CC BY
24
УДК 330.341.1 Асист. Ю.В. Малиновський; асист. Л.А. Сешв;
асист. А.В. Дзюбта1 - НУ ^beie^m полтехшка"
СУТН1СТЬ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ 1ННОВАТИКИ В КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ П1ДХОД1В ЩОДО ÏX ВИЗНАЧЕННЯ
Розглянуто актуальнi проблеми, що стосуються тлумачень основних положень iнновацiйноï теорп. На основi аналiзу сучасних пiдходiв щодо визначення базових понять шноватики зроблено узагальнення. Запропоновано власнi дефшщп, що найбiльш повно розкривають змют вiдповiдних понять.
Ключов1 слова: шновацп, iнновацiйна дiяльнiсть iнновацiйний потенцiал.
Assist. Yu. V. Malynovsky; assist. L.A. Seniv;
A.V. Dzyubina-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Essence of basic innovation concepts in context of modern approaches
in relation to their determination
In clause actual problems which concern interpretation of substantive provisions of the innovative theory are considered. On the basis of the analysis of modern approaches concerning definition of base concepts of innovative science generalization is lead, own definitions which most full open the maintenance of corresponding concepts are offered.
Keywords: innovations, innovative activity, innovative potential.
Постановка проблеми
На сьогодш юнуе сотш визначень основним поняттям шноватики, ба-гато наукових шдход1в щодо ïx трактувань. Вщсутшсть едност погляд1в вносить суперечшсть у тлумачення основних термшв iнновацiйноï теори i ïx ро-зумшня сучасним суспшьством. Тому набувають актуальност питання, пов'язаш з узагальненням сутност понять шноващя, iнновацiйна дiяльнiсть, шновацшний потенцiал.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш
Дослiдження проблем iнноватики, визначення основних понять шно-вацiйноï теори вщображено у наукових працях таких в^чизняних та зарубiж-них вчених, як А. Амоша, Ю. Бажала, 1.Г. Балабанова, А. Бодюка, А. Власова, Л. Водачека, О. Водачкова, В. Гееця, Н. Гончарова, М. Долшнього, Р. 1вану-ха, С. 1льенкова, П.Н. Завлша, Л. Колобова, О. Кузьмша, О. Лапко, В. Кали-шенко, Д. Львова, Л. Мартюшево", Б. Патона, С. Покропивного, П. Перерви, Я. Плоткша, М. Портера, А. Перлаю, А. Пригожина, А. Савченка, Б. Санто, В. Семиноженка, Б. Твюса, В. Терехова, А. Чухна та шших. Треба констату-вати, що дотепер немае едност у поглядах сучасних авторiв щодо тлумачення основних положень шноватики.
Постановка щлей
Багатоварiантнiсть трактувань основних термов iнновацiйноï теорiï зумовлюе необхщшсть постановки таких цiлей дослщження:
• здшснити огляд сучасних напрацювань вчених щодо тлумачення основних
понять 1нноватики;
• узагальнивши основы позицл ввдиоввдних праць, дати власт визначення заз-
наченим поняттям.
1 Наук. кер1вник: проф. Ж.В. Поплавська, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полггехшка"
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
Виклад основного матер1алу
У сучасний перiод швидкого розвитку виробничих сил шноваци е головною рушiйною силою динамiчного розвитку суспiльного виробництва.
Пiд шноващею (нововведенням) зазвичай розумiють об'ект, упрова-джений у виробництво внаслiдок виконаного наукового дослщження або зробленого вщкриття, якiсно вiдмiнний вiд попереднього аналога. 1нноващя характеризуеться вищим технологiчним рiвнем, новими споживчими якостя-ми товару або послуги порiвняно з попередшм продуктом. Поняття "шнова-цiям застосовуеться до вЫх нововведень, як у виробничш, так i в оргашза-цiйнiй, фiнансовiй, науково-дослiднiй, навчальнiй й шших сферах, до будь-яких удосконалень, що забезпечують економiю витрат або що навiть створю-ють умови для тако! економи.
Узагальнивши напрацювання великого укра!нського вченого Михайла Туган-Барановського про взаемозв'язок промислових коливань з перюдичним оновленням основного кашталу [1] та його послiдовника росшського вченого Н.Д. Кондратьева, що обгрунтував теорiю великих циклiв у динамщ св^о-во! економiки [2], австршський вчений Й. Шумпетер вперше ввiв в економiч-ну науку поняття "шноващя", яке вiн трактуе як будь-яку можливу змiну, що вщбуваеться внаслiдок використання нових або вдосконалення рiшень тех-нiчного, технолопчного, органiзацiйного характеру в процесах виробництва, постачання, збуту продукци, пiсля продажного обслуговування тощо, визна-чивши п'ять типiв нових комбiнацiй змiн або шновацш [3]:
• виробництво нового продукту чи вщомого продукту в новш якостц
• запровадження нового методу виробництва;
• освоення нового ринку збуту;
• залучення до виробничого процесу нових джерел сировини;
• здшснення реоргатзаци (уведення нових оргатзацшних форм).
Найбiльшого поширення у свгговш економiчнiй практицi отримали два науковi пiдходи щодо тлумачення основних положень шновацшно! теори.
Прихильники першого пiдходу розглядають iнновацiю як процес, систему, змшу. Динамiчний шдхщ тлумачить iнновацiю як перехiд деяко! систе-ми з одного стану в шший. Зокрема, визнаеться, що нововведення розви-ваеться в час i мае яскраво вираженi стади. Так, прихильник цього пiдходу Б. Твюс пiд iнновацiею розумiе процес, в якому винахщ або щея набувають економiчного змiсту [4].
На думку К. Хольта, шноващя - це процес використання знань або вщповщно! шформаци для створення чого-небудь нового та корисного [5]. Угорський вчений Б. Санто розглядае шноваци як "такий суспшьний техшко-економiчний процес, котрий через практичне використання щей i винаходiв приводить до створення кращих за сво!ми властивостями виробiв, техноло-гiй" [6]. Як цшьову змiну в функцiонуваннi шдприемства як системи (кшьюс-ну, яюсну, у будь-якiй сферi дiяльностi шдприемства) розумiе iнновацiю сло-вацький вчений Л. Водачек [7].
Росшсью дослщники В. Мединський та В. Шаршунова трактують ш-новацiю як "суспшьний, техшчний, економiчний процес, що приводить до створення кращих за сво!ми властивостями товарiв (послуг) та технологш
шляхом практичного використання нововведень"[8]. На думку Ю. Яковця, ïh-новацiï - це яюст змiни у виробництвi, що стосуються як технiки i технологи, так i форм оргашзаци виробництва та управлшня [9]. Прихильники другого шдходу визначають iнновацiю як "результат процесу шзнання, що вть люеться у виглядi новоï продукцiï, новоï технологiï тощо".
Згiдно з "Посiбником Фраскатi" (Fraskati Manual), прийнятим ОЕСР у 1993 р. у м. Фраскат (Iталiя), iнновацiя визначаеться як остаточний результат шновацшно1" дiяльностi, втiлений у виглядi нового чи удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, або технолопчного процесу, що використо-вуеться у практищ, або нового шдходу до виршення сощальних проблем.
"Iнновацiя - це результат творчого процесу у виглядi створених (або впроваджених) нових споживчих вартостей, застосування яких потребуе, щоб особи, котрi ïx використовують, або органiзацiï змiнили звичнi стереотипи дь яльностi", - вважае росшський вчений П. Завлш. При цьому найважливiшою ознакою шноваци в умовах ринкового господарювання мае бути новизна ïï споживчих властивостей. Техшчна новизна вiдiграе другорядну роль [10].
Н. Молчанов трактуе шновацш як результат науково1' працi, спрямова-ний на вдосконалення суспiльноï практики i безпосередню реалiзацiю в суспшь-ному виробництвi [11]. На думку А. Левшсона, iнновацiя - це результат, шдсу-мок попередньо виконано1' науково", практично:', органiзацiйноï роботи [12].
Узагальнюючи наведене вище, можна зробити висновок, що шноваци властивi як динамiчний, так i статичний аспекти. Сама сутшсть iнновацiï зу-мовлюе таке двояке розумiння, пов'язане з ïï подвшною природою. Незважа-ючи на багатоварiантнiсть визначення iнновацiï, поеднальним початком усix пiдxодiв е новi знання, що лежать в основi кожноï iнновацiï. На нашу думку, статичний i динамiчний пiдxоди щодо тлумачення сутностi iнновацiï мають бути об'еднаш, оскiльки вони логiчно доповнюють один одного.
Враховуючи наведену вище позищю, даемо таке визначення: "1ннова-цiя - це суспiльний теxнiко-економiчний процес, результатом якого е отри-мання нових чи вдосконалених продуклв, теxнологiчниx процесiв, форм оргашзаци виробництва та управлiння".
Основним мехашзмом поступального руху усix економiчниx систем, безсумшвно, е iнновацiйна дiяльнiсть, що е опосередкованою ланкою мiж власне науковою i виробничою сферами, своерщна виробнича сила, що здшснюе штегращю наукового та матерiального виробництва, реалiзацiю теxнiко-економiчниx потреб економiчниx агентiв через використання науко-воï продукц^.
"1нновацшна дiяльнiсть - дiяльнiсть, спрямована на створення "шд ключ" виробництва нових товарiв (послуг)", - вважае росшський професор В. Колосов, вносячи конкретику у це поняття. На його думку, сучасне широ-ке трактування iнновацiйноï дiяльностi, що охоплюе все, що розумшть пiд науково-теxнiчним прогресом, змшуе науковi та iнновацiйнi прюритети, по-роджуе xибнi уявлення щодо однаковос^ вимог до iнфраструктур, що забез-печують науковий або шновацшний розвиток [13].
Основу iнновацiйноï дiяльностi органiзацiй становлять фундаменталь-hï науковi дослiдження в ïx подальшому переxодi в сферу НДДКР, оскiльки
Шуковий вкник HЛTУ Укрмни. - 2GG8. - Bип. 18.1G
caмe в цш cфepi cтвopюютьcя пepeдyмoви для iннoвaцiйнoгo poзвиткy мaтe-piaльнoгo виpoбництвa. Iннoвaцiйнa дiяльнicть е нe единим актом yпpoвa-джeння якoгo-нeбyдь нoвoввeдeння, а цiлecпpямoвaнoю cиcтeмoю зaxoдiв rn^o poзpoблeння, впpoвaджeння, ocвoeння, виpoбництвa, кoмepцiaлiзaцiï нoвoввeдeнь. Iннoвaцiйнa дiяльнicть мoжe 6ути пpeдcтaвлeнa як пpoцec твop-чocтi i cтвopeння нoвoввeдeння [14].
Вpaxoвyючи нaвeдeнi вищe тлyмaчeння, з шзицш чiткoгo poзмeжy-вання iннoвaцiйнoï та нayкoвoï дiяльнocтi, дaeмo тaкe визнaчeння: мПiд шш-вaцiйнoю poзyмieмo такий вид дiяльнocтi, cпpямoвaний на вт^ння peзyльтa-тiв нayкoвиx дocлiджeнь i poзpoбoк y нoвi aбo вдocкoнaлeнi тoвapи, пocлyги aбo тexнoлoгiчнi npo^c^'.
На думку фpaнцyзькoгo пpoфecopa Н. Альтepa, iннoвaцiйнa дiяльнicть пoгaнo пoeднyeтьcя з opгaнiзaцiйнoю, тoмy щo нeмoжливo зaздaлeгiдь пepeд-бачити нaпpямoк iннoвaцiйнoгo poзвиткy, ocкiльки в ocнoвi iннoвaцiï лeжить кoнфлiкт мiж пpиxильникaми i cyпpoтивникaми ïï впpoвaджeння. Сп^а-ючтоь на cтpaтeгiю poзвиткy caмocтiйнocтi, кoмпeтeнтнocтi i твopчиx здiб-нocтeй, iннoвaтopи poзпoвcюджyють на пiдпpиeмcтвi влacнy ^н^пшю eфeктивнocтi. "Пpaвoвipнi" чинять cyпpoтив цьoмy, зaxищaючи opгaнiзa-цiйнy cтpyктypy та ycranem пpинципи планування дiяльнocтi шд^иеметва. Kepiвництвo, cвoeю чepгoю, пpиймae piшeння, щo дають змoгy peiнтeгpyвaти нoвaтopcькy пoлiтикy в фopмaлiзoвaнi paмки. ^и цьoмy впpoвaджeння што-вaцiй cyпpoвoджyeтьcя змiнoю кyльтypи пiдпpиeмcтвa. Таким чишм, TO^ep-шe, iннoвaцiя нe е peзyльтaтoм дiй тiльки кepiвникiв, ane ocтaннi вiдiгpaють важливу poль y ïï уш^тй peaлiзaцiï; пo-дpyгe, штоващя е iнcтитyцioнaлiзa-цiю кoлeктивнoï ^а^ики [15].
Haвeдeнe вищe дае нам змoгy зpoбити виcнoвoк пpo кoмпoнeнтнicть ш-нoвaцiйнoï дiяльнocтi, щo шлягае в cyкyпнocтi ocoбиcтicниx мoжливocтeй era-нoмiчниx cyб'eктiв, як вoни виpoбили в yмoвax нeвизнaчeнocтi, мexaнiзмax фop-мaлiзaцiï ïxнix знань, мoжливocтяx пepeдaчi циx знань з oднoгo piвня на iншиx, cпocoбiв чинити omp cyпpoтивy пoшиpeнню та викopиcтaнню швж знань.
Icнye бaгaтo пpoтиpiч, шр пopoджyютьcя aктивiзaцieю iннoвaцiйнoï дь Haйбiльш вaжливe з ниx шлягае y пpoтиpiччi ocoбиcтoгo дocвiдy та знань ^ащвниюв, якi нe мають cyc^^^ro вияву визнання, oчiкyючи того, та ocoбиcтим дocвiдoм ïx бeзпocepeдньoгo кepiвникa, який y мeжax того тов-нoвaжeнь е cycпiльнo визнаним. Piзниця тaкoж пoлягae в тому, бeзпocepeднi кepiвники пpaцюють, зазвичай, в yмoвax штyчнo cтвopeнoï нeвизнaчeнocтi i тому ïx дocвiд i бaчeння cитyaцiï нiбитo з "iншoгo cвiтy". Окpiм цьoгo, ^pe-вaжнo cycm^^ визнання дocвiдy пiдлeглиx пpизвoдить дo знижeння cтaтycy ïx кepiвникa та змeншeння pecypcy йoгo влади. Mo^rna i пpoтилeжнa crny-aцiя, ^ли кepiвник виcтyпae y poлi iннoвaтopa, нaштoвxyючиcь на cyпpoтив пiдлeглиx. Тpeбa визнати, щo iннoвaцiйнa дiяльнicть виетупае зacoбoм ^нку-peнцiï нe тшьки мiж фipмaми, ane i вcepeдинi фipми мiж piзнoмaнiтними ïï 1рупами aбo нaвiть мiж oкpeмoю людишю та гpyпoю. Цiкaвo зазначити, дiяльнicть з диcкpeдитaцiï iннoвaцiï мoжe бути нe мeнш винaxiдливoю та toc-лiдoвнoю, нiж дiяльнicть з ïï пpocyвaння. А ocкiльки цшшеть iннoвaцiï зазда-лeгiдь нeвiдoмa, то й cyпpoтив змiнaм тaкoж мoжe виcтyпaти iннoвaцiйнoю
дiяльнicтю, якщ^ здiйcнюeтьcя чecнo i твopчo. ^над цe, така бopoтьбa дае змoгy ocмиcлити пepeвaги i нeдoлiки ш^ва^х' y бiльш шиpoкoмy кoнтeкcтi i cтвopюe нoвi мoжливocтi для впpoвaджeння змiн. Piзнi cпocoби виpiшeння циx пpoтиpiч, eвoлюцioнyючи, i зaбeзпeчили пepeтвopeння тpaдицiйнoï opra-нiзaцiï y кpeaтиннy фipмy [16].
Здiйcнeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пpивoдить дo змiн y CTpy^ypi на-цioнaльнoгo пpoдyктy i cyra^^re виpoбництвa. Влacнe, в ocнoвi фopмyвaн-ня нoвиx гaлyзeй, щo зaбeзпeчyють пpишвидшeння eкoнoмiчнoгo poзвиткy, лeжaть нoвi знання, втiлeнi y нoвi тexнoлoгiï. Iннoвaцiйнa та нayкoвo-тexнiч-на дiяльнocтi, бeзcyмнiвнo, виcтyпaють ocнoвними джepeлaми eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Екoнoмiчнa мoгyтнicть кpaïни значшю мipoю зaлeжить вiд irn^-cm^ro poзвиткy нayкoмicткиx гaлyзeй, збiльшeння випуоту тexнiчнo отлад-нoï, нayкoмicткoï пpoдyкцiï.
Одним iз нaйвaжливiшиx чинникiв, зaбeзпeчyють бeзпeкy кpaïни як в eкoнoмiчнoмy acпeктi, чepeз надання rapa^m тoгo, щo нaцioнaльнa era-шмжа нe пoтpaпить y тexнoлoгiчнy зaлeжнicть вiд iншиx, бiльш poзвинeниx eкoнoмiк, так i в тpaдицiйнoмy пoлiтичнoмy acпeктi (пiдвищeння oбopoнoз-дaтнocтi), виетупае caмe iннoвaцiйнa дiяльнicть.
Знaчeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, щo знaxoдитьcя в ocoбливoмy вщ-нoшeннi дo бyдь-якoï iншoï дiяльнocтi, збiльшyeтьcя в мipy pocry caмoc-тiйнocтi cиcтeми, ocкiльки з пiдвищeнням caмocтiйнocтi збiльшyeтьcя i мipa вiдпoвiдaльнocтi, тим жopcткiшi yмoви функцюнування. Haйбiльш вpaзливи-ми cтaють дeякi виpoбничi пiдпpиeмcтвa i фipми, як oпиняютьcя в дocить cклaдниx yмoвax гocпoдapювaння. I тiльки paцioнaльнa виpoбничa пoлiтикa тaкиx пiдпpиeмcтв, нeвiд'eмнoю чаетишю якoï е iннoвaцiйнa cклaдoвa, стае нeoбxiднoю yмoвoю дocягнeння eкoнoмiчниx ц^гей. Сaмe iннoвaцiйнa дiяль-нicть е ocнoвoю кoнкypeнтocпpoмoжнocтi opгaнiзaцiй як cпpoмoжнocтi тpи-валий чac збepiгaти cвoï пoзицiï на pинкy. Шляxoм ocвoeння та випycкy ш-виx, бшьш дocкoнaлиx видiв пpoдyкцiï, iннoвaцiйнa дiяльнicть дае змoгy за-xoплювaти pинки збуту, пiдвищyвaти eфeктивнicть виpoбничoï дiяльнocтi за paxyнoк ocвoeння нoвиx pecypciв та cиpoвинниx pинкiв, poзpoблeння та впpo-вaджeння бiльш eкoнoмiчниx тexнoлoгiй виpoбництвa.
Бaзoю для poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa е пiдpoздi-ли, як бepyть бeзпocepeдню yчacть y cтвopeннi та впpoвaджeннi iннoвaцiй, а тагаж cyкyпнicть xapaктepиcтик пiдпpиeмcтвa, визначають йoгo мoжли-вocтi щoдo здiйcнeння тaкoï дiяльнocтi. У цьoмy випадку йдeтьcя пpo зaбeз-пeчeння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, якe здiйcнюeтьcя чepeз йoгo iннoвaцiйний пoтeнцiaл, poзмip якoгo е пapaмeтpoм, щo дае змoгy шд-пpиeмcтвy oцiнити мoжливocтi iннoвaцiйнoï дiяльнocтi i визначити нaпpямoк iннoвaцiйнoгo poзвиткy в cтpaтeгiчнoмy плат.
Мнятся iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy, щo зaбeзпeчye poзвитoк cиcтeми за paxyнoк нoвoввeдeнь, ввiв в eкoнoмiчнy науку K. Фpiмeн. Haйчacтiшe штова-цiйний пoтeнцiaл oтoтoжнюють зi cyкyпнicтю piзниx видiв pecypciв, нeoбxiд-ниx для зд^тення iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa. На думку I. Балаба-нoвa, iннoвaцiйний пoтeнцiaл yтвopюють мaтepiaльнi, фiнaнcoвi, iнфopмa-цшш, нayкoвo-тexнiчнi pecypcи, щo зacтocoвyютьcя в ш^ва^йны дiяльнocтi
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10
шдприемства [17]. Бшьш конкретно до зазначеного питання шдшшов А.В. Савчук, який пропонуе тд шновацшним потенцiалом пiдприемства ро-зумiти "сукупнiсть усix його ресурЫв, якi можуть бути задiяними у процес здiйснення iнновацiйноï дiяльностi" [18].
Украшсью дослiдники Л. Мартюшева i В. Калишенко вiдзначають, що комплексною характеристикою спроможност до iнновацiйного розвитку е шновацшний потенцiал, який вони пропонують визначати як "сукупшсть ор-ганiзованиx в певних соцiально-економiчниx формах ресурЫв, що можуть за певних ддачих внутрiшнix i зовнiшнix чинниюв iнновацiйного середовища бути спрямованими на реалiзацiю iнновацiйноï дiяльностi з метою задоволен-ня потреб суспiльства" [19, с. 63].
Деяк дослiдники ототожнюють шновацшний потенщал з науково-техшчним, розумiючи пiд цим поняттям "накопичену певну кiлькiсть шфор-мацп про результати науково-техшчних робiт, винаxодiв, проектно-конструк-торських розробок, зразкiв новоï техшки i продукцп" [20, с. 29].
На нашу думку, ототожнення понять "шновацшний потенщал" i "на-уково-техшчний потенцiал" е помилковим. Поза сумшвом, це спорiдненi поняття. Проте мiж ними е й ютотш вiдмiнностi, головна з яких полягае в тому, що на вщмшу вщ науково-теxнiчного, iнновацiйний потенцiал охоплюе не тшьки спроможнiсть створювати науково-техшчш нововведення, але й ус-шшно упроваджувати i застосовувати ïx у виробнищв i реалiзацiï товарiв i послуг. Таким чином, науково-техшчний потенщал е хоч i вельми важливою, але лише одшею зi складових iнновацiйного потенцiалу.
Так, В.В. Гончаров першочергову роль вiдводить iнновацiйному по-тенцiалу, як одному з факторiв, що визначають конкурентоспроможнiсть тд-приемства, не розмежовуючи поняття шновацшного та науково-техшчного потенцiалiв [21, с. 241-242]. На нашу думку, з цим не можна погодитися, ос-кшьки значно звужуеться сфера застосування цього поняття, яке й до того ж трактуеться далеко не вичерпно.
"1нновацшний потенщал мютить невикористаш, приховаш можливос-тi накопичених ресурсiв, яю можуть бути приведенi в дш для досягнення цi-лей економiчниx суб,ектiв", - вважае Д. Кокурш [22, с. 111]. Ми вважаемо, що в цьому випадку вщсутня ч^ка конкретизацiя цього поняття. Як сукупну здатшсть науково-практичних знань i практичного досвщу, якi е в розпоря-дженнi суспiльства на певному еташ його розвитку, розумiе шновацшний потенщал 1.О. Джаïн [23]
Важко не погодитися з тим, що шновацшний потенщал е сукупшстю необхщних ресурЫв для здiйснення iнновацiйноï дiяльностi, i, власне, спро-можшстю до впровадження iнновацiй. Тому, на нашу думку, шд iннова-цшним потенцiалом пiдприемства треба розумiти спроможшсть до iннова-цiйного розвитку шдприемства при використанш усix необxiдниx для цього ресуршв, що е в його розпорядженш.
Висновки. Виконане дослщження свiдчить про вiдсутнiсть едностi су-часних пiдxодiв у науковому тлумаченш iнновацiйноï термiнологiï. Врахову-ючи багатоварiантнiсть трактувань основних положень iнноватики, що вносить суперечливють у розумшня вiдповiдниx дефiнiцiй, ми запропонували власш визначення, що найбiльш повно розкривають змiст вiдповiдниx понять.
Перспективи подальших дослiджень
Запропонованi власнi дефiнiцiï основних понять iнновацiйноï теорiï можуть бути використаш у подальших дослiдженняx, метою яких буде фор-мування единого шдходу щодо трактування базових положень шноватики.
Лггература
1. Туган-Барановский М.И. Основы политической экономии. - Петроград, 1917. - 136 с.
2. КондратьевН.Д. Избранные сочинения. - М. : Экономика, 1993.
3. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, кредита, процента и цыкла коньюктуры). - Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1982. -453 с.
4. Твисс Б. Управление научно-техническими нововедениями. - М. : Экономика, 1989.
5. Holt K. The management of Product Innovations. - Batterford, 1983. - 273 p.
6. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. - М. : Прогресс.1990.
7. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии. - М. : Экономика, 1989. - 168 с.
8. Медынский В.Г. Инновационное предпринимательство : учебное пособие / В.Г. Медынский, В.Г. Шаршунова. - М. : ИНФРА-М, 1997.
9. Яковец Ю.В. Ускорение научно-технического прогресса: Теория и экономический механизм. - М. : Экономика, 1988.
10. Инновационный менеджмент / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.З. Мин-дели. - М. : ЦИСТ, 1998.
11. Молчанов Н.Н. Инновационный процесс: Организация и маркетинг. - СПб : СПбГУ, 1994. - 364 ч.
12. Левинсон А. Экономические проблемы управления научно-техническим прогрессом: Опыт системного анализа. - М. : Экономика, 1973. - 256 с.
13. Колосов В.Г.. Основы инноватики. Изд-во СПбГТУ, 1999, 69 с.
14. Лобачева Г.К. Технологический менеджмент : учебно-методическое пособие / Г.К. Лобачева, Ю.Л. Беляева, А.П. Фоменко. - Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2004, 116 с.
15. Alter N. Peut-on programmer l'innovation? // Rev. fr.de gestion. - P., 1995. - N 103.
16. Гришанков В.Г. Особенности экономики креативной фирмы // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 57. - Т.2. - С. 139- 141.
17. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. - СПб : Питер, 2000. - 208 с.
18. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности: Монограф1я / НАН Украины. - Донецк : Ин-т экономики пром-сти, 2003. - 448 с.
19. Мартюшева Л. 1нновацшний потенщал пщприемства як об'ект економ1чного досль дження / Л. Мартюшева, В. Калишенко // Фшанси Украши. - 2002. - № 10. - С. 61-66.
20. Данько М. 1нновацшний потенщал у промисловосп Украши // Економют. - 1999. -№ 10. - С. 26-32.
21. Гончаров В.В. Важнейшие критерии результативности управления. - М. : МНИ-ИПУ, 1998. - 304 с.
22. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. - М. : Экзамен, 2001. - 575 с.
23. Джаин И.О. Оценка трудового потенциала : монография. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2002. - 250 с.
УДК 621.867 Доц. Ю.В. Булк, канд. техн. наук; астр. 1.М. 1люшик -
Луцький нащональний техтчний ун-ет; доц. Б.В. Сологуб, канд. техн. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
РОЗРОБЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНО1 МОДЕЛ1 ТА ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТР1В МОБ1ЛЬНО1 КАНАТНО-СКРЕПЕРНО1 САПРОПЕЛЕВО1 УСТАНОВКИ
Розроблено розрахункову схему та математичну модель мобшьно'1 канатно-скреперно'1 сапропелево'1 установки. Запропоновано метод розв'язування диференць
