CC BY
19
Обоснована необходимость активизации процесса формирования и реализации комплексной потребительской политики и обеспечения высокого правового уровня защиты интересов потребителей не только на государственном, но и на региональном уровне. Предложено проводить поиск путей усовершенствования государственной потребительской политики на основе принципа системности социально-экономической региональной политики.
Ключевые слова: интересы потребителей, защита прав потребителей, потребительская политика, региональные программы, региональный потребительский рынок, система технического регулирования.
Pisnyy B.M. State consumer policy of Ukraine: the regional dimension
The article substantiates the need to accelerate the process of development and implementation of a comprehensive consumer policy and to ensure a high level of protection of the legal interests of consumers, not only at national but also at regional level. It is proposed to search for ways to improve the state of consumer policy based on the principle of systematic socio-economic regional policy.
Keywords: consumer interests, consumer protection, consumer policy, regional programs, regional consumer market, Technical Regulations.
УДК330.[8+33] Доц. Л.С. Томашик, канд. екон. наук -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ВАР1АЦН ПОВЕД1НКИ СПОЖИВАЧ1В У КОНТЕКСТ ЦИКЛУ Д1ЛОВО1 АКТИВНОСТ1
Проаналiзовано теоретичш шдходи до пояснення змши споживання залежно вщ циклу дшово! активности Здшснено аналiз динамжи споживання з допомогою моделей Ф. Модшьяш i Манделла-Флемшга. Виявлено вплив обсяпв споживання на обсяги ВВП Украши за допомогою економетрично! модели
Ключовi слова: приватне споживання, споживчий попит, ВВП, цикл дшово! активности економiчний цикл, економiчна криза.
Вступ. Споживання е визначальною компонентою сукупних витрат на виробництво ВВП, а отже, i головним чинником, вiд якого залежать стан национально!' економiки, економiчнi пiднесення та спади. Динамiка доходов i спо-живчих витрат населения е ключовим соцiально-економiчним параметром, який безпосередньо пов'язаний iз макроекономiчижми змшами. Свiтова фiнансова криза 2008-2010 рр. призвела до iстотного зниження доходов населення, а вщпо-вiдно i споживання, що зумовило iстотне погiршеиия головних макроекономiч-них параметров держави. Усi наведенi твердження зумовлюють актуальнкть дослiджения та систематизацií теоретичних шдходш до пояснення змiни приватного споживання з огляду на циктчш змiни та кризовi спади, що дасть змо-гу бшьш чико розмежовувати тi чи iншi сфери впливу та формувати ефективнi ртення для економiчноí полiтики.
Мета дослщження. Систематизувати теоретичш концепцií щодо пояснення зв'язку приватного споживання та змши циклу дшово! активносп, а та-кож виявити цей зв'язок за допомогою економшо-математичних методов.
Виклад основного матерiалу. В сучаснiй економiчнiй науцi часто вико-ристовують таю поняття як "цикл дшово! активностГ, "економiчний цикл" та " дловий цикл". Насамперед з'ясуемо, чи щ питання тотожнi, чи все таки мiж ними е певш вiдмiнностi. Економiчний цикл у вузькому розумiииi - це рух ви-
робництва ввд однieí кризи до наступно!'. У широкому розумшш - це послвдов-шсть пiднесень i спадiв економiчноí активностi протягом кiлькох ротв, тобто це рух суспiльного виробництва ввд одного кризового явища до iншого, який постiйно повторюеться. За перюд вiд 1825 р. (першо! економiчноí кризи) до се-редини 90-х рр. XX ст. ввдбулися 22 цикли. Економiчний цикл складаеться з чо-тирьох фаз: 1) криза, 2) депрет, 3) пожвавлення, 4) пiднесення. Головною з них е криза, з'ясування причин ц виникнення значною мiрою розкривае головну причину циклiчностi економiки. Цикл дшово! активностi - це цикл, у якому пе-рiоди економiчного шднесення чергуються з перiодами зниження випуску про-дукцií та високим ршнем безробiття [3]. М. Бурда та Ч. Виплош зазначають, що кнування дiлових циклш е цiлком обгрунтованим. Ряд циклiв було вдентифжо-вано як перехвд вiд "товарних" циктв, що тривають один або два роки, до цик-лiв Кондратьева, що тривають приблизно пiвстолiття. Таю цикли науковщ роз-глядали "як кульмшацшш наслiдки збурень, таких, як хвилi вiдкриттiв, винят-ково добрi або поганi врожа!, нерацiональна ставка фiрм на товари, що користу-ються попитом, або навiть як результат змши споживчого попиту вдома i за кордоном. 1нфлящю розглядали як наслiдок швидкого зростання суми грошей i обiгу, насамперед внаслщок вiдкриття нових родовищ золота, а згодом не-обгрунтовано! емiсií центральними банками паперових грошей. Багато з цих по-яснень залишаються переконливими i сьогоднi" [2].
З часу першо!' економiчноí кризи представники рiзних напрямш i шкш полiтичноí економжи, а згодом економiчноí науки намагаються з'ясувати причини циклiчного характеру виробництва i насамперед кризових явищ та сформува-ти певний алгоритм заходав щодо 1х уникнення. Серед причини виникнення цих явищ видшяють поверхневi (циклiчнiсть пояснювалася появою плям на Сонцi тощо) i науков! Науковий пiдхiд започаткували представники класично!' школи полiтичноí економií. Зокрема, Д. Ржардо причиною криз вважав несправедли-вiсть у розподiлi багатства, а французький економiст Ж.-Б. Сей стверджував: "пропозищя породжуе власний попит, i кризи у всiй економiцi неможлиш. Вони можуть вiдбуватися лише в окремих регiонах або на окремих ринках товарiв". Цiеí думки не подшяв англiйський економiст Т. Мальтус [5]. Вш зазначав, що: "попит мае тенденцда постiйно вщставати вiд пропозицií, оск1льки робiтники на свою заробину плату купують лише частину продукцií, на iншу частину вини-кае попит власникiв катталу (на величину 1'х витрат), а частина, яка забезпечуе отримання прибутку, не знаходить свого призначення. Для ц реалiзацií потрiбнi так званi третi особи - землевласники, армiя, духовенство та iн. Якщо доходiв цих осiб недостатньо, може виникнути криза надвиробництва. Подiбноí думки дотримувався i швейцарський економiст С. де Скмонд^ але трет1ми особами вш називав дрiбних товаровиробник1в (селян, ремкнитв) кризи недоспоживання народних мас пояснював невiдповiднiстю мiж виробництвом i споживанням. Оск1льки криза багатоаспектна (криза надвиробництва, плапжна, фiнансова, ва-лютна тощо), то ц виникнення спричинене комплексом внутрiшнiх суперечнос-тей. Найглибиннiшою з них, на думку К. Маркса, е економiчна суперечшсть мiж сусшльним характером виробництва i приватною формою привласнення його
результапв. З часу виникнення капiталiстичного способу виробництва (початок XVI ст.) i виробництво, i привласнення мали приватний характер [5].
Для теоретичного представлення змши поведiнки споживачiв розгляне-мо двi моделi: модель життевого циклу за Ф. Модшьяш та макроекономiчнi наслщки припливу капiталу у моделi Манделла-Флемшга.
Споживання та заощадження за працездатний перюд життя на рис. 1 по-казанi на горизонтальнiй оа, тодi як споживчi витрати протягом перюду пере-бування на пенсп представленi на вертикальнiй осi. Модель передбачае юнуван-ня двох екстримiв: у точцi С увесь дохщ спожитий упродовж працездатного перюду життя, для пенсií нiчого не заощаджено; у точцi В увесь зароблений дохщ спрямований на заощадження, яке разом з накопиченим швестицшним доходом буде спожите протягом другого перюду життя. Бюджетне обмеження ВС - це уа варiанти вибору рiвнiв споживання та заощадження мiж цими двома крайно-щами. Бюджетне обмеження В1С - це один iз варiантiв вибору рiвнiв споживання i заощадження працездатного перiоду. Нахил бюджетного обмеження зале-жить вщ доходностi заощаджень [5].
В
Споживання на пеней
В,
Пенсшш ^ виплати
Споживання Пенсшш заощадження Рис. 1. Споживання та заощадження iндивiда в модЫ життевого циклу з двох перiодiв Ф. Модтьят [1, 2, 5]
Приватне споживання в Укра'М, зокрема перед кризою, ютотно збшьши-лось за рахунок приватних трансферов з-за кордону, або як 'х ще називають -м^рацшний капiтал. Тому, на наш погляд, доцшьно розглянути розширену модель Манделла-Флемшга щодо впливу припливу катталу на макроекономiчну ситуацто в кра'М, що демонструе вiдповiднi змши та наслщки тако' ситуацп (рис. 2). Приплив капiталу (^у) попршуе сальдо платiжного балансу (ВР0®ВР1). Унаслщок монетизацп припливу капiталу ft виникае тенденцш до збтьшення пропозицп грошово'' маси (ЬМ0®ЬМ1), зниження вщсотково'* ставки та збшьшення доходу (т. В). Дефщит бюджету стимулюе попит та змшюе рiвновагу на ринку товарiв i послуг (180®1Б1). Це тдвишуе вiдсоткову ставку, а вщповщно - пожвавлюе приплив капiталу i додатково збтьшуе грошову масу (ЬМ1®ЬМ2). Якщо прийняти гнучкiсть обмiнного курсу, тд час переходу з т. В у т. С виникае тенденщя до тдвищення е!. Тобто збiльшення дефiциту бюджету стае чинником змщнення грошово'' одиницi [9].
Споживання та заощадження протягом .працездатного \ перюду
Lj LM,/ ,ILMU BP,
\ / J^F / v^BP,
[ц/
xri \is,
/AS0 >/Asl
К \ /L
^XAD,
Y, Y
Рис. 2. MaKpoeKOHOMi4Hi наслХдки припливу катталу (грошова стабтьтсть) у Moöeni Манделла-Флемтга [9]
Збшьшення сукупного попиту в поеднанш з полiпшенням сальдо пла-тiжного балансу пожвавлюе дохiд (Y0®Y1). Потенцiйно стимулювання попиту е шфляцшним (AD0®AD1), але збшьшення сукупно'1 пропозицп (AS0®AS1) по-переджуе можливе пiдвищення цiн (т. Е). шструментальним чинником сукупно'1 пропозицií стають збiльшення реально'1 грошово'1 маси i можливе пiдвищення RER. Зазначене тдвищення е бiльш промовистим, якщо центральний банк дае змогу деяке змщнення грошово'1 одиницi. Варто зауважити, що пiдвищення RER та збiльшення доходу попршують сальдо поточного рахунку [9, с. 442].
Для передбачення поворотних пунктiв економiчного циклу в багатьох кра'нах використовують випереджувальнi iндикатори [6, 8]. Для прикладу, у США економюти оргашзацп The Conference Board обчислюють складений ви-переджувальний економiчний iндекс (LEI), що формуеться з десяти окремих показникiв (середня тривалють робочого тижня, новi замовлення, очшування споживачiв, дозволи на будiвництво, цши акцiй, пропозицiя грошей та ш.). Па-дiння LEI на 2 % (у рiчному вимiрi), яке супроводжуеться зниженням значень бiльшостi з його десяти компоненлв, свiдчить про наближення економiчного спаду в кра'М. Цей iндикатор зазнав критики через те, що передбачив дещо бтьше економiчних спадiв, нiж 1х було насправдi (iмовiрно через те, що мю-тить фондовий iндекс), а також за те, що не вщображае дтово!* активностi у сферi послуг.
У Захвдшй бврош Свропейська комiсiя перiодично публжуе складений якiсний показник, що мае назву 1ндекс економiчних очiкувань. Цей iндикатор вiдображае оцiнку мiркувань та очжувань економiчних суб'ектiв щодо тих чи шших аспектiв економiчноí активносп в рiзних секторах економiки (обробна промисловкть, роздрiбна торгiвля, буд1вництво), а також настро'в споживачiв. Такi опитування дають змогу порiвняти змiну далово! активностi в рiзних кра-'нах еС [6; 8].
Кра'ни европейського Союзу також самостiйно будують рiзноманiтнi складенi iндикатори дшово! активностi для свое'' нащонально! економiки та ш-ших кра'н. Так, скаж1мо, у Шмеччиш обчислюють 1ндекс економiчних очжу-вань ZEW на основi результапв опитування близько 350 фiнансових експерпв. Водночас, iндекс дiлового кл1мату, який публшуе органiзацiя СЕ81йоОгоир у Мюнхеш, розраховують на основi щомiсячних опитувань 7000 фiрм обробно! промисловостi, будавництва, а також оптово! i роздабно! торгiвлi. Ця оргашза-щя розраховуе також iншi iндикатори, що вщображають стан господарсько! кон'юнктури в сферi послуг та сферi зайнятостi, а також шдекси економiчного кл1мату для зони евро та свггово! економши. Звiсно, якiснi iндикатори е дуже суб'ективними показниками. Проте вони, зазвичай, тiсно корелюють зi статис-тичними показниками дшових цикл1в i тому можуть використовуватися для ко-роткотермшового прогнозування коливань далово! активностi [6, 8].
Отже, приватне споживання - це чинник не лише зростання та напов-нення ВВП, але й довготермiнового економiчного зростання. На динамжу приватного споживання впливае безлiч факторiв, зокрема очiкування домогоспо-дарств щодо динамiки цiн i кiлькостi товар1в на ринку, очшування домогоспо-дарств щодо змiн у поточному доходi та загальному фшансовому становищi у майбутньому, вiдсотковi ставки, податковi ставки, розвиток системи державного сощального забезпечення, розвиток ринтв капiталу, демографiчнi чинники та ш. Динамiка приватного споживання визначае також структуру зовшшньо! торгiвлi, р1вень доходу держави та впливае на показники плапжного балансу, що безумовно вказуе на необхiднiсть тестування гiпотези щодо впливу приватного споживання на згадаш показники.
Споживання е найбшьш iстотним компонентом валового внутрiшнього продукту. У рiзних кра'нах частка споживання у ВВП змшюеться в межах 6070 %, що зумовлюе важливкть для економiки прийняття ртення щодо споживання. Аби дослщити кiлькiснi параметри впливу приватного споживання на показники плапжного балансу i доходу Украши, ми розробили низку багато-факторних регресiйних моделей, зпдно з такою статистичною моделлю (р1в-няння 1):
У = а0 + Ьа1 + са2 + da3 + еа4. (1)
Для емпiричного дослщження використано рiчнi данi, а вибiрка становила 11 рошв1. Регресшш моделi побудованi за допомогою шструментарда макроеко-
1 Данi було зiбрано з офщшних сайтв Державного комггету статистики, Нацiонального банку Украши та Мiжнародного валютного фонду. Для зручносп розрахункiв усi данi було про логарифмовано та очищено вщ сезонносгi, динамка поточного рахунку та торговельного балансу подана у виглядi % вщ ВВП. Залежними
ношчного моделювання (Eviews 7.0) методом найменших квадратк. Перша модель (ркняння 2) описуе вплив приватного споживання на поточний рахунок платежного балансу. Ввдповвдно, у pазi зростання сукупного споживання на 1 % поточний рахунок покращиться на 1,6 %, статистична значущiсть цього результату - 5 %. Модель е адекватною про що сввдчать показники DW = 2,38, AR2 = 0,61.
CA = 11,073 -1,66 х CONS(-V) - 21,49 х SCONS(-S) - 0,37 х CA-1)
(2,7123) (-3,774) хх (-2,519) ххх (-1,3519) (2)
Наступна модель (piвняння 3) описуе вплив приватного споживання на дохвд. Отже, зростання споживання стимулюватиме зростання доходу на 3,24 % (коефщкнт е значущим на piвнi 5 %). Модель е достовipна (DW = 2,04, AR2 = 0,86).
INCOME =-26,074 + 3,248 х CONS(-1) + 2,402 х SCONS(-3) - 0,501 х INCOME(-3)
(-0,336) (3,6887) ххх (0,1407) (-0,9271) (3)
Пеpевipимо теоретичну конструкцию щодо впливу споживання на ВВП. Ввдповвдно до наших розрахункк, зростання споживання стимулюватиме зростання ВВП на 1,06 % (коефщент е значущим на piвнi 5 %). Модель та ii резуль-тати е достовipними (DW = 1,69, AR2 = 0,98).
GPD = 12,219 +1,068 хCONS - 3,246 хSCONS(-3) - 0,141 хGPD(-1)
( , ( 1) (4)
(1,3818) (2,6687) хх (-1,7482) (-0,3710)
Отже, споживання е чинником економiчного зростання та забезпечення розвитку соцiально-економiчного середовища. Кpизовi змiни у системi господа-рювання вплинули на динамiку споживання негативно, зокрема через скорочен-ня витрат на предмети pозкошi, послуги та продукти харчування. У зв'язку зi зменшенням доходк населення та попршенням економiчноl ситуацц в краЫ ввдбулось звуження споживчого кошика населення, що негативно вплинуло на показники плапжного балансу Украши, зокрема зовнiшньотоpговельнi опера-цц. Економетpичнi дослiдження та тестування виявили зв'язок мiж обраними показниками, а також було визначено кшьккш параметри впливу приватного споживання на поточний рахунок, дохвд та ВВП.
Висновки. Приватне споживання - це чинник не лише зростання та на-повнення ВВП, але й довготермшового економiчного зростання. На динамку приватного споживання впливае безлiч факторк, зокрема очiкування домогос-подарств щодо динамки щн i кiлькостi товарк на ринку, очiкування домогос-подарств щодо змш у поточному дохода та загальному фiнансовому становищi у майбутньому, вiдсотковi ставки, податковi ставки, розвиток системи державного сощального забезпечення, розвиток ринкк капiталу, демогpафiчнi чинни-ки та iн. Динамка приватного споживання визначае також структуру зов-шшньо!' тоpгiвлi, р1вень доходу держави та впливае на показники плапжного балансу, що безумовно вказуе на необхiднiсть тестування гшотези щодо впливу приватного споживання на згадаш показники. Зростання споживання е необхвд-
змшними е поточний рахунок (CA), дохщ (INCOME) i ВВП (GDP). Незалежними змгнними е споживч1 витрати в середньому за мгсяць на одне домогосподарство (CONS) та сукупш споживч1 витрати (SCONS).
ним елементом для виршнювання плапжного балансу, зокрема торговельного для збшьшення доходу держави та нарощення виробничих потужностей. Зни-ження споживання шд час розвитку кризових явищ е наслщком негативних очь кувань населения щодо майбутнього, тому для збшьшення споживання, насам-перед, необхщно в1дновити економ1чн1 процеси шсля кризи i забезпечити ста-бшьшсть економiчноí та полiтичноí системи.
Лггература
1. Базшнська О.Я. Макроекономжа : навч. поибн. / О.Я. Базшнська. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2005. - 442 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://library.if.ua.
2. Бурда М. Макроекономжа: Свропейський контекст : пер. з англ. / М. Бурда, Ч. Виплош. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 682 с.
3. Генеза ринково! економжи: термши, поняття, персонали / В.С. 1фтемчук, В.А. Григорьев, М.1. Манилiч, Г.Д. Шутак / за наук. ред. Г.1. Башнянина i В.С. 1фтемчука. - К. : Вид-во "Магнолiя плюс", 2004. - 688 с.
4. Жалшо Я. Украшська економжа: внутрiшнi суперечностi на фон1 свпово! финансово! кризи / Я. Жалшо, Я. Белшська. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua.
5. Дорнбуш Р. Макроекономжа : пер. з англ. В. Муаенко та В. Оваенко / Р. Дорнбуш, С. Фшер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 370 с.
6. Пирч М.1. Випереджувальнi шдикатори дшово! активностi / М.1. Пирч. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.confcontact.com/2012_09_21/1_pirch.htm.
7. Сколотняний Ю. Антикризовi стратеги для Украши: державш фiнанси, заощадження, гн-вестици / Ю. Сколотняний, О. Дубинський // Дзеркало тижня. - 2010. - № 9 (789). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/2000/2020/68726.
8. Фомшина В.М. Споживання i заощадження в економiчному розвитку Украши : моног-рафiя / В.М. Фомшина. - Херсон : Вид-во "ОлдГ-плюс", 2012. - 444 с.
9. Шевчук В.О. МГжшродщ економжа: теорш i практика / В.О. Шевчук. - Вид. 2-ге, [пере-роб. та доп.]. - Львгв : Вид-во "Каменяр", 2003. - 719 с.
Томашик Л. С. Теоретические аспекты вариации поведения потребителей в контексте цикла деловой активности
Проанализированы теоретические подходы к объяснению изменения потребления в зависимости от цикла деловой активности. Осуществлен анализ динамики потребления с помощью моделей Ф. Модильяни и Манделла-Флеминга. Выявлено влияние объемов потребления на объемы ВВП Украины с помощью эконометрической модели.
Ключевые слова: частное потребление, потребительский спрос, ВВП, цикл деловой активности, экономический цикл, экономический кризис.
Tomashyk L.S. Theoretical aspects of variation of consumer behavior in the context of the business cycle
In the article author analyzes theoretical approaches to explaining consumption changes depending on the business cycle. Also the author analyzes the dynamics of consumption patterns by F. Modigliani and Mundell-Fleming. The article contains an econometric model about the influence of consumption on GDP volumes in Ukraine.
Keywords: private consumption, consumer demand, GDP business cycle, economic cycle, economic crisis.
