CC BY
49
process»], Higher education of Ukraine (addition 1): thematic producing. «Pedagogics of higher: methodology, theory, technologies», Rivne: RSUH, 2007. V. 2, P. 62-65.
4. Perets O. M. Profesiina pidhotovka vchytelia yak zasib formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv v umovakh VNZ [Professional preparation of teacher as means of forming of professional competence of future teacher of initial classes is in the conditions of institution of higher educational establishment], Bulletin of the Department of Pedagogy of elementary education, Rivne, 2011. # 4, Professional development of teachers, P. 123-126.
5. Prokopenko I. F., Yevdokymov V. I. Pedahohichni tekhnolohii: navch. posibnyk. [Pedagogical technologies: of train aid.], Kharkiv, 2005, 224 p.
6. Tretiak O. Profesiinyi rozvytok maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly: navchalno-pedahohichnyi treninh (dlia studentiv napriamu pidhotovky «Pochatkova osvita» [Professional development of future theacher of initial school: the educational-pedagogical training (for students straight preparations «Primary education»], Rivne: Rivne state university of the Humanities, 2014, 96 p.
7. Tretiak O. Spetskurs «Pedahohichna etyka vchytelia pochatkovykh klasiv» yak zasib formuvannia profesiinoi kompetentnosti suchasnoho pedahoha [The special course is «Pedagogical ethics of teacher initial classes as means of forming professional competence of modern teacher], Materials of the International research and practice internet-conference of «Tendency and prospect of development science andeducation in the conditions of globalization»: Collection sciences. Labours it is Pereiaslav-Khmelnytskyi, 2016. V. 20, P. 144-146.
8. Tretiak O. M. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv v umovakh kredytno-modulnoi systemy vyshchoho navchalnoho zakladu [Forming of professional competence of future teacher of initial classes in the conditions of the credit-module system of higher educational establishment], dys. ... kand. ped. nauk, 13.00.04, Zhytomyr, 2014, 298 p.
Стаття надтшла в редакцт 11.03.2017р.
УДК 378.011.3-051:57
МАР1Я Б1ЛЯНСЬКА
mary_skiba@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент 1нститут вищо1 освгги НАПН Украши, м. Кшв, вул. Бастюнна, 9
ГОТОВШСТЬ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В БЮЛОГИ ДО ЕКОЛОГО-nEAArOri4HOÏ ДШЛЬНОСП: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Обтрунтовано тлумачення поняття «готовнгсть майбуттх учителгв бгологИ' до еколого-педагог1чно'1 дгяльностг» як особист1сно1 характеристики. Визначено ргвнг вказаног готовностг: елементарний (початковий), репродуктивно-продуктивний (середтй) i творчий (високий). Наведено результати експериментально'1 перевiрки готовностi студентiв до еколого-педагогiчноï дiяльностi пiсля вивчення дисциплт «Оргатзащя еколого-педагогiчноï дiяльностi», «Технологи екологiчноï освiти i виховання», «Методика навчання екологИ» та проходження педагогiчноï практики. Шляхом експериментального дослiдження встановлено рiвнi сформованостi у майбуттх учителiв бiологiï мотивацшного, цiннiсного, змiстового, дiяльнiсного та емоцiйно-вольового компонентiв готовностi до еколого-педагогiчноï дiяльностi. На основi аналiзу результатiв дослiдження зроблено висновок про позитивнi тенденцИ' у формувант мотивiв, цiнностей, знань, умiнь i навичок, емоцiйно-вольових якостей студентiв, що сприяють формуванню готовностi майбуттх учителiв бiологiï здiйснювати еколого-педагогiчну дiяльнiсть у загальноосвiтнiх навчальних закладах (ЗНЗ).
Ключовi слова: готовнiсть, рiвнi готовностi, експериментальне дослiдження, майбутнi учителi бiологiï, еколого-педагогiчна дiяльнiсть.
МАРИЯ БИЛЯНСКАЯ
кандидат педагогических наук, доцент Институт высшего образования НАПН Украины, г. Киев, ул. Бастионная, 9
ГОТОВНОСТЬ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ БИОЛОГИИ К ЭКОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ: РЕЗУЛЬТАТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
Обоснованно толкование понятия «готовность будущих учителей биологии к эколого-педагогической деятельности» как личностной характеристики. Определены уровни указанной готовности: элементарный (начальный), репродуктивно-продуктивный (средний) и творческий (высокий). Приведены результаты экспериментальной проверки готовности студентов к эколого-педагогической деятельности по окончании изучения дисциплин «Организация эколого-педагогической деятельности», «Технологии экологического образования и воспитания», «Методика обучения экологии» и педагогической практики. На основании экспериментального исследования установлены уровни формирования у будущих учителей мотивационного, ценностного, содержательного, деятельностного и эмоционально-волевого компонентов готовности к указанному виду деятельности. Анализ результатов исследования позволил сделать вывод о положительных тенденциях в формировании мотивов, ценностей, знаний, умений и навыков, эмоционально-волевых качеств будущих учителей биологии, способствующих формированию готовности осуществлять эколого-педагогическую деятельность в общеобразовательных учебных заведениях.
Ключевые слова: готовность, уровни готовности, экспериментальное исследование, будущие учителя биологии, эколого-педагогическая деятельность.
MARIA BILYANSKA candidate of pedagogical sciences, associate professor Institute of higher education of the NAPS of Ukraine,
Kyiv, Bastionna 9 Street
THE READINESS OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS FOR ECOLOGO-PEDAGOGICAL ACTIVITY: THE RESULT OF RESEARCH
The article explains the concept of «readiness of future biology teachers for ecologo-pedagogical activity» as a personal quality. This readiness is distinguished as a result and a mark of training quality, which is examined during the practice of a teacher. The readiness of future biology teachers to ecologo-pedagogical activity is determined as personal trait that includes the system of knowledge, skills and competence, motive formedness, combination of emotional and willed features of the person that should be directed to organize successfully ecologo-pedagogical activity with pupils. There were estimated the levels of readiness: elementary (the entry level), procreational (the moderate level), and the creative one (the advanced level). It introduces the results of the experimental research of students' readiness to ecologo-pedagogical activity after finishing next subjects: «Organization of ecologo-pedagogical activity», «Technology of ecological education», «Methodology of ecological education». On the ground of given research there were established the formedness levels of such components as motivational, sense bearing, valuational, emotional and volitional. The analysis of results proved that there are a lot ofpositive trends in the forming process offuture biology teachers' motives, values, knowledge, skills, emotional and volitional qualities. All these things help to form the readiness for ecologo-educational activity at school. Using statistical methods confirmed the reliability and regularity of the study. They can be used in teaching educational disciplines - pedagogy and pedagogy of higher education, methods of teaching biology.
Keywords: readiness, levels of readiness, experimental research, future biology teachers, ecologo-pedagogical activity.
Еколопчна освгга i виховання, а також просв^ництво широких верств населення про стан довкшля i заходи щодо його збереження е ниш дуже актуальними. Еколопзащя навчальних дисциплш у ВНЗ i ЗНЗ, дисциплши та спецкурси еколопчного спрямування вказано! проблеми не виршують, оскшьки сприяють лише теоретичнш еколопчнш шдготовщ. Однак, як свщчать результати опитування викладачiв i студенев педагопчних ВНЗ Укра!ни, практичш вмшня та навички еколопчно! дiяльностi формуються недостатньо, внаслщок чого майбутш вчителi не шдготовлеш надежно до еколого-педагопчно! дiяльностi в школ^
Тлумачення поняття готовност до певного виду дiяльностi розглядають у сво!х наукових доробках С. Гончаренко (професшна готовшсть студента), А. Деркач (готовшсть до педагопчно! дiяльностi), С. Максименко та А. Пелех (готовшсть до дiяльностi) та ш.
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
Готовнicть мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi pозyмieмо як оcобиcтicнy xapaктepиcтикy, що включае cиcтeмy знань, yмiнь i навичок, cфоpмовaнicть мотивш i щннюного cтaвлeння до довкiлля, cyкyпнicтъ eмоцiйно-вольовиx pиc оcобиcтоcтi, cпpямовaниx на устпшну оpгaнiзaцiю eкологiчноï дiяльноcтi з1 школяpaми. Виокpeмлюeмо там компоненти вказажа готовност: мотивацшний, цiннicний, змicтовий, дiяльнicний та емощйно-вольовий.
В нayцi немае едино1' думки щодо визначення piвнiв готовност! до певного виду дiяльноcтi. Так, В. Уpycький вкaзye на тpи piвнi готовноcтi вчитeлiв i cтyдeнтiв до дiяльноcтi -виcокий, cepeднiй, низький [3]. Г. Романова вио^емлюе чотиpи piвнi готовноcтi виклaдaчiв до ^оектування нaвчaльниx тexнологiй - peпpодyктивний (низький), peконcтpyктивний (cepeднiй), вapiaтивний (достатнш), твоpчий (виcокий) [1], Ю. Шаповал п'ять piвнiв -допpофeciйний, початковий, базовий, конcтpyктивний, cиcтeмний [4].
Ми xapaктepизyeмо готовнicть мaйбyтнix yчитeлiв бюлоги до eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi за тpьомa piвнями - eлeмeнтapним (початковим), peпpодyктивно-пpодyктивним (cepeднiм) i твоpчим (виcоким).
Мета статт - виcвiтлити peзyльтaти eкcпepимeнтaльноï пepeвipки готовноcтi мaйбyтнix yчитeлiв бюлоги до еколого-педагопчно1' дiяльноcтi.
Доcлiджeння готовноcтi мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до еколого-педагопчно1' дiяльноcтi здiйcнeно впpодовж кiлькоx еташв. На пepшомy eтaпi 6уло pозpоблeно мeтодикy пpовeдeння eкcпepимeнтaльного доcлiджeння, об^ут^вано умови eфeктивноcтi пiдготовки мaйбyтнix педагопв до зазначено1' дiяльноcтi. Пpовeдeно констатувальний етап пeдaгогiчного eкcпepимeнтy, в якому бpaли yчacть 315 cтyдeнтiв, 18 виклaдaчiв пeдaгогiчниx ВНЗ, якi зд^нюють пiдготовкy yчитeлiв бiологiï, та 2S1 учитель бюлоги.
На дpyгомy еташ уточнено науковий aпapaт доcлiджeння, об^уш^вано тeоpeтичнi оcнови та pозpоблeно модель тдготовки мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до еколого-педагопчно1' дiяльноcтi у ЗНЗ. Здшотено вiдбip i cтpyктypyвaння змicтy, pозpобкy методики навчання та навчально-методичного комплекту джциплш за вибоpом: «Тexнологiï еколопчно1' оcвiти i в^ован^», «Оpгaнiзaцiя еколого-педагопчно1' дiяльноcтi», «Методика навчання екологи». Розpоблeнi також eкcпepимeнтaльнi мaтepiaли (анкети для виклaдaчiв та cтyдeнтiв, тecтовi завдання, таблиц для ïx aнaлiзy та ощнювання).
З метою вивчення готовност! мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до еколопчно1' дiяльноcтi визначено кpитepiï та показники ощнювання. Для студенев pозpоблeнi методичш peкомeндaцiï з викоpиcтaння навчального мaтepiaлy eкологiчного cпpямyвaння у пpоцeci навчання бюлоги.
На тpeтьомy eтaпi здшотено eкcпepимeнтaльнy пepeвipкy pозpоблeниx тeоpeтичниx i методичнж оcнов пiдготовки мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi. Доведено фоpмyвaльний eкcпepимeнт, здiйcнeно якicний i кшькюний aнaлiз отpимaниx peзyльтaтiв, статистичну обpобкy, cиcтeмaтизaцiю eкcпepимeнтaльниx дaниx.
На чeтвepтомy eтaпi впpовaджyютьcя peзyльтaти до^дження у пpоцec пiдготовки мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï у ВНЗ Укpaïни.
Доcлiдно-eкcпepимeнтaльнa pоботa пpоводилacя в Cyмcькомy дepжaвномy пeдaгогiчномy yнiвepcитeтi iмeнi А. С. Мaкapeнкa, Вiнницькомy дepжaвномy пeдaгогiчномy yнiвepcитeтi iмeнi Микайла Kоцюбинcького, Хapкiвcькомy нащональному пeдaгогiчномy yнiвepcитeтi iмeнi Г. С. Cковоpоди i Kpeмeнeцькiй облacнiй гyмaнiтapно-пeдaгогiчнiй академй' iмeнi Tapaca Шевченка.
На оcновi peзyльтaтiв конcтaтyвaльного етапу педагопчного eкcпepимeнтy виявлено cтaн пiдготовки мaйбyтнix yчитeлiв бiологiï до eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi у ЗНЗ.
На фоpмyвaльномy еташ eкcпepимeнтaльного доcлiджeння було пpовeдeно виxiдний i заключний зpiзи з визначення готовноcтi cтyдeнтiв до eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi у ЗНЗ. Виxiдний зpiз пpоводивcя на початку етапу, а заключний - пюля зaкiнчeння вивчення джциплш «Оpгaнiзaцiя eколого-пeдaгогiчноï дiяльноcтi», «Texнологiï еколопчно1' оcвiти i виxовaння», «Методика навчання екологи» та пeдaгогiчноï пpaктики. На його оcновi вcтaновлeно piвнi cфоpмовaноcтi у мaйбyтнix yчитeлiв мотивaцiйного, щннюного, змютового, дiяльнicного та eмоцiйно-вольового компоненпв готовноcтi до вказаного виду дiяльноcтi.
Kiлькicними xapaктepиcтикaми обpaно коeфiцieнт cфоpмовaноcтi мотивaцiйного (КМ), цiннicного (КЦ), змютового (КЗ), дiяльнicного (КД), eмоцiйно-вольовго (КЕВ) компонента готовноcтi. Для eкcпepимeнтy були pозpоблeнi кapти cпоcтepeжeння по кожному з вкaзaниx компонeнтiв. Kapти заповнювали виклaдaчi ВНЗ yпpодовж пpовeдeння занять з диодиплш
еколого-педагогiчного спрямування i методисти шд час педагопчно1 практики. Прояви майбутшми вчителями вмшь з оргашзаци еколопчно1 дiяльностi у ЗНЗ оцшювали трьома балами: «0», якщо мотиви, вмшня, цiнностi, емоцiйно-вольовi якостi практично не сформоваш, «1» - за нерегулярних проявiв зазначених показникiв, «2», якщо вказаш у картi показники студенти проявляли систематично.
За даними карт спостереження по кожному компоненту визначили мшмальну, максимальну i максимально можливу кшьюсть балiв, яку набрали студенти, шдрахували кiлькiсть респондентiв, що набрали певну кiлькiсть балiв у межах дослщження.
Наступним кроком стало обчислення мшмального (Kmin) (1) та максимального (Kmax) (2) значень коефщента сформованостi кожного компонента готовностi:
К min =nmin / N (1),
де min - мшмальна кшьюсть балiв, одержаних одним студентом за даними карти спостереження; N - максимально можлива сума батв за сформовашсть компонента;
Kmax =nmax / N (2),
де nmax - максимальна кшьюсть балiв, одержаних одним студентом за даними карти спостереження; N - максимально можлива сума батв за сформовашсть компонента.
Надалi обчислювали граничш значення коефiцieнта сформованост кожного з компонентiв готовностi, встановили межi коливання рiвнiв, визначили кшьюсть майбутнiх учителiв, сформованiсть показникiв яких вщповщае кожному з них.
Вщповщно обчислили А КА = / К min - К mах / (3) i Ak = А К : 3 (4), оскшьки визначали за трьома рiвнями готовностi.
Визначення кiлькостi студентiв, сформовашсть компоненпв в яких вiдповiдаe певному рiвню готовностi, здiйснено за формулою:
К i =ni / N (5),
де ni - кшьюсть одержаних кожним студентом балiв (i = 1...288); N - максимально можлива кшьюсть балiв.
Одержанi значення К зiставляли з межами коливань рiвнiв i визначали вiдповiднiсть мiж набраними студентами балами ni й рiвнями сформованостi у них кожного компонента готовносп до еколого-педагопчно1 дiяльностi. Це дало пiдстави визначити меж коливання початкового (елементарного), середнього (репродуктивного-продуктивного) та високого (творчого) рiвнiв сформованосп мотивацiйного компонента готовностi.
Вивчення сформованосп розмаггтя мотивiв (мотивацiйний компонент) виявило труднощi в обчисленнi результатiв дослщження, тому на етат спостереження та ощнювання цей перелiк ми дещо скоротили й обрали 10 позицш: професiйнi (бажання навчитись органiзовувати еколопчну дiяльнiсть у школi); свiтогляднi (бажання розширити свiй кругозiр; iнтерес до взаемовщносин людини i природи); творчо! самореатзаци (iнтерес до просвггницько1 дiяльностi екологiчного спрямування; бажання реалiзувати творчi намiри в еколого-педагогiчнiй дiяльностi; задоволення вiд процесу i результату еколого-педагопчно1 дiяльностi); пiзнавальнi (бажання отримати грунтовну пiдготовку до майбутньо1 професшно1 дiяльностi; прагнення поглибити методичнi знання, вмшня i навички); престижу (прагнення одержати схвалення вiд викладачiв); меркантильш (прагнення отримати грамоту, подяку).
Для виявлення домiнуючих мотивiв майбутнiм учителям бюлоги було запропоновано серед перел^ мотивiв обрати п'ять, яю спонукають !х брати участь в еколого-педагопчнш дiяльностi.
Пiсля завершення формувального етапу експерименту домiнуючими е пiзнавальнi (прагнення поглибити методичш знання, вмiння i навички; отримати грунтовну пiдготовку до майбутньо1 професiйноl дiяльностi), самореалiзацil (бажання реалiзувати творчi намiри в еколого-педагопчнш дiяльностi), свiтогляднi (iнтерес до взаемовщносин людини i природи) мотиви. Меркантильш мотиви займають останш позиц^', майже без змш залишилася позицiя в ранжуванш професiйного мотиву.
При дослщженш сформованостi цiннiсного компонента студентам запропонували вибрати серед перелiку цiнностей найважливiшi i найменш важливi для !х емоцiйного стану, майбутньо1 професiйноl дiяльностi i для одержання iнформацil. Дат, пiдрахувавши кiлькiсть виборiв, спочатку визначали ранги цшностей у кожнiй з 3 груп, по^м ранжуванням - середнш ранг для кожно1 цшносп в групi. За результатами дослщження для емоцшного стану найважливiшими студенти вважають: природу та ll красу, оточення, життя як цiннiсть; для
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
одержання шформаци - науку i мистецтво, розвиток i самовдосконалення, навчання; для професшно1' дiяльностi - професiоналiзм, рацiоналiзм, збереження довкiлля.
1з цiнностей для вивчення кшькюних показникiв сформованостi цiннiсного компонента ми обрали: ставлення до живого; ставлення до самого себе; ставлення до життя; саморозвиток i самовдосконалення; збереження довкшля; наука i мистецтво; природа як джерело естетично1 насолоди; природа як джерело матерiальних благ.
Експериментальну перевiрку рiвня знань сформованост змiстового компонента готовностi студентiв до еколого-педагопчно1' дiяльностi здiйснювали за допомогою тестування. На констатувальному етапi застосовували розробленi тестовi завдання, що включали матерiал з трьох блокiв: теоретично!' екологiï, прикладно1 екологiï (забруднення довкшля та його наслщки) та соцiальноï екологiï (методики екологiчноï освiти i виховання). На формувальному етапi тестовi завдання включали 30 питань з дисциплш еколого-педагогiчного спрямування.
В основу визначення рiвнiв сформованост змiстового компонента готовносп студенпв до еколого-педагопчжл дiяльностi покладено вимiрювання, зробленi за шкалою вщношень, що дало змогу визначити середне значення коефiцieнта засвоення знань Ксер. Його розраховували за формулою: КЗ сер =X n3 i /X N3 (6),
де X n3 i - кшькють правильних вiдповiдей усiх студентiв; X N3 - кшькють максимально можливих правильних вiдповiдей.
У дослiдженнi X n3 i 5892 становила, а X N3 - 8640, отже КЗ сер = 0,645, що вщповщае репродуктивно-продуктивному рiвню сформованостi змютового компонента готовносп до еколого-педагогiчноï дiяльностi.
Для успiшного здiйснення еколого-педагогiчноï дiяльностi майбутнiй учитель бiологiï мае волод^и i методами та прийомами застосування знань на практищ, рiзними педагопчними технологiями, тобто вмiннями еколого-педагогiчноï дiяльностi - дiяльнiсний компонент.
Нами виокремлеш такi групи вмiнь еколого-педагогiчноï дiяльностi:
• пiзнавальнi - вмiння добирати i використовувати еколопчну iнформацiю у процес навчання бiологiï; застосовувати виховний потенщал шкiльного предмета бiологiï для формування еколопчно1' культури школярiв;
• проективш вмiння формулювати цiлi i завдання навчальних занять i еколого-педагогiчноï дiяльностi, передбачати ïï результати, планувати вказану дiяльнiсть; використовувати набут в нiй знання;
• оргашзаторсью - вмiння органiзовувати заходи еколопчного спрямування (екскурсiï, створювати екологiчнi стежки, оргашзовувати екологiчнi табори, екологiчнi свята, виставки, ^ри, театри, озеленення школи, екологiчнi акцiï), здiйснювати просвiтницьку дiяльнiсть;
• комунiкативнi - вмiння налагоджувати спiлкування iз суб'ектами еколого-педагогiчноï дiяльностi; створити атмосферу довiри в спшкуванш;
• конструктивнi - вмiння моделювати систему педагогiчних засобiв, форм i методiв для досягнення цiлей i завдань; трансформувати наукову шформащю i визначати змют навчальних занять;
• ощнювально-рефлексивш - вмiння аналiзувати й ощнювати результати еколого-педагогiчноï дiяльностi; волод^и способами самоконтролю та самооцiнки, стимулювати готовнiсть до самоосвiти;
• дослщницью - вмiння спостерiгати, проводити польовi дослiдження, використовувати сучасне обладнання;
• спецiальнi творчi вмiння - вмiння з оформлення стецщв, експозицiй, стiнгазет, створення замальовок об'ектiв у природi), фото- i вщеозйомки;
• вмiння дотримуватися правил поведшки в природi [2].
Сформованють емоцiйно-вольового компонента готовностi майбутнiх учителiв бiологiï до еколого-педагогiчноï дiяльностi здшснювали методом спостереження за дiяльнiстю студеипв. Для визначення показникiв ми скористались обгрунтованими у роботi критерiями визначення готовносп (вимiрювання проводили за шкалою ранпв). Для спостереження виокремили таю позитивш емоцiï, як задоволення, активнють, захоплення, зацiкавленiсть, допитливiсть, та вольовi якостi студентiв - наполегливiсть, цшеспрямованють, iнiцiативнiсть, терплячiсть, самостiйнiсть.
Пор1вняння результата констатувального i формувального еташв (заключний зр1з) педагопчного дослiдження вiдображенi в табл. 1.
Таблиця .
Результати експерименту з формування у студентiв готовностi до еколого-педагогiчноï
Компоненти Результат Рiвнi сформованостi
готовносп Початковий Середнш Високий
(елементарний) (репродуктивно- (творчий)
продуктивний)
К Ф К Ф К Ф
мотивацiйний к-сть студенпв 83 58 169 116 63 114
частка, % 26,3 20,1 53,7 40,3 20 39,6
цiннiсний к-сть студенпв 127 34 134 166 54 88
частка, % 40,3 11,8 42,5 57,6 17,2 30,6
змютовий к-сть студентiв 56 25 212 205 47 58
частка, % 17,8 8,7 67,3 71,2 14,9 20,1
дiяльнiсний к-сть студенпв 76 43 176 162 63 83
частка, % 24,2 14,9 55,8 56,3 20 28,8
емоцiйно-вольовий к-сть студенпв 123 63 147 157 45 68
частка, % 39 21,9 46,7 54,5 14,3 23,6
Анатз результата дослщження дозволяе зробити висновок про позитивнi тенденци у формуваннi мотивiв, щнностей, знань, умiнь i навичок, емоцiйно-вольових якостей майбутнiх учителiв бiологiï, що сприяють формуванню готовносп здшснювати еколого-педагогiчну даяльтсть у ЗНЗ.
Як свiдчить порiвняння результатiв констатувального та формувального еташв експерименту, значно зменшився вщсоток студенев, у яких готовнiсть до еколого-педагогiчноï дiяльностi була на початковому рiвнi. Водночас збiльшилася частка студентiв, яю виявляли умiння з органiзацiï та проведения заходiв екологiчного спрямування на репродуктивно-продуктивному та творчому рiвнях.
Для перевiрки результатiв дослiджения щодо ix випадковостi використали критерiй Крамера-Уелча для даних, вимiряниx за шкалою вщношень (для сформованостi змiстового компонента за результатами тестових контрольних робгг), i критерiй однорiдностi %2 для порядкових шкал (на основi карт спостережень для мотивацшного, цiннiсного, дiяльнiсного та емоцiйно-вольового компонентiв готовностi).
З метою виявлення збiгу та розбiжностi характеристик груп студентiв, якi брали участь у дослщженш, порiвнювали двi статистичнi гiпотези: нульову та альтернативну. За нульовою гiпотезою, одержанi результати не мютять розбiжностей, за альтернативною - вiрогiднiсть помилки не перевищуе 5 % ^вень значимостi 0,05). Статистичш гiпотези перевiряли за кожним iз компонентiв готовностi, порiвнюючи результати констатувального етапу експерименту та заключного зрiзу формувального етапу.
Порiвияния емпiричноï величини критерiю Крамера-Уелча з критичним значенням Т 0,05 = 1,96 дало змогу зробити висновок, що Т емп = 13,585714 > 1,96 , тобто достовiрнiсть розбiжностей даних становить 95 %: отже, нульову гшотезу не пщтверджено i результати дослщження е закономiрними.
За результатами обчислень критерда однорщносп %2 виявлено, що його емшричне значення бшьше за критичне значення %20,05 < ^2емп (для мотивацiйного, щншсного, дiяльнiсного та емоцiйно-вольового компонентiв готовносп). Достовiрнiсть розбiжиостей характеристик вибiрок становить 95 %, тобто отримаш результати дослщження закономiрнi. Вони можуть застосовуватись у процес викладання методики навчання бюлопчних дисциплiн i слугувати у пщготовщ майбутнix вчителiв до еколого-педагопчно!' дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Романова Г. М. Вимiрювання pîbhîb roTOBHOCTi викладачiв до проектування навчальних технологiй / Г. М. Романова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://lib .iitta.gov .ua/5724/1/Романова_6.04.09.pdf.
2. Скиба М. Формування умiнь еколого-педагопчно1 дiяльнoстi майбутнiх учителiв бioлoгiï у процес тренiнгу / М. Скиба // Педагопчний процес: теoрiя i практика (Серiя: педагoгiка). - К.: ТОВ «Видавниче пiдприeмствo «Едельвейс», 2016. - Вип. 4. - С. 124-129.
3. Уруський В. I. Формування готовносп вчителiв до iннoвацiйнoï дiяльнoстi: метод. пoсiбник / В. I. Уруський. - Терношль: ТОК1ППО, 2005. - 96 с.
4. Шаповал Ю. Д. Педагoгiчнi умови формування готовносп майбутнього вчителя початкових клаав до oсoбистiснo oрieнтoванoгo навчання молодших шкoлярiв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ю. Д. Шаповал. - Харыв, 2007. - 20 с.
REFERENCES
1. Romanova H. M. Vymiryuvannya rivniv hotovnosti vykladachiv do proektuvannya navchal'nykh tekhnolohiy [Measurement of levels of teachers' readiness to develop educational technology], [Electronnyi Resurs], Rezhym dostupu, http://lib.iitta.gov.Ua/5724/1/Romanova_6.04.09.pdf.
2. Skyba M. Formuvannya umin ekoloho-pedahohichnoyi diyalnosti maybutnikh uchyteliv biolohiyi u protsesi treninhu [The formation of ecologo-pedagogical activity skills of future biology teachers during the training process], Pedahohichnyy protses: teoriya i praktyka (Seriya: pedahohika), К., 2016, Vol. 4, P. 124-129.
3. Uruskyi V. I. Formuvannya hotovnosti vchyteliv do innovatsiynoyi diyal'nosti metodychnyy posibnyk [Formation of teachers readiness to innovative activity], Ternopil: TOKIPPO, 2005, 96 p.
4. Shapoval Yu. D. Pedahohichni umovy formuvannya hotovnosti maybutn 'oho vchytelya pochatkovykh klasiv do osobystisno oriyentovanoho navchannya molodshykh shkolyariv. Avtoref. dys, kand. ped. nauk [Pedagogical conditions of formation process of future teacher's readiness to educate pupils], dy's ... kand. ped. nauk: 13.00.04, Kharkiv, 2007, 189 p.
Стаття надтшла в редакцЮ 24.01.2017р.
УДК: 378.091.12 (075.8)
ТЕТЯНА ФЕД1РЧИК
fedirchyk-tanya@yandex.ru доктор педагопчних наук, доцент Чершвецький нащональний ушверситет iменi Ю. Федьковича,
м. Чершвщ, вулиця Коцюбинського, 2
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОÏ ШКОЛИ В СИСТЕМ1 Д1ЯЛЬНОСГ1 КЛАСИЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
Здшснено мгждисциплгнарний аналгз проблеми розвитку педагоггчного професгоналгзму викладача в систем1 вищо1 oceimu.; Обтрунтовано теоретико-методологгчнг засади розвитку педагоггчного профе^оналгзму викладача. Прoаналiзoванo поняття «nедагoгiчнuй прoфеcioналiзм викладача вищо'1 школи» та сформульовано його дефтщю. На ocнoвi вивчення зарубiжнoгo та вimчuзнянoгo дocвiду закладiв вищо'1 ocвimu й власного дocвiду наукoвo-педагoгiчнoï та управлiнcькoï дiяльнocmi у вищому навчальному закладi (ВНЗ )запропоновано авторську науково-методичну систему розвитку педагoгiчнoгo прoфеcioналiзму викладача вищо'1' школи, яка передбачае наявтсть mеoреmuкo-меmoдoлoгiчнoï тдсистеми (мета, завдання, принципы, компоненти) i методичнодяльтсноï тдсистеми, що мicmumь функцюнальт cкладoвi (багаmoрiвнева науково-методична служба ВНЗ; мoнimoрынгoвi до^дження стану та динамки розвитку педагoгiчнoгo професюнал1зму викладача; науково-методичний cупрoвiд означеного процесу; iндuвiдуальна програма професшно-особисткногорозвитку та саморозвитку викладача).
Ключовi слова: педагoгiчнuй прoфеcioналiзм викладача вuщoï школи, науково-методична система розвитку педагoгiчнoгo прoфеcioналiзму викладача.
