CC BY
56ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Чепелюк А.В.
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Анотація. Наукові дослідження психолого-педагогічної
підготовки вчителя дозволяють визначити спрямованість у підготовці фахівця з фізичної культури. Обґрунтовано напрями у психолого-педагогічній підготовці вчителя фізичної культури. Всі основні риси особистості вчителя тісно пов'язані між собою. Але провідна роль належить світогляду людини і її мотивам, що визначають діяльність вчителя фізичної культури. Це дозволяє визначити провідні напрями у підготовці вчителя у вищій школі: соціально-моральний, професійно-педагогічний, пізнавальний. Ключові слова: вчитель, фахівець, фізична культура, виховання, підготовка, психологія, педагогіка.
Аннотация. Чепелюк А.В. Теоретическое обоснование психолого-педагогической подготовки учителя физической культуры. Научные исследования психолого-педагогической подготовки учителя позволяют определить направленность в подготовке специалиста по физической культуре. Обоснованно направления в психолого-педагогической подготовке учителя физической культуры. Все основные черты личности учителя тесно связаны между собой. Но ведущая роль принадлежит мировоззрению человека и его мотивам, которые определяют деятельность учителя физической культуры. Это позволяет определить ведущие направления в подготовке учителя в высшей школе: социально-моральный, профессионально-педагогический, познавательный.
Ключевые слова: учитель, специалист, физическая культура, воспитание, подготовка, психология, педагогика.
Annotation. Chepelyuk A.V. Theoretical ground of psychology-pedagogical preparation of teacher of physical culture. Scientific researches of psychology-pedagogical preparation of teacher allow defining an orientation in preparation of specialist on a physical culture. Grounded directions in psychology-pedagogical preparation of teacher of physical culture. All basic features of the personality of the teacher are closely related among themselves. But the leading part belongs to outlook of the person and his motives. They define activity of the teacher of physical training. It allows to define leading directions in preparation of the teacher in a higher school: social - intellectual, professional - pedagogical, cognitive.
Keywords: teacher, specialist, physical culture, education, preparation, psychology, pedagogic.
Вступ.
Відомо, що освіта, особливо вища, виступає в якості основних компонентів культурного, соціально-економічного і екологічного розвитку людства. Розвиток освіти у більшості країн світу віднесено до найважливіших національних пріоритетів. В Україні також відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Нова соціально-економічна ситуація в нашій країні призвела до того, що перед вищою школою було поставлено нові цілі і завдання, основним напрямом діяльності вищої школи на даний момент має стати задоволення потреб особистості в знаннях які б дозволяли адаптуватися в сучасному швидкоплинному світі. А це насамперед вимагає належного кадрового супроводу, впровадження науково-обґрунтованої підготовки викладацьких кадрів для вищої школи. Наука і освіта сьогодні відносяться до тих соціальних інститутів суспільства, вага високопрофесійної та інтелектуальної праці яких надзвичайно вагома © Чепелюк А.В., 2009
і де професійна якість наукових і педагогічних кадрів має вирішальне значення в суспільстві.
Як наука, теорія фізичного виховання пройшла складний і довгий шлях розвитку, перш ніж стала самостійною галуззю наукових знань. Теорія фізичного виховання є складовою частиною педагогічних наук. Вона пояснює шляхи розвитку та передбачає тенденції еволюції фізичного виховання як суспільного явища, обґрунтовуючи свої педагогічні положення соціальними, психологічними і біологічними закономірностями.
Знаючи, що теорія фізичного виховання як навчальна дисципліна оперує певними поняттями, які віддзеркалюють суть явищ, що вивчаються нею. Саме основні поняття, глибоко відбивають суттєві ознаки і відношення явищ до дійсності, утворюють систему наукових знань.
Основу системи фізичного виховання утворюють суспільні, природничі та психолого-педагогічні науки. Вони сформувалися і розвивалися разом з практикою фізичного виховання завдяки діяльності наукових закладів і лабораторій, кафедр фізичного виховання ВНЗ, аспірантур і докторантур, що готують науково-педагогічні кадри.
Головною фігурою в навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах освіти є педагог. В свою чергу кожен педагог у міру своїх можливостей має бути психологом.
Сучасні умови розвитку суспільства заклали нові вимоги до підготовки спеціалістів у галузі фізичного виховання, яких почали більш спрямовано готувати за різними інтегрованими програмами.
В умовах глобалізації та трансформації суспільства актуальною постає проблема формування сучасного фахівця з фізичної культури, який відповідав би запитам і вимогам цього суспільства. Проблема психолого-педагогічної підготовки вчителя вищого навчального закладу залишається відкритим і потребує ґрунтовного дослідження. Тому, фахівець з фізичної культури має мати насамперед достатню психолого-педагогічну підготовку, недостатнє дослідження поставленої проблеми в галузі фізичного виховання спонукає нас до вибору теми дослідження. Над цією проблемою працювали такі відомі науковці Н.Ф. Денисенко, Г.У Матушин-ський., А.В. Сущенко, Б.М. Шиян, І.М. Онищенко та інші.
Професійна підготовка педагогічних кадрів є неперервним процесом розв'язання навчально-виховних завдань, спрямованих на розвиток особистості дитини. Її ефективність значною мірою визначається сформованістю ціннісних орієнтацій майбутнього педагога.
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження. Теоретичне обґрунтування психолого-педагогічної підготовки вчителя в галузі фізичного виховання. Для досягнення поставленої мети ставляться такі завдання:
1) Обґрунтувати основні методологічні підходи до проблеми психолого-педагогічної підготовки вчителя фізичної культури.
2) Визначити напрямки психолого-
педагогічної підготовки фахівця з фізичної культури.
Результати дослідження.
Реальні потреби гуманізації освіти передбачають творчу, вільну діяльність особистості майбутнього викладача, спрямовану на прогресивний розвиток нації. А це потребує орієнтації викладачів вищих педагогічних навчальних закладів освіти на необхідність кардинальної гуманізації навчально-виховного процесу, на створення умов для саморе-алізації майбутнього вчителя як суб'єкта морально-духовної відповідальності за майбутнє. Вимоги до професійної компетентності кадрів з фізичного виховання досліджено й узагальнено Н. Денисенко, А. Сущенко, Б. Шиян, П. Лесгафт, Я. Коменський, К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко, І. Боберський, І. Огієнко та ін..
Професійна підготовка вчителів фізичної культури базується на певній системі цінностей. Базові цінності в процесі навчання і виховання, на думку багатьох дослідників Л.І. Духової, Є.А. Савченко, В. І. Бондар значною мірою відбивають суспільні уявлення про дитину, що змінювалися й еволюціонували. Відповідно змінювалось і розвивалось суспільне розуміння функції вчителя - носія і виразника тих цінностей, що лежать в основі суспільного життя. У процесі цілеспрямованої педагогічної діяльності викладачу завжди потрібно було навчати, розвивати і виховувати дитину. У ХХІ столітті постає завдання визначення стратегії співробітництва, розробки спільних підходів до «гармонізації» ціннісних орієнтацій, змісту, форм і методів освіти. Настав час відмовитися від функціональної освіти, яка цілковито перетворює життя людини лише на підготовку до майбутніх соціальних функцій. Роль вчителя за такого підходу не може полягати тільки в передачі учневі набору вмінь для майбутнього здійснення наперед визначених соціальних функцій. Необхідність забезпечення внутрішнього розвитку дитини, зміцнення її психічного здоров'я, формування розуму, а не просто озброєння знаннями, носієм яких є вчитель, потребують нових концептуальних засад підготовки вчителя до педагогічної діяльності.
Праця вчителя фізичної культури в деякій ступені є розумовою. Результати його професійної діяльності залежать від широти й гнучкості розуму. Для того, щоб стати професіоналом, учитель фізичної культури повинен багато знати. Зокрема, він має оволодіти теорією навчання і виховання, знаннями предметів медико-біологічного циклу, теорією і методикою фізичного виховання, методикою застосування ТЗН, комп'ютерних технологій.
Педагогічна діяльність вчителя фізичної культури, як відомо, реалізується сукупністю різноманітних дій в певних педагогічних ситуаціях, які підпорядковані навчально-виховним завданням і
спрямовані на вирішення конкретних педагогічних завдань.
Професійна діяльність вчителя фізичної культури вимагає наявності певних особистісних якостей: соціально-психологічних рис і педагогічних здібностей. Для підтримання добрих стосунків з учнями вчитель має володіти такими рисами: об'єктивність в оцінці знань, поважне ставлення до студентів і терпіння, доброзичливість, вимогливість, фактичність, зацікавленість в успіхах студентів. Викладач має володіти також професійними вміннями, дотримуватись логічної послідовності у висвітлені матеріалу, викладати матеріал чітко, доступно, роз'яснювати складні положення, виокремлювати головні моменти, вміти викликати та підтримати інтерес аудиторії до предмету.
Аналіз літературних джерел показав що ряд науковців (Б.М. Шиян, О.С. Куц, Б.А. Ашмарін, ТЮ. Круцевич) вважають, що в підготовці вчителя необхідно виділити такі складові:
а) науково-педагогічні якості, такі як: науково-педагогічна творчість, професійна працездатність, активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук, педагогічна спостережливість, педагогічна уява та інтуїція, володіння педагогічною технікою, науковий пошук, гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях, висока культура мови та мовлення.
б) професійно-педагогічні здібності, серед яких можна виділити: сприйняття студента як особистості, педагогічний оптимізм, формування цілей навчання, пошук шляхів становлення майбутнього спеціаліста, здатність передбачати можливі результати, організаторські та комунікативні здібності, духовний вплив на групу і студента.
Відомо, що психолого-педагогічна підготовка вчителя фізичної культури полягає в тому, що вона є складно організованою і складається з декількох взаємозв'язаних видів, які мають спільні компоненти. У підготовці здійснюються такі види діяльності як: педагогічна, науково-дослідна, професійна, адміністративно-господарча, управлінська, комерційна і суспільна. Такі науковці, як Б. Шиян, О. Куц, Є. Вільчковський, А. Сущенко, П. Щербань, Г. Матушинський, Б. Ашмарін вважають, що провідну роль в діяльності викладача відіграє педагогічна діяльність.
Як відомо, педагогічна діяльність - це вирішення педагогічних задач. Вирішення педагогічних задач проходить в декілька етапів: аналіз педагогічної ситуації; висунення гіпотез про можливі способи досягнення мети; прогностична оцінка цих способів та вибір кращого; реалізація прийнятого рішення; аналіз досягнутого результату і зіставлення його із запланованим.
На основі аналізу наукових досліджень вчених В.М. Мельникова, Є.П. Ільїна, Л.М. Фрідмана слід відзначити, що важливе значення в підготовці фахівця відіграє психологія. Головне завдання психології у підготовці вчителя фізичної культури - допомогти раціональному вирішенню питань загаль-
нооздоровчого, освітнього та виховного характеру на основі аналізу психологічних сторін діяльності у фізичному вихованні. У процесі фізичного виховання людина вчиться регулювати свої дії на основі зорових, дотикових, м'язово-рухових, вестибулярних відчуттів та сприймань, у неї розвивається рухова пам'ять, мислення, воля, здібність до саморегулювання психічних станів.
Розвиток вказаних здібностей є винятково вправлянням і становить одне з головних завдань фізичної освіти. Звідси виникає необхідність для вчителя «познайомитись з психологією рухів». П. Ф. Лесгафт підкреслював, що науково освічений педагог неодмінно повинен бути психологом [2; 3].
Психологічна компетенція викладача є передумовою високого рівня його професіоналізму і педагогічної майстерності за умови його цілеспрямованості і активності, самостійності педагогічного мислення. Особливе значення має при цьому мотивація педагогічної діяльності і професійної самоосвіти і самовдосконалення.
Як відомо, психологічна компетенція викладача є наслідком його психолого-педагогічної освіти та самоосвіти, ментально-духовного осягнення соціального досвіду і власного життєвого надбання у стосунках із оточуючим світом.
Матушинський Г., Щербань П., Круцевич Т., Арєф’єв В., Болобан В., Келлєр В., Тер-Ованесян А. [2, 4, 7] вважають, що до вимог підготовки вчителя належать:
1) професійна компетентність, що базується на спеціальній науковій, практичній та психолого-педагогічній підготовці;
2) загальнокультурна та гуманітарна компетентність, що включає знання основ світової культури, гуманістичних особистісних якостей, відповідальності за результати власної діяльності, мотивації до самовдосконалення;
3) креативність, що передбачає сформова-ність нестандартного мислення, володіння інноваційною стратегією та тактикою, гнучкої адаптації до змін змісту та умов професійної діяльності;
4) комунікативна компетентність, що включає розвинуту мову, володіння іноземними мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності, вміння складати документацію і т. ін.;
5) соціально-економічна компетентність, що передбачає володіння основами сучасної економіки, знання законів бізнесу, азів екології та права.
Висновки
Аналіз наукових досліджень проблеми психолого-педагогічної підготовки вчителя фізичної культури показує, що всі основні риси особистості вчителя тісно пов'язані між собою, але провідна роль належить світогляду людини і її мотивам, що визначають діяльність вчителя фізичної культури - це дозволяє визначити провідні напрями у підготовці вчителя у вищій школі:
1.Соціально-моральний (П. Лесгафт, Я. Ко-менський, К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко, І.
Боберський, І. Огієнко та ін.);
2. Професійно-педагогічний (Б. Шиян, О. Куц, Є. Вільчковський, А. Сущенко, П. Щербань, Г. Матушинський, Б. Ашмарін і ін.)
3. Пізнавальний (Т. Круцевич, В. Арєф’єв, В. Болобан, В. Келлєр, А. Тер-Ованесян і ін.)
Перспектива подальших розвідок в тому, що сукупність таких компонентів як педагогічні, психологічні, фахові знання, вміння та навички формують педагогічну майстерність фахівця вищої школи, що в подальшому буде поетапно досліджуватися.
Література:
1. Ашмарин Б. А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: ФиС, 1978. - 222 с.
2. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. - К. 1999. - 230 с.
3. Лесгафт П.Ф. Собрание педагогических сочинений. - Т. 2. - М. - 1952.
4. Матушанский Г. У, Цвенгер Ю. В. Основные характеристики психолого-педагогической подготовки и переподготовки преподавателя высшей школы на современном этапе // Психологическая наука и образование.-2001. - № 2. - С. 26-31.
5. Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства/ Матеріали конференції. - Т 3. - К. 2003. - С. 76.
6. Станкин М.И. Психолого-педагогические основы физического воспитания. - М.: Просвещение, 1987. - С. 91 - 93.
7. Щербань П. Сутність педагогічної культури // Вища освіта України. - 2004. - № 3. - С. 67-71.
Надійшла до редакції 06.05.2009р.
osipov@berdyansk.net
