CC BY
20
УДК.342.5
Н. Камшська
Нацiональна академм внутрiшнiх справ, д-р юрид. наук, проф. кафедри гуматтарних та загальноправових дисциплш
К. Хлабистова
Ктвський унiверситет туризму, економши та права,
аспiрант
Б1ЗНЕС-ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ ЗАКОНОДАВЦ1В ЯК ЛЮСТРАЦ1ЙНИЙ ЗАХ1Д
© Камгнська Н., Хлабистова К., 2016
Розглянуто бiзнес-обмеження, встановленi законом для члешв парламенту УкраТни. Проаналвовано проблеми перебування у власност народних депутатiв корпоративних прав у контекст люстрацiйного мехашзму. Розглянуто в1дпов1дний заруб1жний досв1д та причини незастосування чинного законодавствi у цш сфер1.
Ключовi слова: люстращя; корпоративш права; несумiснiсть депутатського мандата.
Н. Каминская, К. Хлабистова
БИЗНЕС-ОГРАНИЧЕНИЯ ДЛЯ ЗАКОНОДАТЕЛЕЙ КАК ЛЮСТРАЦИОННЫЙ ИНСТРУМЕНТ
Рассмотрено бизнес-ограничения, установленные законодательством для членов парламента Украины. Проанализированы проблемы нахождения в собственности народных депутатов корпоративных прав в контексте люстрации. Рассмотрен соответствующий иностранный опыт по этому вопросу. Выявлены причины неприменения существующего в законодательстве механизма люстрации в этой области.
Ключевые слова: люстрация; корпоративные права; несовместимость депутатского мандата.
N. Kaminska, K. Hlabistova
BUSINESS LIMITATIONS FOR LEGISLATORS AS MEASURE OF LUSTRATION
The article is devoted to business restriction established by law for the members of parliament of Ukraine. The analysis of the problem of corporate rights owned by the People's Deputies in the context of lustration has been made. The relevant international experience on this issue was considered. The reasons for non-use of the existing mechanism in the law of lustration in this area was revealed.
Key words: lustration; corporate rights; the incompatibility of the deputy's mandate.
Постановка проблеми. Офшорт скандали та декларування доходiв державних чиновникiв сколихнули давш, наболiлi для укра'нського суспшьства, питання законносп та справедливостi поеднання ведення бiзнесу з найвищими державними посадами в Укра'ш.
Попри всi намагання експерпв переконати у тривiальностi та абсолютнш юридичнiй чистотi тако!' ситуацй, у представникiв ЗМ1, багатьох юристтв та громадянського суспшьства залишаються сумшви, а у пересiчних громадян з'являеться вiдчуття недовiри.
Аналiз дослiдження проблеми. Наукових праць стосовно люстрацiйних процесiв, на жаль, небагато. Переважна бшьшють дослiджень зводиться до iсторико-правового аналiзу чи аналiзу европейсько!' моделi люстрацй, 11 кримiнально-правових аспектiв. Водночас варто все ж таки ввдзначити здобутки таких учених, як Д. Ковриженко, I. Когут, О.М. Олешко, О.Д. Чепель та шших.
Метою стати е вивчення юридичних аспектiв вказано! проблеми, зокрема питання володiння народними депутатами корпоративними правами, проблеми законносл здшснення цих прав у контексп люстрацiйних процедур. Важливо проаналiзувати наявний ввдповвдний зарубiжний досвiд та визначити доцшьшсть його використання на практищ.
Виклад основного матерiалу. У статп 78 Конституцii Украши визначено вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з шшими видами дiяльностi. Вказанi положення деталiзуються у ст. 3 Закону Украши "Про статус народного депутата Украши". Загальнi обмеження, зокрема i для народних депутатiв Украши, встановлено Законом Украши "Про запобiгання корупцй". Серед закрiплених вказаними законами обмежень бiзнес-спрямування передбачено:
- пряму заборону тдприемницько!' дiяльностi;
- заборону входити до складу керiвного органу чи наглядово!' ради пiдприемства або оргашзацй, що мае на метi одержання прибутку.
Зазначенi норми за суттю е люстрацiйними, оскшьки покликанi запобтати конфлiктам iнтересiв, проявам полiтичноi корупцй та лобiювання у парламентi.
Люстрацшний механiзм, спрямований на усунення порушень зазначених заборон, закрiплений у ст. 81 Конституцй Украши, ст. 5 Закону Украши "Про статус народного депутата Украши" та ст. 223 Закону Украши "Про Регламент Верховно!' Ради Украши" i вимагае активних дш i з боку комiтету Верховно!' Ради Украши з питань Регламенту та оргашзацй роботи Верховно!' Ради Украши - зi складання ввдповвдного висновку, i з боку Голови Верховно!' Ради Украши щодо звернення з позовною заявою до Вищого адмiнiстративного суду Украши.
Однак у реалiзацii вказаного люстрацiйного заходу виникають певнi труднощi.
Так, якщо виявити порушення заборони зайняття пiдприемницькою дмльшстю на практицi не становить проблем, що зумовлено передбаченою законодавством вимогою реестрацii' фiзичноi' особи як шдприемця та наявнiстю вiдповiдного вiдкритого державного реестру, а володшня корпоративними правами не визнаеться пвдприемництвом з урахуванням ч. 2 ст. 167 ГК Украши, то щодо заборони входити до складу керiвного органу чи наглядово!' ради пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку, ведеться певна юридична дискусм.
У зв'язку з цим практичний шгерес становить розгляд володiння корпоративними правами в контексп дотримання заборони входити до складу керiвного органу тдприемства або оргашзацй, що мае на меп одержання прибутку.
Вщповщно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу Украши корпоративш права - це права особи, частка яко!' визначаеться у статутному фондi (майш) господарсько!' оргашзацй, що включають правомочностi на участь цiеi особи в управлшш господарською органiзацiею, отримання певно!' частки прибутку (дивiдендiв) щей оргашзацй та активiв у разi лшввдацй останньо!' вiдповiдно до закону, а також iншi правомочностi, передбачет законом та статутними документами [1].
У статп 116 Цившьного кодексу Украши визначено права учасникiв господарських товариств (власниюв корпоративних права), серед яких i право брати участь в управлшш товариством у порядку, визначеному в установчому документ^ крiм випадюв, встановлених законом [2]. Отже, одшею з основних правомочностей власника корпоративних прав е право на участь в управлшш господарською органiзацiею.
Ввдповвдно до ст. 97 ЦК Украши органами управлiння товариством е загальш збори його учасникiв i виконавчий орган [2]. При цьому, якщо до виконавчого органу товариства можуть входити як учасники товариства на виборчш основi, так i наймаш працiвники, то до вищого органу управлшня - загальних зборiв входять всi без винятку власники корпоративних прав незалежно ввд того, чи вони особисто присутш на них, чи уповноважили на це шших осiб.
Отже, володiння корпоративними правами в таких господарських товариствах, як акщонерне товариство, товариство з обмеженою чи з додатковою вiдповiдальнiстю передбачае автоматичне (безумовне) входження 1х власниюв до керiвного органу, що ввдповвдно до ст. 78 Конституцii Украши е порушенням вимоги щодо несумкност депутатського мандата.
Однак на практищ вказаний пiдхiд до розумiння обмежень дмльносл народних депутатiв, iгнорують, як правило зi згадуванням Рiшення Конституцшного Суду Украiни № 6-рп/2012 ввд 13.03.2012 р., яким визнано неконституцшним положення п.2 ч.1 ст. 7 Закону Украши "Про засади запоб^ання i протидii корупцii" вiд 7 квiтня 2011 року № 3206-У1, щодо заборони особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього закону, брати участь у загальних зборах пвдприемства або оргашзацй, що мае на меи одержання прибутку.
Але водночас п. 2 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону закршлював заборону входити до складу органу управлшня чи наглядовоi ради пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку (крш випадюв, коли особи здшснюють функцй з управлшня акцмми (частками, паями), що належать державi чи територiальнiй громадi, та представляють шгереси держави чи територiальноi громади в радi товариства (спостережнш радi), ревiзiйнiй комiсii господарського товариства), якщо шше не передбачено Конститущею або законами Украши.
Суб'ект права на конституцшне подання - 53 народт депутати Украши - звернулися до Конституцшного Суду Украши з клопотанням визнати такою, що не ввдповвдае Конституцй Украши (е неконституцшною), саме заборону входити до складу органу управлшня пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку.
Тобто спочатку Конституцшний Суд Украши встановив, що входження до складу органу управлшня пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку, передбачае i участь у загальних зборах такого пвдприемства, тобто надав тлумачення, а поим визнав неконституцшним п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону Украши "Про засади запоб^ання i протидй корупцй" щодо заборони брати участь у загальних зборах.
Конституцшний Суд Украши у вказаному ршенш зазначив, що заборона особам, перелiченим у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього закону, брати участь у загальних зборах пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку, як видно зi змюту положень п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, суперечить ч. 1, 2 ст.24 i ч. 1,4 ст. 41 Конституцй Украши [3].
1накше кажучи, заборона державним службовцям брати участь у загальних зборах пвдприемства або оргашзацй, що мае на мет одержання прибутку, на думку Конституцшного Суду Украши, е дискримшащею та порушенням принцишв рiвностi громадян у сво!'х правах i перед законом та непорушносп права власносп.
Такий пвдхвд однозначно е помилковим, оскшьки:
- по-перше Конституцшний Суд Украши взагалi не розкривае висновок про порушення ч. 2 ст. 24 Конституцй Украши (заборона дискримшацй), обмежуючись лише посиланням у своему загальному висновку на вказану норму;
- по-друге Конституцшний Суд Украши не дослвдив у системному зв'язку ст. 78 Конституцй Украши, ст. 3 Закону Украши "Про статус народного депутата Украши" та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону Украши "Про засади запобтання i протидй корупцй", хоча наведеш норми мютять однаковi
положення щодо заборони входити до складу керiвного органу чи наглядово!' ради пвдприемства або органiзацii, що мае на мет одержання прибутку;
- по-трете, суд не врахував те, що принцип непорушносл права власносп мiстить винятки, встановленi закона, також особливосл кореляцii права власностi зi статусом осiб, уповноважених на виконання функцш держави;
- по-четверте, повтстю проiгнорована антикорупцiйна складова вказано!' заборони.
Крiм того, пiдтвердженням суперечностi правово!' позицii у рiшеннi Конституцiйного Суду Укра'ни № 6-рп/2012 може бути i досвiд деяких европейських кра'н.
Наприклад, у Польщi мiсцевi виборт посадовi особи взагалi не можуть бути власниками часток у статутному капiталi будь-яких приватних пiдприемств [4, с. 9]. Звертаемо увагу, що це не вважаеться дискримшащею чи порушенням права власностi таких ошб.
Парламентарi, згiдно з польським законодавством, не мають права володгги бшьш нiж 10 % статутного капiталу або акцш комерцiйних компанiй, частка власносп в яких належить державним чи комунальним юридичним особам. Якщо депутат володiе бшьшою часткою у капiталi або кiлькiстю акцiй, вiн повинен або здшснити !'х вiдчуження (до першого засвдання вiдповiдноi палати, сформовано!' за результатами виборiв), або утримуватись вiд реалiзацii прав, що випливають з часток та акцш (права голосу, права на диввденди, права на розподш майна, права на додаткову подписку тощо) протягом перюду здшснення сво'х повноважень та двох роив пiсля !'х припинення [5, с. 18].
Стаття 159 Загального виборчого Закону 1спанй забороняе депутатам та сенаторам давати гарантй виконання договорiв, оплата за якими здшснюеться за рахунок коштiв органiзацiй та компанш державного сектору, набувати у властсть бшьш нiж 10 % акцш (часток у статутному капитал!) компанш, що здшснюють виконання (постачання) робп, товарiв i послуг за державш кошти [5, с. 17].
Законодавство Грецй, Ггалй, Угорщини та Францй обмежуе участь депутатiв у дмльносп окремих категорiй комерцiйних компанiй. Наприклад, ввдповвдно до статтi 8 грецького Закону № 3213/2003 про декларування та контроль за активами члетв парламенту, державних службовщв та посадових осiб, власникiв ЗМ1 та шших категорiй осiб, депутати, члени уряду та !'хш заступники, а також певш категорii iнших посадових ошб не мають права безпосередньо або через посередниюв володiти частками у статутному капiталi офшорних компанiй чи брати участь в управлшш ними [5, с. 12].
Наведет приклади сввдчать, що механiзми як повно!' заборони володiння корпоративними правами для члетв парламенту та державних службовщв, так i певт обмеження за ввдповвдним критерiем (розмiр частки, сфера дмльносл чи мiсце реестрацй комерцшно!' оргатзацй тощо) вiдповiдають европейським стандартам та не можуть розглядатися як дискримшацм чи порушення права власносп зазначених осiб.
Сумнiвiв у об'ективносл та незалежностi позицii Конституцiйного Суду Укра'ни у рiшеннi № 6-рп/2012 додае i час його прийняття, а саме 13.03.2012 р. Адже тепер дiяльнiсть судiв у перюд з 25 лютого 2010 р. до 22 лютого 2014 р. визначаеться як "служшня режиму", ознаками якого е вибiрковiсть, задоволення iнтересiв олтархату тощо. Зазначенi аргументи, звюно, не впливають на чиннiсть вказаного ршення, але е приводом для негайного його перегляду або в межах ст. 68 Закону Укра'ни "Про Конституцшний Суд Укра'ни", або в межах ст. 375 КК Укра'ни (ми погоджуемося з професором М. А. Погорецьким щодо тако!' можливосл [6, с. 230].
Варто зазначити, що питання люстрацй законодавства, як одного з наслщюв дмльносл оргатв державно!' влади, у перюд з 25 лютого 2010 р. до 22 лютого 2014 р., який визначаеться критерiем люстрацй ввдповвдно до ч. 1 ст. 3 Закону Укра'ни "Про очищення влади", взагалi не розглядаеться на державному рйвнй.
Що стосуеться практичного застосування ршення Конституцшного Суду Укра'ни № 6-рп/2012, то, на наш погляд, з наведених нижче причин, воно не може бути тдставою бездiяльностi у сферi дотримання вимог щодо несумкносп депутатського мандата з
входженням до складу керiвного органу чи наглядово!' ради тдприемства або оргашзацй, що мае на метi одержання прибутку.
Так, у мотивувальнш частит вказаного ршення Конституцiйного Суду Украши наведена правова позицм щодо окремого положення Закону Украши "Про засади запоб^ання i протидii корупцii", який вже втратив чиншсть, тому застосування цього висновку щодо чинних положень ст. 78 Конституцй Украши, ст. 3 Закону Украши "Про статус народного депутата Украши" чи Закону Украши "Про запоб^ання корупцй", ввдповщно до правил правозастосування, буде аналопею, яка дозволена лише суду.
Тобто народш депутати - власники корпоративних прав не можуть входити до складу найвищого керiвного органу господарського товариства - загальних зборiв ^ тим бшьше, брати участь у голосуванш на загальних зборах, всупереч Конституцii Украши та iншим законом Украши, посилаючись на мотивування Конституцшним Судом Украши вказаного рiшення, оскшьки це е перебиранням на себе повноважень суду.
Аналопчна ситуацм з особами, як iгнорують свiй обов'язок щодо недопущення таких порушень i усунення iхнiх наслiдкiв (Голова Верховноi Ради Украши та вiдповiдний комггет).
Важливим у контекстi цього дослвдження е i питання передавання корпоративних прав в управлшня iншiй особ1 На наш погляд, цей мехашзм не дае змоги народним депутатам - власникам корпоративних прав обшти конституцшну заборону входження до складу керiвного органу господарського товариства, з огляду на автоматичшсть (безумовнiсть) учасл власника корпоративних прав в управлшш товариством. Оскшьки передання корпоративних прав в управлшня не передбачае переходу права власносп на щ корпоративш права до управителя, тобто власником корпоративних прав i засновником (учасником) товариства залишаеться установник управлшня, то управитель виступае лише його представником на засвданнях керiвних органiв такого товариства.
Висновки. Системний аналiз господарського та цивильного законодавства Украши дае тдстави дiйти висновку про те, що унаслвдок набуття у властсть корпоративних прав у акцiонерному товариства товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю та товаристш з додатковою вiдповiдальнiстю власник цих прав автоматично входитиме до складу найвищого керiвного органу товариства - загальних зборiв. Конституцм Украши у ст. 78 забороняе народним депутатам Украши входити до складу керiвного органу господар^^ оргашзацй. Вказана заборона стосуеться саме входження до складу керiвного органу, передушм загальних зборiв товариства, а не учасп у конкретному засвданш такого органу.
Отже, наявшсть у народного депутата у власносп корпоративних прав слвд розглядати як порушення ст. 78 Конституцй Украши та вживати у таких випадках передбачет чинним законодавством ввдповщш люстрацiйнi заходи.
1. Господарський кодекс Украти, прийнятий 16 сгчня 2003 р. // Вгдомостг Верховно!' Ради Украти. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144. 2. Цивтьний кодекс Украти, прийнятий 16 сгчня 2003 р. // Вгдомостг Верховно! Ради Украти. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356. 3. Ршення Конституцшного Суду Украти у справI за конституцшним поданням 53 народних депутатгв Украти щодо в\дпов\дност1 Конституцй' Украти (конституцшностг) пункту 2 частини першог статтг 7, пункту 2 роздту VIII "Приктцевг та перехгдт положення " Закону Украти "Про засади запобггання I протиди корупци"': в\д 13.03.2012 р. № 6-рп/2012/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-12. 4. Експертний висновок щодо конфликту ттересгв обраних осгб та корупци: нацюнальне законодавство, европейська практика, пропозици [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/cooperation/economiccrime /corruption/projects/UPAC/Technical% 20papers/UA/344-UPAC-TP-Conflict-Interest-ALI-June2008-Ukr.pdf. 5. КовриженкоД. Запобггання конфликту ттересгв та корупци в депутатськш дгяльностг: досвгд крспн СС та пропозици для Украти / Д. Ковриженко // Парламент: часопис, 2011. - № 3. -С. 2-74. 6. Погорецький М. А. Притягнення суддгв до криминально! вгдповгдальностг за ст. 375 КК
Укрални: проблемт питання матерiалъного та процесуалъного права / М. А. Погорецький // Bicnux кримталъного судочинства. - 2015. - № 2. - С. 223-234.
REFERENCES
1. Hospodars'kyy kodeks Ukrayiny, pryynyatyy 16 sichnya 2003 r. [Hospodars'kyy kodeks Ukrayiny] // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2003. Vol. 18, 19-20, 21-22. Р. 144. 2. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny, pryynyatyy 16 sichnya 2003 r. [Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny] // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2003. Vol. 40-44. Р. 356. 3. Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi za konstytutsiynym podannyam 53 narodnykh deputativ Ukrayiny shchodo vidpovidnosti Konstytutsiyi Ukrayiny (konstytutsiynosti) punktu 2 chastyny pershoyi statti 7, punktu 2 rozdilu VIII "Prykintsevi ta perekhidni polozhennya" Zakonu Ukrayiny "Pro zasady zapobihannya i protydiyi koruptsiyi": vid 13.03.2012 r. 6-rp/2012 [Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny]. Available at: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/v006p710-12. 4. Ekspertnyy vysnovok shchodo konfliktu interesiv obranykh osib ta koruptsiyi: natsional'ne zakonodavstvo, yevropeys'ka praktyka, propozytsiyi [Ekspertnyy vysnovok shchodo konfliktu interesiv obranykh osib ta koruptsiyi]. Available at: http:// www.coe.int/t/dghl/ cooperation/economiccrime/corruption/projects/UPAC/Technical%20papers/UA/344-UPAC-TP-Conflict-Interest-ALI-June2008-Ukr.pdf. 5. Kovryzhenko D. Zapobihannya konfliktu interesiv ta koruptsiyi v deputat-s 'kiy diyal'nosti: dosvid krayin ES ta propozytsiyi dlya Ukrayiny [Zapobihannya konfliktu interesiv ta koruptsiyi v deputats'kiy diyal'nosti] / D. Kovryzhenko // Chasopys PARLAMENT. 2011. Vol. 3. P. 2-74. 6. Pohorets'kyy M. A. Prytyahnennya suddiv do kryminal'noyi vidpovidal'nosti za st. 375 KK Ukrayiny: problemni pytannya material'noho ta protsesual'noho prava [Prytyahnennya suddiv do kryminal'noyi vidpovidal'nosti zast. 375 KK Ukrayiny] / M. A. Pohorets'kyy // Visnyk kryminal'noho sudochynstva. 2015. Vol. 2. P. 223-234.
