CC BY
33
В.П. Mirnoeda, Я.М. Бойко
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА РЕГ1ОНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ (на прикладi ЗакарпатськоУ облает^
Ведення лiсового господарства, розвиток люокористування в регiонi мають давню юторш, що пов'язана зi змiною обсяпв лiсозаготiвлi та структури споживання деревини, але значною мiрою залежать вщ особливостей екологiчних, економiчних i сощальних факторiв. Цi питання з рiзних точок зору висвгг-
ленi такими вченими, як М. Бойко [1],
B. Мкловда [2], В. Пила [3], А. Златшк [4], I. Гранчак [5], С. Генсерук [6] та шшими науковцями. У свою чергу бага-то вчених розвиток люогосподарства Украшських Карпат роздшяють на три i бiльше етапи. I. Гранчак [5] використовуе шiсть етатв, М. Бойко [1] та В. Мжловда [2] - чотири етапи. У сучасних умовах поглиблення ринкових реформ
у державi та переходу до сталого роз-витку, як на нашу думку, доцшьно видшити шiсть етапiв розвитку лiсового господарства та сьомий етап - етап перспективного розвитку люового господарства регiону.
Метою статп е розкриття особливостей функцюнування лiсового господарства регiону за попередш роки, на сучасному етапi та в перспективь
Етапи становления л1сового господарства регюну
У Закарпатп до XII ст., як вiдмiчае
C.А. Генсерук [6], проводились переважно вибiрковi рубки або
XV ст. - суцшьнолюоачш рубки - так розпочинався перший етап розвитку люового господарства. На прикшщ XVIII ст. значно зростають потреби в деревиш для виготовлення - деревного вугшля, виплавки залiза та стал^ патошу для виготовлення скла, мила, фарб, що призвело до надмiрноi та безсистемно'1 рубки лiсу. Надмiрнi та безсистемш руби лiсу в Украшських Карпатах у цей перюд проводились для одержання деревини, збiльшення площ пiд
сiльськогосподарськi угiддя, що сприяло скороченню лiсових площ i попршенню породного складу. Аналiзуючи перший етап створення люового господарства в Украшських Карпатах, можна констатувати, що в першi роки розвитку ринкових вщносин, люогосподарсью заходи майже не вживались, а люокористування здшснювалось
безсистемно.
Другий етап розвитку люового господарства регюну - це початок шдус^ального розвитку галузей, пов'язаних з обробкою та переробкою деревини, який характеризуеться значним зростанням й використання. До XIX ст. лiсозаготiвлi проводились вибiрковими рубками, але великий попит на деревину сприяв поширенню суцшьнолюоачних рубок. У цей перюд, за даними А. Златшка [4], обсяг заготсвель у двох люових дирекщях (табл. 1) показуе, що букова деревина
© М1кловда Василь Петрович - член-кореспондент НАН Украши; Бойко Ярослав Миколайович - старший викладач. Нацюнальний ушверситет, Ужгород.
примусово вибiрковi рубки, а пiсля XIII- заготовлялась в основному на паливо i на
ISSN 1562-109X
виготовлення деревного вугшля i тiльки будiвництвi. незначна частина й використовувалась у
Таблиця 1. Обсяг заготгвель лгсу г площалгсосгку пергод 1872-1894рр., м3 [6, 37-38]
Породи i використання заготовлено'' деревини 1872-1876 1882-1884 1885-1894
Ужгород Буштино Ужгород Буштино Ужгород Буштино
Дуб (будiвельний лiсоматерiал i виробна деревина) 7180 841 4567 3530 4513 1530
паливна деревина та вугiлля 1380 -- 3440 -- 5558 76
Бук (будiвельний лiсоматерiал i виробна деревина) 120 251 988 303 9581 230
паливна деревина та вугшля 22877 24626 83709 35650 85828 54728
Ялина i смерека (будiвельний лiсоматерiал i виробна деревина) 11997 56354 21474 63557 30862 61497
паливна деревина та вугшля -- -- 21474 -- 770 88
Загальна люова площа люосш за перюд iз 1872 по 1894 р. в Ужгородськш дирекцй збшьшилась на 86387 га, що у 9,5 раза бшьше, нiж на початку 1872 р., а по Буштинськш люовш дирекцп за аналопчний перiод збiльшилась на 35837 га, що у 1,6 раза бшьше, шж на початку перюду [4].
1з кiнця XVIII до початку ХХ ст. Австро-Угорщина, у зв'язку з важким фiнансово-економiчним станом,
штенсивно продавала лiс приватним власникам, i кiлькiсть проданого лiсу тодi складала 600 тис. га. Додатковим сприянням хижацькому знищенню люу була постанова Австро-Угорського уряду про розширення прських лук i пасовиськ, що i призвело до значного зниження верхньо'' межi лiсу в Карпатах [6]. Ус цi варварськi рубки проводились ручним способом, вщновленню насаджень i пiдвищенню 'х продуктивностi не придшялось шяко'' уваги. Починаючи з кшця XIX ст. лiсова галузь стае прюритетною галуззю економiки Закарпаття, бо постшш та сезоннi робiтники, зайнят в лiсах, становили щонайменше 30% населення Закарпаття
[5]. . . .
У перiод друго'' свггово'1' вiйни управлiння лiсами Закарпаття було цент-ралiзоване i пiдпорядковувалось Будапешту, а саме регентському комюару Закарпаття. Регентський комюар iнформував уряд Угорщини, що млiсiв у кра'1' ду-
же багато, але використовуються слабо". У 1943-1944 рр. у люах Закарпаття у 2-2,5 раза зросли рубки лiсiв. Хщ военних дш не дозволив Угорському уряду знищити повнiстю лiси Закарпаття
[7, 8].
Третш етап розвитку люового господарства розпочинаеться iз 1945 р., коли Закарпаття було возз'еднано з УРСР. Цей етап був перюдом вщновлення зруйнованого другою свiтовою вiйною народного господарства Укра'ни. У той час у Закарпатп знаходився найпотужнiший люовий комплекс Радянсько'' Укра'ни, тому люова промисловють повинна була забезпечити люовими ресурсами народне господарство Укра'ни [2].
У прських люах Укра'нських Карпат у цей час основним способом
заготiвлi люу були суцiльнолiсосiчнi рубки, застосування яких при великих обсягах лiсозаготiвлi практично виключало природне вiдновлення люу без урахування впливу еколопчних факторiв на навколишне середовище. Для цього етапу характерне створення i розвиток великих спецiалiзованих
пiдприeмств Ï3 мехашчною i хiмiчною переробкою деревини (люопильш та лiсохiмiчнi, целюлознi, фанернi заводи, меблев^ паперовi та KapTOHHi фабрики й iH.). Обсяги заготiвлi деревини та використання розрахунково'1 лiсосiки показано в табл. 2.
Таблиця 2. Динамгкарозрахунково'1 лгсосгки й обсяги заготгвель деревини eid рубок головного користування за перюд 1946-1963 рр. у Закарпатськт област1 [9]
Роки Розрахункова люоска лжвщу, тис. м3 Фактична заготсвля лжвщу, тис. м3 Використання розрахунково'1 люоаки, %
1946 1363,1 916,2 67,2
1947 1756,0 2641,6 131,0
1948 1517,0 2351,9 155,0
1949 1756,9 2641,6 150,4
1950 1791,7 2738,0 152,8
1955 1846,2 3410,6 184.7
1960 1690,8 2241,0 132,5
1961 1672,4 1504,0 89,9
1962 1672,4 1651,6 98,8
1963 899,0 1139,9 126,8
Як видно з таблищ, за перюд iз 1946 по 1963 р. фактично було заготовлено майже 43 млн. м деревини, або на 13634,8 тис. м3 бшьше, шж розрахункова люоска, а люовщновлення через вщсутнють кош^в не охоплювало вах вирубаних площ [9].
Потреба в деревиш та продуктах й переробки з урахуванням стабшзацп об-сяпв лiсозаготiвель, перехiд на розрахунковi люосши вимагав поступово' штенсифшацп форми використання деревини, прискореного розвитку переробки деревини та проведення внутр^алузево' та мiжгалузевоi штеграцй.
Четвертий етап характеризуеться необхщним вiдновленням люових ресурсiв, полiпшенням ведення лiсового господарства i розвитком лi-сопромислового виробництва. У 60-х роках XX ст. постановою Ради мiнiстрiв
Украшсько'1 РСР було проведено реорганiзацiю управлшня лiсовим господарством i промисловiстю, у результат яко'1 цi галузi народного господарства об'еднались в единий адмшютративний орган [6]. Були створенi комплексш лiсовi пiдприемства - лiсокомбiнати.
На цьому етат значно скорочуеться використання деревини як палива, зростае виробництво клейово'1 та стругано'1 фанери, целюлози, картону, формуеться виробництво деревних плит, залучаеться в переробку низькосортна деревина i частково вщходи, iнтенсивнiшим стае лiсове господарство.
На четвертому етат розвитку проходить штенсивна iнтеграцiя лiсопромислового комплексу, тобто мiж лiсовим
господарством, лiсозаготiвлею,
люопереробкою. Тiльки така форма
оргашзаци використання та вщновлення лiсових ресурав могла забезпечити комплексне використання деревини i вiдходiв, задовольнити зростаючi потреби регюшв у продукцп й переробки, в оргашзаци випус-
ку харчових продукпв, а головне те, що
ристати для полшшення комплексних люогосподарських робiт. Основним завданням лiсокомбiнатiв була оргашзащя виробництв для переробки низькоякюно'1 сировини, виготовлення рiзноманiтних напiвфабрикатiв i товарiв широкого вжитку (табл. 3).
одержаний прибуток можна було вико-
Таблиця 3. Виробництво основних eudie nicoeoï продукцИ тдприемствами регюну [2, 70]
Продукщя Одиниця Роки 1990 р. у % до
вимipу 1965 1970 1980 1990 1965 1970 1980
Вивезення лшвщно'1
деревини вiд рубок
головного та
промiжного користування тис. м3 2628,0 1431,5 1508,8 1662,2 63,2% 116,1% 110,2%
у тому чист дшово'1 тис. м3 2086,7 929,0 941,0 1001,0 48,0% 107,8% 106,4%
Випуск: пиломатерiалiв тис. м3 445,1 384,4 337,48 371,0 83,4% 96,5% 109,9%
деревостружкових плит тис. м3 76,1 150,3 195,0 256,2% 129,7%
фанери клейово'1 тис. м3 9,2 18,2 13,8 25,0 271,7% 137,4% 181,2%
струганого шпона 2 млн. м 6,3 18,9 22,1 25,0 у 3,9 раза 132,3% 113,1%
технолопчно'1 щепи тис. м3 --- --- 43,3 75,0 --- --- 173,2%
меблiв* у 19 у 3,4
млн. крб. 9,9 57,0 107,4 194,6 разiв раза 181,2%
картону тис. т 26,8 43,1 52,9 61,0 227,6% 141,5% 115,3%
продукцп лiсохiмii млн. крб. 11,8 26,63 40,1 52,0 у 4,4 раза 195,3% 129,6%
*Мебл1 у роздрiбних цшах у CTpyKTypi поточних рошв.
Пiдприемствами у 1990 р. випускалось понад 195 тис. м деревостружкових плит, виробництво струганого шпона порiвняно з 1965 р. зросло у 3,9 раза, меблiв у 19 разiв, продукцп лiсохiмii майже у 4 рази, обсяги заготiвлi деревини зменшились на 965,8 тис. м .
Починаючи iз 1968 р. харчовi та кормовi ресурси лiсу почали заготовляти й окремi лiсокомбiнати [10]. Досвiд роботи комплексних люокомбша^в регiону свiдчить, що вони в умовах
адмшютративно-командного методу управлшня виконали покладеш на них сощально-економ1чш завдання, проте тшьки частково виршували економ1чн1 проблеми i тшьки до того часу, поки проводилось фшансування лiсового господарства мiнлiспpомом Украшсько!' РСР.
Функцюнування люового
господарства регюну в умовах поглиблення ринкових реформ
П'ятий етап - це перехщ реп-ональних комплексних люових
тдприемств (люокомбша^в) вiд планового господарювання до господарювання в ринкових умовах на початку формування незалежносп Укра'ни. Фактична заготiвля деревини вщ рубок головного користування скоротилась iз 764,4 тис. м у 1991 р. до 542,9 тис. м3 у 1994 р. (вщбулось зменшення на 221,5 тис. м3), або порiвняно з 1991 р. - до 28,9% [9].
На цьому етат економiчна iнтеграцiя була порушена, а люове господарство втратило штерес до не', бо всi роботи, пов'язаш з комплексом робiт у люовому господарствi й охороною люу, тiльки
частково фiнансуватися з бюджету. Пращвники лiсового господарства вийшли з економiчноi сфери впливу на кшцевий продукт i практично самостiйно стали фшансувати свое господарство.
Починаючи з 1995 р., коли люокомбшати регюну перестали вести замкнений цикл вщ посадки лiсу до деревообробки, а ведення лiсового господарства передали держшсгоспам [11], розпочинаеться шостий етап розвитку люового господарства регiону. Колишнi люокомбшати стали займатись уам вiд заготiвлi лiсу до лiсопереробки, а держлюгоспи, яким вiддали лiси, займались тим, що було пов'язано з охороною та вщновленням лiсу. Вiдбувся розподiл майна й основних засобiв мiж люокомбшатами i лiсгоспами. Держлю-госпи одержали тшьки лiси, але 'м практично не передавали будiвлi, контори люництв, лiсогосподарську технiку.
Таким чином, у 1995 р. люи За-карпатсько' областi були роздiленi мiж
п'ятьма люокористувачами: 1) обласне управлiння люового господарства Закар-патсько' областi та державш лiсогосподарськi пiдприемства, якi тдпорядковувались Державному
комiтету лiсового господарства Укра'ни;
2) лiсогосподарськi пiдприемства, що тдпорядковувались Мшютерству сiльського господарства Укра'ни;
3) об'екти, пщпорядковат Мiнiстерству еколог11 Укра'ни; 4) установи й органiзацii, пщпорядковат Мшютерству оборони Укра'ни; 5) Мшютерству освгти Укра'ни [12]. Управлiнням люового господарства Закарпатсько' областi з 1995 по 2002 р. було фактично заготовлено 3923,3 тис. м3 при розрахунковш люоащ 5973,6 тис. м , тобто процент освоення склав 65,7% (табл. 4).
Таблиця 4. Динамгкарозрахунковог лгсосгки й обсяги заготгвель деревини в1д рубок головного користування та в1дновлення л1с1в по Закарпатськт облас/т *
Роки Розрахункова люоска, тис. м лжвщу Фактична заго^вля, тис. м лжвщу Використання розрахунково' люоски, % Люовщновлення, га
план факт % виконання
1995 797,5 619,4 77,7 2050,0 1926,0 94,0
1996 797,5 483,0 60,6 1650,0 1651,0 100,0
1997 822,8 422,6 51,4 1550,0 1550,0 100,0
1998 822,8 403,2 49,0 1419,0 1468,0 103,0
1999 822,8 461,8 56,1 1550,0 1789,0 115,0
2000 777,2 530,0 68,2 1889,0 1948,0 103,0
2001 559,7 472,2 84,4 2600 2700 103,8
2002 573,3 531,1 92,6 2300 2400 106,7
2003 564,0 504,0 89,4 2300 2400 102,2
2004 564,0 504,8 89,5 2500 2500 102,0
2005 533,4 420,1 78,8 2500 2700 109,3
2006 545,4 404,2 74,1 2400 2900 120,8
Всього 8180,4 5756,4 70,4 10122,5 10347,6 102,2
* Розраховано за: 1. Лист КРУ в Закарпатськш обласп № 072001. 2. Закарпаття 2003: Стат. щор1чник Закарпаття. - Ужгород: 2003. - 588 с. 3. Закарпатья 2006: Стат. щор1чник Закарпаття. -статистики, 2007. - 641 с.
06/390 вщ 19.03.2001 р. - Ужгород, Закарпатське обл. упр. статистики, Ужгород: Закарпатське обл. упр.
У цей же перюд вводиться практика видшення люоачного фонду
безпосередньо обласною владою тимчасовим люокористувачам [13]. Тимчасов1 люокористувач1 не мали вщповщних техшчних засоб1в для проведення люозагот1вельних робгг. За даними В. Иколайчук [18], М. Рущак [19] та шших автор1в, таких тимчасових люокористувач1в у люах регюну нараховувалось бшьше 400. У т роки держав1 було завдано величезних збитюв, оскшьки приватш ф1рми, одержуючи лю
за надзвичайно низькими цшами, пор1вняно навпъ 1з вартютю просто зрубано'1 та вивезено'1 з пр деревини, користувалися вс1ма попередшми вкладеннями у цей лю, шчим ïx не компенсуючи. Фшансування з бюджету на люогосподарсью роботи проводилось на недостатньому р1вш. Наступним важливим фактором ефективноï д1яльносп тимчасових люокористувач1в була можливють реал1зацп заготовленоï деревини за межами Украши (рис. 1).
2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1995
'17,3
14,1
8,4
""20,0
22,1
25,0
3 678,8
3 552,3
3 605,4
3)414,5
3 292,4
3 253,4
3) 215,2
53,0
3 169
□ Загалнний обсяг, млн. лол. США ■ Частка Закарпатсько! обласп, %
20,0
Розраховаьо за: 1. Статистичьий щор1чьик Украши за 2005 р. / Державьий комиет статистики Украши. - К.: Консультант, 2006. - 576 с. 2. Статистичьий щор1чьик Украши за 2004 р. / Державьий комиет статистики Украши. - К.: Консультант, 2005. - 592 с. 3. Закарпаттс 1999: Статистичьий щор1чьик Закарпаттс. - Ужгород: Закарпатське обласне управлшнс статистики, 2000. - 388 с.
Рис. 1. Обсяг державного експорту Украши пор1вняно з експортом вироб1в 1з деревини Закарпатськог област1 за 1995-2006рр.
Якщо частка виробництва деревини та вироб1в 1з не! в 1995 р. складала 20% вщ заготовленого обссгу експорту регюну, то у 2001 р. вона склала 22,1%, або у 1995 р. експорт вироб1в 1з деревини складав 10,6 млн. дол. США, то вже у 2001 р. вш складав 56,0 млн. дол. США, тобто збшьшивсс у 5 раз1в.
Безвщповщальне ставленнс до люового господарства регюну призвело до двох катастроф1чних паводюв 1998 та 2001 рр., що завдало величезно'! шкоди навколишньому середовищу та населенню не тшьки Закарпатсько'! обласп, але й Угорщини та Словаччини. Як вщм1чае В. Комендар [14], промислов1 рубки проводстьсс 1з грубими злочинними порушеннсми затверджених норм 1 правил. У той час трелюваннс проводилось тшьки за допомогою
потужних гусеничних трактор1в, а рубка лю1в проводилась 1 на схилах, 1 у водозб1рних площах.
Законом Украши "Про мораторш на проведеннс суцшьних рубок на прських схилах в слицево-букових люах Карпатського регюну" [15] було встановлено бшьш жорстю вимоги щодо обмеженнс окремих способ1в рубок, упровадженнс природозбер1гаючих
технологш розробки люоак (обмеженнс суцшьних 1 перехщ на поступов1, виб1рков1 та вузьколюоачш). Пюлс чергових паводюв, що вщбулись у березш 2001 р., ск1 спричинили значш збитки регюну й населенню обласп, Верховною Радою Украши прийнсто Постанову про невщкладш заходи, пов'сзаш з катастроф1чними повенсми в Закарпатп [16], згщно з скою люоачний
фонд головного користування в повному обсязi з 2002 р. передасться постшним люокористувачам.
На шостому етапi розвитку люового господарства регiону основним
люокористувачам було дозволено проводити лiсозаготiвлi головного користування, що сприяло змiненню основних показниюв дiяльностi лiсового господарства регюну (табл. 5).
Таблиця 5. Основн1 показники заготгвлг продукци та проведения основних робт у л1совому господарств1 Закарпатськог област1*
Показники 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2006 до 1998 р., %
Обсяги продукци (робгт, послуг)
люового
господарства, тис.
грн. 23071 35377 58237 58040 69553 68578 91608 107910 130571 у 5,6 раза
Заготовлено
лжвщно! деревини,
усього, тис. м3 624 639 907 965 1055 908 1038 1032 1010 у 1,6 раза
вщ рубок головного
користування 397 395 530 472 531 504 505 420 404 102%
вщ рубок,
пов'язаних iз
веденням люового
господарства 227 243 377 493 524 404 533 574 571 у 2,5 раза
1з загально! кшькосп лжвщно! деревини заготовлено, тис 3 м
дшово! деревини 378,4 374,2 570 597,3 616,8 470,5 579,8 572,6 566,4 150%
з не!
лiсоматерiалiв
круглих 334,5 325,3 489,4 470,3 487 375,3 427,1 411,4 412,1 123%
дров'яно! деревини
для технолопчних
потреб 37,7 48,9 80,6 127 129,8 95,2 152,7 161,2 154,3 у 4 рази
дров для опалення 256,1 264,3 334,2 362,8 418,4 406,4 413,5 371,7 357,1 139%
* Розраховано за: 1. Закарпатья 1999: Стат. щор1чник Закарпатья. - Ужгород: Закарпатське обл. упр. статистики, 2000. - 388 с. 2. Закарпатья 2003: Стат. щор1чник Закарпатья. - Ужгород: Закарпатське обл. упр. статистики, 2003. — 588 с. 3. Закарпатья 2006: Стат. щор1чник Закарпатья. - Ужгород: Закарпатське обл. упр. статистики, 2007. - 641 с.
На шостому етат розвитку, як видно з табл. 5, обсяги продукци люового господарства в 2002 р. порiвняно з 1998 р. збшьшились у 3 рази, заготсвля деревини порiвняно з 1998 р. зросла на 69%, у тому чист вщ рубок головного користування збшьшилась на 34%, вщ рубок, пов'яза-них iз веденням люового господарства, зросла у 2,3 раза. Пюля друго!
катастрофiчноi повеш у 2001 р. у регюш обсяги продукци люового господарства порiвняно
з 2000 р. зменшились на 0,3%, або на 196,6 тис. грн., заго^вля лжвщно! деревини вщ рубок головного користування зменшилась на 10,9%, або на 57,8 тис. м3, а вщ рубок, пов'язаних iз веденням люового господарства, за цей же
перюд збшьшилась на 30,8%, або на 115,9 тис. м. Слщ вщмгтити, що якщо показники заготiвлi деревини вщ рубок головного користування у 2002 р. складали 531 тис. м , то у 2006 р. цей показник був на 23,8% менший i складав уже 404,2 тис. м3. Проте показник рубок, пов'язаних iз ведення люового господарства, починаючи з 2001 р. зрю на 16%, або на 78,5 тис. м3, i у 2006 р. склав 571,1 тис. м . На цьому етат люогосподарсью пщприемства основну увагу почали придшяти рубкам, пов'яза-ним iз веденням люового господарства, i починаючи з 2002 р. вони перевищили рубки головного користування. Це було викликане тим, що попенну плату за
заготовлену деревину пщприемства нездшснювали, вибирали i продовжують вибирати якюну деревину при проведеннi цих рубок.
Особливосп функцiонування
державних люогосподарських
пiдприемств у шостому етапi приводять до того, що при зменшенш обсяпв рубок головного користування необгрунтовано зростають обсяги рубок, пов'язаних i3 веденням лiсового господарства. Тобто рубки, пов'язаш з веденням лiсового господарства, перетворюються на офiцiйне прикриття недозволено'1 експлуатаци насаджень [17].
На цьому етат у регюш значно скоротилось, а по деяких категорiях повнютю припинилось використання лiсових ресурсiв, проте штенсивно розвиваеться зовнiшньоекономiчна
дiяльнiсть у регюш i, зокрема, збшьшуеться експорт деревини i виробiв iз не'1 (рис. 2).
2006 2005 2004 2003 2002 2001
676,9
■
76
55,9
253,4
_ 605,5
414,5 П Усього експорт
□ Виробництво деревини та виробiв iз не'1
4
Розраховано за: 1. Закарпаття 2003: Стат. щор1чник Закарпаття. - Ужгород: Закарпатське обл. упр. статистики, 2003. - 588 с. 2. Закарпаття 2006: Стат. щор1чник Закарпаття. - Ужгород: Закарпатське обл. упр. статистики, 2007. - 641 с.
Рис. 2. Обсяги експорту товар1в, у тому числ1 експорт деревини та вироб1в 1з нег, за 2001-2006рр., млн. дол. США
Якщо експорт товарiв за видами у 2,7 раза, або збшьшився на 463,5 млн. економiчноi дiяльностi у 2001 р. складав дол. США. У свою чергу обсяги експорту 253,4 млн. дол. США, то у 2006 р. вш зрю у виглядi деревини та виробiв iз не! у
2006 р. пор1внсно з 2001 р. зросли на 48 млн дол. США, або у 2,14 раза.
На нашу думку, шостий етап мае поступово трансформуватись у сьомий етап (етап перспективного розвитку люового господарства регюну, в скому повинен
бути единий державний господар лю1в) (рис. 3). Це дае пщстави стверджувати, що люове господарство мае досить високий р1вень перспективносп та широк можливосп длс ефективно'! д1сльносп, сю повинш бути використаш у сьомому етат.
7 етап перспективный
Сдиний державний господар люу. Люове господарство, користуваннс поб1чними ресурсами
Виробництво деревини та вироб1в 1з деревини. Переробка недеревних продукпв люу
Рис. 3. Етапи розвитку лгсового господарства Закарпатськог област1
На 0CH0Bi проведеного аналiзу можна констатувати, що розвиток люового господарства Закарпатсько'' обласп на сьогоднiшнiй час пройшов шiсть основних етапiв у своему формуванш. Лiсове господарство Закарпатсько'' обласп в перспективному сьомому етат розвитку мае динамiчно розвиватись у напрямi невиснажливого люокористування.
Основнi прiоритети устшного розвитку лiсового господарства регiону, на нашу думку, мають бути сформоваш на таких принципах:
чiтко визначена люова полiтика з поеднанням законодавства, яке мае забезпечити перехщ до сталого розвитку;
единий господар лiсiв;
упровадження сучасних новггшх технологiй iз поеднанням механiзмiв охорони навколишнього середовища;
надання сощальних i рекреацiйних послуг;
упровадження прозорих методiв формування лiсового бюджету;
розробка показниюв для проведення монiторингу дiяльностi лiсового господарства.
Л1тература
1. Бойко Н.Н. Лесной производственный комплекс Украинских Карпат. -Ужгород, 1989. - 83 с.
2. Мшловда В.П, Бойко М.М. Лiсовi ресурси: ефективнють ix використання й вiдтворення. - Ужгород, Карпати, 1994. - 139 с.
3. Пила В. Програмно-целевое планирование межотраслевого лесопромышленного комплекса. - К.: Наук. думка, 1990. - 204 с.
4. Zlatnik A. Studie o statnich lesich na Podkarpatske kusi. - Praha, 1934. - 132 с.
5. Гранчак I. Лю в ютори Закарпаття: Досвщ минулого i перспективи розвитку // Матерiали регюнально'' наук.-практ. конф. - Ужгород: Патент, 1998. - 223 с.
6. Генсерук С. Люи Укра'нських Карпат та ix використання. - К.: Урожай, 1964. -
291 с.
7. Нариси ютори Закарпаття. - Ужгород: Закарпаття, 1995. - Т. 1. (з найдавшших чаав до 1918 р.). - 436 с.
8. Нариси ютори Закарпаття. - Ужгород: Закарпаття, 1995. - Т. 2. (1918-1945 рр.). -
664 с.
9. Лист КРУ в Закарпатськш обласп № 07-06/390 вщ 19.03.2001 р. - Ужгород, 2001.
10. Генсерук С.А. Комплексное лесное хозяйство в горных условиях // Лесная промышленность. - 1971. - 248 с.
11. www.2000.cv.ua.
12. Указ Президента Украши «Про реформування структури управлшня люовим та мисливським господарством у Закарпатськш, 1вано-Франювськш i Чершвецькш областях» вщ 24 лютого 1995 р. № 142/95. - К., 1995.
13. Ршення Закарпатсько'' обласно'' Ради вщ 6 жовтня 1998 р. № 45 III сеая 23-го скликання «Про видшення дшянок люоачного фонду на 1999 рж». - Ужгород, 1998.
14. Комендар В. Державний ком> тет ... знищення люу? // Сшьсью вют1 - 2001. - www.fmsc.com.ua.
15. Закон Украши "Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" вщ 10.02.2000 р. № 1436-Ш. - К., 2000.
16. Постанова Верховно'' Ради Украши "Про невщкладш заходи, пов'язаш з катастрофiчними повенями в Закарпатп" вщ 15 березня 2001 р. № 2290-111. - К., 2001.
17. Голуб О. Люове господарство i бюджетна система Украши: проблеми та можливосп 'х виршення // Економка Украши. - 2000. - № 5. - С. 28-34.
18. Нжолайчук B.I. Еколопчш проблеми Карпат та шляхи ймовiрного 'х подолання // Наук. вюник Ужгородського нац. ун-ту. Сер. Бюлопя. - 2007. - № 20. - С. 6-13.
19. Рущак М.Ю., Падяк В.И. Система хозяйствования в Закарпатской области в 1991-2004 гг., экономический упадок, развал аграрного сектора, губительное
использование природных ресурсов, крах социальной защиты населения. - Ужгород: Изд-во В. Падяка, 2004. - 56 с.
