CC BY
7
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академя внутр'1шн'1х справ
Т1шзац1я влади як прояв процеЫв незавершено! модершзацм
V статт'1 розглядаються сутнсть, причини виникнення та ¡снування протир'1ч у ланц «влада-сус-пльство», IX прояву у фор/vii феномену «автономноï т'/ньово! держави».
Ключовi слова: «автономна тньова держава», форма м'1жсекторного розламу, закон утворен-ня м'1жсекторного розламу в ¡нституцйнй структур.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Тенизация власти как проявление процессов незавершенной модернизации
В статье рассматриваются сущность, причины возникновения и существования противоречий в звене «власть-общество», их проявления в форме феномена «автономного теневого государства».
Ключевые слова: «автономное теневое государство», форма межсекторного разлома, закон образования межсекторного разлома в институционной структуре.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Shadow of power as a manifestation of the processes of incomplete modernization
The article examines the nature, causes and existence of contradictions in the link «power-society» in the form of manifestation of the phenomenon of «autonomous shadow state».
Keywords: «autonomous shadow state», the shape of the cross-fault, the law of education cross-cutting fault in the institutional structure.
Постановка проблеми. Дискурсивний анал1з причин системного гальмування нагальних сус-птьних реформ, хроннного нехтування суспть-них вимог та потреб врештНрешт призводить до дедуктивного виокремлення причини суспть-
них деформа^й - наявност ¡сторичного явища мжсекторного розламу в ¡нституфйый сфер¡ та ïï прояву - «автономно'!' тЫьово'1' держави», яке, за сучасних умов, перетворилося на гальм^ний де-структивний фактор сусптьного розвитку.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУнл №1 (188)/2017
3
Необхщнють протидп тЫьовим процесам зна-йшла вщображення в рядi важливих законодав-чих, нормативно-правових актiв держави, таких як: Закон Укра'1'ни «Про засади державно!' антико-рупцГйно''' пoлiтики в Укра'н на 2014-2017 роки» (2014), Закон Укра'ни «Про запoбiгання ко-рупцГ!» (2014), укази Президента Укра'ни «Про нeвiдкладнi дoдаткoвi заходи щодо посилення боротьби з oрганiзoванoю злочиннютю i коруп-цi8ю» (2003) та «Про пeршoчeргoвi заходи щодо детУзацп eкoнoмiки та протидп' корупцп» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв Укра'ни «Про за-твердження Державно!' програми щодо реалг зацп' засад державно!' антикоруп^йно'!' пoлiтики в Укра'н (Антикорупфйно''' стратеги') на 201 52017 роки» (2015) та iншиx вiдoмчиx актах iз зазначено' проблеми.
Анал13 досл1джень та публшацт з проблеми. До вiтчизняниx дoслiджeнь з теорп' тЫг зацп' вiднoсин належать прац В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, 0. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, З. С. Варналiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. 0. Коваленка, I. I. Мазур,
B. 0. Мандибури, 0. В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспек^в протидп корупцп' зробили в^чизняы вченНюристи.
У той же час у зв'язку з недостатым систем-ним вивченням явищ тЫьових сyспiльниx проце-сiв, причини 'х виникнення, iснyвання та розви-тку потребують подальшого вивчення, зокрема, причини мiжсeктoрнoгo розламу в Ыститу^йый сфeрi, явища «автономно''' тЫьово''' держави», к oсoбливoстi та небезпека за сучасних умов.
Метою статл е подальший дискурсивний роз-виток вивчення причинного комплексу тЫьових засoбiв гальмування сусптьних реформ, к осо-бливостей в сучасних умовах, ¡снування явища мiжсeктoрнoгo розламу в Ыститу^йый сфeрi, «автономно''' тЫьово''' держави» як найсуттев0о''' загрози нацioнальнiй бeзпeцi.
Виклад основного матер1алу. Аналiз вГтчиз-няних сусптьних проце^в у к ¡сторичних метаморфозах, мexанiзмiв взаемодп' сусптьства та влади свiдчить про наявнють стiйкoгo вщтво-рення суттевих тУзафйних прoтирiч у взаемодп' ¡нтересГв влади i широких верств населення, поглиблення загрози подальшо'' експансп' тЫг зацiйниx засoбiв прийняття владних ршень i дГй та адекватного посилення тУзацм вщносин сус-
птьного супротиву (як реакцп' на владну тУза-цГйну iнвазiю).
ТЫьовГ сусптьн процеси як провщна форма нeвизначeнoстi - це системне явище управлЫ-ня асофально'( природи з рГзного роду ¡нтенсив-ност соцГально''' небезпеки, яка е формою кризи державного регулювання економки i виявляеть-ся у розвитку його дисфункцюнальностк Вар-то зазначити, що ланки тУзафйних процеЫв е не просто окремими зонами кризового регулю-вання, а утворюють саме асофальну систему тг ньово''' економки з оргаычно пов'язаними вну-тр0ыми мехаызмами. ТЫьовГ сусптьн процеси як дисфункцюнальна форма регулювання являе собою д^лектичну еднють кризового регулювання як системи та його процесу. В той же час, тУзацт сусптьних вщносин, як явище процесу регулювання, являе собою комплекс послщов-ного посилення дисфункцГйно''' руйнацп' державного регулювання через частковГ дисфункции стани ¡нформацГйно-аналГтично''' дГяльностГ, пщ-готовки прийняття р0ень, оргаызацп' плануван-ня, виконання р0ень тощо [1, с. 111-115].
Форма дисфункфйноси кризи державного управлЫня, яка викликана гострим протибор-ством з приводу управлЫня сусптьними проце-сами, виявляеться у розвитку мало''' субкультури, яка протистогть макроекономнним мехаызмам управлЫня як ворожим i е так званою системою тУзацм сусптьних вщносин.
Наголосимо, що головним видом шкоди, за-подГяно''' ¡нтересам держави з боку системи сус-птьно''' тУзацм, е шкода, що е результатом втра-ти конгруентност функфй управлЫня, соцГальних ¡нституцГй, соц^льним потребам, зниження рГв-ня керованост економки, збтьшення обсягу ен-тротйних процеЫв зниження рГвня економГчних свобод [2, с. 2]. Це найбтьш вщчутний вид шкоди соц^льно-економнного оргаызму, який мо-же бути завданий соц^льною тУзацГею.
На управлЫня, як найважливший структурно-функцюнальний елемент побудови теорп' тУзацм сусптьних вщносин, що визначае розподт еко-номнного простору, зокрема на тЫьовий та офг цГйний, звернули увагу ряд дослщниюв. Так, од-не з класичних визначень тЫьово''' економки, яке подане, наприклад у працях 0.В.Турчинова: «Тг ньова економка - це економнна дГяльнють, яка не враховуеться i не контролюеться офщйни-ми державними органами...» [3, с. 8]. 0днак, на
нaш погляд, y циx клacичниx визнaчeнняx тЫьо-во'( eкoнoмiки лишe y нeявнoмy виглядi пpиcyтнiй yпpaвлiнcький acпeкт, вони cтpaждaють нa нeпo-вноту вpaxyвaння цього чинникa - вiн пpeдcтaв-лeний y виглядi чacткoвoï диcфyнкцiï цього ^ти-туту, a мм цeй acпeкт icнy8 щe y нeпoдiльнoмy, нecaмocтiйнoмy виглядi, що oбмeжye дocлiджeн-ня його як «пpoвiднoï лaнки», cyбcтaнцioнaльнoï ocнoви явищa тiнiзaцiï. Пepeтвopeння ж вiднocин yпpaвлiння нa пpoвiдний об'ект дocлiджeння дa8 змогу знaчнo пpocyнyтиcя y мeтoдoлoгiï до^г джeнь тiньoвoï eкoнoмiки. Taк, нaпpиклaд, якщо вiдбyвa8тьcя пpoтиcтoяння cиcтeм yпpaвлiння, то цe aвтoмaтичнo oзнaчa8 пopyшeння iнфopмa-цiйниx пpoцeciв мiж ними, нeпoвнe вiдoбpaжeння фyнкцioнyвaння oб'eктa кoнтpoлюючими тa CTa-тиcтичними cиcтeмaми дepжaвнoгo yпpaвлiння. Toбтo в yмoвax пpoтиcтoяння пopyшyютьcя вci yпpaвлiнcькi зв'язки, як пpaцюють нa тiнiзaцiю oб'8ктa, a нe лишe oкpeмi з ниx. Bтpaтa piвня poвaнocтi чepeз цe oзнaчae нe що ^rne, як виxiд pядy cycпiльниx пpoцeciв зa мeжi yпpaвлiнcькoгo кoнтpoлю, який зд^нюе дepжaвa, втpaтy iнфop-мaцiï пpo ïx cтaн, peгyлятopниx фунщй дepжaви.
Haйбiльший дeфopмyючий eфeкт eкcпaнciя тг нiзaцiйниx пpoцeciв cпpaвля8 caмe нa ^титу-цioнaльнy cтpyктypy cycпiльcтвa тa його куль-тypний пpoшapoк. У фyнкцioнaльнoмy acпeктi тiньoвa CTpy^ypa, умовно кaжyчи, aдитивнa сто-мвно до oфiцiйниx i в бaгaтьox acпeктax (BBП, до-xoди, зaйнятicть, пocлyги, тoвapи тощо) доповнюе IT до мacштaбiв i фyнкцiй, нeoбxiдниx для зaбeзпe-чeння cиcтeми пoтpeб. 0днaк в iнcтитyцiйнoмy ac-пeктi дaнa aдитивнicть пoвнicтю вiдcyтня: бaзoвi iнcтитyти тiнiзaцiï (тiньoвi влaднi piшeння, тopгiвля людьми тощо) зa ^оею cyттю мaють пpoтилeж-ну cпpямoвaнicть cтocoвнo до дiяльнocтi oфiцiйнoï cклaдoвoï cycпiльcтвa тa дepжaви [4, c. 45-108].
Пpинципoвим пpoявoм пpoцecy бiфypкaцiï co-цiaльнo-eкoнoмiчнoï cтpyктypи вiтчизнянoгo cyc-пiльcтвa, який пoтeнцiйнo yтpимy8 y co6í пoтyжнi пpoтиpiччя тiнiзaцiï, пepш зa вce y лaнцi «влaдa-cycпiльcтвo», e циклiчний пpoцec ïï нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцiï [4, c. 136-167]. B^ пpитaмaнний тpaдицiйним cycпiльcтвaм тaк звaнoï ceлянcькoï цивiлiзaцiï, до якиx вiднocитьcя бiльшicть юную-чиx ^afc i якi yтвopюють в cyчacниx yмoвax <^py-гe» aбo «мaлe» cycпiльcтвo по вiднoшeнню до пaнyючoï зaxiднoï. Öe cтpижeнь пpoцecy cyчac-ного нaцioнaльнoгo aмбiвaлeнтнoгo пpиcкopeння
пpoгpecy тa дeгpaдaцiï, що вiдбyвaютьcя в Укpa-Ты нa ocнoвi пpиcтocyвaння ïï iнcтитyцiйнoï CTpy^ тypи до iнвaзiï вecтepнiзaцiï, квaзiнaближeння, вiдкpиття, aдaптaцiï тa acимiляцiï до вимог cy-чacнoгo зaxiднoгo тexнoлoгiчнoгo, eкoнoмiчнo-го, пoлiтичнoгo, кyльтypнoгo тa iншoгo ^о^бу життя, що мae нaзвy мoдepнiзaцiï. Bиклик 3axo-ду i вщповщь вiтчизнянoï iнcтитyцiйнoï cтpyктypи yтвopю8 в ocтaннiй цiлy cиcтeмy визнaчниx co-цiaльнo-eкoнoмiчниx eфeктiв, зoкpeмa, cиcтeм-ну тiньoвy бiпoляpнicть «влaдa-cycпiльcтвo» y ïï poзвиткy, видiлeння eлiтниx пapaзитapниx CTpy^ тyp, як гeнepaтopa тiнiзaцiйниx пpoцeciв.
Hacлiдкaми мoдepнiзaцiï зaлeжниx кpaïн е утво-peння в ниx мiжceктopнoгo poзлaмy, тобто нa-явнocтi якicнoï coцiaльнo-eкoнoмiчнoï piзницi в acинxpoннoмy poзвиткy oкpeмиx ceктopiв iнcти-тyцiйнoï CTpy^yp^ пpичинoю cиcтeмнoï тiньoвoï aвтoнoмiзaцiï - появи aвтoнoмниx, тiньoвиx, oлi-гapxiчнo-влaдниx eлiтниx пpoшapкiв як aктивниx пpoдyцeнтiв cиcтeмнoï тiнiзaцiï, нa одному полю^, тa cyцiльнoï бiднocтi - нa iншoмy.
C. B. Онищук i M. B. Бiлoyceнкo, дocлiджyю-чи омбливють мexaнiзмiв мoдepнiзaцiï зaлeж-ниx кpaïн, пpийшли до виcнoвкy, що нa вiдмiнy вiд poзвинeниx ^aïU нa вiдмiнy вiд poзвинeниx ^aïU дe cтpyктypнi poзpиви мaють внyтpiшньo-ceктopний xapaктep, a в eкoнoмiчнiй cтpyктypi пpиcyтнi вci нeoбxiднi для cинxpoннoгo poзвиткy eлeмeнти, y зaлeжниx кpaïнax, до якиx нaлeжaть ^aï^ ceлянcькoï, общинно! цивiлiзaцiï, вiдcyт-ый pяд блoкiв eкoнoмiчнoï cтpyктypи, нeoбxiдниx для нopмaльнoгo збaлaнcoвaнoгo poзвиткy. Öe зyмoвлeнo caмим xapaктepoм poзвиткy зaлeж-нoï eкoнoмiки, cпocoбoм мoдepнiзaцiï циx кpa-ïн, якa пoвиннa викoнaти фyнкцiю «пiдтягyвaння» до змiни циклiчниx eтaпiв тexнoлoгiчнoгo cпocoбy виpoбництвa y poзвинeниx кpaïнax.
Для пoдoлaння ви^кого кoмпeнcaцiйнo-го бap'8pa нa ocнoвi мoдepнiзaцiï здiйcнюeть-cя впpoвaджeння нoвiтньoï пpoмиcлoвoï тexнi-ки i тexнoлoгiï зoвнi в eкoнoмiкy зaлeжниx ^aïU що poзциклю8 циклiчнe до того виpoбництвo (зa влacнoю тpaeктopieю циклу). Пpи цьому виникa8 тexнoлoгiчний poзpив, cyтнicть якого виявляеть-cя y що пepepивa8тьcя пpoцec поступового poзвиткy aвтoxтoннoï тexнoлoгiчнoï cтpyктypи, a y caмy цю cтpyктypy вмoнтoвyютьcя cтвopeнi по-зa нeю тexнoлoгiчнi блоки. Пpoцec вiдтвopeння y зaлeжниx кpaïнax втpaчa8 xapaктepнy для poзви-
нyтиx ^afc нa всix ïï eтaпax pyxy бeзпepepвнiсть i стa8 вiднинi мoжливим лишб в yмoвax зaлeж-нoстi oбмiнy чaстини íx пpoдyктy нa зaсoби ви-poбництвa з poзвинyтиx ^alK
Якщo y poзвинyтиx кpaïнax зa нaявнoстi цiлiснoï iндyстpiaльнoï стpyктypи стpyктypнi poзpиви ви-никaють ттьки всepeдинi eкoнoмiчниx блoкiв, тo y зaлeжниx кpaïнax вoни мaють мiжблoкoвий xa-paктep, щo пpизвoдить дo глибoкoï дeфopмaцiï всьoгo вiдтвopювaльнoгo мexaнiзмy. Biдсyтнiсть в eкoнoмiчнiй стpyктypi зaлeжниx ^afc pядy нeoб-xiдниx гoспoдapськиx блoкiв пpизвoдить дo piзкo-ro знижeння eфeктивнoстi фyнкцioнyвaння сусщ-^x блoкiв, нeмoжливoстi здiйснювaти вiдтвopeння бeз шиpoкoгo викopистaння цeнтpaлiзoвaнoгo пoзaвapтiснoгo пepepoзпoдiлy нa íx кopисть ви-poбничиx peсypсiв сyспiльствa, якi вилyчaються з iншиx сeктopiв eкoнoмiчнoï стpyктypи.
Cтaн eкoнoмiчнoï стpyктypи, пpи якoмy вщсут-нiсть бyдь-якoгo блoкy eкoнoмiчнoï CTpy^yp^ нeoбxiднoгo для стpyктypнoгo poзвиткy, пpизвo-дить ДO HeMOЖЛИBOCTi для сyсiднix бЛOKiв функ-цioнyвaти бeз пepмaнeнтнoгo цeнтpaлiзoвaнoгo пoзaвapтiснoгo пepepoзпoдiлy нa íx кopисть сус-пiльниx peсypсiв, щo вилyчaються iз iншиx блo-юв, мa8 нaзвy стpyктypнoгo poзлaмy. Остaннiй е якiснo нoвим явищeм, я^ мa8 сyтт8вi вiдмiннoстi зa нaслiдкaми для poзвиткy тiнiзaцiйниx пpoцeсiв вщ стpyктypнoгo внyтpiшньoблoкoвoгo poзpивy.
Kлючoвa poль дepжсeктopa в eкoнoмiцi зaлeж-ниx кpaïн визнaчa8ться вiдсyтнiстю тут цiлiснoï Ы-дyстpiaльнoï стpyктypи, в мeжax ягаУ тiльки i мoж-ливe фyнкцioнyвaння eкoнoмiчнoï систeми нa бaзi пpивaтнoï влaснoстi тa зaxiднoï мoдeлi pинкoвoгo poзвиткy. Biдсyтнiсть pядy нeoбxiдниx для синx-poннoгo poзвиткy гoспoдapськиx блoкiв i нaяв-нiсть пoтpeби в íx нaгaльнoмy фopмyвaннi пepe-твopюe пpoцeс мoбiлiзaцiï iнвeстицiйниx peсypсiв дepжaвoю (як внyтpiшнix, тaк i зoвнiшнix) i спpямy-вaння íx нa poзшиpeнe вiдтвopeння y виглядi yтвo-peння тaк звaниx eлiтниx стpyктyp як виpiшaльний фaктop eкoнoмiчнoгo poзвиткy [5; 6, с. 336-337].
Однaк пoтeнцiйнo пoзитивнa фyнкцiя щoдo зa-бeзпeчeння дepжaвoю мoдepнiзaцiйнoгo oнoв-лeння ^aí^ чepeз фopмyвaння eлiтниx (пpopив-ниx) стpyктyp y зaлeжниx ^a^ax нaбyвa8 пeвнoгo piвня iнтeнсивнoстi пapaзитapнoгo тiнiзaцiйнoгo пepepoджeння - вiдбyвaeться зaмiщeння пoтeн-цiйнoï функцп «вiдpoджeння сoцiaльнoгo-eкoнo-мiчнoгo opгaнiзмy» нa пapaзитapнy - зaкpiплeння
пepepoзпoдiльчoгo мexaнiзмy щoдo oбмeжeниx (пoтeнцiйнo) iнвeстицiйниx peсypсiв сyспiльствa зa дискpeцiйнo визнaчeними oкpeмими гpyпa-ми пapaзитapнoï eлiти, якa викopистoвye pe-сypси пepeвaжнo нa цо влaснoгo збaгaчeння, вивeдeння зa кopдoн, пiдтpимкy кpимiнaльнo-iн-тeнсивнoгo пepepoджeння сyспiльствa.
Дoслiджeння oсoбливoстeй сoцiaльнo-eкoнo-мiчнoгo poзвиткy зaлeжниx кpaïн, спeцифiчнoстi пpoблeм peфopмyвaння вiтчизнянoгo eкoнoмiч-нoгo пpoстopy дoвoдить, щo пpoблeмa нaявнoс-тi мiжсeктopнoгo poзлaмy в пpoцeсi мoдepнiзaцiï пpитaмaннa нe лишe гoспoдapським блoкaм, a й уЫб'! сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï iнститyцiйнoï стpyк-тypи циx кpaïн. Öe eкoнoмiчний зaкoн щoдo oсo-бливoстeй мoдepнiзaцiï зaлeжниx кpaïн, щo встa-нoвлюe зв'язoк мiж oсoбливoстями дoмiнyючoгo тиску нa iнститyцiйнy стpyктypy зaлeжнoгo сус-пiльствa в пpoцeсi íí мoдepнiзaцiï тa aсинxpoн-нoгo poзвиткy ïï oкpeмиx сeгмeнтiв, yтвopeння в нiй piзкo aсимeтpичниx блoкiв, пpeфepeнцiйнoгo poзвиткy eлiтниx сeгмeнтiв. Дaний пpoцeс, сис-тeмa тiньoвoï aвтoнoмiзaцiï влaди тopкaeться, y пepшy чepгy, систeми дepжaвнoï влaди, yтвopeн-ня в ый oсoбливиx, eлiтниx, зaкpитиx вiд суспть-ствa тa oфiцiйнoï дepжaви зoн, щo oбyмoвлю8 вiдтвopeння глибoкиx пpoтиpiч мiж ними.
Moдepнiзaцiя в зaлeжниx кpaïнax в нaйшиp-шoмy a^e^i зв'язaнa з явищeм «гiбpидизaцiï» сyспiльниx вiднoсин, кopiння якoгo слiд шу^ти в oсoбливoстяx нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцiï вг тчизнянoгo зaлeжнoгo сyспiльствa. Taк, з пepe-твopeнням сepeдньoвiчнoï 6вpoпи нa сyчaсний Зaxiд вiдбyлoся i poз'eднaння людини нa пpивaт-ну людину i людину, якa е opгaнiчним eлeмeнтoм гpoмaдянськoгo сyспiльствa. I нaвпaки, зaлeж-нiсть людини вiд систeми сoлiдapниx, oбщинниx зв'язкiв, якi збepiгaють мoнiзм, нe poз'8Днaнiсть людини, синкpeтизм вeликoю мipoю зaлишa-еться зaкoнoмipнiстю, щo пpитaмaннa кpaïнaм сeлянськoï цивiлiзaцiï. Öe пpизвoдить дo мoж-ливoстi iснyвaння вкpaй нeбeзпeчнoгo явищa сyспiльниx вiднoсин - «гiбpидизaцiï» (синкpeтиз-му) влaди (фopми iнститyцiйнoï кoмплимeнтap-нoстi) [7, с. 73-79], зpoщeння ïï, з oднoгo бoкy, з eкoнoмiкoю (бiзнeсoм), з дpyгoгo - з ^им^лИ тeтoм [В, с. 123-125; 9, с. 91-92]. Öe тaкoж пo-яснюе кopyпцiйнi, тiнiзaцiйнi пpoблeми всix влaд-ниx стpyктyp, зoкpeмa сyчaснoï пpaвooxopoннoï, сyддiвськoï систeми тoщo, íx peфopмyвaння.
Cлiд пiдкpeслити, щo кoмплeкснe дoслiджeння пpoблeм гiбpидизaцiï сyспiльниx вiднoсин, пoбyдo-вaниx нa нeзaвepшeнiй мoдepнiзaцiï, e стpижнeвим для вiдтвopeння лoгiки тiнiзaцiï циx вiднoсин. Гiбpи-дизaцiя, змiшyвaння для ^eï сoцiaльнo-eкoнoмiч-нoï стpyктypи e нe тiльки нe випaдкoвoю, CToxa^ тичнoю пoдi8ю, aлe oдним iз гoлoвниx iмaнeнтниx чинникiв íí poзвиткy, щo визнaчa8 як цивiлiзaцiй-нi пepeвaги сyспiльнoï opгaнiзaцiï, тaк i, вoднoчaс, зyмoвлюють iснyвaння aсимeтpичнo бiльшoгo пo вiднoшeнню дo пaнyючoï poзвинyтoï стpyктypи зa-xiднoгo сyспiльствa тягapя пpoблeм, пoв'язaниx, зoкpeмa, з тiнiзaцieю eкoнoмiчниx вiднoсин.
У зв'язку з нeoбxiднiстю пoдoлaння вищeзaзнa-чeнoгo пpoтиpiччя слщ звepнyтися дo зayвaжeнь вiдoмoгo aнглiйськoгo дoслiдникa сeлянськoï ци-вiлiзaцiï T. Шaнiнa, який paдив зoсepeдити yвa-гу нa тaк звaниx мapгiнaльниx сoцiaльнo-eкo-нoмiчниx фopмax, щo, нa йoгo думку, пpитaмaннi сeлянськoмy сусптьству [1O, с. 12-17]. Однaк, нa нaш пoгляд, цi гiбpиднi (змiшaнi) фopми нe ли-0e нe е пepифepiйними для вiтчизнянoгo сус-пiльствa, вoни пpoнизyють всю ïï сoцiaльнo-eкo-нoмiчнy стpyктypy. Boни е мapгiнaльними лишe дo пaнyючoгo зaxiднoгo сyспiльствa. Tiльки вpa-xoвyючи ц мeтoдичнi yмoви, слiд визнaти, щo eкспoляpнi нeчистi (пoзaпoлюснi для зaxiднoгo дoмiнyючoгo сyспiльствa) - цe фopми, якi ™o-сeoлoгiчнo фyнкцioнyють пoзa iснyючi iнвapiaнти дoмiнyючoï пpoзaxiднoï eкoнoмiчнoï мoдeлi, вияв-ляють сeбe i як вiдпoвiднi ïï тiньoвi зaсaди opra-нiзaцiï peaльнoï сoцiaльнoï влaди [11, с. 45-4В].
Cyчaснiй фopмi гiбpидизaцiï влaди, бiзнeсy тa кpимiнaлiтeтy пpитaмaннa нe лишe íx мiжсeктopнa iнтeгpaцiя (пpи лoкaлiзaцiï чaстo в oднiй oсoбi), a й тpaнсфep цiлeй, фyнкцiй дiяльнoстi iз oднieï склa-дoвoï гiбpидизaцiï в Ышу (нaпpиклaд, мeтoю, функ-цieю пeвниx стpyктyp влaди е в сyчaсниx yмoвax нe стiльки зaбeзпeчeння пoдaльшoгo poзвиткy пpo-гpeсy сyспiльствa, сктьки peaлiзaцiя сyтo бiзнe-сoвo-кpимiнaльниx ц^й тa фyнкцiй.
Bиникнeння глибoкoгo мiжсeктopнoгo poзлaмy тa гiбpидизaцiï влaди в yмoвax нeзaвepшeнoï мo-дepнiзaцiï oбyмoвлюють iснyвaння iншoгo нeбeз-пeчнoгo тiньoвoгo явищa - aвтoнoмiзaцiï влaди. Poзвинyтa «aвтoнoмнa тiньoвa дepжaвa» в yмo-вax нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцiï сyчaснoгo в^чиз-нянoгo сyспiльствa, як дiaлeктичний peзyльтaт пoпepeдньoгo ïï iстopичнoгo poзвиткy, тpaнсфop-мaцiï, визpiвaння - цe зaкpитa тiньoвa зoнa влa-
ди, бiзнeсy, плyтoкpaтiï, oлiгapxiï, бaзoвий (y мeж-ax тiнiзaцiйнoгo пpoстopy) систeмoyтвopюючий œ^op нapoднoгoспoдapськoï стpyктypи, сeк-тop iнститyцiйнoï aсимeтpичнoстi, викpивлeнoс-тi, клaнoвoстi, який визнaчae гoлoвнi iнтepeси тa пpoтиpiччя мiж влaдoю тa сyспiльствoм, тiнiзyючi фaктopи сyспiльнoгo poзвиткy. Цe синepгeтичнa фopмa yтвopeння тa poзшиpeння мiжсeктopнo-ro poзлaмy, щo пoклaдeнa нa пiдсилeння пoтoкy гiбpидизaцiï (синкpeтизмy) влaди, бiзнeсy, плyтo-кpaтiï. Осoбливoстi кoнкpeтнoï сoцiaльнo-eкoнo-мiчнoï фopми aвтoнoмнoгo œ^opa зaлeжaть вiд вiдпoвiдниx мoдифiкaцiй цьoгo сeктopa зa кoн-кpeтнo-iстopичниx yмoв фopмyвaння.
Змiстoм кaтeгopiï «aвтoнoмнa тiньoвa дepжaвa», тaким чинoм, e вiднoсини гoспoдapювaння для oбмeжeнoгo кoлa o^6, зaбeзпeчeниx oлiгapxiч-ними, плyтoкpaтичними, бiзнeсoвими, пoлiтични-ми, кopyпцiйними (y тому чи^ нaднaцioнaльнoгo piвня), poдинними зв'язгами з вищими щaблями aдмiнiстpaтивнoï, сyдoвoï влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, пoлiтичниx пapтiй, ЗMI, вiдсyтнiстю eкoнo-мiчнoï, пoлiтичнoï кoнкypeнцiï y пo8Днaннi з нeoб-мeжeним дoстyпoм дo eксплyaтaцiï нaцioнaльниx peсypсiв кpaïни, пpиpoдниx мoнoпoлiй. У циx yмo-вax кopyпцiя нaбyвae систeмнoгo xapaктepy, стa8 нeoдмiнним aтpибyтoм aдмiнiстpaтивнoï систeми, iмaнeнтним спoсoбoм ïï peгyляцiï. Bисxiднi eтaпи стaнoвлeння «aвтoнoмнoï дepжaви» вiднoсяться щe дo чaсiв Kиïвськoï Pyсi, для opгaнiзaцiï суспть-нoï систeми якoï xapaктepнi oсoбливoстi пopiвнянo iз Зaxiднoю 6вpoпoю [12].
Фopмa пpoявy aвтoнoмнoгo сeктopa всepeдинi oфiцiйнoï дepжaви opгaнiчнo нaбyвa8 oзнaк opra-нiзoвaниx фopм дeвiaцiйнoï дiяльнoстi, y тoмy числi злoчиннoï - aльтepнaтивниx тiньoвиx цeнтpiв влaди, paзoм iз тiньoвим силoвим зaбeзпeчeнням. «Дв-тoнoмнa дepжaвa» - цe зaкpитa сфepa нapoднo-ro гoспoдapствa, щo мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними стpyктypaми, якi мaють нa мeтi oтpимaння нaдви-ra^x дoxoдiв зa дoпoмoгoю викopистaння знaчнoю мipoю спeкyлятивнoгo фiнaнсoвoгo кaпiтaлy. !сную-чa як пaнyючa тiньoвa стpyктypa, «aвтoнoмнa дep-жaвa» yтвopю8, вiдпoвiднo дo свo'lx пoтpeб, i тiньoвy пoлiтичнy, сoцiaльнo-eкoнoмiчнy iнфpaстpyктypy, щo зyмoвлюe тiньoвий peжим фyнкцioнyвaння pя-дoвиx сyб'8ктiв гoспoдapювaння.
Cyчaснa фiнaнсoвa, eкoнoмiчнa кpизa aктивнo викoнye фyнкцiю щoдo пoсилeння пepepoзпoдi-лу влaснoстi тa влaди нa кopисть сyб'8ктiв пapa-
зитарно! «автономно! держави». Головним видом монополм, яка е системоутворюючим атрибутом для функцюнування паразитарного автономного, тЫьового сектора, виступае монополт на експлуатацш адмУстративного ресурсу органа державно! влади на свою користь. Загалом, сусптьна форма «автономно! держави» е, у су-часних умовах, головною тЫьовою внутр0ньою загрозою нацюнально! безпеки, яка виявляеть-ся у гальмуванн сусптьних реформ, арха!зацм та деградацп державних ¡ сусптьних ¡нститу^й, зо-крема мае суттевий вплив на наявнють довго-тривало! кризи державного управлЫня.
Висновки
Анал¡з в¡тчизняних сусп¡льних процесс свщ-чить про наявн¡сть с^йкого в¡дтворення суттевих т¡н¡зац¡йних протир¡ч у взаемодп ¡нтерес¡в влади ¡ широких верств населення, поглиблення загро-зи подальшо! експансм т¡н¡зац¡йних засоб¡в при-йняття владних р¡шень ¡ д^ та адекватного поси-лення тУзацм в¡дносин сусп¡льного супротиву (як реакцм на владну т¡н¡зац¡йну ¡нваз¡ю).
Принциповим проявом процесу б^уркацм со-ц^льно-економнно! структури в¡тчизняного сус-п¡льства, який потенц^но утримуе у соб¡ потужн протир¡ччя тУзацм, перш за все у ланц «влада-сусп¡льство», е цикл¡чний процес !! незавершено! модерызацм.
Насл¡дками модерызацп залежних кра!н е утво-рення в них мжсекторного розламу, тобто на-явност¡ якюно! софально-економнно! р¡зниц¡ в асинхронному розвитку окремих сектор^ ¡нсти-туфйно! структури, причиною системно! тЫьово! автоном^ацм - появи автономних, тЫьових, олг гархнно-владних ел¡тних прошарк¡в як активних продуцента системно! тУзацм, на одному полюсу та суцтьно! б¡дност¡ - на ¡ншому.
Досл¡дження особливостей соцтльно-еконо-мнного розвитку залежних кра!н, специф¡чност¡ проблем реформування в^чизняного економн-ного простору доводить, що проблема наявнос-т м¡жсекторного розламу в процес¡ модерызацм притаманна не лише господарським блокам, а й ус° соцтльно-економнно! ¡нституц^но! структури цих кра!н. Це економ¡чний закон щодо особливостей модерызацп залежних кра!н, що вста-новлюе зв'язок м¡ж особливостями домЫуючого тиску на ¡нституц¡йну структуру залежного сус-п¡льства в процес¡ и модерызацм та асинхрон-
ного розвитку и окремих сегмент¡в, утворення в н¡й р¡зко асиметричних блок¡в, преференц^ного розвитку ел¡тних сегмент¡в.
Виникнення глибокого мжсекторного розламу та пбридизацп влади в умовах незавершено! мо-дерызацм обумовлюють ¡снування ¡ншого небез-печного тЫьового явища - автоном^ацм влади.
Список використаних джерел
1. Предборський В. А. До питання про суп-лсть "пньо-во! економ¡ки / В. А. Предборський // Пщприемницпво, господарспво ¡ право. - 2004. - № 12. - С. 111-115.
2. Сона Т. Хай краще св^ прогнепься п¡д нас / Т. □-л¡на // Дзеркало пижня. - 2011 (12 лют.). - С. 2.
3. Турчинов О. В. ТЫьова економка: пеорепичн¡ основи досл¡дження / О. В. Турчинов. - К. : «АрпЕк», 1995. - 300 с.
4. Теорт пЫьово! економ¡ки в умовах прансформа-ц¡йних процес¡в : монографт / В. А. Предборський. -К. : Задруга, 2014. - 400 с.
5. Предборський В. А. Государство в условиях модернизации: роль и имманентные угрозы безопасности / В. А. Предборский // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования : труды междунар. науч.-пракп. конф. (Минск, 21-22 апр. 2005 г.). - Минск : Академия управления при Прези-денпе Республики Беларусь, 2005. - С. 42-44.
6. Предборський В. А. Неконтролируемая стратегия трансформации как причина низкой конкурентоспособности и тенизации стран с переходной экономикой / В. А. Предборский // Новое качество экономического роста : инноваций, инвестиции, кон-куренпоспособноспь : сб. матер. междунар. науч.-пракп. конф. (Минск, 25-26 окп. 2007 г.). - Минск : Право и экономика. - 2007. - 768 с.
7. Предборський В. А. Явище ¡нспипуцмно! комплЬ менпарносп¡: пропирнчя попенцмних переваг па за-гроз / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраУ : зб. наук. пр. Науково-дослщного економнного ¡н-пу МЫ-ва економки Укра!ни. - К., 2010. - Вип. 12. - С. 73-79.
8. Кара-Мурза С. Г. Советская цивилизация (книга первая) / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Алгоритм, 2001. -528 с.
9. Огородник В. ТЫьова економка як кримЫально-економнний феномен / В. Огородник // Пол™чна думка. - 1996. - № 3-4. - С. 91-92.
10. Шанин Т. Иное всегда дано... / Т. Шанин // Знание-сила. - 1990. - № 9. - С. 12-17.
11. Предборський В. А. ТЫьова економка як кри-зовий 3aci6 санаци, стабозацп процеав со^ально-економ1чноТ структури / В. А. Предборський // Фор-мування ринкових вiдноcин в Укра'н : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного iн-ту Мiн-вa еко-номки Укра'ни. - К., 2008. - Вип. 9. - С. 45-48.
12. Предборський В. А. «Автономна тЫьова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра-¿'нi : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного Ы-ту МЫ-ва економiки Укра'ни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
УДК: 339.1 (477)
ОМ. Н1ФАТ0ВА, к.е.н., доцент кафедри п'щприемництва та б'\знесу Кивського национального ун\верситету технологй та дизайну
Виявлення npoTnpin у розвитку штеграцшних утворень на ринку M&A за допомогою багатoмipнoï класифшацм даних
Статтю присвячено виявленню протирч у розвитку ¡нтеграцйних утворень на ринку M&A за допомогою багатом1рно'( класиф'кацн даних. Проведено пор'1вняльний анал¡з свтового, американ-ського, европейського, азатсько-тихоокеанського та укранського ринку зливань та поглинань. Систематизовано та обгрунтовано ¡снуюч'1 шляхи поглинання та об'еднання п'щприемств в УкраЫ. На основ '1 кластерного анал 'зу класифковано вс '1 крани, як функцонують на ринку зливань та поглинань на п'ять груп за показниками: кльксть угод, вартсть угод, середня вартсть одн'1е! угоди.
Ключовi слова: ¡нтегрован структури, ринок M&A, кластерний анал'з, поглинання п'щприемств, об'еднання п'дприемств.
Е.М. НИФАТОВА,
к.э.н., доцент кафедры предпринимательства и бизнеса Киевского национального университета технологий и дизайна
Выявление противоречий в развитии интегрированных образований на M&A рынке c помощью многомерной
классификации данных
Статья посвящена выявлению противоречий в развитии интеграционных образований на рынке M&A с помощью многомерной классификации данных. Проведен сравнительный анализ мирового, американского, европейского, азиатско-тихоокеанского и украинского рынка слияний и поглощений. Систематизированы и обоснованы существующие пути поглощения и объединения предприятий в Украине. На основе кластерного анализа классифицированы все страны, которые функционируют на рынке слияний и поглощений на пять групп по показателям: количество сделок, стоимость сделок, средняя стоимость одной сделки.
Ключевые слова: интегрированные структуры, рынок M&A, кластерный анализ, поглощение предприятий, объединение предприятий.
O. NIFATOVA,
Associate professor of department of economy and business Kyiv national university of technologies and design.
Revealing of the contradictions in the development of integration formations in the M&A market with the help of multidimensional data classification
The article is devoted to revelation of the contradictions in the development of integration formations in the M&A market with the help of multidimensional data classification. The comparative analysis of the world, US, Europe, Asia-Pacific and Ukrainian markets of mergers and acquisitions was performed. Existing absorption paths and associations of enterprises in Ukraine were systematized and justified. All countries that operate in the market of mergers and acquisitions were classified in five groups of
© О.М. Н1ФАТ0ВА, 2017
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi №1 (188)/2017
9
