Терапевтична ефективність бровермектину за аскарозу свиней та його вплив на імунологічну реактивність Текст научной статьи по специальности «Фундаментальная медицина»

УДК: 619:576.895.1

Тафшчук Р.1., к.в.н., Стибель В.В., д.в.н., професор, Секретарюк К.В., д.б.н., професор, Сварчевський О.А., к.в.н., доцент. Данко М.М., к.б.н., доцент © Лье1еський нацональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iмет С.З.Гжицького

ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ БРОВЕРМЕКТИНУ ЗА АСКАРОЗУ СВИНЕЙ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА 1МУНОЛОГ1ЧНУ РЕАКТИВН1СТЬ

Визначено ефектиетсть броеермектину за аскарозног теазп свиней, еиечено еплие препарату на iмунологiчну реактиетсть поросят.

Ключовi слова: свит, аскароз, броеермктин, iмунологiчна реактиетсть.

Вступ. На сьогодшшнш день для боротьби з кишковими нематодозами свиней запропоновано ряд препараив втизняного та зарубiжного виробництва, однак, в останш роки, зявляються численш повщомлення про значне зниження !х ефективност внаслщок набуття резистентностi окремих популяцш гельмiнтiв до застосованих антгельмштиюв. У звязку з цим, ми виршили перевiрити терапевтичну ефективнiсть препарату бровермектин, дшчою речовиною якого е продукт ферментаци гриба Streptomyces avermitilis, за аскарозу свиней.

На даний час багато дослщниюв зосереджують свою увагу на ключовш ролi iмуноглобулiну Е при алерги [1-3].

Алергiчнi реакци за гельмiнтозiв майже не вивченi. Вiдомо, що алергiя е обов'язковим компонентом патогенезу за гельмiнтозiв [4-6]. У виникненш алергiчниx реакцiй важливе значення мае дiя алергiчниx антитiл на кл^ини i тканини тварин [7].

Антгельмштш засоби виявляють свiй вплив на весь оргашзм, але вплив ix на його iмунологiчну реактивнiсть вивчений недостатньо. У зв'язку з цим, метою нашо! роботи було вивчення впливу бровермектину на показники iмунологiчноl реактивност оргашзму поросят.

Матер1али i методи. Дослiдження проводили у господарствi "Двiрцiв-ська" Сокальського району Львiвськоl областi. Антигельмiнтну ефективнiсть препарату апробовано на 40 спонтанно швазованих аскарисами поросятах 4-5-мiсячного вiку. Було сформовано 2 групи поросят по 20 голiв в кожнш. Поросятам першо! групи вводили бровермектин в дозi 1 мл на 33 кг маси пщшюрно, а поросята друго! групи були контрольними. Впродовж перших дшв пiсля дегельмштизаци проводили клмчний огляд тварин.

Наявнiсть яець гельмшив в пробах калу поросят визначали флотацiйним методом з насиченим розчином амiачноl селiтри. Пiдраxовували кiлькiсть яець гельмшив у 3-х краплях на предметному скш i визначали середне значення.

© Тафшчук Р.1., Стибель В.В., Секретарюк К.В., Сварчевський О.А., Данко М.М., 2009 318

Ефектившсть бровермектину за аскарозу свиней визначали шляхом розрахунку екстенсефективност за формулою:

П2 • К

ЕЕ = 100------------х 100,

П1 • К2

де: ЕЕ - екстенсефектившсть, в %;

П1 - екстенсшвазовашсть (Е1) дослщних тварин до дегельмштизаци;

П2 - Е1 дослщних тварин тсля дегельмштизаци;

К1 - Е1 контрольних тварин до дегельмштизаци пщдослщних тварин;

К2 - Е1 контрольних тварин пiсля дегельмштизаци пщдослщних тварин.

Для визначення ^Е нами був обраний пробiрковий метод, розроблений Желтвай i Чекотило, який полягае в застосуваннi анти-IgE-сироватки для визначення загального IgE в реакци зв'язування комплементу (РЗК) [8]. В дослщну i контрольну пробiрки вносили по 0,05 мл сироватки кровi з наступним внесенням у дослщну пробiрку 0,05 мл анти^муноглобулш Е сироватки в робочому розведенш i 0,15 мл фiзiологiчного розчину. В контрольну пробiрку до сироватки кровi додавали виключно 0,2 мл фiзiологiчного розчину. Пробiрки струшували i вмiщували в термостат на 1 годину за температури 37°С. Шсля цього до вмюту пробiрок доливали по 1,5 мл гемол^ично! системи, яка готуеться iз 3 % завису тричi вiдмитих баранячих еритроцитiв i гемол^ично! сироватки в 1/3 И титру. Пробiрки струшували i ставили в термостат ще на 30 хвилин. Поим пробiрки вмiщували в холодильну камеру на 2-3 хвилини. Облж штенсивност гемолiзу проводили на приладi ФЕК-56-М в кюветах емнiстю 1 мм при зеленому свггофшьтр^ Цифровий вщлж проводили по чорнiй шкалi правого барабана приладу. Цифрове вираження штенсивност гемолiзу отримували в умовних одиницях прилада контрольно! пробiрки i дослщно!. Титр антитiл визначали за формулою:

Х = А - В, де

Х - титр антитш в умовних одиницях;

А - стутнь гемолiзу в контрольнш пробiрцi;

В - ступiнь гемолiзу в дослiднiй пробiрцi.

Вмiст антитш до мжробних антигенiв, а саме: гемол^ичного стафiлококу, гемолiтичного стрептококу та пневмококу, згщно з даною методикою, визначали за рiзницею гемолiзу в контрольнш i дослiднiй пробiрках

[9].

Циркулюючi iмуннi комплекси визначали за методом К.А. Максимович i В.В.Желтвай, шляхом прециштаци в розчинi полiетиленглiколю з молекулярною масою 6000 [10].

Результати дослщження. При вивченнi гельмштозно! ситуаци на свинофермi встановлено, що 12,5% обстежених тварин ураженi аскарисами. Застосований нами бровермектин в умовах господарства виявив 100 %-ву екстенсефектившсть за аскарозу.

На початку дослщу маса пщдослщних тварин в контрольнш груш становила в середньому 38,5±0,6 кг, а в дослщнш грут - 37,6±0,5 кг при

319

середньодобовому прирост 227,0±8,0 г. Через мкяць тсля дегельмштизаци маса поросят в контрольнш грут становила 47,5±1,2 кг при середньодобовому прирост - 300,0±10,0 г, в дослщнш - 51,0±1,5 кг при середньодобовому приростi 440,0±15,6 г.

Таким чином, на пiдставi отриманих даних встановлено, що бровермектин в рекомендованш дозi 1 мл на 33 кг маси тша однократно забезпечуе досить високу антигельмштну ефективнiсть. Також вiдмiчалися бiльшi прирости поросят пiсля введення даного препарату порiвняно з контрольною групою.

До застосування препарату, а також на 3-у, 15-у добу тсля його введення, визначали показники, яю характеризують iмунологiчну реактивнiсть органiзму i рiвень циркулюючих iмунних комплексiв, iмуноглобулiну Е та вмiст антитiл до мжробних антигенiв - гемолiтичного стрептококу, гемол^ичного стафiлококу та пневмококу.

Стан гуморального iмунiтету у клiнiчно здорових поросят характеризувався показниками, вщображеними в таблиц 1.

Встановлений нами рiвень Ц1К у клiнiчно здорових поросят складав, в середньому, 105,5±9,2 од. опт. щшьносп. На третю добу тсля введення препарату рiвень П1К становив 141,0±19,0 од. опт. щiльностi, що на 36 % бiльше за показники контролю (Р<0,05).

На 15-у добу тсля введення препарату спостер^алась тенденщя до зниження рiвня П1К до 101,0±8,5 од. опт. щшьносп.

Таблиця 1

Р1вень циркулюючих iмунних комплексе (Ц1К), iмуноглобулiну Е (^Е) та

мiкробних антитш у поросят тсля введення бровермектину (п=5, М±т)

Вм1ст антитш (в од. опт.щшьн.) до

Ц1К гемоль гемоль

Групи тварин Доба (в од. опт. ¡ЯЕ (МО) пневмо- тичного тичного

щшьносп) коку стафшо-коку стрепто-коку

Дослщна 7-а 141,0±19,0 10,0±1,5 4,0±1,04 4,8±0,3 3,0±0,3

15-а 101,0±8,5 15,0±3,0 3,6±0,6 3,0±0,7 3,4±0,2

Контрольна 7-а 105,5±9,2 12,0±2,0 4,0±0,7 3,4±0,4 3,5±0,5

Визначення рiвня iмуноглобулiнiв класу Е проведено впродовж всього перюду спостереження за поросятами. Встановлено, що у поросят до введення препарата рiвень ¡яЕ становив в середньому 12,0±2,0 м.о. Пiсля введення препарату рiвень IgE iстотно не зазнав змш, порiвняно з контролем.

Дослщження вмкту антитiл до мiкробних антигешв - пневмококу, гемолiтичного стрептококу та гемолпичного стафiлококу показало незначну динамжу коливання рiвня мiкробних антитiл тсля введення препарату.

Висщвки. Бровермектин виявив 100 %^у екстенсефективнiсть за аскарозу свиней. Дослщженням впливу бровермектину на iмунологiчну реактивнiсть поросят встановлено, що в терапевтичних дозах препарат не впливае на показники iмунолоriчноl реактивност поросят. При введеннi

320

препарату вiдмiчаeться тенденщя до тдвищення piBra циркулюючих iMyHH^ комплексiв.

Л1тература

1. Апатенко В.М. Ветеринарна iмунологiя та iмунопатологiя. - К.: Урожай, 1994.- 128 с.

2. Yoshida T. Corvulation among specific IgE antibody, specific IgE antibody to IgE white and clinical symptoms // Ann. Paediatr.-1981.-V.27.-N4.

3. Benkov M. Ihe immunizing effect and dinamios of circulation antibodies offter treating pigs with antigens from Asoaris suum // Helminthologia, 1982. vol.19.N1. P. 47-48

4. Даугалиева Э.Х., Филиппов В.В. Иммунный статус и пути его коррекции при гельминтозах сельскохозяйственных животных. - М.: Агромиздат. 1991.-188 с.

5. Ершов В.С. Механизм действия реагиновых антител (IgE) при гельминтозной аллергии // Ветеринария, 1975,T.N1, C. 51-54

6. Шустова В.И. Определение общего и аллерген-специфического IgE радиоиммунным методом у больных аллергией // Лаб.дело-№2.- C.71-73.

7. Адо А.Д. Общая аллергология//М.:Медицина.-1970.-543 c.

8. Желтвай В.В., Чекотило В.М. Средство для определения иммуноглобулина Е.А.с. СССР № 72763, 1979.

9. Чекотило В.М., Желтвай В.В. Способ постановки РПК для выявления комплекса антиген-антитело. // Рац.пред. и изобретения в медицине.К.:Здоров'я.-1978, С. 144-145

10. Максимович К.А., Желтвай В.В. Определение циркулирующих иммунных комплексов при хронических заболеваниях органов дыхания. // Инф. письмо, вып. 3 по пробл. иммунологии и аллергии., 1985.- 3 с.

Summery

It has been determined that anthelmintic drug brovermectin do not cause the mutagenic action and causes the increase of the level of blood circulating immune complexes and immunoglobuline E. Brovarmectin are effectivity against parasites of suis. It proves the suggestion that investigated anthelmintic is safe for application.

Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2009

321