CC BY
11
наочно продемонструвала структурну вразливють економЬ ки УкраУни та нестмюсть i'i фЫансовоУ системи. Без усунення структурних диспропорцм у галузевм структур! економ1чноУ системи та розрив1в у р1внях розвитку окремих сегмент1в фЬ нансовоУ системи най1мов1рн1шим сценар1ем розвитку УкраУни вщбудеться уповтьнення економ1чноУ динамки та погли-блення дисбаланав фЫансовоУ системи.
Список використаних джерел
1. Лук'янець О. Методичн засади забезпечення спйкост фг нансовоУ системи краУни: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.08 / Лук'янець О.В.; Нац. банк УкраУни, Держ. ВНЗ «Укр. акад. банк. справи Нац. банку УкраУни». - Суми, 2014. - 20 с.
2. Шемет Т. Интеграционные механизмы финансовой безопасности / Т. Шемет // Финансы и кредит. - №4. - 2013.
3. Подкуйко М. Финансовая стабильность стран в условиях глобализации / М.С. Подкуйко // Финансовые исследования. - 2007. - №15. - С. 17-26.
4. Пвняк Ю. Теорп й модел! фЫансовоУ стабтьностй макроеконо-мнний пщхщ / Ю.В. Пвняк // Науковий вюник Ужгородського унг верситету. Сер: Економ1ка . - 2013. - Вип. 4. - С. 76-81.
5. Боч1 А. ТЫьова економ1ка в УкраМ причини та шляхи подолання / А. Боч1, В. Поворозник // Мжнародний центр перспективних до-слщжень (МЦПД). - КиУв. - 2014. - Режим доступу: http://icps.com. ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf
6. Кухта П. ТЫь в Украп-л: вплив на економку [Електрон. ресурс] / П. Кухта // Регюнальна економка. - 2012. - Режим доступу: http://real-economy.com.ua/publication/22/21545.html
7. Schneider Friedrich Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2011 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.econ.jku.at/ members/Schneider/files/publications/ 2011/ShadEcon31.pdf
8. Кадеева I. Прям! ¡ноземн ¡нвестици як фактор становлення ¡н-новацмно! економ!ки в УкраУн! / 1.В. Кадеева // Зб. наукових праць Харювського нацюнального педагопчного ун!верситету ¡м. Г.С. Сковороди. Економ!ка. - 2014. - Вип. 14. - С. 193-199.
УДК 330.352.2
О.В. ГУК,
acnipaHT, Науково-доспдний економ1чний iнститут М1некономрозвитку i торпвл Укра'ни
Сутшсть та концептуальш засади конкурентоспроможносл краши в контекст сталого розвитку
У crarri сталий розвиток розглядаеться як сукупнсть трьох компоненте - еколопчноiцлсносri, еколопчноi ефектив-ност екoнoмiчнoí дяльност та со^ально'' справедливости при доступi до благ. Досягнення сталого розвитку досягаеться на ocнoвi узгодження еколопчних, екoнoмiчних та со^альних складових розвитку i оцнюеться через груповий показник, який складаеться iз суми iндекciв, що характеризують ^вень соц/ального, еколопчного та екoнoмiчнoro процесв.
Ключов! слова: екoнoмiчнa политика, конкурентоспроможнсть, сталий розвиток, iннoвaцiйнi технологи, державн про-грами, европейсью стандарти, о^нка конкурентоспроможност'!, нестабльна полтична ситуаця.
О.В. ГУК,
аспирант, Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития и торговли Украины
Суть и концептуальные основы конкурентоспособности страны в контексте устойчивого развития
В статье устойчивое развитие рассматривается как совокупность трех компонентов - экологической целостности, экологической эффективности экономической деятельности и социальной справедливости при доступе к благам. Достижение устойчивого развития достигается на основе согласования экологических, экономических и социальных составляющих развития и оценивается через групповой показатель, который состоит из суммы индексов, характеризующих уровень социального, экологического и экономического процессов.
Ключевые слова: экономическая политика, конкурентоспособность, устойчивое развитие, инновационные технологии, государственные программы, европейские стандарты, оценка конкурентоспособности, нестабильная политическая ситуация.
O. GUK,
graduate student of Research economic institute Ministries of economic development of Ukraine
Essence and conceptual bases of competitiveness of the country in the context of a sustainable development
In article the sustainable development is considered as set of three components - ecological integrity, ecological efficiency of economic activity and social justice at access to the benefits. Achievement of a sustainable development is reached on the basis of coordination of ecological, economic and social components of development and estimated through a group indicator which consists of the sum of indexes which characterize the level of social, ecological and economic processes.
Keywords: economic policy, competitiveness, sustainable development, innovative technologies, state programs, European standards, competitiveness assessment, unstable political situation.
Постановка проблеми. Глибока криза украУнськоУ еко-номки обумовлена внутршнлми причинами, як виходять за меж! фЫансових проблем i супроводжуються економ1чним
спадом виробництва, зростанням безроб!ття, зниженням р!в-ня життя широких верств населения. Для виходу з економ!чноУ кризи УкраУн слщ, перш за все, пщвищити конкурентоспро-
34 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (173)/2015
© О.В. ГУК, 2015
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CY4ACHOÏ EKOHOMIKÈ
мoжнicть нaцioнaльнoï екoнoмiки. Пpoблемa кoнкypентocпpo-мoжнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки зaймae oдне з визнaчaль-ниx мicць y мaкpoекoнoмiчнiй пoлiтицi poзвинениx кpaïн cвiтy. Hacaмпеpед це пoв'язaнo з тим, щo кoнкypентocпpoмoжнicть мoжнa ввaжaти ocнoвнoю влacтивicтю, яга мae 6УТИ пpитa-мaннa будь-ягаму екoнoмiчнoмy cyб'eктy незaлежнo вiд нaцi-oнaльнoгo aбo мiжнapoднoгo piвня йoгo фyнкцioнyвaння.
Aналiз дослщжень та публкац}й з проблемы. Cеpед фyндaментaльниx екoнoмiчниx дocлiджень фaктичнo не icнye пpaць, якi xoчa б чacткoвo не пiдiймaли пpoблемy нaцioнaль-нoï кoнкypентocпpoмoжнocтi. Tеopетичний генезиc пpocте-жyeтьcя вщ пpaць клacикiв A. Cмiтa, T. Maльтyca, Д. Piкapдo, Й. Шyмпетеpa тa iншиx дo пpaць видaтниx екoнoмicтiв cyчac-нocтi: P. Áappo, Г. Maнкiвa, Д. Йopгенcенa тa бaгaтьox iншиx.
Bapтo зaзнaчити, i^o дocлiдженню пpoблем cтaлoгo poз-витку, oцiнки дocягнень кpaïн y цьoмy нaпpямi пpиcвятили бaгaтo пpaць вгтчизняы тa зapyбiжнi вченi, зoкpемa Б. Дaни-лишин, M. Деpкaч, Л. ^иыв, A. Шaпap, O. Гpaнбеpг, Г. Дейлi, Г. Oдyм тa бaгaтo iншиx. Пpoблемa oцiнки cклaдoвиx cтaлoгo poзвиткy aктивнo дocлiджyeтьcя i мiжнapoдними opгaнiзaцi-ями, тaкими як OOH, Cвiтoвий бaнк, Bcеcвiтнiй екoнoмiчний фopyм, Bcеcвiтнiй фoнд ди^'' пpиpoди тoщo.
Як вiдoмo, y cyчacниx yмoвax екoнoмiкa Укpaïни пеpебyвae в yмoвax кpизoвoгo cтaнy, який cyпpoвoджyeтьcя зниженням piвня pеaльнoгo BBП, знaчним piвнем безpoбiття нacелення, недoвipoю дo вiтчизнянoгo виpoбникa, нaпoвненicтю y^ai^-^^x pинкiв збуту iмпopтними тoвapaми низь^' якocтi, щo, безyмoвнo, негaтивнo впливae нa кoнкypентocпpoмoжнicть екoнoмiки Укpaïни y мiжнapoднoмy acпектi. Як opieнтиp y ви-piшеннi циx acпектiв пpoблеми y знaчнiй мipi cпpияe деpжaв-не pегyлювaння, a тaкoж пpийнятий Укaз Пpезидентa Укpaï-ни «^po Cтpaтегiю cтaлoгo poзвиткy «Укpaïнa-2Q2Q» [1].
^му метою статп е дocлiдження cyтнocтi cтaлoгo poзвиткy, кoнкypентocпpoмoжнicть кpaïни, визнaчивши iï cклaдoвi еле-менти, oцiнити cтaн зaпpoвaдження ганцепци cтaлoгo poзвиткy в Укpaïнi зa дoпoмoгoю aнaлiзy знaчень пoкaзникiв, якi xapaкте-pизyють дocягнення кpaïни зa oкpемими елементaми poзвиткy.
Bpaxyвaння тaк звaниx cтaлиx пpинципiв дacть мoж-ливють пoeднaти iнтеpеcи piзниx пoлiтичниx, coцiaльниx, екoнoмiчниx тa екoлoгiчниx cил в cycпiльcтвi, нaлaгoдити взaeмoзв'язки мiж ними, cтвopити цiлicнy cиcтемy cтaлoгo poзвиткy. Це cвoeю чеpгoю cтвopить неoбxiднi yмoви для дo-cягнення пocтaвлениx цiлей i зaвдaнь cтaлoгo poзвиткy.
Виклад основного матер~1алу. Пoняття «кoнкypентo-cпpoмoжнicть» е центpaльним в oцiнцi пoзицiй кpaïн y ^íto-вoмy гocпoдapcтвi. Пpoте дo тепеpiшньoгo чacy y вгтчизня-нoмy тa зapyбiжнoмy нayкoвoмy cпiвтoвapиcтвi не cклaлocя c™rano cиcтемнoгo уявлення пpo кoнкypентocпpoмoжнicть.
Koнкypентocпpoмoжнicть кpaïни нa зoвнiшньoмy pинкy яв-ляе coбoю кoмплекcний меxaнiзм pеaлiзaцiï кoнкypентниx пе-pевaг нa ocнoвi ефективнoгo викopиcтaння нaявниx pеcypciв з метою збтьшення oбcягiв виpoбництвa тa pеaлiзaцiï тoвapiв i пocлyг нa cвiтoвoмy pинкy. Caме цей acпект екoнoмiки пе-pедбaчae виpoбництвo пpoдyкцiï, щo вiдпoвiдae зaпитaм м^ нapoднoгo pинкy i кoнкpетниx cпoживaчiв. Öi тoвapи пoвиннi мaти виcoкy яюсть i вiдпoвiдaти piвню cвiтoвиx cтaндapтiв.
Дo тепеpiшньoгo чacy oптимaльнa мoдель кoнкypентocпpo-мoжнocтi пoки ще не poзpoбленa. Oчевиднo, щo глoбaлiзaцiя,
екoнoмiчний i coцiaльний пpoгpеc, cтiйкicть i кoнкypентocпpo-мoжнicть poзвивaютьcя пapaлельнo тa чинять вaгoмий вплив oдин нa oднoгo. Koнкypентocпpoмoжнicть мae rpyнтyвaтиcя нa шиpoкoмy бaченнi екoнoмiки тa cycпiльcтвa.
У cyчacниx yмoвax виникae неoбxiднicть y пpoведеннi дo-cлiдження з poзpoбки нoвoï кoнцепцiï «cтiйкa кoнкypентo-cпpoмoжнicть», aбo «кoнкypентocпpoмoжнicть y гантек-cтi cтaлoгo poзвиткy» в yмoвax глoбaлiзaцiï, пpичoмy бiльшa чacтинa дocлiджень, cпpямoвaниx як нa cтaлий poзвитoк, тaк i нa кoнкypентocпpoмoжнicть, пoвиннi взaeмoдiяти. Taкi дo-дaткoвi дocлiдження пpиведyть дo пoяви нoвиx теopетичниx мoделей, щo oпиcyють вiднocини мiж мiжнapoднoю глoбaлi-зaцieю, екoнoмiчним зpocтaнням, cтiйким poзвиткoм, блaгo-пoлyччям i кoнкypентocпpoмoжнicтю. Cвiтoвa пpaктикa ^щ-чить, !o нoвa cтpaтегiя зaйнятocтi тa екoнoмiчнoгo зpocтaння в poзвинениx ^a^ax, якi нaлежним чинoм будуть зocеpед-женi нa ключoвиx гaлyзяx нaцioнaльнoï екoнoмiки, cпpямo-вaнi нa вжиття зaxoдiв пiдвищення пoтенцiaлy циx ^afa для cтiйкoгo зpocтaння тa кoнкypентocпpoмoжнocтi. Toмy з цьo-гo пoглядy aктyaльним cтae питaння poзpoбки нoвoï ганцеп-цп «кoнкypентocпpoмoжнicть y ганте^т cтaлoгo poзвиткy» i пiдвищyeтьcя неoбxiднicть y виявленнi взaeмoзв'язкiв мiж стмким poзвиткoм i кoнкypентocпpoмoжнicтю.
Opгaнiзaцiя екoнoмiчнoгo cпiвpoбiтництвa тa poзвиткy (OECP] пpoпoнye пiд кoнкypентocпpoмoжнicтю poзyмiти «здaтнicть кoмпaнiй, гaлyзей, pегioнiв, нaцiï чи нaднaцioнaльниx pегioнiв, якi пiд впливoм мiжнapoднoï кoнкypенцiï oдеpжyють вiднocнo виcoкий ^ефУент дoxoдiв i зaбезпечyють piвень зaйнятocтi нa cтiйкiй ocнoвi» [2]. 3a дaними OECP, кoнкypентocпpoмoжнicть - це здaтнicть кpaïни виpoбляти тoвapи тa пocлyги зa втьни-ми i piвними pинкoвим yмoвaм, якi пpoxoдять випpoбyвaння нa мiжнapoднoмy pинкy i в той же чac зaбезпечyють дoвгocтpoкo-ве зpocтaння piвня життя. Bcеcвiтнiй екoнoмiчний фopyм (BEÔ] визнaчae кoнкypентocпpoмoжнicть як «нaбip ^титулв, пoлi-тики, a тaкoж фaктopи, яю визнaчaють piвень пpoдyктивнocтi кpaïни. Piвень пpoдyктивнocтi, cвoeю чеpгoю, вcтaнoвлюe c™-кий piвень пpoцвiтaння, щo мoже бути зaбезпечений екoнoмi-кoю» [3]. !ншими cлoвaми, пiд кoнкypентocпpoмoжнoю екoнo-мiкoю, як пpaвилo, неoбxiднo poзyмiти здaтнicть зaбезпечення бiльш виcoкoгo piвня дoxoдiв для cвoïx гpoмaдян.
Koнкypентocпpoмoжнicть пoлягae не тiльки в екoнoмiчнo-му зpocтaннi aбo пiдвищеннi екoнoмiчниx пoкaзникiв, тут cлiд бpaти дo yвaги poзгляд деякиx «м'якиx фaктopiв» кoнкypен-тocпpoмoжнocтi, тaкиx як нaвкoлишнe cеpедoвище, якicть життя, теxнoлoгiï, знaння тoщo. Eкoнoмiчне зpocтaння е не !o iнше, як cyмa зpocтaння cтвopенoгo в ycix гaлyзяx ^ai^ BBП. Пoтенцiaл зpocтaння пo вай кpaïнi мoже бути пiдвище-ний зa paxyнoк збiльшення мicцевoï тa pегioнaльнoï кoнкy-pентocпpoмoжнocтi тa cтвopення бiльш cпpиятливoгo клi-мaтy для poзвиткy пiдпpиeмництвa, iннoвaцiй тa iнвеcтицiй. Cyмicнicть cтaлoгo poзвиткy тa кoнкypентocпpoмoжнocтi зa-лежить вiд тaкиx теxнoлoгiчниx змiн, якi cпpияють зниженню викидiв зaбpyднюючиx pечoвин, пoлiпшенню ефективнoc-^ викopиcтaння пpиpoдниx pеcypciв, землi тa вoдoкopиc-тyвaння. Дoтpимaння екoлoгiчнoгo вимipy cтae нaйвaжли-вiшим пpи вибopi тa poзпoвcюдженнi теxнoлoгiй в paмкax кoнкypентocпpoмoжнocтi. 3 цьoгo пoглядy CTae вaжливим oбгoвopення питaнь екoлoгo-теxнoлoгiчниx iннoвaцiй в pе-
Формування ринкових вщносин в УкpaÏнi № 10 (173)/2015 35
ал1зацИ' конкурентоспроможност господарюючих суб'ектв ¡ пол1тики сталого розвитку.
Стало очевидно, що економнне зростання, досягнуте за рахунок деградаци навколишнього середовища, загро-жуе ¡снуванню людини як бюлопчного виду, його фвично-му ¡ психолог¡чному здоров'ю ¡, особливо, здоров'ю майбут-ых покол¡нь. У ц¡й ситуаци у людини е единий вих¡д - знайти с™ку р¡вновагу м¡ж економнним зростанням ¡ збережен-ням сприятливого для не''' середовища ¡снування ¡ вийти на траeктор¡ю сталого розвитку. Бтыхлсть науковц¡в сучасност¡ глибоко переконаы, що питання сталого розвитку повинн як н¡коли стати головними питаннями сучасно' економ¡чноí науки, осюлыки реалыне досягнення г¡дного життя, виршення стратег¡чних проблем розвитку рег¡он¡в ¡ зон, в тому числ¡ ¡ досягнення продоволычо' безпеки кра'ни, стае неможливим [4-6]. Без такого пщходу тенден^ю забезпечення сталого розвитку крайни та й рег¡он¡в можна завести в глухий кут, ¡ на порядку денному рано чи тзно постане питання розроб-ки теоретичних ¡ методолог¡чних основ забезпечення сталого розвитку всыого господарсыкого комплексу крайни.
Сучасний розвиток свгговоУ економки ¡ особливо процеси глобал¡зац¡í свггового господарства, що посилили взаемо-залежнюты економ¡к, формування глобалыних товарних ¡ фЬ нансових ринк¡в призвели до посилення ¡нтересу до проблеми пщвищення м¡жнародноí конкурентоспроможност¡ в крайнах, включених в ц процеси. Питання конкурентоспроможност на р¡вн¡ економ¡ки за ступенем актуалыност виходяты на перше мюце серед питаны нац¡оналыноí значимост¡, осюлыки т¡сно пов'язан¡ з досягненням динамнного економ¡чного розвитку крайни та пщвищенням р¡вня життя й населення.
Проблема визначення рвня конкурентоспроможност¡ нацЬ оналыноУ економ¡ки та розробки заход¡в його пщвищення особливо загострилася пюля того, як свггова ф¡нансова та еко-ном¡чна криза внесли фундаменталын зм¡ни як в динам¡ку розвитку свггово''' економ¡ки, так ¡ в економнний розвиток ве-личезно' ктыкост крайн, у тому числ¡ що належаты до найбты-ших економк, що впливае своею чергою на розвиток свггово''' економки. Зм¡ни, як в¡дбулися, в¡дпов¡дно зробили пом¡тний вплив на рвены конкурентоспроможност¡ багатыох кра'н свЬ ту, в резулытат¡ чого в рейтингах за даним показником вщ-булися ¡стотн зм¡ни. Крм цыого, насл¡дки св¡товоí ф¡нансовоí та економнно''' кризи викликали процес коригування методик розрахунку показника конкурентоспроможноси яю, як вия-вилося, не враховували чинники, як впливаюты на здатнюты нац¡оналыноí економ¡ки виробляти конкурентн¡ на свгтово-му ринку товари ¡ послуги, одночасно п¡двищуючи р¡вены до-бробуту сво'х громадян. Деяк¡ змЫи, що враховуюты зазначен¡ трансформаций вже були включен в опубл¡кован¡ дослщжен-ня в наступн¡ п¡сля кризи, однак слщ оч¡кувати, що надал¡ та-к¡ методики тддадутыся набагато бтыш значним зм¡нам. У даний час важлив¡ для б¡лышост¡ кра'н св¡ту проблеми ви-вчення того, як економ¡ки займуты вершини рейтингу кон-курентоспроможност¡ в майбутныому ¡ як¡ шляхи п¡двищення конкурентоспроможност¡ для окремо' економ¡ки будуты най-бтыш ефективними, вир¡шуютыся в м¡нливих умовах функцЬ онування вс¡eí св¡товоí економки. Таким чином, кожна кра''-на в ситуаци, коли немае едино' думки про те, яким шляхом пще майбутый св¡товий розвиток пюля зак¡нчення ф¡нансовоí
та економ¡чноí кризи, повинна виробити стратепю пщвищен-ня нацюналыно''' конкурентоспроможност¡ в цыому невизна-ченому майбутныому. B¡дкласти вир¡шення даного питання на посткризовий час, коли проявлятыся основы тенденци в по-далышому розвитку св¡товоí економ¡ки, неможливо, осюлыки проблема п¡двищення конкурентоспроможност¡ значною мЬ рою пов'язана з виршенням найважлив¡ших питаны для розвитку буды-яко''' крайни - ст¡йким економнним ¡ соц¡алыним розвитком, досягненням високого рвня життя населення.
К¡лык¡сне визначення конкурентоспроможност на макро-р¡вн¡ пов'язане з юлыюстю продукци, що реал^уетыся ¡ ви-значаетыся такими показниками, як величина частки крайни на свгтових ринках продукц¡í. Однак такого визначення недо-статныо для сучасного повного розумЫня конкурентоспро-можност¡, де вщправною точкою е розум¡ння джерела про-цв¡тання наци. Нац¡оналын¡ стандарти життя визначаютыся продуктивною економ¡ки, яка вим^юетыся варт¡стю виро-блених товарв ¡ послуг на одиницю нацюналыного людсыко-го кап¡талу, кап¡талу та природних ресурса. Продуктивн¡сты залежиты як вщ вартост¡ нац¡оналыних товар¡в ¡ послуг, що вим¡рюeтыся в цЫах, як¡ встановлюютыся на в¡дкритих мж народних ринках, так ¡ вщ ефективност¡, з якою вони можуты бути зроблен¡. Продуктивн¡сты також залежиты вщ здатнос-т¡ економ¡ки моб^зувати доступн¡ людсык¡ ресурси. Продук-тивнюты дозволяе нац¡í п¡дтримувати високий рюены заро-б¡тноí плати, силыну валюту ¡ привабливий р¡вены доходу на вкладений кап¡тал, а отже ¡ високий р¡вены життя.
Водночас зв'язок продуктивност та конкурентоспромож-ност¡ враховуетыся в багатыох визначеннях конкурентоспро-можноси що наводятыся в¡домими досл¡дниками ¡ м^на-родними орган¡зац¡ями. Хоча часто пщ продуктивн¡стю в цих визначеннях розумютыся можлив¡сты виробляти конкурентн¡ товари. Наприклад, в раных роботах «бвропейсыкого форуму з розвитку менеджменту» промислова конкурентоспро-можн¡сты визначалася як здатнюты п¡дприeмц¡в сыогодн¡ ¡ в майбутныому виробляти ¡ продавати на нацюналыному та св¡товому ринку товари, як за ц¡ною ¡ яюстю б¡лыш прива-блив¡, н¡ж в ¡ноземних або нац¡оналыних конкурент¡в [8]. Разом ¡з розвитком теорп м¡жнародноí конкурентоспромож-ност¡ визначення цыого термЫа пом¡тно модиф¡кувалися в напрямку ускладнення ¡ розширення охоплення факторв, що впливаюты на конкурентоспроможн¡сты економки.
Одне з найб¡лыш зм¡стовних визначены того перюду дае М¡жнародний форум з розвитку менеджменту, що визначае конкурентоспроможнюты як галузы економ¡чного знання, яка анал^уе факти ¡ пол™ку, формуе здатн¡сты нац¡í створювати ¡ п¡дтримувати середовище, що витримуе створення постмно зростаючо' вартост¡ на сво'х п¡дприeмствах ¡ зростаюче про-цвтання свого народу.
У сучасних умовах обмежити поняття мжнародно' кон-курентоспроможност т¡лыки усп¡хом торговелыних операц¡й крайни на зовн¡шн¡х ринках або продуктивною нац¡оналыних компан¡й неможливо, так само як, наприклад, обмежити все управлЫня конкурентними перевагами економки мантуля-цтми з валютним курсом, хоча ц компоненти, безумовно, е важливими, що чиняты вплив на рвены конкурентоспро-можност¡ окремо' крайни. На наш погляд, визначення м^на-родно' конкурентоспроможност мае включати як комплекс
36 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (173)/2015
MAKPOEKOHOMIHHI ACflEKTI/l CyHACHOÏ EKOHOMIKI/I
yMOB, TaK i uiëi flocnrHeHHfl 6iëbi±i BècoKoro piBHA HauioHaëbHOï KOHKypeHTOcnpoMOXHOCTi. TpyHTyranèCb Ha TëyMaHeHHi koh-KypeHTocnpoMoxHocTi npoâiflHèMè eêcnepTaMè y uié rany3i, TaKèx ak B. AHflpiaHOB [8], C.^. XaMiHiH [9], B.r. BoflpoB [10], BapTO çanponoHyBaTè TaKe ôopMynraBaHHn Bè3HaHeHHA Haui-OHaëbHOï KOHKypeHTocnpoMOXHocTi: KOHKypeHTocnpoMoœHicTb - 14e Ha6ip ôaKTopiB, iHcTèTyTiâ i HanpAMKiB noëiTèKè, ùo Bè-3HanaraTb piBeHb npoflyKTèBHocTi b KpaïHi i flO3BOëaraTb 36epi-raTè a6o niflBèùyâaTè peaëbHi floxoflè HaceëeHHA
y flocarneHHi BècoKOï KOHKypeHTocnpoMOXHocTi Bè3HaHeHa HauioHanbHa iflea yKpaïHè, npoTe floci b eKOHOMiHHié Hayui He-Mae oflHO3HaHHoro TpaKTyBaHHA i cyâoporo Bè3HaHeHHA uboro noHATTn, ùo ycênaflHrae MoœëèâicTb iï afleKBaTHOï ouiHKè. y3a-ranbHraraHè po3po6êè BiTHè3HAHèx BHeHèx, MOXHa BBaœaTè, ùo KOHKypeHTocnpoMOXHicTb KpaïHè xapaKTepè3ye iï noëoœeHHA Ha câiTOBOMy pèHKy i BiflO6paXae 3flaTHicTb BiTHè3HAHèx eKOHOMiH-Hèx cy6'eKTiâ b yMOBax BiëbHOï cyMëiHHOï KOHKypeHuiï npoflaâaTè TOBapè Ta nocëyrè, ùo 3aflOBOëbHaraTb BèMorè câiTOBoro pèHKy, peani3auin AKèx niflBèùye cycniëbHèé flo6po6yT.
Cepefl Haé6iëb0 noixièpeHèx MeTOflèHHèx niflxofliâ flo ouiHKè piBHA KOHKypeHTocnpoMOXHocTi KpaïHè BècrynaraTb MeTOflèKè CâiTOBoro 6aHKy [11], BcecâiTHboro eKOHOMiHHoro ôopyMy [12].
KoHKypeHTocnpoMOXHicTb KpaïHè po3paxoByeTbcn 3a ôop-Myëora:
K„ =I„ +Ie+Is +I6 +IK +I6m +1* =100 ôajiie (1)
100 6aëiB = 25 + 25 + 10 +10 + 10 + 5 + 5 + 5 (Ta6ë. 1).
OTœe, ouiHKa KOHKypeHTocnpoMOXHocTi KpaïHè Mae BaroMe 3HaHeHHA y cyHacHèx MiHëèBèx yMOBax. IcHye 3HaHHa KiëbêicTb MeTOflèK o6HècëeHHA KOHKypeHTocnpoMOXHocTi HauioHaëbHOï eKOHOMiêè, npoTe Haé6iëbi±i eôeKTèBHèM e noeflHaHHA MeTOflèK o6HècëeHHA 3 ypaxyBaHHAM ôaKTopiâ BnëèBy Ha MiœHapoflHy KOHKypeHTocnpoMOXHicTb flepœaBè b KOHTeKcTi cTaëoro po3Bè-TKy. Teoprn cTaëoro po3BèTKy e aëbTepHaTèBora napaflèrMi eKO-HOMiHHoro 3pocTaHHA, ùo irHopye eKOëoriHHy He6e3neKy. Iï ôop-MyBaHHA 3fliécHraBaëocn BHacëiflOK nocTynoâoro ycBiflOMëeHHA cycniëbcTBOM npèpoflooxopoHHèx, eKOHOMiHHèx i couiaëbHèx npo6ëeM, AKi BnëèBaraTb Ha cTaH npèpoflHoro cepeflOBèùa.
B yKpaïHi y câiTëi ocTaHHix noflié aKTyaëbHèMè e Taêi HèHHèKè KOHKypeHTocnpoMoœHocTi ak 3OBHii±iHfl KOHKypeHTocnpoMoœ-HicTb, BHyTpirnHfl KOHKypeHTocnpoMoœHicTb, KOHKypeHTocnpo-MOXHicTb 3a pecypcaMè, KOHKypeHTocnpoMoœHicTb ôiHaHcoBOï cècTeMè, KOHKypeHTocnpoMoœHicTb cècTeMè oxopoHè 3flopoB'A, KOHKypeHTocnpoMoœHicTb cècTeMè ocâiTè, KOHKypeHTocnpo-MoœHicTb HayKè. CboroflHi b yKpaïHi cKëaflHa noëiTèHHa Ta eKO-
OuiHKa KOHKypeHTocnpoMoœHocTi KpaÏHè
ÏOKa3HMKM CKëaflOBi eëeMeHTM KpMTepi'i OUiHKM ÏpMMiTKM
1. ÏoëiTèHHèé pè3èK, (n) MoœëèâicTb HenëaTeœiâ no nocTaBKaM npoflyKuiï (HaflaHHA nocëyr) HeBènëaTè 3a no3èKaMè, ôiHaHcoBèMè 3o6oB'n3aHHAMè, flèâifleHflax HeMoœëèâicTb penaTpiauiï BKëafleHèx KaniTaëiâ max = 25 6aëiâ HèM MeHrne pè3èK, TèM Bèùe peéTèHroâa ouiHKa
2. EêOHOMiHHi nepcneKTèBè, /e ÏporHO3 po3BèTKy Ha flaHèé piê ÏporHO3 Ha HacTynHèé piê max = 25 6aëiâ
3. 3oBHii±iHfl 3a6oproBaHicTb, / 3 /3 = A + (B x 10) -(C x 10) BiflHorneHHA cyMapHoro 6opry KpaïHè flo BBÏ, A BiflHorneHHA 6opry flo cyMè eêcnopTy, B Caëbflo nëaTiœHoro 6aëaHcy 3a noTOHHèMè onepauiflMè flo BBÏ, C max = 10 6aëiâ HèM HèœHe HèceëbHe 3HaHeH-ha 3a ôopMyëora, TèM Bèùe peéTèHr
4. Bopr y 3B'A3Ky 3 fle-ÔoëTOM a6o y 3B'A3Ky 3 pecTpyKTypè3auiera 6opry, / 6 BèKOHaHHA (HeBèKOHaHHA) ôiHaHcoBèx 3o6oB'A3aHb a6o nepeHeceHHA TepMiHy cnëaTè no Bcié 3a6oproBaHocTi max = 10 6aëiâ MaKcèMaëbHèé 6aë OTpè-MyraTb KpaïHè, y AKèx He 6yëo nëaTeœiâ; 0 6aëiâ - y Koro HeBèKOHaHHA ÔiHaHcoBèx 3o6oB'n3aHb a6o nepeHeceHo TepMiH
5. KpeflèTHèé peé-TèHr (peéTèHr nëaTocnpoMoœHocTi no KpeflèTHèx 6oprax), / k max = 10 6aëiâ MaKcèMyM 6aëiâ Haé6iëb0 nëaTocnpoMoœHèM ôipMaM OuiHKa 3a flaHèMè npoâiflHèx peéTèHroBèx ôipM câiTy iMoodys, StandartSPoof's, Fitsh)
6. flocTyn flo 6aHKiâcbKèx pecypciâ, / 6aH BiflHorneHHfl npèBaTHèx, flOBrocTpoKOBèx, HerapaHTOBaHèx no3èK flo BBÏ max = 10 6aëiâ flœepeëo ouiHOK Global Development Finance
7. flocTyn flO KOpOTKO-cTpoKOBèx ôiHaHcoBèx pecypciâ, / ô MoœëèâicTb OTpèMaHHA pecypciâ Ha pèHKy KaniTaëy 6e3 npo6ëeM. MoœëèâicTb OTpèMaHHA pecypciâ Ha pèHKy KaniTaëy 6e3 npo6ëeM b 95% Bènaflêiâ. flocTyn He cKëaflae oco6ëèBèx npo6ëeM. flocTyn MoœëèBèé 3aëeœHO Bifl cèTyauiï Ha pèHKy KaniTaëy. flocTyn He BèKëraHaeTbcn 3a neBHèx yMOB. flocTyn B3araëi He MoœëèBèé max = = 5 6aëiB = 4 6aëè = 3 6aëè = 2 6aëè = 1 6aë = 0 6aëiâ
8. flocTyn flo ôopÔeéTèH-roBèM nocëyr, / ÔÔ flocTyn He noB'A3aHèé i3 pè3èKaMè max = 5 6aëiâ flœepeëa: Morgan Crenfell, Trade Finance, Standard Bank, BiflfliëeHHA Mc Kinsy
ÔopMyBaHHA pèHKOBMX bîahocmh b YKpaïHi № 10 (173)/2015 37
HOMÍ4Ha ситуацГя, яка змушуе значн резерви витрачати на вмськовий сектор та пщвищення обороноздатносп, але це в цтому не пщвищуе конкурентоспроможност нацюнальноУ економки, тому слщ якнайшвидше локал1зувати збройн кон-флкти i будувати економГчну модель пщвищення конкурен-тоспроможност економки нашоУ держави. Все це спонукае до розробки моделей сталого розвитку нацюнальноУ еконо-мiки, що сприятиме ттьки пiдвищенню конкурентоспромож-ностi держави на свгговому рiвнi. На сучасному етап УкраУна здiйснилa визначальний крок на шляху до свого устху, а са-ме обрано вектор економiчного розвитку держави в бк евро-iнтегрaцií. Революцiя гiдностi та боротьба за свободу УкраУни створили нову украУнську iдею - ¡дею гiдностi, свободи i май-бутнього. Наша краУна переходить у нову епоху iсторií i отри-муе унiкaльний шанс побудувати нову УкраУну. Прийнята державна Стрaтегiя сталого розвитку держави якраз i визначае мету, вектори руху, дорожню карту, першочерговi прiоритети та iндикaтори належних оборонних, соцiaльно-економiчних, оргaнiзaцiйних, полiтико-прaвових умов нового становлення та розвитку УкраУни. бвропейсью стандарти змушують еконо-мку УкраУни розвиватися на основi моделi сталого розвитку, i тiльки такий шлях сприятиме пщвищенню конкурентоспро-можност УкраУн на свiтовiй aренi.
Висновки
На основi викладеного вище можна сформулювати таю висновки.
1. Для забезпечення сталого розвитку держави, потрiбно проведення структурних реформ та, як наслщок - буде пщ-вищено стандарти життя. Але для цього, передуам, необхщно вщновити мaкроекономiчну стaбiльнiсть, забезпечити зростання економки екологiчно невиснажливим способом, ство-рити сприятливi умови для ведення господарськоУ дiяльностi.
2. Потрiбно оптимiзувaти внутрiшнe середовище, а саме: наростити виробничий потен^ал в середин краУни, здмсни-ти iмпортозaмiщення, протекцiонiстськi заходи, зменшити податкове навантаження, пщвищити якостi вiтчизняноí продукций яка б вiдповiдaлa мiжнaродним стандартам, що при-зведе в свою чергу до збiльшення ВВП та збалансуванню державного бюджету.
3. Для забезпечення гаран™ безпеки держави, бiзнесу та громадян, захищеност iнвестицiй i приватноУ влaсностi УкраУна мае стати державою, що здатна захистити своУ кор-дони та забезпечити мир не ттьки на своУй територГУ, а й у европейському репонг Основну увагу тут потрГбно придтити безпецi життя та здоров'я людини, безпечному стану довкт-ля, ефективному використанню наявних ресурсiв, розро6цГ моделi економiки на основГ сталого розвитку.
4. Окремий акцент - на податкову реформу. Створити просту, економТчно справедливою, з мУмальними затрата-
ми часу на розрахунок i сплату податюв, що, своею чергою, створило б необхщы умови для сталого розвитку нацюналь-ноУ економки та забезпечило б достатне наповнення держ-бюджету i мiсцевих бюджетiв.
5. Для забезпечення сталого розвитку нацюнального гос-подарства, потрiбнa ефективна програма енергозалежност^ головним завданням якоУ повинно бути: енергетична безпе-ка i перехщ до енергоефективного та енергоощадного вико-ристання, споживання енергоресурсiв ¡з впровадженням гн-новaцiйних технологГй.
6. На сьогоды, виходячи з аналГзу передумов конкурен-тоспроможностГ вГтчизняноУ економки, головною завадою е нестабГльна полГтична ситуацГя, що значно загострилась у сучасних складних умовах, а також значна сума зовнГшньоУ заборгованостГ, що, безумовно, ттьки знижуе загальний рЬ вень конкурентоспроможностГ.
Список використаних джерел
1. Указ Президента УкраУни №5/2015 «Про Стратег1ю сталого розвиту «УкраУна-2020» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/18688.html
2. Competitive Cities: A New Entrepreneurial Paradigm in Spatial Development. OECD Territorial Review, 2007
3. The Global Competitiveness Report 2014-2015: Full Data Edition [Electronic resource]. - World Economic Forum. -Mode of acces: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Global CompetitivenessReport_2014-15.pdf
4. Полунеев Ю. Конкурентоспроможнють краУни як нацюнальна ¡дея / Ю. Полунеев // Дзеркало тижня. - 2005. - №10(538).
5. Гончарук Т.1. Конкурентоспроможнють нацюнальноУ економ1ки: критерГУ визначення та динам1ка розвитку / Т.1. Гончарук // Проблеми i перспективи розвитку банк1всько"У системи УкраУни: зб. наук. праць. - 2004. - Т. 10.
6. Брижань I.A. Умови та чинники переходу УкраУни до моделГ сталого розвитку / I.A. Брижань // Вюн. Полтав. держ. аграр. акад.. -2013. - №1. - С. 128-133. - БВлюгр.: 14 назв. - у^.
7. Rapport sur la competitivite industrielle internationale // European Management Forum, Paris, France. - 1984. - 536 p.
8. Андрианов В. Конкурентоспособность России в мировой экономике / В. Андрианов // Экономист. - 1997. - №10. - С. 37-47.
9. ХамУч С.Ю. Конкурентоспроможнють нацюнальноУ економки: особливосп, прюритети та проблеми / С.Ю. ХамУч // Актуал. проблеми економки. - 2007. - №4. - С. 20-26. - БВлюгр.: 13 назв. - у^.
10. Бодров В. Г. Основи конкурентоспроможностГ економки УкраУни / В. Г. Бодров // ФЫанси УкраУни. - 2007. - №9. - С. 67-74. -Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Fu_2007_9_9.pdf
11. IMF Rapport sur la comp^itivi® industrielle internationale. Paris, 2004.
12. The Global Competitiveness Report 2008-2009 // www. weforum.org/documents/GCR0809/index.html
38 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 10 (173)/2015
