CC BY
16
Науковий bíchhk НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.2
нологий производства и переработки отxодов, совершенствование экологического законодательства, популяризацию экологизации, образование, стимулирование инвестиций в ресурсосберегающие и экологоориентированные теxнологии.
Ключевые слова: экологизация сельскоxозяйственного производства, экологическая ситуация, устойчивое развитие, окружающая природная среда.
Grabovskyi R.S., Dudyak R.P. Current situation and prospects in Ukraine greening agricultural production
The article analyzes the environmental situation in the economy and agricultural sector of Ukraine. The main directions of ecological agricultural sphere. Among the main areas of ecology are the following: an economic mechanism that will encourage environmental conditions of production processes in agriculture and limit harmful to the natural environment production, creation of waste management, recycling, etc., funding scientific research directed at improving production technologies and waste, improve environmental legislation promoting ecological education, encouraging investment in resource-provident and ecologically-oriented technology.
Keywords: greening agriculture, environmental situation, sustainable development and the environment.
УДК 630*[627.3+907.2]:571.54 Астр. О.1. ДереХ - НЛТУ Украгни, м. Льет
ТЕРМОРАД1АЦ1ЙН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛ1МАТУ ТА IX ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК 13 Ф1ТОЦЕНОЗОМ
Проведено аналiз проблематики, пов'язано! iз свггловим режимом люу. Розкри-то основш чинники, що мають вплив на окремi елементи загального свiтлового режиму. Показано особливост теоретичних та експериментальних дослщжень у цьому напрямку. Доведено, що математичний опис терморадiацiйного режиму люу мае об-межене застосування через рiзноманiття рослинного покриву та складшсть його структури. Вiдзначено, що вщ спiввiдношення теплового балансу, який виражаеться терморадiацiйним ступенем сухостi, ютотно залежатимуть температура рослинного покриву, режим зволоження rрунтiв тощо.
Ключоег слова: температурно-волопсний баланс лiсу, пряме i розсiяне сонячне випромiнювання, рослинний покрив, вегетащя.
Вступ. Будь-який розрахунок теплового балансу певного регюну ба-зуеться на залежностях його складових залежно вщ кшматичного режиму [1]. При цьому основними факторами, що впливають на надходження сонячного випромшювання, е таю: географ1чна широта дослщжувано! територп, прозо-рють атмосфери, режим вщносно! вологосп, хмарнють, вщбивання тдстила-ючо1 поверхш, тип Грунту, ярус рослинносп, температура поверхш Грунту, пора року тощо.
Аналiз проблеми i методика досл1джень. 1снуюч1 на сьогодш методи розрахунку основних температурних 1 оптичних властивостей базуються, здебшьшого, на емтричних залежностях терморад1ацшних характеристик (спектральних коефщенпв вщбивання, поглинання та пропускання сонячного випромшювання), що вщображають взаемозв'язок 1х 1з окремими елемен-тами загального метеоролопчного режиму.
1 Наук. кер1вник: проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Вiдомi методи розрахунку випромшювання, що потрапляе на рiзнозо-рieнтованi поверхнi при чистому неб^ базуються на дослщженш, насамперед, властивостей атмосфери, тобто 11 прозоросп, оптично! маси тощо [1-5], а та-кож [8-10], в яких розраховували можливi погодиннi, добовi, мюячш суми прямого випромiнювання, як для горизонтальних поверхонь, так i схилiв рiз-но! стрiмкостi.
Зокрема, встановлено, що важливу роль, крiм прозоросп атмосфери, хмарностi, величини вiдбивання випромшювання шдстилаючо! поверхнi, вь дiграють географiчна широта, пора року, стрiмкiсть та експозищя схилiв. Що стосуеться розияного випромiнювання, то пiд час його розрахунку потрiбно враховувати такi чинники, як висоту Сонця вщносно лшп горизонту, мут-нiсть атмосфери, форму шдикатриси розсiювання, коефiцiенти вiдбивання шдстилаючо! поверхнi. Найбiльшi помилки сумарного випромшювання ви-никають на невеликих висотах Сонця, а також на схилах, повернутих до Сон-ця. За великих висот, коли вщносна частка розшяного випромшювання в за-гальному потоцi е незначною, як показали проведенi вказаними авторами розрахунки, загальне випромшювання можна розраховувати в iзотропному (однородному) наближенш iз задовiльною точнiстю. В реальних умовах гор-бисто! або прсько! мiсцевостi великий вплив на надходження i потрапляння випромiнювання Сонця впливае затшешсть мiсця як схилами горбiв, так i самими деревами рiзних ярусiв.
Зазначимо, що рiзнi автори запропонували рiзнi й численш способи розрахунку сумарного випромiнювання [3-5, 8-10]. Розрахунки сонячного випромшювання, бiльшiстю вчених, для будь-якого висотного рiвня виконували в два етапи (перший етап - це розрахунок випромiнювання, що падае на гори-зонтальну поверхню, а другий етап - розрахунок випромшювання на схилах).
Найбшьш точний метод визначення фотосинтетично активно! радiацil (ФАР) за штегральними потоками прямого i розсiяного випромшювання запропонували автори роботи [11]. Як показали результати дослщжень [8-10], кривi ходу штенсивносп прямого випромшювання, що падае на горизонталь-ну поверхню при чистому небi е симетричними вщносно полудня i вони вщ-рiзняються мiж собою лише абсолютними значеннями штенсивносп, якi зростають в мiру збiльшення висоти мюцевосп (збiльшення можливих штен-сивностей прямого сонячного випромшювання iз ростом висоти можна пояс-нити зменшенням шляху сонячних промешв до поверхнi Землi через атмосферу, а також зменшенням густини i запилення повггря). Протягом лiтнiх мь сяцiв змшюються не тiльки кiлькiсть можливого надходження випромшювання, але й його спектральний склад. Що стосуеться частки розсiяного вип-ромiнювання щодо сумарного терморадiацiйного потоку, то вона падае (15-18 % - в липш, 13-15 % - в серпш), що можна пояснити висотним збшь-шенням прозоростi атмосфери. Пониження прозоросп атмосфери в деннi го-дини можна пояснити збшьшенням абсолютно! вологост повiтря i запилен-ням атмосфери внаслщок зростаючо! природно! конвекцп.
Сезонш змiни розсiяного випромiнювання, як i прямого, тiсно взаемозв'язанi iз режимами хмарносп. Внаслiдок особливостей хмарного ре-
142
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.2
жиму, вщмшностей у висотних градiентах (перепадах висот н.р.м.) i в мож-ливому надходженнi випромiнювання рiзнi лiсовi рослинш райони регiону вiдрiзняються мiж собою неоднаковим забезпеченням енерпею сонячного випромшювання.
1снуе досить тiсний взаемозв'язок рослинного покриву i сонячного випромiнювання яке надходить до його верхньо! границ енергп. Змiна рос-линностi з висотою територп викликае змiну видового складу i структури рослинних угруповань, !х продуктивностi, тобто мае вплив висотний пояс. З огляду на це, велико! ваги набувають значення прямо! i розшяно! енергп сонячного випромшювання, що надходить до рiзних поясiв рослинностi. Як показали дослщження [8-11], в мiру пiднiмання вiд нижнiх до верхшх кшматич-них поясiв спостерiгаеться тенденщя до зменшення прямого i збшьшення розсiяного випромiнювання в сумарному терморадiацiйному потоцi за раху-нок хмарносп, кiлькiсть якого зростае з висотою н.р.м.
Терморадiацiйнi характеристики тiсно пов'язаш iз клiматичною обстановкою, в якш клiмат проявляе свiй вплив на довкшля. Тому, iз стввщно-шення теплового балансу, що виражаеться терморадiацiйним ступенем су-хостi, ютотно залежатимуть температура рослинного покриву, режим зволо-ження rрунтiв та iншi екологiчнi чинники. 1накше кажучи, поеднання термо-радiацiйних та циркуляцiйних факторiв клiмату (тобто терморадiацiйного балансу i зволоження територп) буде ютотно впливати на висотно-поясну ди-ференщащю рослинного покриву.
Своею чергою, сонячне випромшювання мае безпосереднш вплив на самi рослини. Адже, утворення оргашчно! речовини в рослинному покривi вщбуваеться тiльки за рахунок енергп сонячного випромшювання, яке погли-нули зерна хлорофшу. I хоча частка сонячно! енергп, яку використовують рослинами i яка йде на фотосинтез та iншi фiзiологiчнi процеси, е невеликою в загальному балансi енергп випромшювання, яка надходить вщ Сонця, значення променево! енергп важко переоцшити [6, 7].
На сьогодш межi перiоду активно! вегетацп, коли вщбуваеться погли-нання сонячного випромiнювання, однозначно ще не встановленi (найчастi-ше, для бшьшосп рiзних видiв рослин за такий приймають частину року, коли середня добова температура перевищуе 5 або 10°) [8-10]. У цьому випадку кiлькiстю випромшювання, що надходить за такий перюд, визначаеться максимально можливе використання сонячно! енергп [6]. Водночас, фактичне поглинання енергп (тобто показник поглинання випромшювання) рослинним покривом може бути насправдi меншим. Тому що кшьюсть поглинено! енергп залежить не тшьки вщ !! надходження, але й вщ будови рослинного покриву, бюлопчних властивостей рослин i властивостей зовнiшнього середовища на мющ заселення (ареалу) рослинного покриву.
1снуе два пiдходи щодо вивчення перенесення сонячного випромшювання в рослинному покривi - це теоретичний та експериментальний. Теоре-тичнi дослiдження потребують створення розрахункових методiв визначення характеристик оптичних властивостей рослинного покриву та його геомет-рично! структури i розроблення математичних моделей терморадiацiйного
режиму люу [12]. Моделювання цього режиму рослинного покриву базуегься на розглядi його як мутного середовища [13] або як сукупносп геомегричних ф^р, для яких задано розмiри, розгашування, вщбиваюча га пропускальна здагнiсгь [14].
Висновки. Магемагичний опис герморадiацiйного режиму люу в рос-линному покривi за допомогою георегичних моделей мае обмежене засгосу-вання, бо не завжди дае задовшьш резульгаги через рiзноманiгнiсгь рослинного покриву га складшсгь його сгрукгури. Бiльш перспекгивним е побудова спрощених напiвемпiричних га емтричних моделей. Огже, тд час досль джень свiглового режиму в лiсi, зокрема в лiсових фггоценозах, на перший план висгупаюгь експерименгальнi дослщження.
Л1тература
1. Озарив 1.М. Засгосування сонячно! енерги у жигловому господарста га деревооброб-щ : монография / 1.М. Озарив, Й.С. Мисак, Г.Т. Криницький, В.М. Максим1в, Л.1. Копш, I.A. Соколовський, О.1. Озарив. - Льв1в : НВФ "Украшсьй технологи", 2012. - 338 с.
2. Зуев В.Е. Распросгранение видимых и инфракрасных волн в агмосфере : монография / В.Е. Зуев. - М. : Изд-во "Сов. радио", 1970. - 496 с.
3. Кондрагьев К.Я. Акгиномегрия / К.Я. Кондрагьев. - Л. : Гидромегеоиздаг, 1965. -
640 с.
4. Гойса Н.И. Распределение суммарной радиации по герригории Украины и Молдавии / Н.И. Гойса // Труды УкрНИГМИ. - 1961. - Вып. 26. - С. 14 -28.
5. Сивков С.И. Методы расчега харакгерисгик солнечной радиации / С.И. Сивков. - Л. : Гидромегеоиздаг, 1968. - 232 с.
6. Копш Л.1. Фогобюлопчна д1я сонячного випромшювання на люов1 насадження / Л.1. Копш, O.I. Озарив, 1.П. Тереля // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-гехн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.5. - С. 72-78.
7. Копш Л.1. Анашз фогомегричних га спекгроскотчних дослщжень живих лисгив рос-лин / Л.1. Копш, O.I. Озарив, 1.П. Тереля // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-гехн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.6. - С. 50 -56.
8. Садовничая Е.А. Радиационный режим горных лесов Сибири / Е.А. Садовничая. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 1985. - 126 с.
9. Алексеев В.А. Свеговой режим леса / В.А. Алексеев. - Л. : Изд-во "Наука", 1975. -
228 с.
10. Руднев Н.И. Радиационный баланс леса / Н.И. Руднев. - М. : Изд-во "Наука", 1977. -
126 с.
11. Молдау Х. Географическое распросгранение фогосингегически акгивной радиации (ФАР) на герригории европейской часги СССР / Х. Молдау, Ю. Тооминг, И. Ундла // Фотосинтез и вопросы продукгивносги расгений. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - С. 149-158.
12. Росс Ю.К. Радиационный режим и архигекгоника расгигельного покрова / Ю.К. Росс. - Л. : Гидромегеоиздаг, 1975. - 344 с.
13. Гумницкий С.Г. Исследование рассеяния и поглощения опгического излучения лисгьями расгений : дис. ... канд. физ.-маг.наук. - Черновцы : Изд-во ЧГУ, 1966. - 156 с.
14. Нильсон Т. Теория пропускания радиации неоднородным расгигельным покровом / Т. Нильсон // Пропускание солнечной радиации растительным покровом. - Таргу, 1977. - С. 7-70.
Дерех О.И. Терморадиационные характеристики климата и их экологическая связь с фитоценозом
Приведен анализ проблемы, связанной со свеговым режимом леса. Раскрыгы основные факторы, оказывающие влияние на огдельные элемента общего свегового режима. Показаны особенносги георегических и эксперименгальных исследований в эгом направлении. Доказано, чго магемагическое описание герморадиационного режима леса имеег ограниченное применение из-за разнообразия расгигельного покрова и сложносги его сгрукгуры. Огмечено, чго ог соогношения геплового баланса, ко-
144
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2013. - Вип. 23.2
торый выражается терморадиационной степенью сухости, существенно зависят температура растительного покрова, режим увлажнения почв и т.д.
Ключевые слова: температурно-влажностный баланс леса, прямое и рассеянное солнечное излучение, растительный покров, вегетация.
Derekk O.I. Thermoradiation characteristics of climate and their ecological relationship with phytocenosis
In the present article analyzes the problems associated with the light regimes of the forest. Revealed the main factors influencing the individual elements of the total light conditions. The features of the theoretical and experimental studies and solutions. Proved that the mathematical description thermoradiative forest regime has limited application because of the diversity of vegetation and the complexity of its structure. It is noted that the ratio of thermal balance, expressed thermoradiative degree of dryness, essentially depend of vegetation temperature, soil moisture regime and others.
Keywords: temperature and moisture balance of the forest, the direct and diffuse solar radiation, land cover, vegetation.
УДК330.15:631.95 Здобувач Ю.А. СтельмащуК -
НУ водного господарства i природокористування, м. Ртне
ТЕХНОЛОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОПЗАЦП АГРАРНОГО ПРИРОДНО-ВИРОБНИЧОГО КАП1ТАЛУ
Визначено базовий стратепчний орiентир еколопзацп аграрного природно-ви-робничого кашталу, яким е перехщ шдприемств аграрно! сфери на режим сталого розвитку на основ1 впровадження прогресивних шдус^альних технологш вироб-ництва. Вщзначено важливе значення запровадження оргашчного сшьського господарства, яке сприяе збереженню та вщновленню довкшля, бiорiзноманiття в агролан-дшафтах та родючост Грунпв, а також розширення виробництва бюпалива, що за сво!м впливом покращуе сучасний стан екологи. ОбГрунтовано оргашзацшно-еконо-мiчнi заходи щодо активiзацii впровадження оргашчного ршьництва та виробництва бюпалива.
Ключовг слова: аграрна сфера, еколопзащя, природний каштал, технолопя, еколопчна безпека.
Постановка проблеми. Одним з основних напрям1в ефективного функцюнування аграрно! сфери, тдвищення конкурентоспроможносп тд-приемств сшьських територш е еколопзащя аграрного виробництва на основ! впровадження новгтшх агроеколопчних технологш, забезпечення дотриман-ня технолого-еколопчних вимог 1 стандарпв господарювання.
Питання еколопзацп е складовою частиною сутнюного поняття "ста-лий розвиток", що означае спошб забезпечення економiчного зростання, за якого досягаеться збереження, охорона та вщновлення навколишнього природного середовища для потреб наступних поколшь [1, с. 3; 2; 3]. Базовим стратепчним орiентиром еколопзацп аграрного природно-виробничого кат-талу е перехщ тдприемств i органiзацiй на режим сталого розвитку на основ1 модершзацп виробничого потенцiалу, впровадження прогресивних шдустрь альних технологiй виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, створення умов для тдвищення прибутковосл сшьськогосподарських галузей, при за-
1 Наук. керiвник: проф. З.Ф. Бриндзя, д-р екон. наук - Тернотльський НТУ iм. 1вана Полюя
