в ochobî формування методичних систем будь-яко' дiяльностi лежить змiст та технологiï ^eï дiяльностi. Безумовно також, що засоби дiяльностi маютьсь бути наданi, "доставлеш" до суб'eктiв дiяльностi. Покажемо, що цей пщхщ складае сутнiсну основу як самих ЕОР, так i систем забезпечення доступу до них.
Для з'ясування сутност першо'У умови наведемо тлумачення термшу ЕОР [18].
Електроннi oceimHi ресурси (ЕОР) - вид засобiв осв^ньо' дiяльностi (навчання та ш.), що '¡снують в електроннш форм^ е сукупнстю електронних нформа^йних об'ект'в (документ, документованих ведомостей та iнструкцiй, iнформацiйних матерiалiв, процесуальних моделей та ш.), якi розташовуються i подаються в осв^шх системах на запам'ятовуючих пристроях електронних даних. ЕОР: в'дображають змютово-технолопчш компоненти осв^шх методичних систем, формують предметно-iнформацiйнi складовi освiтнього середовища (закритого i вщкритого), утворюють наповнення освiтнiх електронних шформацшних систем, призначенi для рiзнобiчного цтеспрямованого використання учасниками освiтнього процесу з метою шформацшно-процесуально' пiдтримки навчально', науково' та управлшсько' дiяльностi, iнформацiйного забезпечення функцюнування та розвитку осв^шх систем.
При цьому, змютово-технолопчна (наприклад, дидактична) сутнють ЕОР визначае будову (елементний склад i структуру) його електронно' модели яка описуеться мовою конкретно' цифрово' обчислювально' машини (комп'ютера, цифрового програмного автомату) чи 'х класу (програмно сумюного класу), i/або мовою, що вщповщае певним протоколам засобiв i технологiй (профiлю) 1КМ.
Зазначене розумшня термiну ЕОР вказуе на те, що ЕОР безпосередньо пов'язан iз змiстом осв^ньо' дiяльностi та осв^шми технологiями, е провiдними складовими формувально' частини комп'ютерно орieнтованих осв^шх методичних систем, задають основнi вимоги щодо формування та реалiзацiï шших 'х складових.
Отже, перша умова передбачае створення якюних ЕОР з усього перелку навчальних предметiв (дисциплш), з усiх спецiальностей пiдготовки, у тому чи^ варiативних ЕОР однакового або наближеного призначення, та забезпечення сертифкаци ЕОР [4].
Для пщвищення якост та ефективностi процесiв проектування, виробництва та впровадження якюних ЕОР мае бути створена шдус^я ЕОР, використовуватися шдус^альний пщхщ [10]. В межах цього пщходу мають бути:
- дослщжеш методи i моделi проектування педагогiчно виважених i безпечних за мютом та технологiями застосування ЕОР, особливост та вимоги щодо дизайну, а також статики й динамки подання 'х змюту;
- дiбранi, розробленi новi та застосован спецiальнi iнструменти систем проектування ЕОР;
- дiбранi, розробленi новi та застосованi спе^альш платформи мережно' пiдтримки ЕОР, а також шструменлв та систем 'х проектування, розповсюдження, обслуговування та оновлення;
- налагоджено масове виробництво ЕОР;
- створена система розповсюдження ЕОР, 'х обслуговування та оновлення;
- створен та впровадженi у осв^ню практику вiдповiднi стандарти ЕОР, ^i iнструктивнi матерiали, як нормативна основа побудови ЕОР, 'х проектування, сертифкаци, виробництва та використання.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
1нформа^йний npocmip мережноТ doemynHoemi: умови ïï забезпечення та характеристики, що ïï в 'дображають
Послщовно введемо деяк категори та наведемо !х тлумачення, що необхщн для визначення умов забезпечення та формування характеристик мережно! доступност користувача в Iнтернет-просторi.
1нтернет-користувач - користувач 1нтернет, який здiйснюе шформацшно-комунiкaцiйну дiяльнiсть за допомогою зaсобiв i технологiй 1нтернет (1нтернет-зaсобiв та Iнтернет-технолоiй). В освiтнiх системах 1нтернет-користувачами потенцiйно можуть бути ва учасники освiтнього процесу, в педагопчних системах - всi учасники навчально-виховного процесу.
Статус 1нтернет-користувача - положення, пози^я, яку набувае 1нтернет-користувач у просторi Iнтернет-доступностi. Визначаеться сукупнютю ознак, що характеризують можливостi, переваги i обмеження дiяльностi 1нтернет-користувача, його права i зобов'язання у взаемозв'язках з шшими об'ектами простору 1нтернет-доступност (наприклад такою ознакою, як ступшь обмеження доступу певного 1нтернет-користувача до тих чи шших ресурав i/або сервiсiв 1нтернет).
Мiграцiя 1нтернет-користувача - процес змiни 1нтернет-користувачем свого статусу (наприклад, через замшу програмно-апаратно! платформи чи типу З1Д, що вш використовуе, зaмiнa моделi власного М1П чи змiнa у наявному М1П iндивiдуaльного облiкового запису).
iH^iopMa^üHO-KOMyHiKa^üHa д'яльнють (IК-дiяльнiсть) 1нтернет-користувача - дiяльнiсть, пов'язана iз завантаженням i використанням наявних в 1нтернет та надсиланням в 1нтернет створених шформацшних продуктiв, здiйсненням мережних комунiкaцiй для розв'язування певних завдань.
1нформацйний продукт - документован (незалежно вщ виду ноая iнформaцiйних об'ектiв) iнформaцiйнi мaтерiaли, що пiдготовленi i признaченi для задоволення шформацшних потреб користувaчiв [11]. Серед шформацшних продук^в видiляють: iнформацiйний ресурс - сукупнють документiв в шформацшних системах ^блютеках, aрхiвaх, банках даних та ш.) [9] та iнформацiйну послугу (сервю) - процес формування, накопичення i опрацювання певного шформацшного ресурсу вщповщно до потреб користувача, надання користувaчевi доступу до шформацшно! продукци [6].
Загальний (англ. common) прост1'р д'яльност'! (Wc) - проспр дiяльностi потенцiйного 1нтернет-користувача.
Засб 1нтернет-доступу (З1Д) - 1нтернет орiентовaний пристрiй, за допомогою якого 1нтернет-користувач здiйснюе IК-дiяльнiсть в межах Wc. В педaгогiчних системах З1Д набувають ознак зaсобiв навчання (ЗН). Вкажемо спочатку ттьки на один можливий подiл З1Д за !х типами, що необхщно для попереднього розгляду тих !х особливостей, що пов'язан з !х придaтностi (пристосовaнiстю) до перемщення. За цим критерiем З1Д подiляють на переноснi, пересувн i стацiонарнi. Повна класифка^я З1Д буде наведена дaлi у цiй роботк
Про^р д'яльностi 1нтернет-користувача або 1нтернет-прост'1р користувача - проспр, в якому 1нтернет-користувач здiйснюе IК-дiяльнiсть.
Про^р 1нтернет-доступност'1 (англ. accessibility), прост'р д'яльностi 1нтернет-користувача або 1нтернет-прост'1р користувача (Wa) - частина, пщпроспр Wc, перебуваючи або перемщаючись з одного в шше мiсце в межах якого 1нтернет-користувач може за певних умов здшснювати 1К^яльнють.
Якщо в межах загального простору дiяльностi 1нтернет-користувача Wa=0, то Wc е 1нтернет-недоступним, в такому рaзi також кажуть, що Wc - 1нтернет-
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
недоступний проспр дiяльностi. Якщо ж Wa=Wc, тобто Wa i Wc сшвпадають, то Wc е простором повноТ Iнтернет-доступностi - W a.
Розглянемо техшко-технолопчш умови забезпечення Iнтернет-доступностi користувача в просторi Wa з двох точок зору - з точки зору характеру наповнення цього простору З1Д (в тому числ^ оснащення З1Д самого 1нтернет-користувача) i з точки зору характеру покриття просторi Wa 1нтернет-сигналом. Виконання цих умови, рiвень Тх задоволення кажуть про ступень сформованост пiдростору Wa у просторi Wc. Ще одна - осв^ня умова забезпечення Iнтернет-доступностi користувача в просторi Wa, що пов'язана з навченютю користувача в 1КТ-сфер^ буде розглянута далi окремо. Осктьки у данiй роботi буде розглянуто лише цей бiк питань (серед багатьох можливих, що стосуються 1нтернет-доступност Wc), в роботi не розглядаються, наприклад, такий важливий чинник 1нтернет-доступностi користувача, як технiчна досконалють леТ чи iншоТ моделi З1Д, що е предметом окремого розгляду, який не суперечить i не виключае даного.
Технiко-технологiчнi умови забезпечення 1нтернет-доступност користувача в просторi Wa подiлимо на двi групи. Перша група стосуеться тих умов, що вщображають характер наповнення Wa засобами З1Д. Друга - характеру покриття Wa 1нтернет-сигналом. Одночасне задоволення цих умов на деякому необхщному (нормативному) рiвнi забезпечуе переведення 1нтернет-користувача iз статусу потенцiйного, до - реального. Якщо ц умови задовольняються у повному обсязi (на 100%), то дiяльнiсть 1нтернет-користувача здiйснюеться у просторi повноТ Iнтернет-доступностi - W a.
Визначення техшко-технолопчних умов Iнтернет-доступностi вимагае
подальшого поглиблення модельного подання W е W . При цьому будемо
вважати, що Wc i Wa е цiльовими просторами освiтнього призначення.
Наведемо загальне означення категори npocmip. Проспр - деяка множина структурно упорядкованих об'еклв та Тх iдентифiкаторiв, яка подаеться моделлю, що вщображае логiчну структуру групування та упорядкування iдентифiкаторiв об'ектiв даного простору [2]. Отже, склад простору утворюе певна множина деяких об'еклв та вщношень мiж ними, що видiленi в просторi за обраними критерiями декомпозицп. Встановимо цi критери.
Для цього розглянемо деякий дослщжуваний (англ. research) проспр Wr, що включае множину об'еклв, у загальному випадку - систем {Sr}, тобто W,={Sr}. Декомпозуемо Wr на два пiдпростори Wr i Wr, тобто, Wr = Wr + Wr, так, аби до складу пщпростору Wr увшшла множина об'ектiв {Srm} всiх m-видiв засобiв навчання (ЗН) - предметних ЗН (наприклад, з фiзики, хiмiТ, бюлоги), комп'ютерних засобiв та ш. (класифiкацiя ЗН наведена в [1, С.396-435]), а до пiдпростору Wr - множина {Sr,} всiх /-тих шших (за виключенням ЗН) об'еклв Wr, з якими ЗН суттево, щодо даного розгляду, взаемопов'язанi або вщносно яких розглядаються (можуть розглядатися) вщповщш характеристики Wr.
Тодi, Wr ={Srp}={Sry}+{Sr/}, Vq = 1, Q , де Q - ктькють всiх об'ектiв, видiлених в
Wr; Vj = 1, J, де J - ктькють вах, видтених в Wr видiв ЗН; Vi = 1,1, де I -ктькють вах шших (за виключенням ЗН) об'еклв, що видтеш в Wr,
W'= {^rj} е Wr, W" = {^ri} е Wr.
Спираючись на означення категори середовище [2], проспр W = } е W можна розглядати як суттевий оточуючий простiр iншого простору W = {Srj} е W, або середовище Ers системи Sr, що дослщжуеться i подано множиною {Sr;}.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Осктьки у цш роботi, як головне, розглядаеться питання мобшьносп користувaчiв у просторi Iнтернет-доступностi, серед усiх J видiв ЗН, що можуть використовуватися в осв^ньому процесi, при подальшому виклaдi будемо розглядати лише т з них, за допомогою яких забезпечуеться доступ користувaчiв
до 1нтернет, тобто лише З1Д, що утворюють множину з n-видiв З1Д - {Sra} = Sr,
Sr = {Sra}е {S-}e W , Vn = 1, N, N - ктькють всiх, видiлених у Wr видiв З1Д. У
такому рaзi можна сказати, що середовище Er системи Sr включае множину персональних (М1П) та загальнодоступних (ПЗ1Д i СЗ1Д) зaсобiв 1нтернет-доступу
- З1Д, за допомогою яких забезпечуеться доступ користувaчiв (суб'ек^в освiтнього процесу - Iнтернет-користувaчiв) до 1нтернет (1нтернет-доступ). При подальшому виклад^ для зручностi, будемо використовувати скорочену назву Ers
- середовище 1нтернет-доступност'1.
Осктьки певна множина з уах N вид'т З1Д, що входять до Sr, може вiдноситися до вщповщного k-го типу З1Д (тип об'екта е вищою тaксономiчною кaтегорiею вiдносно категори' вид об'екта, тобто видова модель {Srn} за тими чи шшими критерiями детaлiзуе, поглиблюе модельне подання Sr, що у певних випадках дослщжень, проектування i/або використання Sr е суттевим чинником),
K _
то можна записати, що {Sm} = £{S,n( * )}, n(k ) = 1, Nn (к) , Nn(k) - кiлькiсть всiх,
k=1
видтених в Sr n-видiв З1Д, що входять до k-го типу З1Д, к = 1, K, K - ктькють вах, видтених в Sr типв З1Д.
У нашому випадку, кожний з трьох визначених типв З1Д (K=3) - М1П, ПЗ1Д, СЗ1Д, включае рiзнi види З1Д (наприклад, М1П - мобiльнi телефони, сматфони, планшеты комп'ютери; ПЗ1Д i СЗ1Д - персонaльнi комп'ютери, мультимедiйнi дошки, проектори, телеприймaчi з вхiдними 1нтернет-портами та iншими засобами для дротового i/або бездротового (USB, Bluetooth) мережного пщ'еднання). Осктьки множини {Srn1}, {Srn2} i {Srn3} не перетинаються, то можна
записати, що {Srn}={Srni}+{Srn2}+{Srn3}, Vnl = 1, Nni, Nn1 - ктькють вах видiв З1Д,
що вiдносяться до типу М1П; Vn2 = 1, Nn2, Nn2 - ктькють вах видiв З1Д, що
вiдносяться до типу ПЗ1Д; Vn3 = 1, Nn3, Nn3 - кiлькiсть вах видiв З1Д, що вiдносяться до типу СЗ1Д.
Спираючись таку модель подання простору Wa i середовища Ers, для вiдобрaження характеру задоволення (виконання, реaлiзaцiï) зазначених вище умов забезпечення 1нтернет-доступносл, введемо вiдповiднi характеристики.
Зробимо два припущення, на яких базуеться подальший виклад. По-перше (стосуеться розумшня категорш прост1'р i середовище [6]), як сам 1нтернет-користувач, так i його середовище 1нтернет-доступносп Ers входять до складу простору Wa, е його частинами. По-друге, характеристики Wa i Ers не стосуються особистюних характеристик 1нтернет-користувача (наприклад його навченосп), а лише розглядаються вщносно задоволення 1нтернет-потреб користувача. Через це, характеристики, що будуть введет, для Wa i Ers зб^аються, тобто цi характеристики будуть ешвалентно вiдобрaжaти Iнтернет-доступнiсть як простору Wa, так i середовища Ers.
Для вщображення характеру задоволення першо! групи техшко-технологiчних умов (стосуються характеру наповнення Wa засобами З1Д), введемо характеристики щiльностi, рiзноманiтностi i насиченот простору (середовища) 1нтернет-доступнос^ засобами 1нтернет-доступу - З1Д. Цi "Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
характеристики використовуються при дослщженнях особливостей заповнення осв^нього простору або навчального середовища З1Д, при проектуванш та практичному формуванш чи Еге у складi освiтнiх або педагогiчних систем. Зазначимо, що, у загальному випадку, ц характеристики можуть стосуватися i використовуватися вiдносно будь-яких видiв ЗН [1, С.396-435], що входять до складу осв^нього або навчального середовища.
Щльнсть (англ. бвпзПу) заповнення простору (середовища) 1нтернет-доступност'1 З1Д або, просто, щтьнють простору (середовища) по З1Д, щ1льн1сть чи Егз по З1Д - (йп), характеристика чи Еге, що вщображае рiвень концентраци З1Д в чи Еге. Ця характеристика висвiтлюе вiдношення вщповщних елементiв множин {5т}^{5г/}. II значення визначаеться стввщношеннями кiлькостi певних об'еклв (З|Д) з множини {5т}, що припадають на один видтений об'ект з множини {5г/} або, як альтернатива, зворотними значеннями цих сшввщношень.
Зауважимо, що, як i множина {5т}, множина {5г/} також включае рiзнi типи i види своТх об'ектiв, склад яких зумовлений спрямованютю застосування характеристик йп в осв^нш практицi. Так, серед типiв об'еклв множини {5г/} видiлимо такi:
- тип 1 - учасники осв^нього процесу, що включае: вид 1 - учш, студенти, слухач^ вид 2 - вчител^ викладачi; вид 3 - методисти; вид 4 - вчеш, дослщники; вид 5 - шженери, проектувальники, програмiсти; управлшц^
- тип 2 - примщення та Тх площi, що включае: вид 1 - навчальш; вид 2 -вчительсьм, викладацькi; вид 3 - методичш; вид 4 - науково-дослщш; вид 5 -шженерш, конструкторсько-технологiчнi; вид 6 - офюш;
- тип 3 - система освгги, ТТ заклади та установи (за оргашзацшною структурою), що включае: вид 1 - дошктьш навчально-виховш заклади; вид 2 -загальноосв^ш навчальнi заклади, ЗНЗ (за рiвнями освiти); вид 3 - професшно-технiчнi навчальнi заклади, ПТНЗ (за профеаями пiдготовки); вид 4 - позашктьш заклади; вид 5 - вищi навчальнi заклади, ВНЗ (за спрямованютю, напрямами чи спе^альнютю пщготовки); вид 6 - заклади пюлядипломно'Т освiти (за галузями); вид 7 - навчально-методичш установи; вид 8 - науковi установи; вид 9 -регюнальш та загальнодержавн органи управлiння освiтою i наукою; вид 10 - не державна галузева система осв^и ; вид 11 - державна галузева система осв^и; вид 12 - галузева система осв^и (не державна i державна); вид 13 - не державна система осв^и в цтому по краТш; вид 14 - державна система осв^и в цтому по краТш; вид 15 - система осв^и (не державна i державна) в цтому по краТш.
Як приклади характеристик йп, що часто застосовуються в осв^нш практик (передуам, у практик управлiння освiтою i наукою), назвемо там, що визначають рiвень оснащення закладiв та установ системи осв^и i науки З1Д: 3 навчальш комп'ютерш комплекси (СЗ1Д) на 100 учшв загальноосвiтнiх навчальних закладiв (ЗНЗ), 5 М1П на одного учня професшно-техшчних навчальних закладiв (ПТНЗ), 500 персональних комп'ютерiв (СЗ1Д) на 1000 студенев педагогiчних вищих навчальних закладiв (ВНЗ), 5 стацiонарних мультимедшних дошки (СЗ1Д) i 2 -пересувн (ПЗ1Д) на 100 учшв ЗНЗ,; або таю, що характеризують ступшь концентраци З1Д у певному примщенш або однотипних, однакових за призначенням (таких як навчальш, офюш, допомiжнi) примщеннях (наприклад, 15 мультимедшних проекторiв на навчальну аудиторiю, 10 бездротових З1Д на квадратний метр загальноТ (або навчальноТ, офюноТ' та ш.) площi будiвлi ЗНЗ), 10 персональних комп'ютерiв (СЗ1Д) на одне навчально-виробниче примщення ПТНЗ). Використовуються також зворотш характеристики йп, наприклад, 3 учш на 1 персональний комп'ютер та 1 мультимедшна дошка на 1 клас в ЗНЗ.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Осктьки проспр Sr, зазвичай, включае рiзнi типи З1Д, що входять до множини {Srn}, то для вщображення особливостi Sr введемо характеристику, яку назвемо рiзномaнiтнiстю заповнення З1Д простору Iнтернет-доступностi.
Р'зномаштшсть заповнення простору (середовища) 1нтернет-доступност'1 З1Д або, рiзноманiтнiсть (англ. diverse) простору (середовища)по З1Д, рiзноманiтнiсть Wa чи Ers по З1Д - (Dv), характеристика Wa чи Ers, що вщображае не однaковiсть за типами i видами З1Д, що входять до складу множини {Srn}.
Як i у випадку розрахунку значень Dn, значення Dv визначаються сшввщношеннями кшькосп типiв або видiв З1Д з множини {Srn}, що припадають на один об'ект з множини {Sr,} - наприклад, 3 види навчальних комп'ютерних комплешв в 5-9 класах ЗНЗ; 5 видiв персональних комп'ютерiв на одного учня ПТНЗ; 7 видiв М1П, що використовуються у ВНЗ; 10 видiв СЗ1Д (або 25%) вщ загально! кiлькостi видiв З1Д (вiд 40), що використовуються в ЗНЗ, або сшввщношеннями певних сумарних i пооб'ектних значень кшькосп тишв або видiв З1Д в межах само! множини {Srn} - наприклад, 20 робочих станцш 1нтернет-користувaчiв на один - 100 Мб^/с, вхiдний 1нтернет-порт. Як альтернативы характеристики, можуть також використовуватися зворотш значення цих спiввiдношень.
Якщо Dv=1, то кажуть, що середовище Sr е одномaнiтним по З1Д, тобто до множини {Srn} входять З1Д лише одного типу. Проте, зазвичай, Dv>1, середовище Sr е багатомаштним i у 1нтернет-користувача виникае можливють одночасного (щодо завдання, яке вш виконуе) використання рiзних типiв З1Д, що встaновленi (обслуговують) в рiзних примiщеннях та можуть пiдтримувaти широкий спектр завдань з шформацшного забезпечення дiяльностi користувача. Така можливiсть 1нтернет-користувача, е проявом його мобiльностi в Wa i, з одного боку, забезпечуе бтьш комфортнi, технологiчно доцтьш умови здiйснення 1нтернет-користувачем ефективно! IК-дiяльностi, а з iншого боку - вимагае вщ проектувaльникiв Ers передбачення та реaлiзaцiï спецiaльних пiдходiв щодо забезпечення сумiсностi платформ, на яких функцюнують рiзнi типи i види З1Д. Зауважимо, що значна рiзномaнiтнiсть Sr по З|Д призводить до певних ускладнень для Iнтернет-користувaчiв, виробниш З1Д та провaйдерiв 1нтернет-послуг, пов'язаних з необхiднiстю пщтримки застарших версiй програмного забезпечення (включаючи додатки) та технiчноï частини З1Д, що довгий час не оновлювалися.
Насиченсть (англ. fullness) простору (середовища) 1нтернет-доступност'1 З1Д або, насиченсть простору (середовища) по З1Д, насиченсть Wa чи Ers по З1Д - (F), характеристика Wa чи Ers, що, одночасно вщображае як щтьнють, так i рiвномiрнiсть Wa чи Ers по З1Д, тобто F=F(Dn,Dv). За характеристикою F узагальнено судять про досконалють будови Wa чи Ers по З1Д. Наприклад, одномaнiтне (Dv=0) навчальне середовище кaбiнетiв фiзики ЗНЗ щодо оснащення цих кабшелв комп'ютерно орiентовaними комплектами ЗН з вивчення тем з оптики, Dn = 1, тобто один комплект на один кабшет; рiзномaнiтне навчальне середовище певного ПТНЗ (Dv=3, Dn=5) - включае 5 навчальних комп'ютерних комплешв 3-х видiв.
Для проведення мошторингу значень зазначених характеристик Sr, здшснення aнaлiзу |'х часових рядiв, що вщображають, наприклад, розвиток Sr, значення Dn i Dv, а тому i F(Dn,Dv) можуть визначатися i розглядатися в час t (у певш моменти або за термш часу). У такому рaзi визначають i оперують значеннями Dn=Dn(t), Dv= Dv(t) i F=F(t).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Рацонально (оптимально за деякими критерiями i обмеженнями) насичене середовище - середовище 1нтернет-доступносп, в якому досягнуто обгрунтованого рiвня насиченост З1Д.
Нормативно насичене середовище - середовище 1нтернет-доступносл, в якому досягнуто нормативного рiвня насиченост З1Д.
Кажуть, що Ers по З1Д е достатньо насиченим, якщо в ньому досягнуто рацюнально' (оптимально!) або нормативно' насиченост З1Д.
Так само, як i при аналiзi характеру задоволення першо' групи техшко-технологiчних умов забезпечення lнтернет-доступностi Wa чи Ers (стосуються характеру наповнення Wa чи Ers засобами З1Д), для вiдображення характеру задоволення друго' групи цих умов введемо вщповщш характеристики -територiального покриття, часового покриття i неперервностi простору (середовища) 1нтернет-доступностк
Територiальне покриття (англ. covering) 1нтернет-сигналом простору (середовища) 1нтернет-доступност'1, або територ'альне покриття Wa чи Ers 1нтернет-сигналом, 1нтернет-покриття Wa чи Ers по територн (за територieю), екстериторiальнiсть користувача (Cz) - просторово-географiчна (тополопчна) характеристика Wa чи Ers, визначае межi та площу географiчного простору (середовища), суттево' для користувача зони (англ. zone) цього простору, територи його |К^яльносл, перебуваючи на якш користувач може отримати доступ до 1нтернет, якщо час його 1нтернет-запиту знаходиться в межах графiка часового покриття 1нтернет-сигналом Wa чи Ers. Кажуть, що користувач знаходиться в зон або поза зоною 1нтернет-доступностк
Часове покриття 1нтернет-сигналом простору (середовища) 1нтернет-доступностi, або часове покриття Wa чи Ers 1нтернет-сигналом, 1нтернет-покриття Wa чи Ers в часi (Ct) - просторово-часова характеристика Wa чи Ers, що передбачае, а IT значення визначае час, часовий графк, за яким користувач може отримати доступ до 1нтернет, якщо вш перебувае в межах площi територiального 1нтернет-покриття Wa чи Ers.
Характеристики Cz i Ct е практично спрямованими, передбачають i визначають вщповщно територiальну i часову незалежнiсть користувача в Wa чи Ers щодо можливост його 1нтернет-доступу. Проте, як слщуе з наведених означень Cz i Ct, цi характеристики взаeмозалежнi (тобто, простори значень Cz i Ct перетинаються), оскiльки 'х тлумачення спираються одне на шше. Для того, аби врахувати ц особливостi Cz i Ct, введемо характеристику неперервностi Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу.
Неперервнсть (англ. continuity) простору (середовища) 1нтернет-доступностi по 1нтернет-сигналу або, просто, неперервнсть Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу - (C), характеристика Wa чи Ers, що, одночасно вщображае як територiальне, так i часове покриття Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу, тобто, з урахуванням зазначено' вище взаемозалежност Cz i Ct, можна записати, що C= CzvCt. Оскiльки характеристика C, по сул, вiдображаe неперервнють Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу у просторi i часi 1нтернет-доступносп, за цieю характеристикою узагальнено судять про досконалють будови Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу.
З урахуванням введеного поняття неперервносл Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу, як термшолопчш альтернативи, характеристику Cz будемо також називати територiальною неперервнстю Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу, а характеристику Ct - часовою неперервнютю Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу.
Як екстериторiальнiсть користувача Cz, так i його часова незалежнють Ct, а тому i неперервнiсть середовища доступносп Wa чи Ers виникають тод^ коли Wa
чи Ers "покрито" 1нтернет-сигналом певного рiвня Ле>Лп , Уп = 1, N, Л* -
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
нормативне значення рiвня 1нтернет-сигналу, передбачене техжчними характеристиками n-ного виду З1Д. Тобто, Cz=Cz( А > А*), Ct=Ct( А > А*) i,
цтому, C=C( Ае > Ап )=Cz( Ае > А* )vC( Ае > А*) Уп = 1, N.
Необхiднiсть врахування характеристик С, Cz i Ct при створеннi або розвитку Wa чи Ers спонукае проектувальникiв Wa чи Ers i практичних пра^вниш, якi забезпечують функцiонування Wa чи Ers, створювати для користувача таю умови, коли у суттевому щодо 1нтернет-доступност просторi (середовищi) його ¡К-фяльносп повнiстю вiдсутнi "провали" (англ. emptiness), "6rni плями" по 1нтернет-сигналу. Саме вщсутнють цих "провалiв", "бiлих плям" щодо територiального i часового покриття Wa чи Ers 1нтернет-сигналом каже про повну неперервнють Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу. Проте на практик це не завжди вдаеться забезпечити повнютю. Тобто в Wa чи Ers можуть iснувати деяк суттевi
для користувача частини, де рiвень 1нтернет-сигналу Ае < А* (в тому чи^
1нтернет-сигнал повнютю вщсутнш - Ае = 0) у суттевий для користувача час.
У таких випадках значення неперервност Wa чи Ers визначаються так: Cz%=(1 - Wem/Wd)100, де - площа домену суттевоТ територiальноТ доступностi, Wem - площа територи недоступностi до 1нтернет - частини Wa чи Ers, в яких у
суттевий для користувача час Ае < А* ; Ct%=(1 - Tem/Tz)100, де Tz - промiжок часу
суттевоТ часовоТ доступности Tem - графiк часовоТ недоступност до 1нтернет. Оскiльки С е кон'юнк^ею Cz i Ct, то, очевидно, що коли, за тих чи шших причин (наприклад, фiзичноТ неможливост для користувача опинитися в межах Wd, неприпустимого для З1Д забруднення 1нтернет-сигналу шумами i перешкодами, слабкостi 1нтернет-сигналу або раптовоТ зупинцi з боку провайдера його подачi до Wd) може статися, що Cz Ф 0 i, в той же час, Ct=0, або навпаки Ct Ф 0 i, одночасно, Cz=0. У таких випадках C=CzvCt=0, тобто на певнiй територiТ Wem, навiть в межах Tz, або у той чи шший час Tem, навiть коли користувач знаходиться в межах Wd, доступ користувача до 1нтернет е неможливим.
Той чи шший прослр Wa може бути штучно частково або повнютю закритим, тобто 1нтернет-недоступним (наприклад, за бажанням чи потребою окремого користувача), або з обмеженим доступом (передуам, з причин безпеки), наприклад,корпоративним.
Назвемо повнютю неперервним (Em) - таке середовище, в якому Cz=100%,
Ct=100%. Звщки, середовище, в якому Cz Ф 100% або Ct Ф 100%, не е повнютю неперервним.
На практик ймовiрнi випадки, коли, насиченють певного середовища Ers е значною (навiть перевищуе рацюнальний або нормативний рiвнi) i, в той же час, його повна неперервнють вщсутня. I навпаки, при повнш неперервностi Ers його насиченють е недостатньою (нижче, наприклад, нормативного рiвня). Для вiдображення цих особливостей Ers введемо характеристику доступносп для користувача середовища Ers.
Доступнють (англ. accessibility) простору чи середовища 1нтернет-користувача або 1нтернет-доступнють Wa чи Ers - (А), узагальнена характеристика, що в цтому визначае потенцшну (лише техшко-технолопчно обумовлену) можливють доступу користувача до ресурав i сервiсiв 1нтернет в Wa чи Ers, одночасно вiдображае як насиченють Wa чи Ers по З1Д (F) та неперервнiсть Wa чи Ers по 1нтернет-сигналу (С), так i взаемозалежнiсть цих характеристик, тобто A=A(FvC). Wa чи Ers можуть бути видленими для певного 1нтернет-
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
користувача (користувачiв) або загальнодоступними, тобто без обмежень 1нтернет-доступностк
Введет вище характеристики (сЬага^вг/з^сз, англ.) СЛр=(йп, й^, Р, С2, Сь С= С2чСи А=Р^С) описують умови lнтернет-доступностi користувача в Ма чи Егз (за умови забезпечення - ргоу'/б'/пд, англ.). 1ншими словами, Ц характеристики цiкавлять дослщниш i проектувальникiв Ма чи Егз як такi, що, передуем,
описують Егзу складi 1Ма, Ега , визначають умови, що мають бути створен в
оточуючому 1нтернет-користувача середовищi Егз для забезпечення його 1нтернет-доступност в Ма. Якщо в реально побудованому Ма чи Егз цi умови задовольняються, то СЬр певною мiрою вщображае як Ма так i Егз,
оскiльки Е, е ^.
Засоби 1нтернет-доступу сучасного освiтнього середовища
Для здшснення користувачем 1К^яльносп проспр Wc наповнюеться рiзними типами i видами З1Д, конструктивне виконання яких здшснюеться за рiзними форм-факторами.
Форм-фактор (англ. form factor) — стандарт, що задае габариты розмiри техшчного виробу, а також описуе додатковi сукупност його технiчних параметрiв, наприклад форму, типи додаткових елеменлв, розмщуваних в/на пристроТ, Тх положення та орiентацiю [12].
Оскiльки сучасна 1КТ-шдус^я пропонуе на ринку широкий спектр рiзних типiв, видiв i моделей 1нтернет орiентованих засобiв, що вщповщають вище наведеному означенню З1Д, для забезпечення Тх доцтьного вибору i подальшого ефективного використання здiйснимо класифкацш З1Д за призначенням та особливостями Тх виконання i використання.
Все розмаТття З1Д, що пропонуються сьогодн на ринку IКТ-засобiв, можна систематизувати за ознаками (Кх), що наведенi в класифiкацiТ З1Д (рис. 1, 2, 3). Наведена класифкащя не включае систематизацш комп'ютерних засобiв, що не призначен для використання широкими верствами lнтернет-користувачiв, оскiльки класифiкацiя таких засобiв не пов'язана з темою, що розглядаеться у цш роботу i тому потребуе окремого розгляду.
Вщповщно до класифкаци (рис. 1, 2, 3), вс типи З1Д, що територiально знаходяться в межах простору 1нтернет-доступносп, за готовнстю до 1нтернет-застосування можуть бути у даний час активними, потен^йно активними i пасивними (К1).
Активний З1Д - це такий З1Д, який у даний промiжок часу використовуеться 1нтернет-користувачем за призначенням.
Потенц/'йно активний З1Д - це такий З1Д, який у даний промiжок часу тимчасово не використовуеться 1нтернет-користувачем за призначенням, на нього (наприклад, за певним часовим графком) не надсилаються 1нтернет-повщомлення, проте З1Д фiзично подключений до 1нтернет та загальноТ мережi або автономного джерела електроживлення, завантажений необхщними програмними засобами i потенцшно готовий до використання 1нтернет-користувачем у будь який час (в межах промiжку часу, що розглядаеться). Кажуть, що той чи шший потенцшно активний З1Д знаходиться у "горячову резервГ певного (для М1П) або декiлькох будь-яких, тобто конкретно не визначених (для ПЗ1Д i СЗ1Д) потенцiйних lнтернет-користувачiв i може бути миттево (практично, з урахування часу на його запуск) "запущений в роботу".
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Рис. 1. Класифка^я З1Д iндивiдуального використання загальноТ стандартно! конструкцií за готовнютю до 1нтернет-застосування (К1), за масштабом користувального використання (К2), за форм-фактором конструктивного виконання (К3), за типами - за придатнютю до перемщення (К4), за видами пересувних i стацiонарних З1Д (К5), за
видами переносних З1Д (К6), за пщвидами лартопiв (К7), за пiдвидами планшетних ПК (К8), за пiдвидами М1П (К9).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Рис. 2. Класиф1кац1я З1Д колективного використання за готовнютю до 1нтернет-застосування (К1), за масштабом користувального використання (К2), за форм-фактором конструктивного виконання (К3), за типами - за придатнютю до перем1щення (К4), за видами З1Д колективного використання (К10).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Рис. 3. Класифка^я З1Д iндивiдуального використання спе^ально''' конструкци за готовнiстю до 1нтернет-застосування (К1), за масштабом користувального використання (К2), за форм-фактором конструктивного виконання (К3), за типами - за придатнютю до перемщення (К4), за видами З1Д iндивiдyального використання спе^ально'''
констрyкцiï (К11).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Пасивний З1Д - це такий З1Д, який у даний пром1жок часу не використовуеться 1нтернет-користувачем за призначенням, лопчно не п1д'еднаний до 1нтернет (ф1зично може бути п1дключений), вщ'еднаний в1д загально' мереж1 та автономного джерела електроживлення, повнютю чи лише частково завантажений або зовам не завантажений необхщними програмними засобами i, тому, повнютю не готовий до використання 1нтернет-користувачем у будь який час (в межах пром1жку часу, що розглядаеться). Кажуть, що пасивний З1Д знаходить у "холодному резерв!" певного (для М1П) або дектькох будь-яких, тобто конкретно не визначених (для ПЗ1Д i СЗ1Д) потенцшних 1нтернет-користувач1в.
За потреби 1нтернет-користувача або адм1н1стратора простору 1нтернет-доступносп, статус кожного з наведених вид1в З1Д може бути зм1нений на будь-який 1нш1й 1з зазначених, що, звюно, буде потребувати деякого або наперед визначеного часу та, можливо, шших ресурс1в.
За масштабом користувального використання З1Д можуть бути шдивщуального або колективного використання (К2).
Як З1Д 1ндив1дуального, так i З1Д колективного використання за форм-фактором конструктивного виконання можуть бути загально' стандартно' конструкци', що виготовляються за форм-факторами, ям набули широкого (масового) застосування у 'х виробник1в i користувач1в, i спец1альноТ конструкци, що виготовляються за спец1альними, звуженими щодо широкого застосування форм-фактороми (К3).
За типами (за придатнютю до перемщення) З1Д загально' стандартно' i спец1альноТ конструкци' под1ляються на переноснi, пересувн i стацiонарнi (К4) .
Переносний З1Д - пристр1й шдивщуального використання, форм-фактор якого (передус1м, вимоги щодо масогабаритних та енергетичних параметр1в пристрою) передбачае можливють для 1нтернет-користувача переносити i використовувати такий пристрш в процес1 зд1йснення власно' 1К-д1яльноспе
Пересувний З1Д (ПЗ|Д) - пристрш, як шдивщуального, так i колективного використання,
форм-фактор якого передбачае пристосованють такого пристрою до перем1щення, в тому чист у проспр 1нтернет-доступност1. ПЗ1Д можуть потребувати для свого перемщення транспортних засоб1в (звичайних або спец1альних), а для придатност1 використання - також спец1альних засоб1в фксаци' робочого положення. Це пристрш, що, окр1м шшого, обов'язково мае у своему склад1 вх1дн1 1нтернет-порти та шш1 комп'ютерн1 компоненти для опрацювання електронних даних.
Стацюнарний З1Д (СЗ1Д) - пристрш, як шдивщуального, так i колективного використання, форм-фактор якого передбачае, що такий пристрш не змшюе свого географ1чного розташування протягом тривалого часу i не пристосований до перем1щення, в тому чисп у проспр 1нтернет-доступносл. Для забезпечення придатносл використання СЗ1Д можуть потребувати спец1альних засоб1в ф1ксацИ робочого положення. СЗ1Д розм1щуеться як у р1зних за призначенням примщеннях, так i поза ними (встановлюеться за допомогою спец1альних постамент1в на вулицях, площах, на зовшшшх i внутр1шн1х ст1нах будинш та 1н.). Як i у випадну ПЗ|Д, СЗ1Д обов'язково мае у своему склад1 вх1дн1 1нтернет-порти та 1нш1 комп'ютерн1 компоненти для опрацювання електронних даних.
Масогабаритн та енергетичн параметри ПЗ1Д i СЗ1Д не дають змогу 1нтернет-користувачу "тримати 'х при собГ' (наприклад, в кишеш, чи в портфел1). 1х пристосован1сть до перем1щення, пор1вняно з М1П, значно обмежена (для ПЗ|Д) або апр1ор1 не передбачена (для СЗ1Д). Проте 1нш1 характеристики ПЗ1Д i СЗ1Д, передус1м, так1, як великий i надвеликий геометричш розм1ри, яскрав1сть та
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
контрастнють вщео зображення i потужна акустична система, надають змогу 1нтернет-користувачу використовувати 'х за певним призначенням як мультимедшш пристро' ЗМ1 (засоби масового шформування), в тому числi, i як З1Д.
За видами, переноснi З1Д iндивiдуального використання загально' стандартно' конструкци подiляються (К6) на [13], рис. 1:
- лептопи (англ. Laptop - той, що лежить на колшах);
- планшеты ПК (англ. Tablet computer) - повнорозмiрний ноутбук, що вщноситься до класу ПК. До цього виду ПК вщносять ктька його пiдвидiв, обов'язковими для яких е наявнють сенсорного екрану та штерфейсу користувача, що управляеться вщ руки або стилуса. Клавiатура i миша доступы не завжди.
- handheld ПК (англ. handheld, скор. H/PC - той, що можна тримати на руц^ -загальна назва комп'ютерних пристро'в, ям при використанш тримають в руц -клавiатурний кишеньковий ПК, що виконаний в розкладному або розсувному форм-факторк Може бути оснащений сенсорним екраном. H/PC займають промiжне мюце мiж ноутбуками i кишеньковими ПК. В англомовнш лiтературi як синонiм назви цих ПК iнодi використовують назву "Palmtop", що спочатку було назвою сери' клавiатурних ПК фiрми Hewlett-Packard;
- мобтьш 1нтернет пристро' (англ. Mobile Internet Device, MID - поширена назва i абревiатура цих засобiв, як синонiм - Internet-Gadget) - компакты пристро' шдивщуального використання, форм-фактор яких (передусiм, вимоги щодо масогабаритних та енергетичних параметрiв пристрою) передбачае можливють для 1нтернет-користувача переносити такi пристро' в процес здiйснення власно' IК-дiяльностi i використовувати пристрш, "тримаючи його при собГ (постiйно або за необхiдностi). Сам М1П, як фiзичний об'ект неживо' природи, звюно, не е i не може бути мобтьним. Мобтьним може бути лише 1нтернет-користувач, оснащений М1П. Образно кажучи, М1П стае "мобтьним", якщо мобтьний 1нтернет-користувач покладе такий пристрш у свою кишеню. Слово "мобтьний" в терм^ М|П вказуе на притаманш цьому типу пристро'в певнi характеристики, що саме i дозволяють 1нтернет-користувачу, який ним оснащений, бути мобтьним. Серед найбтьш важливих характерних М1П варто, передуем, назвати такi: найменшi масогабаритнi параметри i електроспоживання та довготривале автономне енергозабезпечення; кишенькова високоергономiчна конструк^я; швидкий, зручний i безпечний мультисервюний сенсорний екран з проскотчною функцieю та високою розрiзняльною здатнiстю; повний спектр засобiв i протоколiв пiд'eднання до шших комп'ютерних, аудiо- i вiдео-засобiв, засобiв друку, 1КМ (1нтернет) i мобтьних комiркових мереж; гнучке i систематично оновлюваш мережними засобами (за бажанням користувача) загальносистемне програмне забезпечення та користувальш додатки з широкого спектру предметних застосувань [3, 7, 13, 15].
До лептошв вщносять там 'х пщвиди (К7), рис. 1:
- ноутбуки (англ. Notebook - блокноты ПК) - лептор, виконаний у розкладному форм-факторк За призначенням ноутбуки подтяють на таки класи:
- бюджеты ноутбуки;
- ноутбуки середнього класу;
- бiзнес-ноутбуки;
- мультимедшш ноутбуки;
- iгровi ноутбуки;
- мобтьш робочi станци;
- iмiджевi ноутбуки;
- захищеш ноутбуки;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
- ноутбуки з сенсорним екраном.
- нетбуки (англ. Netbook - компактний ноутбук) - компактний ноутбук вщносно невисокоТ продуктивности призначений, в основному, для виходу в 1нтернет i роботи з офюними додатками. Мае невелик розмiри екрану ^агональ - 7-12 дюймiв), невелике електроспоживання, вщносно невисоку вартють;
- ультрабуки (англ. Ultrabook - найтонкий ноутбук) - нов^нш концепт ноутбука, представлений фiрмою Intel у 2011 роц (товщина корпуса близько 0,8 дюймiв, тривалють автономноТ роботи близько 10 годин, вбудований твердоттьний накопичувач - SSD). Один з перших ультрабумв випущений з дiагоналлю екрану в 13 дюймiв, вагою близько 1 кГ.
До планшетних ПК вщносять так Тх пщвиди (К8), рис. 1:
- тонк ПК (англ. Slat PC) - компактний варiант планшетного ПК з дiагоналлю екрану 7-11 дюймiв, що представлений на ринку ПК, як конкурент 1нтернет-планшетам;
- ультрамобтьш ПК (англ. Ultra Mobile PC) - мобтьний ПК невеликого розмiру, що уявляе собою дещо середне мiж планшетним i кишеньковим ПК;
- 1нтернет-планшети або Веб-планшети (англ. Internrt tablet, Web tablet) -планшетний ПК з дiагоналлю екрану вщ 4 до 11 дюймiв, в якому сумеет кращi характеристики ноутбука i сматфона; мають можливють бути постiйно пiдключеними до 1нтернет через мережi Wi-Fi або 3G/4G;
- електронш книги (англ. E-book) - ультра спецiалiзованi компакты планшеты комп'ютерш пристроТ, що призначеш для вiдображення електронних текстових даних. Основною вщмшною рисою цих пристроТв вiд iнших видiв планшетних i кишенькових ПК е обмежена функцюнальнють при суттево бiльшому час автономноТ роботи.
- кишеньковi ПК (КПК, англ. Pocket PC), як синошм використовують назву "власний цифровий секретар" (англ. Personal Digital Assistant, PDA). осктьки цi пристроТ спочатку призначалися для використання як електронш оргашзатори, або наладочник (англ. Palmtop) - портативний комп'ютерний пристрш з широкими функцюнальними можливостями. В КПК функ^я телефона вщсутня. У тепершнш час КПК витiсняються з ринку lкТ-засобiв комунiкаторами i смартфонами;
- комушкатори (англ. Communicator, PDA Phone) - кишеньковi ПК, доповненi функцiональнiстю мобтьного телефона;
- смартфони (СФ - розумш телефони, англ. Smartphone) - мобтьний телефони, що за функцюнальнютю можна порiвняти з КПК. Комушкатори i смартфони вiдрiзняються вiд звичайних мобтьних телефонiв наявнiстю достатньо розвиненоТ операцiйноТ системи, вiдкритоТ для розробниш програмного забезпечення (операцiйна система звичайних мобтьних телефошв закрита для стороншх розробникiв. Встановлення додаткiв дозволяе суттево покращити функцюнальнють смартфошв i комутаторiв порiвняно iз звичайними мобiльними телефонами;
- мобтьш телефони (англ. Mobile phone). В останнш час межi мiж звичайними мобiльними телефонами i смартфонами стираються. Останнi моделi мобтьних телефошв (за виключенням самих дешевих моделей) мають функцюнальнють, що донедавна була притаманна лише смартфонам (наприклад, електронна пошта, HTML-браузер).
За видами, пересувн i стацюнарш ЗД iндив'дуального використання загальноТ стандартно! конструкци подтяються (К5) на [13, 15], рис. 1:
- насттьш комп'ютери (англ. Desktop) рiзного конструктивного виконання: з вщокремленим системним блоком горизонтального i вертикального (повна башта, англ. Full Tower; середня башта, англ. Mid Tower; м^ башта, англ. Mini
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Tower) виконання; з конструктивно сумюними моштором, системним блоком та, шод1, звуковими колонками -моноблоки;
- робоч1 станци' (англ. Workstation) - комплект апаратних i програмних засоб1в, призначений для розв'язування спец1ального круга задач (наприклад, задач мультимед1я, наукових, 1нженерних i арх1тектурних САПР, ГИС, б1ржового 1нтернет-трен1нгу). Це робоче м1сце фах1вця, що включае повноцшний комп'ютер або комп'ютерний термшал, комплект спец1ального програмного забезпечення, а також за необхщносп додаткове допом1жне обладнання (друкуюч1 пристро', зовшшш пристро' пам'ят1, сканер штрих-коду та ш.). ;
- тонк1 кл1енти (англ. Thin client) - ПК з м1н1мальною комплектац1ею для роботи в мережах з кл1ент-серверною або терм1нальною арх1тектурою. за допомогою якого значна частина задач з опрацювання даних переноситься на сервер. В деяких форм-факторах тонкш кл1ент виконуеться як моноблок з моытором;
- нульов1 кл1енти (англ. Zero client) - компактна plug and play зас1б, в якому вщсутш механ1чн1 вузли i програмне забезпечення, через що пристрш не потребуе налаштування i обслуговування. При пщключенш до комп'ютера, в систем! визначаються додатков1 пристро': звуковий i вщео адаптер, пщключена миша i клав1атура. У ряд1 виконань нульовий кл1ент уявляе собою комплектацш, до яко' входить мон1тор i перифершш пристро', що п1дключаються по USB. Концепц1я нульового кл1ента е подальшим розвитком концепцп тонкого кл1ента. Якщо тонкий кл1ент е, хоча й максимально компактним i ур1заним в плат обчислювальних ресурав, але все ж комп'ютером, то нульовий кл1ент е по сут1 "приставкою" для пщключення к1лькох комплект1в "мон1тор-клав1атура-миша-перифер1я" до одного терм1нального сервера.
За видами, З1Д колективного використання загально' стандартно' конструкци' под1ляються (К10) на (рис. 2):
- велик! електронн дошки - е-дошки (англ. Big Boards);
- мультиекранн панно;
- аудю-вщео проектори;
- проекцшш столи i ст1нки;
- проектувальн планшети.
За видами, З1Д 1ндив1дуального використання спец1альноТ конструкци' подтяються (К11) на [13, 15], рис. 3:
- захищен ПК - комп'ютери, що призначен для роботи в середовищах, де звичайн ПК швидко вийшли з ладу (робота в агресивних середовищах, при сильних ударах i в1брац1ях, в дуже запилених примщеннях з викою робочою температурою i волопстю; мають спец1альн1 засоби захисту вщ вандал1зму);
- промислов1 ПК - призначен1 для розв'язування задач промислово' автоматизаци'. В1др1зняються в1д звичайних ПК значною стшкютю до зовн1шн1х вплив1в, п1двищеним життевим циклом виробу, можливосп п1дключення до промислових мереж (PROFinet, PROFIBUS).;
- компакты ПК - нестандарты ПК, що значно менш1 за розм1рами шж стандарты, займають менше мюця в робочш або побутов1й обстановц1, краще вписуються в 1нтер'ер, часто бтьш естетичн1 i малошумн1 в робот1;
- комп'ютерно ор1ентован1 пристро' систем в1ртуальноТ реальност1.
Виробники наведених вище З1Д 1нод1 пропонують модел1 комб1нованих
пристр'в, в яких частково поеднуються функцюнальш i конструктивн1 властивосп р1зних вид1в пристро'в, що видтеш за наведеною вище класиф1кац1ею (наприклад, деяк1 модел1 моноблочних комп'ютер1в, таких як ноутбуки, складаються з двох частин: моштор i вщкидна клав1атура).
"Управлiння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
Висновки та перспективи подальших дослiджень у даному напрямку
Наведет результати потребують продовження iх викладення у наступнш статтi, яка буде логiчним продовженням данно'. В нiй i будуть зробленi загальнi висновки по темi данного дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков В.Ю. Модел1 орган1зац1йних систем вщкритоТ осв1ти: Монограф1я. - К.: Ат1ка, 2008.- 684 с.
2. Биков В.Ю. Проблеми та перспективи ¡нформатизацп системи осв1ти в Укра'ни // Науковий часопис НПУ ¡мен М.П. Драгоманова. Серы №2. Комп'ютерно ор^нтоваш системи начання: Зб. наук. праць / Редрада. - К.: НПУ ¡мен М.П. Драгоманова, 2012. -№ 13 (20). - С. 3-18.
3. Биков В.Ю. Вщкрите навчальне середовище та сучасн мережн ¡нструменти систем вщкритоТ осв™ // Науковий часопис НПУ ¡м. М.П. Драгоманова. Серы №2. Комп'ютерно ор^нтоваш системи начання: Зб. наук. праць / Редрада. - К.: НПУ ¡мен М.П. Драгоманова, 2010. - № 9(16). - С. 9-16.
4. Биков В.Ю., Лапшський В.В. Методологмш та методичн основи створення i використання електронних засобю навчального призначення // Комп'ютер у школ¡ та ам'Т.
- 2012. - №2. - С. 3-6.
5. Биков В.Ю. Технологи хмарних обчислень, 1КТ-аутсорсЫг та нов¡ функцп 1КТ-п¡дрозд¡л¡в навчальних заклад¡в i наукових установ // 1нформацмш технолог¡ï в освт: Зб. наук. праць. Випуск 10. - Херсон: ХДУ, 2011. - № 10. - С. 8-23.
6. Кремень В.Г., Биков В.Ю. Категори прос^р i середовище: особливост модельного подання та освтього застосування // Теор¡я i практика управлЫня соц¡альними системами: фтософт, психолог¡я, педагог¡ка, соц¡олог¡я / Щоквартальний науково-практичний журнал. - Харюв: НТУ "ХП1", 2013. - № 3. - С. 3-16.
7. Биков В.Ю. 1нновацмы ¡нструменти та перспективы напрями ¡нформатизацп осв™ // 1нформацмно-комушкацмш технолог¡ï в сучасн¡й освт: досвщ, проблеми, перспективи: третя мм нар. наук.-практ. конф.: [в 2ч]. Ч 1. / Льввський державний ушверситет безпеки життeд¡яльност¡, 1нститут педагогнноТ осв¡ти i осв¡ти дорослих НАПН Укра'ни та ¡н.; [за ред. М.М. Козяра, Н.Г. Ничкало]. - Львв: ЛДУ БЖД, 2012. - С. 14-26.
8. Биков В.Ю. Технологи хмарних обчислень - провщш ¡нформацшы технологи подальшого розвитку ¡нформатизацп системи осв™ Укра'ни // Комп'ютер у школ¡ та с¡м'ï.
- 2011. - №6. - С. 3-11.
9. Биков В.Ю. Мобтьний прос^р i мобтьно ор^нтоване середовище ¡нтернет-користувача: особливост¡ модельного поданы i осв^нього застосування // 1нформацмш технолог¡ï в осв¡т¡: Зб¡рник наукових праць. Випуск 17. - Херсон: ХДУ, 2013. - С. 9-37.
10. Bykov Valery, Shyshkina Mariya. Innovative Models of Education and Training of Skilled Personnel for High Tech Industries in Ukraine // 1нформацмш технологи в освт: Зб^ник наукових праць. Випуск 15. - Херсон: ХДУ, 2013. - С. 19-29.
11. Закон Укра'ни "Про нацюнальну програму ¡нформатизацп // Вщомост Верховно' Ради (ВВР). - 1998. - № 27-28.
12. Форм-фактор [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC-
%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80 (%D1%82%D0%B5%D1%85%D0% BD%D1%96 % D0%BA%D0%B0).
13. Как устроен ИТ-мир, посмотри // ИТМ. Информационные технологии для менеджмента. - 2011. - №9. - С. 118-121.
14. Биков В.Ю. Упровадження ¡нформацмно-комушкацшних технолопй в освт -¡мператив ïï модершзаци // Нацюнальна доповщь розвитку осв™ Укра'ни, 2011. - С. 118124.
15. Биков В.Ю. 1нновацмний розвиток засоб¡в i технолопй систем вщкритоТ осв¡ти // Сучасн ¡нформац¡йн¡ технолог¡ï та ¡нновацшы методики у п¡дготовц¡ фах¡вц¡в: методолопя, теор¡я, досв¡д, проблеми: Зб. наук. праць. - Випуск 29. / Редкол.: I.A. Зязюн (голова) та ¡н. - Кшв-Вшниця: ТОВ ф^ма "Планер", 2012. - С. 32-40.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 3(51), 27-48
