CC BY
14филологически Сшяговська 1нга Юривна
науки ПРОБЛЕМА 1СНУВАННЯ ...
UDC81
ПРОБЛЕМА 1СНУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ УН1ВЕРСАЛ1Й
© 2019
Сшяговська 1нга ЮриВна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри шоземно! фшологп та перекладу Донецький нацюнальний утверситет економжи i торг1вл11мет Михаила Туган-Барановського (50005, Украна, Кривий Рг вулиця Трамвайна, 16, e-mail: siniahovskainga@gmail. com)
Анотащя. 1снуе об'ективна проблема, що пов'язана з як1стю володшня шоземною мовою рядовими користу-вачами засоб1в масово! комушкацп. Це може викликати пвдвищення попиту на перекладацьш послуги та посилить конкуренцш мгж перекладачами, що в свою чергу призведе до пвдвищення стандарту якосп перекладу. Щдвищення якосп переклад1в вимагае проведення додаткових дослщжень загальних властивостей i законом1рностей, що в1др1зняють перекладеш тексти вiд оригiнальних. Матерiали бшьшосп вже проведених дослiджень на основi вив-чення iнформацiйно-публiцистичних i художшх текстiв шдтверджують iснування перекладацьких ушверсалш. Недостатньо висока як1сть професiйно виконаних перекладiв пояснюеться дiею таких ушверсальних перекладацьких явищ, як симплiфiкацiя, експлiцiтацiя й нормалiзацiя. Вивчення перекладацьких ушверсалш ускладнюеться тим, що !х визначення, розмежування та класифiкацiя на даному етапi досить розпливчастi. Головш питання, як1 були розглянути в статг як конкретно кожна унiверсалiя проявляеться в текстi; яким способом можна виявити унiверсалiю i яким чином можливо И представити. Було проаналiзовано, що вивчення перекладацьких ушверсалш ввдбуваеться на основi виокремлення в текстах переклащв певних маркерiв (iндикаторiв), як1 потiм використову-ються для аналiзу спецiально створених корпусiв текспв.
Ключовi слова: перекладацькi ушверсалп, перекладацька дiяльнiсть, корпусна лiнгвiстика, гомогеннiсть, син-хроннiсть, анахронiчнiсть, дiахронiчнiсть, репрезентативнiсть.
THE PROBLEM OF TRANSLATIONAL UNIVERSALS OCCURENCE
© 2019
Sinyagovska Inga Yuryevna, candidate of pedagogical sciences, associate professor of the foreign philology department Donetsk National University of Economics and Trade named after Mykhailo Tugan-Baranovsky (50005, Ukraine, Kryvyi Rih, Tramvaina Street,16, e-mail: siniahovskainga@gmail.com)
Abstract. There is an objective problem related to the quality of foreign language proficiency of ordinary mass media users. This may cause an increase in demand for translation services and increase competition between translators, which in turn will lead to an increase in the translation quality standard. Improving the quality of translations requires additional studies of general properties and patterns that distinguish translated texts from the original ones. The insufficiently high quality of professionally executed translations is explained by the effect of such universal translation phenomena as simplification, explication, and normalization. The study of translational universals is complicated by the fact that their definitions, distinctions and classification at this stage are rather vague. The main questions that the researchers put before themselves, sound like this: how exactly each universals manifest themselves in the text and how can it be discovered and presented there? In other words, the study of translation universals takes place on the basis of identifying certain markers (indicators) in the translation texts, which are then used to analyze specially created text boxes. The materials of most of the studies already conducted on the basis of the study of sociopolitical and artistic texts confirm the existence of translation universals.
Keywords: translational universals, translation activity, corpus linguistics, homogeneity, synchronicity, anachronism, diachronicity, representativeness.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Бурхливий розвиток науки й активне застосування И досягнень на практиц призводить до того, що життя людей за останш кшька десятилиъ перетворилася так сильно, як школи рашше. Сучасш технологи змшили наше уявлення про прослр i час. Сьогодш для того, щоб обмь нюватися шформащею з людиною на шшому шнш свь ту, досить мати персональний комп'ютер, телефон або планшет, тдключений до мережi 1нтернет. Виршення питань, яш рашше потребували дш, тижш й шсящ, може займати лiченi хвилини, а то й секунди.
Такий стан речей призводить до того, що спостерь гаеться неухильне зростання штенсивносп обмшу ш-формащею в глобальному масштаба Комушкащя, що пов'язана з обмшом текстово!, аудю- та вщеошформацп, вимагае серйозно! мовно! тдготовки, яку загальноосвгг-ня школа поки забезпечити не в змозг З одного боку, юнуе маса можливостей для спшкування, наприклад, через 1нтернет. З шшого боку, навичок роботи з шфор-машею на шоземнш мовi абсолютнш бiльшостi користу-вачiв не вистачае. Поява велико! шлькосп електронних словнишв, програм-перекладачiв i програм «переклада-цько! пам'яп» цю проблему не виршуе. Використання подiбного спецiалiзованого програмного забезпечення ефективне тшьки в руках тдготовленого фахiвця. Це призводить до того, що роль перекладацько! дiяльностi в сучасному свiтi не зменшуеться, а навпаки - зростае, оскiльки попит на шформацш з iншомовних джерел тiльки збiльшуеться. Причому обсяги перекладено! ш-формацп по вiдношенню до непереведеного настшьки
великi, що справедливо говорити про те, що переклад стае повсюдною практикою у повсякденному житп су-часно! людини [1].
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких Трунтуеться авторська думка; видтення невирШенихранШе частин загально'1 проблеми.
Роботи, присвячеш перекладацьким унiверсалiям, та !х гсторгю можна умовно розподiлити на три етапи: зародження (1993-1995), ривок у перекладознавсга, обумовлений досягненнями корпусно! лiнгвiстики (1996-1999), i, нарештi, новий рiвень (з 2000 року) культуролопчних дослiджень.
Думки про те, що перекладеним текстам притаманнi певнi ушверсальш характеристики, з'являлися й ранiше. Проте основш дослiдження, що визначили бшьш-менш чiткий напрямок, це роботи М. Бейкер [1], А. Фран-кенберг-Гарая [2], С. Хелгегрен [3], С. Лавюза-Брейтвейт [4]. У цих дослвдженнях пропонуеться вивчати не лише найбшьш загальнi, унiверсальнi характеристики, що розрiзняють текст перекладу й текст, написаний ноаем мови, але й використовувати методологш корпусно! лiнгвiстики в якосп основи для аналiзу й перевiрки на практицi окремих положень нових дослщжень.
Серед усiх мов мiжнародного спiлкування особливу роль вiдiграе англшська, яка е однiею з шести офщшних мов ООН. Вона переважае в 1нтернеп, де для бшьш 30 % користувачiв е рщною. Британська рада, органiзацiя, що пропагуе британську культуру, прогнозуе, що половина населення свпу до 2020 року будуть говорити англш-ською. У першу чергу зростання юлькосл англомовних
Sinyagovska Inga Yuryevna philological
THE PROBLEM OF TRANSLATIONAL ... sciences
людей пов'язане з тим, що англшська мова е засобом дь лового спшкування [5]. Тому цiлком лопчно, що багато «неангломовних» компанiй та шформацшш агентства часто пропонують англшсьш версп сво!х сайтiв, адже це багаторазово збiльшуе потенцiйну аудиторiю.
Виходить, що в найближчому майбутньому значения перекладу з ангайсько! мови нiяк не зменшить-ся. Швидше за все, подальший розвиток ринку пере-кладiв буде пов'язаний з щдвищенням якостi послуг. Результати роботи перекладачiв стають все бiльш до-ступними, що дозволяе аудиторп помiчати всiлякi не-долiки. Це буде стимулювати конкуренцiю й неминуче призведе до посилення вимог, що пред'являються до професшних перекладачiв. Це вщноситься не лише до знання власне мови перекладу, а й до використання тих чи шших допомiжних засобiв.
Формування цшей статтi (постановка завдання). Вищевказане пiдводить нас до необхвдносп емпiрично перевiрити гшотезу про iснування перекладацьких уш-версалш.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв.
Мова, будучи явищем динамiчним, постшно змiню-еться. Часто причинами цього стають серйозш полiтичнi та економiчнi поди. Наприклад, в останнi два десятки ро-кiв швидкими темпами поповнюеться лексичний запас укра!нсько! мови, що пов'язано з корiнними трансфор-мацiями у полiтичнiй, економiчнiй i соцiальнiй сферах життя суспiльства. З'являеться велика к1льк1сть запози-чень, осшльки мова просто «не встигае» давати назви все новим i новим явищам, як1 стають частиною нашо! дiйсностi. Це вiдноситься не лише до укра!нсько! мови. Розвиток засобiв масово! комушкацп впливае практично на вс мови, як1 iснують у сучасному свiтi.
Бурхливий розвиток персонально! обчислювально! технiки також вплинув i на дiяльнiсть професiйних пе-рекладачiв. Крiм згаданих вище електронних словнишв, програм-перекладачiв i програм «перекладацько! пам'я-тЬ>, у !хньому розпорядженнi е велика кшьшсть спець алiзованих 1нтернет-ресурав. Виходить, що у зв'язку з ускладненням комп'ютерно! технiки та програмного забезпечення до сучасного перекладача пред'являються додатковi вимоги: крiм власне мовно! компетенцп, вiн повинен бути ще й досввдченим користувачем персонального комп'ютеру.
Отже, для виконання яшсних перекладiв сьогоднi не-обхiдна всебiчна ерудованiсть. Перекладач повинен по-стшно працювати над пiдвищенням свого багажу знань про мову перекладу, бути в кура останшх тенденцш, ураховувати появу нових понять, знати вщповщт 1м словниковi еквiваленти. Крiм мовно! складово!, важли-вим моментом е володшня всебiчними навичками роботи на персональному комп'ютерi (ввд швидкосп набору тексту до здатностi графiчно оформити переведення) i в свгговш павутинi (вiд користування пошуковими сервь сами до можливостi застосовувати на практищ шформа-цш зi спецiалiзованих сайтiв перекладацьких спiльнот).
Великий ввдбиток на сучасну перекладацьку дiяль-шсть надае оргаиiзацiя роботи перекладацьких агентств. Найчаспше фахiвцi, що займаються техшчним перекладом, змушенi перекладати юридичш документи, медич-нi статтi та навпъ художнi тексти. При цьому строки за-звичай залишаються дуже короткими.
Крiм того, часто бувае, що техшчш тексти склада-ються авторами, як1 не придмють необхiдно! уваги тому, яким чином вони виражають думки. Багато речей описуються недостатньо чгтко або двозначно. Нерiдко доводиться перекладати погано написаш й по форм^ i за змiстом тексти, автори яких недостатньо освiченi, не володшть лiтературною мовою й не вмшть логiчно ви-кладати сво! думки [6].
Усе вищесказане говорить про те, що маючи справу з подiбними текстами, перекладач стикаеться з масою проблем, що робить дуже ймовiрними термiнологiчнi та 70
фактолопчш ляпсуси у перекладi [7].
Проте замовник хоче, щоб перекладний текст був «гарним», тобто не просто стилютично й граматично правильним, але й ввдповщав неписаним нормам мови перекладу, мiрилом яких слугуе лише суб'ективна оцш-ка [4]. Потрiбно додаткове редагування i3 залученням ноая мови. При цьому бiльшiсть виправлень часто при-падае на несутл^ суб'eктивнi моменти. У результатi цього перекладачу доводиться самостiйно шукати шляхи виршення проблем, що виникають у процесi перекладу на шоземну мову
Щдвищення вимог до перекладачiв i виконуваних ними перекладiв, а також розширення масштабiв перекладацько! дiяльностi породжують необхiднiсть проведения додаткових дослвджень. Оск1льки залучення носi!в мови справа досить дорога й не завжди виправда-на, необхвдно проводити аиалiз властивостей i законо-мiрностей, притамаиним оригiнальним i перекладеним текстам однiе!' мови. На сьогодшшнш день бiльшiсть по-дiбних лiнгвiстичних дослiджень проводиться в рамках корпусно! лiнгвiстики [3]. Окремо стоять роботи, при-свяченi вивченню проблемам перекладознавства.
Вони складають окремий напрямок, так зваиi корпу-снi дослщження в теорi! перекладу [7]. Проведення кор-пусно-лiнгвiстичних дослвджень iз застосуванням сучас-но! електронно-обчислювально! технiки дае новий пош-товх розвитку теори перекладу. Великий обсяг корисно! шформацп складають даиi не тiльки про те, яш саме слова, вирази й синтаксичш конструкцi!' використовують носи мови й перекладач^ а й як часто вони !х вживають.
Найпростiший аиалiз найбiльш загальних помилок, що допускають перекладачi або системи машинного перекладу, яш перекладають на нервдну для них мову, показуе, що основним фактором !х появи е прагнен-ия зосередитися на окремих словах. Таким чином, у пошуках необхвдного еквiвалента перекладач змуше-ний шукати додаткову шформацш про слово у великих словниках, програмах «перекладацько! пам'ятi» (translation memory), системах машинного перекладу, енциклопедiях, доввдниках або користуватися допомо-гою експертiв.
Виходить, що якщо багатозначшсть е суттевою причиною для появи помилок у перекладах, виконаних перекладачами або системами машинного перекладу, то при перекладi необхiдно зосередитися на одиницях, що допускають набагато менше тлумачень. Йдеться про бiльшi одиницi н1ж окреме слово - колокацп. [2]
Колокацi! зазвичай не так багатозначш, як окремi слова. З виходом сучасно! комп'ютерно! техшки на новий рiвень фахiвцi вважають, що саме корпуси текспв стануть найбiльш перспективним засобом.
Центральне мiсце в корпуснiй лiнгвiстицi займае поияття про корпуси або, як його ще називають, корпуси текспв. Звщси й термiн «корпусна лшгвютика». Корпуси текстiв являють собою величезш масиви текстiв iноземною мовою, зiбранi на магнiтному носi!' та належним чином упорядковаиi й розмiченi для бiльш швидкого пошуку потрiбно!' лiнгвiстично!' iнформацi!.
Сучасна лiнгвiстика видме чотири ознаки в основi цього поияття:
1) розмщення корпусу на машинному носи;
2) стандартизоване уявлення словесного матерiалу на цьому машинному носи, що дозволяе застосовувати стандартш програми його обробки;
3) шнцевий розмiр;
4) репрезентативнiсть як результат особливо! проце-дури в1дбору [8].
Якщо говорити про цш й намiри, з якими склада-еться корпус текстiв, то можиа видiлити два основнi класи: унiверсальнi й не ушверсальш. До першого належать корпуси текспв, що ввдображають об'ективну картину мовно! дiяльностi незалежно ввд дослвдника. До них можиа вщнести всi основнi вiдомi корпуси, так як Браунський корпус, British National Corpus, The Bank of Humanitarian Balkan Research. 2019. Т.3. № 1(3)
филологически науки
Сшяговська 1нга Юрiïвна ПРОБЛЕМА 1СНУВАННЯ ...
English, Чеський нацюнальний корпус та шшг В шший клас входять корпуси, побудоваш для вивчення певного явища або для конкретного виду дгяльносп [8]. У зв'яз-ку з цим дослщники, що працюють у найр1зноман1тн1-ших напрямках мовознавства (таких, як обробка при-родно! мови й розшзнавання мови, машинний переклад, лексикография, перекладознавство, навчання шоземним мовам, психолшгвютика, соцюлшгвютика та ш.), складають сво! спещальш корпуси, що використовуються виключно для виршення конкретно! практично! чи теоретично! задач1 [4].
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що велик! масиви текспв формуються цшеспрямовано й повинш задовольняти деяким критериям. Одшею з ос-новних вимог е репрезентатившсть, тобто корпус текспв повинен мютити достатню к1льк1сть приклад1в того чи шшого явища, щоб отриманий висновок виявився максимально достов1рним. Тому, наприклад, нацюналь-ний корпус може вважатися репрезентативним, якщо його обсяг обчислюеться десятками й сотнями мшьйо-шв слововживань. Для прикладу обсяг Британського й Американського нацюнальних корпуав складае близько 100 млн. слововживань кожний.
Ще одшею вимогою до корпусу може бути гомоген-шсть, тобто тексти повинш бути близькими один одному за жанром й тематикою. Таким чином, ми маемо справу з ситуащею, при якш тексти, гомогенш в рамках тематики деякого р1вня генерал1зацп, гетерогенних за субтематиками, тобто на бшьш низькому р1вш генерал1зац1!. Кр1м того, звуження предметно! обласп (наприклад, до р1вня опису х1м1чного складу окремих вид1в вибухових речовин) може перетворити створення корпусу достат-нього обсягу у практично нездшсненне завдання.
1ншою вимогою, що пред'являються до корпуав, може стати синхроншсть, тобто пщбраш тексти не повинш ютотно в1др1знятися за часом написання, оск1льки навиъ за 10 рошв у мов1 можуть ввдбутися значш змши в лексищ й з'явитися нов1 тенденцп. «Разом з тим у тих випадках, коли потр1бно дослвдити мову або деяку !"! ча-стину в динамщ, можуть застосовуватися д1ахрон1чн1 корпуси текспв, датованих ввдповщно до рашше уста-новленим вимогам. 1ншими словами, у певних випадках корпуси повинш характеризуватися необхвдною анахро-шчшстю» [4].
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. У рамках пор1вняльних корпус-них дослвджень необхвдно враховувати, чи сшвставленш складен! текстов! масиви. 1снуе ряд параметр!в, як1 дослщники вважають важливими для такого роду анал!зу. Домогтися того, щоб ус! сшвставленш тексти корпуав були однаков! за тематикою та обсягом, не-можливо. Та це не е необхщною умовою. Достов!рн!сть досл!джень i точшсть результат!в можна забезпечити, якщо складеш корпуси вiдповiдають вищезазначеним ознакам (репрезентатившсть, гомогеннiсть i синхронi чшсть / дiахронiчнiсть). Сучаснi досл!дження показу-ють, що навiть обсяг самих корпуав може вiдрiзнятися, але не повинен перевищувати спiввiдношення одного до чотирьох. Набагато важливiшим е дотриман-ня жанрово! й тематично! одноманiтностi. Матерiали бiльшостi вже проведених досл!джень на основi вивчення шформацшно-публщистичних i художнiх текстiв шдтверджують iснування перекладацьких унiверсалiй, проте цей феномен вимагае подальшого вивчення на матерiалi текспв рiзноманiтноï жанрово! спрямованостi. Крiм того, для доказу ушверсальносп цих характеристик необхщно досл!дження дп певних феномешв на прикладi рiзних видiв як усного перекладу, так i пись-мового перекладу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Baker, M. Encyclopedia of translation studies. London: Routledge, 2001. 654 p.
2. Frankenberg-Garcia, A. Using a Parallel Corpus in Translation Practice and Research. Lisboa: Instituto Superior de Linguas e Administracpao, 2006. Pp. 142—147._
3. Helgegren, S. Tracing Translation Universals and Translator Development by Word Aligning a Harry Potter Corpus. Linkoping: University of Linkoping, 2005. 74 pp.
4. Laviosa-Braithwaite, S. Universals of Translation. Routledge Encyclopedia of Translation Studies. London and New York: Routledge, 1998. Pp. 288-291.
5. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). 3-е изд. Москва: Просвещение, 1990. 300 с.
6. Климзо Б. Н. Ремесло технического переводчика. Москва: Р. Валент, 2006. 508 с.
7. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. Учебное пособие. Москва: ЭТС, 2004. 424 с.
8. Рыков В. В. Лингвистическое исследование Брауновского корпуса. Риторика и стиль. Москва: МГУ, 1984. С. 102-121.
