CC BY
18
УДК 338.41.01
Баланюк СЛ., астрант*® Прикарпатсъкийутверситет ¡мет Василя Стефаника, м. 1вано-Франк\всък
ОРГАН13АЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 МОДЕЛ1 ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
Наведено методичт тдходи до обтрунтування моделг особистих селянсъких господарств. Здтснено групування особистих селянсъких господарств за певними ознаками.
Ключое1 слова: стъсъке господарство, модель, особист1 селянсъю господарства, розвиток.
Постановка проблеми. В результат! аграрно! та земельно! реформи на баз1 реоргашзованих колективних господарств створеш нов1 аграрш пщприемства, фермерськ! господарства, особист! пщсобш господарства трансформовано в особист! селянсью господарства. Нов1 суб'екти господарювання, в основ! яких лежить приватна власшсть на землю \ майно, функцюнують в умовах конкурентного середовища. Сшьське господарство Прикарпаття характеризуеться р1зноукладшстю оргашзацшно-правових структур, форм власност1 та господарювання. У сформованш систем! сшьськогосподарських пщприемств та господарств кожна ¿з зазначених форм господарювання мае свою частку виробництва сшьськогосподарсько! продукци. Частка аграрних пщприемств у випуску валово! продукци сшьського господарства у 2009 р. становила 15 %, фермерських господарств - 1,5 %, а особистих селянських господарств - 80,1 % [1, с. 19]. Будучи лщерами за обсягами випуску аграрно! продукци особист! селянсью господарства стали основними виробниками в галуз1 области Проте в процеЫ 1х функцюнування виникають певш проблеми. 3 огляду на важливють ще! форми господарювання для забезпечення населения продуктами харчування, доцшьне й актуальне наукове обгрунтування моделей функцюнування особистих селянських господарств та сприяння !хньому розвитку в умовах змшано! економжи.
Анал1з останшх дослщжень. Специф1ку функцюнування особистих селянських господарств в умовах пореформеного розвитку сшьського господарства висв1тлили у сво!х працях I. Баланюк, Л. Балаш, П. Берез1вський, Т. Беркута, С. Васильчак, В. Галанець, Г. Демишкевич, К. Копач, Е. Лисенко, Л. Михайлова, П. Музика, О. Онищенко, С. Онисько, Е. Пехутова, В. Рябоконь, I. Свиноус, I. Франчук, А. Хухрш, М. Шульський, В. Юрчишин та ш.
Автори дослщжують сутшсть та функци господарств населения, пропонують пор1вняльний анал1з 1х функцюнування, розкривають проблеми
* Науковий кер1вник -® Баланюк С.1., 2011
д.е.н., професор, академж НААН Украши Юрчишин В.В. 33
розвитку. Однак питания оргашзацшно-економ1чних моделей розвитку особистих селянських господарств потребуе бшьш детального дослщження.
Мета статт! - теоретичне обгрунтування та пор1вняльна характеристика ¿снуючих оргашзацшно-економ!чних моделей розвитку особистих селянських господарств.
Виклад основного матер1алу. В умовах пореформеного розвитку сшьського господарства мал! форми господарювання набули важливого значения. Найважлившими серед них е особист! селянськ! господарства, яю найбшьш пристосоваш до умов економ1чно! кризи. Особисте селянське господарство визначають як окремий суб'ект господарювання (ам'ю з И майном, землею та метою д1яльност1), а сукупшсть !х велико! кшькост! - як складне сощально-економ1чне утворення (уклад сшьського господарства), що мае певну структуру, розм1р, ресурсний потенщал, цш функцюнування.
Вщповщно до Закону Укра!ни "Про особисте селянське господарство", воно трактуеться як господарська д!яльшсть з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки й споживання сшьськогосподарсько! продукцп, реал1зац1! И надлишк1в та надання послуг з використання власного майна [2, с. 1].
Враховуючи багатомашття умов, у яких розвиваеться велика кщьюсть р1зних за розм1рами, структурою \ спещал1защею особистих селянських господарств, виникае потреба у поглибленому обгрунтуванш !х сп1льних рис та вщмшностей, тобто групуванн1 цих суб'ект1в господарювання за певними ознаками.
Елементи складно! системи розвитку особистих селянських господарств можна узагальнити за допомогою оргашзацшно-економ1чних моделей. Така розробка дасть можливкть виокремити складов! цих структур та характеризувати !х. Виявлен! проблеми поглиблено вивчаються в одному чи декшькох аспектах, розробляються заходи ¿з подолання проблем.
Поняття "модель", в!дпов!дно до "Великого тлумачного словника сучасно! укра!нсько! мови", трактуеться як "зразок, що вщтворюе, ¿м!туе будову ! дш якого-небудь об'екта, використовуеться для одержання нових знань про об'ект" [3, с. 683].
Модель оргашзаци виробництва, згщно з "Економ!чною енциклопед!ею", е оптимальним вар!антом д!яльност! господарських суб'екив, в!дпов!дно до технолог!чних способ!в виробництва, обсягу та асортименту продукц!!, маркетингово! ор!ентац!!, форми власност!, рег!онального розташування, транспортування продукц!! [4, с. 445].
В основ! обгрунтування оргашзацшно-економ!чно! модел! розвитку особистого селянського господарства - так! чинники:
• ресурсний потенщал суб'ект!в господарювання, який охоплюе: людсью ресурси; земл! ресурси; погол!в'я тварин; кормову базу; ¿нш! засоби; вироблену продукц!ю як для власних потреб, так! для реал!зац!! [5, с. 130];
• результата виробництва у варткнш форм!, одержаний дохщ, прир!ст вартост! майна як складово! розширеного в!дтворення [5, с. 130].
34
Обгрунтування оргашзацшно-економ1чних моделей розвитку особистих селянських господарств здшснюеться на основ! 1х функцюнуючих титв, як1 мають сприятлив1 умови для виробництва продукцп та кращ1 вщтворювальш можливост1 [5, с.131].
Критер1ями для ствставлення особистих селянських господарств за оргашзацшно-економ1чними моделями можуть бути: варткть валово! продукцп ¿з розрахунку на: гектар земл1, варткть майна, кшьюсть працюючих в ньому ос1б (тобто одиницю ресурав); урожайшсть сшьськогосподарських культур та продуктившсть тварин; товаршсть (обсяги продано! продукцп господарства).
Вщповщно до розробок "Всеросшського науково-дослщного шституту економжи, пращ \ управлшня в сшьському господарств!" виокремлюють так1 модел1 розвитку особистих селянських господарств (див. табл.1):
- товарно-споживче господарство;
- особисте селянське господарство, що мае у власност1 корову;
- господарство ¿з розм1ром присадибно! дшянки вщ 0,25 до 0,5 га;
- особисте селянське господарство у склад1 сшьськогосподарського кооперативу, що збер1г статус колективного пщприемства;
- особисте селянське господарство, що е основною сферою зайнятост1 його власниюв;
- господарство, що не мае зв'язк1в ¿з сшьськогосподарськими пщприемствами [5, с. 131-136].
Найбшьш ефективною за умовами та результатившстю господарювання е модель товарноспоживчих особистих селянських господарств. Для не! характерна висока штенсившсть виробництва. За товаршстю продукцп щ господарства переважно споживч1, оскшьки близько 70 % продукцп споживають вони сам1, а за рахунок реал1заци решти 30 % задовольняють потреби в шших споживчих товарах.
Особист1 селянсью господарства, що мають у власност1 корову, за суттю е господарствами роб1тник1в, зайнятих у шших сферах, \ мають у своему склад1 домогосподарку. Характеризуются вузькою спещал1защею д1яльностг За результатами господарювання це також високоефективна модель, в якш переважае власне споживання вироблено! продукцп, проводиться штенсивна виробнича д1яльшсть, устшшсть яко! залежить вщ трудових ресурЫв та здатносп до 1х оргашзацп.
Найбшьш поширена модель середнього за розм1рами та штенсившстю господарства, що мае бшьш висою результати д1яльносп, шж великоземельш особист! селянсью господарства.
Модель особистого селянського господарства у склад1 сшьськогосподарського кооперативу, що збер1г статус колективного пщприемства, вщр1зняе вщ шших пщтримка з боку сшьськогосподарських пщприемств (шляхом оброб1тку земл1 й надання послуг на пшьгових умовах або за рахунок оплати пращ).
Господарства наступно! модел1 е основною сферою зайнятост1 1х власниюв. Як правило, це пенсюнери, яю живуть за рахунок власного
35
господарства и допомагають сво!м Д1тям, як1 мешкають у М1стах, продуктами харчування. За р1внем розвитку й умовами ведения це досить штенсивне господарство. Проте за результатами д1яльност1 це найбшьш слабкий тип особистих селянських господарств, оскшьки його резерви практично вичерпаш \ потребують пщтримки сшьськогосподарських пщприемств.
Модель господарства, що не мае зв'язюв ¿з сшьськогосподарськими пщприемствами, внаслщок 1х лжвщаци, е можливою перспективою для багатьох пщприемств, як1 збанкрутували. Власники особистих селянських господарств залишились без зароб1тку на пщприемствах, без 1хньо! пщтримки та без земельних па!в. Тобто вони юнують виключно за рахунок власно! пращ.
Таблиця 1
Моде.п особистих селянських господарств*
Модел1 особистих селянських господарств Розм1р присадиб Н01 д1лянки, га Погол1в'я худоби, гол. Середньо р1чна шльшсть зайнятих пращвни К1В, чол. Витрати пращ, люд./дшв
Товарно-споживче господарство 0,36 2,30 2,8 496,0
Особисте селянське господарство, що мае у власносп корову 0,43 2,20 2,3 312,0
Господарство 1з розм1ром присадибно! д1лянки в1д 0,25 до 0,5 га. 0,41 1,36 2,3 300,0
Особисте селянське господарство у склада сшьськогосподарського кооперативу, що збер1г статус колективного шдприемства 0,31 1,20 2,5 423,2
Особисте селянське господарство, що е основною сферою зайнятосп його власнишв 0,30 0,94 2,7 340,0
Господарство, що не мае зв'язшв 1з сшьськогосподарськими шдприемствами 0,49 1,95 2,9 429,0
*Джерело: Розроблено на шдстав1 [5, с. 131-136].
Серед особистих селянських господарств найбшьшу площу присадибно! дшянки обробляють господарства останньо! модел1 - 0,49 га. В них та в господарствах, що е основною сферою зайнятост1 1х власниюв, нал1чуеться найбшьша середньор1чна кшькють пращвниюв. Для модел1 товарно-споживчих господарств характерна найбшьша чисельшсть погол1в'я худоби (2,3 гол1в) та витрат пращ (496,0 люд./дшв), що свщчить про високу штенсившсть ведения господарсько! д1яльностг
Висновки. Особист1 селянськ1 господарства залишаються основними виробниками сшьськогосподарсько! продукци, як1 забезпечують найбшьшу частку в обсягах випуску продукци аграрного сектору.
36
1сторично змшювана структура особистих пщсобних господарств зумовила виокремлення серед них типових для кожно! епохи, стану економши чи мкця розташування своерщних моделей. Виявлеш росшськими вченими модел1 розвитку особистих селянських господарств можуть бути використаш для обгрунтування моделей особистих селянських господарств у в1тчизняних умовах.
Л1тература
1. Валова продукщя сшьського господарства 1вано-Франк1всько! област1 за 2009 piK (у пор1внянних цшах 2005 р.): Стат. зб. - 1вано-Франк1вськ: Головне управлшня статистики 1вано-Франк1всько! облает^ 2010. - 51 с. 2. Закон Украши "Про особисте селянське господарство". Оф1ц1йний сайт Верховно! Ради Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon 1/rada.gov.ua.
3. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько1 мови / Уклад. i гол. ред. В.Т. Бусел. - К. IpniHb: Перун, 2007. - 1736 с.
4. Економ1чна енциклопед1я: У 3 т. Т. 2. - К.: Академ1я, 2001. - 848 с.
5. Лысенко Е.Г. Концептуальные основы устойчивого развития личных подсобных хозяйств / Е.Г. Лысенко, К.В. Копач, А.С. Хухрин, Г.М. Демишкевич, Е.А. Пехутова. - М.: Россельхозакадемия, 2008. - 257 с.
Summary Balanyuk S.I. , postoraduate,
The Precarpathian National University named after Stefanyk t. Ivano—Frankivsk, Ukraine
THE ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MODELS OF THE PERSONAL PEASANT'S ECONOMIES
The methodical approaches to the grounding of the model of the personal peasants economies development are given.
The grouping of the personal peasants economies on the basis of certain peculiarities is fulfilled.
Key words: agriculture, model, personal peasants, economies, development.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
37
