CC BY
57
Необхщно зауважити, що процес створення вщособлених пiдроздiлiв на базi дрiбнороздрiбноl мереж^ магазинiв, буфетiв, 1далень, невеликих ви-робництв набувае широких масштабiв. На початку 1999 року функщонувало 905 таких тдроздшв, а станом на 1 шчня 2004 вже 2738.
Як правило, економiчна самостiйнiсть i юридичний статус дадуть змо-гу активiзувати дiяльнiсть господарських одиниць, адаптувати 1х до ринко-вих умов. Другий напрям пов'язаний з ускладненням органiзацiйних форм -створенням господарських асощацш, корпорацiй, акцiонерних i господарських товариств.
Таким чином, основою для формування складних господарських форм можуть служити спшьш кооперативы шдприемства. Саме на 1х базi шляхом збшьшення статутного фонду можна створити акщонерш товариства i това-риства з обмеженою вiдповiдальнiстю.
Третiй напрям переслщуе мету розширення i активiзацil участi тд-приемств споживчо! кооперацп у спiльних пiдприемствах iз закордонним ка-пiталом, вiдкритих акцiонерних товариствах, консорщумах i iн.
УДК 331.1 Л.Й. Созанський1 - nwiecbm фЫЫ Свропейського умверситету ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СУТНОСТ1 КАП1ТАЛУ
п1дприемств
Розглянуто дискусшш аспекти cyTHOCTi капiталу пiдприeмств. Трактування BiT-чизняних i зарyбiжних науковщв щодо трактування термiнy " каттал". Запропонова-но власне визначення ще'1 економiчноi категорп.
L. Y. Sozansky - Lviv Department of the European University
Theoretical aspects of essence of the capital of the enterprises
Clause is devoted to problem aspects of an essence of the capital of the enterprises. It is considered sights of domestic and foreign scientists concerning concept "capital". Presented own sight at understanding of an essence of this economic category.
Вступ. Шдприемствам i оргашзащям з р1зною формою власност i ор-гашзацшною структурою для ефективного функцюнування господарсь^' дь яльност необхщно володгги, i вм1ти доцшьно використовувати каштал. Саме тому необхщно доcлiдити змicт, характеристику та особливост щс' категорii.
Вiдноcно cyтi економiчноi категорii "каштал" долi (капiтал) у втиз-няних i зарyбiжних науковщв ведуться дискуси. Вченi - економюти, розгля-даючи cyтнicть капiталy, намагаються сформувати власне визначення цього термшу i таким чином спричиняють появу рiзних течiй, позицiй розyмiння дано!' категорii.
Дане питання розглядалось у працях вггчизняних наyковцiв I. Бланка, Ю. Воробйова, I. Зятковського, Г. Клрейцева, О. Мертенса, В. Селезньова, Т. Момот та ш., а також зарyбiжних А. Бабича, I. Балабанова, В. Белолшецько-го, Л. Берстайна, З. Бод^ Ю. Бр^хема, Дж. К. Ван Хорна, Л. Гапенсью, В. Гру-
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Ол1ярник, канд. екон. наук - кафедра фшанав, Льв1вська КА
зинова, В. Ковальова, в. Короткова, Р.К. Мертона, С. Мо!сеева, Н. Уолла, Е. Хел-ферта, К. Ховарда, Р.Н. Холта та ш.
Аналiз наукових джерел засвщчив, що на сьогодш у вiтчизняних i за-рубiжних економiстiв - науковцiв ще не сформувався единий шдхщ щодо трактування термшу капiтал. Причинами цього е складшсть i багатограннiсть само! категорп капiтал, а, вiдповiдно, й неузгоджешсть у поглядах щодо само! 11 сутностi.
Постановка завдання, мета статть Метою даного дослiдження е спроба визначення сутност капiталу та роз'яснення наявних тверджень на-уковщв, котрi стосуються цього питання, визначити власну позищю щодо сутностi категори капiтал Для визначення сутностi кашталу необхiдно роз-глянути теоретичнi погляди рiзних науковцiв, видiлити основнi шдходи та пояснити 1х походження.
Результати. Економiчна категорiя каштал формувалась у процесi ево-люци економiчних та фiнансових наук.
З ютори економiчно! думки вiдомо, що в науковий об^ термiн каштал був введений ще Аристотелем, який зробив першу спробу теоретичного ос-мислення цього поняття. У докласичних економiчних теорiях капiтал розгля-дався з рiзних позицiй. При цьому основою його формування вважалися або торпвля з позитивним балансом, або хлiборобство.
Класики економiчно! теори та !хш послiдовники недостатню увагу придшяли грошовому капiталу, що було спричинено об'ективними економiч-ними умовами розвитку сустльства на той час.
Сучасному стану сустльних вiдносин бiльше вщповщають погляди Й. Шумпетера, який чггко визначив капiтал, як суму грошових коштiв: "Таким чином, ми визначаемо каштал як суму грошей й шших платiжних засо-бiв, якi в будь-який момент часу можуть бути запропоноваш в користування шдприемця " [11]. Отже, вш пiдкреслюе важливе значення коштiв у каштал^ як зручний засiб вщображення цього процесу. Будь-який економiчний процес тюно пов'язаний з фiнансовими ресурсами i повинен вiдображатися в документах, характеристику як формування джерел фшансування кашталу, так i !хне використання. За твердженням 1.В. Зятковського: "... кашталом вва-жаеться вкладення в активи, як перебувають у розпорядженш пiдприемства (товариства) i достатш для виконання господарсько! та фшансово! дiяльностi й отримання прибуткiв" [4]. Виходячи з наведених визначень сутност кашталу випливае те, що на даний час у економю^в науковщв немае едино! думки стосовно сутност кашталу. У сучасних працях, в яких дослщжуються проб-леми сутност й використання капiталу, пропонуються двi точки зору: 1) каштал як сума грошових та шших пла^жних кош^в для забезпечення засобiв виробництва; 2) капiтал - як "предметна" форма.
До прихильниюв "грошово!" характеристики капiталу можна вщнести ряд укра!нських вчених. I. Бланка, Ю. Воробйова, З. Дрогомирецьку, I. Зятковського, О. Мертенса, В. Селезньова, Г. Юрейцева та ш. До прихильниюв "предметно!" сутност кашталу можна вщнести вчених К. Ховарда i в. Корот-
кова, KOTpi визначають його як: "... Bei засоби працi, а також будинки i спо-руди, яю використовуються в процесi виробництва продукци" [10].
Необхiдно вiдзначити, що в радянський перюд капiтал у будь-яюй його формi не був об'ектом дослiдження i лише з початком ринково! тран-сформацiï економiки почалося формування наукового розумiння економiчноï природи фшансового капiталу шдприемства. При цьому бшьшють сучасних економiстiв-фiнансистiв розглядають "каштал", "фшансовий капiтал" як си-ношм фiнансових ресурсiв. Це характерно як для вчених Украши, так i для фахiвцiв з iнших краш СНД.
Так, В.Г. Белолшецький визначае капiтал як "... частину фшансових ресурсiв, задiяних фiрмою в обшу, i доходи, що вони приносять, вщ цього обiгу. У цьому розумшш капiтал виступае як перетворена форма фшансових ресуршв" [3]. С.В. Моюеев i В.1. Терьохiн вважають, що фiнансовий капiтал -це фiнансовi кошти пiдприемства, вiдбитi в пасивi його бухгалтерського балансу. При цьому фшансовий каштал шдроздшяеться на власний, тобто сформований за рахунок власних джерел фшансових ресуршв, i позичковий, формування якого здшснюеться за рахунок позичкових фшансових джерел [9]. Деяю економюти - Н.А. Русак i В.А. Русак зазначають, що каштал "... це кошти, вкладеш в суб'ект господарювання для початку або проходження господаре^ дiяльностi з метою одержання прибутку (доходу)" [7].
На думку 1.Т. Балабанова: "Каштал - це частина фшансових ресурЫв. Каштал - це грош^ пущеш в общ i доходи, що вони приносять вщ цього обь гу" [1]. В.В. Селезньов пропонуе таке визначення кашталу: "Фiнансовi ресур-си, що використовуються на розвиток виробничого процесу (кушвля сирови-ни, товарiв та шших предме^в працi, робочоï сили, шших елеменлв виробництва), е каштал у його грошовш форм^' [6]. I.A. Бланк, розглядаючи кат-тал iз позицiï фiнансового менеджменту формулюе його визначення таким чином: "Каштал шдприемства характеризуе загальну вартють коштiв у гро-шовiй, матерiальнiй i нематерiальнiй формах, iнвестованих у формування його активiв" [2].
Iншi дослiдники - А.М. Ковальова, М.Г. Лапуста, Л.Г. Скамай розглядають фшансовий каштал як сукупшсть власних позичкових i залучених фь нансових ресуршв, котрi використовуються для фшансування активiв iз метою одержання прибутку. "Частина фшансових ресурЫв, задiяних фiрмою в обiг, i доходи, що вони приносять вщ цього обшу, мають назву капiтал, що виступае як перетворена форма фшансових ресурЫв. 1ншими словами, каш-тал - це значна частина фшансових ресурЫв, яка авансуеться та швестуеться у виробництво з метою одержання прибутку" [5].
Отже, бшьшють науковщв розглядають власне грошову форму кашталу. При цьому, у прихильниюв та^ позицп вiдомi рiзнi думки стосовно складу та сутност грошового, фiнансового капiталу. Першi - кашталом вважають частину фшансових ресурЫв, вкладених в господарський процес; дру-гi - добавляють до попереднього ще й отриманий прибуток; трет - шд каш-талом розумiють власнi i позиченi фiнансовi ресурси, котрi вкладають у гос-
подарський процес з метою отримання прибутку; четверо -добавляють до попереднього ще й залучеш кошти.
На основi проведеного теоретичного дослщження сутностi капiталу видшимо основнi думки та позицп науковщв стосовно даного питання (рис. 1).
Рис. 1. Теоретичний аналiз сутност1 катталу
На наш погляд наявшсть рiзних пiдходiв щодо сутi катталу спричи-нено складнiстю i багатограншстю дано! категори, еволюцiею економiчних систем, об'ективними змiнами в економiцi краши i свiту, рiзними позицiями, де розглядають це питання.
При дослщженш сутностi поняття мкапiталм мфiнансовий каштал шдприемства" доцшьно вивчити точку зору з цього питання захщних економю-оскiльки вони не перебували пiд впливом суворо визначеного трактування цього поняття, що юнувало в колишньому СРСР.
У захщнш фiнансово-економiчнiй лiтературi розумiння, що фшансо-вий капiтал пiдприемства е сукупшстю фiнансових коштiв, склалося досить давно i використовуеться не тiльки в теорп, а й у практичнш дiяльностi фiрм. Зокрема, таке розумшня фiнансового капiталу можна знайти в роботах С. Фь шера, Р. Дорнбуша, Р. Шмалензi, Б. Мшца, М. Шварца, Дж. Робшсона й ш-ших. Наприклад, С. Фшер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензi у свош роботi "Еконо-мжа" розглядають фiнансовий капiтал як фiнансовi кошти, що 1х вкладають власники шдприемства, акщонери в розвиток суб'екта господарювання [8].
При цьому автори розрiзняють власний i позиковий фшансовий каштали як складовi сукупного фiнансового капiталу пiдприемства.
Прихильшсть захiдних науковцiв до фiнансового боку кашталу можна пояснити й тим, що в ринковш економщ переливання кашталу мiж галузями економiки вщбуваеться на добре розвиненому фондовому ринку. На такому фондовому ринку, з використанням рiзних фшансових шструменлв ^зних видiв цiнних паперiв) тимчасово вшьт кошти знаходять свое призначення, тобто перетворюються у каштал, що формуеться шдприемствами i викорис-товуеться на освоення, поповнення обшових i необшових активiв. Отже, якщо кошти вкладаються у пiдприемницькi структури шляхом купiвлi - продажу цiнних паперiв, то зрозумшо чому вiдстоюють грошову форму кашталу.
У крашах з перехщною економiкою, зокрема в Украïнi, у зв'язку з ба-гатьма зовшшшми i внутрiшнiми економiко-полiтичними чинниками фондо-вий ринок або слаборозвинений, тобто такий, що знаходиться на стади роз-витку, або функцiонуе у неоргашзованш формi, тобто операцiï на ньому вщ-буваються не за чинним законодавством, а за домовленостями кшькох учас-никiв цього ринку. У такш ситуацiï вкладення тимчасово вшьних коштiв у пiдприемницькi структури вщбуваеться шляхом приватизацiйних процесiв або безпосереднього спрямування у необiговi та обiговi активи. Вiдповiдно у такш ситуаци простежуеться матерiальна (грошова) форма кашталу.
Висновки. У зв'язку з тим, що Украша у своему економiчному i соць альному спрямуванш прямуе до ринковоï економiки, одним з елемент1в якоï е розвинений фондовий ринок, на нашу думку, необхщно дотримуватись гро-шовоï форми кашталу.
На основi пiдходiв, що вiдомi в економiчнiй лiтературi, та характеризуют капiтал пiдприемства, ми пропонуемо таке визначення кашталу: каштал це грошова форма, створена за рахунок рiзних джерел фшансових ресурЫв, зокрема власних, позичених залучених та коштв е на фондовому ринку, котрi вкладено в господарський процес з метою отримання прибутку.
Як на сьогодш, так i в майбутньому, питання сутност економiчноï ка-тегорiï капiтал потребуе подальшого глибоко вивчення, дослiдження оскшь-ки його вирiшення залежить вщ еволюцiï економiчних процесiв, поглядiв на-уковцiв. Висвiтлення i подальше вивчення цiеï теми потрiбне. Ця дискуЫя може знайти вiдображення у таких фiнансово-економiчних питаннях, як формування та структура кашталу, ефектившсть використання кашталу шд-приемств тощо.
Лггература
1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 511 с.
2. Бланк И.А. Управление использованием капитала. - К.: Ника-Центр, 2002. - 656 с.
3. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 296 с.
4. Зятковський 1.В. Фшанси пщприемств: Навч. поабник для спец. вищ. навч. закла-д1в. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2002. - 400 с.
5. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М. : Финансы и статистика, 1999. - 768 с.
6. Селезнев В.В. Основы рыночной экономики Украины. - К.: А.С.К., 1999. - 544 с.
7. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. - Мн.: Высш. шк., 1997. - 309 с.
8. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. - М.: Дело, 1997. - 864 с.
9. Финансовое управление фирмой/ В.И. Терехин, С.В. Моисеев, Д.В. Терехин, С.Н. Цыганков/ Под ред. В.И. Терехина. - М.: Изд-во Экономика, 1998. - 350 с.
10. Ховард К., Коротков Э. Принципы менеджмента: Управление в системе цивилизованного предпринимательства: Уч. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 224. - С. 10.
11. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
УДК 336.76 Acnip. Н.Б. Татарин1 - Львiвська КА
Ц1НН1 ПАПЕРИ ЯК 1НСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ, ÏX ПРИРОДА I РОЛЬ В РИНКОВ1Й ЕКОНОМ1Ц1
Розкрито суть поняття "цшш папери", вказано основш види цшних nanepiB, що перебувають в об^ на територп Украши. Подано класифшащю окремих видiв щн-них паперiв. Наведено динамiку обсягiв зареестрованих випускiв акцiй, облiгацiй, опцiонiв протягом декшькох останнiх рокiв.
Post-graduate student N.B. Tataryn - Commercial academy of Lviv
Securities as the tool of the share market, their nature and a role in market economy
In the clause the essence of concept of securities is advanced, the basic kinds of securities that are in use in the territory of Ukraine are specified. Classification of some kinds of securities is given. Dynamics of the registered share issues, bonds, options during several years is presented.
На сьогодш ринок цшних папер1в в Укра1ш розвиваеться з кожним днем i розширюе сферу сво1х швестицшних можливостей. Виршальним чин-ником для такого швидкого розвитку стала катастрофiчна нестача грошово! маси [4]. А саме одшею з основних функцш ринку цшних паперiв е залучен-ня додаткового оборотного катталу шляхом емiсiï забезпечених цшних папе-рiв - акцш, обл^ацш, векселiв, депозитарних розписок тощо [6].
Цшш папери - це грошовi документи, що засвщчують право власност на той чи шший вид катталу, визначають вщносини юридичноï особи, яка ïx випустила, та 1хнього власника й передбачають виплату доходу у виглядi ди-вiдендiв або вiдсоткiв, а також можливють передання грошових та шших прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам [1].
Цшш папери можуть бути iменними або на пред'явника. Iменнi цшш папери, якщо дае змогу чинне законодавство, можна передавати шшим особам шляхом передавальних записiв, що засвщчують переxiд прав на цшний папiр до iншоï' особи. Цшш папери на пред'явника обертаються вшьно. Bd цiннi папери, що обертаються на ринку, можна роздшити на три групи: акци, облiгацiï' i спещальш цiннi папери. Що стосуеться швестицш i стабiльностi припливу прибутку, найбшьш якiсними вважають державнi облшацп, особливо короткостроковi ощаднi вексель По^м йдуть приватнi облiгацiï й акци значних компанiй, що регулярно сплачують дивщенди. Цiннi папери можуть
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
