CC BY
103
реального капіталу мають власну ринкову вартість, котра відтворюється у формі реального капіталу, але в ході відтворювального процесу його вартість може змінюватись різним способом, що припускає необхідність оцінки реального капіталу через фінансові інструменти ринкової економіки - акції, облігації, векселі і т.д.;
^ найважливішими формами фіктивного капіталу є земля й інші природні ресурси, а також незабезпечені векселі, цінні папери та інші інструменти фінансового ринку; ринкова ціна фіктивного капіталу визначається на основі капіталізації доходу, що присвоюється;
^ кругообіг фіктивного капіталу передбачає виникнення монополій (власності й господарювання) на ресурс утворення фіктивного капіталу, в результаті цього руху капіталу не тільки відшкодовується вартість спочатку авансованого капіталу, але й виникає певний додатковий прибуток, фіктивний за своєю природою, а за формою може бути не тільки природною й технологічною але й інформаційною рентою.
Таким чином, будучи новим щаблем розвитку капіталізму, фіктивний капітал усуває певні недоліки приват-
УДК 338.23:330.341.42
ної власності - відчуження праці та капіталу, тобто відбувається певна деперсоніфікація та дифузія відносин власності, але водночас цим породжуються нові виклики, що пов'язані із такими особливостями, як - надзви-чайа ліквідність, послаблення контролюючих можливостей фінансових інвесторів, посилення спекулятивних тенденцій на фінансових ринках, що було характерним ще на початку 20 ст.
1. Блауг М. "Экономическая мысль в ретроспективе" / М. Блауг. - М.: "Дело Лтд", 1994 г.; 2. Богдан Т.П. Глобальна фінансова криза та виклики для економічної політики в посткризовий період / Т.П. Богдан // Фінанси України. - 2010. - №6. - С.3-14; 3. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Новейшая фаза в развитии капитализма / Р. Гильфердинг. - М.- Л.: Государственное социально-экономическое изд-во, 1931. - 460 с.; 4. Ленин В.И. Полное собрание соч./ В.И. Ленин. - 5 изд., Т. 27; 5. Сапачук Ю.М. Політика фінансової безпеки на макрорівні / Ю.Сапачук // Ефективна економіка. - 2010 р. - №9.
- http://www.economy.nayka.com.ua/; 6. Маркс К. Капитал. Т. 3 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 25. Ч. 2; 7. Зомбарт В. Современный капитализм / В. Зомбарт. - Т. 3. М.-Л, 1930; 8. Сапачук Ю.М. Фінансові чинники макроекономічної нестабільності / / Ю.Сапачук // Вісник академії праці і соціальних відносин. - 2010 р. - №3; 9. Розенберг Д.И. Комментарии к "Капиталу" К. Маркса / Д.И. Розенберг. - . М., 1983.
Надійшла до редколегії 15.11.10
Н. Ковтун, д-р. екон. наук, проф., А. Ігнатюк, канд. екон. наук, доц.
ТЕНДЕНЦІЇ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
В УКРАЇНІ
На основі побудови зведеного рейтингу видів промислової діяльності в Україні визначені тенденції та основні напрями розвитку промисловості з метою забезпечення національної конкурентоспроможності.
Ключові слова: промислові види діяльності, капіталоозброєність, капіталовіддача, рентабельність, індекс основних засобів.
Based on the generalized ranking of industrial activities in Ukraine, the trends and directions of industry development are defined to ensure national competitiveness.
Key words: industrial activities, capital gain, profitability, index of the fixed assets.
Останні десятиліття розвитку світової економічної системи демонструють фундаментальні зміни у процесі виробництва, виникнення та вдосконалення технологій, формування на цій основі принципово нових виробничих відносин. У той час, коли в Україні на основі індустріального розвитку здійснювалися процеси ринкової трансформації, у провідних країнах світу відбувалися трансформаційні процеси, які були пов'язані із формуванням основ постіндустріальної цивілізації. Провідними галузями стали електронна промисловість, обчислювальна техніка, програмне забезпечення, засоби телекомунікації, оптичні волокна, роботобудування, керамічні вироби, банки даних, інформаційні послуги. В умовах глобальної конкуренції розвинені країни вже створили передумови для прориву у шостий технологічний уклад, особливо на основі впровадження нанотех-нологій. Тому надзвичайно актуальним є аналіз та оцінка рівня сучасного розвитку видів промислової діяльності в Україні з метою визначення можливостей зростання національної конкурентоспроможності.
Дослідження розвитку промисловості присвячено достатньо багато праць вітчизняних економістів, зокрема, Базилевича В., Гришнової О., Кіндзерського Ю., Яковенко Л., Якубовського М. та інших. В їх роботах проаналізовано етапи становлення галузевих ринків промисловості у трансформаційній економіці України, досліджені напрями інноваційного розвитку промислових видів діяльності, визначені завдання промислової політики в умовах постіндустріального розвитку економіки.
Метою даної статті є побудова рейтингу видів промислової діяльності за основними показниками на основі багатовимірної середньої та визначення основних тенденцій та напрямів розвитку національних галузей промисловості.
Динаміка промислового виробництва в Україні в період ринкового реформування української економіки демонструє ознаки класичного економічного циклу, у якому можна виділити характерні стадії: кризового занепаду (1991 - 1994 рр.), депресії та стагнації (1995 - 1998 рр.), економічного пожвавлення та зростання (1999 - 2007 рр.) [1, с. 136]. Період з 2008 р. характеризується загальним погіршенням показників діяльності промислових підприємств під впливом світової фінансової кризи.
Лідером зростання промисловості під час економічного пожвавлення 1999-2007 рр. було машинобудування, середній темп щорічного зростання якого склав 120,2 % [2, с.33] за рахунок, в першу чергу, виробництва транспортних засобів та устаткування, щорічний приріст якого був 130,3 %>, що дозволило у 2007 році збільшити виробництво у шість разів порівняно з 2000 р. Проте машинобудування не стало каталізатором розвитку інших галузей економіки країни, оскільки виробники складали автомобілі з усіх імпортованих комплектуючих, що виготовлялися на заводах провідних автомобілебудівних корпорацій світу, виробничий ланцюг створення даного продукту в Україні лише закінчується.
Динамічно, але більш повільними темпами розвивалися галузеві ринки переробної промисловості: у
© Ковтун Н., Ігнатюк А., 2011
2007 р. у порівнянні з 2000 р. виробництво харчових продуктів зросло більше, ніж вдвічі; оброблення деревини та виробництво виробів з дерев більше, ніж у чотири рази; целюлозно-паперове виробництво та видавнича діяльність майже утричі.
Під впливом світової фінансової кризи 2008 р. українська промисловість знову переживає складні часи кризового занепаду. Зменшення обсягу випуску продукції у добувній промисловості склало 2,4 %, переробній - 3,2 % [10, 11].
У 2008 р. частка прибуткових підприємств промисловості зменшилася до 60,9 %. Найсильніше проявилося погіршення фінансових результатів у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, найбільша частка збиткових підприємств була у сфері добування паливно-енергетичних корисних копалин (47,3 %), у виробництві коксу, продуктів нафтоперероб-лення (46,6 %), у виробництві гумових та пластмасових виробів (41,9 %), хімічній та нафтохімічній промисловості (40,8 %). Багатьом підприємствам вдалося уникнути збитків за рахунок скорочення обсягів виробництва [10].
Охарактеризуємо потенціал та розвиток окремих видів економічної діяльності в Україні за такими напрямами, які характеризуються відповідними показниками:
1. Ресурсний потенціал: капіталоозброєність; матеріально-технічний потенціал (вартість основних засобів у розрахунку на одне підприємство).
2. Зростання потенціалу: індекси основних засобів до попереднього року; індекси фізичного обсягу валової доданої вартості (ВДВ).
3. Результати діяльності: 1) за загальноекономічними показниками: капіталовіддача; фактична виробнича потужність (ВДВ на одного суб'єкта ЄДРПОУ); рентабельність / збитковість; частка валового прибутку у ВДВ; частка оплати праці у ВДВ; 2) за використанням праці: продуктивність праці; середньомісячна оплата праці.
4. Масштаби підприємств: середньорічна кількість найманих працівників на одному підприємстві
За даними Державного комітету статистики України [3-11] за показниками в розрізі окремих напрямів були розраховані середні та визначені ранги видів промислової діяльності, що представлені у табл.1.
Таблиця 1. Рейтинг виробників промислової продукції за основними показниками діяльності
Види промислової діяльності Капітало- озброє- ність Матеріа- льно- технічний потенціал Індекси основних засобів Капітало- віддача Виробнича потужність Рента- бельність Продук- ти-вність праці Розмір підпри- ємств
Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг
Виробництво гумових та пластмасових виробів 0,915 10 0,346 17 1,054 1 1,339 6 0,476 14 -1,095 20 1 ,205 6 0,380 20
Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 0,626 17 0,386 16 0,989 16 0,978 11 0,352 17 3,109 2 0,588 15 0,599 16
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 0,771 13 0,546 14 1,029 6 0,909 14 0,463 16 -0,048 12 0,690 14 0,719 15
Виробництво коксу, продуктів нафтопере-роблення 1,609 4 6,894 3 1 ,01 1 9 2,989 1 18,278 1 -0,269 15 4,480 1 3,787 3
Виробництво машин та устаткування 0,601 18 0,663 12 0,979 22 0,773 16 0,468 15 2,795 3 0,444 19 1,091 10
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1,766 2 5,720 4 0,990 15 0,679 17 4,370 3 -0,096 14 1 ,237 5 3,262 5
Виробництво транспортних засобів та устаткування 0,631 15 1,961 7 0,982 21 1,055 9 2,315 6 -0,964 18 0,725 13 3,405 4
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 0,633 14 0,516 15 1,044 3 1,939 2 1 ,01 7 9 1,143 7 1 ,246 4 0,809 13
Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 0,351 20 0,187 18 0,995 13 1,637 4 0,297 18 0,497 9 0,560 17 0,520 19
добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 1,459 5 4,043 5 1,036 4 0,643 19 1,885 7 7,231 1 0,791 11 2,609 6
Добування паливно-енергетичних корисних копалин 1,140 6 1 4,796 1 1,021 7 0,419 22 5,551 2 -0,085 13 0,438 20 12,885 1
Добувна промисловість 1,139 7 6,990 2 1,013 8 0,548 21 3,159 4 2,493 4 0,541 18 6,109 2
Легка промисловість 0,309 21 0,164 19 0,987 17 0,964 12 0,145 20 -1,175 21 0,280 21 0,550 18
Закінчення табл. 1
Капітало- озброє- ність Матеріа- льно- технічний потенціал Індекси основних засобів Капітало- віддача Виробнича потужність Рента- бельність Продук- ти-вність праці Розмір підпри- ємств
Види промислової діяльності Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг Середня Ранг
Машинобудування 0,626 16 0,680 11 0,982 20 0,909 13 0,608 13 1,323 6 0,570 16 1,164 9
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 1,033 8 1,817 8 0,998 12 1,698 3 2,971 5 0,484 10 1 ,685 2 1,615 7
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 0,522 19 0,070 22 1,032 5 1,304 8 0,102 22 -2,654 22 0,728 12 0,138 21
Переробна промисловість 0,790 12 0,589 13 1,005 10 1,338 7 0,785 12 0,482 11 1,057 9 0,750 14
Промисловість 1,000 9 1,000 10 1,000 11 1,000 10 1,000 10 0,778 8 1,000 10 1,000 11
Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра 0,302 22 0,160 20 0,986 18 0,846 15 0,119 21 -0,619 16 0,231 22 0,558 17
Хімічна та нафтохімічна промисловість 1,648 3 1,351 9 0,992 14 0,673 18 0,967 11 -0,784 17 1,173 8 0,883 12
Хімічне виробництво 1,913 1 2,488 6 0,983 19 0,578 20 1,539 8 -1,020 19 1,181 7 1,304 8
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність 0,872 11 0,132 21 1,046 2 1,541 5 0,220 19 1,386 5 1,337 3 0,134 22
Джерело: розраховано авторами за даними [3-11]
Розглянемо більш детально функціонування підприємств різних видів промислової діяльності за відповідною системою показників.
Серед видів промислової діяльності найвищу капі-талоозброєність мають підприємства: хімічної промисловості (1), хімічної та нафтохімічної промисловості
(3); з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (2); виробництва коксу, продуктів нафтоперероб-лення (4); добувна промисловість (5, 6, 7); металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (8); виробництво гумових та пластмасових виробів (10). Найнижчі рейтинги за цим показником у текстильному виробництві; виробництві одягу, хутра та виробів з хутра (22); легкій промисловості (21); виробництві шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (20); оброблення деревини та виробництві виробів з деревини, крім меблів (19); виробництві машин та устаткування (18); виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування (17); машинобудуванні (16); виробництві транспортних засобів та устаткуванні (15) (див. табл. 1, рис. 1).
За матеріально-технічним потенціалом (вартість основних засобів на одному підприємстві) найкращі позиції мали підприємства: добувної промисловості (1, 2, 5); з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення (3); з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води
(4); хімічної промисловості (6, 9); з виробництва транспортних засобів та устаткування (7); металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів (8); машинобудування (11). Низький рейтинг за цим показником у підприємств, що займаються: обробленням деревини та виробництвом виробів з деревини, крім меблів (22); целюлозно-паперовим виробництвом та виробничою діяльністю (21); текстильним виробництвом; виробництвом одягу, хутра та виробів з хутра (20); легкої промисловості (19); виробництвом шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (18); виробництвом
гумових та пластмасових виробів (17); виробництвом електричного, електронного та оптичного устаткування (16); виробництвом харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (15) (див. табл. 1, рис. 1).
У загальному рейтингу ресурсного потенціалу місця розподілилися у такий спосіб: добувна промисловість (2, 1, 5); виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення
(3); виробництво та розподіл електроенергії, газу та води
(4); виробництво транспортних засобів та устаткування (6); хімічне та нафтохімічне виробництво (7, 9); металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (8); машинобудування (11, 12); виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (14); виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (15); виробництво гумових та пластмасових виробів (16); виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування (17); целюлозно-паперове виробництво (18); виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (19); легка промисловість взагалі (20); текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра (21); оброблення деревини, виробництвом виробів з деревини, крім меблів (22) (рис. 2).
Проте за індексом основних засобів картина виглядає зовсім інакше: виробництво гумових та пластмасових виробів (1); целюлозно-паперове виробництво (2); виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (3); добування корисних копалин (4, 7, 8); оброблення деревини, виробництвом виробів з деревини, крім меблів (5); виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (6); виробництво коксу, продуктів наф-топерероблення (9); металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (12); виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (13); хімічне та нафтохімічне виробництво (14, 19); виробництво та розподіл електроенергії, газу та води (15); виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування (16); легка промисловість (17); текстильне вироб-
ництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра (18); машинобудування (20); виробництво транспортних
засобів та устаткування (21); виробництво машин та устаткування (22).
Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність
Хімічне виробництво Хімічна та нафтохімічна промисловість Текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
Промисловість Переробна промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
Маши нобудуван ня Легка промисловість Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних копалин Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води Виробництво машин та устаткування Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво гумових та пластмасових виробів
-Зі і і і 1 1
...............і—Г
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 □ Капіталоозброєність ЩО Ресурсний потенціал ■ Матеріально-технічний потенціал
Рис. 1. Рейтинг підприємств видів промислової діяльності за ресурсним потенціалом Джерело: побудовано авторами за даними табл. 1
Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність
Хімічне виробництво Хімічна та нафтохімічна промисловість Текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
Промисловість Переробна промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
Машинобудування Легка промисловість Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних копалин Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Виробництво шкіри, виробів зі ішіри та інших матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води Виробництво машин та устаткування Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво гумових та пластмасових виробів
□ Продуктивність праці, тис. грн [ТО Капіталовіддача
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 І Потужність, млн грн Ш Рентабельність/збитковість
Рис. 2. Рейтинг видів промислової діяльності за результативністю Джерело: побудовано авторами за даними табл. 1
Рейтинги за показниками результативності надані на рис. 2. За результативністю діяльності на 1-ому місті виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення. Цей вид діяльності є лідером за капіталовіддачею, виробничою потужністю, продуктивністю праці, лише за рентабельністю посідає 15 місце. Другим у рейтингу добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, хоча за капіталовіддачею посідає 19 місце, виробничою потужністю 7-оме, продуктивністю праці - 11-е, рентабельністю - 1-е. Третю позицію за результативністю обіймає металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (капіталовіддача - 3, виробнича потужність - 5, рентабельність - 10, продуктивність праці - 10).
В цілому добувна промисловість за результативністю на 4-ому місті, добування паливно-енергетичних корисних копалин - 5-ому. Шосту позицію обіймає виробництво та розподіл електроенергії, газу та води (ка-
піталовіддача - 17, виробнича потужність - 3, рентабельність - 14, продуктивність праці - 5). Далі у рейтингу виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (7); виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування (8); целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність (9); виробництво машин та устаткування (10). Замикають рейтинг: оброблення деревини, виробництвом виробів з деревини, крім меблів (22); легка промисловість (21); текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра (20); виробництво гумових та пластмасових виробів (19); виробництво іншої неметалевої продукції (18); хімічна та нафтохімічна промисловість (17, 16); виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (15); виробництво транспортних засобів та устаткування (14); машинобудування (13) (див. табл. 1, рис. 2, рис. 3).
Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Добування паливно-енергетичних копалин Добувна промисловість Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Виробництво та розподілення електроенергії, газу, води Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво транспортних засобів та устаткування Хімічне виробництво
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво машин та устаткування Промисловість
Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Переробна промисловість Целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Виробництво гумових та пластмасових виробів Текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра
Легка промисловість
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів
□Узагальнений рейтинг Ш Рейтинг за ресурсним потенціалом б Рейтинг за результатом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 Рейтинг за зростанням потенціалу
Рис. 3. Узагальнений рейтинг видів промислової діяльності в Україні у 2001-2009 рр. Джерело: побудовано авторами за даними табл. 1
Найбільші промислові підприємства (за кількістю працівників) в добувній промисловості, зокрема у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин; виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення; виробництві транспортних засобів та устаткуванні; виробництві та розподілі електроенергії, газу та води; металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів; хімічному виробництві; машинобудуванні (див. табл.1). Підприємства саме цих видів промислової діяльності одночасно обіймають провідні позиції за усіма рейтингами.
На рис. 3 подані рейтинги за ресурсним забезпеченням, зростанням потенціалу, результативністю та зага-
льний за промисловими видами діяльності. Серед видів промислової діяльності узагальнений рейтинг виглядає так: виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення (1); добувна промисловість (3), зокрема, добування паливно-енергетичних корисних копалин (2), добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (4); виробництво електроенергії, газу та води (5).
Таким чином, у першій п'ятірці найбільш ефективних видів промислової діяльності - добування й переробка сировини. Наступна п'ятірка: металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів (6); виробництво транспортних засобів та устаткування (7); хімічне виробництво (8); виробництво харчових продуктів,
напоїв та тютюнових виробів (9); виробництво машин та устаткування (10). Ці, традиційні для України види промислової діяльності за економічними показниками, є вище, ніж загальний рівень промисловості (ЇЇ). Далі представлені ті види діяльності, які мають показники нижчі за загальні показники промисловості, а саме: виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування (12); хімічна та нафтохімічна промисловість (13); машинобудування (14); целюлозно-паперове виробництво (Їб); виробництво іншої неметалевої продукції (17); виробництво шкіри, вироби зі шкіри та інших матеріалів (ЇВ); виробництво гумових та пластмасових виробів (19); текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра (20); легка промисловість (21); оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів (22) (див. рис. 3).
За результатами аналізу середніх значень та загальних рейтингів видів промислової діяльності у 20002009 рр. можна зробити деякі висновки. Так, виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення посідало перші місця рейтингу у 2002-200б рр., але у 200В р. та 2009 р. втратило свої позиції посівші 12 та 10 відповідно. Ефективним протягом всього періоду є виробництво та розподілі електроенергії, газу та води: 4 місце у 2002-200б рр., у 2007 р. та 200В р. В та 9 відповідно та 1-е - у 2009 р. Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів з 13 місця у 2000 р. піднялося до 4-го у 2007 р. та знову зменшило ефективність у 200В-2009 рр. Машинобудування з 7-го місця перемістилося до 17-го у 2002 р. та знову покращило свої позиції у 200В-2009 рр.
Стрибкоподібний характер розвитку також притаманний виробництву харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів: 17 місце у 2000р., 10 - у 2002-2003 рр., 200б-200б рр., 4 - у 200В р. та знову 17-те - у 2009 р. Традиційно низькі позиції в рейтингу протягом всього періоду посідала й легка промисловість.
Отже, проведений аналіз існуючого потенціалу за видами економічної діяльності в останні роки свідчить про низький розвиток високотехнологічних видів діяльності, переробної промисловості, транспорту, а також спрямованість української економіки на добування та первинну переробку сировини.
Важливим напрямком стратегічної галузевої політики має стати формування та розвиток видів діяльності, що відносяться до високотехнологічних. На сучасному етапі глобалізації економіки виграє у конкурентній боротьбі той, хто створює нові ринки у постіндустріально-му просторі, займає там монопольне становище та змушує конкурентів дотягуватися до їхнього рівня. Сучасний розвиток технологій призвів до формування шостого технологічного укладу, основі якого лежать нанотехнології. Високий ступінь сприйняття нанотехно-логій мають авіакосмічна, оборонна, хімічна, електроніка, напівпровідники, енергетика, медичні продукти і обладнання, металургія, фармацевтика, а середній -швейна, харчі / напої / тютюнові вироби, будівельні матеріали, продовольчі товари, обладнання для промисловості та сільського господарства, автомобілебудування, тобто ті галузі, що є достатньо розвиненими в Україні. Завдання полягає лише у створенні механізму впровадження даних технологій. Можливими варіантами можуть бути субсидіювання з боку держави, створення технопарків, вертикально та конгломератно інтегрованих організаційних структур бізнесу. Фінансуватися дана програма може також вітчизняними олігархами,
якім вже не настільки важливим є час обігу капіталів, які здатні до довгострокових інвестицій та дбають про економіку країни. Це може бути реалізовано за рахунок створення консультативної ради, до якої мають увійти представники державного управління, експерти у даній сфері, науковці та представники крупного бізнесу, бажано не однієї галузі. Лише формування єдиної думки з усіх боків суспільства створить неможливим залежність економіки від політичної ситуації та окремої партії.
Таким чином, аналіз існуючого потенціалу за видами економічної діяльності в останні роки свідчить про низький розвиток високотехнологічних видів діяльності, переробної промисловості, транспорту, а також спрямованість української економіки на добування та первинну переробку сировини.
Достатньо високі темпи розвитку не зняли низку протиріч у розвитку промисловості останнього десятиріччя. Перш за все, це експлуатація наявних сировинних і матеріально-технічних ресурсів та застарілих технологій без якісного оновлення виробничого апарату.
По-друге, серйозні структурні диспропорції, що проявляється у яскраво вираженої сировинної орієнтації, тоді як частка продукції технологічно-складних капіта-лоутворюючих галузевих ринків та виробництво продукції масового вжитку суттєво скоротилося.
По-третє, вітчизняне промислове виробництво лише часткове задовольняє потреби внутрішнього ринку. Так у 2008 р. збільшився імпорт наземних транспортних засобів, крім залізничних на 46,3 %, механічного обладнання на 28,6 %, чорних металів на 47,3 %, полімерних матеріалів та пластмас - на 30,7 %, м'яса та субпродуктів у 5,1 разів.
По-четверте, структурні диспропорції у промисловості підкріплюються прямими інвестиціями, у тому числі й іноземними. Перші місця за обсягами залучених прямих іноземних інвестицій у промисловість на 1 січня 2008 р. посідають ринки металургії, на які приходиться 5,4 % всього обсягу іноземних інвестицій, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 5,3 %, машинобудування - 3,4 % [10]. Пасивна інвестиційно-структурна політика держави призвела до того, що металургія є однією з перших видів промислової діяльності за темпами нарощування інвестицій, тоді як високотехноло-гічні галузі займають значно нижчі позиції.
1. Кіндзерський Ю.В. Тенденції промислового виробництва [текст] // Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2009.
- С. 132 -161. 2. Промисловість України у 2001-2007 рр. - Держкомстат України, 2008. - 304 с. 3. Статистичний щорічник України за 2001 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Вид-во "Техніка", 2002. - 644 с. 4. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка.
- К.: Вид-во "Техніка", 2003. - 663 с. 5. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Техніка", 2004. - 631 с. 6. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Техніка", 2005. - 591 с. 7. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Техніка", 2006. - 575 с. 8. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Техніка", 2007. - 551 с. 9. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Консультант", 2008. - 571 с. 10. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: ДП "нформ.-аналіт. агенство, 2009. - 566 с. 11. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агенство", 2010. - 570 с.
Надійшла до редколегії 15.11.10
