Научная статья на тему 'Сущность и содержание понятия "корпоративные права государства"'

Сущность и содержание понятия "корпоративные права государства" Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
88
61
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОРПОРАТИВНЫЕ ПРАВА / КОРПОРАТИВНЫЕ ПРАВА ГОСУДАРСТВА

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Климчук Светлана Владимировна, Минець Ю.Е.

В статье проанализированы действующие нормативно правовые акты в отношении понятий «корпоративные права» и «корпоративные права государства», отражены главные недостатки толкований этих понятий, выяснена юридическая природа корпоративных прав. Предложено новое определение «корпоративных прав государства».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Сущность и содержание понятия "корпоративные права государства"»

УДК 336

СУТН1СТЬ ТА ЗМ1СТ КАТЕГОРП «КОРПОРАТИВН1 ПРАВА ДЕРЖАВИ»

Климчук С.В., д.е.н., доцент, ТНУ ïm. В.1. Вернадського, М1нець Ю.С., acnipaHT, Державна навчально-наукова установа «Академя фiнансовоro управлшня»

У статп проанал1зовано чинш нормативно-правов1 акти в частиш визначення понять «корпоративш права» та «корпоративш права держави», виявлено головш недолши тлумачень цих понять, з'ясовано юридичну природу корпоративних прав. Запропоновано нове визначення «корпоративних прав держави».

Ключов1 слова: корпоративш права, корпоративш права держави.

ВСТУП

В умовах трансформацп економши Украши, процесу роздержавлення власносп постшно виникае питання формування шдход1в до шдвищення ефективносп управлшня корпоративними правами держави. Тобто питання ефективносп управлшня державними корпоративними правами за умов побудо-ви ринкових вщносин в економщ дедал1 бшьше привертають увагу науковщв i стають предметом вив-чення останнiх. I хоча на теоретичному рiвнi дослщженню цього питання безпосередньо або опосе-редковано присвятили свою увагу таю правники Украши як Вiнник О.М., Спасибо-Фатеева I.B., Ка-шанiна Т., Воловик О., Кучеренко I.M., Юбенко О.Р., Задихайло Д.В., Винар Л.В., Погребний Д.1. та iншi науковщ, проте велика кiлькiсть аспектiв ще1 проблеми залишаеться недослiдженою. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

Проблеми методологи управлшня корпоративними правами держави потребують попереднього розгляду економiчноï сутносп понять «корпоративнi права» та «корпоративш права держави», яю, з одного боку, мають визначати сутшсть такого управлiння в сучасних умовах господарювання, а з шшо-го — його значення для забезпечення ефективного управлiння корпоративними правами держави з метою забезпечення надходження до Державного бюджету Украши дивщецщв на державну частку.

Метою статтi е здшснення аналiзу поняття корпоративних прав, визначення його економiчноï сутностi, з'ясування юридичноï природи корпоративних прав держави, здшснення юторичного екс-курсу запровадження цього поняття у вiтчизняному законодавсга та звернення до першоджерел цього термшу, а також визначення мюця корпоративних прав держави в системi державного управлiння.

РЕЗУЛЬТАТИ

У економiчнiй лiтературi зустрiчаються рiзнi точки зору щодо визначення поняття корпоративних прав. Визначення поняття корпоративних прав до сьогодшшнього дня е дискусшним серед великого кола науковщв, практикiв та нормотворщв. Корпоративнi права не слщ плутати з корпоративним правом. Останне е бшьш об'емним поняттям i може розглядатися як право об'ективне, тобто як система норм, що регулюють вщповщну групу суспшьних вiдносин, i як право суб'ективне — конкретна правомочшсть, що належить тому чи шшому учаснику правовщносин. У суб'ективному сенсi корпоративне право включае: правомочшсть ошб вступати в корпоративнi об'еднання, а також — права особи, що випливають з його членства (учасп) [1]. Останш, на думку автора, можна iменувати корпоративними правами.

У чинному законодавсга сформувалися декшька пiдходiв до визначення поняття корпоративних прав.

Вперше в украшське законодавство цей термiн було введено ще 1992 року Декретом Кабшету Miнiстрiв Украïни №24-92 «Про впорядкування дiяльностi суб'ектiв пiдприемницькоï дiяльностi, створених за участю державних шдприемств», де було передбачено, що керiвникам, заступникам керiвникiв державних пiдприемств, установ i оргашзацш, ix структурних шдроздшв, а також поса-довим особам державних оргашв, органiв мiсцевого i регюнального самоврядування забороняеться безпосередньо займатися шдприемницькою дiяльнiстю [2]. Це не виключало 1'хнього права отри-мувати дивщенди вiд акцiй, а також доходи вщ iншиx корпоративних прав.

До прийняття Закону Укра1'ни «Про акцюнерш товариства» визначення поняття «корпоративних прав» наводилося у двох рiзниx за спрямовашстю правового регулювання законодавчих актах.

Розумшня поняття корпоративних прав знайшло свое вiдображення у Закош Укра1'ни «Про опо-даткування прибутку шдприемств», введеному в дда 1 шчня 1995 року, де зазначалось, що корпоративш права — це права власносп на частку (пай) у статутному фоцщ юридично1' особи, створено1' вiдповiдно до законодавства про господарсью товариства, включаючи право на управлшня та отри-мання вщповщно1' частки прибутку тако1' юридично1' особи (пiдпункт 1.10 статтi 1 цього Закону) [3].

У 1997 рощ у зв'язку iз внесенням змш до цього Закону корпоративш права розглядались як право власносп на частку (пай) у статутному фондi (каштал^ юридично1' особи, включаючи права на управлшня, отримання вщповщно1' частки прибутку тако1' юридично1' особи, а також частки активiв у разi ïï лiквiдацiï вiдповiдно до чинного законодавства (шдпункт 1.8 статтi 1 цього Закону) [4].

Бшьш ширшого за сво1'м значенням визначення корпоративних прав як права власносп на статут-ний фонд (капiтал) юридично!' особи або його частку (пай), включаючи права на управлшня, отри-

мання вщповщно! частки прибутку тако! юридично! особи, а також активiв у разi И лшвщаци вщпо-вщно до чинного законодавства, незалежно вщ того, чи створена така юридична особа у формi гос-подарського товариства, шдприемства, заснованого на власносп одше! юридично! або фiзично! особи, або в шших оргашзацшно-правових формах, набуло у зв'язку iз внесенням змiн до цього Закону у 2000 рощ [5].

Цей шдхщ, е яскравим прикладом традицшного розумiння сутностi корпоративних прав. Таю погляди превалюють у працях переважно! бiльшостi вiтчизняних дослiдникiв у сферi корпоративного права.

За часи незалежностi вищими органами державно! влади було прийнято ряд нормативно-право-вих актiв, що в силу свое! загальнообов'язковостi свщчили про сприйняття «практикою» саме наве-дених вище аргументiв. Окрiм вищезазначеного Закону, це також: Закон Укра!ни «Про режим шо-земного швестування», постанови КМУ вiд 15 травня 2000 р. .№791 «Про управлшня корпоративни-ми правами держави» та вщ 11 лютого 2004 р. №155 «Про затвердження Основних концептуальних пiдходiв до пiдвищення ефективност управлiння корпоративними правами держави», постанова Нащонального банку Укра!ни вiд 16.03.1999 №122 «Про затвердження 1нструкци про порядок ви-дачi iндивiдуальних лщензш на здiйснення iнвестицiй за кордон» (п. 1.3) [6].

За змютом наведених визначень та спрямованiстю правового регулювання Закону Укра!ни «Про оподаткування прибутку пiдприемств» можна лише здогадуватись, що корпоративнi права можна мати щодо юридично! особи, яка мае статутний фонд незалежно вщ того, заснована така юридична особа одшею чи кшькома фiзичними чи юридичними особами, та метою господарсько! дiяльностi яко! е отримання прибутку.

Крiм того, аналiз наведених норм законодавства дае шдстави дiйти висновку, що до 2003 року корпоративш права в Укра!ш розглядались лише як права власносп на статутний фонд (каттал) юридично! особи або його частку (пай), включаючи певш правомочность

Дещо нового значення поняття «корпоративнi права» набуло у зв'язку iз прийняттям Господарсь-кого кодексу Укра!ни, який набрав чинностi 1 шчня 2003 року.

Так, частиною першою статтi 167 цього Кодексу визначено, що корпоративш права — це права особи, частка яко! визначаеться у статутному фонд (майш) господарсько! оргашзаци, що включають правомочносп на участь цiе! особи в управлшш господарською органiзацiею, отримання певно! частки прибутку (дивiдендiв) дано! оргашзаци та активiв у разi лiквiдацi! останньо! вiдповiдно до закону, а також iншi правомочности передбаченi законом та статутними документами [7].

За змютом наведеш вище визначення поняття «корпоративних прав» деякою мiрою е схожими. Однак слщ звернути увагу на те, що вщповщно до Закону Укра!ни «Про оподаткування прибутку пiдприемств» особа може мати корпоративш права щодо будь-яко! юридично! особи, яка мае статутний фонд (каттал), тобто наведене визначення поняття «корпоративних прав» е ширшим за колом ошб, як його можуть мати. Вщповщно ж до Господарського кодексу Укра!ни корпоративне право можна мати лише стосовно господарсько! оргашзаци.

Крiм того, юнують й iншi ютотш вщмшносп визначення вказаного поняття, наведеного у Закош Укра!ни «Про оподаткування прибутку шдприемств» та у Господарському кодекс Укра!ни.

У зазначеному Законi корпоративш права визначаються як право власносп на статутний фонд. Ця позищя пiдтримана i Вищим арбiтражним (господарським) судом Укра!ни в iнформацiйному Лисп №01-8/98 вщ 31.01.2001 [8]. Проте необхщно вiдмiтити, що згiдно зi статтею 115 Цивiльного кодексу Укра!ни та ч. 1 ст. 85 Господарського кодексу Укра!ни господарське товариство е власником майна, яке передане йому учасниками у власнють як вклад до статутного кашталу (фонду).

Наведеш вище норми дають шдстави зробити висновок, що корпоративне право не може мютити право власносп на майно, передане засновником до статутного фонду господарського товариства, оскшьки тсля того, як особа зробила вклад до статутного фонду господарського товариства, вона перестае бути власником такого вкладу в чому б вш не знаходив вщображення (майно, майновi права та ш.), а взамш отримуе корпоративне право, яке включае i право вимагати частку майна тако! юридично! особи пропорцшно вкладу до статутного фонду.

Разом iз цим необхщно звернути увагу, що iз зазначеного правила е виняток. Зокрема, не завжди внесення засновником майна до статутного фонду юридично! особи (господарсько! оргашзаци) спри-чиняе припинення права власносп на вщповщне майно. Так, збереження за засновником права влас-ност е характерним для уштарних державних та комунальних шдприемств, що створюються вик-лючно на базi вщокремленого державного та комунального майна, внесення якого до статутного фонду шдприемства не змшюе форми власносп (статп 73, 78 Господарського кодексу Укра!ни) [9].

Не вдаючись до дискусш стосовно правово! природи статутного фонду, автор шдтримуе позицiю тих науковщв, котрi пiд статутним фондом розумдать суму вкладiв засновникiв та учасниюв господарського товариства (у сенс ст. 87 Господарського кодексу Укра!ни). За таких обставин конструкцiя права власносп щодо частки у статутному фонд виглядае непереконливою. Тодi, на якому «правЬ> вкладнику (учаснику) належить частка у статутному фонд товариства?

Господарський кодекс Укра!ни розглядае корпоративш права не як право власносп на частку, а як правомочносп особи, частка яко! визначаеться у статутному фонд (майш) господарсько! оргашзаци. Тобто визначення частки е лише засобом закршлення за особою корпоративних прав. За змютом ч. 1

ст. 167 Господарського кодексу Укра!ни належнють особi корпоративного права надае !й не право власностi на частку у статутному фонд^ а право отримувати певну частку прибутку (дивiдендiв) вiдповiдно! органiзацi! та майна у разi лiквiдацi! останньо! вiдповiдно до закону. Наведене у Госпо-дарському кодекс Укра!ни поняття корпоративного права базуеться не на абсолютному правi влас-ностi на майно, внесене до статутного фонду, а на вщносному зобов'язальному правi вимагати лише частку вщ майна господарсько! оргашзаци.

З урахуванням наведеного можна дшти висновку, що у Господарському кодекс Укра!ни застосо-вуеться iнша конструкщя, вiдмiнна вiд права власностi. З огляду на визначення, закрiплене в Кодекс, стае зрозумшим мехашзм виникнення корпоративних прав. Це своерщна, логiчно вибудована триступенева модель: спочатку особа повинна набути частку у статутному фонд (майш) господарського товариства, в результат тако! ди вона набувае права участi в товариств^ i як наслiдок — набувае корпоративних прав (участь в управлшш, право на дивщенди i т. д.). Однак для того, аби набути специфiчного права на частку в статутному фонд (майш) товариства, особа спочатку повинна здшсни-ти вклад до статутного фонду. Це зовем не означае, що такий вклад сам по собi надае право на участь у товариства Аби досягти останнього, потрiбна воля товариства. У спрощеному виглядк з одного боку, особа здшснюе вщчуження певного майна, а з шшого — набувае певних правомочнос-тей, реалiзацiя яких безпосередньо пов'язана з дiяльнiстю товариства. Останнi i е у розумiннi автора корпоративними правами. Таким чином, ця позищя подiбна мiркуванням О. Кiбенко про те, що кор-поративнi права можуть виникати тшьки в учасниюв господарських органiзацiй [10], тобто в осб, якi внаслiдок певних юридичних дш набули статусу повноправних учасниюв товариства.

Також не можна погодитись з тим, що поняття корпоративних прав, наведене у Закош, е ширшим за змютом вiд того, що розкрите в Кодекс. Деяю дослщники, зокрема О. Gфiмов [11], продовжуючи застосовувати конструкщю права власносп на статутний фонд (частку) товариства, вбачають у виз-наченнi корпоративних прав, що мютиться в Господарському кодекс Укра!ни, свiдоме обмеження можливого обсягу прав щодо статутного фонду товариства. Прихильники тако! точки зору вважа-ють, що в Закош тд корпоративними правами розумiеться не лише право власносп на частку в статутному фоцщ, але й на весь статутний фонд. Заперечуючи конструкщю права власносп, у свою чергу, автор не може погодитися з твердженням про вказаш обмеження, адже закршлюючи у Господарському кодекс Укра!ни положення: «корпоративш права — права особи, частка яко! визначаеться у статутному фондЬ», законодавець у жодному разi не встановлював заборони до випадюв, коли б частка особи визначалася як сто вщсотюв статутного фонду. Тому таю доводи е невиправданими.

Актуальним е також питання щодо самостшност корпоративних прав. Вщповщь на запитання, чи вважаються корпоративш права самостшним об'ектом права власност^ прямо залежить вщ визначення правово! природи перших. Зустрiчаються доволi рiзнi думки. Корпоративш права подекуди характеризуються як майновi права, iнодi — як немайновь Особливо! уваги також заслуговуе точка зору про поеднання у корпоративних правах елемешгв майнового та немайнового характеру (змшаш).

1снуе думка, що корпоративш права е комплексними за змютом майновими правами, однак, вклю-чають не тшьки майнов^ але i оргашзащйш елементи. До майнових зазвичай вiдносять право на одержання прибутку, право на одержання частини майна товариства у разi лшвщаци. Серед оргашза-цiйних ключовим називають право на управлшня юридичною особою [12]. Невщповщнють цього пiдходу реалiям можна виявити неозброеним оком. Наразi можна вести мову не про правомочнють управлiння юридичною особою, а тшьки про гарантовану можливiсть брати участь в !! управлiннi. Така позищя випливае з огляду на закршлення у ст. 97 Цившьного кодексу Укра!ни наступного: «Управлiння товариством здшснюють його органи. Органами управлшня товариством е загальш збори його учасниюв i виконавчий орган, якщо шше не встановлено законом». Особа, яюй належать корпо-ративнi права, не може здшснювати управлiння товариством (осюльки для цього формуються органи спещально! компетенцi!), але мае можливють брати участь в управлшш товариством (напр.: голо-сування на загальних зборах, у т. ч. з питань обрання органiв управлшня товариством). Навт якщо вести мову про те, що особа може бути обрана на загальних зборах як директор (однооебний виконавчий орган) i таюй особi передаеться значна юльюсть повноважень з управлшня товариством, не можна стверджувати що ця особа надшяеться управлшськими правомочностями апрiорi з моменту набуття корпоративних прав. Корпоративними правами щодо учасп в управлшш можуть волод^и сто осб, однак бути уповноваженими на управлшня юридичною особою може тшьки визначена !х юльюсть. Таким чином, «участь в управлшш» та «правомочнють управлшня» е рiзнорiвневими правомочностями, причому перша з них входить до змюту корпоративних прав, шша — швидше характеризуе структуру оргашв управлшня юридично! особи. Прихильники точки зору про майно-вий характер корпоративних прав вважають, що останш е самостшним об'ектом права власносп, а звщси — можуть бути предметом рiзних договорiв, зокрема i кушвл^продажу.

Доводи про суто немайновий характер корпоративних прав не мають тд собою належного i до-статнього обгрунтування. З огляду на те, що ця позищя прямо суперечить визначенням корпоративних прав як у Закош, так i у Кодекс, слщ вважати !! такою, що не тдлягае подальшому розвитку.

На розсуд авторiв, корпоративнi права не являють собою у чистому вигщщ рiзновид майнових чи немайнових прав. Аналiз положень Господарського та Цившьного кодексв Укра!ни дозволяе дати

ч^ку вщповщь на спiрнi питання. Звщси, корпоративнi права включають правомочностi: на участь особи в управлшш товариством (немайнове право); брати участь у розподш прибутку товариства i одержувати його частину — дивiденди (майнове право); вийти у встановленому порядку з товариства (немайнове право); отримати певну частку прибутку (дивщецщв) дано! оргашзаци та активiв у разi лшвщаци останньо! вiдповiдно до закону (майнове право); здшснити вщчуження часток у статутному капiталi товариства, цiнних паперiв, що засвщчують участь у товариствi (майнове право); одержувати шформащю про дiяльнiсть товариства (немайнове право), а також iншi правомочности передбаченi законом чи статутними документами. Натомють, право на частку в статутному капiталi не належить до корпоративних прав. Право на частку:

а) передуе у чаш виникненню корпоративних прав;

б) спричиняе виникнення корпоративних прав;

в) прямо впливае на обсяг корпоративних прав;

г) тримае корпоративш права у постiйнiй залежносп вiд свого «юнування».

Корпоративнi права швелюються у разi припинення права на частку в статутному катталь

Таким чином, на думку автора, корпоративш права не е самостшним об'ектом права власност^

прямо залежать вщ набуття прав на частку в статутному фонд (прав на акци).

Вс крапки над <а» щодо корпоративних прав акцiонерiв, на думку автора, поставлено Законом Укра!ни «Про акцiонернi товариства» вiд 17 вересня 2008 року №514-У1, тим самим покладено край багатьом дискушям, якi точаться навколо юридично! природи поняття корпоративних прав, оскшьки зазначений Закон розглядае цi права як сукупшсть майнових i немайнових прав акцiонера — власни-ка акцш товариства, якi випливають з права власносп на акци, що включають право на участь в управлшш акцюнерним товариством, отримання дивiдендiв та активiв акцiонерного товариства у разi його лшвщаци вiдповiдно до закону, а також iншi права та правомочности передбаченi законом чи статутними документами.

Таке поняття корпоративних прав бшьш точно вiдображае сутшсть корпоративних прав, об'еднав-ши поняття, визначеш в Законi Укра!ни «Про оподаткування прибутку тдприемств» та статп 167 Господарського кодексу Укра!ни, при цьому встановивши, що це право власносп на акци, що в свою чергу включають право на участь в управлшш, отримання дивiдендiв, активiв акцюнерного товариства у разi його лшвщаци вiдповiдно до закону, а також iншi права та правомочности передбаченi законом чи статутними документами.

Стосовно визначення поняття «корпоративш права держави» слщ зазначити, що нормативно-правовою базою Укра!ни трактування цього термшу наводиться лише у двох нормативно-право-вих документах.

Так вщповщно до постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 11 лютого 2004 р. №155 «Про затвер-дження Основних концептуальних пiдходiв до пiдвищення ефективностi управлiння корпоративни-ми правами держави» корпоративнi права держави — це право держави, частка яко! визначаеться в статутному фонд господарського товариства, що включае право на управлшня цим товариством, отримання певно! частки його прибутку (дивщецщв), активiв у разi лшвщаци вiдповiдно до законо-давства, а також iншi права, передбаченi законом та установчими документами [13].

Дещо по-шшому трактуеться зазначене поняття у наказi Фонду державного майна Укра!ни вiд 24 червня 2004 року № 1241 «Про затвердження критерив оцшки ефективностi управлiння корпоратив-ними правами держави». Згщно з цим наказом корпоративш права держави — право власносп держави на статутний фонд (каштал) господарського товариства або його частину (акци, частки, па!), включаючи права на управлшня, отримання вщповщно! частки прибутку такого господарського товариства, а також активiв у разi його лшвщаци вщповщно до чинного законодавства [14].

З урахуванням проведеного аналiзу визначення поняття «корпоративних прав» можна дшти вис-новку, що наведеш вище тлумачення поняття «корпоративних прав держави», на думку автора, по-требують коригування.

У першому випадку тлумачення у певнш мiрi вiдповiдае визначеному Господарським кодексом по-няттю «корпоративнi права», за виключенням моменту щодо управлiння товариством. Згщно з поста-новою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 11 лютого 2004 р. №155 корпоративш права держави включають право держави на управлшня цим товариством. Проте, на думку автора, вони повинш включати право на участь в управлшня товариством, як то визначено Господарським кодексом Укра!ни.

У другому випадку визначення поняття «корпоративш права держави» взагалi не вщповщають Господарському кодексу Украши, оскшьки вони розглядаються як право власносп держави на статутний фонд (каштал) юридично! особи або його частку (пай).

Слщ зазначити, що правовi основи управлшня об'ектами державно! власност^ зокрема основи управлшня корпоративними правами держави, визначено Законом Укра!ни вщ 21 вересня 2006 року № 185-У «Про управлшня об'ектами державно! власносп», у якому вщсутне визначення поняття «корпоративш права держави».

Враховуючи наведене, а також з метою уникнення неоднозначного тлумачення вищевказаного поняття та забезпечення ефективного управлшня корпоративними правами держави, необхщним е шщювання внесення змш до зазначеного Закону Укра!ни щодо затвердження на законодавчому рiвнi

поняття «корпоративш права держави» та викласти сутнють цieï KaTeropiï у такш редакцiï: корпора-тивнi права держави — це сукупнють майнових i немайнових прав держави-акцiонера — власника акщй товариства, якi випливають з права власност на акцiï, що включають право на участь в уп-равлiннi акцiонерним товариством, отримання дивiдендiв та активiв акцiонерного товариства у разi його лiквiдацiï вщповщно до закону, а також iншi права та правомочностi, передбаченi законом чи статутними документами.

ВИСНОВКИ

Пщсумовуючи вищевикладене, можна дiйти таких висновюв:

• корпоративнi права мають ушкальну правову природу, поеднують у œ6i елементи майнового i немайнового характеру;

• мехашзм виникнення корпоративних прав — своерщна, логiчно вибудована триступенева модель, яка включае в себе набуття частки у статутному фондi (майнi) господарського товариства, на-буття права участi в товаристга, i як наслiдок — здобуття корпоративних прав (участь в управлшш, право на дивiденди i т. д.);

• корпоративш права — права, що виникають безпосередньо за участю особи у товариств^ а не з права на частку в статутному фонд (майш) товариства;

• корпоративш права не виражаються у формi цiнних паперiв чи частини у статутному фондi (майш) товариства i не тотожш 1'м. Однак набуття прав на цiннi папери або прав на частку в статутному фондi е обов'язковою передумовою виникнення корпоративних прав;

• корпоративш права не можуть бути самостшним об'ектом права власност^ вщчужуватися, пе-редаватися iншим суб'ектам. Предметом договору можуть бути акци або права на частку в статутному фонд залежно вщ оргашзащйно-правово1' форми господарського товариства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кiбенко О. Корпоративне право Украши: Навч. посiб. / О. Юбенко — Х.: Еспада, 2001. — С. 12.

2. Декрет КМ «Про впорядкування дiяльностi суб'екпв шдприемницько1' дiяльностi, створених за участю державних шдприемств» // Вiдомостi Верховно1' Ради Украши. — 1993. — .№11 (16.03.93). — Ст. 94.

3. Закон Украши «Про оподаткування прибутку шдприемств». // Вiдомостi Верховно1' Ради Укра1-ни. — 1995. — №4 (24.01.95). — Ст. 28.

4. Закон Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про оподаткування прибутку шдприемств». // Вщомост Верховно1' Ради Украши. — 1997. — №27. — Ст. 181.

5. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши з питань оподаткування». // Вщомост Верховно1' Ради Украши. — 2000. — №20 (19.05.2000). — Ст. 149.

6. Нащональний банк, Постанова «Про затвердження 1нструкци про порядок видачi шдивщуаль-них лщензш на здшснення швестищй за кордон» вiд 16.03.1999 №122). // Офщшний вюник Украши.

— 1999. — №17 (14.05.99). — Ст. 754.

7. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 №436-IV. // Офщшний вюник Украши. — 2003.

— №11 (28.03.2003). — Ст. 462.

8. Вищий арбгтражний суд Украши. 1нформащйний Лист № 01-8/98 вщ 31.01.2001 — http://www. e-service. com. ua/zakon/l01. shtml;

9. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 №436-IV. // Офiцiйний вюник Украши. — 2003.

— №11 (28.03.2003). — Ст. 462.

10. Юбенко О. Корпоративне право: вщповщ на запитання. / О. Юбенко. // Мала енциклопедiя нотарiуса. — 2005. — №5. — С. 59.

11. €фiмов О. Корпоративш права у новому законодавствь / О. €фiмов // Бiзнес: Зб. систематизо-ваного законодавства. — 2004. — №3.

12. Кравчук В. Застава корпоративних прав. / В. Кравчук. // Юридичний радник. — 2005. — №3.

13. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 11.02.2004 №155 «Про затвердження Основних концептуальних пiдходiв до шдвищення ефективностi управлiння корпоративними правами держави» // (Лша: Бизнес)

14. Наказ Фонду державного майна Украши вщ 24 червня 2004 року №1241 «Про затвердження критерив ощнки ефективност управлiння корпоративними правами держави» // (Лша: Бизнес)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.