CC BY
31
fic length, the growth of which should be avoided. To reduce fire hazard is necessary to form a multicomponent elementary edge.
Keywords: wildfire, climate, forest, edge, ecotone, drying forest fuel.
УДК628.511:621.928.9 Студ. 1.О. Савщька; проф. Ю.1. Грицюк,
д-р техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ПРОБЛЕМИ ВЛОВЛЮВАННЯ ЦЕМЕНТНОГО ПИЛУ НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ'СКТАХ
Розглянуто основш проблеми вловлювання цементного пилу на промислових об'ектах, який занесено до "Чорно! книги" як канцерогенний забруднювач пов^я. Встановлено, що основними джерелами пилоутворення на цементних заводах е кон-веерш лшп, якими транспортуеться сировина й готова продукщя, мюця !х переси-пання, завантаження й розвантаження, дробильнi установки, печi випалювання клш-керу, кульовi млини для його помелу та ш. Для боротьби iз цементним пилом засто-совують таке устаткування як витяжна вентилящя, рiзнi промисловi агрегати для вловлювання пилу, ефектившсть роботи яких становить до 99%.
Ключов1 слова: промисловi об'екти, виробництво цементу, цементний пил, пилоутворення, пиловловлювання, витяжна вентилящя, промисловi агрегати.
Вступ
На сьогодш яюсть пов1тря, яким ми дихаемо, опосередковано характе-ризуе здоров'я людини [1, 2]. З кожним вдихом запиленого повггря в оргашзм людини потрапляе не тшьки важливий кисень, а й цший ряд супровщних еле-менлв, як можуть як покращити стан здоров'я (юни йоду), так \ значно по-пршити його (токсичш гази, пилюка, важк метали). Вщ х1м1чного складу по-впряно! сумш1 залежить його бюлопчна актившсть, яка по р1зному впливае на оргашзм людини: токсичш, подразнювальш та шш1.
Оскшьки повпря сучасного мюта представляе собою складну газопи-лову сумш [3], вс компоненти яко! можуть без перешкод взаемод1яти м1ж собою, то необхщно знати початковий х1м1чний склад елемент1в, як викида-ються в повггря, для прогнозування можливих взаемодш з навколишшм сере-довищем. Одним 1з компоненпв забруднення повпря е цемент (а саме, цементний пил), який виробляеться у великих обсягах \ використовуеться у р1з-них галузях промислового та житлового буд1вництва [4].
Табл. 1. ХЬичний склад цементного пилу в з'еднаннях [5]
Основш компоненти Речовини Вмiст у проб^ %
Вапняк CaCO3 49,3
Кремнезем SiO2 15,02
Оксиди металiв SO3 9,4
Al2O3 9,2
MgO 2,5
Fe2O3 1,4
Na2O 1,5
K2O 2,1
Важкi елементи 0,35
Продукти прожарювання 2,5
Невиясненi елементи 6,9
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
Цементний пил та його з'еднання (табл. 1) шюдливо дiють на дихальнi шляхи, надлишок викликае захворювання верхшх вщдшень легенiв, а також негативно впливае на шюру та очi. Поступово в органiзмi людини, пiд дiею тривало1 взаемодiï з пилом, можуть виникати хрошчт захворювання, наприк-лад, запалення дихальних шляхiв та призводить до таких хвороб як нежить, бронхгги, трахегги та багато шших. 1нколи цементний пил призводить до он-кологiчних захворювань [3].
Тому дослщження потенцiйних джерел викидiв цементного пилу та розроблення сучасних методiв для його вловлювання на промислових об'ектах як забруднювача повiтря е вельми актуальною на сьогодш проблемою. О^м цього, найнебезпечнiшою в еколопчному аспектi галуззю виробництва будь вельних матерiалiв залишаеться цементна промисловiсть, шдприемства я^' найбiльше забруднюють довкiлля. Тому виникае потреба дотримуватися поло-жень спецiальноï Державноï програми [6], яка забезпечуе iстотне зменшення впливу цементного пилу на довкшля та здоров'я людини зокрема.
1. Проблема виробництва цементу та вироб1в з нього
Цемент (у перекладi з латинського "битий камiньм) - сипкий матерiал, який у сумiшi з водою переходить з рщкого або тiстоподiбного у твердий ка-менеподiбний стан при звичайнш температурi [4]. Цемент принципово вiдрiз-няеться вщ iнших мiнеральних в'яжучих (гiпсу, повггряного i гiдравлiчного вапняку), якi тверднуть тшьки на повiтрi або, затвердiвши на повiтрi, iнодi продовжують тверднути в зовшшньому середовищi. Вiн е одним з основних будiвельних матерiалiв, використовуеться як в'яжучий засiб при виготовленш бетону та бетонних конструкцш.
Заводи на яких здiйснюеться виробництво цементу, належить до пере-лжу пiдприемств як основних забруднювачiв повггря, занесених у "Чорну книгу". У технолопчному процесi виготовлення цементу, зi збiльшенням його обсягу пропорцiйно збшьшуеться рiвень пиловидiлення в робочi зони заводу та прилеглi територiï. I, якщо в цехах та на технолопчних дiльницях, якi мають оргашзоваш джерела викидiв пилу, запиленiсть хоча й висока, але не перевищуе ГДК, то у виробничих шдроздшах з неорганiзованими джере-лами викидiв, де засоби знепилювання вiдсутнi (на дшьниця транспортуван-ня сировини та у цехах готово1' продукцiï), концентращя пилу перевищуе ГДК у 5 разiв i бiльше [5].
У промисловому виробнищш цементу використовуються переважно легкоплавк глини, аргiлiти i глинис^ сланцi, що утворюють частину цемен-тно1' шихти [4]. Другою основною ïï складовою е карбонатш породи. Вапняк i глину, змшують у певному спiввiдношеннi (75-80 % вапняку i 20-25 % глини) i прожарюють при температурi близько 1450 °C у спещальних цилшдрич-них печах, викладених всередиш вогнетривким матерiалом. Сучаснi потужнi цементш печi сягають у довжину 185 м i мають внутршнш дiаметр до 5 м. ïх встановлюють горизонтально з деяким нахилом оЫ тд кутом 10°. Шихту за-вантажують у верхню частину печ^ яка повiльно обертаеться, через що мате-рiал, пересипаючись внутрiшнiм периметром ïï поверхш, рухаеться до нижньоï частини назустрiч розжареним газам - продуктам горшня палива (розпиленого вугшля або горючих газiв).
При обпалюванш в цементному матерiалi послiдовно вщбуваються та-кi головнi хiмiчнi перетворення [3, 5]. При температурi 100-120 °С випаро-вуеться волога. При температурi 500 °С вигорають оргашчш домiшки, а при температурi 800-1000 °С розкладаеться вапняк:
СаСОз = СаО + СО2 Т.
При температурi 1000-1300 °С оксид кальцш взаемодiе з дiоксином силiцiю БЮ2 i оксидом алюмiнiю А12О3 , як е основою легкоплавко! глини, в наслщок чого утворюються силжати i алюмiнати кальцiю:
ЗСаО + БЮ2 = ЗСаО • БЮ2 (СазБЮ5);
2СаО + = 2СаО • БЮ2 (Са2БЮ4); ЗСаО + А12О3 = ЗСаО • А12Оз (Саз(А1Оз)2).
При температурi 1300-1450 °С вiдбуваеться спiкання утворених силь катiв i алюмiнатiв кальцiю. Куски спекло! цементно! маси, яку називають клiнкером, вивантажують з нижнього кшця печi i, пiсля охолодження, розме-люють, внаслiдок чого утворюеться Ыро-зелений порошок, який i називають цементом. Шсля його подiлу на фракци упаковують у спецiальну тару або розвозять машинами, спещально для цього призначеними.
Склад цементу виражають зазвичай процентним вмютом СаО, БЮ2, А12О3 i Бе2О3. До його складу як домшки входять i iншi речовини. Зви-чайний, або силшатний цемент мiстить: СаО (60-67 %); БЮ2 (17-25 %); А12О3 (3-8 %); Бе2Оз (0,3-6 %).
Цемент зазвичай використовують у сумiшi з шском. На одну частину маси цементу беруть 3-5 частин шску. З тако! сумiшi разом з водою виготов-ляють напiврiдку тiстоподiбну масу, яку називають цементним розчином. Та-кий розчин через деякий час тужавiе, а потiм твердне, перетворюючись в ка-менеподiбний матерiал. Твердiння цементного розчину при звичайнш темпе-ратурi продовжуеться майже мюяць. Пов'язане це явище з переб^ом складних хiмiчних реакцiй, найголовнiшi з яких можна зобразити такими рiвняннями:
СазБЮ5 + 5Н2О = Са2БЮ4 • 4Н2О + Са(ОН)2;
Са2БЮ4 + 4Н2О = Са2БЮ4 • 4Н2О; Саз(А1Оз)2 + 6Н2О = Саз(А1Оз)2 • 6Н2О.
Сумiш цементного розчину з гравiем i щебенем пiсля застигання утво-рюе бетон. Якщо бетоном наповнити залiзний каркас (залiзнi стержнi, дрiт тощо), то тодi його називають залiзобетоном. Цемент (бетон) дуже мщно зв'язуеться з залiзом i мае однаковий з ним коефщент теплового розширення, при цьому бетон мае високий ошр до стиснення, а металоконструкщя - до згину. Бетон i залiзобетон характеризуються високою твердiстю та мехашч-ною мiцнiстю. 1х широко використовують при будiвництвi пдроелектростан-цiй, мос^в, каналiв, заводських корпусiв, а також у житловому будiвництвi.
2. Джерела пилоутворення цементних завод1в
Основними джерелами пилоутворення цементних заводiв е конвеерш лiнi!, якими транспортуеться сировина й готова продукщя, мiсця !х переси-пання, завантаження й розвантаження, дробильш установки, печi випалюван-ня клшкеру, кульовi млини для помелу клшкеру та iн. Конвеернi лiнi! для
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7
транспортування сипко! сировини (вапняку) з'еднують видобувш кар'ери з дробильними установками цементного заводу [3, 5]. Основними чинниками, як визначають запилешсть повпря в робочих зонах р1зних дшьниць, е швид-юсть виру й вщдалешсть транспортовано! сировини вщ кар'еру. Мш1мальне пиловидшення при цьому становить 7-10 г/т, а максимальне - 50-52 г/т.
У бункерному ангар1 при розвантажуванш сировини з автосамоскид1в запилешсть повпря перевищуе ГДК в 50 { бшьше раз1в, при надходженш сипко! сировини до бункера 1з стр1чкових конвеер1в концентрацп пилу сяга-ють значень 270-450 мг/м3 { при сукупному розвантаженш сировини -1500 мг/м3 { бшьше, що значно перевищуе ГДК.
Найбшьш ютотними джерелами пиловидшення також на дшьницях цементних завод1в е печ1 для випалювання клшкеру. При сухому способ1 ви-робництва кшьюсть сухих запилених газ1в, як виносяться з печей, на 25-40 % менше, шж при мокрому способ^ При цьому маса др1бнодисперсного пилу, що видшяеться, становить 50-120 кг на 1 т клшкеру.
Сушильш барабани сировини й добавок видшяють пил, який характеризуемся шдвищеним вологовмютом (температура точки роси сягае 40-60 °С) { широким д1апазоном коливань концентрацп аерозолю (15-70 г/м3).
Колосников1 холодильники клшкеру викидають на 1 т клшкеру 1,1-1,8 т сухо! газоповпряно! сум1ш1, яка мютить 7-10 кг пиловидних клш-керних частинок, що характеризуються високим вмютом грубо дисперсних фракцш (80 % частинок розм1ром понад 5 мкм).
Якщо пор1вняти джерела пилоутворення цементних завод1в, то слщ вщзначити, що понад 80 % пилу, що викидаеться в атмосферу, видшяеться обертовими печами випалювання клшкеру.
На шдстав1 цього можна зробити висновок, що практично вс дшьнищ цементних завод1в мають штенсивне пиловидшення, при якому р1вень запи-леност повпря перевищуе ГДК, тому виконання технолопчних операцш { процеЫв можливе лише при наявност високоефективних засоб1в пригшчен-ня пилу та пиловловлювальних апарат1в.
3. Заходи щодо зменшення пиловид1лення
Для зменшення видшення в атмосферу пилу на цементних заводах застосовують таю заходи: укриття мюць з можливим штенсивним пиловидь ленням, рукавш фшьтри, електрофшьтри, циклони, витяжна вентилящя та ш. Реал1защя цих заход1в може бути як автономною, так { комплексно у поеднанш один з одним. У мюцях, де пиловидшення в робоч1 зони незначне, за потреби використовуються шдив1дуальш засоби захисту оргашв дихання, водночас як герметичш кабши для обслуговувального персоналу встановлю-ються в мюцях з високими концентращями пилу [2, 5, 7].
Дослщження виробничих дшьниць цементних завод1в дало змогу встановити, що при застосуванш вказаних вище заход1в знепилювання кон-центращя пилу на робочих мюцях не перевищуе ГДК. Перевищення регла-ментних р1вшв запиленост спостершаеться тшьки при порушенш правил експлуатацп пиловловлювальних агрегат1в.
У виробничих шдроздшах цементних завод1в з неоргашзованими джерелами пиловидшення (дшьниця транспортування сировини й цех готово! продукцп) практично вщсутт заходи щодо боротьби з пилом. При обсягах
виробництва цементу до 1 млн т на рж це виправдовуе себе, тому що концен-трацi! пилу на робочих мюцях лише iнодi незначно перевищують ГДК i пило-небезпека в цих випадках легко усуваеться за допомогою шдивщуальних за-собiв захисту органiв дихання. Однак навггь в умовах iнтенсифiкацi! виробництва цементу щ заходи не дають змоги забезпечити нормальнi саштарно-гтешчш умови працi за пиловим чинником.
Наявшсть пилу в повiтрi робочих примщень цементних заводiв обу-мовлена характером та оргашзащею технологiчного процесу, ступенем гер-метичностi устаткування, наявшстю чи вiдсутнiстю вентиляцiйних установок i ефективнiстю !х роботи. Дослiдження за допомогою дисперсного аналiзу промислового пилу основних шдроздшв цементного заводу показали, що за вмютом дрiбнодисперсного пилу !х можна подiлити на три групи (табл. 2).
Табл. 2. Влист дрiбнодисперсного пилу в noeimpi (< 10 мкм) [3]
Назви груп дрiбнодисперсного пилу Частка вiд маси
I група - пил який виднеться iз сировини, що транспортуеться 28-35 %
II група - пил який надходить в атмосферу робочих зон iз дро-бильних установок i випалювальних печей 28-35 %
III група - пил, який виднеться в атмосферу цеху готово! продукций при перевантажент 64-67 %
Запилешсть повггря мае мюце на виробництвах з такими технолопч-ними процесами, як обточування, полiрування тощо (табл. 3). Часом пил ви-никае внаслщок горiння, транспортування та розважування порошкоподiбних матерiалiв. Концентрацiю пилу в пов1тр1 визначають безпосередньо в робочш зонi за допомогою фотопиломiру.
Табл. 3. Стан заnиленoсmi в окремих виробництвах [4]
Виробництво Кiлькiсть пилу, мг/м3
Мехатчт цехи вiд 3 до 12
Обрубт вiддiлення ливарних цехiв ввд 100 до 250
Забо! шахт до 1500
Для боротьби з промисловим пилом необхщно впроваджувати р1зно-
маштш заходи [7], до яких належать:
• комплексна автоматизацш технолопчних процесш 1 дистанщине управл1ння ним;
• удосконалення конструкцп обладнань (герметизация устаткування тощо);
• удосконалення технолопчних процешв (застосування замкнутих 1 безперер-вних технолопчних процес1в);
• замша ф1зично зношеного 1 морально застаршого устаткування на нове висо-копродуктивне та еколопчно безпечне;
• своечасний 1 яюсний ремонт технолопчного устаткування;
• влаштування мшцево! вентиляцп з ф1льтруванням повггряно! сумшц
• використання 1ндив1дуальних засоб1в захисту оргатзму (спецодяг, антисеп-тичт пасти, окуляри, шоломи, маски, протигази та рестратори).
4. Промислов1 агрегати для вловлювання пилу на виробництв1
Для ефективного пиловловлювання та очищення на цементних заводах пилоповггряно! сумiшi широко застосовують апарати iз закрученням по-вiтряного потоку [5, 7]: циклони, вихровi камери, скрубери, швидюсш газоп-ромивачi, плiвковi сепаратори тощо. Циклони прямоточш i бiльш ефективш
протиточш використовують для шдив^альних технологiчних процесiв сухого пиловловлювання твердих частинок розмiром понад 10 мкм.
Пиловловлювач (рос. пылеуловитель, англ. dust catcher, dust separator, dust collector; шм. Entstaubungsanlage f, Staub-sauger m, Staubfänger m) - апа-рат для видалення твердо! фази з повiтряного середовища.
За принципом дп агрегати для вловлювання пилу на виробництвi подь ляють на гравiтацiйнi або вiдцентровi (циклоннi), рiдиннi, електричнi тощо. Процес вловлювання пилу рщиною - це перенесення завислих часточок з по-вггряного середовища у рiдинне з наступним обробленням отримано!' пдро-сумшь Залежно вiд форми контакту повггря та рiдко! фази, способи мокрого пиловловлення подшяють на три види: вловлювання у об,емi рiдини (наприк-лад, водянi фiльтри), вловлювання плiвками рiдини i вловлювання розпиле-ною рiдиною в об,емi повiтря.
На сушильних установках цементних заводiв застосовують циклони батарейного типу, скрубери (мо^ пиловловлювачi), рукавнi фiльтри, електро-фiльтри. Цi ж апарати застосовують як пилогазовловлювачi сушильних установок та печей для випалювання кшнкеру, а також для вловлювання найдрiб-нiших механiчних частинок - пилу, що мiститься у природному газ^ перед подачею споживачевi. Вiдомi також абсорбцiйнi мокрi агрегати, у яких для зро-шування використовуеться пульпа вiдходiв флотаци, що забезпечуе тдвищен-ня ступеня очищення димових газiв вiд оксидiв сiрки та азоту. Коефщент ко-рисно! ди циклонних пиловловлювачiв за фракцiю 0-5 мкм - 83-86 %, 510 мкм - 94-97 %, 10-40 мкм - 98-100 %. Вищий коефiцiент корисно! ди мають електрофшьтри (до 99 %). На сьогодш широко використовуються пиловлов-лювачi типу Вентурi, в яких запилене повггря очищаеться розпиленою водою.
Камерш пиловловлювачi (див. рис. 1) призначеш для видiлення крупного пилу (бшьше 100 мкм) з потокiв запилених газiв. Потiк газу при по-паданнi в осаджувальну камеру, що мае значно бшьшу площу поперечного перетину, рiзко знижуе швидкiсть руху, i частинки пилу пiд дiею власно! ваги осаджуються у нижню дшянку камери, звiдки вивантажуються будь-яким способом. Очищена вщ крупного пилу газова сумш виходить з камери i пот-рапляе у подальшу стадiю пиловловлення. Ефективнiсть пиловловлення цих апара^в становить 40-60 %. Пиловловлювальш камери дуже громiздкi, тому застосовуються обмежено (наприклад, як розвантажувальнi камери барабан-них сушарок).
Запилена га зова сум1ш
Рис. 1. Схема роботи пилоосаджувально'1 камери
Рис. 2. Схема роботи циклону
Циклони (див. рис. 2) належать до пиловловлювачiв шерцшного типу i призначенi для знешкодження пилу розмiром бiльше 10 мкм. Принцип ди циклонiв полягае в тому, що пилогазова сумш подаеться дотично до внут-ршньо! поверхнi цилшдрично! частини корпуса i рухаеться гвинтовою ль нiею зверху вниз. Частинки пилу шд дiею вiдцентрових сил притискаються до внутршшх стiнок циклона а пiд дiею газового потоку i власно! ваги - ру-хаються по спiралi униз, де вивантажуються через спещальну насадку у ко-нiчнiй частит циклону. Очищене вiд пилу пов^я видаляеться через осьовий патрубок, який знаходиться у верхнш частинi циклона. Ефектившсть очи-щення повiтря у звичайних циклонах становить 60-80 %.
Батарейш циклони призначеш для видшення пилу розмiром до 5 мкм, представляють агрегати, що складаються з окремих, невеликого розмь ру, циклошв, якi функцiонують паралельно. Застосовують батарейш циклони рiзнi за конструкцiею, розмiрами, способом пiдведення запиленого повiтря. Стушнь уловлення пилу в батарейному циклош становить 97-99 %.
Мокрi пиловловлювачi (див. рис. 3) призначенi для очищення газiв вiд пилу при !х пропусканнi пилогазово! сумiшi через шар води. Мокрий пи-ловловлювач представляе цилiндроконiчний резервуар 1, заповнений водою, через який барботуе запилене повггря, що подаеться центральною трубою, за-нуреною пiд шаром води 2. При проходженш крiзь воду газова сумш звшь-няеться вщ пилу i видаляеться через патрубок 3. Пил осаджуеться у водi i на-копичуеться у кошчнш дiлянцi пиловловлювача, звiдки вш у виглядi шламу перiодично випускаеться через патрубок 4. Мо^ пиловловлювачi знешко-джують пил крупшстю до 5 мкм з ефектившстю до 98 %.
Заиила ши
гШ
Очищений г&з
Шла.»
Рис. 3. Схема роботи мокрого пиловловлювача: 1 - цилтдрокотчний резервуар; 2 - центральна труба; 3 -верхнш патрубок; 4 - нижнш патрубок
Рис. 4. Схема роботи електрофтьтра:
1 - осаджувальний електрод; 2 - коронуючий електрод; 3 - ¡золятор; 4 - бункер
Електрофшьтри (див. рис. 4) призначеш для вловлювання пилу крупшстю до 0,1 мкм з повггря i газiв рiзного хiмiчного складу, вологост та температури. Електрофшьтри характеризуються великою продуктившстю i ефектившстю вловлювання пилу до 99 %. 1х рекомендують застосовувати при потребi ретельного очищення великого обсягу газiв, що мютять тонко-дисперсний пил з токсичних або дорогих речовин, а також для очищення по-в^ря вентиляцшних установок.
За конструкщею електрофiльтри аналопчш електричним сепараторам з коронними електродами. Осaджувaльнi електроди електрофiльтрiв виконують-ся у виглядi заземлених металевих вертикальних труб або пластин, а коронш -у виглядi металевих стержнiв, що встановлюються всередиш труб або мiж пластинами. Коронш електроди заряджуються негативно постiйним струмом напругою до 60 кВ. Заземлеш осaджувaльнi електроди iндуктивно мають пози-тивний заряд. Короннi та осаджувальш електроди монтуються в герметичнiй камер^ через яку в промiжкaх мiж ними знизу вгору проходить пилогазова су-мiш. Пiд впливом коронних розрядiв частинки заряджуються негативно i оса-джуються на електродах. Пил перюдично струшуеться з осаджувальних елек-тродiв у пиловий бункер, а очищений газ викидаеться в атмосферу.
Висиовки. Цементш заводи виробляють цемент, який е дрiбнодиспер-сним сипким мaтерiaлом i належить до канцерогенних забрудниюв повiтря. Сировиною для його виробництва е вапняк i глина, змшаш у певному сшв-вщношенш i прожaренi при темперaтурi близько 1450 °C. Саме виробництво цементу занесене у "Чорну книгу " як одне з основних зaбруднювaчiв повiтря пилом.
Основними джерелами пилоутворення на цементних заводах е кон-веерш лiнiï, якими транспортуеться сировина й готова продукщя, мiсця ïx пе-ресипання, завантаження й розвантаження, дробильнi установки, печi випа-лювання клшкеру, кульовi млини для його помелу та ш.
Для боротьби iз цементним пилом застосовують таке устаткування як витяжна вентилящя, рiзнi промисловi агрегати для вловлювання пилу, ефек-тивнiсть роботи яких становить до 99%.
Лггература
1. ГОСТ 17.2.4.06-90. Охрана природы. Атмосфера. Методы определения давления и температуры газопылевых потоков, отходящих от стационарных источников загрязнения. -Введ. 1991-01-01. - М. : Изд-во стандартов, 2000. - 14 с.
2. Керб Л.П. Основи охорони пращ : навч.-метод. поабн. / Л.П. Керб. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 215 с.
3. Коузов П.А. Основы анализа дисперсного состава промышленных пылей и измельченных материалов / П. А. Коузов. - Л. : Изд-во "Химия", 1987. - 264 с.
4. Мала прнича еициклопед1я. - В 3-х т. / за ред. В.С. Бшецького. - Донецьк : Вид-во "Донбас", 2004. - 640 с.
5. Петров Б.А. Обеспыливание технологических газов цементного производства / Б. А. Петров, П.В. Сидяков. - Л. : Изд-во "Стройиздат", 1965. - 89 с.
6. Про Основш напрями державно'1' пол1тики Украши у галуз1 охорони довкшля, вико-ристання природних ресурав та забезпечення еколопчно'1' безпеки // Вщомосп Верховно'1' Ради (ВВР), 1998. - № 38-39. - 248 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ecopra-vo.org.ua/2006/06/29/pro-osnovn-naprjami-derzhavno-poltiki-ukrani-u-galuz-oxoroni-dovkllja-viko-ri stannj a-prirodnix-resursv-ta-zabezpechennj a-ekologchno-bezpeki/
7. Плашихии С.В. Експериментальш досл1дження циклоф1льтра в процес1 вловлювання цементного пилу / С.В. Плашихин, Д.А. Серебрянський, Ю.А. Безносик // В1сник Нац1ональ-ного техшчного ун1верситету "ХП1" : зб. наук. праць. - Тематичний випуск: Нов1 р1шення в сучасних технолог1ях. - Харюв : Вид-во НТУ "ХП1". - 2010. - № 57. - С. 3-5.
Савицкая И.О., Грыцюк Ю.И. Проблемы улавливания цементной пыли на промышленных объектах
Рассмотрены основные проблемы улавливания цементной пыли на промышленных объектах, которая занесена в "Черную книгу" как канцерогенный загрязнитель воздуха. Установлено, что основными источниками пылеобразования на цемен-
тных заводах являются конвейерные линии, которыми транспортируется сырье и готова продукция, места их пересыпания, загрузки и разгрузки, дробильные установки, печи выжигания клинкера, пулевые мельницы для его помола и др. Для борьбы с цементной пылью применяют такое оборудование как вытяжная вентиляция, разные промышленные агрегаты для улавливания пыли, эффективность работы которых составляет до 99%.
Ключевые слова: промышленные объекты, производство цемента, цементная пыль, пылеобразование, пылеулавливание, вытяжная вентиляция, промышленные агрегаты.
Savicka I.O., Grycyuk Yu.I. Problems of catching of cement dust on industrial objects
The basic problems of catching of cement dust on industrial objects, which is added to the "Black book" as carcinogenic contaminating of air, are considered. It is set that the basic sources formation of dust on cement factories are conveyer lines, which are transport raw material and products, places of their pouring, load and unloading, fragmentizers, stoves of burning-out of clinker, bullet mills for his grade and other, are ready for a fight against a cement dust apply such equipment as drawing ventilation, different industrial aggregates for catching of dust, efficiency of work of which makes to 99%.
Keywords: industrial objects, production of cement, cement dust, formation of dust, catching of dust, drawing ventilation, industrial aggregates.
