CC BY
56зок содержания общих липидов, снижение или неизменность уровня общего холестерина и его фракций, ассоциированных с липопротеидами как низкой и очень низкой, так и высокой плотности. У них наблюдалось снижение уровня диеновых конъюгатов как в плазме, так и в эритроцитах, что говорит о хорошем функционировании электронтранспортной цепи, вследствие чего снижаются возможности для образования активных форм кислорода вследствие возрастания его потребления не на окислительную деструкцию мембран, а на цели энергопродукции. Триенкетоны плазмы, ассоциированные с деструк-турированными элементами мембран, по-видимому, не выводятся из организма достаточно быстро, поэтому их уровень в плазме существенно не изменялся, в то время как в эритроцитарной массе снижался. Уровень витамина А снижался практически у всех спортсменов, причем, с опережающими темпами в эритроцитах. Рост содержания витамина Е в эритроцитах, но не в плазме, говорит о недостаточной работе антиоксидантных систем в группе дезадаптированных спортсменов. Уровень мочевины и амин-ного азота имел тенденцию к повышению.
При разборе ситуации с дезадаптированными спортсменами однозначно направленных изменений не было выявлено. Дезадаптация касалась неадек-ваного уровня возрастания мочевины, в большей степени аминного азота. Наиболее неблагоприятным являлось превышение уровня аминного азота над уровнем мочевины, так как это отображает высокий уровень выхода аммиака из клеток в виде аланина и неадекватность функционирования цикла мочевино-образования. Снижение уровня интермедиатов углеводного обмена наблюдалось, как правило, у спортсменов, впервые переведенных в основной состав, вернувшихся с ответственных соревнований, перенесших травмы. В этой же группе отмечалось недостаточное для тренировки возрастание уровня общих липидов, а также расходование холестерина и повышение a-холестерина, что свидетельствует о деструкции мембран. Это подтверждается возрастанием уровнем продуктов перекисного окисления липидов.
Нам не удалось сформировать однозначного мнения о характере изменения уровня гемоглобина до и после нагрузки. Эти изменения могут вызываться дегидратацией, гемолизом, активным выбросом клеток из депо под влиянием гипоксии, гиперадреналинемией и другими факторами. Изменение уровня общего белка (рост на 5 %), свидетельствовало о гемоконцентрации.
Половые различия, в основном, проявились в более низком уровне гемоглобина у женщин, а также, в более раннем начале расходования ими липидных резервов, что связано, по-видимому, с более высокими запасами гликогена в мышцах мужчин.
Выводы.
Таким образом, наиболее информативными показателями, позволяющими контролировать тренировочно-соревновательный процесс, явились уровень глюкозы, общих липидов, молочной и пиро-
виноградной кислот, витаминов А и Е, уровня мочевины и аминного азота, диеновых конъюгатов как в плазме крови, так и в эритроцитах, что создает предпосылки для рационального применения различных методов коррекции.
Дальнейшие исследования предполагается проводить в направлении изучения других проблем оптимизации тренировочно-соревновательного процесса путем контроля за состоянием организма спортсменов игровых видов спорта.
Литература
1. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 320с.
2. Запорожанов В. А. Контроль в спортивной тренировке.
- К.: Здоров’я, 1988. - 144с.
3. Лабораторные методы исследования в клинике: Спра-вочник./Под ред. В.В.Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 368с.
4. Биленко М. В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов. - М.: Медицина, 1993. - 367 с.
5. Дараган В.Н. Взаимосвязь уровня устойчивости вестибулярной сенсорной системы с технической и физической подготовленностью квалифицированных футболистов //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №6. - С. 24-29.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНО-КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОХОДІВ ВИХІДНОГО Д НЯ
Голуб Л. О., Кириленко Л. Г Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г Короленка
Анотація. У статті розглянуто теоретичні та методичні аспекти організації та проведення туристично-краєзнавчої роботи. Основна увага приділяється визначенню напрямків та елементів досліджень. Результати краєзнавчих досліджень можуть збагатити колекції місцевих музеїв і використовуватись вченими для уточнення історичного процесу тієї чи іншої території і народу, який її населяє. Тільки за цих умов, матеріали зібрані під час туристичних походів стають краєзнавчими. Ці спостереження мають свою послідовність та організаційну структуру, яка допоможе виконати їх на відповідному науково-практичному рівні.
Ключові слова: туризм, краєзнавство, дослідження, спостереження.
Аннотация. Голуб Л.А., Кириленко Л .Г. Технология организации туристско-краеведческой деятельности во время проведения походов выходного дня. В статье рассмотрены теоретические и методические аспекты организации и проведения туристско-краеведческой работы. Основное внимание уделяется определению направлений и элементов исследования. Результаты краеведческих исследований могут обогатить коллекции местных музеев и использоваться учеными для уточнения исторического процесса той или другой территории и народа, который ее населяет. Только при этих условиях, материалы, собранные во время туристических походов становятся краеведческими. Эти наблюдения имеют свою последовательность и организационную структуру, которая поможет выполнить их на соответствующем научнопрактическом уровне.
Ключевые слова: туризм, краеведение, исследование,
наблюдение.
Annotation. Golub L.A., Kirilenko L.G. Technology of organization of tourist-regional activity during conducting of hikes of day off. The theoretical and methodical aspects of organization and conducting of tourist-regional work are considered in the article. Basic attention is spared to determination of directions and research elements. Results of study of local lore researches can enrich collections of local museums and be used by scientists for specification of historical process of this or that territory and people. Under these conditions materials become study of local lore. These supervision have the sequence and organizational structure. It will help to execute them at a corresponding scientific - practical level.
Keywords: tourism, study of a particular region, research, supervision.
Вступ.
На сучасному етапі духовного відродження незалежної України невід’ємною складовою наукових досліджень та громадського руху є краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування у громадян і, передусім, у молоді, любові до рідного краю, патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-куль-турних надбань [1, 4-5].
Туристко-краєзнавча робота є засобом формування природоохоронного світогляду людини, національної гідності та напрямку гуманітарної освіти й виховання. Організуючи цю суспільно-корисну роботу, треба пам’ятати, що вона сприяє поглибленому уявленню про рідний край, а зібрані матеріали — збагаченню колекцій музеїв, уточненню вченими історичного процесу розвитку тієї чи іншої території і народу, який її населяє [3].
Питання організації туристично-краєзнавчої роботи під час проведення походів вихідного дня були предметом дослідження В.В.Баденюк, Г.М. Гуменюк, Н.М.Огієнко; дослідники ТС. Вайда, В.В. Матіяш, Т.М. Міщенко, В.В. Обозний, О.В. Тімець зосередили увагу на різних аспектах підготовки майбутнього вчителя до краєзнавчої роботи, на формуванні готовності до застосування краєзнавства у навчально-виховному процесі. Проте, мало досліджень були присвячені специфіці організації туристично-краєзнавчої роботи. Саме це і визначає актуальність даного дослідження [2].
Робота виконана за планом НДР Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - визначити зміст та специфіку організації туристично-краєзнавчої роботи.
Результати дослідження.
Під краєзнавством розуміють дослідження обмежених за площею регіонів, у ході якого простежуються різні явища, факти, процеси за певний проміжок часу. Більшість дослідників у краєзнавчо-туристичній роботі виділяють три напрямки: географічно-історичні аспекти; екологічні дослідження; ознайомлення громадськості із зібраним краєзнавчим матеріалом. Ці дослідження спрямовані на
краєзнавче вивчення природи і її елементів; змін природного середовища, обумовлених впливом людини; історичного минулого; демографії; етнографії; культурного і творчого життя.
Організаторам туристичних краєзнавчих спостережень слід враховувати, що ці дослідження спрямовані на забезпечення господарських, наукових, соціальних та інших інтересів і мають безпосереднє практичне значення для даної місцевості. Нарешті, можна стверджувати, що краєзнавство—одна із самих доступних сфер застосування туристами їхніх знань, умінь та навичок, які об’єднають пізнавальні інтереси людей з усвідомленням корисності їхніх дій для суспільства.
Туристичний маршрут з навколишніми населеними пунктами є, як правило, зручним для краєзнавчих спостережень і збору матеріалів, що не потребують (за своєю методикою й іншими особливостями) поглибленого і багаторазового дослідження. Тому найпростіші види спостережень можна здійснювати безпосередньо на трасі маршруту. Для більш серйозних і тривалих досліджень краще підходить організаційна форма туристичних експедицій.
При всьому різномаїтті видів вивчення краю та їх можливих угрупувань у туристичній пр актиці виділяють дві основні галузі.
Перша — краєзнавче вивчення природи та її елементів у їхньому взаємному зв’язку (геологія, рельєф, гідрографія, клімат, рослинність, тваринний світ та ін.) і природних процесів, частково обумовлених впливом людини (зміна клімату, річкової мережі, рослинності, ерозія ґрунтів, карстові й інші процеси).
Друга - вивчення історичного минулого, демографії, етнографії, культурного і творчого життя (народне мистецтво, фольклор, художні промисли), зв’язку між природним середовищем і господарством та ін.
Реальні форми участі туристів у таких спостереженнях багато в чому залежать від характеру самих туристських заходів.
Власне, краєзнавчими вони стають, коли їх результати узагальнюються і є надбанням інших людей чи організацій, а самі спостереження проводяться за визначеним, погодженим з фахівцями планом, програмою і методикою.
З декількох десятків видів такої дослідницької діяльності мандрівників найбільше поширення отримали спостереження за погодними умовами, рельєфом, річками, озерами, сніговим покровом, льодовиками.
Найбільш простий і доступний вид туристичних «досліджень» природи — метеорологічні спостереження. Їх практично здійснює кожен мандрівник, коли намагається прогнозувати погоду за місцевими народними прикметами (зміни стану рослин, поводження тварин, поширення звуків і запахів, особливості тління вугілля у багатті, напрямок диму й ін.) і, так званими, метеорологічними ознаками (атмосферний тиск, напрямок і сила вітру, зміна температури повітря, характер хмар, колір зорі, роси, тума-
ну і т.і.). Зрозуміло, що реальність прогнозу істотно залежить від кількості ознак і прикмет: чим їх більше, тим точніше пророкування.
Для зимових умов можуть бути рекомендовані комбіновані маршрутні спостереження за окремими метеоелементами і сніговим покровом. Знаходячись у лижному поході, мандрівники можуть зібрати за розробленою фахівцями методикою дані про товщину, характер поверхні, якість снігового покриву, визначити за допомогою вагового плотномера його щільність.
У програму таких похідних спостережень звичайно включаються такі елементи і явища: повітря, його температура, прозорість (видимість); хмарність, її кількість і форма утворень для кожного ярусу; вітер, його характер, швидкість, напрямок; різні атмосферні явища; сніжний покрив, його температура, характер, висота і несуча здатність.
Так само, як і метеорологічні, повинні бути рекомендовані фенологічні спостереження. Вивчення сезонного розвитку живої природи дає мандрівнику дуже корисні навички для наступної дослідницької діяльності. Для цих спостережень не потрібні спеціальні прилади або спорядження, але вони вимагають від туристів значної уважності і спостережливості.
Суспільно корисна цінність фенологічних досліджень істотно залежить від їхньої сталості, регулярності і прив’язки до одного місця. Тому вони, як правило, проводяться в походах вихідного дня і на нескладних маршрутах по рідному краю, що дозволяє туристичним групам налагодити і підтримувати регулярний консультаційний і методичний зв’язок з місцевими краєзнавчими організаціями, окремими фахівцями і старожилами.
Мандрівникам треба навчитися прийомам визначення фенологічних фаз: правилам фіксування розпускання бруньок, появи бутонів та перших листків, зацвітання, дозрівання насінь і плодів, початку осіннього розцвічування, повного осіннього фарбування, початку і кінця листопаду та ін. Спостереження оформляються записами фактичних термінів явищ, які для наочності варто заносити у форму-па-м’ятку, що містить повідомлення про орієнтовані терміни явищ за результатами багаторічних спостережень фахівців.
Метою туристських гідрологічних спостережень, як правило, є повідомлення про малі і недостатньо вивчені річки для складання їхніх характеристики, які можуть бути цікаві як для самих мандрівників (для вибору плавзасобів і маршруту, визначення тактики і техніки руху, мір безпеки й ін.), так і в краєзнавчому плані, для господарських, проектних, природоохоронних та інших установ.
Програма краєзнавчого обстеження водного об’єкту звичайно включає опис долини річки, характеру берегів і дна, місцевості, яка прилягає до річки, проміри ширини і глибини русла, а також вимір швидкості течії, витрати води, опитування місцевих жителів про режим ріки та її використання.
У подібних туристських дослідженнях основ-
ними методами фіксації даних звичайно є безпосереднє особисте спостереження мандрівника, опитування населення, опис, замальовки, масштабне креслення, фотографування, звукозапис, збір колекцій. Поєднуючи подорож зі збором матеріалів по історії краю, рекомендується збирати старі листи, документи, фотографії чи копії з них, справжні предмети побуту і господарської діяльності, деталі одягу, особисті речі, що належали видатним людям.
При вивченні самодіяльної творчості місцевого населення треба записувати найбільш цікаві, характерні прислів’я, приказки, частівки, пісні; фотографувати і замальовувати різьблення по дереву, мережива, вишивки, посуд, іграшки, одяг, взуття; ткані і килимові вироби, скриньки, прикраси; розшукувати, записувати прізвища й адреси народних умільців, талановитих людей, майстрів.
До цієї ж групи доступних для самодіяльних туристів видів суспільно-корисної роботи відноситься краєзнавче вивчення населених пунктів. Для їхнього проведення туристи можуть скористатися наступною орієнтованою програмою краєзнавчого вивчення невеликого населеного пункту: географічне положення, відстань до великих центрів, оцінка положення з адміністративно-політичної, економічної, історичний точок зору; розташування відносно гідрографічної мережі, лісових масивів, значення географічного положення; сучасна назва, дореволюційна назва, їхнє походження; величина території, її зміни; природні умови території населеного пункту. Рельєф. Корисні копалини. Річки, озера, водоймища та їх господарське значення. Кліматичні особливості. Ґрунт. Рослинність. Загальний характер ландшафтів території населеного пункту і навколишньої території. Зміна природних умов людиною; історія виникнення і розвитку населеного пункту. Раннє заселення. Початок забудови. Праця і заняття перших поселенців. Виникнення господарських підприємств. Положення трудового населення в дореволюційний час. Установлення Радянської влади в населеному пункті. Велика Вітчизняна війна 1941-1945 р.; місцеві фронтовики, партизани, їхні подвиги. Прославлені люди праці; населення: динаміка чисельності і складу. Місцеве корінне населення і переселенці. Національний склад. Трудові навички населення, процес їхнього формування і розвитку. Заняття населення, опис окремих типових занять; господарство. Тип населеного пункту по господарській спеціалізації. Основні галузі, розміщення й умови розвитку місцевої промисловості. Зв’ язок із сільським господарством. Місцеві промисли; транспортна роль; Адміністративно-політична роль; культурно-просвітницьке значення; основні частини і мікрорайони, їхній архітектурний вигляд. Напрямок забудови. Типи будівель. Опис старих і нових будівель; визначні пам’ятки, пам’ятники. Парки і зелені насадження; туристично-екскурсійне значення населеного пункту. Туристично-екскурсійні організації й установи (турбази, клуби, бюро і т.п.).
Етнографічне краєзнавство в рамках суспільно корисної діяльності туристів може бути здійсне-
но у процесі похідних спостережень за широким колом питань, що охоплюють усі сторони культури, побуту і народної творчості місцевого населення. Практично це означає, що туристи, по можливості, вивчають поселення, житло і будівлі, народні знання (також і народну медицину), звичаї, обряди, суспільний і сімейний побут, народну художню творчість, фольклор.
Кожний з таких об’єктів має свій набір прийомів для вивчення і свою схему опису, з якими потрібно мандрівникам ознайомитися до відправлення на маршрут.
Висновки.
Результати краєзнавчих досліджень можуть збагатити колекції місцевих музеїв і використовуватись вченими для уточнення історичного процесу тієї чи іншої території і народу, який ії населяє. Т ільки за цих умов, матеріали зібрані під час туристичних походів, власне, і стають краєзнавчими. За даними наших досліджень ці спостереження мають свою послідовність та організаційну структуру, яка допоможе виконати їх на відповідному науково-практичному рівні.
Подальші дослідження передбачається проводити у напрямку вивчення інших проблем теоретичних та методичних аспектів організації та проведення туристично-краєзнавчої роботи.
Література
1. Дехтяр В.Д. Основи оздоровчо-спортивного туризму.
- К.: Науковий світ, 2003. - 320 с.
2. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристська робота: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1995.
- 280 с.
3. Остапец А. А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школе. - М.: Педагогика, 1985. -164 с.
4. Танана С.М. Використання прикладної спрямованості іноземних мов у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №1. - С. 102-105.
5. Танана С.М. Актуальні проблеми підготовки вчителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №2. - С. 107-110.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ОЦЕНКА ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ И СТАТИЧЕСКОЙ ВЫНОСЛИВОСТИ МЫШЦ ТУЛОВИЩА СТУДЕНТОВ КГМУ
Голубова Т.Н., Садовская Ю.Я.
Крымский медицинский университет им. С.И. Георгиевского
Аннотация. Статья посвящена исследованию статической выносливости функционального состояния мышц туловища среди студентов КГМУ с различной двигательной активностью в течение недели. Оценка результатов показала большие показатели статической выносливости и отсутствие изменений функционального состояния мышц туловища в группе студентов с регулярной двигательной активностью. Ключевые слова: функциональное состояние, стати-
ческая выносливость, мышцы.
Анотація. Голубова Т.М., Садовська Ю.Я. Оцінка функціонального стану і статичної витривалості м’язів тулуба студентів КДМУ Стаття присвячена дослідженню статичної витривалості функціонального стану м’язів тулуба серед студентів КДМУ з різноманітною руховою активністю протягом тижня. Оцінка результатів виявила великі показники статичної витривалості і відсутність змін функціонального стану м’язів тулуба в групі студентів з регулярною руховою активністю.
Ключові слова: функціональний стан, статична витривалість, м’язи.
Annotation. Goloubova T.M., Sadovsca Y.Y. Estimation of the functional being and static endurance of muscles of trunk of students CSMU. The article is dedicated to the research of the static endurance and functional state of the trunk muscles among the students KGMU with different moving activity during the week. The estimation of the results has shown the greater indices of the static endurance and the lack of the changes of the trunk muscles functional state in the group of students with regular moving activity.
Key words: functional state, static endurance, muscles.
Введение.
Статистические исследования последнего десятилетия свидетельствуют о резком снижении показателей физического развития и функционального состояния школьников, призывников и студентов [1,5], особенно имеющих отклонения в состоянии здоровья (хронические заболевания или повреждения опорно-двигательного аппарата) и занимающихся в специальных медицинских группах. Такие студенты, как правило, были освобождены от уроков физкультуры в школе. Они плохо организованы, не могут выполнять многие физические упражнения, игры, не умеют, как правило, плавать. А если в школах не было занятий в специальной медицинской группе, то их физическое здоровье совсем незавидное. У такой категории студентов часто возникают простудные заболевания, а в осенне-зимний период происходит их обострение [1,3 ,5].
Реформа средней и высшей школы ставит перед педагогами задачу всестороннего и максимального использования всех возможных средств физической культуры с целью укрепления физического здоровья, гармонизации развития и профессиональной подготовки молодежи, особенно с ослабленным здоровьем. Особое внимание в связи с этим из-за несовершенной организации труда и отдыха студентов в ходе учебного процесса, следует уделять лицам с функциональными нарушениями осанки и функциональными сколиозами.
Функциональные нарушения осанки - это мышечный дисбаланс [2]. Они связаны с функциональными изменениями опорно-двигательного аппарата (слабостью мышц, связок и пр.) при гиподинамии (ограничении движений); неправильной, неоптимальной рабочей позе человека и способах выполнения движений. Систематическое повторение неоптимальных поз и движений при выполнении работы может сопровождаться перегрузками определенных мышечных групп и развитием мышечно-ске-
