CC BY
5
БОТ: 10.15587/2312-8372.2017.105609
РОЗРОБКА М1НЕРАЛЬНОГО В'ЯЖУЧОГО МАТЕР1АЛУ З П1ДВИЩЕ-НИМ ВМ1СТОМ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ
Черняк Л. П., Варшавець П. Г., Дорогань Н. О.
1. Вступ
Збшьшення обсяпв практичного використання багатотоннажних вiдходiв промисловост вщповщае комплексному вирiшенню задач екологи, ресурсозбе-реження та розвитку силiкатних виробництв. Виршення цього проблемного пи-тання потребуе вiдповiдного розвитку науково-технiчних засад хiмiчноl технологи силiкатiв iз визначенням закономiрностей щодо впливу концентраци рiзнови-дiв техногенно! сировини на структуроутворення та властивостi матерiалiв.
До багатотоннажних вiдходiв глиноземного виробництва вщноситься черво-ний шлам, який за вщомими результатами дослiджень може використовуватись як техногенна сировина для силжатних виробництв. Зокрема як залiзовмiсний кори-гуючий компонент вихiдних сумiшей в технологи портландцементу, проте обсяги практичного використання вiдходiв глиноземного виробництва не вщповщають обсягам !х утворення i накопичення. Це визначае актуальнiсть науково-техшчних розробок для вирiшення задачi збшьшення обсяпв ефективно! уташзаци червоно-го шламу як техногенно! сировини в масоемному виробнищш силiкатних матерь ашв, в напрямку чого щодо в'яжучих речовин виконана дана робота.
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ект досл1дження - технолопя виробництва мiнеральних в'яжучих ма-терiалiв.
Технологiя виробництва мiнеральних в'яжучих матерiалiв пов'язана з ви-користанням значних обсяпв карбонатно! та глинисто! сировини природного i техногенного походження [1, 2].
Виробництво найбшьш поширеного мшерального в'яжучого - портландцементу характеризуеться значними енергетичними витратами при високотемпера-турному випалi (понад 1400 °С) клiнкеру та його помелi з добавками до високо-дисперсного стану. Сучасш вимоги ресурсозбереження пiдвищують актуальшсть виробництва гiдравлiчних мiнеральних в'яжучих низькотемпературного випалу (900-1200 °С) типу романцементу. Щ в'яжучi можуть стати в рядi будiвельних робiт замiнником бшьш енергоемного i вартiсного портландцементу [3, 4].
Тривалий час технологiя виготовлення мшерального в'яжучого типу романцементу базуеться, головним чином, на застосуванш одного рiзновиду сировини - мергелю, розповсюдження якого е обмеженим [5, 6]. Розширення рiзно-видiв потенцшно! сировини природного та техногенного походження визначае необхщшсть вдосконалення методики визначення та оптимiзацil складу поль компонентних сумiшей для виготовлення гiдравлiчного мiнерального в'яжучого низькотемпературного випалу. Це сприяе комплексному виршенню задач ресурсозбереження та хiмiчноl технологи силiкатiв.
3. Мета та задачi дослвдження
Мета досл1дження - розробка мшеральних в'яжучих матерiалiв низькоте-мпературного випалу iз сировинних сумiшей з пiдвищеним вмютом червоного шламу. Це вщповщае комплексному виршенню питань розширення сировинно! бази виробництва та уташзаци вiдходiв промисловость
Для досягнення поставлено! мети необхщно:
1. Визначити залежнiсть можливого вмюту червоного шламу у сировиннiй сумiшi вiд якiсного складу та кшьюсного спiввiдношення компонентiв.
2. Встановити особливост формування фазового складу в'яжучого iз су-мiшей з максимальним вмютом червоного шламу при випалi з мiшмiзацiею максимально! температури до 1100 °С.
3. Провести технологiчнi тестування створених в'яжучих речовин з шдви-щеним вмiстом вiдходiв глиноземного виробництва як техногенно! сировини.
4. Дослвдження iснуючих р1шень проблеми
Питання розширення сировинно! бази виробництва сишкатних матерiалiв е предметом численних дослщжень вчених. При цьому наголос робиться на залу-ченнi в технолопчш процеси вiдходiв iнших галузей промисловост як техногенно! сировини [7, 8]. Найбшьшим практичним досягненням в цьому напрямку стало використання вiдходiв чорно! металургi!' - доменних гранульованих шла-кiв i вiдходiв теплоенергетики - золи-виносу ТЕС як компонента шлакопорт-ландцементу та композицiйних цемента [9, 10].
Серед iнших багатотоннажних вiдходiв привертае увагу червоний шлам -побiчний продукт переробки боксита на глинозем за методом Байера у кольо-ровiй металургi! [7, 11-21]. За вказаним промисловим методом при обробщ бо-кситiв каустичною содою приблизно 35-40 % вихщно! руди йдуть у вiдходи, утворюючи лужнiй червоний шлам з концентращею твердо! фази 15-40 %. Як результат при виробнищш 1 т глинозему утворюеться 0,8-1,5 т червоного шламу [11, 12]. Наводяться даш, що при рiчному виробницв у свiтi 101 млн. т глинозему утворюються 120 млн. т червоного шламу [13], в тому чи^ бшя 1 млн. т в Укра!ш при експлуатацi! Микола!вського глиноземного заводу та За-порiзького алюмiнiевого комбiнату.
Великi обсяги накопичення червоного шламу створюють екологiчну небе-зпеку, що пiдкреслюе актуальнiсть розробок по його уташзаци [11, 14] з ураху-ванням фiзико-хiмiчних властивостей та впливу на реолопчш характеристики водних систем та властивост кшцевого продукту [15, 16]. При цьому з погляду на кшцеву ефектившсть вирiшення цiе! задачi перспективним е застосування червоного шламу у масоемних силжатних виробництвах. Це показано у вщпо-вщних розробках щодо виробництва керамжи пластичного формування, у тому чи^ хiмiчно стiйко!, керамiчних плиток та оздоблювальних матерiалiв [17, 18]. Щодо розробок по використанню червоного шламу у технологи цементу, то вони, головним чином, пов'язаш iз введенням незначно! кiлькостi 3-5 мас. % цих вiдходiв у сировинш сумiшi як коригуючо! залiзовмiсно! добавки вщповщ-но до регламентованих умов ддачих виробництв [19-21].
Таким чином, результати анашзу приводять до висновку, що бшьшють ро-зробок щодо уташзаци червоного шламу спрямоваш на його використання у вщомих дiючих технологiчних процесах, як це мае мюце у виробництвi портландцементу. У цьому виробнищш кшьюсть вiдходiв, що вводяться у вихщну сумiш обмежена прийнятим складом карбонатного i глинистого компонентiв. Очевидно, вибiр найбiльш прийнятного технiчного рiшення щодо суттевого збiльшення кiлькостi вiдходiв як техногенно! сировини мае базуватися на роз-робцi та впровадженнi нових складiв сировинних сумiшей з вщповщними змь нами технологiчного регламенту виробництва.
5. Методи дослщжень
Для досягнення поставлено! в робот мети використовували сполучення комп'ютерних розрахункiв з новим програмним забезпеченням, сучасних фiзи-ко-хiмiчних методiв аналiзу та стандартизованих тестувань властивостей сировинних i в'яжучих матерiалiв.
Розширення рiзновидiв потенцiйно! сировини природного та техногенного походження визначае необхщшсть вдосконалення методики визначення та оп-тимiзацi! складу полiкомпонентних сумшей для виготовлення гiдравлiчного мiнерального в'яжучого iз застосуванням комп'ютерних розрахункiв [22, 23].
В данш роботi для розробки в'яжучих низькотемпературного випалу за-стосовано нову комп'ютерну програму «РоманЦем» [24]. При цьому за визна-ною методикою щодо романцементу склад мшерального в'яжучого розрахову-ють за заданим значенням гiдравлiчного модуля НМ=1,1-1,7, що характеризуе сшввщношення мiж найважлившими оксидами за формулою:
HM---CO-. У
SiO2 + Al2O3 + FeO
Принцип оперативно! оптимiзацi! рiшення задачi на основi програмного забезпечення зводиться до наступного:
1. Вводяться табличш дат з низкою хiмiчних складiв ймовiрних сировинних компонентiв.
2. Задаеться значення гiдравлiчного модулю HM.
3. За прийнятою формулою розрахунку визначаються всi поеднання по два або три компоненти, як забезпечують задаш значення НМ. Таким чином, при будь-якш достатньо великiй сировиннiй базi можна оперативно визначити ра-щональт спiввiдношення компонентiв у вихiднiй сировинно! сумiшi.
Рiшення поставлено! задачi здшснюеться програмою РоманЦем, яка написана на мовi програмування C#. Вона може виконуватися на будь-якому ПК тд управлшням операцiйно! системи Windows, верси NT i пiзнiших.
Хiмiчний склад будь-якого числа потенцiйно! сировини як вихщт данi ро-змiшуються у файлi Components.txt, формату CSV. Вш може бути сформований i вiдкоректований будь-яким текстовим редактором або iз застосуванням Excel.
Програма виконуе розрахунок у BapiaHTax 2- або 3-компонентно! сумiшi. Вибip вapiaнту здiйснюеться користувачем пiсля виклику програми в штерак-тивному pежимi через вжно на монiтоpi (рис. 1).
Шсля вибору вapiaнтa розрахунку коpистувaчевi надаеться можливiсть ввести заданий параметр розрахунку - число HM, д^ потpiбно натиснути кла-вiшу <Enter>. Якщо число введено вipно, кнопка Calculate стае доступною, !! натискання шщше розрахунок вapiaнту. Програма шформуе користувача про завершення розрахунку, висвiчуючи вiкно з повiдомленням Done.
У результат розрахунку програма формуе вихщний текстовий файл, що мiстить склад можливих сировинних сумiшей (мас. % компонента), xiмiчний склад сумiшi та в'яжучого з не! (мас. % оксидiв), вщповщне число НМ. Назва файлу шформуе про те, результати якого розрахунку вш мютить.
Ь1 Roman ! ¡=. !! |-\
Select your option
НМ: ЩГ
в 2-connponerit blend 3-connponent blend
Calculate
Рис. 1. 1нтерактивне вiкно на монiторi персонального комп'ютеру
Точнiсть одержуваних результатiв залежить виключно вiд величини похи-бки вихщних даних , що вводяться в ПК, тобто вщ точност визначення хiмiч-ного складу можливих сировинних матерiалiв.
Розроблена програма «РоманЦем» використана в данiй роботi для кшьюсно-го визначення складу сировинних сумшей мiнерального в'яжучого низькотемпе-ратурного випалу з варiюванням вмiсту червоного шламу. При цьому операцшна швидюсть розрахунюв дозволила отримати значний обсяг аналггично! iнформацi!.
Рентгенофазовий аналiз проб сировини та в'яжучого (порошковi препара-ти) проводився за допомогою дифрактометру ДРОН-3М виробництва НПП «Буревестник», Росшська Федеращя (випромiнювання Си Ка 1-2, напруга 40 кУ, струм 20 тА, швидкiсть 2 град/хв.).
6. Результати дослвджень
Для виявлення можливост збiльшення обсягiв утилiзацi! червоного шламу в технологи в'яжучих матерiалiв було проведено аналiз складiв сировинних су-мiшей для виготовлення матерiалу типу романцементу.
Аналiз отриманих результат показав, що в iнтервалi НМ=1,1-1,7 можли-ва концентращя червоного шламу у складi сировинних сумшей суттево зале-жить вщ рiзновидiв та кiлькiсного спiввiдношення шших компонентiв. При цьому мiж концентращею шламу та числом гiдравлiчного модулю i вмiстом другого компоненту юнуе обернено пропорцiйна залежнiсть.
На основi комп'ютерних розрахункiв встановлено, що у трикомпонентнш сумiшi на основi системи крейда - глина кривинська - червоний шлам можли-вий вмют останнього становить:
- при НМ=1,7 вiд 2,4 до 18,4 мас. %;
- при НМ=1,1 вщ 2,4 до 29,1 мас. % та зростае iз зменшенням гiдравлiчно-го модулю i кiлькостi глини (рис 2)
Рис. 2. Залежшсть концентраци червоного шламу (Счш) вщ гiдравлiчного модулю (НМ) при вмют кривинсько! глини: а - 10 мас. %; Ь - 25 мас. %;
У трикомпонентнш сумiшi на основi системи крейда - пилокварц - червоний шлам можливий вмют останнього становить вщ 15,6 до 27,7 мас. % та зрос-
1чного модулю i кiлькостi пилокварцу (рис. 3).
Счш
2
НМ
Счш. %
28
24
20
16
1,1 1,3 1,5 1,7
Рис. 3. Залежшсть концентраци червоного шламу (Счш) вщ гiдравлiчного модулю (НМ) при вмют пилокварцу 10 %
Обраш для дослiдження з максимально можливим вмiстом червоного шламу 27,0-27,5 мас. % сумiшi на основi систем крейда-глина i крейда-пилокварц при однаковому кшьюсному спiввiдношеннi компонента характери-зуються вiдмiнностями хiмiчного складу (табл. 1, 2).
Склади сировинних суммей
Таблиця 1
Код сумiшi Вмют компонентiв, мас. %
крейда глина кривин-ська пилокварц червоний шлам
Чг 63,0 10,0 - 27,0
Ч10 62,5 - 10,0 27,5
При однаковому вмют СаО iз Ч10 з пилокварцом вiдрiзняeться вiд Чг з полi мiнеральною глиною бiльшою кшьюстю БЮ2 (12,6 проти 9,1 мас. %) i спiввiдношенням БЮ2:Л12О3 (2,4 проти 1,3) при дещо меншому вмiстi Бе2О3 та MgO.
Хiмiчний склад 3-компонентних сумiшей
Таблиця 2
Код сумiшi Вмют оксидiв, мас. %
СаО Л12О3 Бе2О3 MgO
Чг 35,86 9,06 7,04 16,50 0,42
Ч10 36,20 12,59 5,18 15,14 0,22
Шсля випалу дослiджуваних сумiшей отриманi в'яжучi вiдрiзняються за хiмiчним складом та вщповщно значеннями кремнеземного i глиноземного мо-дулiв (табл. 3). При загалом низьких числах вказаних модулiв проба Чг з поль мшеральною глиною вщзначаеться дещо бiльшим глиноземним (0,43 проти 0,34), а проба Ч10 з пило кварцом - глиноземного (0,62 проти 0,38).
Таблиця 3
_Хiмiчний склад в'яжучих_
Код сумiшi Вмют оксидiв, мас. %
СаО &О2 М2О3 Бе2О3 MgO
Чг 52,01 13,14 10,21 23,93 0,61
Ч10 52,18 18,15 7,46 * 21,82 0,32
Отримаш результати рентгенофазового аналiзу вказують на певш вщмш-ност у фiзико-хiмiчних перетвореннях при випалi дослiджуваних сумiшей, що при однакому вмют в них червоного шламу пов'язуються з реакцiйною здатш-стю породоутворюючих мiнералiв глини та пилокварцу (рис. 4, 5). Так, проба Чг iз вмютом полiмiнеральноl глини у порiвняннi з пробою Ч10 шсля випалу характеризуется бiльшим розвитком кристалiчних фаз силiкатiв i алюмофери-ту кальцiю. Проба Ч10 з пило кварцом вщзначаеться бiльшим розвитком крис-талiчних фаз кварцу та алюмшалв кальцiю.
900
800
700
600
500
400
300
200
100
58 56 54 52 50 48 46 44 42 40 38 36 34 32 30 28 26 24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2
Дифрактограма матерiалу з сум^ Ч10 шсля випалу на 1100 °С
0
Г 900
70 68 66 64 62 60 58 56 54 52 50 48 46 44 42 40 38 36 34 32 30 28 26 24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2
Рис. 5. Дифрактограма проби Чг шсля випалу на 1100 °С
Отримаш результати тестувань проб дослщжуваних матерiалiв шсля випалу з максимальною температурою 1100 °С свщчать про певш вщмшносл 1х в'яжучих властивостей.
Зпдно класифшаци ДСТУ Б В.27-91-99 [25] за швидюстю тужавлення проби в'яжучого вщносяться до групи швидкотужавдачих (термш початку вiд 15 до 45 хв.), характерними представниками яко! вважаються ангiдритовий та глиноземистий цемент i шлаколужнi в'яжучi (табл. 4).
Властивост в'яжучого матер1алу
Таблиця 4
Код проби Показники
Тонюсть помелу (залишок на сит 008, %) Термши тужав-лення, хв Мщшсть на стиск, МПа
початок кшець
Чг 7 20 190 22
Ч10 8 20 50 18
Проте очевидно, що при використанш пол1мшерально! глини у вихщнш сумш1 мае мюце збшьшення часу кшця та загалом процесу тужавлення: при однаковому чаш початку тужавлення кшець процесу проби Чг подовжуеться до 190 проти 50 хв. для Ч10.
7. SWOT-аналiз результат дослщження
Strengths. Серед сильних сторш даного дослщження слщ вщзначити отримаш результати по визначенню нових склад1в вихщних сировинних сумшей
для виготовлення мшерального в'яжучого низькотемпературного (1100 °С) випалу з шдвищеним (27-27,5 мас. %) вмютом вiдходiв глиноземного виробницт-ва - червоного шламу. Це забезпечуе комплексне виршення питань екологи (завдяки зменшенню обсяпв накопичення вiдходiв), ресурсозбереження (завдя-ки замши вiдходами частини сировини природного походження), технологи в'яжучих (завдяки отриманню продукту типу романцементу з шдвищеними по-казниками властивостей).
Weaknesses. Слабк сторони даного дослiдження пов'язанi з тим, що розроб-ки базуються на застосуваннi одного з вщомих карбонатних компонентiв - крей-ди. Це викликае необхiднiсть додаткових розробок при можливому використаннi таких шших поширених карбонатних компонентiв як вапняки, мергелi, тощо.
Opportunities. Додатковi можливосл, що забезпечують досягнення мети дослщження, можуть бути пов'язанi iз особливостями використання червоного шламу шших виробниюв глинозему, ^м обраних проб шдприемств Укра!ни. При цьому, в залежност вiд хiмiчного складу вихщно! сировини (боксипв) та параметрiв переробки боксилв на глинозем, можливе варiювання складу червоного шламу та вщповщно його впливу на властивост в'яжучого матерiалу.
Threats. Труднощi у впровадженш виконаних розробок пов'язанi з наступ-ними факторами.
Перший з них - ризики менеджменту при швестуванш ново! технолопчно! лiнii по виробництву мшерального в'яжучого з шдвищеним вмютом червоного шламу у вщсутносп гарантш по ринку збуту ново! продукци. Вiдсутнiсть заздалегiдь гарантованого високого результату е стримуючими факторами для керiвництва компанiй. Даний ризик мае певш шдстави, адже просування нового продукту на будiвельному ринку потребуе часу i додаткових витрат на маркетинг.
Второй фактор - ризики, пов'язаш iз необхiднiстю гарантованого поста-чання на створене виробництво в'яжучих червоного шламу з регламентованими техшчними умовами на нього за хiмiчним складом i волопстю.
Таким чином, SWOT-аналiз результатiв розробок дозволяе обозначити основш напрямки для успiшного досягнення поставлено! мети. Серед них:
- застосування нового програмного забезпечення для розрахунюв та аналiзу складiв сировинних сумшей iз максимально можливим вмiстом червоного шламу;
- урахування особливостей фазового складу в'яжучого, що формуеться при випалi та визначае кiнцевi властивост продукту.
8. Висновки
1. Визначено обернено пропорцiйну залежностi концентрацii червоного шламу (Счш) у 3-компонентних сумшах вiд рiзновиду i вмiсту другого компоненту та числа гiдравлiчного модулю в'яжучого НМ. У сумшах на основi системи крейда-глина Счш зростае вiд 2,2 до 27,3 мас. % iз зменшенням вмюту глини з 35,0 до 10,) мас. % при НМ=1,1, вiд 2,2 до 17,2 мас. % iз зменшенням вмiсту глини з 25,0 до 10,0 мас. У сумшах на основi системи крейда-пилокварк Счш зростае вiд 15,6 до 27,7 мас. % iз зменшенням вмюту пилокварцу з 20,0 до 10,0) мас. % при НМ=1,1, становить 16,7 мас. % при вмют пилокварцу 10,0 мас. % i НМ=1,7.
2. Встановлено особливост формування фазового складу в'яжучого 1з су-мшей з максимальним вмютом червоного шламу при випал1 на максимальну температуру 1100 °С, що пов'язуються з реакцшною здатшстю породоутворю-ючих м1нерал1в глини та пилокварцу. Матер1ал на основ! системи креда-глина характеризуеться бшьшим розвитком кристал1чних фаз сил1кат1в i алюмофери-ту кальцiю, на основi системи крейда-пилокварц - вщзначаеться бiльшим розвитком кристалiчних фаз кварцу та алюмшатв кальцiю.
3. За результатами технолопчних тестувань створених в'яжучих iз введенням 27-27,5 мас. % червоного шламу у склади сировинних сумшей пiсля випалу на 1100 °С показано, що вони вiдносяться до групи швидкотужавдачих (термiн початку вщ 15 до 45 хв.). Характерними представниками ще! групи вважаються анпдритовий та глиноземистий цемент, а за мщшстю на стиск 1822 МПА перевищують показники романцементу (5-10 МПА).
Збiльшення обсягiв практичного використання багатотоннажних вiдходiв промисловост - червоного шламу сприяе комплексному вирiшенню питань еколо-гii, ресурсозбереження i технологи виробництва силшатних будавельних матерiалiв.
Лггература
1. Бутт, Ю. М. Химическая технология вяжущих материалов [Текст] / Ю. М. Бутт, М. М. Сычев, В. В. Тимашев. - М.: Высшая школа, 1980. - 460 с.
2. Duda, W. H. Cement Data Book, Volume 3: Raw Material for Cement Production [Text] / W. H. Duda. - French & European Pubns, 1988. - 188 p.
3. Шельонг, Г. Романцемент - в'яжуче для опоряджувальних робгт в бу-дiвництвi [Текст] / Г. Шельонг, М. А. Саницький, Т. П. Кропивницька, Р. М. Кота // Строительные материалы и изделия. - 2012. - № 1 (72). - С. 7-12.
4. Klisinska-Kopacz, A. The Effect of Composition of Roman Cement Repair Mortars on Their Salt Crystallization Resistance and Adhesion [Text] / A. Klisinska-Kopacz, R. Tislova // Procedia Engineering. - 2013. - Vol. 57. - P. 565-571. doi:10.1016/j.proeng.2013.04.072
5. Пащенко, А. А. Вяжущие материалы [Текст] / А. А. Пащенко, В. П. Сербии, В. А. Старчевская. - К.: Вища школа, 1985. - 440 с.
6. Волженский, А. В. Минеральные вяжущие вещества [Текст] / А. В. Волженский. - М.: Стройиздат, 1986. - 463 с.
7. Удачкин, И. Б. Комплексное развитие сырьевой базы промышленности строительных материалов [Текст] / И. Б. Удачкин, А. А. Пащенко, Л. П. Черняк и др. - К.: Будiвельник, 1988. - 104 с.
8. Моссур, П. М. Техногенное минеральное сырье и его использование в Украине [Текст] / П. М. Моссур, С. В. Негода // ГИАБ. - 2007. - № 6. - С. 299307. Crv
9. Пащенко, А. А. Энергосберегающие и безотходные технологии получения вяжущих веществ [Текст] / А. А. Пащенко, Е. А. Мясникова, Е. Р. Евсютин. - К.: Вища школа, 1990. - 223 с.
10. Классен, В. К. Техногенные материалы в производстве цемента [Текст]: монография / В. К. Классен, И. Н. Борисов, В. Е. Мануйлов; под общ. ред. В. К. Классена. - Белгород: БГТУ, 2008. - 126 с.
11. Утков, В. А. Перспективы развития способов переработки и использования красных шламов в СССР и за рубежом [Текст] / В. А. Утков, А. В. Пацей, Е. И. Казаков. - М.: ЦНИИцветмет экономики и информации, 1983. - 32 с.
12. Sutar, H. Progress of Red Mud Utilization: An Overview [Text] / H. Sutar // American Chemical Science Journal. - 2014. - Vol. 4, № 3. - P. 255-279. doi:10.9734/acsj/2014/7258
13. Ritter, S. K. Making The Most Of Red Mud [Text] / S. K. Ritter // Chemical & Engineering News Archive. - 2014. - Vol. 92, № 8. - P. 33-35. doi: 10.1021/cen-09208-scitech1
14. Samal, S. Proposal for resources, utilization and processes of red mud in India - A review [Text] / S. Samal, A. K. Ray, A. Bandopadhyay // International Journal of Mineral Processing. - 2013. - Vol. 118. - P. 43-55. doi:10.1016/j.minpro.2012.11.001
15. Senff, L. Influence of red mud addition on rheological behavior and hardened properties of mortars [Text] / L. Senff, R. C. E. Modolo, A. Santos Silva, V. M. Ferreira, D. Hotza, J. A. Labrincha // Construction and Building Materials. - 2014. -Vol. 65. - P. 84-91. doi:10.1016/j.conbuildmat.2014.04.104
16. Wang, P. Physical and Chemical Properties of Sintering Red Mud and Bayer Red Mud and the Implications for Beneficial Utilization [Text] / P. Wang, D.Y. Liu // Materials. - 2012. - Vol. 5, № 12. - P. 1800-1810. doi:10.3390/ma5101800
17. Сай, В. И. Совершенствование технологии строительной керамики [Текст] / В. И. Сай, Л. П. Черняк. - К.: Знание, 1985. - 22 с.
18. Черняк, Л. П. Керамические отделочные материалы на основе железосодержащих отходов промышленности [Текст] / Л. П. Черняк, Г. З. Комский, В. И. Трубачев // Производство и применение эффективных отделочных материалов в строительстве. - Л.: Знание, 1986. - С. 44-48.
19. Liu, X. Utilization of red mud in cement production: a review [Text] / X. Liu, N. Zhang // Waste Management & Research. - 2011. - Vol. 29, № 10. -P. 1053-1063. doi:10.1177/0734242x11407653
20. Ribeiro, D. V. Potential use of natural red mud as pozzolan for Portland cement [Text] / D. V. Ribeiro, J. A. Labrincha, M. R. Morelli // Materials Research. -2011. - Vol. 14, № 1. - P. 60-66. doi:10.1590/s1516-14392011005000001
21. Yang, X. Recycling red mud from the production of aluminium as a red cement-based mortar [Text] / X. Yang, J. Zhao, H. Li, P. Zhao, Q. Chen // Waste Management & Research. - 2017. - Vol. 35, № 5. - P. 500-507. doi:10.1177/0734242x16684386
22. Комп'ютерна програма «КЛШКЕР» [Текст]: заявка на патент / Свщер-ський В. А., Черняк Л. П., Дорогань Н. О.; заявник: НТУ Украши «КП1». - дата реестраци 30.05.2013.
23. Свщерський, В. А. Програмне забезпечення технологи портландцементу [Текст] / В. А. Свщерський, Л. П. Черняк, Н. О. Дорогань, А. С. Сорока // Строительные материалы и изделия. - 2014. - № 1 (84). - С. 16-17.
24. Свщерський, В. А. Програмне забезпечення технологи низькотемпера-турних в'яжучих матерiалiв [Текст] / В. А. Свщерський, Л. П. Черняк, О. В. Са-
нгшова, Н. О. Дорогань, М. Ю. Цибенко // Строительные материалы и изделия. - 2017. - № 1-2 (93). - С. 22-24.
25. ДСТУ Б В.2.7-91-99. В'яжучi мшеральш. Класифжащя [Текст 01.03.1999. - К.: Держбуд Укра1ни, 1999. - 26 с.
