CC BY
25
Дзюбинська Х.А., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С.З. Гжицъкого
ТЕРМ1Н ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ТА МЕТОД С1ТКОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Дана стаття дослгджуе терм1н / його основт л1нгв1стичш характеристики. Розглядаютъся таю явища, як терм1нолог1чне поле / система, ствв1дношення терм1на з поняттям та значениям. Увага зосереджена на метод1 сткового моделювання, його практичному застосуванш.
Ключое1 слова: термт, система, значения, сткове моделювання, декомпозищя.
Термш е елементом термшосистеми. Термшолопя мае величезне значения для науки, оскшьки е И мовою. Термш, в свою чергу, елементом термшосистеми. Термшолопя не е замкнутою, вщокремленою системою, адже термшолопя р1зних сфер науки \ техшки та загальнол1тературна мова взаемодшть м1ж собою. Термшолопя формуеться пщ виливом позамовних фактор1в, л1тературно! мови та людсько! д1яльностг
Вона е динам1чною , оскшьки не сто!ть на одному мкщ, а розвиваеться з разом з наукою, з новими винаходами та взаемод1е з системами терммв шших сфер та галузей. Термш — основна одиниця термшологп, якому иритаманно 2 плани: план вираження та план змкту, тобто юнуе певне поняття, яке виражае значения (змкт). Для того, щоб визначати поняття термшу необхщна матер1альна оболонка, тобто сама форма. Оскшьки план змкту та вираження пов'язаш м1ж собою, то ми повинш дослщити системш зв'язки м1ж термшом та поняттям I зв'язки м1ж термшами у структур! термшологп. Термши входять в структуру та утворюють систему. "Структура - це склад I внутршня оргашзащя единого цшого, яке розглядаеться з боку його цшсносл. Система - сукупшсть взаемопов'язаних елемент1в, яю утворюють бшьш складну едшсть, що розглядаеться з боку елемент1в - И частин." (4, ст. 19). Система для термша е лшгвютичною впорядковашстю спещальних сл1в на р1вш плану вираження. Оскшьки термш е категор1ею мови, а поняття - мислення, то дефшщш 1х нероздшьно пов'язуе I описуе поняття за допомогою матер1ально! оболонки самого термша. (рис. 1)
На нашу думку, найголовшшою рисою термша е його дефш1тивна функщя, адже значения термша - це визначення поняття за допомогою дефшщп. Радянська дослщниця Т. Л. Канделак1 дала терм1ну наступне визначення "Термш - це слово або словосполучення, яке вимагае для встановлення свого значения у вщповщнш систем! понять дефшщп. "(2, ст. 7)
© Дзюбинська Х.А., 2012
179
Рис 1. Взаемод1я термша, поняття i дефшщп
Безперечно термши не е хаотично функцюнуюч1 лшгвктичш одинищ, вони мають ч1тку структуру та впорядковаш в систему. Таким чином, термши иевно! сфери науки чи техшки утворюють термшолопчш поля, yci елементи якого повинш мати спшьну ознаку, яку ми називаемо швар1антом. Тобто поля -це групи елемент1в, як1 мають спшьну ознаку i притягують до себе HOBi елементи з такою ж ознакою. Саме поняття "поле " вв1в Г. 1псен, який говорив про те що, слова кнують у вигляд1 системи, вони безпосередньо пов'язаш м1ж собою i утворюють певну структуру —"поле". Словесне поле ¿снуе у вигляд1 групи сл1в, яю за зм1стом ткно пов'язаш одне з одним, та за умови взаемно! залежност1, визначають значения одне одного. В людськш свщомост1 слова ¿снують не хаотично, вони пов'язаш та залежн1 одне вщ одного. Прикладом лексичного поля можуть бети синон1м1чн1 ряди (revenue - profit), антошм1чш (to buy - to sell), агентивш (manage - manager ). 3 вищесказаного випливае, що семантичн1 одиниц1 стввщносяться м1ж собою та вступають у р1зномаштш в1дносини i ц1 вщносини мають системний характер. Кожен термш у дан1й систем! мае cboi суттев1 ознаки, за допомогою яких протиставляеться ¿ншим.
Л. Сейферт охарактеризував поле як ¿сторичне, ц1л1сне, безперервне та присутне. Поле е елементом не лише мовно! структури, а й icTopii'. Члени поля безперервно взаемопов'язан1 м1ж собою. Поле вщтворюе реальний св1т без прогалин, що забезпечуе його ц1л1сн1сть. Присутн1сть можна пояснити тим, що кожне слово для нас е важливим та необхщним, i правильно зрозум1ти змкт ми можемо лише у контекстг Оск1льки поля не е закритими класами, а взаемод1ють, перетинаються, то елементи одного поля можуть потрапляти в rnmi, при цьому набувати нових характеристик.
Слова - термши вщр1зняються в1д звичайних сл1в тим, що належать до певного поля, яке може слугувати для них контекстом. Проте, за його межами термши не втрачають точност1 та однозначность "Семантичш поля е класами, що перетинаються, з будь-якого семантичного поля, через б1льш чи менш довгий ланцюжок опосередкованих ланок можна потрапити в будь-яке ¿нше поле" (1, с.251). У процес1 тако! взаемодИ значения терм1на може змшюватися, набуваючи нових властивостей.
Якщо говорити про терм1н, то е багато його визначень, багато вчених говорили та говорять про терм1н : Даниленко В.П., Левицький В.В., КандаковаН.1., Канделак1 Т.Л. Терм1н - це одиниця, яка мае означуване i означения, в1н входить до сфери певно! галуз1 чи професИ. Термш не е
180
¿зольованим , але його не можна Hi протиставляти, Hi упод1бнювати загальновживанш лексищ. 1снують таю термши, що вщносяться i до л1тературно1, i до побутово! лексики: hammer, gap, debt, agency , advice. Отже, термшолопя може включати в себе термши, яю вживаються як в професшнш, так i в повсякденнш сферах мовлення.
Термш - це знак , який сшввщноситься з об'ектом та поняттям. BiH належить до спещального шару лексики, ном1нуючи при цьому спещальш поняття.(рис. 2) Терм1н не особливе слово, а слово в особливш функцп.
Термш
Поняття Об'ект
Рис. 2. Стввщношення термша з об'ектом i поняттям
Термшу притаманш таю характеристики, як наявшсть дефшщп (визначення) та системшсть, а не хаотичшсть. Звщси випливае, що загальна лексика та терм1н в1др1зняються певними характеристиками, загальновживан1 слова орудують побутовими поняттями, а терм1н поняттями наукового мислення. На нашу думку, термш - це слово певно! галуз1, яке в1дноситься до певно! термшосистеми i вступае у в1дносини з ¿ншими елементами ц1е! системи. Иому притаманн1 наявн1сть поняття та дефшщп, яю роблять його однозначним.
Термшотворення - це ц1леспрямований процес , адже якщо з'являються HOBi предмета, то 1м необх1дно дати назву за допомогою або уже кнуючих pecypciB (присво1вши слову нове поняття), або цшеспрямовано утворюючи HOBi чи за допомогою запозичення з шших мов. Також можлива трастерм1нолог1зац1я, коли термш з одн1е! терм1носистеми переосмислюеться i переходить в ¿ншу.
Якщо ми дослщжуемо терм1н не як окрему мовну одиницю, то Ыткове моделювання дае можлив1сть бачити Bci значения слова i кожне окремо та встановити зв'язки м1ж ними. Для того, щоб створити таку модель нам потр1бно дефшщш термша i за допомогою не! ми можемо зробити анал1з за безпосередшми складниками. Для прикладу зробимо с1ткове моделювання для терм1ну income, який мае наступну деф1н1ц1ю (income - money that you earn from your job or that you receive from investment). li' можна розкласти на money that you earn from you job та receive from investments, яю e безпосередшми семантичними складниками. Кожш з цих двох складник1в можна ще розкласти на опосередкован1 складники.
181
Ршень О
Ршень 1
Р1вень 2
Money that you
Job Receiv Investme
Ршень 3
Money
Earn
Рис. 3. С1ткове моделювання для термша income
У результат! такого анал1зу ми д1знаемося, що термш income мштить 1) 2 безпосередш семантичш складники: money that you earn from you job та receive from investments. 2) 4 опосередковаш складники 2 р1вня: money that you earn , job, receive, investments та 2 опосередковаш складники 3 р1вня: money, earn.
У атковш модел1 семантичний складник - це лексема - носш складово! частини значения, тобто це той складник, який сам е лексичним значениям шшого слова чи словосполучення. Метод аткового моделювання дае можливкть анал1зувати процеси семантично! взаемоди термшологи.
При с1тковому моделюванн1 з'являеться таке явище, як декомпозиц1я безпосередн1х семантичних складник1в, тобто розкладання на pi3Hi складники , що показуе у термшах наявн1сть сп1льних семантичних складниюв. Таким чином, один терм1н може належати до терм1носистем р1зних галузей. Методика с1ткового моделювання дае можливкть досл1дити лексику з урахуванням структурних та системних властивостей.
Отже, термш - це елемент терм1носистеми, якому притаманна системн1сть та структурн1сть. Термшолопчне поле м1стить терм1ни, як1 зм!стовно пов'язан1 м1ж собою i також вступають в внутр1шньомовн1 стосунки. Термшосистеми мають системний характер, тобто е сукупн1стю елемент1в ц1лого м1ж якими ¿снуе зв'язок. Цей зв'язок i показуе И ц1л1сну структуру.
Таким чином, термш вступае у системш в1дносини з ¿ншими словами термшолопчно! системи, а метод Ыткового моделювання дозволяе виявити структуру та лексичне значения терм1на.
Л1тература
1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. - М. Наука, 1974. - 367 с.
2.Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. . - М. Наука, 1977. - 167 с.
182
3.Медникова G.M. Значение слова и методы его описания. - М. Высшая школа,1974. - 201 с.
4.Мельничук А.С. Понятие системы и структуры // ВЯ, 1970. - № 1 - С.
19-32.
Summary
This article investigates term and its main linguistic features. Such phenomena as term field and system and correlation between term, concept and meaning are shown. The method of net modeling and its practical application was paid attention to.
Key words: term, system, meaning, concept, net modeling, decomposition.
183
