CC BY
127
интеграции Беларуси в систему международного разделения труда. Создание полноценного таможенного союза и принятие единого таможенного кодекса странами участницами является естественным и закономерным этапом развития интеграции в области таможенно-тарифного регулирования региона. Союз имеет перспективу оказаться состоятельным и полезным и перерасти в более глубокую форму экономической интеграции - ЕЭП в том случае, если будет найдена та степень компромисса, которая позволит реализовать ключевые интересы стран-участниц. Это живой процесс, в ходе которого предстоит еще устранить ряд противоречий, которые не удавалось преодолеть на протяжении последних лет: это и ценовая равнодоступность энергоносителей (пока продекларированная для Беларуси до 2015 года), и административные барьеры на пути товарных потоков, и различия в правилах реэкспорта и ценообразования, субсидирования экономики. По нашему мнению, при определенных обстоятельствах, связанных с успешным проведением структурных экономических реформ, для Беларуси в рамках ЕЭП могут сложиться предпосылки для последующей европейской интеграции.
Список использованных источников
1. Доклад Министра экономики на заседании Совета Министров Республики Беларусь «О проекте прогноза социально-экономического развития Республики Беларусь на 2013 год», г. Минск, 8 августа, 2012 г. / [Электронный ресурс]. - 2012. - Режим доступа: http: //economy.gov.by - Дата доступа: 20.10.2012.
2. Официальная национальная статистика Республики Беларусь: оперативные данные / Национальный статистический комитет Республики Беларусь [Электронный ресурс]. - 2013. - Режим доступа: http://belstat.gov.by - Дата доступа: 20.02.2013.
References
1. Doklad Ministra jekonomiki na zasedanii Soveta Ministrov Respubliki Belarus' «O proekte prognoza social'no-jekonomicheskogo razvitija Respubliki Belarus' na 2013 god», g. Minsk, 8 avgusta, 2012 g. [Report of Ministry of Economy on the meeting of Council of Ministers of Belarus republic "On Project of Forecasting Social and Economic Development of Belarus Republic for 2013", Minsk, August 8, 2012]. http: //economy.gov.by
2. Oficial'naja nacional'naja statistika Respubliki Belarus': operativnye dannye / Nacional'nyj statisticheskij komitet Respubliki Belarus' [Official national statistics of Belarus Republic: live data]. http://belstat.gov.by
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Егоров Александр Вениаминович, кандидат экономических наук, доцент кафедры управления финансами,
Государственный институт управления и социальных технологий Белорусского государственного университета
ул. Обойная, 7, г. Минск, 220004, Республика Беларусь
DATA ABOUT THE AUTHOR
Alexander Veniaminovich Yegorov, Candidate of Economics, Associate Professor of Board of Finance Management
State Institute of Management and Social Technologies of Belarus State University,
Oboynaya Str., 7, Minsk, 220004, Republic of Belarus
УДК 330.341
ТЕХНОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА РЕГ1ОНУ ЯК СКЛАДОВА НАЦЮНАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В ТЕХНОЛОПЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Жаворонкова Г.В.
В статт1 визначено загрози технологiчнiй безпец держави. Сформульовано функцИ учасниюв моделi партнерства. Дано визначення категори «економiчна безпека регону». Проведено аналiз технологiчноi' нфраструктури регону. Запропоновано заходи для забезпечення технологiчноi' безпеки регону.
Метою дослiдження е авторське визначення економiчноi' категори «технологiчна безпека регону», яка повинна не суперечити нацональним нтересам держави, а також з'ясування чинниюв, що впливають на технологiчну безпеку регону та становлять для не\ загрозу.
Результати дослiдження: визначено, що проритетними напрямами науково! пдтримки виршення проблем технологiчноi' безпеки стае нновац/йна полтика як держави, так \ регомв, висок технологи, захист нтелектуальноУ власно^ на внутршньому та зовншньому ринках, створення кадрового потенц/алу науки та баз знань, в тому числi \ спец/альних, як/ пiдлягають державнй охорот.
Обфунтовано, що основою технологiчноi' безпеки регону е наявнсть власного економiко-технологiчного потен^алу, рiвень якого мае вiдповiдати свтовим стандартам та вимогам сьогодення, з огляду на що, основним завданням регональноУ влади з посилення технологiчноi' безпеки е сприяння припливу в регон новiтнiх технологй /з одночасним контролем '¡х експорту з регону для його економiчного зростання та стйкого розвитку, а також забезпечення конкурентоспроможно^ продукцИ суб'е^в господарювання.
Ключов'1 слова: регон, безпека, технологiчна нфраструктура, технологiчна безпека регону.
ТЕХНОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ РЕГИОНА КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ НАЦИОНАЛЬНЫХ ИНТЕРЕСОВ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА
Жаворонкова Г.В.
В статье определено угрозы технологической безопасности государства. Сформулировано функции участников модели партнерства. Дано определение категории «экономическая безопасность региона». Проведен анализ технологической инфраструктуры региона. Предложено мероприятия для обеспечения технологической безопасности региона.
Целью исследования является авторское определение экономической категории «технологическая безопасность региона», которая должна не противоречить национальным интересам государства, а также выяснение факторов, влияющих на технологическую безопасность региона и представляют для нее угрозу.
Результаты исследования: определено, что приоритетными направлениями научной поддержки решения проблем технологической безопасности становится инновационная политика как государства, так и регионов, высокие
© Жаворонкова Г.В., 2013
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
99
технологии, защита интеллектуальной собственности на внутреннем и внешнем рынках, создание кадрового потенциала науки и баз знаний, в том числе и специальных, подлежащих государственной охране.
Обосновано, что основой технологической безопасности региона является наличие собственного экономике— технологического потенциала, уровень которого должен соответствовать мировым стандартам и требованиям, учитывая, что основным заданием региональной власти по усилению технологической безопасности является содействие притоку в регион новейших технологий с одновременным контролем их экспорта из региона для его экономического роста и устойчивого развития, а также обеспечение конкурентоспособности субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: регион, безопасность, технологическая инфраструктура, технологическая безопасность региона.
TECHNOLOGICAL SAFETY OF REGION AS THE CONSTITUENT OF NATIONAL INTERESTS OF STATE TECHNOLOGICAL SAFETY
Zhavoronkova G.V.
The article determines threats to technological safety of the state, defines functions of partnership model participants and category "economic safety of region", analyzes the technological infrastructure of region and proposes measures for maintaining technological safety of region.
Aim of research is the author's definition of the economic category "technological safety of region" which shall not contradict the state national interests, as well as determination of factors influencing and presenting threat to the technological safety of region.
Results of research: priority directions of the scientific support for solving the problems of technological safety include innovative policy of the state and regions, advanced technologies, protection of intellectual property on the internal and external markets, formation of human resources potential of science and databases, including special databases subject to the state protection.
It is grounded that the basis of technological safety of region is proper economic and technical potential, the level of which shall comply with the world standards and today's demands, therefore the main task of the regional power authorities for the enhancement of technological safety is favoring the inflow of advanced technologies into the region with the simultaneous control over their export from region for its economic growth and stable development, as well as provision of competitive capacity of products.
Key words: region, safety, technological infrastructure, technological safety of region.
Постановка проблеми. Дослщники УкраТни придтяюты значну увагу мюцю та функщям технолопй в зростанн економлки та ывелюванню внутршых загроз нацюналыного господарства i пщвищенню конкурентоспроможност на свтовому ринку. Технолопчна безпека охоплюе глобалын проблеми безпеки в тому числ i техногенноТ сфери рiзного призначення, що е важливою для життезабезпечення людини, сусптыства та держави, а також навколишнього середовища.
На державному рiвнi технолопчний iмператив призивае до дм, так як техно-сощалыы системи сыогодн стають все бтыше комплексними, взаемопов'язаними та взаемозалежними. Методолопя технолопчноТ безпеки репоыв, в таких умовах, допоможе визначити загрози та слабга мюця для Тх усунення, а також буде служити базисом стратеги соцiалыно-економiчного розвитку держави.
Анашз останых дослщжень i публшацш. Питання наукового обфунтування та ефективноТ реалiзацiТ нацюналыноТ ЫновацмноТ полiтики, а також виршення проблем в науково-технолопчнм та Ыновацмнм сферах для формування завданы економiчноТ безпеки держави, знайшли свое вщображення у дослщженнях Ю.М. Бажала, В.М. Гейця, В.О. Гусева, О.О. Лапко, Б.G. Патона, В.П. Семиноженка, Л.1. ФедуловоТ та iнших.
Невирiшенi ранiше частини загально'Г проблеми. Технологiчна безпека регюыв повинна забезпечувати Ыновацмно-технологiчний розвиток регюну та враховувати нацiоналынi Ытереси технологiчноТ безпеки держави, проте дослщженням технологiчноТ безпеки на регiоналыному рiвнi придiлено недостатныо уваги. Крiм того не юнуе наукового трактування категорп «технологiчна безпека регiону».
Формування цшей статтi. Метою даного дослiдження е авторсыке визначення економiчноТ категорiТ «технолопчна безпека репону», яка повинна не суперечити нацюналыним Ытересам держави, а також з'ясувати чинники, що впливаюты на технолопчну безпеку регiону та становляты для нет загрозу.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Вперше категерю «технологiчна безпека Укратни» ввели В.Т. Шлемко та 1.Ф. Бiныко [1], яка в Тхныому розумiннi полягае у впровадженн новiтнiх технологiй, досягненн технiчного прогресу, збереженнi такого рiвня вiтчизняного науково-технiчного й виробничого потенщалу, який у разi погiршення внутршых i зовнiшнiх умов забезпечив би виживання нацюналыноТ економки за рахунок використання власних Ытелектуалыних i технолопчних ресурсiв, збереження державно' незалежностi.
Л. Антоненко та К. Дера поняття «технолопчна безпека» [2] розум^ты так, що в умовах Ытенсифкацп науково-техычного прогресу, скорочення строгав життевого циклу продукпв та послуг, глоба^зацп св^ового iнновацiйного простору тощо, вона мае забезпечити Ыновацмну моделы розвитку економки шляхом скорочення строкiв виконання доо^джены та розробок, а також прискорення впровадження iнновацiй у виробництво.
Одним з головних напрямюв в Стратеги нацюналыноТ безпеки РосмсыкоТ ФедерацiТ [3] на середныострокову перспективу було визначено технолопчну безпеку. З метою забезпечення технолопчноТ безпеки визначено напрями, що маюты удосконалюватисы: державна Ыновацмна та промислова пол^ика, яка охоплюе прюритет iнновацiйного розвитку нацiоналыноТ економiки - фундаменталыну та прикладну науку, осв^у; федералына контрактна система i система державного замовлення на пщготовку висококвалiфiкованих спецiалiстiв та робочих кадрiв; державно-приватне партнерство в сферi науки та технолопй; створення умов для Ытеграцп науки, освiти та промисловостi; проводятыся системнi дослiдження в iнтересах виршення стратегiчних задач нацiоналыноТ оборони, державноТ та суспiлыноТ безпеки та стмкого розвитку краТни.
Згiдно Закону УкраТни «Про основи нацiоналыноТ безпеки УкраТни» [4] науково-технологiчна безпека входиты складовою до економiчноТ безпеки держави та мае таке визначення «науково-технолопчна безпека - це такий стан науково-технолопчного та виробничого потенщалу, який дае змогу забезпечити належне функцiонування нацюналыноТ економки, достатне для досягнення та пщтримки конкурентоспроможностi вiтчизняноТ продукцiТ, а також гарантування державноТ незалежност за рахунок власних Ытелектуалыних та технолопчних ресурав».
ФункцiТ держави вiдносно забезпечення економiчноТ безпеки, в тому числ науково-технологiчноТ, в умовах свiтовоТ фЫансовоТ кризи суттево ускладненi, так як основы потенцмы загрози пострадянсыких краТн, поступово перетворюютыся в реалынi, серед яких до головних можна вщнести тага [5]:
• значне скорочення росту ВВП в порiвняннi з перюдом до кризи;
• зниження ЫвестицмноТ та ЫновацмноТ активностi, науково-техычного i технологiчного потенцiалу, скорочення дос^джены на стратегiчно важливих напрямках Ыновацмного розвитку;
• посилення державного регулювання та контролю в сферi ринкових вщносин;
• нестабiлынiсты в правовому регулюванн вiдносин в сферi економки, в том числi фiнансовiй пол^иц держави;
• вiдсутнiсть ефективно'1' программ запобiгання фiнансових криз;
• рют кредитних ризигав;
• недостать темпи вiдновлення та усунення структурно!' деформацп в економiцi;
• критична залежнють нацiональноï економiки вiд кон'юнктури зовнiшнiх ринкзв, низькi темпи розширення внутрiшнього ринку;
• вiдхiд в <«пнь» нацiонапьноï економiки;
• переважання в дiяльностi управлiнських структур особистих, корпоративних, регюнальних над державними Ытересами.
Невiд'eмною частиною доспiджень в сферi нацiональноï безпеки е оцiнка дieздатностi механiзмiв ïï функцiонування, яка може
дозволити перехщ вiд переважно полiтичних до економiчних iнструментiв. При цьому особливу увагу вимагае дослiдження одного з найбтьш фундаментальних факторiв впливу на стан технолопчно!' безпеки держави - це IT наукове забезпечення.
Для забезпечення державно! техноло^но! безпеки економiчна полiтика повинна бути направлена на здмснення стратегiï iнновацiйно-технологiчного прориву за допомогою державних цiлыових програм (ДЦП), яга базуютыся на реа^зацп моделi партнерства: держави, пiдприемств, науки та бiзнесу. Для ефективного ствроб^ництва необхiдно передбачити, щоб кожний з партнерiв мав чiтко виконувати сво: функцiï [6]:
1. Основнi функцп держави полягаюты у формуваннi довго- та середныостроковоï стратегiï iнновацiйно-структурного оновлення виробництва, що передбачае:
- встановлення прюрите^в i здiйснення iнновацiйно-iнвестицiйноï та бюджетное полiтики, спрямованоï на реалiзацiю цих прiоритетiв;
- здiйснення за рахунок бюджетних коштiв стартовоï пщтримки базових iнновацiй у державному œK^i iз залученням приватного капiталу;
- забезпечення формування сприятливого Ыновацмноннвестицмного середовища;
- реалiзацiю методiв та засобiв державноï пiдтримки малого та середныого iнновацiйного сектору;
- формування iнновацiйноï та виробничоï iнфраструктури за участю вiтчизняних та iноземних iнвесторiв.
2. Ролы великого бiзнесу в партнерсыких вiдносинах полягае у тому, що вЫ мае стати дiевим учасником технолопчного прориву, тобто приймати активну участь у здмснены структурно-iнновацiйноï модерызацп у виробництвi при забезпеченнi з боку держави антимонопольного регулювання та систематичного контролю.
3. Для малого i середнього бiзнесу мають бути створен умови для посилення 1х участi в iнновацiйному процесi, що сприятиме створенню простору для залучення широких верств населення й розвитку 1х пiдприемницыкоï Ыщативи та iнновацiйноï активностi.
4. Державний сектор мае бути спрямований на реа^за^ю стратепчних iнновацiйних прiоритетiв i зосередження, здебтьшого в стратегiчно важливих галузях у неринковому œK^i економiки.
5. Функцп мунщипального сектору, що пов'язанi з забезпеченням за допомогою державних та залучених Ывестицм умов життедiялыностi людини шляхом модерызацп житлово-комунального господарства, охорони навколишнього середовища, а також змщнення потенцiалу духовного вiдтворення на основi реалiзацiï вимог сучасного розвитку освiти й культури.
Таким чином, формування ДЦП уже на початковм стадп ïх розроблення мае бути пщпорядковано стратегiчнiй метi соцiалыно-економiчного розвитку Украши, якою визнано формування економiки знань. Тому, вважае В. Геець [6], е сенс вщмти вiд галузевого принципу формування програм (осв^а, охорона здоров'я тощо) i фiнансувати в першу чергу такi:
- зменшення вiдтоку до центрiв глобалiзацiï найбтьш активноï робочоï сили та науково-техычних ресурсiв, сприяння поверненню украïнцiв до в^чизни, спiвробiтництво з дiаспорою. Без виршення ^е^ проблеми вiтчизнянi Ывестицп в освiту, науку, охорону здоров'я, культуру знецЫюватимуться швидше, нiж нарощуватиметься потенцiал;
- кадрове забезпечення Ыновацмного розвитку в усiх секторах економки;
- пiдвищення рiвня використання, припинення деградацп та попередження втрат наявного людського капiталу;
- забезпечення засобами освiти, ЗМ1 та в реальних економiчних, соцiалыних i культурних вщносинах внутрiшныоï консолiдацiï нацiï.
Однiею з головних причин технологiчноï деградацiï вiтчизняноï економiки та слабкостi iнновацiйноï мотивацп дiялыностi пiдприемницыких структур в Укра^н е перерозподiл ВВП через полiтичний механiзм та отримання ренти. При великих обсягах ренти можливо вигщнше вкладати значнi кошти в ïï присвоення, чим в Ыновацмы проекти [7].
1нституцюнальне середовище в Укра1ы не сприяе технологiчному вiдновленню нацiоналыноï економiки, так як наявнiсты Ыституцюнальних пасток, найбiлыш розповсюдженими з яких е масштабнють тiныовоï економiки та корупцп, пошук полiтичноï ренти, консервують ïï технологiчну вiдсталiсты. Ситуацiя може змЫитися тiлыки за рахунок нових Ыституцюнальних змiн [8].
lнституцiоналынi трансформацп в технологiчнiй сферi мають вщповщати наступним принципам [9]:
- системнють iнституцiоналыних процесiв, зокрема необхiдно враховувати взаемод^ та пiдпорядкованiсты рiзних рiвнiв господарського механiзму та iнновацiйних структур, на яга спрямован трансформацiï;
- узгодженють iнституцiоналыних процесiв в Ыновацмнм сферi iз загальними соцiалыно-економiчними трансформащями;
- комплекснiсты оцiнки технологiчноï безпеки;
- динамiчнiсты, у тому числ систематичне уточнення напрямiв iнституцiонапыних процеав у середньо - та довгостроковм перспективi.
На жаль, недотримання в Укра^ы цих принципiв на практик, а також нехтування законами сучасного iнституцiоналiзму, не дозволили сформувати результативне iнституцiоналыне середовище, яке надавало б допомогу вiдтворенню нацiоналыноï iнновацiйноï системи та знижувало б загрози технолопчнм безпецк
Отже, основою технологiчноï безпеки держави е наявнють власного економко-технолопчного потенцiалу, рiвены якого повинен вщповщати св^овим стандартам та вимогам часу. Адже на сыогоднi лiдерами св^ового спiвтовариства поступово стають держави, економка яких базуеться не на сировинно-ресурсному потен^ал^ а на застосуваннi новiтнiх технологiй в усiх галузях господарювання: починаючи з виробництва i заганчуючи наданням послуг та функщями контролю.
Серед загроз технолопчнм безпецi держави варто видтити неналежне фiнансування науковоï дiялыностi, руйнацiю матерiалыно-технiчноï бази наукових та науково-дослщних iнституцiй, старiння наукових кадрiв, вiд'ïзд за кордон науковщв, зменшення кiлыкостi суб'ектiв господарювання, що на власнм базi створюють передовi технологiï [10].
Як уже зазначалось, забезпечення технологiчноï безпеки повинно базуватись на чiткому розподiлi функцiй мiж державою та пiдприемницыким сектором, при чому роль останнього повинна полягати в створены нових технолопй на базi здiйснення НДДКР, а також в ринковому освоены Ыновацм; держава ж повинна сприяти розвитку фундаментальних знань, створенню техноло^но^ Ыфраструктури та сприятливого дтового клiмату.
lнновацiйний розвиток, як основа техноло^но^ безпеки, являеться iнструментом ефективного перерозподiлу ресурсiв на користь господарських iнiцiатив, розрахованих на ягасний скачок, на прорив в комерцмнм, виробничiй та соцiалынiй сферк lнновацiйна полiтика держави повинна забезпечити безперервне прогнозування та моделювання економiчного розвитку,
усувати технологiчне вщставання, системно впроваджувати iнновацiï в взаемопов'язаних сферах господарськоТ дiяльностi, об'еднати венчурн iнвестицiï з задачами iнновацiйного розвитку. В ганцевому рахунку, ми маемо консерващю економiчного, технологiчного та сощалыного вiдставання, переважно екстенсивний характер економiчного розвитку та значну втрату конкурентних позицм на свiтових ринках [11].
Виршення проблем удосконалення технологiчноï системи нацюнапы-юТ економiки не можливо ттыки виключно економiчними методами, воно вимагае вивчення впливу на дiялынiсты господарюючих суб'ектiв iнших суспiлыних елементiв. Анаглз факторiв, якi сприяюты iнновацiйному оновленню технологiчноï системи економiки, повинен будуватисы на використаннi методологiï мiжцисциплiнарного аналiзу.
Поняття «технологiчна безпека регiону» прозвучало у визначеннк «Державна регiоналыно-iнновацiйна полiтика це: по-перше, iсторично визначений, з можливютю програмування рiвены шновацмно-технолопчного розвитку суспiлыства i здiбностей людини, виражений у типах i формах здмснення життедiялыностi людей на основi реалiзацiï технiчних можливостей у сферi виробництва, його органiзацiï технiчних можливостей у сферi виробництва, його оргаызацп та управлiння; по-друге, рiвены технолопчно'1' безпеки регiону; по-трете, iнтеграцiя технолопй з передбаченими функ^ями людини, умшня створювати способи виробництва; по-четверте, техычна освiта та iнновацiйна культура» [12].
Значна диференщащя в рiвнях економко-технолопчного потенцiалу розвитку регiонiв складае безпосередню загрозу технологiчнiй безпецi держави. Головною причиною таш загрози залишаетыся вщсутнюты в Украïнi дiевоï полiтики регюналыного розвитку, що призвело не лише до поглиблення диспропорцм i загострення соцiалыно-економiчних проблем в регiонах, але й до зниження рiвня технологiчноï безпеки.
Вiдомо, що економiчнi можливост регiонiв диференцiйованi через наявнiсты рiзних географiчних, iсторичних, демографiчних i Ыших факторiв. Тому, часто забезпечення технологiчноï безпеки регiону пов'язуетыся з реалiзацiею регiоном абсолютних i вiдносних переваг у володЫы рiзними ресурсами (трудовими, фЫансовими, природними, науково-технолопчними).
Своечасне видтення i реалiзацiя повного спектра репоналыних iнтересiв гарантуе високий рiвены технологiчноï безпеки регiону. До основних територiалыних (регiоналыних) iнтересiв вiдносятыся [13]:
- наявнюты регiоналыних бюджетно-фiнансових та шших економiчних можливостей регулювання економiки;
- вщповщнюты рiвня i способу життедiялыностi населення, його окремих прошаркiв i груп державним та свпювим стандартам;
- юнування можливостей для ефективного використання наявних ресурсiв (у першу чергу штелектуалыних);
- функцiонування внутршых та мiжрегiоналыних наукових зв'язкiв;
- стабтынюты суспiлыно-полiтичноï i нацiоналыно-етнiчноï ситуацм.
Протилежним поняттю «регiоналыний iнтерес» е поняття загрози технолопчнм безпецi регюну. Тобто, дотримання репоналыних штереав означае попередження i усунення вщповщних 1м загроз. Отже, виникае об'ективна необхщнюты у проведены аналiзу загроз.
Кожний регюн Украши мае своï специфiчнi особливостi, якi значною мiрою впливаюты на його технологiчну безпеку. Так, розвиток iнновацiйноï дiялыностi в рiзних регiонах Украïни е вкрай нерiвномiрним, що в значнiй мiрi пов'язано з рiвнем розвитку технологiчноï шфраструктури.
Економiчну категорiю «технологiчна iнфраструктура» було дослщжено в монографiï «Технологiчна модерызащя промисловостi Украïни» [12]. Змiст категорп науковц визначили в контекстi структурно-економiчних зрушены в економiцi як «створення передумов ефективного засвоення досягнены науково-технолопчного прогресу». Тобто технологiчна iнфраструктура була розглянута як комплекс суспiлыно-економiчних шституцм, що безпосередныо формуюты здатнiсты кражи розробляти та пропонувати на ринку новi технологи. Згщно з широким трактуванням, до технологiчноï iнфраструктури включаюты науку, iнжинiринг та технiчнi знання, придать для використання у виробничому секторк Форми даноï iнфраструктури представлен рiзними iнституцiями.
Аналiз наявноï в Укра1ы технологiчноï iнфраструктури, перш за все, свщчиты про ïï недостатню розвиненюты, функцiоналыну неповнiсты та неспроможнюты охопити усi ланки iнновацiйно-технологiчного процесу. Сформовано лише окремi елементи даноï iнфраструктури. Так, за даними облдержадмУстрацм станом на початок 2009 р. в уах регiонах Украïни дiяло лише 24 iнновацiйних центри, 28 науково-навчалыних центрiв, 11 iнновацiйних бiзнес-iнкубаторiв, 5 центрiв iнновацiй та трансферу технолопй, 23 центри комерцiалiзацiï iнтелектуалыноï власностi, 21 науково-впроваджувалыне пiдприемство, 19 репоналыних центрiв НТЕ1, 10 шновацмно-технолопчних кластерiв, функцiонуюты нечисленнi консалтинговi фiрми та небанкiвсыкi фiнансово-кредитнi установи [14]. В регюнах Украïни практично були вщсуты венчурнi фонди, а створення центрiв трансферу технологiй знаходилосы на початковм стадiï.
Отже, суттевою загрозою розвитку технологiчноï iнфраструктури в Укра1ы е нерiвномiрнiсты ïï розподiлу за регюнами. Найвищий економiко-технологiчний потенцiал маюты м. Киïв та Киïвсыка областы. Сыогоднi на Киïвщинi дiюты шновацмы центри рiзного типу, якi накопичуюты досвiд успiшного супроводу iнновацiйних проекпв на рiзних стадiях - ^вычний регiоналыний центр iнновацiйного розвитку, 1нновацмний центр КП "Центр високих технолопй та шновацм", Бiлоцеркiвсыкий iнновацiйний бiзнес-iнкубатор, '^знесннкубатор" та iншi. Помiтно активiзувався вузiвсыкий сектор, радою ректорiв якого розроблений проект концепцп мУнiверситетсыкi технопарки Украши".
Розвиток iнновацiйноï дiялыностi в КиГвсыюй областi також забезпечуюты: технолопчний парк "Кшвсыка полiтехнiка", створений на базi Нацiоналыного технiчного унiверситету Украши "КП1"; "Агротехнопарк" при Нацiоналыному уыверситет харчових технологiй; технопарк "Напiвпровiдниковi технологи й матерiали, оптоелектронiка та сенсорна технка," створений при iнститутi фiзики напiвпровiдникiв; 1нститут електрозварювання iменi е.О.Патона.
Крiм того е областi, де окремi елементи технологiчноï iнфраструктури бтыш розвиненi, порiвняно з iншими регюнами. Зокрема, у Полтавсыш областi створено 3 шновацмних бiзнес-iнкубатори; у Лугансыкш - 5 науково-навчалыних центрiв, 4 науково-впроваджувалыних пiдприемства, 9 небанкiвсыких фшансово-кредитних установ; в Рiвненсыкiй областi дiе 8 науково-впроваджувалыних пiдприемств; в 1вано-Франгавсыш представленi майже всi елементи iнновацiйноï iнфраструктури -технологiчний парк, шновацмний бiзнес-iнкубатор, дослiдницыкий центр з питаны шновацм, центр науково-технiчноï та економiчноï iнформацiï, iнновацiйно-технологiчний кластер, 3 центри комерцiалiзацiï iнтелектуалыноï власностi та 3 навчалыно-наукових центри. Достатныо розвиненою порiвняно з iншими регюнами Украши е технолопчна шфраструктура у Донецыгай, Хмелыницыкiй, Житомирсыкiй, Миколаïвсыкiй та Харгавсыгай областях.
Створенням i використанням передових виробничих технолопй (ПВТ) у 2010р., а також використанням рацiоналiзаторсыких пропозицм займалося 1694 пщприемства i оргаызацп Украши, бiлышiсты яких - промисловi пiдприемства Харкiвсыкоï та Донецыш областей (табл. 1).
Для забезпечення впливу м^ево! влади на розвиток шновацмно-технолопчних процесiв в деяких регюнах Украши обласними державними адмУстращями було розроблено та затверджено регюналыы шновацмы програми, в яких стратегiчною метою дiялыностi цих регiонiв визначено формування iнновацiйноï моделi розвитку економiки. Тага програми було
затверджено, зокрема, в Черкаськм областi - «Обласна програма науково-техычного та iнновацiйного розвитку на 2008-2011 рр.», Запорiзыкiй - «Цтьова економiчна програма iнновацiйного розвитку Запорiзыкоï областi на 2008-2012 роки.» Реа^защя зазначених програм мае створити пщфунтя для активiзацiï iнновацiйноï дiялыностi, створення шновацмноТ, науково-виробничоï iнфраструктури, забезпечення Ытеграцп освiти, науково-технiчноï сфери та виробництва як передумов Ыновацмного розвитку економки регiонiв, що усуне частину загроз технолопчнм безпецi регiону.
Таблиця 1. Ктькють пiдприeмств та кiлькiсть створених i використаних передових технологiй репонами: 2010, одиниць
Репон Кшькють пiдприeмств Кшькють створених ПВТ Ктькють використаних ПВТ
Усього з них
яю створили ПВТ як використовували ПВТ
Украина 1618 154 1590 376 9343
АР Крим 16 1 16 3 84
Вiнницыка 20 4 18 4 138
Волинська 18 - 18 - 249
Днiпропетровсыка 88 22 84 51 1416
Донецька 140 10 138 31 1023
Житомирська 88 1 88 8 101
Закарпатська 98 - 98 - 701
Запорiзыка 66 5 66 9 379
1вано-Франкiвсыка 22 4 22 6 120
Киïвсыка 24 1 24 1 134
Кiровоградсыка 20 1 19 1 123
Луганська 110 8 108 31 413
Лывiвсыка 54 7 53 11 527
Миколаïвсыка 58 6 58 22 151
Одеська 85 2 85 3 247
Полтавська 34 5 33 6 268
Рiвненсыка 20 1 20 1 69
Сумська 9 2 9 2 29
Тернопiлысыка 8 - 8 - 29
Харкiвсыка 387 15 387 41 1441
Херсонська 24 4 24 6 89
Хмельницька 15 - 15 - 53
Черкаська 26 1 26 4 125
Чернiвецыка 15 1 15 1 37
Чернiгiвсыка 23 4 23 5 79
Киïв 102 49 87 129 861
Севастополь 48 - 48 - 457
Джерело [16]
Таким чином, технолопчна безпека регiону мае на мет забезпечення захисту науково-дослiдницыкоï, виробничо-технiчноï та iнновацiйно-технологiчноï дiялыностi вщ зовнiшнiх i внутрiшнiх небезпек та забезпечення економiчноï стiйкостi регiону, а також забезпечення пщвищення конкурентоспроможностi суб'екпв господарювання.
Як було доведено, репони можуть мати своï прiоритети, напрямки, заходи, обумовлен особливостями ïх Ыновацмно-технологiчного розвитку. Але обов'язковими для виконання е rï, що виходять з прiоритетних нацiоналыних iнтересiв. Ц пiдходи i визначають принципи державноï технологiчноï полiтики, яка повинна мютити [15]:
- прiоритет загалынонацiоналыних Ытереав;
- вирiвнювання рiвня та стимулювання економко-технолопчного розвитку;
- забезпечення уам регiонам однакових умов розвитку;
- ресурсне забезпечення та планомiрнiсты проведення державноï регiоналыноï полiтики;
- взаемну вщповщальнють як центральних, так i мюцевих органiв влади за невиконання ршень центральних органiв влади, якщо вони призвели до виникнення або посилення загроз нацюнальнм безпещ;
- забезпечення наукового та комплексного пщходу до стимулювання розвитку репоыв; пщвищення ролi прогнозних розробок технологiчного розвитку репоыв;
- цiлыову спрямованiсты державное пiдтримки розв'язання проблем технологiчного розвитку репоыв;
- забезпечення узгодженостi при формуванн стратегiй технологiчноï безпеки репоыв та ïх цiлей з нацюнальними iнтересами Украïни щодо технологiчного розвитку.
Аналiз наукових джерел виявив вщсутнють чiткого визначення економiчноï категорiï «технолопчна безпека репону.» Узагальнюючи рiзнi думки, даемо таке авторське визначення «технолопчна безпека репону - це такий стан його науково-дослщницького, Ыновацмно-технолопчного та виробничо-технологiчного потенцiалу, який дае змогу забезпечити належне функцiонування регiоналыноï економiки, достатне для досягнення та пщтримки конкурентоспроможност продукцiï та суб'екпв господарювання, а також гарантування фiнансовоï самостiйностi та економiчноï стiйкостi за рахунок власних Ытелектуальних i технолопчних ресурсiв з одночасним контролем 1х експорту та сприяння припливу в репон новiтнiх технологiй».
Забезпечити технолопчну безпеку регiону дозволять такi заходи:
- дотримання Ытереав регiону щодо розвитку технолопй та впровадження Ыновацм суб'ектами господарювання;
- визначення загроз репональним iнтересам, що тягнуть за собою зниження рiвня технологiчноï безпеки;
- оцЫка iмовiрностi, ступеня впливу та контрольованосп загроз, видiлення факторiв ризику й агресивних факторiв;
- проведення системного ана^зу всiх компонент, визначення 1х детермiнант для оцЫки рiвня технологiчноï безпеки регiону;
- формування регiоналыноï полiтики та iнституцiйноï трансформацiï, що сприятимуть пiдвищенню рiвня технологiчноï
безпеки регiону;
- моыторинг резулытатiв регiоналыноï технологiчноï полiтики.
Висновки. Прiоритетними напрямами науковоï пщтримки вирiшення проблем технологiчноï безпеки стае Ыновацмна полiтика як держави, так i репоыв, високi технологiï, захист iнтелектуалыноï власностi на внутрiшныому та зовншныому ринках, створення кадрового потенщалу науки та баз знаны, в тому числ i спецiалыних, яга пщлягаюты державнiй охоронi.
Таким чином, основою технологiчноï безпеки регiону е наявнюты власного економiко-технологiчного потенцiалу, рiвены якого мае вiдповiдати свiтовим стандартам та вимогам сыогодення, з огляду на що, основним завданням регiоналыноï влади з посилення технологiчноï безпеки е сприяння припливу в репон новп>лх технологiй iз одночасним контролем 1х експорту з регiону для його економiчного зростання та спйкого розвитку, а також забезпечення конкурентоспроможност продукцiï суб'ектiв господарювання.
Вiдсутнiсты стлввщношення нацiоналыноï безпеки та державноï регiоналыноï полiтики, механiзмiв сприяння захисту нацюналыних iнтересiв в економiчнiй та технолопчнм сферах, при формуваннi та впровадженн державноï регiоналыноï полiтики, вимагаюты в подалыших наукових дослiдженнях розроблення вщповщних пропозицiй та рекомендацiй.
Список використаних джерел
1. Шлемко В. Т. Економ1чна безпека Украни: сутнсть i напрямки забезпечення / В. Т. Шлемко, 1.Ф. Бнько : Монография. — К. : Н1СД, 1997. — 144 с. — (Сер. "Нац. безпека "; Вип. 2). — ISBN 966-554-002-5.
2. Антоненко Л.А. Технологiчна безпека Украни у глобальному нновацйному просmорi ХХ1 сторiччя [Електронний ресурс] / Антоненко Л.А., Дера К.А. // Всник нацонального унiверситету «Львiвська полтехнка». - 2008. - № 628. - С. 18 -23. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Economika
3. Стратегия национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года // http://topwar.ru/6148-nacionalnaya-ugroza-rossii-ee-tehnologicheskaya-bezopasnost.html
4. Про основи нацюнальноУ безпеки Украни: Закон Украни // Вiдомостi Верховноï Ради. - 2003. - №39. ст. 351.
5. Жаворонкова Г. В. Институционально-экономические изменения государства и его технологическая безопасность / Г. В. Жаворонкова, В.А. Жаворонков // Теория и инструментарий развития инновационной экономики в период глобальной рецессии: моногр. /Под ред. проф. А.В. Бабкина. - СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2011. - С.475-505.
6. Державн цiльовi програми та упорядкування програмного процесу в бюджетнй сферi / За ред. В.М. Гейця. - К.: Наукова думка, 2008. - 383 с.
7. Галабурда Н.К. Инновации, поиск ренты и эффективность постсоциалистической трансформации / Н.К. Галабурда // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая. Вып. 40-1. - Донецк: ДонНТУ, 2011 - С. 119-124.
8. Волошенюк В. В. 1нстицональн фактори модернiзацiï mехнологiчноï системи економки Украни / В. В. Волошенюк, Ю.1. Пилипенко //Науковi прац ДНТУ. Серiя: економiчна. Випуск 40-1. - Донецьк: ДонНТУ, 2011 - С. 92-98.
9. Сmраmегiчнi викликиХХ1 столття суспльству та економц Украни: в 3-х т. /за ред. В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.С. Кваснюка. - Т.3.: lнновацiйно-mехнологiчний розвиток економки. К.: Фенкс, 2007. - 517 с.
10. Бреус С.В. Забезпечення економiчноï безпеки держави шляхом mехнологiчноï реструктуризацИ' промисловосmi / С.В. Бреус//Стратег'чна панорама. - 2007. - № 1. - С. 141-147.
11. lнновацiйно-mехнологiчний розвиток Украни: стан, проблеми, сmраmегiчнi перспективи : Аналтичн матер. до Парламентських слухань [«Сmраmегiя нновацйного розвитку Украни на 2010-2020 рр. в умовах глобалiзацiйних виклиюв»] / за ред. Л.1. ФедуловоГ, Г.О. Андрощука; 1ЕП НАН УкраГни. - К., 2009. - 196 с.
12. Технологiчна модернзаця промисловосmi Украни / За ред. д-ра екон. наук Л.1. ФедуловоУ; 1н-т екон. та прогнозув. -К., 2008. - С. 331-332.
13. Жаворонков В. О. Сmраmегiчне управлння регоном: економiчна безпека, планування та розвиток: монографiя / В. О. Жаворонков, Г. В. Жаворонкова, В. О. Жмуденко. - Умань: ВПЦ «Вiзавi», 1010. - 270 с.
14. Сmраmегiя нновацйного розвитку Украни на 2010-2020 рр. в умовах глобалiзацiйних виклиюв: Матер. Парламентських слухань у Верховнй Радi Украни 17 червня 2009 р. /За заг. ред.. проф. В.1. Полохала. - К.: Парламентське вид-во, 2009. - 630 с.
15. Технологiчний iмпераmив стратеги соцiально-економiчного розвитку Украни : монографiя / [Федулова Л.1., Бажал Ю.М., Осецький В.Л. та н.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.1. ФедуловоУ; НАНУ. - К., 2011. - 656 с.
16. Наукова та нновацйна дiяльнiсmь в Украïнi у 2010 роц: стат. зб. - К. : Держслужба статистики Украни, 2011.
References
1. Shlemko V.T., Bin'ko I.F. Ekonomichna bezpeka Ukrai'ny: sutnist' i naprjamky zabezpechennja [Economic safety of Ukraine: essence and ways of provision]. K. : NISD, 1997. 144 p.
2. Antonenko L.A., Dera K.A. Tehnologichna bezpeka Ukrai'ny u global'nomu innovacijnomu prostori HHI storichchja [Technological safety of Ukraine in global innovative space of the 21st century]. // Visnyk nacional'nogo universytetu «L'vivska politehnika». 2008. №628. P. 18-23. http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Economika
3. Strategija nacional'noj bezopasnosti Rossijskoj Federacii do 2020 goda [Strategy of national safety of Russian Federation by 2020]. //http://topwar.ru/6148-nacionalnaya-ugroza-rossii-ee-tehnologicheskaya-bezopasnost.html
4. Pro osnovy nacional'noi' bezpeky Ukrai'ny: Zakon Ukrai'ny [On basics of national safety of Ukraine: Law of Ukraine]. // Vidomosti Verhovnoi' Rady. 2003. №39. st. 351.
5. Zhavoronkova G.V., Zhavoronkov V.A. Institucional'no-jekonomicheskie izmenenija gosudarstva i ego tehnologicheskaja bezopasnost' [Institutional and economic changes in the state and its technological safety]. // Teorija i instrumentarij razvitija innovacionnoj jekonomiki v period global'noj recessii: monogr. / Pod red. prof. A.V. Babkina. SPb.: Izd-vo SPbGPU, 2011. P.475-505.
6. Derzhavni cil'ovi programy ta uporjadkuvannja programnogo procesu v bjudzhetnij sferi [State target programs and arrangement of program process in budget sphere]. / Za red. V.M. Gejcja. K.: Naukova dumka, 2008. 383 p.
7. Galaburda N.K. Innovacii, poisk renty i jeffektivnost' postsocialisticheskoj transformacii [Innovations, search for rent and effectiveness of post-socialism transformation]. // Nauchnye trudy Doneckogo nacional'nogo tehnicheskogo universiteta. Serija: jekonomicheskaja. Vyp.40-1. Doneck: DonNTU, 2011. P. 119-124.
8. Voloshenjuk V.V., Pylypenko Ju.I. Instycional'ni faktory modernizacii' tehnologichnoi' systemy ekonomiky Ukrai'ny [Institutional factors of modernizing technological system of Ukrainian economy]. // Naukovi praci DNTU. Serija: ekonomichna. Vypusk 40-1. Donec'k: DonNTU, 2011. P. 92-98.
9. Strategichni vyklyky HHI stolittja suspil'stvu ta ekonomici Ukrai'ny [Strategic challenges of the 21st century to the society and economy of Ukraine]. : v 3-h t. /za red. V.M. Gejcja, V.P. Semynozhenka, B.Je. Kvasnjuka. T.3.: Innovacijno-tehnologichnyj rozvytok ekonomiky. K.: Feniks, 2007. 517 p.
10. Breus S. V. Zabezpechennja ekonomichnoi' bezpeky derzhavy shljahom tehnologichnoi' restrukturyzacii' promyslovosti [Provision of state economic safety by means of technological restructuring of industry]. // Strategichna panorama. 2007. №1. P.141-147.
11. Innovacijno-tehnologichnyj rozvytok Ukrai'ny: stan, problemy, strategichni perspektyvy [Innovative and technological development of Ukraine: condition, problems, strategic perspectives]. : Analitychni mater. do Parlaments'kyh sluhan' [«Strategija innovacijnogo rozvytku Ukrai'ny na 2010-2020 rr. v umovah globalizacijnyh vyklykiv»]/ za red. L.I. Fedulovoi', G.O. Androshhuka; IEP NAN Ukrai'ny. K., 2009. 196 p.
12. Tehnologichna modernizacija promyslovosti Ukrai'ny [Technological modernization of Ukrainian industry]. / Za red. d-ra ekon. nauk L.I. Fedulovoi'; In-t ekon. ta prognozuv. K., 2008. P. 331-332.
13. Zhavoronkov V.O., Zhavoronkova G.V., Zhmudenko V.O. Strategichne upravlinnja regionom: ekonomichna bezpeka, planuvannja ta rozvytok: monografija [Strategic regional administration: economic safety, planning and development: monograph]. Uman': VPC «Vizavi», 1010. 270 р.
14. Strategija innovacijnogo rozvytku Ukrai'ny na 2010-2020 rr. v umovah globalizacijnyh vyklykiv [Strategy of innovative development of Ukraine for 2010-2020 in the conditions of globalization challenges]. : Mater. Parlaments'kyh sluhan' u Verhovnij Radi Ukrai'ny 17 chervnja 2009 r. /Za zag. red.. prof. V.I. Polohala. K. : Parlaments'ke vyd-vo, 2009. 630 р.
15. Fedulova L.I., Bazhal Ju.M., Osec'kyj V.L. ta in. Tehnologichnyj imperatyv strategii' social'no-ekonomichnogo rozvytku Ukrai'ny : monografija [Technological imperative of strategy of social and economic development of Ukraine]; za red. d-ra ekon. nauk, prof. L.I. Fedulovoi'; NANU. K., 2011. 656 р.
16. Naukova ta innovacijna dijal'nist' v Ukrai'ni u 2010 roci [Scientific and innovative activities in Ukraine in 2010]. : stat. zb. K. : Derzhsluzhba statystyky Ukrai'ny, 2011.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Жаворонкова Галина Василiвна, доктор економiчних наук, професор, Нацональний aeiauJüHuü умверситет пр-т Комарова 1, м. Кив, 03680, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Жаворонкова Галина Васильевна, доктор экономических наук, профессор, Национальный авиационный университет пр. Комарова 1, г. Киев, 03680, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Galyna Vasylivna Zhavoronkova, Doctor of Economics, Professor,
National Aviation University
Komarova Blvd., 1, Kyiv, 03680, Ukraine
УДК 339.5
ЗОВН1ШНЯ ТОРГ1ВЛЯ ЯК ЧИННИК РОЗШИРЕНОГО В1ДТВОРЕННЯ
1вашина О.Ф.
В статтi розглядаеться вплив експортних / iмпортних операцй на вiдтворювальний процес в економц кра'ни. Доводиться необхiднiсть зм/ни структури зовншньо'' торгiвлi в процес зм/ни основних пропорцИ в на^ональнЮ економЦ. Розглянуто вплив глобал/зацП на основн тенденцИ у зовншнй торгiвлi.
Метою статтi е обфунтування необхiдних зм/н у окремих напрямках нтенсифкацИ участi кра'ни в мiжнародних економiчних в/дносинах, зм/ни структури '¡¡' експорту та /мпорту як чинниюв розширеного в/дтворення та оптим/зацИ основних макроеконом/чних пропорц/й.
В умовах стмко! довгостроковоГ тенденц! до глобал/зац! господарського життя, послаблення позии/й кра'ни в м/жнароднй торг/вл/ знаходиться в гострй суперечц з потребами п економ/чного розвитку. Особливо ч/тко це проявляеться у прискореному зростанн експорту в пор/внянн з виробництвом, яке не обмежуеться потребами внутршнього ринку.
В Укран очевидна тенденц/я експортноГ спец/ал/зацИ у виробництв/ товар/в, як/ переважно мстять працю низько! та середньо! складност/. Посилення ц/еГ тенденцИ означае закрплення структури зовншньоГ торг/вл/, типовоГ для слаборозвинутих кран, що не в/дпов/дае нтересам розвитку крани. Тому увагу мае бути сконцентровано на оновленн основного кап/талу, в тому числ/ за рахунок /мпортних поставок та випуску кап/талоемноГ продукци.
Виршення проблеми розвитку зовншньоГ торг/вл/ як чинника розширеного в/дтворення та модерн/зацИ нацональноГ економки в загальному план/ полягае в рац/онал/зацИ зовншньоеконом/чних зв'язк/в, не в збльшенн/, а в зменшенн експортноГ квоти, в змн матер/ально-речовинного та варт/сного складу експорту та /мпорту, а також, по можливост/, ¡'х взаемного вр/вноваження.
Економ/чна пол/тика уряду мае створювати /нституц/ональн/ умови для стимулювання розвитку зовншньоГ торг/вл/, пдтримувати своею участю '¡¡' високий р/вень та роль у валовому нагромадженн/ кап/талу.
Кпючов'1 слова: експорт, /мпорт, експортна квота, в/дтворення, сальдо торгового балансу, структура зовншньоГ торг/вл/.
ВНЕШНЯЯ ТОРГОВЛЯ КАК ФАКТОР РАСШИРЕННОГО ВОСПРОИЗВОДСТВА
Ивашина А.Ф.
В статье рассматривается влияние экспортных и импортных операций на воспроизводственный процесс в экономике страны. Показана необходимость изменения в структуре внешней торговли в процессе изменения основных пропорций в национальной экономике. Рассмотрено влияние глобализации на основные тенденции во внешней торговле.
Целью статьи является обоснование необходимых изменений в отдельных направлениях интенсификации участия страны в международных экономических отношениях, изменения структуры ее экспорта и импорта как факторов расширенного воспроизводства и оптимизации основных макроэкономических пропорций.
В условиях устойчивой долгосрочной тенденции к глобализации хозяйственной жизни, ослабление позиций страны в международной торговле находится в остром споре с потребностями ее экономического развития. Особенно четко это
© 1вашина О.Ф., 2013
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
105
