CC BY
83
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 332.1:330.341.1 Доц. О.Б. Жихор, канд. екон. наук - 1нститут
регюнальних до^джень НАН Украти, м. nbsis
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ШНОВАЩЙНО1 ПОЛ1ТИКИ РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В
Розкриваються особливостi формування шновацшно'1 полiтики розвитку peri-ошв у CBixni тeоpiй репонально" eкономiки.
Ключов1 слова: iнновацiйна полiтика, соцiально-eкономiчний розвиток, perioH.
Assoc. prof. O.B. Zhikhor - Institute of Regional Researches
of NAS of Ukraine, Lviv
Theoretical bases of forming of innovative policy of development of regions
The features of forming of innovative policy of development of regions open up in the light of theories of regional economy.
Keywords: innovative policy, socio-economic development, region.
Актуальшсть дослщження теоретичних основ формування шнова-цiйнoi полггики розвитку регюшв важко переоцшити, оскшьки науково обгрунтоване ix використання забезпечуватиме ефектившсть шновацшних шлях1в розвитку регюшв.
На сьогодш немае сумн1в1в у тому, що формування iннoвацiйнoi поль тики репонального розвитку мае базуватись на теор1ях peгioнальнoi економь ки, оскшьки вони дають уявлення про законом1рност1 сощально-економ1чно-го розвитку регюшв, процеси репонального вщтворення, змогу виробити за-поб1жш заходи для повторення деяких негативних економ1чних явищ, а та-кож можливють прогнозувати розвиток регюшв. Загалом основи теорш peri-oнальнoi економжи е штелектуальним науково обгрунтованим шструментом вироблення ефективних ршень та рекомендацш щодо розвитку регюшв, що вщповщають вимогам сучасность
Ключовими теор1ями регюнально" економжи, як ми пропонуемо зас-тосовувати при формуванш шновацшно" полггики розвитку регюшв, е:
1. Teopii спещал1заци регюнально" економши, зокрема теор1я пор1в-няльних переваг Д. Ржардо. Адже, регюни мають спец1ал1зуватися на вироб-нищш, яке вимагае менших пор1вняльних витрат, шж у шших регюнах. Особливо так витрати мають зменшуватися 1з застосуванням шновацшних шдход1в та управлшня виробництвом i розвитком територи, а також впрова-дженням шновацш.
2. Тeopii poзмiщeння господарсько" дГяльностГ:
а) тeopiя poзмiщeння сшьського господарства Й. Тюнена, суть яко" по-лягае у poзмiщeннi сшьськогосподарсько" дГяльност залежно вщ транспортних витрат, як мшмГзуються вiдстанню до мюта, яке виступае ринком збу-ту продукцп i постачальником промислових тoваpiв;
б) тeopiя poзмiщeння промисловост В. Лаундхарта (на poзмiщeння виробництва впливае транспортний фактор: мiнiмiзацiя транспортних витрат на доставку сировини, допомГжних матepiалiв i готових виро6Гв) i А. Вебера (oптимальнiсть poзмiщeння забезпечуеться мiнiмiзацiею загальних (сумар-
284
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2008, вип. 18.7
них) витрат виробництва й збуту з врахуванням впливу транспортних й тру-дових витрат, витрат на сировину й енергда, агломераци). На нашу думку, вигода вщ агломерацш полягатиме в тому, що вони вщшраватимуть роль ш-новацiйного (створення технопарюв, мережi бiзнес-iнкубаторiв i т.д.), ос-вiтнього центра, центра надання управлшських та консалтингових послуг. А також можливютю використання iнфраструктури на розмщення господарсь-ких структур, функцiонування яких шдсилюватиме розвиток регiону;
в) теорiя розмiщення населених пунктiв (центральних мют) В. Крис-таллера, яка передбачае ступiнчасту систему у регламентуваннi набору послуг й розмщення установ у населених пунктах, як мають сво! зони збуту i обслуговування. В силу того, що кожен населений пункт мае рiзнi функци i свiй радiус впливу, акценти при виробленш заходiв шновацшно! полгтики розвитку регiонiв необхiдно розставити на концентраци iнновацiй у поселен-нях вищого iерархiчного рiвня з подальшим !х поширенням у зони збуту i об-слуговування.
г) загальна теорiя розмiщення А. Льоша, описана в книзi "Просторова органiзацiя виробництва (1940 р.), зпдно з якою нерiвномiрнiсть в економiч-ному розвитку регюшв виникае через порушення стану рiвноваги, що настае за умов: мюце розташування кожно! фiрми мае максимальш переваги для ви-робникiв та споживачiв; фiрми розмiщуються так, що територiя використо-вуеться цiлком; юнуе рiвнiсть цiн та витрат; вс ринковi зони мають мшмаль-ний розмiр у виглядi шестикутника; кордони ринкових арен проходять за ль нiями байдужостi, що забезпечуе сталють наведено! рiвноваги [4].
На нашу думку, шновацшна полiтика розвитку регюшв повинна також формуватись з врахуванням основних теоретичних положень макроеко-номiчних теорш та шших теорiй регiоналiстики, зокрема:
• теорш регюнально! полггики;
• кумулятивних теорш регюнального економ1чного розвитку;
• теорш шновацш та шноващйного розвитку.
Зазначимо, що хоча шновацшна полгтика розвитку регюшв повинна мютити новi шдходи та механiзми розвитку, вона повинна як i будь-яка iнша регюнальна полiтика враховувати теоретичний арсенал теорш регюнально! полiтики. З.С. Варналiем було видшено i розглянуто найголовнiшi ще! регь онального розвитку у цих теорiях [4], що вiдповiдають стану сощально-еко-номiчного розвитку регiонiв Украши. Так, посткейнсiанська теорiя припускае державне регулювання мiжрегiональних розходжень. У и основi - стимулю-вання швестицш i припливу приватного капiталу в малорозвинеш регiони. З ринкових шструмент1в регюнально! полiтики використовуються субсиди, кредитш i податковi важелi.
Головною щеею неокласичного регiонального пiдходу е: вшьний нере-гульований ринок, який природним чином приводить до усунення нерiвностi мiж регiонами. А тому не потрiбно обмежувати стихiйну дiю ринкових сил.
Протилежною до наведених вище е теорiя незбалансованого розвитку, яка наголошуе на тому, що ринок без державного регулювання об'ективно збшьшуе регiональнi розходження в силу цикшчност i самооргашзаци рин-
5. 1нформацшш технологи галузi
285
Haцioнaльний л^тех^чний унiверситет yKpa'1'ни
кoвoгo мeхaнiзмy. Внacлiдoк цьoгo зaкpiплюeтьcя виcoкa poзвинeнicть oдних peгioнiв i cлaбкicть шших.
СУОТШЬШ тeopiï peгioнaлiзмy нapiжним кaмeнeм ввaжaють зiткнeння пoлiтичних зa фopмoю й eкoнoмiчних зa cyттю зaгaльнoнaцioнaльних i peri-oнaльних iнтepeciв. У paмкaх цих тeopiй ocoбливo poзглядaютьcя poзпoдiл pecypciв i пoлiтичнoï влaди мiж peгioнaми i цeнтpoм, co^amm poзбiжнocтi i кoнфлiкти [4, c. 32-34].
Peгioнaльних pиc нaбyвae й тeopiя життeвoгo циклу тoвapy. Аджe, вo-нa cпoлyчae cтaдiï poзвиткy тoвapy вiд йoгo нapoджeння дo зaнeпaдy i poзмi-щeння тoвapiв piзнoï зpiлocтi зa peгioнaми. У ram^cri цieï тeopiï peгioнaльнa шл^ит мae cпpияти пoявi нoвих пpoдyктiв, a тaкoж звiльняти eкoнoмiчнy CTpy^ypy вiд зacтapiлих тoвapiв.
Pинкoвa мoдeль peгioнaльнoï пoлiтики пocтiйнo yдocкoнaлювaлacь i нaбyвaлa нoвих iдeй тa p^. Автop poбoти [4, c. 32-34] нaвoдить ïï тpи мeтoдo-лoгiчнi пapaдигми:
• нeвiдклaднa дoпoмoгa кpизoвим peгioнaм (з шнця 1920-х дo 1940-х pp.);
• мiжpeгioнaльний пepepoзпoдiл eкoнoмiчнoгo зpocтaння з opi^m^i^ na збa-лaнcoвaний peгioнaльний poзвитoк, cтвopeння пoлюciв зpocтaння (y 19501970-х pp.);
• pecтpyктypизaцiя peгioнiв (з cepeдини 1970-х дo юнця 1980-х pp.), rn,o епи-paeтьcя na neoraacmm i тeхнoлoгiчнi тeopiï й opieнтoвaнa na мaкcимaльнe ви-кopиcтaння внyтpiшньoгo пoтeнцiaлy кoжнoгo peгioнy, пiдтpимкy мaлoгo i ce-peдньoгo бiзнecy.
Сьoгoднi нa ocнoвi cycпiльних тeopiй peгioнaльнoгo зpocтaння фop-мyeтьcя цш^м нoвa пapaдигмa peгioнaльнoï пoлiтики, в ocнoвy якoï пoклaдe-нo твepджeння пpo тe, щo peгioнaльний caмopoзвитoк мae здiйcнювaтиcь нa бaзi вpaхyвaння iнтepeciв peгioнiв. Пpи цьoмy, вiдпoвiдaльнicть зa poзвитoк peгioнiв пoклaдeнo та мicцeвi влaди. Сaмe цe виетутае тдфунтям cyчacнoï peгioнaльнoï пoлiтики Укpaïни.
Слiд зaзнaчити, щo пeвнy poль y нaшiй кpaïнi вiдiгpaють тeopiï toc-ткeйнciaнcькa i нeзбaлaнcoвaнoгo peгioнaльнoгo poзвиткy, cпpямoвaнi нa a^ тивну пiдтpимкy пpoблeмних peгioнiв i cтaнoвлeння мicцeвoгo caмoвpядyвaн-ня. Пpaктичнe вт^ння знaхoдять i дeякi тeхнoлoгiчнi тeopiï - cтвopeння тeх-нoпoлiciв i пoлiciв pocтy [4, c. 32-34].
Як бaчимo, мeхaнiзми peгioнaльнoï пoлiтики виpoбляютьcя нa ocнoвi зac-тocyвaння бaгaтьoх eкoнoмiчних тeopiй. Тoмy 1'х нeoбхiднo пoeднyвaти paцioнaль-нo для oтpимaння мaкcимaльнoгo eфeктy в poзвиткy peгioнiв зa кopoткий чac.
Цштеть кумулятивних тeopiй peгioнaльнoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy [1] для фopмyвaння iннoвaцiйнoï толпики poзвиткy peгioнiв пoлягae в тому, шр у них нa пepeднiй плaн виcтyпaють пpoцecи, пoчaтoк яких е yмoвoю для нacтyпнoгo poзвиткy, a 1'х кiнцeвий peзyльтaт пepeвaжae пoчaткoвий iмпyльc. Хoчa вci щ cили дiють в oднoмy ш^ямку, poзвитoк вiдбyвaeтьcя в тoмy aбo iншoмy нaпpямкy пpoцeciв, якi вecь чac пiддaютьcя впливу iмпyльciв, щo ви-никaють тo в oднoмy, тo в iншoмy мicцi. ^и цьoмy, нe вiдбyвaeтьcя виpiв-нювaння piвнiв eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв, a лишe зближeння мiж ними.
Пpeдcтaвникaми кумулятивних тeopiй peгioнaльнoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy е Г. Мюpдaль, А. Хpiшмaн (тeopiя мпpямoгo й звopoтнoгo зв'язку"),
286
Зб1рмик' нaукoвo-технiчних iipain»
Науковий вк'ник, 2008, вип. 18.7
Ф. Перру, Ж-Р. Будвiль, П. Потье, Х.Р. Ласуен (теорiя мполюсiв росту"), Дж.Фргдман (теорiя "центр-перифергя"), Х. Рiчардсон (модель сукупно! причинно! обумовленостг та теорiя мiських агломерацiй), Т. Хегерстранд, Х. Прш (модель "вулкан"), як обгрунтували положення про виникнення центргв росту й каналiв його поширення в просторовiй економiцi, утворення агломерацш i центральних мiсць, дифузгю нововведень, розвиток периферiйних територiй, постгйну вiддачу вiд масштабу, нерiвномiрний розвиток в умовах вшьно! конкуренции При цьому, у складi просторових чинникгв розвитку економiки, крiм спецiалiзацiï або територiального подiлу працi, транспортних витрат, мобгль-ностi чинникiв виробництва, центральних мгсць й чинникiв 1х виникнення, аг-ломерацiй виробництва й чинниюв ïx утворення, особливостей регiонiв, ними ще включалися iнновацiï та канали ïx поширення.
Наприклад, зпдно з теорiею центр-периферiя Т. Фргдмана особливо актуальним стае питання створення iнновацiйноï iнфраструктури в регiонаx. Адже, вгдповгдно до цiеï теорiï гснуе залежнiсть мiж центральними й перифе-рiйними територiями, а саме: розвиток перифери здiйснюеться через розвиток центра й вгд нього залежить. Варто не залишати поза увагою початкову нерiвномiрнiсть у розвитку центра i перифери, з я^ надходять ресурси. В силу такого стану речей периферiя стае недорозвиненою, залежною вiд кон'юнктури в центрi. Таку нерiвномiрнiсть можна згладити шляхом створення сприятливого шновацшного середовища.
Х. Прш у свгй моделi "вулкан" [5] наголошував на тому, що велика мгська агломерацiя з ïï розвиненою промисловiстю й потужною науковою базою мае найбiльш високий рiвень доxодiв на душу населення, що забезпе-чуеться перiодичними iмпульсами iнновацiйноï дiяльностi. При цьому, но-вовведення iз такого "полюса росту", подiбно до виверження i розтгкання ла-ви, поступово поширюються на перифергю, що супроводжуеться поступовим пгдвищенням рiвня добробуту вiдсталиx регiонiв.
Як зазначае Х. Прш, iмпульсам нововведень властива перюдичшсть, а тому вони рано чи пгзно загасають. Тобто шновацшний клiмат послаблюеться в силу ди негативних чинникiв, притаманних для мгських агломерацiй, внаслг-док чого з часом "вулкан загасае", а розвинений центр перетворюеться на деп-ресивний старопромисловий реггон. Водночас при завершеннг великих циклiв господарськоï кон'юнктури можуть виникати новi центри шновацш [3, с. 27].
Зазначимо, що кумулятивнг теорiï регiонального економiчного розвитку слгд враховувати при формуваннг iнновацiйного полiтики розвитку реп-ошв. Адже, вони враховують регiональнi чинники розмщення виробництва, пропонують для розвитку територгй впроваджувати шноваци та вирiвнювати мiжрегiональний розвиток шляхом дифузiï шновацш.
На нашу думку, формування iнновацiйноï полггики розвитку регюшв неодмгнно мае ще здгйснюватись з врахуванням загальних економгчних теорш, якг на реггональному ргвнг набувають специфгчних рис прояву, теоргй шновацшного розвитку та теоргй шновацш.
У наш час в еволюцп теори шновацш видгляють так етапи [2] :
Економгчнг вчення про iнновацiï доринковоï економгки. Характери-зуеться тим, що пгд гнновацгями розумгють форму привласнення речовини природи для задоволення людиною сво1х потреб. Саме в цей пергод вгдбу-
5. 1нформацшш технологи raiyîi
287
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ваеться зародження першо' теоретично" кoнцeпцii iннoвацiйниx процеЫв, яка знайшла свое вiдoбpажeння в системному вченш мepкантилiзму, зпдно з яким нов! вщносини (ринков!) вибрано як об'ект впровадження iннoвацiй.
ЕкономГчш вчення й eкoнoмiчна тeopiя шновацш нерегульованих рин-кових вгдносин. Формуються внаслщок виникнення й широкого розвитку шновацш у виглядГ саморегулювання ринку, лiбepалiзму, вшьно' кoнкуpeнцii. У цей час складаеться класична система знань, а економГчна теорГя шновацш представлена працями кращих представниюв цього перюду: А. СмГта (основоположник класично' полГтично' економи, яка увГбрала в себе рГзш Гдейт тради-ци й орГентована на ршення щеолопчних i наукових завдань. 1нновацшшсть шдходу проявляеться в едност теори обмГну (ринку) i теори виробництва (ба-гатства)), У. Петт (теорГя виробництва - джерело багатства не торпвля i обмш, а виробництво; розвиток виробництва - основа господарського благополуччя наци), Д. Ршардо (Где" про техшчний прогрес, про вплив полшшень у землероб-ствГ на ренту, про землезбершальш нововведення й шноваци i т.д.) тощо.
ЕкономГчш вчення шновацш перюду комушкативно]", сощально-орГентовано" економжи.
Пщсумовуючи все сказане вище, слщ наголосити на тому, що при формуванш шновацшно' политики розвитку регюшв та виборГ основних прь оритетГв ii реалГзаци необщно орГентуватися на зазначеш та шшГ економГчш доктрини та теори. Адже, вони в шдсумку забезпечуватимуть ефектившсть шновацшних шляхГв для розвитку регюшв та дадуть можливють "перескочи-ти" через численш етапи у процес репонального розвитку. А це по-своему е вщмшною рисою шновацшно' полГтики розвитку регюшв вгд шших peri-ональних полгтик.
Л1тература
1. Гаджиев Ю.А. Неоклассические и кумулятивные теории регионального экономического роста и развития. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.koet.syktsu.ru/vestnik/2008/2008-1/1/1.htm.
2. Гусарова В.Ю. Ретроспектива экономической теории инноваций. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.tisbi.ru/science/vestnik/2003/issue3/econom3.html.
3. Кузнецова О.В. Экономическое развитие регионов: теоретические и практические аспекты государственного регулирования. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 309 с.
4. Регюни УкраТни: проблеми та прюритети сощально-економ1чного розвитку: Монограф1я/ За ред. З.С. Варнал1я. - К.: Знання Укра'ни, 2005. - 498 с.
5. Giesch H. Aspects of Growth Structural Change and Employment - A. Schumpeterian Perspective// Weltwirtschinafitiches Archiv. - 1979, Band 115. Hen.
УДК 657.6:65.6.011.3 Ст. викл. Л.М. Пилипенко - НУ "nbeiecbrn полтехтка"
ПОБУДОВА СЛУЖБИ УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ АУДИТОРСЬКО1 Ф1РМИ
Розглянуто типи оргашзащйно' структури аудиторсько' ф1рми, суб'екти i р1вш управлшня ризиками в нш, а також мюце служби управлшня ризиками в загальнш структур! управлшня аудиторсько' ф1рми.
288
Зб1рмик' науково-техшчних праць
