CC BY
66
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕСШШО1 I ТЕХШОЛОПЧШО1 ОСВ1ТИ
УДК 371.14
Г. Е. ТКАЧУК
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГОТОВНОСТ1 ПЕДАГОГ1В ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ДО РЕАЛ1ЗАЦИ ОСОБИСТ1СНО ЗОР1СНТОВАНОГО П1ДХОДУ
Обтрунтовано проблему розвитку готовностг до професшно'1 дгяльностг викладачгв спецгальних дисциплгн професшно-техтчних навчальних закладгв (ПТНЗ). Визначено актуальнгсть розвитку готовностi викладачгв спецгальних дисциплгн ПТНЗ до особистгсно зоргентовано1 професшно'1 взаемодП з учнями та виокремлено педагоггчнг умови, що термгнують цей процес. Проаналгзовано психолого-педагоггчну лгтературу з проблеми трактування понять «готовнгсть» та «готовтсть до профестно'1 (педагоггчног) дгяльностг». Розкрито особливостг цього виду дгяльностг. Визначено, що в сучаснш науцг явище готовностг до професшноЧ дгяльностг дослгджуеться на особисткному, функцюнальному та особисткнодяльтсному ргвнях. Запропоновано узагальнене трактування поняття «готовтсть до профеайно'1 (педагоггчноi) дгяльностг» в контекстг особистюно зоргентованоi взаемодПучасниюв навчального процесу ПТНЗ.
Ключовi слова: готовнгсть, готовнгсть до дгяльностг, готовнгсть до професшно'1 (педагоггчно1) дгяльностг, особистгсно зоргентованг педагоггчнг технологи
Г. ТКАЧУК
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ ГОТОВНОСТИ ПЕДАГОГОВ ПТУЗ К РЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПОДХОДА
Обоснована проблема развития готовности к профессиональной деятельности преподавателей специальных дисциплин профессионально-технических учебных заведений (ПТУЗ). Определена актуальность развития готовности преподавателей специальных дисциплин ПТУЗ к личностно-ориентированному профессиональному взаимодействию с учениками и выделены педагогические условия, детерминирующие этот процесс. Проведен анализ психолого-педагогической литературы по проблеме трактовки понятий «готовность» и «готовность к профессиональной (педагогической) деятельности». Раскрыты особенности данного вида деятельности. Определено, что в современной науке явление готовности к профессиональной деятельности исследуется на личностном, функциональном и личностно-деятельностном уровнях. Предложено обобщенное определение понятия «готовность к профессиональной (педагогической) деятельности» в контексте личностно-ориентированного взаимодействия участников учебного процесса ПТУЗ.
Ключевые слова: готовность, готовность к деятельности, готовность к профессиональной (педагогической) деятельности, личностно-ориентированные педагогические технологии.
G. TKACHUK
THEORETICAL ASPECTS OF READINESS OF TEACHERS IN VOCATIONAL SCHOOLS TO IMPLEMENT STUDENT-CENTERED APPROACH
This article deals with the problem of readiness for professional (educational) activity of teachers in vocational schools. The paper determines the relevance of readiness of teachers of special subjects of vocational schools to personality-oriented professional interaction with students and singled pedagogical conditions that determine this process. The analysis of psychological and pedagogical literature on the interpretation of the concepts of "readiness" and "commitment to the professional (educational) activities" is conducted. The features of this type of activity are revealed. It is determined that in the modern branch of science the phenomenon of readiness for professional work is studied at the personal, functional and personal-activity levels. The author suggests the generalized definition of "readiness for professional (teaching) activity" in the context of personal interaction between the
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕaЙНОÏ I ТЕХНОЛОПЧНОÏ ОСВ1ТИ
participants of the educational process of vocational school.
Keywords: readiness, readiness to the activity, readiness to the professional (pedagogical) activity, student-oriented educational technology.
Розвиток системи професшно-техшчно1 осв^и (ПТО) на сучасному еташ вщображае практично всi провщш тенденцiï соцiальних перетворень в Укра1ш i характеризуеться змiною педагогiчноï парадигми, оновленням змiсту освiти, пошуком особистюно зорiентованих педагогiчних технологiй. Зростае потреба в компетентному педагогов^ здатному ре^зовувати новi, бiльш ефективнi форми професiйноï взаемодiï. Як вказуеться в Нацюнальнш стратегiï розвитку освiти в Украш на перiод до 2021 року, перед системою освгги стоть завдання переорiентацiï прiоритетiв освiти з держави на особистють, «на послiдовну демократизащю i гуманiзацiю навчально-виховного процесу, педагопчно1' iдеологiï в цiлому, тобто на европейсью гуманiстичнi цiнностi та вимiри» [2].
Гуманiзацiя i демократизащя освiти ïï прерогативи висувають особистюно зорiентований процес навчання i виховання, в якому центральне мiсце займае особистють учня, його розвиток i самоцшнють. Необхiднiсть усвiдомлення освiти як сощального явища, що покликане виршувати певнi завдання суспiльства, вимагае ретельного вивчення юнуючих у ньому освггшх парадигм.
Вiдображенням цих тенденцiй в педагопщ стали iдеï особистiсно зорiентованого пiдходу в ПТО, якi передбачають змiну парадигми педагогiчного мислення в сторону «суб'ект-суб'ектних вiдносин».
Отже, безсумшвну актуальнiсть на сучасному еташ розвитку науки i практики набувае розвиток готовносп викладачiв спецiальних дисциплш ПТНЗ до особистiсно зорiентованоï професшно1' взаемодiï з учнями та виявлення педагопчних умов, що детермiнують цей процес. Усе це дозволить створити умови для розвитку, саморозвитку i самореалiзацiï особистосп учня як фах1вця.
Проблемам готовносп педагогiв до застосування особистюно зорiентованого пiдходу в навчанш на технологiчних засадах присвяченi роботи I. А. Зязюна, В. А. Петровського, М. Г. Чоб^ка та шших вчених. Психолого-педагогiчнi аспекти запровадження особистюно зорiентованих педагогiчних технологiй у ПТО висв^люються у дослiдженнях П. Г. Лузана, О. Б. Кошука, В. М. Манька та ш.
За деяким винятком, працi названих науковцiв спрямованi на використання особистюно зорiентованих педагогiчних технологiй в загальноосв^шх навчальних закладах. Разом з тим, ниш не менш важливе значення мае ця проблема в системi ПТО.
Метою статт е висв^лити теоретичнi аспекти розвитку готовностi викладачiв спецiальних дисциплiн ПТНЗ до реалiзацiï особистiсно зорiентованого пiдходу.
Сучаснiсть вимагае внесення iстотних коректив в систему навчально1' дiяльностi викладачiв спецiальних дисциплш ПТНЗ. У зв'язку з цим важливим завданням е розвиток в них готовносп до використання особистюно зорiентованих педагопчних технологш, якi е складовою загально1' готовностi до професшно1' педагогiчноï дiяльностi в рамках гуманютично1' парадигми, що вiдповiдае рiвню нишшшх вимог.
У розглядi готовностi до професшно1' (педагогiчноï) дiяльностi викладачiв спещальних дисциплiн ПТНЗ з'ясуемо суть уточненням поняття «готовнiсть» в найбiльш загальшшому виглядi.
Звернувшись до «Словника украшсько1' мови» [4, с. 148], ми бачимо трактування готовносп як бажання зробити що-небудь, пiдготовленiсть. У психолого-педагопчних дослiдженнях готовнiсть розглядаеться як особливий психiчний стан, цiлiсний прояв особистосп, що займае промiжне положення мiж психiчними процесами i властивостями особистосп (В. А. Бодров); як синтез властивостей особистосп, що визначають ïï придатнють до дiяльностi (А. О. Деркач); як багаторiвнева структура особистюних якостей, що дозволяють здiйснювати певну дiяльнiсть (M.I. Дьяченко). Отже, поняття «готовнють» визначаеться поеднанням факторiв, що вщображають ïï рiзнi складовi i рiвнi: фiзична пiдготовленiсть, нейродинамiчна забезпеченють д^', психологiчнi умови готовностi.
У багатьох роботах стверджуеться, що, ^м, готовносп як психiчного стану, у людини часто проявляеться готовнiсть як стшка характеристика особистостi. Така готовнють е
_ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ПРОФЕСМНО1 I ТЕХНОЛОПЧНО! ОСВ1ТИ_
суттевою передумовою усшшно! дiяльностi i вiдноситься до тривало! або стшко! готовностi, мае певну структуру: позитивне ставлення до дiяльностi, в т. ч. фахово!; адекватш вимоги до тако! дiяльностi, риси характеру, здiбностi, темперамент, мотивацiя, а також необхщш знання, вмiння та навички, тощо.
1снуе розумiння готовносп як штегративно! якостi, що становить сукупнють взаемопов'язаних компонентiв, i як результату спещально! пiдготовки та активносп особистостi. Поняття готовностi в педагопчнш науцi розкриваеться в контекстi конкретного виду, форми або якост дiяльностi, зокрема, як готовнiсть до самоосв^и, готовнiсть до самостшно! дiяльностi, готовнють до творчо! дiяльностi, готовнiсть до професшно! дiяльностi. Готовнiсть до самоосв^и визначаеться не тiльки конкретними вмшнями, а й, бiльшою мiрою, внутршшм станом людини, яке дозволяе усшшно здшснювати самоосвiтню дiяльнiсть. Цей стан передбачае наявнють у людини глибоких знань як основи самостшно! шзнавально! дiяльностi, дiевих мотивiв до безперервно! освiти, розвинених навичок самостiйного оволодшня знаннями, умiнь самооргашзацп шзнавально! дiяльностi.
Зауважимо, що викладачi спецiальних дисциплш ПТНЗ, зазвичай, не отримують грунтовно! педагопчно! пiдготовки до початку свое! професшно! дiяльностi. Вони освоюють професшну дiяльнiсть викладача спецiальних дисциплiн емшрично, в навчальному процесi, у процес спiлкування iз учнями та шшими викладачами, самоосвiтньою дiяльнiстю i т. д. Це спричиняе рiзнi проблеми в проектуванш i конструюваннi педагопчного процесу. Найчастiше на початках свое! фахово! дiяльностi викладачi ПТНЗ слшо копiюють досвiд iнших колег, що сприяе поширенню типових, шаблонних пiдходiв до навчання.
Феномен готовностi тривалий час у дослiдженнях спiввiдносився з дiяльнiстю у змiнених, складних, екстремальних умовах. Однак в подальшому науковщ показали, що готовнiсть треба сшввщносити з такими характеристиками людини, як цшеспрямованють, ерудицiя, здiбностi, компетентнiсть, професiоналiзм.
Аналiз науково-педагогiчно! лiтератури показав, що в сучаснш науцi явище готовносп до професiйно! дiяльностi дослiджуеться на наступних рiвнях:
• особистiсному, що розглядае готовнють як прояв шдивщуально-особистюних якостей, яю зумовленi характером майбутньо! дiяльностi (О. М. Леонтьев, I. С. Кон та ш.);
• функцюнальному, трактуе !! як тимчасову готовнють i працездатнiсть, передстартову активiзацiю психiчних функцiй, вмiння мобiлiзувати необхщш фiзичнi i психiчнi ресурси для реалiзацi! дiяльностi (М. Д. Лев^ов та iн.);
• особистiсно-дiяльнiсному, який визначае готовнють як цшюний прояв вшх сторiн особистостi, що дае можливють ефективно виконувати сво! функцп (А. О. Деркач, Л. А. Кандибович та ш.).
У повсякденному розумiннi готовнiсть до будь-яко! дiяльностi означае згоду виконати цю дiяльнiсть, а також стан, при якому дiяльнiсть може бути виконана ефективно. Готовнють можна розглядати, як процес формування певних умiнь, становлення яких здiйснюеться через етапи спостереження з зовт, оволодiння способами дiяльностi та самостшного здiйснення дiяльностi.
Головною особливютю готовностi до професiйно! дiяльностi е !! iнтегративний характер, i це виявляеться у впорядкованостi !! внутршшх структур, узгодженостi основних компонентiв особистосп фах1вця, стiйкостi, стабiльностi i наступносп !х функцiонування, тобто професiйна готовнють мае ознаки, якi свiдчать про цшснють особистостi фахiвця, сприяють його дiяльностi [5].
Педагогiчна дiяльнiсть характеризуеться як вид сощально! дiяльностi, що спрямована на передавання вiд старших поколшь молодшим накопичених людством культури i досвiду, пiдготовку вихованцiв до виконання певних соцiальних ролей у суспшьстга, створення умов для розвитку i саморозвитку !х особистостi i вибору можливостей вiльного i творчого самовираження, а готовнiсть до ще! дiяльностi - це рiвень професшно! майстерносп педагога, що включае в себе оволодшня стандартами професшно-педагопчно! осв^и [3].
Ступiнь готовностi до дiяльностi визначаеться озброенiстю педагога сукупнiстю загальних i педагогiчних знань, умiнь i засобiв, а також вдосконаленням психiчних процесiв, станiв i властивостей особистосп.
В науцi iснуе визначення сощально-психолопчно! готовностi педагога до професiйно! дiяльностi як розумiння ним важливостi спшьно! працi, знання i вмiння !! органiзацi!, що
TE0PETH4HI АСПЕКШ ПРОФЕaЙHОÏ I TЕХHОЛОПЧHОÏ ОСВПИ
cпpияe позитивному cтaвлeнню до тих чи шших фоpм cпiвпpaцi, виникжнню i pозвиткy iнтepecy до ст^ьно!' pоботи, eмоцiйномy зaдоволeнню вiд ïï peзyльтaтiв. Taкий вид готовноcтi включae в ce6e пeвнi пpaктичнi вмшня тa нaвички комyнiкaтивного хapaктepy.
Пpофeciйнa готовнicть пeдaгогa до дiяльноcтi тpaктyeтьcя тaкож як cyкyпнicть пpофeciйно зyмовлeних i духовних вимог до нього, яю об'eднaнi y тpи групи: зaгaльногpомaдянcькi якоcтi; якоcтi, що визнaчaють оcобливоcтi пeдaгогiчноï пpофeciï; cпeцiaльнi зшння, вмiння тa нaвички з нaвчaльного пpeдмeтy, який вiн виклaдae.
Taким чином, готовнicть до пeдaгогiчноï дiяльноcтi нe можнa зводити лишe до зaбeзпeчeння пeвного нacтpою оcобиcтоcтi пpaцювaти в обpaнiй cфepi дiяльноcтi aбо до виховaння окpeмих якоcтeй i влacтивоcтeй, до пpоcтоï ix cyми. В цьому ми можeмо погодит^я з Л. В. Кондpaшовою, котpa cтвepджye, що готовнicть до пeдaгогiчноï дiяльноcтi пepeдбaчae yтвоpeння нeобxiдниx установок, вiдноcин, пpофeciонaлiзмy, влacтивоcтeй i яко^ет оcобиcтоcтi, якi зaбeзпeчyють можливicть мaйбyтньомy фaxiвцeвi cвiдомо i cyмлiнно, зi знaнням cпpaви i твоpчо виконyвaти cвоï пpофeciйнi функци.
Щe бiльшe cкaзaнe cтоcyeтьcя готовноcтi до peaлiзaцiï оcобиcтicно зоpieнтовaного пiдxодy. Готовнicть пeдaгогa nTH3 до викоpиcтaння оcобиcтicно зоpieнтовaниx пeдaгогiчниx тexнологiй у його пpофeciйнiй дiяльноcтi, нa вiдмiнy вiд пpофeciйноï готовноcтi зaгaлом пepeдбaчae, нacaмпepeд, якюну (a нe cтiльки кiлькicнy) визнaчeнicть, що вкaзye нa нaявнicть пpофeciйно-оcобиcтicноï yнiкaльноcтi пeдaгогa.
У цьому контекст! ввaжaeмо, що пpофeciйнa готовнicть пeдaгогa до peaлiзaцiï оcобиcтicно зоpieнтовaного тдходу в фaxовiй дiяльноcтi e ком^те^ним, iнтeгpaтивним оcобиcтicним yтвоpeнням i включae в ce6e: cтiйкy cиcтeмy гyмaнicтичниx цiннicниx оpieнтaцiй, пpофeciйно цiнниx оcобиcтicно зоpieнтовaниx цiлeй, знaнь, yмiнь, cфоpмовaнicть пpофeciйно знaчyщиx оcобиcтicниx якоcтeй, яю зaбeзпeчyють ycвiдомлeння виклaдaчeм ce6e cyб'eктом оcобиcтicно зоpieнтовaноï пeдaгогiчноï дiяльноcтi; здaтнicть до бeзпepepвного пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння i caмоpозвиткy, здiйcнeння вiльного i вiдповiдaльного вибоpy cпоcобiв пpофeciйного буття в мeжax гyмaнiтapноï пapaдигми.
Зпдно з цим в cyчacниx зapyбiжниx i вiтчизняниx доcлiджeнняx визнaчилиcя кшьта пiдxодiв до виокpeмлeння тих оcобиcтicниx cтpyктyp, яю зaбeзпeчyють готовнicть i e мexaнiзмaми пpоцecy пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння пeдaгогa. Оcновнi з них тст-упи.
Мотивaцiйний пiдxiд xapaктepизyeтьcя пpaгнeнням виявити внyтpiшнi cили i влacтивоcтi оcобиcтоcтi, якi cпонyкaють ïï до пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння i caмоpозвиткy: ycтaновки, мотиви, пpофeciйнa cпpямовaнicть, оcобиcтicнi цeнтpaцiï, влacнa позицiя. Мотивaцiя e нaйвaжливiшою умовою caмовизнaчeння, a воно pозглядaeтьcя як pозвинeнa фоpмa мотивaцiï.
Акciологiчний шдхщ визнaчae оcновними мexaнiзмaми пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння пeдaгогa cиcтeмy пpофeciйно знaчyщиx цiнноcтeй, зaкpiплeниx у пpофeciйно-цiннicниx оpieнтaцiяx. Вiн зacновaний нa виокpeмлeннi оотовним мexaнiзмaм пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння пeдaгогa pозвиток в eдноcтi його оcобиcтicноï тa пpофeciйноï Я-концeпцiй, cтaновлeння його пpофeciйноï iдeнтичноcтi.
Рeфлeкcивний шдхщ оpieнтовaний нa pозвиток у пeдaгогa здaтноcтi до caмоaнaлiзy i caмооцiнки як нaйвaжливiшиx iнcтpyмeнтiв його пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння.
Пpaгнeння aбcолютизyвaти лишe одну з цих влacтивоcтeй пpотиpiчить yявлeнню пpо пpофeciйно-оcобиcтicнe caмовизнaчeння як пpоцecy, в якому оcобиcтicть пpоявляe i pea^ye ce6e цiлicно.
Готовнicть пeдaгогa до peaлiзaцiï оcобиcтicно зоpieнтовaного шдходу в пeдaгогiчнiй дiяльноcтi e жобхщною умовою його пpофeciйно-оcобиcтicного caмовизнaчeння. ^му тaкa готовнicть, як пpaвило, поpiвнюeтьcя i cпiввiдноcитьcя нe тiльки з конкpeтними cитyaцiями його пeдaгогiчноï взaeмодiï з учнями, a й з його пpофeciйною cтpaтeгieю зaгaлом виходячи з пpовeдeного aнaлiзy. Однieю з шйбшьш злободeнниx нeвиpiшeниx пpоблeм у цш гaлyзi e пошук мexaнiзмy, що поpоджye у пeдaгогa потpeбy в оновлeннi cвого пeдaгогiчного миcлeння, pозвиткy твоpчоcтi, пpофeciйномy зpоcтaннi.
nep^eRr^m шляхи виpiшeння зaзнaчeноï пpоблeми пов'язyeмо з впpовaджeнням у пpaктикy нaвчaльно-виxовного пpоцecy nTH3 новоï пapaдигми оcобиcтicно-оpieнтовaноï оcвiти, i зокpeмa iз зacтоcyвaнням в нiй оcобиcтicно зоpieнтовaниx пeдaгогiчниx тexнологiй.
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ПРОФЕСШНО1 I ТЕХНОЛОПЧНО1 ОСВ1ТИ
Л1ТЕРАТУРА
1. Калин В. И. Парадигмы образования в современной мировой педагогической практике / В. И. Калин / II М1жнародна наукова конференция: Сощально-гуманггарш вектори педагопки вищо! школи, м. Харк1в, ХДАДМ, 15-16 квггня 2010: зб1рник матер1ал1в. - Харшв: ХДАДМ, 2010. - С. 44-46.
2. Нацюнальна стратепя розвитку освгги в Украш на перюд до 2021 року. [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
3. Енциклопед1я освгти /гол. ред. В. Кремень. - К.: Юршком 1нтер, 2008. -1040 с.
4. Словник укрш'нсько! мови: в 11 тт.; за ред. I. К. Бшодвда. - К.: Наукова думка, 1971. - Т. 2.- 547 с.
5. Шапар В. Психолопчний тлумачний словник / В. Шапар. -Харшв., Прапор, 2004. - 640 с.
REFERENCES
1. Kalin V.I. Paradigmy obrazovanija v sovremennoj mirovoj pedagogicheskoj praktike [Paradigms of education in the modern world teaching practice]. II Mizhnarodna naukova konferencija: Social'no-gumanitarni vektori pedagogiki vishhoi' shkoli, m. Harkiv, HDADM, 15-16 kvitnja 2010, zbirnik materialiv, Harkiv, HDADM, 2010. pp. 44-46.
2. Natsional'na stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku [National Strategy for Development of Education in Ukraine until 2021]. [Elektronnyy resurs], rezhym dostupu: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
3. Encyklopediya osvity [Encyclopedia of education]. Pod. red. V. Kremen, Kyiv, Jurinkom Inter, 2008. 1040 p.
4. Slovnyk ukrayins'koyi movy [Ukrainian dictionary]. v 11 tt., za red. I. K. Bilodida, Kyiv, Naukova dumka, 1971, T. 2, p.547.
5. Schapar V. Psyhologichnyj tlumachnyj slovnyk [Psychological Dictionary]. Harkiv, Prapor, 2004. 640 p.
