CC BY
38
о в р ® Оригинальные исследования
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 618.173:616.8+616.4]+616.71-008.64:575 ЗЯБЛ1ЦЕВ Д.С.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!xipypnl трансплантат! ендокринних opraHiB i тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
ЗВ'ЯЗОК ОДНОНУКЛЕОТИДНИХ ПОЛiМОРФiЗМiВ ГЕНА VDR З PiBHEM ОСТЕОАСОЦМОВАНИХ ГОРМОЫВ ПРИ ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ 0CTE0n0P03i
Резюме. У плазмi кров/ 74 жiнок у постменопаузальному перюдi з остеопорозом (ОП) та без нього визначали р'1вн'1 остеоасо^йованих гормонiв, макроелеменлв, iнтерлейкiнiв, циклiчних нуклеоти^в та активнсть лужно! фосфатази (ЛФ). Мiнеральну щльнсть кстки (МЩК) / метакарпальний iндекс оцню-вали за даними остеоденситометри. За допомогою полiмеразноí ланцюгово! реакцП виявляли алельн': полiморфiзми Т61968С та G3731A гена рецептора вiтамiну D (VDR). Мажорний гомозиготний генотип (СС) полiморфiзму Т61968С траплявся в груп без ОП в 3,4 раза часлше (р(Г) = 0,03), знижуючи ризик розвиткузахворювання в 5,5 раза (OR = 0,18; С1 = 0,04-0,88). Мiнорний гомозиготний генотип (ТТ) спо-стергався в 3,4 раза часлше (р = 0,04) за наявност ОП, збльшуючи ризик розвитку захворювання в 5,4 раза (OR = 5,42; С1 = 0,98-29,92). Обидва вар'анти в'рог'щно впливали на р'1вн'1 в кров/ тестостерону (ТС) (Г = 3,54; р = 0,48 та Г = 5,27; р = 0,015) й iнтерлейкiну-1V (Г = 3,64; р = 0,04 та Г = 2,37; р = 0,12), величину МЩК (Г = 7,20; р = 0,0047 та Г = 6,65; р = 0,0064). Мажорний гомозиготний генотип (АА) полiморфiзму G3731A траплявся у жiнок без ОП в 2,9 раза часлше (р(Г) = 0,02), знижуючи ризик розвитку ОП в 5,3 раза (OR = 0,19; С1 = 0,04-0,86); мiнорний гомозиготний полiморфiзм (GG) — у 5,4 раза часлше (р(Г) = 0,04) за наявност ОП, збльшуючи ризик захворювання у 8 разiв (OR = 8,00; С1 = 0,88-72,70). Наявнсть генотипу (GG) асо^йована з/ збльшенням вмсту в кров/ паратгормону (Г = 6,18; р = 0,0095), фосфору (Г = 6,62; р = 0,0065), магню (Г = 5,44; р = 0,013), активност ЛФ (Г = 13,85; р = 0,00014) \ величини МЩК (Г = 6,65; р = 0,0064) та з/ зниженням вмсту в кров/ прогестерону (Г = 10,99; р = 0,0006), ТС (Г = 5,27; р = 0,015) / каль^ю (Г = 8,55; р = 0,0022).
Ключовi слова: постменопаузальний остеопороз, ген VDR, полiморфiзми Т61968С та G3731A.
Вступ
Постменопаузальний остеопороз (ОП) — систем-не захворювання багатофакторно! природи, що ви-никае у жшок в перюд постменопаузи як наслщок де-фщиту статевих гормошв, насамперед естрогешв [2]. Захворювання характеризуеться зниженням ыстково! маси, порушенням мшроархггектошки ыстково! тка-нини, що призводить до тдвищення ламкост истки [5]. Регулювання ремоделювання ыстково! тканини здшснюеться на мюцевому (цитоыни i фактори росту) та системному (гормони) рiвнях. [4, 8]. Основни-ми гормонами-регуляторами кальцш-фосфорного обмшу е паратгормон (ПТ) i кальцитонш (КТ), а маркером ремоделювання е специфiчний бшок ыстко-вого матриксу — остеокальцин (ОК). Рiвень кальцш (Са) в кровi залежить вщ процесу його всмоктування у тонких кишках, що, у свою чергу, регулюеться метаболитом вгтамшу D з гормональною актившстю — кальцитрюлом, який активуе ядерний рецептор до
виамшу D (VDR) шляхом тдвищення експреси гена бтьше шж у 30 органах-мшенях [1, 10, 11]. Саме фь зюлопчна транскрипщя VDR повною мiрою реалiзуe ефекти метаболтв виамшу D на ысткову тканину, що притаманно для типових генетично детермшова-них процешв [10, 13]. 1шщащя трансляци здшснюеться двома кодонами в ДНК послщовносп VDR. Taq 1-полiморфiзм у другому екзош гена VDR виникае внаслщок замши тимшу на цитозш у першому з двох сайпв шщацп трансляци. У результат синтезуеться коротший на три амшокислоти бшок (транслящя по-чинаеться з другого сайту шщаци, який локалiзовано на три кодони дал^ [6, 13]. Це призводить до пору-
Адреса для листування з автором:
Зяблщев Д.С. E-mail: [email protected]
© Зяблщев Д.С., 2015
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
шення абсорбцй' кальцш у тонких кишках i форму-ванню гiпокальцieмii. Полiморфiзм у сайт рестрикцй' Cdx2 гена VDR призводить до зниження мшерально! щшьносп кiстки (МЩК) та збiльшуe ризик переломiв [7, 9], впливае на варiацii МЩК на bcíx етапах ремо-делювання ыстково! тканини [12]. Вщсутшсть Cdx2-полiморфiзму гена VDR мае протективне значення щодо розвитку остеопорозу [3, 9].
Метою даного дослщження стало визначення зв'язку однонуклеотидних полiморфiзмiв гена VDR Taq 1 (T61968C) та Cdx2 (G3731A) з ризиком розвитку ОП, рiвнем остеоасоцшованих гормонiв (ОАГ) та бю-лопчно активних речовин у жшок в постменопаузаль-ному перiодi.
MaTepiaA i методи
Пд спостереженням перебували 74 жшки у пост-менопаузальному перюд^ серед яких 30 пацieнток (40,5 %) без ОП становили контрольну групу генетич-них дослiджень (контроль). До групи дослiдження (ви-падки) увшшли 44 жшки з проявами ОП (59,5 %). Ви-користовуючи бiохiмiчний аналiзатор BS-200 (Китай), у сироватщ кровi вивчали активнiсть лужно! фосфатази (ЛФ), кальцiю, фосфору (Р) та магнш (Mg) (La Chema, Чехiя). 1муноферментним методом (ридер PR2100 Sanofi Diagnostic Pasteur, Францiя) дослщжували вмiст у сироватцi кровi ПТ, КТ, ОК, а також естрадюлу (Е2), прогестерону (ПГ), тестостерону (ТС), кортизолу (КЗ), шсулшу (1Н), трийодтироншу (Т3), тетрайодтиронiну (Т4), циклiчного аденозинмонофосфату (цАМР), ш-терлейкiну 1ß (IL-1ß) i фактора некрозу пухлини альфа (TNF-a) (набори ВАТ «Вектор-Бест», Рошя; Amercham pharmacia biotech, Великобританiя; DRG, США). Методом полiмеразноi ланцюгово! реакцй' (ПЛР) виявля-ли однонуклеотидш полiморфiзми T61968C та G3731A гена VDR (набiр реагентiв «ОстеоГЕН-М», Рошя). ПЛР проводили за стандартом: видтення ДНК, прове-дення реакцй' амплiфiкацii зi специфiчними праймера-ми, ферментативний гiдролiз продуктiв амплiфiкацii, електрофоретичне розподтення в полiакриламiдному чи агарозному гел^ iз подальшою реeстрацieю отри-маних фрагмент ДНК в УФ-свiтлi. Шсля проведення електрофорезу продуктiв розщеплення — !х ферментативний гiдролiз. Позитивний контроль вiдмiчали при появi бендiв, вiдповiдних розмiрам фрагментiв амплiкона. З метою реeстрацii отриманих результа-пв ензиматично! рестрикцй' проводили електрофорез у 8% полiакриламiдному або 2,5—3% агарозному гель Статистичш розрахунки здiйснювали з використанням програми Statistiсa 7.0 (StatSoft, Inc.). Статистичну зна-чущiсть рiзниць у розподiленнi частот реeстрацii гено-типiв мiж групами визначали з використанням точного методу Фшера (F). Вiрогiднiсть рiзниць у розподiленнi генотитв i алелей мiж групами, а також втповтшсть розподiлення до закону Хардi — Вайнберга (HWE) оцшювали за допомогою аналiзу таблиць зчеплення за критерieм %2. Розподiл генотитв у групах з ОП i без нього вважали вiрогiдним при вщповщносп до HWE для груп контролiв i випадкiв.
Ступiнь асошаци генотипiв iз наявнiстю ОП визначали за величиною втношення шаншв (OR), що характеризуе вiдносний ризик (шанси) розвитку за-хворювання в даному випадку залежно вiд алельно-го полiморфiзму дослiджуваного гена. Про вiрогiдне пiдвищення ризику свiдчить величина OR бiльша за 1, за умови потрапляння до вiрогiдного штервалу (С1 = 95 %). На вiрогiдне зниження ризику вказуе величина OR, менша за 1. Вiрогiднiсть впливу варiантiв алельного полiморфiзму на вмiст у кровi ОАГ, кальцш, фосфору, активност ЛФ i величини МЩК визначали з використанням однофакторного дисперсш-ного аналiзу за критерiем Е Вiрогiднiсть рiзниць мiж середнiми величинами розраховували за t-критерiем Стьюдента.
Результати та Тх обговорення
Результати дослiдження (рис. 1) показали, що частоти розподшення генотишв гена VDR (Т61968С) вiрогiдно вiдрiзнялися мiж групами хворих за наяв-ностi гомозиготних генотипiв. Так, мажорний гомо-зиготний генотип (СС) траплявся в груш без ОП у 46,7 % випадыв, а за наявност ОП — у 13,6 % (у 3,4 раза частше, що було вiрогiдним за критерiем F). Мiнорний гомозиготний генотип, навпаки, спосте-рiгався частiше за наявност ОП — у 45,5 % випадыв проти 13,3 % у груш без ОП (тобто у 3,4 раза частше, що також було вiрогiдним за критерiем F). Частоти розподтення гетерозиготних генотипiв не вiдрiзня-лися мiж собою.
Як видно з табл. 1, була виявлена залежшсть розподшення генотишв гена VDR (Т61968С) вiд наявностi або вщсутносп ОП (р(х2) = 0,04). HWE для групи без ОП i за наявностi ОП таким для по-лiморфних варiантiв гена VDR (Т61968С) вико-нувався, осыльки, вiдповiдно: х2 = 0,15; р = 0,97 i X2 = 0,18; р = 0,96. Наявшсть мажорно! гомозиго-ти (СС) знижувала ризик розвитку ОП у 5,6 раза
Рисунок 1. Частоти (%) розподшення генотип1в гена VDR (Т61968С) Примтки: * — значущсть р1зниць частот м'ж групами за критер1ем Фшера (р = 0,03); ** — зна-чущсть рзниць частот м 'ж групами за Kp^epieM Фшера (pfF) = 0,04).
^ = 0,18; С1 = 0,04 0,88), тсда як гомозиготний стан мшорного генотипу (ТТ) збiльшував ризик у 5,4 раза ^ = 5,42; С1 = 0,98 29,92).
Таким чином, можна стверджувати, що у дослщжу-ваних хворих наявнють мажорно! гомозиготи гена VDR (Т61968С) — (СС) мала протективний ефект вщносно до розвитку ОП, тодi як наявнiсть мiнорно!' гомозиготи, навпаки, сприяла розвитку ОП. Ризик розвитку ОП у першому випадку було знижено у 5,5 раза, а у другому — тдвищено у 5,4 раза.
Зроблеш висновки збпалися з даними, наведени-ми в табл. 1. Присутнють в генотипi мiнорно! алелi (Т) шдвищувала ризик розвитку ОП майже в 4 рази ^ = 3,87; С1 = 1,45-10,33).
Полiморфiзм гена VDR (Т61968С) вiрогiдно впли-вав на рiвень в кровi ТС та ГЬ-1р, а також на величину МЩК (табл. 3).
При цьому наявнють у генотипi мшорно! алелi (Т) асоцшвалася з бтьш високим рiвнем в кровi ГЬ-1р й бiльшим значенням величини МЩК. У той же час наявнють мшорно! алел1 (Т) сприяла бтьш низькому рiв-ню ТС. Це втображало бiологiчну роль цих факторiв у процесi регуляци мшератзаци кiстково! тканини та узгоджувалося з рашше отриманими результатам [3, 6]. Найбтьша величина F (F = 7,2; р = 0,0047) втзначала-ся для величини МЩК.
Полiморфiзм у сайтi зв'язку з транскрипцшним фактором Сёх2 в промоторнш дiлянцi гена VDR асо-
Таблиця 1. В1рогщн1сть р'зниць у розпод1ленн1 генотип1в гена VDR (Т61968С) м1ж групами ж1нок без ОП I за наявност ОП (р (%2)) / величини вдношення шансв залежно вд генотипу
Генотип Контроль Випадки X2 Р (X2) OR 95% С1
СС 14 6 0,18 0,04-0,88
CT 12 18 6,44 0,04 1,04 0,27-3,96
TT 4 20 5,42 0,98-29,92
Таблиця 2. В1рогщн1сть р1зниць у розподшенш алелей гена VDR (T61968C) м'ж групами (p (х2)) i величиною вдношення шанЫв
Алель Контроль Випадки X2 Р (X2) OR 95% С1
С 20 15 7,59 0,006 0,26 0,10-0,69
T 10 29 3,87 1,45-10,33
Показник Генотип F P
СС (n = 20) CT (n = 30) TT (n = 24)
ПТ, пг/мл 27,67 ± 3,56 38,89 ± 7,48 55,40 ± 6,27 3,23 0,06
КТ, пг/мл 8,67 ± 1,08 8,78 ± 1,16 8,00 ± 0,87 0,19 0,82
ОК, нг/мл 13,00 ± 1,02 15,89 ± 3,94 17,40 ± 0,57 2,81 0,085
Е2, пмоль/л 43,33 ± 32,54 32,89 ± 12,68 11,90 ± 1,75 2,10 0,15
ПГ, нмоль/л 25,67 ± 10,35 26,56 ± 3,96 22,20 ± 3,63 0,36 0,70
ТС, нмоль/л 6,50 ± 0,34 5,03 ± 0,90 3,15 ± 0,87 3,54 0,48
КЗ, нмоль/л 453,00 ± 52,94 533,00 ± 82,67 495,00 ± 21,88 0,62 0,54
1Н, мкМЕ/мл 12,67 ± 1,78 11,33 ± 0,90 12,20 ± 1,29 0,26 0,77
Т4, нмоль/л 122,33 ± 5,40 109,22 ± 5,21 111,60 ± 6,51 0,70 0,51
Т3, нмоль/л 1,67 ± 0,11 2,01 ± 0,16 2,17 ± 0,13 2,27 0,13
цАМР, нг/мл 4,67 ± 0,41 4,89 ± 0,41 4,70 ± 0,50 0,06 0,94
IL-1ß, пг/мл 10,34 ± 2,68 11,44 ± 1,78 15,60 ± 1,10 3,64 0,04
TNF-a, пг/мл 54,33 ± 3,51 57,27 ± 0,18 54,35 ± 1,32 2,22 0,14
ЛФ, Е/л 139,34 ± 15,00 146,67 ± 6,26 123,70 ± 9,53 0,82 0,82
Са, мг/л 60,33 ± 0,82 59,47 ± 0,79 57,62 ± 0,80 2,48 0,11
Р, мг/л 382,87 ± 9,71 406,79 ± 9,20 419,20 ± 8,15 2,66 0,09
Mg, мг/л 32,63 ± 3,16 34,07 ± 1,09 34,67 ± 1,22 0,39 0,60
МЩК, SD 1,39 ± 0,18 1,57 ± 0,01 2,16 ± 0,09 7,20 0,0047
МК1, ум.од. 0,41 ± 0,02 0,41 ± 0,01 2,16 ± 0,09 1,00 0,38
Таблиця 3. Вплив генотип1в гена VDR (T61968C) на кл'ш'ко-лабораторш показники (М ± m) у ж1нок з ОП
цшований з рiвнем всмоктування кальцiю в кишечнику та з активащею рецепторiв до вiтамiну D [9]. У наших дослщженнях (рис. 2) показано, що мажорна гомозигота (АА) траплялася у жшок без ОП у 53,3 % випадыв, а за наявност ОП — майже втричi рiдше (у 18,2 % випадыв). 1ншими словами, генотип (АА) в груш без ознак ОП траплявся у 2,9 раза частше, що е статистично значущим за критерiем Фшера. Мшор-ний гомозиготний генотип (GG), навпаки, спостерь гався у 5,4 раза частше: за наявност ОП — у 36,4 % випадыв проти 6,7 % у груш без ОП, що також е статистично значущим за критерiем Фшера. Частоти розподтення гетерозиготних генотишв не вiдрiзня-лися мiж собою.
Як й у попередньому випадку (табл. 1), було ви-явлено залежшсть алелi гена VDR (G3731A) вiд на-явност або вiдсутностi ОП (р(х2) = 0,04;) (табл. 4). HWE для групи без ОП та за його наявност для по-лiморфних варiантiв генотипу VDR (G3731A) вико-нувалося (вiдповiдно х2 = 0,01; р = 1,04 i х2 = 0,08;
53,3
40,0 45,5 **
36,4
* 18,2
6,7
АА AG GG
□ Контроль □ Випадки
Рисунок 2. Частоти (%) розподтення генотипв гена VDR №3731Л) Примтки: * — статистична значущсть р1зниць частот мж групами за критерieм Фшера (р(Ю = 0,02); ** — статистична значущсть р1зниць частот м 'ж групами за критерieм Фшера (рт = 0,04).
р = 1,00). Наявшсть мажорно! гомозиготи (АА) зни-жувала ризик розвитку ОП у 5,3 раза (OR = 0,19; С1 = 0,04—0,86), тодi як гомозиготний стан мшорно! алелi (GG) збшьшував ризик розвитку ОП у 8 разiв ^ = 8,00; С1 = 0,88-72,70).
Втповтно, наявшсть гомозиготно! мажорно! алелi гена VDR ^3731А) — (АА) мала протективний ефект втносно до розвитку ОП, тодi як наявшсть мшорно! гомозиготи, навпаки, сприяла розвитку ОП. Ризик розвитку ОП в першому випадку знижувався у 5,3 раза, а у другому — шдвищувався в 8 разiв. Це вщповща-ло даним, отриманим щодо полiморфiзму гена VDR (Т61968С) [5].
Данi, наведеш в табл. 5, пiдтверджували виявлену закономiрнiсть. Присутнiсть в генотипi мшорно! але-лi (G) пiдвищувала ризик розвитку ОП майже у 4 рази ^ = 3,97; С1 = 1,45-10,88).
Полiморфiзм генотипу гена VDR (G3731A) вiро-гiдно впливав на рiвнi в кровi ПТ, ПГ, ТС, кальцш, фосфору, магнш, активнiсть ЛФ та величину МЩК (табл. 6).
Згiдно з даними проведеного дисперсшного аналiзу, наявнiсть в генотипi мшорно! алелi (G) асоцiювалася зi збтьшенням вмiсту в кровi ПТ, фосфору, магнш, актив-ностi ЛФ та величини МЩК. При цьому наявшсть алелi (G) призводило до зменшення вмiсту в кровi ПГ, ТС i кальцiю. Найбiльша величина F-критерiю (F = 13,85; р = 0,00014) вщзначалася для активностi ЛФ, що також пiдтверджувало потенцiйну дю мiнорно!' алелi (G) на процеси розвитку ОП.
Висновки
1. Генотип (СС) полiморфiзму (Т61968С) гена VDR траплявся в груш без ОП в 3,4 раза частше, шж з ОП, тодi як генотип (ТТ) спостерйався у 3,4 раза частше за наявностi ОП. Наявшсть генотипу (СС) знижувала ризик розвитку ОП у 5,5 раза, а генотипу (ТТ) — збшьшувала ризик у 5,4 раза. Наявшсть у генотип мшорно! алелi (Т) асоцшвалася з бiльш висо-ким рiвнем в кровi IL-1P, величини МЩК та бшьш низьким рiвнем ТС.
2. Мажорна гомозигота полiморфiзму G3731A гена VDR (АА) траплялася у жшок без ОП в 2,9 раза частше,
Таблиця 4. В1рогщн1сть р1зниць у розподтенн1 геногип1в гена VDR (G3731Л) мж групами жiнок з наявнстю ОП та без нього (р (х2)) й величиною вдношення шанс'в залежно вд генотипу
Генотип Контроль Випадки X2 Р (X2) OR 95% С1
AA 16 8 0,19 0,04-0,86
AG 12 20 6,49 0,04 1,25 0,33-4,73
GG 2 16 8,00 0,88-72,70
Таблиця 5. В1рогщн1сть р1зниць у розподтенн1 алелей гена VDR (G3731Л) мж групами (р (х2)) i величиною вдношення шанс'т
Алель Контроль Випадки X2 Р (X2) OR 95% С1
A 22 18 7,55 0,006 0,25 0,09-0,69
G 8 26 3,97 1,45-10,88
Таблиця 6. Вплив генотип1в гена VDR (G3731A) на кл'ш'ко-лабораторш показники (М ± m)
у жНок з ОП
Показник Генотипи VDR (-3731A/G) F P
АА (n = 24) AG (n = 32) GG (n = 18)
ПТ, пг/мл 50,00 ± 11,22 31,30 ± 6,97 59,25 ± 4,08 6,18 0,0095
КТ, пг/мл 9,50 ± 1,20 8,30 ± 0,89 8,00 ± 1,61 0,39 0,68
ОК, нг/мл 14,75 ± 1,44 15,20 ± 1,24 18,13 ± 0,62 2,97 0,07
Е2, пмоль/л 35,50 ± 26,49 31,10 ± 10,71 11,50 ± 2,84 1,36 0,28
ПГ, нмоль/л 36,75 ± 3,42 27,10 ± 3,38 15,00 ± 2,31 10,99 0,0006
ТС, нмоль/л 6,67 ± 0,51 4,75 ± 0,81 2,76 ± 0,90 5,27 0,015
КЗ, нмоль/л 425,75 ± 76,69 542,00 ± 40,96 497,88 ± 36,63 1,67 0,22
1Н, мкМЕ/мл 12,25 ± 0,78 10,80 ± 1,44 13,13 ± 2,01 1,29 0,29
Т4, нмоль/л 117,00 ± 7,45 112,30 ± 7,08 109,38 ± 10,62 0,27 0,77
Т3, нмоль/л 1,72 ± 0,13 2,04 ± 0,13 2,19 ± 0,17 2,17 0,14
цАМР, нг/мл 4,00 ± 0,47 5,00 ± 0,44 4,88 ± 0,62 0,98 0,39
IL-1ß, пг/мл 15,25 ± 2,51 11,00 ± 1,71 14,87 ± 1,45 2,37 0,12
TNF-a, пг/мл 55,10 ± 2,34 56,49 ± 0,94 54,57 ± 1,89 0,74 0,50
ЛФ, Е/л 102,50 ± 9,89 143,80 ± 6,39 152,13 ± 4,48 13,85 0,00014
Са, мг/л 60,90 ± 0,12 59,50 ± 0,70 56,73 ± 0,91 8,55 0,0022
Р, мг/л 382,13 ± 8,27 405,06 ± 10,17 427,83 ± 8,38 6,62 0,0065
Mg, мг/л 30,75 ± 2,21 33,68 ± 0,85 36,42 ± 1,38 5,44 0,013
МЩК, SD 1,83 ± 0,18 1,51 ± 0,17 2,20 ± 0,14 6,65 0,0064
МК1, у.о. 0,39 ± 0,01 0,41 ± 0,01 0,39 ± 0,02 2,51 0,107
тодi як генотип (GG) — у 5,4 раза частше за наявносп ОП. Наявнють мажорно! гомозиготи (АА) знижувала ризик розвитку ОП в 5,3 раза, тодi як мшорна гомозигота (GG) збтьшувала ризик у 8 разiв. Наявнють у ге-нотипi мшорно! алелi (G) асоцшвалася зi збтьшенням вмiсту в кровi ПТ, фосфору, магнш, активностi ЛФ й величини МЩК та зi зниженням вмюту в кровi ПГ, ТС i кальцiю.
Список лператури
1. Поворознюк В.В., Масик Н.П., Пирогова Н.И. Маркеры костной ткани и их клиническое значение при хронической обструктивной болезни легких // Здоровье Казахстана. — 2015. — № 202/33.
2. Кулаков В.И., Манухина И.Б., Соловьева Г.М. Гинекология: национальное руководство. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 848 с.
3. Зяблицев Д.С., Пищулина С.В., Кишеня М.С., Черно-бривцев А.П. Значение полиморфизмов гена рецептора витамина D в патогенезе остеодефицита у женщин постмено-паузального периода // Вкник морфологи. — 2014. — Т. 20, № 2. — С. 432-435.
4. Мищенко Е.Б. Оценка значимости внешних и внутренних факторов риска развития остеопороза // Международный эндокринологический журнал. — 2011. — № 1(33). — С. 128-134.
5. Якушевская О.В., Юренева С.В. Патогенетические основы развития острой фазы ответа на внутривенное введе-
ние азотосодержащих бисфосфонатов //Акушерство и гинекология. — 2013. — № 11. — С. 19-23.
6. Casado-Diaz А., Cuenca-Acevedo R., Navarro-Valver-de С. [et al.] / Vitamin D status and the Cdx-2 polymorphism of the vitamin D receptor gene are determining factors of bone mineral density in young healthy postmenopausal women // Mol. Biol. —
2012. — Vol. 960, № 12. — P. 192-196.
7. Baig L, Mansuri F.A., Karim S.A. Association of menopause with osteopenia and osteoporosis: results from population based study done in Karachi// J. Coll. Physicians. Surg. Pak. — 2009. — Vol. 19, № 4. — P. 240-244.
8. Bischoff L, Derk C.T. Premenopausal osteoporosis // Minerva Med. — 2008. — Vol. 99, № 1. — P. 55-63.
9. Jia F, Sun R.F., Li Q.H. et al. // Genet. Test. Mol. Biomarkers. — 2013 Jan. — 17. — P. 30-34. Doi: 10.1089/ gtmb.2012.0267.
10. Haussler M.R., Whitfield G.K., Kaneko I. [et al.]. Molecular mechanisms of vitamin D action // Calcif Tissue Int. —
2013. — Vol. 92, № 2. — P. 77-98.
11. Schunack W. Vitamin D3 — a prodrug of different D3-hormones//Meet. Klin. — 2006. — Suppl. 1. — P. 20-24.
12. Xu H, Li S, Qiu J.Q. et al. The VDR gene Fok I polymorphism and ovarian cancer risk //Tumour. Biol. — 2013. — Vol. 3309. — P. 34-36.
13. Li W.F., Hou S.X., Yu B. [et al.]. Genetics of osteoporosis: accelerating pace in gene identification and validation // Hum. Genet. — 2010. — Vol. 127(3). — P. 249-285.
Отримано 07.02.15 Ж
Зяблицев Д.С.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев
СВЯЗЬ ОДНОНУКЛЕОТИДНЫХ ПОЛИМОРФИЗМОВ
ГЕНА VDR С УРОВНЕМ ОСТЕОАССОЦИИРОВАННЫХ ГОРМОНОВ ПРИ ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМ ОСТЕОПОРОЗЕ
Резюме. В плазме крови 74 женщин в постменопаузальном периоде с остеопорозом (ОП) и без него определяли уровни остеоассоциированных гормонов, макроэлементов, интер-лейкинов, циклических нуклеотидов и активность щелочной фосфатазы (ЩФ). Минеральную плотность кости (МПК) и метакарпальный индекс оценивали по данным остеоденсито-метрии. С помощью полимеразной цепной реакции определяли аллельные полиморфизмы Т61968С и 03731А гена рецептора витамина D (VDR). Мажорный гомозиготный генотип (СС) полиморфизма Т61968С встречался в группе без ОП в 3,4 раза чаще (р = 0,03), снижая риск развития заболевания в 5,5 раза (OR = 0,18; С1 = 0,04-0,88). Минорный гомозиготный генотип (ТТ) встречался в 3,4 раза чаще (р = 0,04) при наличии ОП, увеличивая риск развития заболевания в 5,4 раза (OR = 5,42; С1 = 0,98-29,92). Оба варианта достоверно влияли на уровни в крови тестостерона (ТС) (Б = 3,54; р = 0,48 и Б = 5,27; р = 0,015) и интерлейкина-1р (Б = 3,64; р = 0,04 и Б = 2,37; р = 0,12), величину МПК (Б = 7,20; р = 0,0047 и Б = 6,65; р = 0,0064). Мажорный гомозиготный генотип (АА) полиморфизма 03731А встречался у женщин без ОП в 2,9 раза чаще (р = 0,02), снижая риск развития ОП в 5,3 раза (OR = 0,19; С1 = 0,04-0,86); минорный гомозиготный полиморфизм (ОО) — в 5,4 раза чаще (р = 0,04) при наличии ОП, повышая риск заболевания в 8 раз (С(К. = 8,00; С1 = 0,88-72,70). Наличие генотипа (ОО) было ассоциировано с увеличением содержания в крови паратгормона (Б = 6,18; р = 0,0095), фосфора (Б = 6,62; р = 0,0065), магния (б = 5,44; р = 0,013), активности ЩФ (Б = 13,85; р = 0,00014) и величины МПК (Б = 6,65; р = 0,0064) и со снижением содержания в крови прогестерона (Б = 10,99; р = 0,0006), ТС (Б = 5,27; р = 0,015) и кальция (Б = 8,55; р = 0,0022).
Ключевые слова: постменопаузальный остеопороз, ген VDR, полиморфизмы Т61968С и О3731А.
Ziablitsev D.S.
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ASSOCIATION OF VDR GENE SINGLE NUCLEOTIDE POLYMORPHISMS WITH THE LEVEL OF OSTEOASSOCIATED HORMONES IN POSTMENOPAUSAL OSTEOPOROSIS
Summary. In the blood plasma of 74 postmenopausal women with osteoporosis (OP) and without it, we have determined the levels of osteoassociated hormones, macroelements, interleukins, cyclic nucleotides and activity of alkaline phosphatase (AP). Bone mineral density (BMD) and metacarpal index were estimated on base of osteodensitometry data. Using polymerase chain reaction, we have determined allelic polymorphisms T61968C and G3731A of vitamin D receptor gene. Major homozygous genotype (CC) of T61968C polymorphism was defined 3.4 times more often (p = 0.03) in the group without OP, decreasing the risk of disease development by 5.5 times (odds ratio (OR) = 0.18; confidence interval (CI) = 0.04— 0.88). Minor homozygous genotype (TT) was defined 3.4 times more often (p = 0.04) in the presence of OP, increasing the risk of disease development by 5.4 times (OR = 5.42; CI = 0.98-29.92). The both variants had a significant impact on the blood testosterone (TS) (F = 3.54; p = 0.48, and F = 5.27; p = 0.015) and interleukin-1p levels (F = 3.64; p = 0.04, and F = 2.37; p = 0.12), BMD value (F = 7.20; p = 0.0047, and F = 6.65; p = 0.0064). Major homozygous genotype (AA) of G3731A polymorphism was detected 2.9 times more often (p(F) = 0.02) in women without OP, decreasing OP risk by 5.3 times (OR = 0.19; CI = 0.04-0.86); minor homozygous genotype (GG) — 5.4 times more often (p = 0.04) in the presence of OP, increasing the risk of disease development by 8 times (OR = 8.00; CI = 0.8872.70). Presence of genotype (GG) was associated with increased blood levels of parathyroid hormone (F = 6.18; p = 0.0095), phosphorus (P) (F = 6.62; p = 0.0065), magnesium (F = 5.44; p = 0.013), AP activity (F = 13.85; p = 0.00014) and BMD value (F = 6.65; p = 0.0064) and with decreased blood concentrations of progesterone (F = 10.99; p = 0.0006), TS (F = 5.27; p = 0.015) and calcium (F = 8.55; p = 0.0022).
Key words: postmenopausal osteoporosis, VDR gene, T61968C and G3731A polymorphisms.
