CC BY
23
Часто згадуеться дуб (Бут. 35:4; I Хрон. 10:12; Нав. 24:26 та ш.). Вш був дуже розповсюджений у Палестиш. Про це дерево треба було б сказати бшьше, бо i у нашiй украшськш мiфологи, взагалi мiфо-поетичних надбаннях европейських народiв вiн посiдае чи не найперше мiсце. Правда, згадуваний в Бiблil рiзниться вiд европейського - зворотнш бiк його листя бiлявий. З-помiж iнших дерев вiн вирiзняеться своши якостями, передусiм довголiттям, вiн слугував iзраlльтянам, та iншим народам, за мюце пристанища, як будiвель-ний матерiал, для виготовлення з нього iдолiв та мiсця 1х закопування, а ще частiше у Святому Письмi вiн називаеться для щентифжаци певних мюцевос-тей, iмен, подш i т.п. Наприклад, в родючш долинi Мамре, що недалеко вщ м. Хеврона в Палестинi, де жив праотець Авраам i де вш та його наступники поховаш, рiс дуб вiдомий як "дуб Авраама", тд яким явився йому Бог в образах трьох ангелiв i який простояв тут, шанований навiть арабами мусульманами, до 1889 року, коли-то був знищений бурею (Наука и религия. - №1. -1992. - С. 10). Як алегоричний образ дуб осшвувався на зразок: "стогшть дуби басансью, бо повалився лю непрохiдний".
У Святому Письмi трапляються назви дерев, з iдентифiкацiею яких е певш труднощi, наприклад теребинт (Ос. 4:13). У бiблiйнiй енциклопеди (М., 1891, препринт. 1912) зазначаеться, що це дерево школи змшували з дубом. Насправдi ж - це окремий вид дерев з родини фюташкових, вщомого не тшь-ки на Близькому Сходi але й пiвденнiй Gвропi, що вщзначаеться пишною кроною, що для краш, де росте, мае особливе значення (тшь). Воно цшувало-ся своею духмяною смолою (терпентиною) i, як дуб, досягало довгого вжу, зокрема через пагшець, що вiдростав з кореня. Звщси, у Святому Письмi править алегорiею вiчноl ютини.
Дерево гофер (Бут. 6:14), про яке вже була згадка вище. Важко визна-чити, що за рослина мандрагора або мандрагор. II плоди в Бiблil називають "любовш яблука" або "мандрагоровi яблука". Така рослина вщома на Сходi, а И плоди, подiбнi до цитрин, мають збуджуючi властивостi, тому Рахшь, яка довго не мала дггей, домагалася цих плодiв (Бут. 30:14).
Деревом називаються алое, бальзам, нард, мирт та деяк шшь
Не впевнений, що в текстах книг Святого Письма Старого Завггу поза моею увагою не залишились невиявленими ще назваш там окремi види дерев, або вироби з них, ситуацй, в яких вони ф^урують, не кажучи про вiдповiднiсть духу Св. Письма мо!х iнтерпретацiй цих моменпв. Якщо при цьому я не допус-тився сумнiвних, щодо них пояснень, то вважаю свое завдання виконаним.
УДК 745.51 Доц. Р. Б. Одрехiвський, канд. мист. - НЛТУ Украти
СЮЖЕТ СССЕСВОГО ДЕРЕВА У ДЕКОРАТИВН1Й Р1ЗЬБ1 ШТЕР'СРШ ЦЕРКВИ ГАЛИЧИНИ
Простежено еволющю сюжету Сссеевого дерева в шоностаснш р1зьб1 Галичи-ни з друго! половини XVII - до 20-х рок1в XX ст. Накреслено перспективи подаль-шо! розробки теми.
Ключов1 слова: шоностасна р1зьба, Сссееве дерево, царсью врата.
Doc. R.B. Odrekhivsky - NUFWT of Ukraine The subject of Jesse's tree in iconostasis carvings of Galicia
The tree of Jesse as a subject of iconostasis carvings in Galicia at the second part of XVII to 1920 s is being shown in the article. Some perspective directions for further elaboration of the theme are determined.
Keywords: Jesse's tree, iconostasis carving, holy gates.
Шсля здобуття Укра1ною незалежност розпочалось масове будiвниц-тво нових i реставращя старих церков. У зв'язку i3 оформленням iffrep'epiB церков з'явився штерес до вщродження старих призабутих iконографiчних сюже^в. До таких i належить тема родоводу 1суса Христа - сюжет зображен-ня Сссеевого дерева. У рiзьбi по дереву в Укра1ш цю тему, зазвичай, зобра-жали на царських вратах.
У наш час в Укра1ш повсюди вiдроджуються майстернi iз виготовлен-ня предметiв церковного вжитку, в тому чист й жоностаЫв. Потреба у дос-лiдженнях забутих сюже^в жоностасно! рiзьби - як школи велика. Робота виконана зпдно з НДР кафедри дизайну Нацюнального лiсотехнiчного уш-верситету Укра1ни.
Л^ератури за темою дослiдження виявилось обмаль М. Драган у мо-нографп "Украшська декоративна рiзьба XVI-XVIII ст. "принапдно охоплюе i тему Сссеевого дерева в жоностаснш рiзьбi у XVII-XVIII ст. [1, ст. 78-79] Л. Летнянчин розглядае цю тему у монументально - декоративному живопи-d [2] на прикладi стшопису церкви Св. Юра у м. Дрогобичi Львiвськоl облас-тi. Однак за межею дослiдникiв опинились XIX i XX ст. та ряд шших питань, пов'язаних iз сюжетом Сссеевого дерева.
Цшь статтi е: на основi аналiзу праць попередниюв та власних польо-вих дослщжень iнтер'ерiв церков доповнити попереднi дослщження, а також розширити хронологiчнi межi i охопити проблему не тшьки XVI - XVIII сто-лггтями, як попередники, але i XIX та XX ст.
Наприкшщ XVII ст. у рiзьбi царських врат украшських iконостасiв з'являеться нова концепщя теми царських врат - Сссееве дерево [1,78] як по-дае М. Драган - це шюстращя бiблiйного сюжету книги пророка 1са! [1,78]. I справдi, у книзi пророка 1са1 читаемо про те, що корiнь Сссея стане прапором народам: "I вийде Пагшчик iз пня Сссеевого, i Галузка дасть плщ iз корiння його. I спочине на Шм Дух Господнш, - дух мудростi й розуму, дух поради й лицарства, дух шзнання та страху Господнього. Його уподобання - в страху Господньому." [3, 11, 1-3].
Свангелюти подають нам кшьюсть предюв Iсуса Христа за родоводом Йосипа. Свангелют Матвш подае родовiд Iсуса, згiдно якого вщ Авраама (з якого вш веде перелiк) до Йосипа, чоловжа Мари, матерi Iсуса Христа, прожило 41 поколшня, а вщ Сссея, який у перелiку 13-й, - Йосип 28-й [4; 1, ст. 1-16]. Свангелют Лука теж веде родовщ вщ Iсуса. З перелжу предкiв Iсуса вiд Адама до Йосипа можемо порахувати, що Йосип був 75-те поколшня, а Сссей - 34-е шсля Адама, отже, Йосип - 41-й шсля Сссея [5; 3, ст. 23-38].
Отже, з усього сказаного зрозумшо, якщо зображати поколшня шсля Сссея, то повинно бути зображено 28 або 41 особа. Однак М. Драган макси-
мально в жоностаснш рiзьбi фжсуе i то, як виняток - 26, а звичайно - 12, 10 чи 6. [1,79].
До найдавшших серед обстежених нами з сюжетом Сссеевого дерева належать врата, iз церкви Св. Архангела Михайла (1695 р.) iз с. Новий Кро-пивник Дрогобицького району Львiвсько! область Ус зображення на вратах - рiзьбленi. У нижнш частит врат на обох стулках горизонтально розта-шувалась фшура лежачого Сссея з живота якого по лши центрально! колонки врат виростае стовбур дерева. Вщ стовбура вщходять убш тоню за рисунком звивист галузки дерев iз кетягами винограду. На гшках зображенi у високо-му рельефi сидячi фiгурки 12 царiв - предюв 1суса Христа.
Також за лшею центрально! колонки врат виростае стовбур дерева iз горизонтально лежачо! на обох стулках фiгури Сссея на вратах шоностаса з церкви Великомученика Юрiя (церква з 1874 р., врата встановлеш з жоноста-са XVIII ст.) с. Лешалв Сокальського району Львiвсько! обл. Тоню гшки дерева розходяться на обох стулках врат, а мiж ними симетрично розташоваш також 12 царiв (погруддя, виконанi у високорельефнш рiзьбi).
Композицi! з Сссеевим деревом розглядаемо як розгалуження здавна дуже поширеного у свiтовому та укра!нському мистецтвi мотиву дерева. У XVII-XVIII столiттях в тогочаснiй книжковiй гравюрi iснував мотив дерева i не тшьки Сссеевого. Так, у дереворит аношмного майстра, який зберiгаеться у Нацюнальному музе! у Львовi бачимо зображення тша 1суса Христа приби-те до стовбура дерева [6, ст. 44]. Руки 1суса припнут до гiлок, що розхиля-ються убiк. Стовбур та гiлки шби утворюють Т - подiбний хрест. Вщ цих верхнiх гiлок розходяться у напрямку вниз меншi гшки, на яких розташоваш округлi медальйони iз нагрудними зображеннями рiзних бiблiйних персона-жiв, усього !х 12. Це дещо нагадуе скульптурш та живописш зображення ца-рiв на царських вратах з сюжетом Сссеевого дерева.
У графiчних сюжетах проте не зус^чаемо зображень iз стилiзацiею зображення дерева iз втратою рослинно! подiбностi, як помiчаемо у рiзьбi царських врат пiд впливом рококо.
Саме такою постае перед нами рiзьба царських врат iз церкви Покрови Пресвято! Богородицi (1713 р.) iз с. Деренiвка Теребовлянського району Тер-нопiльсько! областi (рис. 1). Загальний характер рiзьби врат - значно площин-нiший, анiж бароково!, об,емнiший на новокропивницьких та леща^вських вратах. 10 портретiв царiв на дерешвських вратах зображенi не скульптурою, як у попередньо проаналiзованих пам'ятках, а живописом [7]. Власне i стовбур дерева i листки рослин втратили свою натуральну рослинну подiбнiсть. Очевидно, врата деренiвсько! церкви походять з друго! половини XVIII ст.
Також бшьш низькорельефна i плошиннiша рiзьба царських врат iз церкви Рiздва Пресвято! Богородицi (1785 р.) iз смт. Делятин Надвiрнянсько-го району Iвано-Франкiвсько! областi (рис. 2). На обох стулках помiж рiзьб-ленi мотиви кетягiв плодiв та листкiв винограду у шаховому порядку розта-шувались 16 живописних медальйонiв зi зображеннями бiблiйних царiв - пред-кiв 1суса Христа.
М. Драган зазначае, що найновiшi врата серед обстежених з мотивом Сссеевого дерева зi с. Мельни поблизу Рогатина (1809) [1, ст. 79]. Однак обсте-
жений нами матерiал дае змогу доповнити дат М. Драгана i ввести в науковий об^ царськ врата з мотивом Сссеевого дерева уже з початку XX ст. До таких належать врата з церкви Введення Пресвято: Богородищ з с. Таршвки Ско-лiвського району Львiвськоl обл., 1924 р. За висотою пластинки !х рiзьба пло-щиннiша вiд рiзьби такого сюжету XVII-XVШ ст. З горизонтально розташова-но! у нижнiй частинi двох стулок врат ф^ури Сссея виростае в обох стулках виноградна лоза есованох лши, помiж яко! розташовано замють медальйонiв з живописними чи скульптурними зображеннями 29 голiвок квiтки соняшника.
Рис. 1. Царсът врата ¿з церкви Покрови Пресвятог Богородищ (1713 р.)
31 с. Деретвка, Теребовлянсъкогорайону ТерноптъсъкоХобласт1
Ще одш еклектичш врата з Сссеевим древом - це з церкви Богоявлен-ня Господнього (1860) Самбiрського району Львiвськоl обл. Тут Сссей також у позицй належачи у червоному хала^ з сивою бородою та коричневим во-лоссям. Решта поверхш рiзьби - золочена. У попередньо аналiзованих вратах уся поверхня рiзьби - золочена, водночас - i фiгура вссея.
Отже, обстеженi пам'ятки кiнця XIX - поч. XX ст. дають змогу зроби-ти висновки, що цей мотив не тшьки дожив до XX ст., але й перетершв певнi змши. У XVII-XVШ ст. фiгуру Сссея зображали як належачи (царськi врата з церкви Покрови Пресвятох Богородищ с. Деретвка Теребовлянського району, 1713 р., iз церкви Пресвятоl Богородищ см. т. Делятин Надвiрнянського р-ну Iвано-Франкiвськоl обл. та ш.), так i насидячи (царськi врата з с. Добра
Шляхетська, з XVIII ст.) [7, ст. 19]. В еклектичний перюд - належачи, а царiв у медальйонах зображали тiльки живописом, тодi як у XVII - XVIII ст. як живописом (врата зi Дерешвки, Делятина чи Добро! Шляхетсько!), так i в скульптурi (врата з церкви Великомученика Юрiя с. Лешатiв Сокальського району Львiвсько! обл., з XVIII ст.).
Рис. 2. Царсьт врата iз церкви РЬдва Пресвятое Богородиц (1785р.) Ь смт. Делятин, Надвiрнянського району 1вано-Франтвсько1 областi
Висновки i перспективи подальших розвщок у даному напрямку. Мотив Сссеевого дерева, який з'явився в жоностаснш рiзьбi Укра!ни у другiй половинi XVII проюнував аж до ХХ ст. включно. У другiй половинi XVII до середини XVIII ст. характерною особливютю сюжету була соковита барокова об'емшсть, з друго! половини XVIII ст. - змши, привнесенi рококо (бшьша плошиннiсть пластики, поступова втрата рослинно! подiбностi рос-линного сюжету). На основi власного польового матерiалу у статтi вперше показано, як цей сюжет дожив до ХХ ст. Перспективним напрямком у про-довженш дослщження е бiльш детальний аналiз сюжету Сссеевого дерева у епоху юторизму та неостилiв (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.).
Лггература
1. Драган М. Укра!нська декоративна р1зьба XVI-XVШ ст. - К.: Наук. думка. 1978 р. - 202 с.
2. Летнянчин Л. Трактування сюжету " Древо 1есея " в стшопиа церкви св. Юра у Дро-гобич1)// Дрогобицькi храми Воздвижения та Святого Юра у дослщженнях. - Дрогобич: В1д-родження. - 1998. - С. 96-102.
3. Ыбл1я. Книга пророка Icai.
4. Свангел1е вiд Мaтвiя.
5. Свангел1е вiд Луки.
6. Шпак О. Iконогрaфiя Розп'ять в укра'шських дереворiзaх XVII - XVIII cтолiть// Укра-шська Хреcтологiя. Нaродознaвчi зошити. - Львiв. 1997. - С. 44.
7. Одрех1вський Р. Рiзьбярcтво Лемювщини. - Львiв: Сполом. - 1998. - 261 с.
УДК398:392.5(477) Наук. ствроб. Н.Б. Пастух, канд. фтолог. наук -
1нститут народознавства НАН Украти
СИМВОЛИ ДЕРЕВА У ВЕСЫЬНШ ОБРЯДОВ1Й П1СЕННОСТ1 УКРА1НЦ1В: РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Виявлено групи cимволiв-дендронiмiв, яю фiгурують у веciльнiй обрядовiй ni-cенноcтi Bcix регiонiв Украши. Водночас простежено репональш оcобливоcтi симво-лiчного "репертуару" веciльних пicень.
Ключов1 слова: символ, весшьна обрядовicть, веciльнопicеннa символша, регь он, дендронiмний символ.
Research worker N.A. Pastukh - Institute of Area Studies at the National Academy of Sciences of Ukraine
The Symbols of tree in the Ukrainian's wedding ritual singing:
the regional aspect
In the article author defined the group of dendryform symbol in the wedding ritual singing of all Ukrainian regions. At the same time he traces the regional peculiarity of symbolic "repertory" of wedding ritual songs.
Keywords: symbol, wedding ritual, symbolical system of wedding song, region, dendry-form symbol.
Дерево - один i3 центральних атрибупв весшьного обряду та стрижне-вих символ1в весшьно! тсенносп [1]. Дендрошми весшьного ритуалу генетич-но та вщповщно семантично пов'язаш з образом свггового дерева. Тому у ве-сшьнш обрядовосп та тсенносп украшщв присутне майже все змютове та функ-цшне багатоманптя цього мапстрального символу традицшно! картини свпу.
Важливим тд час символ1зацн виявляеться граматичний рщ назви дерева, який впливае на об'ект символ1зацн таким чином, що назви жшочого роду, зазвичай, позначають оЫб жшочо! стат (вишня, калина, малина - молода), а назви чолов1чого роду - ос1б чолов1чо! стат (яв1р, дуб - молодий). "Чо-лов1ч1" символи-дендрошми в украшськш весшьнш обрядовш шсенносл трапляються значно рщше, тж "жшочГ (дуб, клен, яв1р, терен). Серед тради-цшно "чолов1чих" дендрошм1в спостершаемо тенденщю до змши граматич-ного роду з чолов1чого на жшочий, що дае змогу вщповщно позначати моло-ду. Зокрема, усталено чолов1чий символ - яв1р - у шсш виринае у зовЫм нез-вичному зютавленш:
Зеленая явiриночкa,
Чом ти мала, невеличечка?
Чи ти росту невисокого...
- Молодая Мaрiечкa,
Чом ти мала, невеличечка?
Чи ти роду не великого. [2, ст. 148].
