CC BY
69Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.194-198.
УДК 654.197:801.8
ТЕКСТОВ1 КОМПОНЕНТИ ТЕЛЕВ1З1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ
Тернова А. I.
Запор1зький нац1ональний ун1верситет, м. Запор1жжя, Украна
У стaттi розглянуто синтезоваш аудiовiзуальнi об'екти телев1зшноЧ комуткаци, ят належать до окремоЧ категори медiатекстiв. З'ясовано специф^ телетекстiв як одного 1з основних складнитв продукту екранноЧ дiяльностi та проанал1зовано Чх рЧзновиди у телевЧзшному матерiалi.
Ключовi слова: тдводка, синхрон, текст, стенд-ап, графiчний текст.
На сьогодш текст як зображально-виражальний зашб телевiзiйного продукту е важливим компонентом аудювiзуальноl природи телебачення. Науковщ прагнуть якомога глибше дослщити цей феномен комушкацп (З. Дмитровський, В. Керолл, А. Мамалига, С. Муратов, В. Рiзун, М. Опвенс, М. Феллер, А. Яковець та ш.). Таким чином шдготовка телетексту стае окремим видом професшно! дiяльностi (О. Князев, I. Мащенко, Л. Полщук, О. Самарцев, Н. Симошвна, Ю. Шаповал). У своему арсеналi вона мае чiтке розмежування творчих методiв i прийомiв вiд тих, якими послуговуеться пресова чи радюжурналютика (В. Бабенко, О. Сербенська, Г. Кузнецов, В. Цвик, М. Яцимiрська, А. Юровський та iн.). Проблема „вдалого" поеднання тексту й зображення на телебаченш не втрачае свое! актуальностг, адже кожен складник продукту екранно! дiяльностi впливае на „яюсть" телевiзiйного матерiалу в цiлому. Дослщження головного iнструмента мовно! комушкацп - тексту, його необхвдних елементiв, рiзновидiв сприятиме !х вправному створенню. Мета статт/ - розгляд синтезоваш аудiовiзуальнi об'екти телевiзiйноl комунiкацil, яю належать до окремо! категорil медiатекстiв
Напрацьований творчий досвiд телебачення активно впроваджуе на практицi, синтезуючи вiзуальнi та вербальнi засоби виразностi. Телетекст трактують як один iз надзвичайно складних витворiв людсько1 культури, у якому виявилося напрочуд сильне, оргашчне для людсько1 природи тяжiння до синкретизму... намагання вiдiйти вiд одномаштносп у сприйняття свiту [1, с. 289].
„Медiатекст" (як продукт екрану) вже давно не вiдповiдае традищйному погляду на текст, що розглядае його як набiр написаних або надрукованих слiв. Телевiзiйний текст - це „не лише словесна тканина, у якш сmвдiють, взаемно доповнюють себе усне й писемне мовлення; вiн розгортаеться послiдовно водночас на рiзних рiвнях -вербальному, вщеоряду, звукового супроводу, утворюючи цiлiсть i зберiгаючи риси об'емностi, багатоаспектностi, нагромаджуючи рiзноманiтнi шари" [10, с. 8-9].
Таким чином, це поняття набувае ширшого значення, включаючи в себе мову, музику, звуковi ефекти, зображення та багато шших елементiв. По суп, медiатексти
ТЕКСТОВ1 КОМПОНЕНТИ ТЕЛЕВ1З1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ
вiдображають технолопю !х створення. Саме тому лопчним е видiлення в окрему категорда медiйних телевiзiйних тексив.
Структуровану класифшащю текстових компонeнтiв тeлeвiзiйного матeрiалу пропонуе Л. Полiщук. Вона зазначае, що текст цшсно! шформацшно! програми -гшертекст - е складеним. Його формують тексти трьох рiзновидiв, кожен з яких виконуе свое завдання та мае сво! функци:
1. Текст ведучого програми (стущя). Завдяки цьому тeкстовi всi матeрiали вкладаються в цiлiсну програму, яка мае свш початок, розвиток i кшець.
2. Текст iнтeрв'ю.
3. Текст сюжету. Складаеться з: а) журналютського тексту, виголошеного у кадрi (stand-up); б) журналютського тексту виголошеного за кадром (кореспондент за кадром); в) тексту штерв'ю (синхрону) [10, с. 9-10].
Нам видаеться, доцшьно було б додати ще один важливий елемент - графiчний текст, який також е окремим рiвнeм тeлeвiзiйного гшертексту. На нього звертае увагу О. Самарцев [11]. Хоча графшою екрану займаються мeдiадизайнeри, написання тексту залишаеться пiд компeтeнцiею тeлeвiзiйних журналюив. На цю думку наштовхують й таю визначення понять „телетекст": „система передавання графiчноl шформацп, яка розповсюджуеться каналами зв'язку або телемовлення, з виведенням даних на екран" [13, с. 83]; „мовна вiдeографiя, що дозволяе телеглядачам тд час ТВ пeрeдачi одержувати додаткову шформащю" [3, с. 422].
Одна iз важливих ознак телепродукци - iнтeртeкст [9, с. 11] - передбачае наявнють у текст iнших тeкстiв на рiзних рiвнях, у бiльш або менш упiзнаваних формах. Говорячи про штертекстуальнють, ми розумiемо багатокомпонeнтнiсть тeлeвiзiйного тексту.
Наприклад, репортаж, за твердженням М. Керролл, „складаеться iз запису розповщ репортера, що мае назву фонограми, i будь-якого набору елеменлв: закадрового коментаря з природним шумом, закадрового коментаря з шмою звуковою дорiжкою, графiкою на повний екран i синхрошв" [6, с. 176]. Такому набору компонент, як нам видаеться, бракуе обгрунтовання структури. Адже кожен матeрiал потребуе особливо! драматурги, для цього творчш групi стд мати у власному „арсенат" не лише образну мову, але й образне обрамлення зорового ряду [16, с. 164]. Саме тому поширеним стало залучення ще одного компонента - репераунду. Про нього говорять О. Князев та Н. Симонша, як вважають, репераунд -це використання iнтeршуму як самостiйного виражального запису [5; 12], вживання по ходу закадрового тексту окремих фраз, реплш, природних сцен, дiалогiв, тощо, окрiм власного тексту журналiста й штершуму [5]. Тобто, iншими словами, репераунд - це фрагмент вщеоряду без закадрового коментаря з власним штершумом.
Таким чином, основними текстовими компонентами е: текст ведучого програми (стущя: тдводки i вiдводки), текст штерв'ю, синхрон, закадровий текст, текст у кадрi (стенд-ап), графiчний текст i репераунд (вiдeо з штершумом).
Розглянувши цi складники дeтальнiшe, мусимо зазначити, що студшний текст представляе ведучий (диктор). Основу такого тексту складають тдводки (введення) - стислий вступ до сюжету, що пояснюе змют та значення матeрiалу, вказуе на мюце
1 обставини його створення [13, с. 20]. Пщводки, вщводки (висновки), зв'язки вир1зняються лакошзмом та шформацшною мютюстю. Завдяки !м вс текстов! матер!али укладаються в цшюну програму, яка мае свш початок, розвиток { юнець: вони лопчно 1 композищйно поеднуються ¡з закадровим текстом.
Поняття „закадровий текст" у лшгвютичних працях трактуеться переважно так: а) сукупшсть значення { суп того, що вщбуваеться на екраш, виражена словами у закадровому виглядц б) дикторська начитка тексту юно 1 вщеосюжеив [3, с. 145-146; 13, с. 81].
Ниш функщю диктор1в виконують журналюти або ведуч шформацшних програм. Саме тому дослщник А. Камшський виокремлюе два принципово р!зш види закадрового тексту на ТБ: дикторський { авторський: „Авторський текст - це завжди акцентовано виявлене ставлення до того, що вщбуваеться, й юнування у межах точно вибудуваного персонажу. Дикторський же текст створюе видимють безпристрасного шформування" [4, с. 306].
Дикторський текст, за твердженням В. Бабенко та О. Сербенсько!, виконуе таю функцп, як от: а) пояснюе 1 доповнюе зображення; б) викликае асощацп; в) усе поеднуе в едине цше [9, с. 48].
Використання дикторського тексту шсюльки не спрощуе 1 тим бшьше не зшмае завдання емоцшного впливу тексту. А. Камшський радить: „Вибудовуючи текст сюжету як дикторський, намагайтеся будь-яку мало-мальськи важливу шформащю вкласти у вуста когось з персонаж1в: спещалюта, очевидця, юторика 1 т.д. Парадокс, але нав1ть малокомпетентному спецу глядач дов1ряе бшьше, шж сто раз1в перев1реному закадровому тексту" [4, с. 307-308]. № автор, ш тим паче диктор не мають права переповщати думки, дп, вщчуття, емоцп кого б то не було. Глядач просто не пов1рить таким „описам" нав1ть тод1, коли вони вщповщають ютиш. Це мае бути видно або в кадр!, або висловлено самими персонажами сюжету [4, с. 309].
У цьому сена стають у нагод! синхрони. Синхрон - фрагмент прямо! мови, узятий з штерв'ю. Назва походить з того, що в телештерв'ю звук та вщеоряд мають бути синхронними вщносно один одного [33, с. 54]. Роль синхрошв, як зазначае за А. Камшський, полягае у такому: а) завдяки синхронам „сторони можуть аргументувати свою позищю"; б) синхрони „додають достов1рност1"; в) вони „дають можливють ур!зномаштнити структуру,... „розбити" вщеоряд сюжету" [14, с. 310-311].
Синхрони додають сюжету об'ективност!, яка в свою чергу досягаеться шляхом „вщдшення факпв вщ думок", „емоцшно вщстороненим висв1тленням новин", „прагненням до точност { збалансованост думок" [17, с. 191]. Поняття об'ективност! шформацп означае, що !! обсяг, характер, цшшсть { сощальна значимють не залежать вщ вол! людини [7, с. 191]. Заради об'ективност! сюжету основш думки виголошуе не журналют, а геро! штерв'ю (синхрошв). Монтуючи синхрон, слщ пам'ятати про категорда об'ективност!, адже доводиться м1няти мюцями не тшьки шматки, але й окрем! речення (чи нав1ть слова для зрозумшосп змюту). Саме тому фах!вщ керуються таким правилом монтажу синхрошв: „Сдина межа, яку, монтуючи синхрон, ми не маемо переходити, - це змшювати сенс тексту, оригшальну стилютику { темпоритм мовлення. Наш прямий обов'язок довести
ТЕКСТОВ! КОМПОНЕНТИ ТЕЛЕВ1З1ЙНОГО МАТЕР1АЛУ
синхрон до стану, коли глядач отримае максимум шформаци, не встигнувши засумувати" [4, с. 315].
1нтерв'ю на телебачент може подаватися не тiльки фрагментарно (у виглвд синхронiв, частини сюжету), а й повнощнно (як самостшна частина програми). В iншому раз^ iнтерв'ю стае формою безпосередньо1 учасп людей в дiяльностi засобiв масово1 шформаци, що передбачае дiалог, тобто участь у розмовi на екраш [7, с. 52].
Режисер А. Камшський уажае, що i в кадр^ i за кадром право на слово мае лише активно ддачий персонаж. На його думку, це не означае заборону на слово для журналюта, а те, що: а) журналют повинен теж стати учасником сюжету зi своею роллю i позищею, зi сво1м „Я хочу" i домiнантою характеру; б) текст журналюта мае бути дiею; в) ус „лiди", тдводки, вiдводки, зв'язки i т.д. - не мета, а спошб побудови лши ди одного з основних персонагав сюжету - автора [4, с. 300].
Реалiзацiю „права на слово" журналют отримуе тд час роботи в кадрi -виголошення стенд-апу. Стенд-ап - виступ журналюта в кадрi як складова журналютського твору або пiд час включення з мiсця подiй [14, с. 54]. М. Опвенс видiляе три види стенд-апiв, зокрема такi: - стенд-апи на початку - розпочинають кадром, що привертае увагу (у прямих включеннях або якщо вщеоряд програе); -стенд-ап посерединi - перехщ вiд одша частини репортажу до шшо1 [там само], журналют демонструе щось; - стенд-ап-закiнчення: ,Днший факт, прогноз, протилежна точка зору, перефразування головно1 думки" [15, 334-335].
Висновки. Отже, основними текстовими компонентами е: текст ведучого програми (стущя: тдводки i вщводки), текст штерв'ю, синхрон, закадровий текст, текст у кадрi (стенд-ап), графiчний текст i репераунд (вiдео з iнтершумом). „Тримання в головi тексту ще ненаписаного сюжету" - таке правило можна застосувати в ходi створення будь-яких текстових компонентiв, що згодом стануть органiчними частинами телевiзiйноl програми, яка визначае кшькють i змiст текстових компонент телепродукту, структуруе !х, оргашзуе i взаемопов'язуе вiдповiдно до задуму i установок автора.
Список л1тератури
1. Бабенко В. До характеристики термша „телев1зшний текст" / В. Бабенко // Вюник: Проблеми украшсько1 термшологп. - Нацюнальний ушверситет „Льв1вська пол1техшка". - 2008. - № 620.
- С. 288-291.
2. Дмитровський З. Телев1зшна журналютика: [навч. поЫбн.] / З. Дмитровський. - Льв1в: ПА1С, 2006.
- 208 с.
3. Енциклопед1я електронних мас-мед1а: [у 2 т.] / I. Мащенко. - Запор1жжя: Дике поле, 2006. - Т. 2: Термшолопчний словник основних понять 1 вираз1в: телебачення, радюмовлення, к1но, в1део, ауд1о. - 2006. - 512 с.
4. Каминский А. Вектор замысла. Пошаговый самоучитель тележурналиста / А. Каминский.
- М.: Эксмо, 2007. - 384 с.
5. Князев А. Основы тележурналистики и телерепортажа: Учебное пособие [Электронный ресурс] / А. Князев. - Режим доступа: http://www.evartist.narod.ru/text1/09.htm
6. Кэрролл В. Новости на ТУ: [пер. с англ.] / Виктория Кэрролл. - М.: Мир, 2000. - 285 с.
7. Муратов С. Телевизионное общение в кадре и за кадром: [учебн. пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика»] / С. Муратов. - М.: Аспект Пресс, 2003. - 201 с.
8. Нариси про текст: Теоретичш питання комушкаци i тексту / В. Pi3yH, А. Мамалига, М. Феллер.
- К.: Наукова думка, 1998. - 336 с.
9. Основи телетворчостг практикум / О. Сербенська, В. Бабенко. - Львiв: ПА1С, 2007. - 112 с.
10. Полщук Л. Структура телевiзiйного шформацшного тексту (за матерiалами загальнонацiональних каналiв) [Текст]: автореф.... кандид. фiлол. наук: 10.01.08 / Л. Полщук. - К., 2006. - 20 с.
11. Самарцев О. Современный коммуникативный процесс [Электронный ресурс] / О. Самарцев.
- Режим доступа: http://www.library.cjes.ru/online/?a=con&b_id=539
12. Симонша Н. Нов^ш жанри украшсько'1 тележурналютики: розвиток шфотейменту [Електронний ресурс] / Н. Симонша. - Режим доступу: http://www.journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/symonina_publ.php
13. Словник журналюта: Термши, мас-медiа, постатi / За заг. ред Ю. Бiдзiлi. - Ужгород: ВАТ „Видавництво „Закарпаття", 2007. - 224 с.
14. Снуршкова Ю. Основи тележурналiстики: [навч.-метод. посiбн. для студенев 3i спецiальностi «Журналютика»] / Ю. Снурнiкова. - Х.: ХНУ iм. В.Н. Каразiна, 2010. - 60 с.
15. Сивенс М. Виробництво новин: телебачення, радю, 1нтернет / Мiтчел Стiвенс. - К.: ВД „Киево-Могилянська академiя", 2008. - 407 с.
16. Телевизионная журналистика: [учебн.] / Редколл.: Г. Кузнецов, В. Цвик, А. Юровский.
- М.: Изд-во МГУ, 1998. - 304 с.
17. Цвик В. Телевизионная служба новостей: [учебн. пособие для студентов вузов] / В. Цвик.
- М.: ЮНИТИ ДАНА, 2008. - 319 с.
18. Шаповал Ю. Поетика телевiзiйноï журналютики: [монографiя] / Ю. Шаповал. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iм. I. Франка, 2003. - 202 с.
19. Яковець А. Телевiзiйна журналiстика: теорiя i практика: [тдручник] / А.В. Яковець. - К.: Вид. дiм ,Диево-Могилянська академiя", 2007. - 240 с.
20. Яцимiрська М. Сучасний медiа-текст: [словник-довщник] / М. Яцимiрська. - Львiв: ПА1С, 2004.
- 220 с.
Терновая А. И. Текстовые компоненты телевизионного материала //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С. 194-198.
Текстовые компоненты телевизионного материала. В статье рассмотрены синтезированные аудиовизуальные объекты телевизионной коммуникации, относящиеся к отдельной категории медиатекстов. Выявлена специфика телетекстов как одной из основной категорий продукта экранной деятельности и проанализированы их разновидности в телевизионных материалах.
Ключевые слова: подводка, синхрон, текст, стенд-ап, графический текст.
Ternovaya A. I. Text components of television material // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 194-198.
Media text as a component of television product. In the article Synthesized audiovisual object television communication, what belong to same categories media texts were considered in the article. We defined a specific of text communications as one of the basic components product of CRT activity and analysed they varieties are in televisional material.
Key words: tricking into, precount, text, stend-ap, graphic text
Поступила до редакцИ' 19.08.2011 р.
