CC BY
8ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION
ТЕХНОЛОГ1Я ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛЕГШЕНИХ СКЛАД1В ЦЕМЕНТНИХ СУХИХ БУД1ВЕЛЬНИХ СУМ1ШЕЙ З М1НЕРАЛЬНИМИ ДОБАВКАМИ
Бондар А. В., асистент
Украг'на, м. В1нниця, В1нницький нац^ональний техмчний университет, кафедра буд1вництва, м1ського господарства та архтектури
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/28022019/6339
ARTICLE INFO
Received: 22 December 2018 Accepted: 23 February 2019 Published: 28 February 2019
KEYWORDS
dry building mortar, mortar mixture, average density, strength,
production technology, technological scheme, mixing, grinding, joint grinding, floor mix, mineral additives, porous additives, porous structure, polymer additives.
ABSTRACT
The article deals with the technological features of manufacturing of lightweight cements of dry building mixtures with mineral additives. The technology of obtaining mortars from dry mixtures should take into account the fact that the processes of hydration of cement binder occur with insufficient water. Therefore, the possibility of obtaining lightweight dry mixtures based on Portland cement and mineral additives with the use of foaming additives is investigated. The use of a complex of technological operations allows you to obtain mixtures for the installation of warm floors, which are characterized by stable technological and physical and mechanical properties, as well as the simplicity and economy of manufacturing technology. Effective mixtures of porous structure have been obtained from for the warm floors on the basis of conventional dense (heavy) fillers and fillers, such as quartz sand, clay, carbonate sand, ash-removal of thermal power plants. The technological scheme of factory production of dry mixtures has been obtained while saving the binder component.
Citation: EoHgap A. B. (2019) Technology of Fabrication of Lightweight Cementitious Dry Building Mixtures with Mineral Additives. International Academy Journal Web of Scholar. 2(32). doi: 10.31435/rsglobal_wos/28022019/6339
Copyright: © 2019 EoHgap A. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Виготовлення сухих бущвельних сушшей (СБС) на основi портландцементу та мшеральних добавок е досить актуальним в умовах сировинних запаив Украшського регюну, повторного використання вiдходiв промислового та енергетичного комплексу, а також високих вимог сучасного споживача до якосп будiвельних розчишв та технологш виконання будiвельних робгг [1-4]. Розробка складiв мшеральних сухих бущвельних сушшей з пониженою середньою густиною, тобто полегшених, е актуальним для забезпечення вищих показниюв щодо тепло- та зву^золяци примщень цившьних бущвель, а також можливосп полегшення ваги конструкцш, наприклад, мiжповерхового перекриття, тдлог тощо без втрати мщносп та перевитрат в'яжучого i функцiональних хiмiчних добавок [4 -6].
Проблематика отримання полегшених СБС. Технолопя отримання легких СБС та розчишв на !х основi сьогоднi переважно вiдбуваеться шляхом розробки складiв на основi
легких природшх (перлгг, вермикулгг), штучних (керамзит, пористi шлаки та золи промисловосп, вiдходи виробництва пiно- та газобетонiв), органiчних (легю пiнополiстирольнi кульки) заповнювачiв та окремо складiв для виготовлення пiнобетонних сумшей чи розчинiв для тнобетонно! кладки. Виробництво власного сухого тно- чи пороутворювача для СБС тягне додатковi затрати на пiдбiр хiмiчних компонента та дослщження властивостей само! добавки та 11 поводження у складi сухо!, а згодом розчиново! сумiшi [7]. Широке поширення мшерально! сировини у надрах Укра!ни, великий запас вiдходiв промисловостi (паливних зол та вiдходiв обробки гiрських порiд) та розвинуте цементне виробництво робить актуальним питання виготовлення полегшених СБС на основi портландцементу та мшеральних добавок [1, 8-10]. Для ефективного зниження середньо! щiльностi та утворення пористо! структури затвердшого розчину, виготовленого на основi таких СБС, ефективно вводити у !х склад поверхнево-активнi речовини та пiноутворюючi добавки [11, 12]. Проте такий метод мае кшька суттевих недолiкiв, що пов'язано з природою тверднення i структуроутворення цементного каменю в сухих будiвельних сумшах, складнiстю забезпечення стабiльностi високопористо! структури розчину, поверхневих мiжфразових явищ у поризованих (особливо тноутворючими добавками) сумшах, мiнералогiчним i гранулометричним складом СБС, що являються багатокомпонентними системами, а також впливом технолопчних особливостей виробництва СБС та технологи приготування розчиново! сумiшi iз розроблених СБС в умовах бущвельного майданчику [11, 13, 14].
Процеси структуроутворення в полегшених цементних сухих будiвельних сумшах з мшеральними добавками. У структуроутвореннi i формуваннi фiзико-механiчних властивостей цементного каменю дуже важлива роль належить процесу утворення пор (гелевих, контракцiйних, капшярних) [15]. Головне значення у виникненш системи пор мае вiдносний вмют у цементному тiстi води. Загальна пористiсть цементного каменю залежить вщ значення величини водоцементного вiдношення, яке може змшюватися в межах - 0,35...0,7. Вiдповiдно загальна пористiсть змшюеться вiд 25 до 50%. Незважаючи на досить високу загальну пористють цементного каменю вiн мае дуже високу водонепроникнють порiвняно навiть iз щiльними гiрськими породами.
Тверднення i структуроутворення цементного каменю е основними процесами, якi формують найважливiшi властивосп - мiцнiсть, деформативнiсть, проникнiсть, довговiчнiсть тощо [16]. Наявнiсть у структурi розчину заповнювачiв певним чином впливае, як на кшетику структуроутворення, так i на результат цього процесу. Частина води замшування «вщтягуеться» заповнювачем для змочення поверхнi його зерен i ця частина тим бшьша, чим бiльша питома поверхня зерен. В цих умовах знижуеться В/Ц, що впливае на кшетику структуроутворення цементного каменю. Заповнювач тдвищуе водоутримувальну здатнють цементного тiста, безпосередньо впливае на реолопчш властивостi розчиново! сумш^ Ступiнь цього впливу залежить вщ концентрацi! заповнювачiв у сумiшi. Структуруюча роль заповнювача проявляеться в обмеженш, зв'язуваннi об'емних деформацiй тверднучого цементного тюта i каменю [17].
Техшчш властивостi цементних розчинiв залежать вщ складу i структури цементного каменю. Мшроструктура цементного каменю мае значний вплив на його мщнють. Цементний камшь, який мае блоково-шарову структуру, вщносно легко розширюеться при згиш, розриваеться при розтягу i мае повзучють пiд впливом постiйно ддачого навантаження [17].
Активацiя цементу тсля певного часу його взаемодi! з водою, яка е неоднаковою для рiзних видiв цементу, може призвести до падшня мiцностi i навггь руйнування цементного каменю. Тому структуру розчишв модифiкують добавами органiчних поверхнево-активних речовин (ПАР) [17]. При цьому знижуеться водопоглинання i капшярне всмоктування, зростають морозостiйкiсть i водонепроникнiсть.
Однак, для процеси стуктуроутворення у сухих бущвельних сумiшах вiдбуваються при недостатнш кiлькостi води, що пояснюеться строгим обмеженням вологосп компонентiв сумiшi на стадп виробництва i фасування у тару, а також вбиранням частини вологи iз сумiшi на стадп !! нанесення на поверхню та випаровуванням з поверхш при великих площах виробiв при твердненнi в реальних умовах невисоко! вiдносно! вологосп повiтря. Це призводить до перевитрат в'яжучого та зниження мiцностi затвердшого розчину, що вимагае використання добавок, що збертають пластичнють цементного розчину без збшьшення В/Ц-вiдношення [18].
У технологи виготовлення поризованих СБС та розчишв на !х основi не можна застосовувати звичш методи ущшьнення розчиново! сумiшi для отримання однорщносп розчину та тдвищення його мiцностi. Метод короткочасного вiброущiльнення допустимий лише для рiвномiрного розподшу сумiшi по поверхнi чи у формi виробу, так як тд дiею вiбрацi! вiдбуваеться розрiдження сумш^ !! щiльне укладання i видалення повггря, яке мiститься в нш. Застосування пластифiкаторiв знижуе загальну кшьюсть води в системi, яко! i так недостатньо для протiкання процешв гiдратацi! цементу, а !! збшьшення може призвести до негативних усадочних явищ. Бiльш ефективним способом тдвищення щшьносп розчинiв, отриманих на основi СБС, е введення в !х склад полiмерiв у виглядi редиспергуючих полiмерних порошкiв. Крiм ущiльнення цементного розчину полiмери, адсорбуючись на ростучих гранях кристалiв гiдратних нооутворень, створюють специфiчну захистну оболонку i таким чином стабшзують гiдратнi фази [19]. В багатьох сухих бущвельних сумшах для збереження води в структурi тверднучого матерiалу використовуються спецiальнi водоутримуючi добавки - ефiри целюлози, яю сповiльнюють процес гiдратацi! цементу.
Поверхнево-активш речовини (ПАР) у технологi! полегшених мiнеральних СБС дозволяють знизити водопотребу сумш^ завдяки адсорбцiйнiй взаемодi! з твердою фазою при змшуванш з водою, виникненню ефекту електростатичного вщштовхування [20], втягненню у сумш дуже дрiбних бульбашок повiтря та !х стабiлiзацi! в цементному тiстi, адсорбци на поверхнi роздiлення фаз «повггря-вода», зниженню поверхневого натягу води та !! рiвномiрному розподiлу на поверхш цементних частинок i мiнеральних складових сушшь Також ПАР полегшують змочування водою твердих компонентiв розчиново! сушшь Такими чином вiдбуваеться утворення однорщно! структури розчину з рiвномiрно розподшеними замкнутими порами та пiдвищення !! стiйкостi, покращення реологiчних властивостей розчиново! сумш^ а отже, i якосп затвердiлого розчину при економi! цементу. Проте ПАР не дозволяють значно знизити середню щшьнють СБС з мшеральними добавками. З щею метою виникае необхщшсть застосування пiноутворюючих добавок, яю викликають утворення в цементному камеш замкнутих сферичних макропор з розмiрами вiд 0,1 мм до кшькох мiлiметрiв. Високопориста структура вимагае додатково! стабiлiзацi!, що можливо при додатковш активацi! компонентiв сумiшi для пiдвищення мiцностi матрицi поризованого матерiалу. Забезпечення мiцностi неорганiчно! матриц можливо шляхом пiдвищення хiмiчно! активносп в'яжучого, зниження В/Ц, використання механо-хiмiчно! активацi! в'яжучого та механiчно! активацп мiнеральних компонентiв сумiшi, пiдбором гранулометри, виду та кiлькiсного вмiсту мшеральних добавок. Створення оптимально! пористо! структури залежить вщ кратностi i стшкосп пiни в високомiнералiзованих цементних пастах, а розмiр i дисперснiсть повггряних бульбашок залежать не тiльки вщ виду обраних вихiдних компонентiв, але i вiд поведiнки компонентiв на межi роздiлу фаз, тобто вщ поверхневих явищ, i вiд способу повггровтягнення. Важливу роль при цьому вщграе вид (синтетичного або природного походження, як правило, анiоноактiвного типу) та концентращя пiноутворювача, що мае в своему складi ПАР, а також технолопя приготування розчиново! сумiшi [21 -24]. Варто враховувати спшьну роботу ПАР i мшеральних часток, що входять до складу тноцементно! поризовано! сумiшi. Так, вплив твердо! фази на стшюсть найбшьш сильно виявляеться в тому випадку, якщо знак заряду твердо! фази протилежний знаку заряду юна ПАР [25]. Кратнють тни пщвищуеться, якщо в тну вводиться мiнеральний порошок, який мае однаковий знак заряду поверхш iз зарядом поверхш повггряно! бульбашки. Таким чином мiж тнними бульбашками i мiнеральними частинками вщзначаеться електростатична взаемодiя, яка визначаеться величиною заряду поверхш мшеральних часток i активнютю гiдрофiльного радикала ПАР i впливае на кратнiсть i стшюсть пiни [7, 9, 11, 13].
Результати дослщжень. В результатi виконаних теоретико-експериментальних дослiджень отримано склад мшеральних цементних СБС на основi вiдходiв промисловостi з оптимальними фiзико-механiчними та спещальними властивостями поризованих розчинiв, отриманих на основi цих сумiшей [1-3]. Розроблеш оптимальнi склади СБС iз мiнiмальним вмiстом цементу ПЦ 500, - в межах 10-25% вщ маси сумiшi з використанням карбонатного заповнювача, який отримуеться з вiдходiв рiзання карбонатних порiд, мiнерального мшронаповнювача у виглядi глиняного порошку, кварцового шску та золи-винос [1-4, 6]. Отримаш склади СБС, що дають розчини М30-М200 (М200 - при збшьшенш витрат ПЦ до
55%): ПЦ - 10%, ВП (крупнютю 0,315; 0,63; 1,25 мм) - 30%, ГП (крупнютю 0,315; 0,63) - 60%; ПЦ - 10%, ГП (крупнютю 0,315) - 70%, ЗВ - 20%; ПЦ - 10%, ГП (крупнютю 0,315) - 15%, П -60%, ЗВ - 15%; ПЦ - 10%, ВП крупнютю 0,315) - 22,5%, ГП (крупнютю 0,315) - 22,5%, ЗВ -22,5%; ПЦ - 10%, П - 70%, ЗВ - 20%; ПЦ - 10%, ВП (крупнютю 0,315) - 70%, ЗВ - 20%; ПЦ 10% (крупнютю 0,63), ГП (крупнютю 0,63) - 22,5%, П - 22,5%, ЗВ - 22,5%. Дослщжено фiзико-мехашчш властивосп поризовано! бущвельно! сумш^ приготовано! на 0№0Bi оптимальних складiв СБС, вплив на них рiзного кшькюного та гранулометричного складу компонента, виду тноутворювача i його концентраций полiмерних добавок. Отримаш поризоват склади СБС марки 15 i вище (при збшьшент кшькосп ПЦ).
Дослщжено вплив мшеральних добавок у складi СБС на пщвищення техшчних характеристик тн та тннодисперсних систем розчишв СБС. Встановлено, що введення до складу полегшених СБС та, отриманих на !х основу поризованих розчинiв тонкодисперсного глиняного порошку (крупнютю до 0,315 мм) у кшькосп 15-18% (вщ маси сухо! сушш^ дозволяе стабiлiзувати тно-цементу систему, пiдвищити ступiнь гщратацп в'яжучих в СБС за рахунок залишково! води, яка вивiльняеться внаслiдок диспергуючо! здатностi глинистих мiнералiв, пластифiкуючих та адсорбцшних властивостей глин [2, 7-9].
Встановлеш залежностi основних характеристик розроблених СБС та отриманих на !х основi поризованих розчинiв вiд кшькюного складу основних компонента сумш^ виду i гранулометри наповнювачiв. Отриманi математичт залежностi впливу концентрацп сухого анюнного пiноутворювача, виду, кiлькостi i гранулометри мiнеральних наповнювачiв, витрат портландцементу та вщношень водотвердного (В/Т) i Ц/З (Н - наповнювач) на значення середньо! щiльностi та мiцностi отриманих полегшених СБС [2, 10, 14]. 1х використання дозволяе прогнозувати i забезпечувати необхщт значення водопотреби, повггровтягування, рухливостi, мiцностi, середньо! щiльностi та акустичних властивостей залежно вщ вимог до СБС за призначенням [3, 4, 6].
Встановлено, що карбонатний мшронаповнювач здатний впливати на процеси структуроутворення цементних композицiй в склад поризованих сухих будiвельних сумiшей. Це пояснюеться створенням цим наповнювачем додаткових поверхонь роздшу фаз, що сприяе бшьш рiвномiрному розподiлу пор в структурi пiд час перемiшування сумiшi з водою, а також не руйнування пор тд час пропкання фiзико-хiмiчних процесiв тверднення в'яжучого. Карбонатний мшронаповнювач наповнюе в'яжуче, збiльшуючи його питому поверхню, а поверхнева енерпею частинок, яка виникае, як наслщок високо! дисперсностi карбонатних пiскiв i порошкiв, пiдвищуе мiцнiсть складiв СБС з пористою структурою Карбонатний наповнювач, маючи хiмiчно активнють, сприяе рiвномiрному розподiлу ПАР в розчинно! сумш^ а також дозволяе використовувати глинисп порошки, як стабiлiзатори ПАР та тноутворюючих добавок [2, 3, 5].
Спшьне механiчне подрiбнення карбонатного заповнювача разом iз золю-винос, цементом та шшими добавками дозволяе отримати сухi будiвельнi сумiшi пористо! структури з мщнютю вiд 3,84 до 14,02 МПа, якi вiдрiзняються зниженням В/Т сшввщношення без втрати рухливостi розчинно! сумш^ покращеними тепло-звукоiзоляцiйними властивостями [3, 14].
Технолопя виготовлення полегшених складiв цементних сухих будiвельних сумiшей з мшеральними добавками складаеться з наступних етатв (див. рис. 1):
1) по,^бнення вапнякових вiдходiв в молотковш дробильнi з решiткою до фракцп 0-10 мм;
2) сушка вапнякових вiдходiв до вологостi < 0,5 %;
3) подрiбнення вапнякових вiдходiв в бiгунах до розмiру зерен 5 мм i менше;
4) висушування глини до стало! маси;
5) подрiбнення глини у бiгунах до розмiру зерен 0,315 мм, 0,65 мм i 1,25 мм;
6) просдавання вапняного порошку через сита №5, №2,5, №0,63, №0,315;
7) просдавання глиняного порошку через сита №1,25, №0,63, №0,315;
8) висушування кварцового тску до стало! маси;
9) просдавання кварцового тску через сито №1,25;
10) дозування компонента;
11) спшьне змшування кварцового тску та 1/4 частини портландцементу протягом 5-10 хв.;
12) дозування та спшьний помел у б^унах спочатку вапнякових вiдходiв з золою -винос, а поим i з 1/4 частиною портландцементу протягом 5-10 хв.;
13) розшв порошку через сито №1,25 з поверненням не прошяного залишку на подрiбнення у биуни;
14) стльне змшування отриманих сумiшей протягом 5-10 хв. до домелу сумiшi до необхадно! однорiдностi та гранулометрiï;
15) дозування глиняного порошку, редиспергованого порошку, ефiру целюлози та перемiшування протягом 5 хв. iз 1/4 частиною портландцементу;
16) дозування ПАР та/ або тно-, пороутворюючих добавок та стльне перемшування протягом 5 хв. iз 1/4 частиною портландцементу;
17) дозування мшеральних заповнювачiв з розмiром зерен 0,315 мм, 0,65 мм та стльне перемшування протягом 10-15 хв. iз отриманою сумiшшю портландцементу та добавок;
18) додавання при необхщносп полiмерних волокон довжиною до 6 мм та стльне перемшування протягом 5-10 хв. iз отриманою сумшшю портландцементу, мiнеральних заповнювачiв та добавок;
19) розфасовка сушшц
20) пакування та вщвантаження готовоï продукцiï на склад.
Рис. 1. Технолог1я отримання поризованих м1неральних СБС на завод1: 1 - стр1чковий живильник; 2, 4, 20 - стр1чковий транспортер; 3 - грохот контрольний; 5 -загрузочна воронка; 6 - сушильний барабан; 7 - елеватор; 8 - грохот; 9 - сортувальне сито; 10, 12, 15, 17 - шнек; 11 - стержневий змшувач; 13, 16 - ковшовий елеватор; 14 - лопатевий зм1шувач; 18 - гвинтовий живильник; 19 - силос для роздач1 у м1шки; 21 - дозатор; 22 - каток для мгшкгв; 23 - штамп-машина; 24 - термоусадочна камера; 25 - рольганг зйому тддошв;
25 - вилочний автонавантажувач
Висновки. Розроблено енерго- та ресурсозбериаючу технолопю отримання поризованих мшеральних СБС з покращеними тепло -зву^золяцшними характеристиками (див. рис. 1) [3, 5-10, 12-14], де враховаш додатковi операцп сушшня, подрiбнення, мехашчно! активацп мшеральних та дозування компонента сумшь
Л1ТЕРАТУРА
1. Очеретний В. П. Перспектива виробництва 1 використання поризованих сухих буд1вельних сумшей / В. П. Очеретний, А. В. Бондар // Науково-техшчний зб1рник «Сучасш технологи, матер1али 1 конструкци в буд1вництв1». - Вшниця: ВНТУ, 2011. - № 2. - С. 36-39.
2. Бондар А. В. Вплив мшеральних м1кронаповнювач1в на властивосп поризованих сухих буд1вельних сумшей / В. П. Очеретний, В. П. Ковальський, А. В. Бондар // В1сник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. Сер1я: «Буд1вництво», 2014. - Випуск 10 (18). - С. 44-47.
3. Бондар А. В. Утитзащя вщходав промисловосп шляхом виготовлення на !х основ1 сухих буд1вельних сумшей / А. В. Бондар, В.П. Ковальський, В. П. Бурлаков, £. Р. Магайчук // Еколопчн науки: науково-практичний журнал. - К: ДЕА, 2018. - № 3(22). - С. 21-24. - ISSN 2306-9716.
4. Бондар А. В. Теплозвуко1золяцшш властивосп поризованих сухих буд1вельних сумшей для шдлог / А. В. Бондар, В. П. Очеретний // Тези XLV Науково-техшчно! конференци факультету буд1вництва, теплоенергетики та газопостачання (2018), ВНТУ [Електронний ресурс] // Електронне наукове видання матер1ал1в конференций - Вшниця: ВНТУ, 2016. - Режим доступу до ресурсу: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-ibtegp/all-ibtegp2016/paper/view/1410/1005.
5. Бондарь А. В. Использование карбонатных пород как микронаполнителей в сухих строительных смесях пористой структуры / В. П. Ковальський, В. П. Очеретный, А. В. Бондарь // Актуальные проблемы архитектуры, строительства, энергоэффективности и экологии - 2016: сборник материалов международной научно-практической конференции. - В 3-х т. - Т. I. - Тюмень: РИО ФГБОУ ВО Тюменский индустриальный университет, 2016. - С. 207-213.
6. Ковальский В. П. Звукоизоляционные сухие строительные смеси на основании отходов производства / В. П. Ковальский, В. П. Очеретный, А. В. Бондарь // Инновационное развитие территорий: Материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. (г. Череповец, 26 февраля 2016 г.). -Череповец: ЧГУ, 2016. - С. 73-78. - ISBN 978-5-85341-688-8.
7. Очеретный В. П. Поризованные сухие строительные смеси: эффективность получения сухого пенообразователя методом сорбции и выпаривания / В. П. Очеретный, В. П. Ковальский,
A. В. Бондарь // Приволжский научный вестник, 2013. - № 10(26). - С. 36-40.
8. Очеретний В. П. Проектування склад1в сухих буд1вельних сумшей з мшеральними добавками /
B. П. Очеретний, В. В. Смоляк, В. П. Ковальський, А. В. Бондар // Сучасш технологи, матер1али 1 конструкци в буд1вництв1, 2010. - № 1. - С. 48-54.
9. Ковальський В. П. Використання глиняного порошку як мшерального мжронаповнювача у сухих буд1вельних сумшах / В. П. Ковальський, В. П. Очеретний, А. В. Бондар, А. С. Кузьмич // Международное периодическое научное издание «Научные труды SWorld». - Выпуск 2(43). Том 7. - Иваново: Научный мир, 2016. - С. 86-92.
10. Бондар А. В. Вплив мшеральних м1кронаиовнювач1в 1 пол1мерних добавок на властивосп сухих будавельних сушшей / А. В. Бондар // 1нновацшт технологи в будавницт. Зб1рник матер1ал1в Мшнародно! науково-техшчно! конференци 13-15 листопада 2018 р. - Вшниця: ВНТУ, 2018. - С. 215-218.
11. Очеретний В. П. Використання поверхнево-активних речовин у якосп поризуючо! добавки до сухих буд1вельних сумшей / В. П. Очеретний, В. П. Ковальський, А. В. Бондар // Науково-техшчний зб1рник «Сучасш технологи, матер1али 1 конструкци в буд1вництв1». - Вшниця: ВНТУ, 2011. - № 1 (10). - С. 33-40.
12. Очеретний В. П. Технолопчш особливосп введення шноутворювач1в при виготовленш шздрюватих бетошв / В. П. Очеретний, В. П. Ковальський, А. В. Бондар, А. Ф. Д1денко // IV Мiжнародна конференщя молодых вчених GAC-2011 «Геодезiя, архiтектура та будiвництво». - Льв1в: Нацюнальний ушверситет "Льв1вська полггехшка", 2011. - С. 126-129.
13. Бондар А. В. Технолопчш аспекти виготовлення поризованих склад1в сухих буд1вельних сумшей /
A. В. Бондар // Науково-техшчний зб1рник «Сучасш технологи, матер1али 1 конструкци в буд1вництв1». - Вшниця: ВНТУ, 2013. - № 1 (14). - С. 24-27.
14. Бондар А. В. Вплив технолопчних фактор1в на властивосп поризованих буд1вельних розчишв на основ1 сухих буд1вельних сумшей // Сучасш технологи, матер1али 1 конструкци в буд1вництв1: Науково-техшчний журнал. - Вшниця: ВНТУ, 2018. - № 2 (25). - С. 31-36.
15. Демьянова В. С. Моделирование состава й оптимизация процессов структурообразования смешанного вяжущего: материалы Междунар. научн.-техн. конф. / В. С. Демьянова, Н. М. Дубошина, В. Д. Черкасов и др. - Пенза, 1998. - С. 188.
16. Добрянський I. М. Вплив мжроструктури цементного каменю на його ф1зико-мехашчш властивосп / I. М. Добрянський, I. I. Нюнець // Буд1вництво Укра!ни, 2009. - №3. - С. 35-36.
17. Технология бетона, строительных изделий и конструкций / [Баженов Ю. М., Алимов Л. А., Воронин
B. В. и др.]. - М.: Изд-во АСВ, 2004. - 256 с. - ISBN 5-93093-173-9.
18. Сивков С. П. Особенности процессов гидратации цементов в сухих строительных смесях /
C. П. Сивков // Строительные материалы, 2008. - №2 - С. 4-5.
19. Сивков С. П. Влияние редисперсионных полимерных порошков на свойства самониверирующихся композиций / С. П. Сивков, С. А. Голунов, Е. А. Косинов, В. Е. Зайцев // Строительные материалы, 2006. - №10. - С. 58-61.
20. Ратинов В. Б. Добавки в бетон / В. Б. Ратинов, Т. И. Розенберг. - М.: Стройиздат, 1989. - 188 с.
21. Баженов Ю. М. Технология бетона / Ю. М. Баженов. - М.: АСВ, 2002. - 500 с.
22. Моргун В. Н. Теоретическое обоснование закономерностей конструирования структуры пенобетонов / В. Н. Моргун // Труды международного конгресса «Наука и инновации в строительстве SIB-2008». Современные проблемы строительного материаловедения и технологии. -Воронежский ГАСУ, 2008. - Т. 1 - С. 29-35.
23. Моргун Л. В. О взаимосвязи между термодинамическими свойствами воды и пенобетонов / Л. В. Моргун, В. Н. Моргун // Строительные материалы, 2009. - №1. - С. 14-16.
24. Кудяков А. И. Смеси сухие растворные цементные с микрогранулированной воздухововлекающей добавкой / А. И. Кудяков, А. М. Даминова // Строительные материалы, 2010. - №1 - С. 52-53.
25. Кругляков П. М. Пены и пенные пленки / П. М. Кругляков, Д. Р. Ексерова. - М.: Химия, 1990. -432 с.
