CC BY
12
1х на основi рацiональних поставiв з оптимшзащею витрат сировини, що тд-тверджують дослiдження УкрДЛТУ.
Спецiальнi способи розкрою колод твердолистяних порiд деревини з випуском радiальних i напiврадiальних пиломатерiалiв дозволяе зменшити витрати сировини в припуски на усихання та ввдпад деревини в брак за раху-нок меншого жолоблення пилопродукци.
Застосування с^чково-пилкових верстатiв як на операщях розкрою колод, так i на операщях розкрою пиломатерiалiв i заготовок дозволяе значно зменшити витрати електроенерги порiвняно з лiсопильними рамами i кругло-пилковими верстатами, збiльшити вихщ пиломатерiалiв i заготовок за раху-нок iндивiдуальних способiв розкрою та зменшення вiдходiв в тирсу, а також трудовитрат на сортування колод.
Для покращення ефективностi лшопильного виробництва, в умовах ринково! економши, необхiдним е проведення повного комплексу заходiв, починаючи iз застосування ращональних поставiв i оптимiзацii витрат сировини з врахуванням специфшацш на конкретну пилопродукщю, використан-ням сучасного обладнання i закiнчуючи формуванням транспортних пакетав сухо! або антисептовано! пилопродукци.
УДК 647.093.02 Проф. В.ММакси-Mie, д-р техн. наук;
доц. Л.Н. Горбачева, канд. техн. наук; доц. В.В. Маслш, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ДЕРЕВ'ЯНОГО ДОМОБУДУВАННЯ
В Укрш'ш розвиваеться дерев'яне домобудування як окрема галузь деревооб-робки, яка потребуе забезпечення сучасними технолопями i фахiвцiв для и впровад-ження у промислове виробництво.
Prof. V.M. Maksymiv, Doc. L.N. Gorbachova, Doc. V. V. Masliy - USUFWT
Development tendencies of construction wooden houses
Construction of wooden houses develops in Ukraine, as separate branch of woodworking. The new branch requires maintenance of modern technologies and experts for her introduction in industrial production.
Найбшьшим споживачем деревини й матерiалiв на ii 0CH0Bi, включа-ючи пиломатерiали, фанеру, деревш плити тощо е житлове будiвництво.
Бшьш поширеним стае будiвництво будинюв промислового виготов-лення з оцилшдровано'' колоди, калiброваного бруса, каркасно-панельно'1 конструкци, у яких поеднуеться затишок дерев'яного будинку й зручносл мiсько'i квартири. Популяршсть здобувають дерев'янi замiськi житловi будин-ки, котеджi, дачi, гостьовi будиночки, кемпiнги, лазнi, стилiзованi будинки вiдпочинку, туристичнi комплекси.
48
Сучасш теоретичнi розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
Науковий вкник, 2002, вип. 12.5
1ндиввдуальшсть будинку, що вiдбиваe спосiб життя власника -найважливiший принцип архггектури сучасного будiвництва дерев'яних бу-динюв. Вплив рiзних культур дае проектувальникам новi вде!, дозволяючи використовувати все рiзноманiття традицiй i пов'язаних iз ними архггектур-них рiшень. Проектуючи будинок, фахiвцi повиннi прагнути зберегти первк-нi властивостi колоди, масившсть, красу фактури, теплий природний колiр. Саме цей принцип лягае в основу архггектурно'' концепци - "гармошя з нав-колишнiм середовищем".
В Украш, а особливо в райош Карпат, деревина традицiйно була ос-новним будiвельним матерiалом, а основним елементом будiвель - обробле-на колода, пластина або брус. У попередш десятщмччя деревина, як стшовий матерiал, була витiснена iншими будiвельними матерiалами. Економiчна та енергетична криза, яка охопила Украшу, заставила по новому шдшти до ви-ршення проблеми збереження тепла в процес експлуатаци будiвель. Ця об-ставина дала поштовх до вiдродження дерев'яного домобудування в Украш, особливо в лшних районах Карпат i Полшся, та поставила питання про про-мислове, iндустрiальне дерев'яне домобудування.
Ще недавно всi колодчат будинки були побудоваш прямо на будь вельному майданчику за допомогою сокири i вмших людських рук. В даний час будинки з оцилшдрованих колод i брусiв виробляються за допомогою спецiалiзованих верстатiв та устаткування на заводах. Справа будiвельника -звести каркас будинку з точних деталей заводського виготовлення.
Практика домобудування фшських фiрм - свггових лiдерiв з вироб-ництва високояюсних конструкцiй з брусiв та оцилшдрованих колод: "Ноп-ка", "Коп11о", "Яап1а$а1ш1" i iнших пiдтверджують зростаючий, майже в чоти-ри рази, попит на дерев'яш котеджi.
Технологiя дерев'яного домобудування на фшських тдприемствах характеризуется високим рiвнем використання деревини й рацiоналiзаци вироб-ництва. Вони виробляють унiкальнi за зовнiшнiм виглядом i якiстю дерев'янi будинки з профшьованих брусiв i колод, повшстю укомплектованi внутршнь ми комунiкацiями. Незважаючи не те, що вартасть таких будинюв на 5-10 % вища за вартiсть будинкiв панельно'1 конструкций бiльшiсть споживачi вибира-ють саме будинки з колод або бруив. Значна частина 1хньо1 продукци експор-туеться в Японiю, Захiдну ввропу, Пiвнiчну Америку. Потреба в дерев'яних будинках рiзного призначення практично зростае у вих кра'нах свiту.
В нашш краi'нi за останнiй час починае зростати практична зацжавле-шсть в проектуваннi i будiвництвi замюьких будинкiв, особливо ексклюзив-них проеклв з оцилiндрованих колод i профшьованих брусiв, екологiчно чис-тих природних матерiалiв. Враховуючи iноземний досвiд, зростаючий попит на дерев'яш будинки, прогноз розвитку цього сегменту деревообробно'1 про-мисловосл, необхiдно зосередити серйозну увагу на пiдготовцi фахiвцiв дано'' спецiалiзацii.
Основними завданнями в розвитку малоповерхового дерев'яного домобудування в Украш як на наш погляд е:
1. Нов1 технологН' в деревообробному та меблевому виробництвах
49
• шдвищення технологiчностi дерев'яних будинк1в i зниження трудомiсткостi 1х виробництва;
• врахування прюритетносп традицiй народного житла, з творчим ix переосмис-ленням та доведения 1х до iндустрiальних методав сучасного будавництва;
• оптишзащя архгтектурно-планувальних рiшень;
• унiфiкацiя елеменпв i деталей;
• розроблення спецiального стандарту на розмiри пилопродукци для де-рев'яного домобудування;
• зниження деревиномюткоси;
• застосування ефективних конструкцшних, теплоiзоляцiйних, ущшьнюючих, гiдроiзоляцiйних, опоряджувальних матерiалiв;
• впровадження прогресивних технологiй i оснащення пiдприeмств спещаизо-ваним обладнанням;
• забезпечення комфортностi та еколопчно! безпеки житла;
• скорочення термшв будiвництва.
Реалiзацiя даних задач уможливить пiдняти дерев'яне домобудування в Укра!т до промислового виробництва.
УДК 620.179.118:620.178.152.341.4 Acnip. Р.В. Павлюк1 - УкрДЛТУ
ВПЛИВ РЕЖИМ1В ЗАГОСТРЮВАННЯ ЗУБ1В СТАЛЕВИХ ПИЛОК НА ШОРСТК1СТЬ I М1КРОТВЕРД1СТЬ IX РОБОЧО1
ПОВЕРХН1
Дослiджено вплив режимiв загострення на шорсткiсть та мжротвердють робо-чо'1 поверхнi 3y6iB сталевих пилок. Поданi результати i аналiз дослiджень.
Doctorate R. V. Pavlyuk - USUFWT
Influencing of modes of sharpening on a roughness and microhardness of a working surface of teethes of steel saws
Influencing modes of sharpening on a roughness and microhardness of a working surface of teeth of steel saws is investigated. The outcomes and analysis of researches are sent.
Загострення та доведення до готовноста е завершальними й основними етапами в шдготовлент рiзальних шструментав до роботи. Разом з тим, при загострент шлiфуванням не завжди можна отримати лезо необхвдно! якость
Штфування - одна iз складних рiзновидiв процесу рiзання металу. Це пояснюеться тим, що абразивнi зерна шлiфувального круга, зцементованi зв'язкою, мають випадкову орiентацiю. Довiльна геометрiя абразивних зерен, високi швидкостi рiзання за одночасно! участi велико! кiлькостi зерен, тертя зерна i зв'язки круга до оброблювано! поверхнi, а також пластична деформа-цiя металу призводять до виникнення тепла.
Мехашчна енерпя, що виникае при загостреннi, витрачаеться на пружну та пластичну деформащю шару, що знiмаеться, а також на тертя абразивного круга та пилки. Понад 80 % ще! енерги переходить в тепло. Основ-
1 Наук. кер1вник: проф. М.Д. Юрик, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
50
Сучасш теоретичш розробки в деревообробному i меблевому виробництвах
