CC BY
277
3. Курмаев П.Ю. Шляхи оптимiзацп джерел швестицшних pecypciB на региональному pÍBHÍ: Економша: проблеми теорп i практики / П.Ю. Курмаев // Збiрник наукових праць. Днш-ропетровськ : Вид-во ДНУ, 2002. - Вип. 127. - С. 10-15.
4. Лебедев М. Управлшня в житлово-комунальнш сферi в умовах реформування орга-híb мiсцевого самоврядування (досвiд, проблеми та перспективи розвитку) / М. Лебедев // Збiрник наукових праць / Украшська Акад. держ. упр. при Президентовi Украïни. - К., 1999. -Вип. 2. - Ч. 2: Проблеми наукового забезпечення адмiнiстративноï реформи в Украшу -С. 201-205. - Бп 14844-2/2.
5. Мних С.В. Економiчний аналiз : тдручник / G.B. Мних. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2003. - С. 412.
6. Шкова В. Л. Житлово-комунальна реформа: час дш вже настав / В. Л. Ккова // Вдос-коналення системи державного управлшня соцiально-економiчними та пол^ичними процеса-ми в репот. - Одеса, 1998. - С. 370-374.
7. Олшник Н. Сучасний стан житлово-комунального господарства та заходи щодо його реформування / Н. Олшник // Суспшьш реформи та становлення громадянського сyспiльства в Украïнi. - К., 2001. - Т. 2. - С. 204-208.
8. Онищенко В. Сучасш напрями формування швестицшного процесу в Укрш'ш / В. Онищенко // Економiка Украши. - 2001. - № 10. - С. 46-50.
9. Про розмежування державного майна Украши мiж загальнодержавною (республь канською) властстю та властстю адмЫстративно-теритсральних одиниць: Постанова Кабше-ту Мíнíстрiв Украïни вiд 5.11.1991 р., № 311 // Офщйний вюник Украïни. - 2002. - № 51. - С. 95.
Галазюк Н.М., Иваночко С. С., Кипершайн А.А. Основные направления реформирования жилищного и коммунального хозяйства в трансформационной экономике Украины
Охарактеризованы приоритетные методы управления естественными монополиями при условиях реформирования экономических отношений. Выделены основные проблемы развития естественных монополистических структур в трансформационной экономике Украины и определены пути их устранения.
Ключевые слова: естественная монополия, методы управления естественными монополиями, реформирование жилищно-коммунального хозяйства, государственная регуляция коммунального сектора, цена (тариф) естественного монополиста, льготы, дотации, субсидии, инвестиции.
Galazyuk N.M., Ivanochko S.S., Kipershine A.A. Basic directions of reformation of housing and communal economy are in the transformation economy of Ukraine
The priority methods of management natural monopolies are described at the terms of reformation of economic relations. The basic problems of development of natural monopolistic structures are selected in the transformation economy of Ukraine and certainly ways of their removal.
Keywords: natural monopoly, by the methods of management natural monopolies, reformation of housing and communal economy, government control of communal sector, cost (tariff) of natural monopolist, privilege, grant, subsidy, investment.
УДК 658.8:[338.45:621] Доц. Г.П. Гоголь, канд. екон. наук;
студ. А.В. Колодшчук; студ. А.Ю. Яремко - НУ "Львiвська полтехшка"
СУТН1СТЬ ЗБУТОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ
п1дприемств
Подано визначення сутност понять "збут продукцп", "об^ продукцп", "канал реалiзацп (збуту) продукцп" в межах визначення системи вщносин та заходiв у збу-товш дiяльностi як процесу реалiзацп функцп збуту, розмщення продукцп в просто-рi (на ринку) та в чаа. Розглянуто функцп збуту.
Ключов1 слова: збут, общ канал збуту продукцп, функцп збуту, збутова дiяльнiсть.
Розвиток ринкових умов i стабiлiзацiя економiчних процеЫв в Укршт значною мiрою залежать вiд ефективностi управлiння шдприемств. У цих умовах збутову пол^ику машинобудiвних шдприемств потрiбно розглядати як e^^Mi4Hy систему, ефективнiсть яко! залежить вщ характеру взаемодй з дiловими партнерами, конкурентами, посередниками та органами державного управлшня. Побудова тако! системи робить цю проблему актуальною для в^чизняних шдприемств i зумовлюе необхщшсть наукового обгрунтування резервiв та напрямiв подальшого вдосконалення управлiння збутовою дiяль-нiстю для забезпечення сощально-вщповщально1 поведшки пiдприемства.
Проблеми збутово! дiяльностi суб'екив господарювання розглядали на теоретичному i методологiчному рiвнях такi вiтчизнянi та зарубiжнi вченi, як Р. Акофф, М. Доронша, Ю. Красовський, В. Пилипенко, В. Радаев та ш. Од-нак певнi теоретичнi та науково-практичш проблеми формування системи збуту машинобудiвних пiдприемств розробленi недостатньо повно. Потрiбно удосконалити механiзми вибору форм оргашзацй збуту продукцй та шляхiв формування каналiв реалiзацil машинобудiвного тдприемства, моделi оргашзацй процесу формування системи збуту тдприемства, залежно вщ варiан-тiв ситуацiй продажу продукцй.
У сучаснiй украшськш економiчнiй науцi немае едино1 термшологй в галузi збуту, збуту продукцй та обйу. Суперечностi в сучасних поглядах на щ економiчнi категорй не дае змоги уточнити 1хт функцй i взаемозв'язок. Акту-алiзувалась потреба у переходi до едино1 термшологй в науковш сферi, що вивчае процеси доведення продукцй вщ виробника до кшцевого споживача.
У сучаснiй наущ збут розумiють як у широкому, так i вузькому значен-нях слова. Збут у вузькому значенш трактуеться як продаж товару, тобто опе-ращя укладання угоди - купiвлi - продажу i передачi вiд продавця до покупця прав власност на товар i самого товару. Збут у широкому значенш - це вс операцй вщ моменту виходу товару за межi пiдприемства до моменту переда-чi купленого товару покупцю. У такому значенш збут охоплюе двi фази вщ-творювального циклу "виробництво - розподш - обмiн - споживання", а са-ме - розподш i обмiн. Тому вiдносини збут - розподш мають досить складну природу, що значною мiрою зумовлено складшстю i багатоаспектнiстю маркетингу, в межах збутово1 функцй якого щ вiдносини реалiзуються.
Вiтчизнянi та зарубiжнi дослiдники запропонували цi визначення по-няття "збут", "обiг" i "канал". Розглянемо деякi з визначень збуту продукцй. Збут - це сукупшсть дш, якi здiйснюються з того моменту, як продукт у тш або шшш формi, в якш вiн буде використовуватися, надходить до комер-цiйного пiдприемства виробника або кшцевого виробника, до того моменту, коли споживач придбавае його [1, с. 152]. Т.1. Лук'янець стверджуе, що: "...шд збутовою дiяльнiстю необхщно розумгги процес просування готово1 продукцй на ринок та оргашзацй товарного обмiну з метою одержання тд-приемницького прибутку" [6, с. 65].
У теорй i практищ доведення готово1 продукцй вiд виробника до кшцевого споживача збут (distribution) також трактуеться досить широко. Так, С.1. Косенков шд збутом мае на увазi ".упаковку продукцй, супроводження, управлшня збутом, зберйання на складi готово1 продукцй, складське госпо-
дарство для готово'' продукцй", транспортування продукцй' до складу споживача, транспортне господарство для перевезення готово'' продукцй" [5, с. 17].
Значний внесок у вивчення збутових процеЫв i структур останшм часом зробив А.Г. Кальченко, який змютовно описав функцй' збуту продукцй' в стратепчному й оперативному вимiрах. Розглядаючи збут з позицй збутово'' логiстики (роздiл лопстики, який присвячений проектуванню, формуванню та оптимiзацй' мiкро- i макрологiстичних систем розподшу ресурсiв), [4, с. 92] введено поняття збуту ресурсiв. Це поняття е ширшим, нiж поняття збуту продукцй', яке застосовуеться в маркетингу та лопстищ, та може використо-вуватися не тiльки в збутовш, а й у закушвельнш та операцiйнiй складових логiстики.
G визначення, яке використовуе А.М. Гаджинський [2, с. 48] : "канал реалiзацй... - частково впорядкована кшьюсть рiзних посередниюв, що здiйснюють доведення матерiального потоку вiд конкретного виробника до його споживача". Незважаючи на рiзницi в поглядах на поняття збутовоï' дь яльностi на бшьшють понять, щодо збутових процесiв, можна стверджувати, що бшьшють вчених-економiстiв визначае роль i значення збутово'' д!яльнос-тi бiльш-менш однаково. Аналiз 1'хтх праць дае змогу нам сформулювати та-кi базовi тези:
• збутова д1яльтсть у всш систем! створення товару та його вартост е одним 1з джерел його конкурентно'' переваги як прямого (у межах власно'' оргашзацй), так i непрямого (в оргашзацй господарських зв'язюв та дшових ввдносин !з партнерами) ефекпв;
• збутова д1яльтсть спрямована на комерцшне завершення маркетингово'' й виробничо'' д!яльност! пiдприемства, одночасно знаходить, формуе та реаль зуе не тшьки конкретнi економiчнi результата його д!яльност!, а й конкретш потреби конкретних споживачiв. Оскшьки це одна з важливих тд-приемницьких функцш пiдприемства, вона не тшьки втшюе його корпора-тивну мюш, а й вщповщною м!рою визначае його;
• збутова д1яльтсть у певному значеннi е продовженням виробничо'' д!яльнос-ri, не просто зберйае розданi, а створюе додаткову споживчу вартiсть i вар-ттсть товару, цим самим збшьшивши його загальну щншсть;
• змшт збутово'' д!яльносп динамiчний, оскшьки динамiчнiсть -характерна оз-нака ринку. зм!ни змшту збуту повинт супроводжуватись змiнами форм оргашзацй збутово'' д!яльност! Поступово до сфери управлшня збутом долуча-ються зовнiшньоекономiчнi операцл, технiчне обслуговування i сервш, ль зинг, функцй маркетингу тощо.
Враховуючи значну диференцiацiю в понятл "збут", можемо дати та-ке його визначення: збут продукцй е системою вщносин i заходiв, як! визна-чають д!яльшсть тдприемства з реалiзацiï продукцй та здшснюють збут продукцй, товарообмiн, контроль та регулювання цих процеЫв шляхом викорис-тання ринково'' iнфраструктури з метою задоволення потреб кшенпв та отри-мання прибутку.
Пщ збутом продукцй треба розумгти двостороннш процес проектуван-ня та створення стшко'' системи зберйання, розподш на партiï, сортування та прийом - передача продукцй для забезпечення ïï ф!зичного руху вщ виробника до споживача на пiдставi добровшьного об'еднання ресурсiв суб'екив гос-подарювання та 'хня взаемодiя. До функцш збуту входять: прогнозування об-
сяпв збуту, проектування та розташування склад1в оптовоi та роздрiбноi тор-пвл^ планування та оргашзащя каналiв реалiзацii (збуту), способiв та методiв доставки продукцп.
Це визначення передае сутнiсть збуту як процесу розмщення продукцп в просторi (ринку) та в чаш, як супроводжуються ii збутом на частини та адресащею вщ однiеi ланки ланцюга збуту до шшо". Збут товарно' продукцп реашзуеться через систему збуту пiдприемства, тобто сукупшсть каналiв ре-алiзацii (збуту), як мають або залучають необхщну кiлькiсть ресурсiв для здiйснення об^у (транспортнi засоби, складське господарство, вантажно-роз-вантажувальнi механiзми, засоби передачi шформаци, тару (упаковку) тощо). Система збуту шдприемства-продавця, таким чином, складаеться зi збутово' структури (органи та канали збуту), а також iз лопстично' iнфраструктури збуту (склади, транспорт). З урахуванням едност цих пiдсистем у системi збуту можна видiлити i загальнi функцii: товарну, торгову, фшансову. Така структура вiдображае подiл ринково' iнфраструктури на бази шфраструктур-них елеменлв, а саме органiзацiйну, матерiальну, таропакувальну, кредитну.
Для розгляду збуту продукцп, як економiчноi категорii, ми пропо-нуемо таку систему понять:
1. Суб'екти збуту продукцп - це споживач^ елементи шфраструктурного товарного ринку, розподiльчi системи тдприемств.
2. Предмет збуту продукцii - продукщя та послуги тдприемства.
3. Об'ект збуту продукцii - споживачi продукцп.
4. Характер збуту продукцп - адресний, в чому виражаеться визначетсть передачi товару вiд ланки до ланки системи збуту продукцп тд-приемства.
Таким чином, збут як шдфункщя збутово' функцii пiдприемства мае зi збутом загальний предмет i об'екти. Обiг - процес фiзичного перемiщення товару (продукту) вщ виробника до споживача, що супроводжуеться передачею релевантно' шформаци i перерозподшом фiнансових засобiв iснуючих в ньому суб'ек^в господарювання. Основнi функцii об^у полягають у здiйсненнi складування, збер^ання, транспортування, групування, шсляпро-дажного сервюного обслуговування, укладення угод [3].
Канал реалiзацii (збуту) продукцii е сукупшстю органiзацii або осiб, дiяльнiсть i ресурси яких забезпечують чи можуть забезпечувати обiг, який проектуеться, i дають змогу реалiзувати збутовi функцп. З огляду на те, що учасники каналiв реалiзацii виконують функцп збуту, можемо визначити важливi функцп оргашзацп, що належать до каналу реалiзацii продукцii.
До них належать дослщна робота, стимулювання збуту, установлення контакпв з потенцiйними покупцями, пристосування товару до потреб по-купщв, проведення переговорiв для наступного акту передачi власностi, орга-нiзацiя об^у, фiнансування надлишкiв iз функцiонування каналу, прийняття ризику з функцюнування каналу. Варто зазначити, що учасники каналу ^ею чи шшою мiрою виконують i маркетинговi функцii (дослiдження, аналiз i формування попиту, дослiдження шфраструктури ринку, комунiкацiйне про-сування, реклама, особисте просування, стимулювання збуту тощо) як безпо-середньо, так i через зворотш iнформацiйнi потоки.
Щ визначення обйу i збуту дають змогу зазначити, що щ два процеси мають взаемопов'язаш та вщмшш риси. По-перше, головна функцюнальна вщмшшсть м!ж збутом i обйом полягае у функцй' планування, яка властива збуту. При цьому результатом збуту е створення системи збуту, яке реашзуе ефективний обй, а результатом об!гу - доставка продукцй' споживачу в точно визначений час i з максимально високим р!внем обслуговування [7, с. 42].
По-друге, витрати на проектування i створення системи збуту продукцй' е одночасними (каштальними), тод! як витрати на обй - поточними. Тому можна оцшити економ!чну ефектившсть створення i використання того чи шшого вар!анта системи збуту.
По-трете, пропускна спроможшсть системи збуту розраховуеться на максимальну величину матер!альних, шформацшних i фшансових потоюв, тод! як у реальних умовах обйу параметри, як! характеризують щ потоки, як правило, нижч! вщ проектних i можуть змшюватися у широких межах. Якщо система збуту продукцй', заснована на довготермшових домовленостях учас-ниюв канал!в реал!зацй, е досить стабшьною, то обй може бути заснований на короткотермшових угодах !з замовниками продукцй'.
Запропоновано визначення поняття "збут продукцй" як системи вщно-син i заход!в, як! визначають д!яльшсть тдприемства з реал!зацй продукцй', товарообмшу, контролю та регулювання цих процеЫв шляхом використання ринково' шфраструктури з метою задоволення потреб кшенлв та отримання прибутку. Шд "збутом продукцй" потр!бно розумгти двостороннш процес проектування та створення стшко' системи зберйання, розподш на партй, сортування та прийом-передачу продукцй' для забезпечення ïï ф!зичного руху вщ виробника до споживача на шдстав! добровольного об'еднання ресурЫв суб'ект!в господарювання та 1'хт взаемодй. Обй - це процес ф!зичного пере-мщення товару (продукту) в!д виробника до споживача, який супрово-джуеться передачею релевантно'' шформацй та перерозподшом фшансових засоб!в суб'екпв господарювання. Канал реал!зацй (збуту) продукцй' е сукуп-шстю оргашзацй або оЫб, д!яльшсть i ресурси яких забезпечують чи можуть забезпечувати обй, що проектуеться, даючи змогу для реал!зацй збутових функцш збуту.
Щ визначення доповнеш в межах визначення системи вщносин та за-ход!в щодо збутово'' д!яльност як процесу реал!зацй функцй' збуту, розмь щення продукцй' в простор! (на ринку) та в час!.
Лггература
1. Архипов В.Е. Маркетинг. Техника создания спроса / В.Е. Архипов. - М. : Изд-во : Вершина, 2005. - 300 с.
2. Гаджинский А.М. Логистика : учебник [для ВНЗ] / А.М. Гаджинский. - 5-е изд., [пе-рераб. и доп.]. - М. : Книготорг. центр "Маркетинг", 2002. - 408 с.
3. Голубков Е.П. Маркетинг : словарь-справочник / Е.П. Голубков. - М. : Изд-во "Дело", 2000. - 440 с.
4. Кальченко А.Г. Основи лопстики : навч. поабн. / А.Г. Кальченко. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 1999. - 135 с.
5. Косенков С.1. Маркетингов1 дослщження : навч. поабн. / С.1. Косенков. - К. : Вид. д1м "Скарби", 2004. - 464 с.
6. Лук'янець Т.1. Маркетингова пол1тика комушкацш : навч.-метод. пос1бн. / Т.1. Лук'я-нець. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 272 с.
7. Морозов М.А. Стратегия и тактика продвижения товара на рынок / М.А. Морозов, А.И. Пушкарь, А.Н. Тридед. - Харьков : Изд-во "Основа", 1998. - 176 с.
Гоголь Г.П., Колодийчук А.В., Яремко А.Ю. Сущность сбытовой деятельности машиностроительных предприятий
Дано определение сущности понятий "сбыт продукции", "обращение продукции", "канал реализации (сбыта) продукции" в пределах определения системы отношений и мероприятий в сбытовой деятельности как процесса реализации функции сбыта, размещения продукции в пространстве (на рынке) и во времени. Рассмотрены функции сбыта.
Ключевые слова: сбыт, обращение, канал сбыта продукции, функции сбыта, сбытовая деятельность.
Gogol G.P., KolodiychukA.V., Yaremko A.Yu. Essence of sale activity of machine-building enterprises
Determination of essence of concepts "sale of the products", "circulation of products", "channel of realization (sale) of products" within the limits of determination of the system of relations and measures in sale activity as a process of realization of function of sale, placing of products in space (at the market) and in time is given in the article. The functions of sale are considered.
Keywords: sale, circulation, channel of sale to the products, functions of sale, sale activity. _
УДК 336.732 Асист. Н.Б. Демчишак; магктр Н.Б. Ломага - Львiвський НУ
M. 1вана Франка
ДИНАМ1КА ТА ПЕРСПЕКТИВИ KPEAKTHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 КОМЕРЦ1ЙНОГО БАНКУ В УМОВАХ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 Ф1НАНСОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто динамшу надання кредитних послуг банювськими установами в Укра'ш. Здшснено оцшку кредитно'' дiяльностi на прикладi КБ "Приватбанк". Окрес-лено перспективи активiзацiï останньо'' в умовах фшансово'' нестабшьносп.
Ключов1 слова: кредитна дiяльнiсть, кредитний портфель, мшрокредитування, банювська система, фшансова нестабшьшсть.
Постановка проблеми. Фшансова нестабшьшсть, в умовах яко'' пере-бувае економжа Украши, потребуе глибокого анашзу ситуаци з метою напра-цювання мехашзм1в забезпечення вщновлення економ1чного зростання та нормального функцюнування фшансового сектору. З огляду на це, актуаль зуеться необхщшсть пошуку шлях1в вщновлення активно'' кредитно'' д1яль-ност в1тчизняно'' банювсько'' системи, що зумовлюе потребу вивчення поточного стану кредитування та визначення напрям1в забезпечення його динамжи.
Мета дослщження - анал1з кредитно'' д1яльност1 комерцшного банку (на приклад1 КБ "ПриватБанк") та окреслення перспектив ïï актив1зацп у контекст загальних тенденцш банювсько'' системи Украши.
Результати. Вщтак, пропонуемо здшснити оцшку надання кредитних послуг на приклад! КБ "Приватбанк", як найпотужшшого вггчизняного банку за бшьшютю показниюв. При цьому попередньо коротко розглянемо ситу-ацда у сфер1 банювського кредитування, як базово'' активно'' операцп комер-цшних банюв в Укра'ш.
Варто зазначити, що станом на 1.01.2010 р. банювсью активи станови-ли 1001,6 млрд грн (на 1.03.2009 р. - 938,6 млрд грн, на 1.02.2008 р. -
