ТЕСТУВАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ТЕРМІНАЛІВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ В РОЗРАХУНКОВИХ РЕЖИМАХ Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

УДК 621.316

DOI https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.23

ORCID: 0000-0002-1950-2161

ORCID: 0000-0002-0675-4407

ТЕСТУВАННЯ М1КРОПРОЦЕСОРНИХ ТЕРМШАЛГВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ

В РОЗРАХУНКОВИХ РЕЖИМАХ

Цuфровiзацiя у електроенергетиц е невiд'eмною частиною цифровог економжи. Не менш важливим завданням при пiдготовцi фахiвцiв електротехтчних спещальностей е цифровiзацiя освiтнього процесу. Для гг вирiшення потрiбне впровадження програмних комплекыв, 13 застосуванням яких майбутнi фахiвцi змо-жуть моделювати об'екти електроенергетичног системи, але на бшьш комфортнш та безпечнш платфор-мi. Необхiдно проведення дослiдження функцiональних можливостей мiкропроцесорних термiналiв релейного захисту та автоматизацИ шляхом гх комп'ютерного моделювання з урахуванням поведiнки захистiв у характерних для елемента, що захищаеться режимах роботи. У роботi розглянуто питання моделювання цифрового пристрою релейного захисту на прикладi струмо! вiдсiчки для асинхронного електродвигуна напругою 6 кВ при трифазному короткому замиканнi з можливiстю перегляду результатiв моделювання. Синтезованi: iмiтацiйна модель схеми струмовог вiдсiчки асинхронного двигуна; субсистема, що дозволяе моделювати коротке замикання асинхронного двигуна при регульованих уставках струму i часу. У ходi проведення експерименту на моделi е можливiсть розрахувати параметри спрацьовування захистiв мiкропроце-сорного термiналу i перевiрити правильнiсть роботи захистiв, а також вивчення нормальних та аваршних режимiвроботи об'екта, що захищаеться. Оцiнкарезультатiв моделювання дозволяе забезпечити налашту-вання мiкропроцесорного захисту. Спiльне використання розробленог моделi та експериментального стенду дозволяють досягти найповнiшого до^дження функцiональних можливостей мiкропроцесорних пристрогв релейного захисту. Порiвняння результатiв ексnериментiв з моделями дозволяе стверджувати, що розбiж-ностi мiж розрахунковими та експериментальними даними не перевищують 4-6 %, в статичних режимах, та 12-14 %, в динамiчних режимах.

Ключовi слова: цифровий релейний захист, мiкроnроцесорний термiнал захисту, моделювання, експеримен-тальний стенд, асинхронний двигун.

Digitalization in the electric power industry is an integral part of the digital economy. An equally important task when training specialists in electrical engineering specialties is the digitalization of the educational process. To solve it, it is necessary to introduce software systems, with the use of which future specialists will be able to model objects of the electric power system, but on a more comfortable and safer platform. It is necessary to study the functionality

M. YU. SHABOVTA

Ph.D., Associate Professor, Associate Professor at the Department of Power Supply and Energy Management

Odesa National Polytechnic University ORCID: 0000-0002-1950-2161

V. P. PLIS

Senior Lecturer at the Department of Power Supply and Energy Management

Odesa National Polytechnic University ORCID: 0000-0002-0675-4407

TESTING OF MICROPROCESSOR TERMINALS OF RELAYPROTECTION

IN CALCULATION MODES

of microprocessor terminals for relay protection and automation by means of their computer modeling, taking into account the behavior of protection in operating modes characteristic of the protected element. The paper discusses the issues of modeling a digital relay protection device using the example of a current cut-offfor a 6 kV asynchronous electric motor with a three-phase short circuit with the ability to view the modeling results. Synthesized: a simulation model of the current cut-off circuit of an asynchronous motor; a subsystem that allows you to simulate a short circuit of an asynchronous motor with adjustable current and time settings. During the experiment on the model, it is possible to calculate the operation parameters of the microprocessor terminal protections and check the correct operation of the protections, as well as study the normal and emergency operating modes of the protected object. Evaluation of the simulation results allows for adjustment of the microprocessor-based protection device. The combined use of the developed model and experiment allows us to achieve the most complete study of the functionality of microprocessor relay protection devices.

Key words: digital relay protection, microprocessor protection terminal, simulation, experimental stand, induction motor.

Постановка проблеми

Забезпечення надшного та безвщмовного функцюнування електроустановок TicHO пов'язане з шдвищен-ням техшчного piBM релейного захисту та автоматизаци (РЗА), впровадженням комплексно! автоматизаци для управлшня нормальними, аваршними та шсляаваршними режимами роботи, що зумовлено безперерв-шстю процеав виробництва, розпод^ та споживання електроенергп. Мшропроцесорш (МП) пристро! замь нюють традицшний релейний захист (РЗ), поеднуючи функци захисту, автоматики, керування та cигналiзацп. 1х використання шдвищуе чутливють захисту та зменшуе час спрацьовування, що знижуе збитки вщ перерв в електропостачанш. Також можливе створення автоматизованих систем керування шдстанщями та !х ште-гращя з автоматизованою системою керування технолопчним процесом верхнього рiвня. Це вщкривае пер-спективи використання МП термiналiв як основних пристро!в РЗА в електричних мережах для подальшого просування в напрямку вдеально! моделi Smart Grid. Широке використання РЗ на МП оcновi та його переваги потребують додаткових до^джень для визначення, яш функцюнальш можливост МП термiналiв слщ використовувати.

Сучаcнi технiчнi та програмнi засоби дозволяють створювати дуже cкладнi та детальш динамiчнi моделi реальних систем. Ниш метод математичного моделювання е найпоширешшим методом дослщження заcобiв РЗА. Завдяки високш точноcтi та практично необмеженим можливостям з урахування нелшшностей будь-якого характеру доcлiдження, проведене за допомогою математично! моделi, нерщко називають експеримен-том на моделг Доcлiдження та моделювання принципу роботи МП пристро!в РЗА, наприклад, у програм-ному cередовищi «Matlab Simulink», е гарною практикою для розумшня реальних процеciв, що вiдбуваютьcя в мереж^ при виникненнi аварiйного режиму, тобто, режиму короткого замикання (КЗ). У ходi проведення експерименту на моделi е можливicть розрахувати параметри спрацьовування захиспв мiкропроцеcорного термiналу i перевiрити правильнicть роботи захиcтiв, а також вивчення нормальних та аваршних режимiв роботи об'екта, що захищаеться. Оцiнка результатiв моделювання дозволяе забезпечити налаштування МП пристрою захисту.

Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй

Сучаcнi автоматизованi системи РЗА використовують багатофункцiональнi МП пристро!, що поеднують рiзнi види захисту та засоби запоб^ання аварiям [1].

Використання ново! елементно! бази змшюе не cамi принципи роботи РЗА, лише розширюе !! функцюнальш можливоcтi, що робить екcплуатацiю зручшшою. Саме з цих причин застарш електромеханiчнi та мiкроелектроннi реле замшюються МП пристроями [2]. Неcправнicть, що виникае в об'екп захисту - асинхронному двигуш, може призвести до матерiальних збиткiв, втрат часу та нещасних випадкiв на робочому мicцi, знижуючи загальну надiйнicть системи [3, 4]. Важливою характеристикою сучасних систем релейного захисту е можливють штеграцп в iнформацiйнi мереж^ що пiдтримуе iде! «Цифрово! шдстанцп» та «Розумно! мережi» (Smart Grid). [5, 6]. Оскшьки потiк електроенергп в розподшених генеруючих мережах стае двоспрямованим, що призводить до мережевих проблем, штелектуальш мережi допомагають у вироб-ництвi, передачi, пiдcтанцiях, розподш та cпоживаннi електроенергi! для створення чисто!, безпечно!, захи-щено!, надшно!, ефективно! та cтiйко! системи. [7].

Особливютю сучасних мiкропроцеcорних систем РЗА е використання ввдкрито! логiки. Дана технолопя е мовою програмування вiзуально-cимволiчного типу, засновану на логiчних схемах, яка дозволяе згодом змшювати алгоритми програмного забезпечення пристрою. Користувач мае можливють настроювати программ параметри пристрою шд конкретнi завдання [8, 9]. Завдання релейного захисту - швидко виявити та

вщключити пошкодження, MirnMi3yBara шкоду, а якщо йдеться про роботу електродвигуна у ненормальних режимах роботи - запоб^ти аварiям та збшьшити термiн служби електродвигушв. Для виконання цього необхiдно вибрати оптимальш характеристики та параметри спрацьовування (уставки) захисту. Оптимальне налаштування захисту можливе, тшьки за наявностi повно! шформаци про двигун, що захищаеться: його важливост в технологiчномy процеа, характерi навантаження, можливостi забезпечення самозапуску, умо-вах експлуатаци [10, 11].

Формування мети дослщження

Метою роботи е розробка вiртyальних моделей релейних захиспв, iнтегрованих iз схемами енергетичних систем. Завдання дослiдження полягало в детальному аналiзi процесiв, що пропкають як первинних силових ланцюгах енергосистем, так i в ланцюгах релейних захисту. Аналiз параметрiв спрацьовування захиспв мшро-процесорного термiналy та вивчення нормальних та аварiйних режимiв роботи об'екта, що захищаеться, дозволяе забезпечити налаштування мжропроцесорного термшалу.

Викладення основного матер1алу досл1дження

Вiртyальнi моделi мають як переваги, так i недолши в порiвняннi з випробувальними стендами [12]. 1хня позитивна властивiсть - завдяки блочному принципу побудови можна легко змшювати не лише параметри, а й конф^уращю первинно! мережу тодi як на стендi конф^уращя мережi, як правило, задана жорстко. Недолж - налаштування вiртyальних захиспв вiдрiзняеться вiд налаштування !х прототишв - реальних реле та термiналiв.

Сyчаснi технiчнi та програмнi засоби дозволяють створювати дуже складнi та детальш динамiчнi моделi реальних систем, з застосуванням програмного середовища «Matlab Simulink». Широкого поширення це серед-овище набуло завдяки yнiверсальностi, наявносп велико! кiлькостi розширень та бiблiотек. Силова частина елек-трично! системи виконана за допомогою блоков бiблiотеки SimPowerSystems, а релейний захист стандартними блоками Simulink, що ввдображають лопку та алгоритм роботи [13, 14].

Спрощена схема фрагмента електрично! системи та розроблена iмiтацiйна модель схеми релейного захисту асинхронного короткозамкненого двигуна в середовищi «Matlab Simulink» представлена на рис. 1. Ця модель складаеться з наступних основних елеменлв: джерело напруги, силовий трансформатор, блок лши електропередач^ вимикач навантаження, блок мжропроцесорного захисту, блок навантаження, блок iмiтатора короткого замикання, 3-фазш перетворювачi (датчики) струму та напруги, а також вимiрювальнi прилади.

Вплив мереж1 враховувався введениям у моделi передвключених активно-iндyктивних опорiв, що являють собою результукта опори живлячих мереж енергосистеми, трансформаторiв головно! понижувально! тдстанци, кабельних лшш. Механiчна характеристика агрегату С-5А, при пуску та виб^ на холостому ходi апроксимува-лась квадратичною залежнютю

Мс = 0,007 + (0,2 - 0,007)-®2, (1)

а при робот пiд навантаженням прийнята незалежною вiд швидкостi, вiдповiдно до рекомендацш для моделювання навантаження поршневих компресорiв [15].

При моделюванш прийнято значення моменту опору Мс = 0,663. Зазначений момент опору ввдповщае трива-лому режиму роботи компресора, що спостертався протягом кшькох останнiх рок1в.

Синтезовано блок «Protection terminal», що вщповщае властивостям реального МП термшалу РЗА. Зовшшнш вигляд блоку наведено на рис. 2.

■a

s

r¡

O

E

n X «9 n IX

rt %

SS

H ti

ft X H

o o

=

o.

o

s

r¡ H

rt¡

H SS

Si =

r¡ H

ÍB _

rt¡ T. H

•s

o la 60 a -1

Voltage Source rlc (Three-Phase)

Current Sensor (Three-Phase)

Start demand

-1 >\

Switch 1 (Three-Phase)

Hf(x) = °|

Scope3

Phase L1 current, A

Phase L2 current, A

Phase L3 current. A

PROTECTION TERMINAL

l6tatof_RMS

Islator IstatorCompare

DO_ControlBreak

Ustator_RMS

Breaker

Switch 2 (Three-Phase)

Phase currents. A

Scope1

□

Scope2

Electrical Torque, pu

ASM speed, pu

Scope4

-m

Start demand2

:

H-^r

Vsynchronous Machine Squirrel Cage (fundamental)

«

-m

Start demandl

Ideal Torque Source

Inertia 1 MRRef Torque

4 Mechanical

Rotational Refere nee 1

Line Voltage Sensor (Three-Phase)

r

Fault (Three-Phase)

PROTECTION TERMINAL

lü1alnr_RM$

OCHZintnolBneal;

Uslafnr U_Cnmpnm_min

Breaker

Рис. 2. Зовшшнш вигляд блоку «Protection terminal»

Фрагмент вмкту блоку «Protection terminal» наведено на рис. 3.

—►т

lstator_RMS

—4Ü

lstator_Compa re

—

DO_ContnolBreak

Logical Operator

Рис. 3. Фрагмент схеми реа. ihaniT струмовот вiдсiчки в блощ «Protection terminal»

Було здiйснено розрахунок значень уставок (табл. 1). Шсля розрахування значень уставок (табл. 1) [16, 17], вони були введет у вщповвдщ графи дiалогового втна блоку «Protection terminal». Приклад введених значень уставок приведений на рис. 4.

Алгоритм дп вiртуального блоку захисту наступний: при перевищеннi (применшенш) струму вище (нижче) задано! величини надходить сигнал вiдключення вимикача.

Таблиця 1

Розрахунок уставок термшалу релейного захисту

№ п/п Назва захисту Формули розрахунку Розрахунок Уставка

1. Захист вщ багатофазних замикань (струмова вщс1чка, СВ) 1СВс.з. keid6. kanep. 1макс 1 макс. knycK. 1ном.' t„.= 0,01с. 1макс= 5,7 ■ 55,6 = 316,9 A, IСв с.з. = 1,14 ■ 1,3 ■ 316,9 = 469,6A. 470 А 0,01 с

2. Захист вщ ]шшмально1 напруги (ЗМН) исзмш = (0,6 0,7) UhomM, ^змн1 = 0,5 0,9 с, Ue.,„2 = (0,4 * 0,5) итмЛ., = 3 + 9 С. UC SMHi = 0,65 ■ 6000 = 3900В. t.3Mul = 0,7 С. UС Змн2 = 0,45 ■ 6000 = 2700 В. 1змн 2 = 7 c. 3900 В 0,7 с 2700 В 7 с

3. Мш1мальиий струмовий захист ICJ= (0,2 0,6) ■ 1иомЖ, tcs = 2 + 5 с. 1сз = 0,2 ■ 55,6 = 11,2 А, *сз.= 4 с- 11,2 А 4 с

4. Захист вщ блокування ротора т kпуск. 1ном.дв. С.З.БР ~ 12k ' ' поверн. t БР я (0,2 *0,4) ■ t . с.з.БР V ' ' / пуску = 5'7 •55'6 = 278 ^ с 1,2 ■ 0,95 tc.s.sp х 0,3 -1,86 = 0,558с. 278 А 0,558 с

5. Захист вщ затягнутого пуску двигуна т kпуск. 1ном.дв. с.з.ЗП ~ 12k ' ' поверн. t ЗП > (1,5 ^ 2) ■ t . с.з.ЗП V ' ' пуску зп = 5'7 •55'6 = 278 * с ■ 1,2 ■ 0,95 1слЗП > 1,77 -1,86 = 3,29с. 278 А 3,3 с

Э^тгИ E-KJG1 FIT TIUN TtSMINAl X

Undwcmrent petectlH\ A 11,2 ;

time nrtor kxk prcfpclion, s о.Иа I

Рис. 4. Приклад введених параметрiв блоку «Protection terminal»

nepeBipKa адекватностi розроблених математичних моделей та програм здшснювалася порiвнянням отрима-них результапв моделювання та параметрiв реального об'екгу:

- в середовищi «Matlab Simulink»;

- за допомогою комп'ютерно! програми авторсько! розробки на мовi програмування загального призначення «С++» у середовищi розробки «Qt Creator»;

- в результат експериментiв перехвдних процеав при пусках та вибiгах вхолосту асинхронного двигуна поршневого компресора С-5А потужнютю 447,6 кВт цеху перевантаження амiаку АТ «Одеський припортовий завод».

На рис. 5-7 наведет розрахунковi осцилограми миггевих значень струму статора АД, отримаш в результат моделювання в середовищi «Matlab Simulink».

I, Л

¡— "1

Рис. 5. Розрахункова крива (Matlab) змши миттевого значення струму статора АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт напругою 6 кВ при пуску вхолосту

S, V.o.

-1-1-1-1-1-1-1--

О

-1-1-.-1-1-1---.-.-

о " м " м I 21, с

Рис. 6. Розрахункова крива (Matlab) змши ковзання АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт

напругою 6 кВ при пуску вхолосту

Рис. 7. Розрахункова крива (МаАаЬ) змши струму статора АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт напругою 6 кВ при робой вхолосту та подальшому ввдключенш

Пiд час проведения дослвджень використовувалася комп'ютерна програма власно! розробки з урахуванням диференцiйних рiвиянь АД на базi узагальнено! машини, записано! в нерухомш системi координат а, в i системi координат, що обертаеться з синхронною швидк1стю [18]:

i R ; sa sa

dY Idt = U sal sa

dY $ Idt = Usp" isPRsP

dY Idt = U ral ra

d Y rp/ dt = drn^jdt = ^

i R -rn Y n; ra ra r rp

UR - i rR R;

rp rp rp r ra

M - M em c

M

mp L -

' L I i nl i in i •

2 m ^ sp ra sa rp J

(2)

де d Y , dY a, sa ip'

d Y

dY^p - потокозчеплення статора i ротора в координатах а, в, 0; Uа

U

U

Urp - проекци напруг статора i ротора на ос координат; а, в, 0; is

R

Rre -

se-

re

ra

- струми в обмотках статора

активш опори статора i ротора; ю - кутова швидкiсть обертання ротора; M -

i ротора; Rsa , V

електромагнiтний момент АД; M - момент опору на валу; J - момент шерци ротора; m - шльшсть фаз; p - кшь-

шсть пар полюсiв; Lm - взаемна iндуктивнiсть м1ж обмотками статора i ротора.

В результатi моделювання у середовищi розробки «Qt Creator» отримаш осцилограми, що наведенi на рис. 8 та 9.

em

Рис. 8. Розрахункова крива (Qt Creator) змши миттевого значення струму статора АД компресора С-5А

потужшстю 447 кВт напругою 6 кВпри пуску вхолосту

Рис. 9. Розрахункова крива (Qt Creator) змши ковзання АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт

напругою 6 кВ при пуску вхолосту

Експериментальш осцилограми змши фазних crpyMÎB, фазних напруг та ковзання АД компресора С-5А потужшстю 447,6 кВт тд час пуску та виб^ на холостому ходi наведено на рис. 10-12.

Рис. 10. Експериментальна крива змши миттевих значень струму статора АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт напругою 6 кВ при пуску вхолосту

Рис. 11. Експериментальна крива змши ковзання АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт

напругою 6 кВ при пуску вхолосту

Порiвняння результата експеримеипв з моделями дозволяе стверджувати, що розб1жносп мiж розрахуико-вими та експериментальними даними не перевищують 4-6 %, в статичних режимах, та 12-14 %, в динамiчних режимах.

Висновки

Розроблеш моделi дозволяють досл1джувати мiкропроцесориi термшали релейного захисту, перевiряти реак-цш 1х захистiв на змiиу значень струмiв та напруги. За допомогою моделей можливо програмно формувати харак-териi режими роботи об'екта, що захищаеться, контролювати вихiднi сигнали выключения та сигиалiзацil, роз-раховувати i виставляти уставки ступеиiв захисту, вiзуалiзувати дииамiку роботи захисту двигуна при КЗ, а також використовувати принцип блокування захисту для налаштувания. Багаторазовi випробувания захисту дозволяють судити про коректшсть алгоритмiв його роботи та правильшсть розрахуику уставок. Спiльие використания роз-роблеио! моделi та експериментального стенду дозволяють досягти иайповиiшого дослщжеиия фуикцiоиальиих можливостей мiкропроцесориих пристро!в релейного захисту.

1,Л

0,50 "" 0,00

Рис. 12. Експериментальна крива змши струму статора АД компресора С-5А потужшстю 447 кВт напругою 6 кВ при роботi вхолосту та подальшому вiдключеннi

Список використаноТ лггератури

1. Adefarati T., Bansal R. An overview of smart grid in protection perspective. Power system protection in smart grid environment. Boca Raton: Taylor & Francis, 2019. P. 3-31. URL: https://doi.org/ 10.1201/9780429401756-1.

2. Radimov S. M., Plis V. P. Relay protection devices functionality comparative analysis. Herald of advanced information technology. 2023. Vol. 6, no. 3. P. 227-239. URL: https://doi.org/10.15276/ hait.06.2023.15.

3. A comprehensive review of conventional and intelligence-based approaches for the fault diagnosis and condition monitoring of induction motors / R. R. Kumar et al. Energies. 2022. Vol. 15, no. 23. P. 8938. URL: https://doi.org/ 10.3390/en 15238938.

4. Broken rotor bar fault diagnosis techniques based on motor current signature analysis for induction motor - a review / S. Halder et al. Energies. 2022. Vol. 15, no. 22. P. 8569. URL: https://doi.org/10.3390/en15228569.

5. Wang J., Wang Z. Research and implementation of virtual circuit test tool for smart substations. Procedía computer science. 2021. Vol. 183. P. 197-204. URL: https://doi.org/10.1016/ j.procs.2021.02.050.

6. IOT integrated smart grid management system for effective energy management / N. S. Madhuri et al. Measurement: sensors. 2022. P. 100488. URL: https://doi.org/10.1016/j.measen. 2022.100488.

7. Impact of distributed generation on protection and voltage regulation of distribution systems: a review / S.-E. Razavi et al. Renewable and sustainable energy reviews. 2019. Vol. 105. P. 157-167. URL: https://doi.org/10.1016/j.rser. 2019.01.050.

8. Memon A. A., Kauhaniemi K. An adaptive protection for radial AC microgrid using IEC 61850 communication standard: algorithm proposal using offline simulations. Energies. 2020. Vol. 13, no. 20. P. 5316. URL: https://doi.org/ 10.3390/en13205316.

9. Adaptive protection combined with machine learning for microgrids / H. Lin et al. IET Generation, transmission & distribution. 2019. Vol. 13, no. 6. P. 770-779. URL: https://doi.org/ 10.1049/iet-gtd.2018.6230.

10. Development of an intelligent system for distance relay protection with adaptive algorithms for determining the operation setpoints / O. Akhmedova et al. Energies. 2021. Vol. 14, no. 4. P. 973. URL: https://doi.org/10.3390/en 14040973.

11. Induction motor condition monitoring for sustainable manufacturing / J. Zhang et al. Procedia manufacturing. 2019. Vol. 33. P. 802-809. URL: https:// doi.org/10.1016/j.promfg.2019. 04.101.

12. Shabovta M., Besarab O., Plis V. Development of the experimental stand for studying and testing digital protection terminals. Problems of the regional energetics. 2023. No. 1(57). P. 17-27. URL: https://doi.org/10.52254/1857-0070.20 23.1-57.02.

13. Eshkabilov S. Beginning MATLAB and Simulink. Berkeley, CA: Apress, 2022. 605 p. URL: https://doi. org/10.1007/978-1-4842-8748-4.

14. Ashok Kumar L., Indragandhi V, Uma Maheswari Y. MATLAB®/Simulink. Software tools for the simulation of electrical systems. 2020. P. 1-35. URL: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-819416-4.00001-6.

15. Bibik O. V, Mazurenko L. I., Shykhnenko M. O. Formation of characteristics of operating modes of switched reluctance motors with periodic load. Electrical engineering & electromechanics. 2019. No. 4. P. 12-16. URL: https://doi. org/10.20998/2074-272x.2019.4.02.

16. Релейний захист i автоматика / С. В. Панченко та ш.; ред. В. М. Баженов. Харшв: УкрДУЗТ, 2020. Т. 1. 250 с.

17. Квдиба В. П. Релейний захист електроенергетичних систем. Львiв: Вид-во Нац. ун-ту «Львiв. полггехшка», 2015. 504 с.

18. Кухарчук В. В., Ведмщький Ю. Г., Граняк В. Ф. Вимiрювання параметрiв обертального руху електромеха-нiчних перетворювачiв енергп в перехщних режимах роботи: монографiя. Вiнниця: ВНТУ, 2019. 152 с.

References

1. Adefarati, T., & Bansal, R. (2019). An overview of smart grid in protection perspective. Power system protection in smart grid environment (p. 3-31). CRC Press. DOI: https://doi.org/10.1201/9780429401756-1.

2. Radimov, S. M., & Plis, V. P. (2023). Relay protection devices functionality comparative analysis. Herald of Advanced Information Technology, 6(3), 227-239. DOI: https://doi.org/10.15276/ hait.06.2023.15.

3. Kumar, R. R., Andriollo, M., Cirrincione, G., Cirrincione, M., & Tortella, A. (2022). A comprehensive review of conventional and intelligence-based approaches for the fault diagnosis and condition monitoring of induction motors. Energies, 15(23), 8938. DOI: https://doi.org/10.3390/en15238938.

4. Halder, S., Bhat, S., Zychma, D., & Sowa, P. (2022). Broken rotor bar fault diagnosis techniques based on motor current signature analysis for induction motor - a review. Energies, 15(22), 8569. DOI: https://doi.org/10.3390/ en15228569.

5. Wang, J., & Wang, Z. (2021). Research and implementation of virtual circuit test tool for smart substations. Procedia Computer Science, 183, 197-204. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procs.2021. 02.050.

6. Madhuri, N. S., Shailaja, K., Saha, D., P, R., Glory, K. B., & Sumithra, M. (2022). IOT integrated smart grid management system for effective energy management. Measurement: Sensors, 100488. DOI: https://doi.org/10.1016Zj. measen.2022.100488.

7. Razavi, S.-E., Rahimi, E., Javadi, M. S., Nezhad, A. E., Lotfi, M., Shafie-khah, M., & Catalao, J. P. S. (2019). Impact of distributed generation on protection and voltage regulation of distribution systems: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 105, 157-167. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rser. 2019.01.050.

8. Memon, A. A., & Kauhaniemi, K. (2020). An adaptive protection for radial AC microgrid using IEC 61850 communication standard: Algorithm proposal using offline simulations. Energies, 13(20), 5316. DOI: https://doi. org/10.3390/en 13205316.

9. Lin, H., Sun, K., Tan, Z.-H., Liu, C., Guerrero, J. M., & Vasquez, J. C. (2019). Adaptive protection combined with machine learning for microgrids. IET Generation, Transmission & Distribution, 13(6), 770-779. DOI: https://doi.org/ 10.1049/iet-gtd.2018.6230.

10. Akhmedova, O., Soshinov, A., Gazizov, F., & Ilyashenko, S. (2021). Development of an intelligent system for distance relay protection with adaptive algorithms for determining the operation setpoints. Energies, 14(4), 973. DOI: https://doi.org/10.3390/en14040973.

11. Zhang, J., Wang, P., Gao, R. X., Sun, C., & Yan, R. (2019). Induction motor condition monitoring for sustainable manufacturing. Procedia Manufacturing, 33, 802-809. DOI: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2019.04.101.

12. Shabovta, M., Besarab, O., & Plis, V (2023). Development of the experimental stand for studying and testing digital protection terminals. Problems of the Regional Energetics, (1(57)), 17-27. DOI: https://doi.org/10.52254/1857-0070. 2023.1-57.02.

13. Eshkabilov, S. (2022). Beginning MATLAB and Simulink. Apress. 605 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4842-8748-4.

14. Ashok Kumar L., Indragandhi V., & Uma Maheswari Y. (2020). MATLAB®/Simulink. Software tools for the simulation of electrical systems (p. 1-35). Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-819416-4.00001-6.

15. Bibik, O. V., Mazurenko, L. I., & Shykhnenko, M. O. (2019). Formation of characteristics of operating modes of switched reluctance motors with periodic load. Electrical Engineering & Electromechanics, (4), 12-16. DOI: https://doi. org/ 10.20998/2074-272x.2019.4.02.

16. Panchenko, S. V, Blyndiuk, V. S., Bazhenov, V. M., Odiehov, M., & Semenenko, Yu. (2020). Releinyi zakhyst i avtomatyka (V M. Bazhenov, Red.; T. 1). UkrDUZT.

17. Kidyba, V. P. (2015). Releinyi zakhyst elektroenerhetychnykh system. Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika».

18. Kukharchuk, V V., Vedmitskyi, Yu. H., & Hraniak, V. F. (2019). Vymiriuvannia parametriv obertalnoho rukhu elektromekhanichnykh peretvoriuvachiv enerhii v perekhidnykh rezhymakh roboty. VNTU.