Научная статья на тему 'Терміни на позначення художніх тропів у працях М. С. Грушевського'

Терміни на позначення художніх тропів у працях М. С. Грушевського Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
93
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
афоризм / гіпербола / іронія / метафора / парафраза / порівняння / евфемізм / епітет / троп / афоризм / гипербола / ирония / метафора / сравнение / эвфемизм / эпитет / троп

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Масликова Оксана Степановна

У статті аналізуються філологічні терміни праць М. С. Грушевського на позначення видів художніх тропів, наводяться приклади їх функціонування в системі найуживаніших терміносполук зазначеної тематичної групи.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Термины для обозначения художественных тропов в трудах М.С. Грушевского

В статье анализируются филологические термины трудов М.С. Грушевского для обозначения видов художественных тропов, наводятся примеры функционирования в системе часто употребляемых терминосочетаний указанной тематической группы.

Текст научной работы на тему «Терміни на позначення художніх тропів у працях М. С. Грушевського»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.143-147.

УДК 81'373.4=161.2 (043.3)

ТЕРМ1НИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ХУДОЖН1Х ТРОП1В У ПРАЦЯХ М. С. ГРУШЕВСЬКОГО

Масликова О. С.

Кримський iнженерно-педагогiчний ушверситет, м. Сжферополь

У статп ана^зуються фшолопчш термши праць М. С. Грушевського на позначення видiв художшх тротв, наводяться приклади !х функцюнування в системi найуживанiших термiносполук зазначено! тематично! групи.

Ключовi слова: афоризм, ппербола, iронiя, метафора, парафраза, порiвняння, евфемiзм, епiтет, троп.

Актуальнiсть дослщження визначаеться вщсутшстю наукових праць, присвячених дослщженню термш1в на позначення художшх тротв.

Метою дослiдження е анал1з фшолопчних термшв на позначення художшх трошв за працями М. С. Грушевського.

У створенш стилютично! експресивност слова важливу роль вщшрае переносне слововживання. Великого значення поетичному, образному виразу надавав О. Потебня. Таке вираження вчений пов'язував з етимолопею слова, стверджуючи про «мехашзм» видшення яко!сь ознаки предмета, наприклад, його кольору. У процес осягання видимого св1ту люди, пом1чаючи серед шшого спшьну ознаку «зела», «зшля» - його кол1р, абстрагували цю ознаку й почали переносити на шш1 под1бш за кольором предмети, утворюючи пор1вняльну конструкщю «такий як зело» [16, с. 64].

Для вщтворення ново! художньо! якосп використовуеться перенесення, зворот. Троп вважаеться родовою, узагальненою назвою, але в кожному конкретному випадку використовуються р1зш види трошв: пор1вняння, ештет, метафора, 1рошя, метошм1я тощо. У пор1внянш мають бути два елементи - те, що пор1внюють, { те, з чим пор1внюють. У сучасному л1тературознавств1 троп - «слово, вживане в переносному значенш для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуал1зацп його внутр1шньо! форми» [13, с. 695]. Отже, тропи - це перенесення традицшних найменувань в шшу предметну площину, що реал1зуе одночасно два значення буквальне та поб1чне, пов'язаш одне з одним за принципом сум1жност1 (метошм1я, синекдоха), схожосп (метафора), змши ознаки (ппербола, лгтота) чи протилежност (1рошя) [17, с. 568].

Окр1м тропа, роль визначення переносного слововжитку виконуе 1 метафора. I! часто вживають замють поняття «троп» у виразах «метафоричний контекст», «метафоричний вираз» на означення р1зних вид1в тропа. Важливими художшми тропами е також поргвняння та еттети. Ще Аристотель стверджував, що метафори,

очевидно, будуть i порiвняннями, а порiвняння, позбавившись одного слова, -метафорами. Пщ ештетом розумiють художнiй троп для образного означення предмета, явища, поняття, стану, дп. В уснiй народнiй творчостi часто зустрiчаються постШш еттети, таю, що постiйно супроводжують означуванi предмети i поняття: степ широкий, темна тчка, норм брови, буйний в1тер тощо. Часто !х первiсна образшсть стираеться, але належнiсть !х до уснопоетично! стихи витворюе довкола них ореол художносп. За сво!м значенням у художньому творi епiтети под^ються на лiричнi, зображувальнi та описовь Iнодi, разом з описовiстю, вони набувають рис оказiоналiзмiв.

Термiни ща тематично! групи часто вживанi у творчост визначних лiтературних дiячiв Х1Х столiття, а також у прес того часу: метафора, грошя, афоризм тощо [12, с. 376, 328, 207]. Термши на позначення художшх тропiв зустрiчаються у творах Лесi Укра!нки: метафора, еттет, г1пербола. У творчосп I. Франка зафiксовано таю слова на позначення художшх тротв: еттет, метафора, пор1вняння, г1пербола, ¡ротя [15]. У розвщках М. Драгоманова зафшсовано термiни еттет, ¡ротя.

Еттет у розумшш М. Грушевського - художне означення, що пiдкреслюе характерну рису, визначальну якiсть предмета, поняття, дп. Термiн еттет у працях вченого зафiксований у термiносполуках: побожм еттети, золот1 еттети. Наприклад: «Як бачимо, оригшальний титул, даний Вишенським, пiдпав переробцi переписувача, що додав авторовi тi побожш ештети...» [7, с. 263]; «Вш тяжкий, монотонний, шонописний - як пiзня вiзантiйська iкона з надуживанням "золотих" еште^в (навiяних, очевидно, "золотими устами" автора)...» [7, с. 326]. Термш еттет вживаеться вченим також для iндивiдуалiзацil та пiдсилення вражень, як-от: «Вона починалась, очевидно, вiд коротких реестрiв подвижникiв, з короткою характеристикою, або характеристичним прiзвищем при кожнiм: ештетом, який мав на мет в^^знити його вiд iнших одноiменних...» [3, с. 123]; «... Коли вона многословна, то се не з любовi до широкого, гладкого оповщання: автор шдбирае, ниже слова на слова, еттет на еттет, стараючись збшьшити, постепенувати враження, як шзшший 1ван Вишенський» [3, с. 144]. В окремих випадках дослiдник розрiзняе украмськ еттети [4, с. 147], античм еттети [3, с. 210], декоративм еттети [4, с. 160].

Вживаеться в працях М. Грушевського термш ггпербола. Наприклад: «Величальник, як ми бачим, розширяе рамщ гшерболи смшо i вводить в сей твiр, що може собi тшьки уявити свiтле, блискуче, "веселе"» [1, с. 234]. Термш г1пербола фшсуемо також у термшосполущ панег1рична г1пербола: «Тому туча перемудросп, котру пустив видубицький книжник робить враження панепричнот гшерболи» [3, с. 101].

1з синонiмiчним значенням до термiна ггпербола вживае вчений у сво!х працях слово ггперболгзм: «Вони свщчать, насюльки се був стиль традицiйний i затвердiлий в певних етикетних формах - в посольств Михайла широко розпущений i доведений до гiперболiзму...» [6, с. 216].

Вживаш I. Франком термiни на позначення художнiх TponiB поргвняння [15, с. 191], метафора [15, с. 137], ¡ротя [15, с. 97] е й у творах М. Грушевського. Пор1вняння у вченого - це зютавлення двох предмепв або явищ на oœoBi подiбностi, яке мае на мет видiлити певну рису в зображуваному предметi, показати його яскравiше в художньому творi [14, с. 180]. Наприклад: «Але взагалi якихось поетичних, образових виразiв, пор1внянь автор не вживае, ритму в свое оповщання не вводить...» [3, с. 37]; «Сим можна пояснювати й деяю прикмети його похвали: крайностi його панепризму й гiперболiзму порiвнянь» [3, с. 31].

Одним iз основних видiв тропiв, який полягае в перенесенш ознак одного предмета на шший за принципом подiбностi, у сучасному лiтературознавствi вважаеться метафора. М. Грушевський розрiзняе артистичн метафори та м!фолог1чт метафори. Наприклад: «... образ Бояна, як вш покладае сво1 вiщi персти на струни, осшвуючи князiв, трудно вважати чистою артистичною метафорою» [2, с. 188]; «... творення i розмальовування фiктивних генеалогш, погоня за античними паралелями, мiфологiчними метафорами, начинювання ними до неможливосп свого викладу - бажання в ушм "до кiнця шгпв" показувати себе ерудитом - ^вця не сказати просто, а все з якимсь "палладшським натяком"» [9, с. 236].

Щд i¡ротею розумдать художнiй троп, який виражае глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. У широкому розумiннi ¡ротя означае вид комiчного в естетицi, що передбачае кпин чи нищiвний скепсис, перевагу чи поблажливють, зумисне приховаш, але визначальнi для загально1 тональност чи навiть пафосу твору та оргашзаци всiеï його образно1 системи. Вщ гумору iронiю вiдрiзняе «приховашсть» ïï пiд маскою серйозностi. 1ротя у вужчому розумшш -лукава чи насмшкувата iнакомовнiсть, коли слова або вираз набувають в образному контекст значення, протилежного буквальному, або такого, що ставить його шд сумшв чи заперечуе. У цьому, вужчому розумшш iронiю вiдносять або до трошв, або до стилютичних фiгур [18, с. 258]. Отже, ¡ротя (сарказм) як троп може складатися зi слова чи виразу, конрастованого загальним iронiчним контекстом.

Характеризуючи оповiдання Клiрика, М. Грушевський зазначае: «1рошя i пафос - се його сильнiшi сторони» [7, с. 188]. Фшсуемо функцiонування термiна ¡ротя в працях М. Грушевського ще й у словосполученнях: тонка ¡ротя, злобна ¡ротя, делiкатна ¡ротя: «Присвятити ж цю свою працю вш рiшив Могилi, мотивуючи це передуем таким цiкавим мiркуванням - мабуть, тшьки наïвним, хоч могло б бути прийнято за тонку i злобну iронiю...» [9, с. 115]; «До того прилучався дивоглядний, цшком безграмотний коментарiй - його абсурди з делiкатною iронieю витолкував потм в рецензiï на сю збiрку» [4, с. 184].

Фiксуемо паралельне вживання в формах чоловiчого i жшочого роду термiнiв парафраз i парафраза, якими М. Грушевський позначае стилютичш фшури. Вживаючи цi термши, учений розумiе не зовсiм ч^ко окреслену стилiстичну фiгуру, а й спошб передавання попереднього формозмiсту в його новi форми: «Часом нашi нiбито оригiнальнi писання являються переробкою, парафразом вiзантiйських або болгарських творiв, так що нелегко бувае потягнути границю мiж таким "оригiнальним писанням" i тими перекладеними творами, яю пiдпадають на нашiм

грунт рiзним переробкам, додаткам, штерпретащям (вставкам)» [2, с. 51]; «Щодо зверхньо1 форми, то ще Барсов справедливо звернув увагу, що мова слов'янського Девгенiя не раз доволi далеко вiдбiгаe вщ грецького оригiналу, так що, властиво, маемо доволi свобiдну парафразу грецького тексту, зроблену тд впливом украшських вошських оповiдань, ïx традицiйних ешчних оборотiв» [2, с. 204].

Висновки. Отже, термши для називання художшх тропiв активно вживаються в метамовi М. Грушевського. Цi лексеми характеризують засоби поетичного мовлення письменникiв того часу, а також розкривають багатство, посилюють i увиразнюють емоцiйне й оцшне забарвлення, вказують на номшантш ознаки авторського стилю. Послiдовне вживання вченим термшв на позначення художшх трошв сприяло ïx утвердженню в сучасному лiтературознавствi.

Список лiтератури

1. Грушевський Михайло. 1стор1я украïнськоï л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1993.

- Т. 1.

2. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько'1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1993.

- Т. 2.

3. Грушевський Михайло. 1стор1я украïнськоï л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1993.

- Т. 3.

4. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1994.

- Т. 4, книга 1.

5. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1994.

- Т. 4, книга 2.

6. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1995.

- Т. 5, книга 1.

7. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1995.

- Т. 5, книга 2.

8. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1996.

- Т. 6, книга 1.

9. Грушевський Михайло. 1стор1я украшсько1 л1тератури / Михайло Грушевський. - К.: Либщь, 1996.

- Т. 6, книга 2.

10. Грушевський Михайло. 1стор1я Украши / Михайло Грушевський. - К.: Осв1та, 1991. - 271 с.

11. Грушевський Михайло. 1стор1я Украши-Руси: В 11 томах, 12 книгах / [репринт. вид]. / Михайло Грушевський. - К.: Наук. думка, 1993. - Т. 3.

12. Жовтобрюх М. А. Мова украшсько1 преси (до середини 90-х роюв Х1Х ст.). / М. А. Жовтобрюх.

- К.: Вид-во Академп наук Украшсько1 РСР, 1963. - 415 с.

13. Л1тературознавчий словник-довщник / [редакц. колепя Р. Т. Гром'як та ш.]. - К.: Вид. центр «Академ1я», 1997. - 750 с.

14. Масликова О. С. Словник фшолопчно1 термшологи та номенклатури твор1в М. С. Грушевського / О. С. Масликова. - Омферополь, 2002. - 256 с.

15. Пшчук С. П. Словник л1тературознавчих термшв 1вана Франка / С. П. Пшчук, G. С. Регушевський. - К.: Наук. думка, 1966. - 271 с.

16. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / А. А. Потебня. - М., 1968. - Т. 3. - С. 64-66.

17. Современный словарь-справочник по литературе / [сост. и научн. ред. С. И. Кормилов].

- М.: Изд-во «Олимп», 1999. - 699 с.

18. Ткаченко А. О. Мистецтво слова (вступ до л1тературознавства) / А. О. Ткаченко. - К.: ВПЦ «Кшвський ушверситет, 2003. - 448 с.

Масликова О. С. Термины для обозначения художественных тропов в трудах М.С. Грушевского // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.143-147.

В статье анализируются филологические термины трудов М.С. Грушевского для обозначения видов художественных тропов, наводятся примеры функционирования в системе часто употребляемых терминосочетаний указанной тематической группы.

Ключевые слова: афоризм, гипербола, ирония, метафора, сравнение, эвфемизм, эпитет, троп.

Maslikova O. Terms to indicate artistic tropes in the writings of M.S. Grushevskogo

// Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.143-147.

The article deals with the philological terms within the works of M.S. Grushevsky for designating the kinds of literary tropes, the examples of their functioning are presented within the system of frequently used term combinations of indicated thematic group.

Key words: aphorism, hyperbola, irony, metaphor, comparison, euphemism, epithet, literary trope.

Поступила до редакцп 05.10.2011 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.