Терміни нових технологій у порошковій металургії Текст научной статьи по специальности «Прочие технологии»

ТЕРМ1НИ НОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПОРОШКОВ1Й МЕТАЛУРГП

Уже понад 70 рок1в у промисловосп достатньо широко використовуються технологи, пов'язаш з порошковою металурпею. Проте !! укра!нська наукова терм1нолог1я розвинена недостатньо. На сьогодш ii основою в галуз1 порош-ково! металургл слугуе термшолопчний стандарт ДСТУ 2751-94 «Металурпя порошкова» [1]. Вш метить 83 термши, чого на сьогодш явно недостатньо, i точно вщповщае аналогичному радянському стандарту ще 1982 року; при цьому обидва розроблеш 1нститутом матер1алознавства iM. I. Францевича НАН Укра!ни.

За останш десятилитя у порошковш металургп з'явилися деяк1 нов1 технологи, яю ввдкривають нов1 можливосп при виготовленш особливо точних, високояк1сних вироб1в та шструменпв на основ1 твердих сплав1в, жаромщних матер1ал1в (наприклад, гаряче 1зостатичне пресування, шжекцшне формування тощо). Серед них варп уваги високо-ефективш технологи, як1 дозволяють виготовляти точш за формою i розм1рами детал1 без оснастки шляхом нанесення матер1алу шар за шаром з використанням системи тривим1рного автоматичного виготовлення (3D-CAM). Цд технологи отримали загальну назву - Additive Manufacturing - «адитивне виготовлення».

У статтях, пiдручниках, монографiях сьогодш важко знайти украiнськi термiни, яю б описували адигивнi технологii та !х окремi рiзновиди. Найчастiше вщповщш новi термiни передаються або англомовними скороченнями (напр., SLM-, ББМ-технолог^1), або росшськомовними термiнами чи скороченнями (напр., селективное лазерное плавление, або СЛП - технология) [2, 3]. Метою ще! стат е запропонувати i обговорити деяю украiнськi науковi термiни у галузi адитивних технологий.

Вiдмiннiсть адитивних технологий вiд традицшних полягае у такому. За традищйною технолопею спочатку виго-товляеться заготовка, а полм з не! зтмаеться шар металу (так званий «припуск на механiчне оброблення») з метою отримання визначено! якостi детали Такi технологи називають eidHrnaHUMu [4].

На притивагу традицiйним адитивнi технологи грунтуються на пошаровому синтезi виробу шляхом додавання шарiв матерiалу виробу зпдно з програмою, заданою моделлю конструктора. 1х назва походить ввд англiйського дiеслова add - додавати, доповнювати, долучати, приеднувати [5, 6]. Тому !х можна назвати додаваними.

На практищ використовуються два варiанти додаваних, або адитивних, технологш.

Перший варiант - Bed Deposition - полягае у тому, що на якшсь основi (робочiй платформ^ створюеться певний об'ем порошку, в якому послiдовно, шар за шаром тим чи шшим джерелом тепла скршлюються частинки порошку, формуючи деталь. Фактично вона, оточена з ycix боюв порошком, «росте» знизу вгору.

Розглянемо термiни, пов'язанi з цими технологiями.

Термiн bed, як правило, розглядаеться як «основа, фундамент, плита» [5-7], а deposition, враховуючи характер технологичного процесу, тут можна перекласти як «(примусове) осаджування [7], осаджування, укладання (на щось)» [7]. Тому термш Bed Deposition можна перекласти як «укладання/нарощування на основ^тдкладщ».

Рiзнi фiрми позначають сво! технологii цього типу по^зному. Найчастiше мова йде про Selective Laser Melting (SLM) та Direct Metal Laser Sintering (DMLS).

Selective Laser Melting передаеться у росiйськомовних джерелах як «СЛП - селективное лазерное плавление»; укра!нською його можна перекласти як «селективне лазерне плавлення». У той же час англшський термiн selective перекладаеться укра!нською як «вибiрковий, селективний» [4, 7]. Зпдно зi словником [8] термши «вибiрковий» i «селективний» фактично синошми i означають: частковий, такий, що вибираеться з певно! сукупносп (технологiй, властивостей i т.п.). Тому як вщповвдник термiна Selective Laser Melting укра!нською мовою краще використовувати «вибiркове лазерне плавлення».

DMLS - технолопя у сво!й основi мае термш «sintering» - «сткання, агломеращя» [5,9]. Враховуючи, що термiн direct перекладаеться i як прикметник «прямий, безпосереднiй», i як дiеслово «керувати, спрямовувати, скерувати» [5, 9], у цьому разi його змют слiд розглядати як «спрямований». Очевидно, що, зважаючи на сутшсть технологii, для перекладу термiна Direct Metal Laser Sintering варто використовувати термш «спрямоване лазерне сткання металу»;

У лiтературi можна побачити згадки i про вибiркове лазерне плавлення, i про вибiркове лазерне спiкання (SLS-, i про SLM-технологii). Велико! рiзницi мiж цими процесами немае. Вони вiдрiзняються лише тим, до якого ступеня доводиться сплавлення частинок порошку. У процесах, якi використовують для свого означення як ключовий термiн «sintering/спiкання», забезпечуеться часткове сплавлення частинок порошку, необхщне для об'едання матерiалу в едине цше. Якщо у назвi процесу як ключовий використовуеться термш «melting/плавлення», то це означае, що при виготовленш виробу вщбуваеться повне плавлення порошку з метою отримання монолитно! деталь

Другий варiанг додаваних технологий отримав англомовнi назви Directed Deposition або Directed Energy Deposition [2, 10] i росшськомовну - лазерное осаждение метала (ЛОМ) [3]. 1х змет полягае у тому, що за схемою 3D-технологiй вирiб формуеться на певнiй основi-пiдкладцi послiдовно, шар за шаром, шляхом одночасного тдведення енерги i будiвельного матерiалу у виглядi розплавленого порошку або порошкового дроту. Тобто вирiб без додатково! оснастки «росте» знизу вгору послщовним, шар за шаром нанесенням розплавленого металу.

НАУКОВО-ТЕХН1Ч НА 1НФОРМАЦ1Я

Словники [5, 6, 9] перекладають термш directed як «спрямований».

Термш deposition у словнику [5] перекладаеться так:1. (самочинний процес) освдання, осадження (на поверхню), 2. (примусовий процес) осаджування, 3. напорошування; у словнику [6] - як «вщкладення», у словнику [7] - як «осаждение». Але термшолопчний словник [8] трактуе термш «осаджування» з позначкою «спец.» як «видмти складову частину розчину у виглящ осаду», що не зовам вщповвдае процесу, що обговорюеться. За сво!м змiстом вiн наближаеться до одного з рiзновидiв зварювального процесу - наплавлення. Рiзниця полягае лише у тому, що наплав-лення застосовуеться для ремонту або змщнення поверхневого шару металу, а цей процес полягае у нарощуванш, «напорошуванш» шар за шаром будiвельного матерiалу за заданою програмою з метою створення компактного виробу.

Для загально! характеристики названого типу процеав термiни «energy» [10] i «лазерное» [3] можна не викорис-товувати, оск1льки вони лише вказують на вид енергп, необхщно! для осаджування/наплавлення, а такою енергiею може бути енерпя i лазерного випромiнювання, i електронного променя, i зварювально! дуги.

Отже, для перекладу термша Directed Deposition варто використовувати термш «спрямоване осаджування/ наплавлення».

Украшсьш термши з галузi додаваних (адитивних) технологш не так давно з'явилися у науковому обiгу. Тому запропонованi термши потребують у подальшому обговорення й уточнения.

Список лтератури

1. Металурпя порошкова. Термши та визначення: ДСТУ 2751-94. - [Чинний вщ 1996-01-01]. - К. : Держспоживстандарт Украши, 1996. - 24 с.

2. Порошковые материалы для авиационной и ракетно-космической техники / А. А. Коцюба, А. С. Бычков, О. Ю. Нечипоренко, И. Г. Лавренко. - К. : КВИЦ, 2016. - 304 с.

3. Чернышев Л. И. Порошковая металлургия - трудности и перспективы современного этапа развития / Л. И. Чернышев, Д. А. Левина // Порошковая металлургия. - 2013. - №11/12. - С. 144-150.

4. Росшсько-украшський науково-техшчний словник / Укл. В. Перхач, Б. Юнаш. - Льв1в : Обл. кн. друкарня, 1997. - 456 с.

5. Кочерга О. Англшсько-украшсько-англшський словник науково! мови (ф1зика та спорщнеш науки) ; ч. I - англшсько-укра!нська / О. Кочерга, С. Мейнарович. - Вшниця : Нова книга, 2010. - 1384 с.

6. Сучасний англо-укра!нський, украшсько-англшський словник / укл. Н. С. Дерев'янко. - К. : Школа, 2012. - 880 с.

7. Англо-русский политехнический словарь / Сост. : Ю. Г. Синдеев. - 2-е изд. - Ростов н/Д. : Фенжс, 2005. - 831 с.

8. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К., 1рпень : ВТФ «Перун», 2005. -1728 с.

9. Онлайн- словник ABBYY Lingvo [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/

10. Коломiець С. М. Сучасш технологи виробництва деталей машин / С. М. Коломiець // Вюник ХНТУСГ iм. П. Василенка. -2015. - № 158. - С. 74-79.

Одержано 26.06.2017

© Канд. техн. наук В. М. Плескач, д-р техн. наук В. Ю. Ольшанецький

3anopi3bK^ нацюнальний техшчний ушверситет, м. Запорiжжя Pleskach V., Ol'shanetskii V. Terms of new technologies in powder metallurgy

ISSN 1607-6885 Hoei Mamepianu i технологи в металурги та машинобудувант №1, 2017

115