CC BY
21
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК616.832.94-005.1-02:616.13-007.64-089.853:616.8-009.24-036.1-039.31 DOI: 10.22141/2224-0713.4.98.2018.139425
Цьома C.I.1,2, Студеняк Т.О.1,2, Смоланка В.1.2, Боровик О.1.2, Цяпець С.В.3 Юбласний l<лiнiчний центр нейрохрурп! та неврологЦ м. Ужгород, Укра'на 2Ужгородський нацюнальний у^верситет, м. Ужгород, Укра'на
3Department of Pathophysiology, Faculty of Medicine and Dentistry, Palacky University, Olomouc, Czech Republic
Судомний напад у дебют як iзольований предиктор незадовшьного результату шсля спонтанного субарахноТдального крововиливу
аневризматичного генезу
Резюме. Актуальтсть. Близько 6—8 % ecix шсультгв становить субарахногдальний крововилив (САК) вна^док розриву артерiальноi аневризми. 10—15 % i3 них е фатальними, тобто патент помирае ще до того, як надшшов до стащонару. За даними деяких авторiв, судоми в гострий перюд САК (першi 7 дiб) асощюються i3 збыьшенням ризику смертi й iнвалiдностi, тодi як iншi автори заперечують вплив судом на перебк САК. З огляду на суперечливкть цих даних судоми не входять у класичнi шкали з ощнки прогнозу перебiгу САК. Мета: провести анал1з поширеностi гострого симптоматичного етнападу при САК i до^дити його вплив на перебiг цього захворювання. Роз-робити прогностичну шкалу ощнки САКз урахуванням судомних нападiв. Матерiали та методи. Проведено анал1з сери 127 клiнiчних випадкiв САК. УЫх пацiентiв ощнено за стандартними шкалами: Hunt — Hess Scale, the World Federation of Neurological Surgeons Scale, Glasgow Coma Scale. До^джено поширетсть гострого симптоматичного етнападу. Вах пацiентiв ощнено за створеною шкалою комбiнованоi оцтки прогнозування наслiдку у пащента тсля субарахно'1'дального крововиливу (ШКОП). Результати лiкування ощнено за Glasgow Outcome Scale (шкала наслiдку Глазго). Результати. У13 nацiентiв i-з 127 спостеркалися судоми в гострий перюд захворювання. У кожного 10-го пащента епыептичний напад був першим клiнiчним симптомом хвороби. Поширетсть епыептичних наnадiв становила 10,2 %, до того ж у 5з 13 nацiентiв i-з судомами САКзакшчився летально, що станоить 35,7 % всiх летальних виnадкiв, зафiксованих у нашш груni nацiентiв. Запропоновано враховувати судоми в дебютi САК як 1зольований предиктор поганого наслiдку у nацiентiв. Розроблено ШКОП, до яко'1' включено критерш наявностi/вiдсутностi судом у дебютi. Летальтсть серед nацiентiв, якi набрали 5—6 балiв за ШКОП, становила 77 %, серед nацiентiв, якi набрали 7—8 балiв, — 100 %. Висновки. Судомний напад у дебютi САКасощюеться з вiрогiдним niдвищенням ризику смертi (p = 0,001). ШКОП 1з субарахно'1'дальним крововиливом дозволяе про-гнозувати nеребiг захворювання, що сприяе вчасним корекци лiкування, призначенню швидкоджчих парентеральних антиконвульсантiв i, вiдnовiдно, визначае кращий на^док у nацiентiв. Ключовi слова: субарахногдальний крововилив; мiшкоnодiбна аневризма; судомний напад; Glasgow Coma Scale; Hunt — Hess Scale; the World Federation of Neurological Surgeons Scale; Glasgow Outcome Scale; шкала комбтованог ощнки пащента
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiieskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Цьома £вгешя 1вашвна, асистент кафедри неврологи, нейрохiрургíí та погаатри, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ушверситет, пл. Народна, 3, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: eugenia.tsoma@gmail.com; конт. тел.: +38 (066) 314-29-09.
For correspondence: Eugenia Tsoma, Assistant at the Department of neurology, neurosurgery and psychiatry, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: eugenia.tsoma@gmail.com; phone: +38 (066) 314-29-09.
Вступ
Субарахно!дальний крововилив (САК) — це про-рив KpoBi в субарахно!дальний проспр, що найчас-тiше виникае внаслщок розриву артерiально! анев-ризми.
Близько 20 % вшх iнсультiв е геморапчними, з яких 6—8 % — це частка, що становить САК внаслщок розриву артерiальних аневризм [1].
Смертнють вiд САК у 30-денний строк пiсля розриву аневризми становить 30—40 % [1]. 10—15 % субарах-нощальних крововиливiв е фатальними, тобто пащенти помирають ще до надходження в медичний стацюнар. А серед тих пашенпв, якi вижили, 30 % у подальшому матимуть помiрний чи виражений стутнь швалщнос-тi та низьку якiсть життя, когнiтивнi й емоцшш про-блеми, погiршення працездатносп, змiну особистостi [2]. Близько 80 % випадыв САК е наслщком розриву мiшкоподiбних аневризм артерiального кола головного мозку, що е специфiчними для внутрiшньочерепних ар-терiй, у 40 % випадыв — аневризм передньо! сполучно! артери та передньо! мозково! артери, 30 % — внутрш-ньо! сонно! артери [3].
Зпдно з епiдемiологiчними розрахунками в Укра!ш щороку вiдбуваеться до 5 тисяч САК аневризматичного генезу. Тобто якщо враховувати загальну ыльысть на-селення Укра!ни у 2016 р. — 45 млн чол., то захворю-ванiсть на САК мае становити близько 11,1 особи на 100 000 населення.
Першi клшчш симптоми субарахно!дального кро-вовиливу включають громоподiбний бiль голови, ну-доту, блювання та iншi менiнгеальнi симптоми, так! як рипднють м'язiв потилицi, фото- та фонофобiя, силь-ний бiль у ши!, спинi й в обох нижнiх кiнцiвках, що ви-никають у 80 % випадыв. Також можуть виникнути фо-кальний неврологiчний дефщит, сплутанiсть свiдомостi та iнколи судоми [4].
Доведено, що вплив ряду факторiв, таких як низький рiвень за шкалою Hunt — Hess, the World Federation of Neurological Surgeons Scale (WFNS), Glasgow Outcome Scale (GOS) в дебют захворювання, наявшсть внутршньомозково! гематоми, оклюзшно! пдроцефалп, симптомного вазоспазму, асоцiюеться з незадовiльним прогнозом при субарахно!дально-му крововиливь Тодi як вплив судом, що виникли в дебютi САК, е найбтьш дискутабельним i найменш вивченим питанням. Серед дослщницьких груп, що займаються даним захворюванням, однi заперечують факт впливу судом на загальний прогноз пацiентiв iз САК [5—7], а iншi розглядають судоми як iзольований предиктор поганого наслiдку [8, 9].
Гострий симптоматичний судомний напад роз-виваеться в 13—24 % пащенпв у дебют САК, най-частiше — в першi 24 год. Найбшьш поширенi при розривi аневризми середньо! мозково! артери. Тип судом — вщ генералiзованих, парщальних до склад-них парцiальних нападiв. Судоми можуть призводити до шдвищення церебрального кровотоку, гшертензи, пiдвищення внутршньочерепного тиску i, як насль док, повторного розриву аневризми. Однак дош ще
не проводили равдо^зованих дослiджень, на пiдставi яких можна було б скласти рекомендацй' щодо профь лактики та лкування епiлептичних нападiв у гостро-му перiодi САК.
I якщо тактика ведення симптоматично! етлепси, що розвинулася тсля САК, описана в клМчних наста-новах, то принципи лшування гострого симптоматичного нападу в дебют субарахно!дального крововиливу як фактора ризику повторного розриву аневризми та поганого наслщку у пацieнтiв не описанi в базових ре-комендацiях.
Судоми не входять до класично! шкали з оцшки прогнозу перебiгу САК. Найбтьш використовуваними в клiнiчнiй практицi e шкала коми Глазго, Hunt — Hess та WFNS [10—12]. Даш шкали e достатньо простими в користуванш i дозволяють швидко ощнити стан паць ента та певним чином передбачити переби захворювання. Однак не враховують судоми як вагомий чинник у перебиу та прогнозуванш субарахно!дального крововиливу.
Мета
Враховуючи суперечливi данi свiтово! та втчизня-но! лiтератури та незначну ыльысть дослiджень, що б стосувалися впливу судом на перебiг та прогнозування наслщку у пацieнта тсля САК, ми поставили перед собою таы цш:
1) провести аналiз поширеностi гострого симптоматичного етнападу в дебютi САК i дослiдити його вплив на переби цього захворювання;
2) розробити кшшчну шкалу оцiнки САК для прогнозування перебиу захворювання з урахуванням су-домних нападiв у дебюту
3) розробити практичнi рекомендацй' щодо тактики ведення судом у гострий перюд субарахно!дального крововиливу.
Матерiали та методи
Проведено аналiз клiнiчних, анамнестичних та ра-дiологiчних даних 127 пащенпв iз субарахно!дальним крововиливом, як перебували на лiкуваннi в Облас-ному клiнiчному центрi нейрохiрургi! та неврологи м. Ужгород за перюд iз 2013 по 2016 р.
Дiагноз САК встановлювався на основi клiнiчних даних, даних ургентно! комп'ютерно! томографИ/КТ-ангiографi! (апарат Siemens Somatom emotion 16 slise). Спiввiдношення жшок та чоловiкiв — 1 : 1 (67 жшок i 60 чоловтв вiдповiдно).
Середнiй вiк пащенпв становив 50,3 року: 52,1 — у жшок; 48,2 — у чоловтв (наймолодший — 12 роыв, найстарший — 78). Деталi розподту пацieнтiв за вiком наведено на рис. 1, на якому видно, що найбтьша за-хворюванiсть на САК припадаe на 5-6-ту декаду життя.
Ушх пацieнтiв оцiнено за шкалами Hunt — Hess, WFNS, GOS у дебют захворювання та протягом дина-мiчного спостереження (табл. 1).
Наслщок у пацieнтiв ощнювали за Glasgow Outcome Scale (шкала наслщку Глазго), що дозволяe оцшити якiсть життя пацieнта пiсля перенесеного субарахно!-
Таблиця 1. Оцнка пац1ент1в за валДизованими шкалами, n
Оцшка пащенлв за основними шкалами (127 oci6)
Hunt — Hess Scale WFNS GОS
I 53 I 77 3-6 балiв 1
II 34 II 21 7-9 балiв 5
III 24 III 15 10-12 балiв 7
IV 15 IV 13 13-14 балiв 30
V 1 V 1 15 балiв 84
дального крововиливу з урахуванням сощально! актив-ностi та залишкових психоневрологiчних порушень:
— GOS1 — смерть;
— GOS2 — вегетативний стан;
— GOS3 — тяжка швалщшсть;
— GOS4 — швалщшсть, при якш пащент може бути незалежний вiд оточуючих;
— GOS5 — добре вщновлення пащента, вiдсутнiсть iнвалiдностi та незалежнiсть.
Ми розподтили пацiентiв у 3 групи згiдно з даними Glasgow Outcome Scale (рис. 2).
Група 1 — GOS1: смерть — 14 oci6.
Група 2 — GOS2—3: тяжка iнвалiднiсть — 24 особи.
Група 3 — GOS4—5: добре вщновлення — 89 oci6.
Проведено статистичний аналiз для порiвняння основних клштэ-шструментальних показникiв мiж групами.
Результати та обговорення
Статистично вiрогiдноl рiзницi за статтю та вшом мiж групами не виявлено, тобто спiввiдношення жшок та чоловiкiв у групi померлих (група 1), груш з тяжкою швалщшстю (група 2) та груш з добрим вщновленням (група 3) шсля САК становило 1 : 1 (рис. 3), а шк за-хворювання в кожнш груш припадав на 5-6-ту декаду життя (рис. 4).
При аналiзi вше! серп спостережень виявлено, що в 13 пащенпв iз 127 спостерiгалися вторинно-генералiзованi тошко-клошчш судоми в гострий
50 45
40
X
о
■|35 я
0-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 > 80 Кшымсть пащентш
Рисунок 1. Поширенсть САК у р1зних вкових категор'ях
перюд захворювання. У кожного 10-го пащента ешлептичний напад був першим кшшчним симптомом хвороби. Поширешсть епiлептичних нападiв у загальнш групi становила 10,2 %, тодi як у групi померлих пащенпв (група 1 — GOS1) цей показник становив 35,7 %, що суттево вiдрiзнялося вщ груп 2 та 3 (пащенти, якi вижили) — 7,1 % (GOS2—3 та GOS4—5 вiдповiдно) (р = 0,001) (рис. 5). Слiд за-значити, що бшьшють летальних випадкiв були пов'язаш з повторним судомним нападом ^ як на-слiдок, повторним розривом аневризми.
Група 1 — GOS1
(смерть) —14 патенте
л
127 патенте ¡з САК
Група 2 — GOS2-3
(тяжка ¡нвалщнють) — 24 пащенти
Група 3 — GOS4-5
(добре вщновлення) — 89 пац1етчв
Рисунок 2. Розподл пац1ент1в на групи залежно вД GOS
Рисунок 4. Розподл пац1ент1в за вком у групах
Група 1
Група 2 I Жнки □ Чоловши
Група 3
Рисунок 3. Розподл пащенпв за статтю у групах
35 30 25 20 15 10 5 0
Група 1
И
Група 2
Група 3
Пащенти, ям вижили 1омерл1
8 — 7%
щ 5 — 36%
л 105 — 93% 9 — 64 %
Без судом 11з судомами
Загальна летальшсть у пащентав i3 САК становила 11 % (14 oci6 i3 127). У rpyni пащентав, ят не мали судом у дебют САК (114 oci6), виявлено майже 8 % летальних випадтв, тодi як у rpyni пащенпв i3 судомами частка померлих становила 38,5 % (5 i3 13 спостережень) (рис. 6, 7).
Отже, у загальнш груш пащентав судоми в гострий перюд зус^чалися в 1 з 9 випадтв, тодi як у rpyпi па-цiентiв i3 летальним кiнцем хвороби — в 1 з 3. Таким чином, ептептичний напад у гострий перюд САК був одним i3 несприятливих фактоpiв щодо переб^у захво-рювання. У зв'язку з цим ми вважаемо, що наявнють судом у дебютi САК е вipогiдно несприятливим фактором прогнозування наслiдкy пiсля субарахно1дального крововиливу.
Нами запропоновано та створено шкалу комбшова-но1 оцiнки пацiента з субарахно'1дальним крововиливом (ШКОП, табл. 2), яка б, о^м вiдомих фактоpiв, врахо-вувала також наявнiсть або вщсутнють судом у гострому пеpiодi.
Нами запропоновано ощнювати пацiентiв за 8-баль-ною шкалою:
— Hunt — Hess I II — 0 балiв, III — 1 бал, IV-V — 2 бали;
— WFNS I-II — 0 балiв, III — 1 бал, IV-V — 2 бали;
— GCS 13-15 — 0 балiв, 10-12 — 1 бал, 9 i менше балiв — 2 бали;
— ептептичних нападiв немае — 0 балiв, епiнапад у гострий перюд САК — 2 бали.
У инцевому результат пацiент оцiнюеться вщ 0 до 8 балiв, де 0 асоцшеться з позитивним прогнозом, а 8 iз вкрай негативним (смерть). Ефективнють шкали оцiнювалася шляхом поpiвняння даних, отриманих за допомогою ШКОП iз шкалою наслiдкy Глазго, що на сьогодш е основним методом оцшки клiнiчних наслщ-ыв САК. Стандартна похибка становить 0,1.
Ушх пацiентiв оцiнено за запропонованою шкалою. Проведено поpiвняння мiж кшшчними наслiдками у пацiентiв за GOS та балом за ШКОП. Вивчено поши-ренють летальностi серед пащенпв залежно вiд оцiнки за ШКОП (табл. 3).
Як видно з табл. 3, вищий бал у пащента за ШКОП чико корелюе з вищою летальнiстю та, вщ-повiдно, нижчим показником GOS. Так, серед па-
Рисунок 5. Поширенсть судом у дебют САК у груш виживших та померлих па^енлв
Рисунок 7. Частка летальних випадюв у груп пац1ент1в iз САК iз судомами в дебют
9 — 8%^ \ Пх
105 — 92% I У Жив1 И floMepni
Рисунок 6. Частка летальних випадюв у груп пац'1ент'1в iз САК без судом у дебют
5 — 38 / N. 8 — 62 % J / Жив1 В rioMepni
Таблиця 2. Шкала комбiнованоl оц1нки патента iз САК
1-11 Ill IV-V
Hunt — Hess 0 1 2
WFNS 0 1 2
GOS 13-15 балiв 10-12 балiв < 9 балiв
0 1 2
Судоми в дебют Вщсуты Наявы
0 2
Таблиця 3. Летальнсть у рiзних групах па^ен^в вДповДно до ШКОП
ШКОП, бали (oci6) 0-2 (106) 3-4 (9) 5-6 (10) 7-8 (2)
Летальшсть 2,8 % — 3 чол. 22,2 % — 2 особи 70 % — 7 oci6 100 % — 2 особи
Сердншпоказник за GOS 4,3 2,6 1,9 1
щенлв з оцшкою 5—6 балiв за ШКОП летальшсть становила 70 %, серед пащенпв з оцшкою 7—8 ба-лiв — 100 %.
Проведено визначення середнього показника за ШКОП залежно вiд клiнiчного наслiдку у пащенпв за GOS, що продемонстровано на рис. 8. Як видно, у пащенпв iз гiршим кгашчним наслiдком вщмь чаеться бiльший показник за ШКОП. Тобто чим вищий показник за ШКОП мае пащент на момент госшталГзацп, тим бшьша ймовiрнiсть негативного клiнiчного наслiдку (смерть, тяжка швалщшсть) (рис. 8).
Oтриманi данi дозволяють розглядати ШКОП як можливий шструмент для оцiнки прогнозу перебiгу САК.
Обговорення
Судомний напад у дебют САК е досить частим явищем. За даними нашого дослгдження, поширенють його становить 10,2 %.
С. Fung et al. з ушверситетсько! кшшки в м. Берн, Швейцарiя [9], вважають, що судомний напад у дебюта може впливати на стутнь вираженост неврологiчного дефiциту за шкалою WFNS, але вони не розглядають його як окремий фактор поганого наслгдку пащентав пiсля САК.
Ряд дослгджень також вказуе на те, що судомний напад може бути причиною розвитку внутршньолшарня-но! пневмони, видалено! шеми головного мозку [13], шода, за даними тривалого ЕЕГ-монггорингу, можуть розвиватись безсудомнi ешнапади [14], проте це не впливае на загальний прогноз для пащента.
Ми вважаемо, що судомний напад е Гзольованим предиктором поганого наслгдку у пацiентiв Гз САК. За нашими даними, рГвень смертност в пащентав Гз судо-мами в дебют захворювання майже в 4,8 раза переви-щуе такий у груш без судом (38 i 8 % вхдповхдно).
Деяш дослГдження останшх рошв також вияв-ляють тюний зв'язок судомного нападу в дебют та
♦ Середнм показник за ШКОП
—■— воэ
Рисунок 8. Залежнсть наслДку у патента за GOS вДповДно до оцнки в дебют' САК за ШКОП
поганого прогнозу для пащента [8, 15—17]. Крiм вже вщомих факторiв (гiдроцефалiя, вазоспазм, внутршньомозкова гематома, високий рiвень гль кемп, вш), вони пропонують враховувати наявнiсть судом як прогностично несприятливого чинника. Н. Butzkueven [8] у дослщженш, що включало 412 пащентв, вказуе на те, що судомний напад у дебют був предиктором ризику повторного розриву анев-ризми ^ як наслiдок, високо! смертностi. Проте вiн не впливав на розвиток шших ускладнень, таких як гiдроцефалiя чи вазоспазм.
Спираючись на вищесказане, вважаемо дощльним включити судомний напад у дебют САК у рутиннi ме-тоди прогнозування виходу, додатково до стандартних шкал. Вважаемо, що використання розроблено! та за-пропоновано! нами шкали комбшовано! оцiнки пащ-ента може сприяти вчаснш корекци тактики л^вання та запобiгти повторному розриву аневризми до прове-дення хiрургiчного лiкування.
TaKox Hepe3 це nocTae nuTaHHa go^nbHocri pyTHH-Horo npH3HaneHHH aHTHKoHBynbcaHTiB пaцieнтaм i3 CAK Ta cygoMaMH b ge6roTi. nigxig go npoTucygoMHoi Tepanii' b TaKHx BunagKax cyTTeBo Bigpi3HfleTbca 3anexHo Big Me-guHHoro 3aKnagy, ockMbkh HeMae HiTKHx peKoMeHga^ft, ^o 6 cnupanucb Ha paHgoMi3oBaHi gocnigxeHHa. Bhko-pucTaHHH aHTHKoHBynbcaHTiB Moxe 6yTH o6rpyHToBaHHM y rocTpoMy nepiogi KpoBoBunuBy (Knac: IIb; piBeHb goKa-3oBocTi: B) [18]. npH3HaneHHfl aHTHKoHBynbcaHTiB Moxe 6ym po3rnHHyTHM y пaцieнтiв i3 bhcokhmh ^aKTopaMH pH3HKy (BHyrpimHboMo3KoBa reMaToMa, HeKepoBaHa apTe-pianbHa rinepTeH3rn, imeMia Ha $orn Ba3ocna3My, cygoMH b aHaMHe3i go CAK, aHeBpH3Ma CMA) (Knac: IIb; piBeHb goKa3oBocri: B) [18].
y 3B'H3Ky 3 BucoKoro HMoBipHicrro noBTopHoro po3pHBy aHeBpH3MH npu HacTynHoMy cygoMHoMy Ha-nagi BBaxaeMo go^nbHHM HeBigKnagHe npH3HaneHHfl TaKHM пaцieнтaм npoTucygoMHoi Tepanii. B yKpai'Hi npaKTHKyeTbca KopoTKonacHe npH3HaneHHfl aHTHKoHBynbcaHTiB (Haftnacrime — Kap6aMa3eniHy) xbophm 3 eninenTHHHHMH HanagaMH npu CAK, npoTe, hk npaBH-no, BigcyTHift na6opaTopHHft KoHTponb 3a piBHeM ftoro b nna3Mi KpoBi.
nepBHHHe BUKopucTaHHa Ta6neToBaHHx $opM aHTHKoHBynbcaHTiB e HH3bKoe$eKTHBHHM y 3B'H3Ky 3 TUM, ^o cTa6inbHa nna3MoKoH^HTpa^a npenapaTy 6yge go-carayTa TinbKH Hepe3 geKinbKa gHiB, a pu3HK noBTopHoro po3puBy aHeBpH3MH e HaftBH^HM y nepmi 48—72 rog. TaKox cnig BpaxoByBaTH, ^o pag Tpagu^ftHHx aHTHKoHBynbcaHTiB (3oKpeMa, Kap6aMa3eniH Ta $eHo6ap6tian) Mae 3Ha^Hi MixMegHKaMeHTo3Hi B3aeMogii, ^o He po6uTb ix npenapaTaMH Bu6opy gna BUKopucTaHHa npu CAK. HaMH 3anponoHoBaHo niKyBaHHa rocTporo cuMnToMaTHHHoro eniHanagy y BHrnagi b/b iH$y3ii BanbnpoeBoi KucnoTH b go3i 1000—2000 Mr Ha go6y 3 noganbmuM nepexogoM Ha Ta6neToBaHi $opMH. .niKyBaHHfl, Ha Hamy gyMKy, cnig npo-goBxyBaTH go MoMeHTy niKBiga^i aHeBpH3MH MiKpoxi-pypri^HHM a6o eHgocKoni^HHM mnaxoM. AnbTepHaTHBoro Moxe 6yTH b/b BBegeHHH neвeтнpaцeтaмy [16, 19]. Ane y 3B'a3Ky 3 BigcyTHicTro napeHTepanbHHx $opM neBeTupa-цeтaмy Ha yKpaiHcbKoMy ^apMa^BTHHHoMy puHKy цeft cnoci6 He e npaKTHHHHM.
BMOHOBKM
1. EniHanag y ge6roTi CAK aco^roeTbca 3 nigBH^eH-hhm pH3HKy cMepTi (p = 0,001).
2. fflKana KoM6iHoBaHoi oцiнкн пaцieнтa go3Bonae nporHo3yBaTH nepe6ir 3axBoproBaHHa, ^o Moxe cnpua-th B^acHift KopeKqii TaKTHKH niKyBaHHH Ta 3ano6irTH no-BTopHoMy po3puBy aHeBpH3MH go npoBegeHHH xipyprrn-Horo niKyBaHHH (KninyBaHHH hh KoiniHr) i, BignoBigHo, BnnHBaTH Ha HacnigoK y na^eHTa i3 CAK.
3. BuKopucTaHHH b/b iH$y3ii BanbnpoaTiB cnpuae 3a-no6iraHHro noBTopHoro eniHanagy b rocTpuft nepiog CAK Ta, BignoBigHo, 3MeHmeHHro pH3HKy cMepTHocTi пaцieнтiв i3 TaKHM 3axBoproBaHHHM.
KoH^^iKT iHTepeciB. Abtoph 3aaBnaroTb npo BigcyT-HicTb KoH^niKTy iHTepeciB npu пigгoтoвцi gaHoi cTaTTi.
CnucoK AiTepaTypw
1. Suarez J.I. Aneurysmal subarachnoid hemorrhage/ J.I. Suarez, R.W. Tarr, W.R. Selman // New England Journal of Medicine. — Jan 2006. — P. 387-96.
2. Chou H.S. Outcomes after early anticonvulsant discontinuation in aneurismal subarahnoid hemorrhage / H.S. Chou, J.G. Latorre, G. Alpargu // J. Vasc. Med. Surgery. — 2015. — Vol. 3. — P. 1-6.
3. van Gijn J. Subarachnoid hemorrhage: diagnosis, causes and management /J. van Gijn, G.J. Rinkel//Brain. — 2001. — P. 249-278.
4. Kyu-Sun Choi. Seizures and Epilepsy following Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: Incidence and Risk Factors / Choi Kyu-Sun, Chun Hyoung-Joon, Yi Hyeong-Joong // J. Korean Neurosurg Soc. — 2009. — P. 93-98.
5. Baker C.J. Short-term perioperative anticonvulsant prophylaxis for the surgical treatment of low-risk patients with intracranial aneurysms / C.J. Baker, C.J. Prestigiacomo, R.A. Solomon // Neurosurgery. — 1995. — P. 863-70.
6. Byrne J.V. Seizures after aneurysmal subarachnoid hemorrhage treated with coil embolization / J.V. Byrne // Neurosurgery. — 2002. — P. 545-51.
7. Daniere F. Complications and follow up of subarachnoid hemorrhages / F. Daniere, G. Gascou, N. Menjot de Champfleur, P. Machi, N. Leboucq, C. Riquelme, C. Ruiz, A. Bonafe, V. Cos-talat // Diagnostic and Interventional Imaging. — 2015. — 96. — P. 677-686.
8. Butzkueven H. Onset seizures independently predict poor outcome after subarachnoid hemorrhage / H. Butzkueven, A. Evans, E. Pitman, C. Leopold // Neurology. — 2000. — 55. — P. 13151320.
9. Fung C. Impact of early-onset seizures on grading and outcome in patients with subarachnoid hemorrhage / C. Fung, M. Balmer, M. Murek, W.J. Z'Graggen // J. Neurosurg. — 2015. — P. 408-413.
10. Drake C.G. Report of World Federation of Neurological Surgeons committee on a universal subarachnoid hemorrhage grading scale/ C.G. Drake, W.E. Hunt, K. Sano et al. // J. Neurosurgery. — 1988. — P. 985-986.
11. Gotoh O. Glasgow Coma Scale in the prediction of outcome after early aneurysm surgery / O. Gotoh, A. Tamura, N. Yasui, A. Suzuki, H. Hadeishi, K. Sano // Neurosurgery. — 1996. — P. 19-24.
12. Rosen D. Subarachnoid hemorrhage grading scales: A systematic review / D. Rosen, R. Macdonald // Neurocritical Care. — 2005. — Vol. 2. — P. 110-18.
13. De Marchis G.M. Tonic-Clonic Activity at Subarachnoid Hemorrhage Onset: Impact on Complications and Outcome/ G.M. De Marchis, D. Pugin, H. Lantigua, C. Zammit, D. Pugin, H. Lanti-gua// PLoS ONE. — 2013. — Vol 8(8). — P. 1-8.
14. O'Connor, Kathryn L. High Risk for Seizures Following Subarachnoid Hemorrhage Regardless of Referral Bias / Kathryn L. O'Connor//Neurocrit Care. — Dec 2014. — P. 476-482.
15. Starke R.M. Rebleeding aneurysmal subarachnoid hemorrhage / R.M. Starke, E.S. Connolly // Neurocrit. Care. — 2011. — P. 241-6.
16. MohamadZ. Authors Clinical Guide on «Seizures in Cerebrovascular Disorders» /Z. Mohamad. — June 2015.
17. Guidelines for the Management of Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association // Stroke. — 2012. — 43. — P. 1711-1737.
52
MimHapogHHH HeBponoriHHHH mypHaa ISSH 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online) № 4 (98), 2018
18. Wang H. Levetiracetam is neuroprotective in murine models of closed head injury and subarachnoid hemorrhage / H. Wang, J. Gao, T.F. Lassiter et al. // Neurocrit. Care. — 2006. — Vol. 5. — P. 71-78.
19. Feigin V.L. Risk factors for subarachnoid hemorrhage: an updated systematic review of epidemiological studies / V.L. Feigin, G.J. Rinkel, C.M. Lawes et al. // Stroke. — 2005. — Vol. 36(12). — P. 2773-2780.
20. Hackett M.L. Health outcomes 1 year after subarachnoid hemorrhage: an international population-based study / M.L. Hackett, C.S. Anderson//Neurology. — 2000. — P. 658-662.
21. Kellner C.P. Evaluation of a Revised Scale for the Prediction of Long-Term Outcome in Poor-Grade Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Undergoing Operative Repair/ C.P. Kellner//Neurosur-gery. — Sep 2006. — P. 529-38.
22. Kowalski R.G. Initial misdiagnosis and outcome after subarachnoid hemorrhage / R.G. Kowalski, J. Claassen, K.T. Kreiter et al. // Journal of the American Medical Association. — Feb 2004. — P. 866-69.
23. Ravnik J. Long-term cognitive deficits in patients with good outcomes after aneurysmal subarachnoid hemorrhage from anterior communicating artery / J. Ravnik, B. Starovasnik, Z. Pirtosek, G. Bunc, R. Bosnjak // Croat. Med. J. — 2006. — P. 253-263.
24. Rodriguez D.R. Predictor's of Mortality in Patients with Aneurysmal Subarachnoid Haemorrhage and Reebleding /D.R. Rodriguez,
C.S. Matamoros, L.F. Cue, J.L. Miranda Hernandez,, Y.P. Sanchez, J.P. Nellar, Hindawi // Corporation Neurology Research International. — 2015. — P. 1-6.
25. Rooij N.K. Incidence of subarachnoid haemorrhage: a systematic review with emphasis on region, age, gender and time trends/ N.K. de Rooij, F.H. Linn, J.A. van der Plas, A. Algra, G.J.E. Rinkel // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — Dec 2007. — P. 13651372.
26. Shiue I. Life events and risk of subarachnoid hemorrhage: the Australasian Cooperative Research on Subarachnoid Hemorrhage Study (ACROSS) /1. Shiue, H. Arima, C.S. Anderson // Stroke. — 2010. — P. 1304-1306.
27. van Gijn J. Subarachnoid haemorrhage / J. van Gijn, R.S. Kerr, G.J. Rinkel//Lancet. — 2007. — P. 306-18.
28. Vilkki J.S. Relationship of local infarctions to cognitive and psychosocial impairments after aneurysmal subarachnoid hemorrhage / J.S. Vilkki, S. Juvela, J. Siironen, T. Ilvo-nen, J. Varis, M. Porras // Neurosurgery. — 2004. — P. 790803.
29. Visser-Meily J.M.A. Long-term health-related quality of life after aneurismal subarachnoid hemorrhage: relationship with psychological symptoms and personality characteristics / J.M.A. Visser-Mei-ly, M.L. Rhebergen, G.J.E. Rinkel, M.J. van Zandvoort// Stroke. — 2009. — P. 1526-1529.
OTpuMaHO 12.04.2018 ■
ЦьомаЕ.И.12, Студеняк Т.О.1-2, Смоланка В.И.2, БоровикА.И.2, Цяпец С.В.3 Областной клинический центр нейрохирургии и неврологии, г. Ужгород, Украина 2Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
3Department of Pathophysiology, Faculty of Medicine and Dentistry, Palacky University, Olomouc, Czech Republic
Судорожный приступ в дебюте как изолированный предиктор неудовлетворительного исхода после спонтанного субарахноидального кровоизлияния аневризматического генеза
Резюме. Актуальность. Около 6—8 % всех инсультов составляет субарахноидальное кровоизлияние (САК) вследствие разрыва артериальной аневризмы. 10—15 % из них являются фатальными, то есть пациент умирает еще до того, как поступил в стационар. По данным некоторых авторов, судороги в острый период САК (первые 7 дней) ассоциируются с увеличением риска смерти и инвалидности, тогда как другие авторы отрицают влияние судорог на течение САК. С учетом противоречивости этих данных судороги не входят в классические шкалы оценки прогноза течения САК. Цель: провести анализ распространенности острого симптоматического эпиприпадка при САК и исследовать его влияние на течение этого заболевания. Разработать прогностическую шкалу оценки САК с учетом судорожных припадков. Материалы и методы. Проведен анализ серии 127 клинических случаев САК. Всех пациентов оценили по стандартным шкалам: Hunt — Hess Scale, the World Federation of Neurological Surgeons Scale, Glasgow Coma Scale. Исследована распространенность острого симптоматического эпиприпадка. Всех пациентов оценивали по созданной шкале комбинированной оценки прогнозирования исхода у пациента после субарахноидального кровоизлияния (ШКОП). Результаты лечения оценены по Glasgow Outcome Scale (шкала исхода Глазго). Результаты. У 13 пациентов из
127 наблюдались судороги в острый период заболевания. У каждого 10-го пациента эпилептический приступ был первым клиническим симптомом болезни. Распространенность эпилептических припадков составляла 10,2 %, к тому же у 5 из 13 пациентов с судорогами САК закончилось летально, что составило 35,7 % всех летальных случаев, зафиксированных в нашей группе пациентов. Предложено учитывать судороги в дебюте САК как изолированный предиктор плохого исхода у пациентов. Разработана ШКОП, в которую включены критерии наличия/ отсутствия судорог в дебюте. Летальность среди пациентов, набравших 5—6 баллов по ШКОП, составляла 77 %, среди пациентов, набравших 7—8 баллов, — 100 %. Выводы. Судорожный припадок в дебюте САК ассоциируется с вероятным повышением риска смерти (p = 0,001). ШКОП с субарахноидальным кровоизлиянием позволяет прогнозировать течение заболевания, что способствует своевременным коррекции лечения, назначению быстродействующих парентеральных противосудорожных препаратов и, соответственно, определяет лучший исход у пациентов. Ключевые слова: субарахноидальное кровоизлияние; мешкообразная аневризма; судорожный припадок; Glasgow Coma Scale; Hunt — Hess Scale; the World Federation of Neurological Surgeons Scale; Glasgow Outcome Scale; шкала комбинированной оценки пациента
Ye.I. Tsoma12, T.O. Studeniak12, V.I. Smolanka2, O.I. Borovik2, S.V. Tsiapets3 1Regional Clinical Center of Neurosurgery and Neurology, Uzhhorod, Ukraine 2Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
3Department of Pathophysiology, Faculty of Medicine and Dentistry, Palacky University, Olomouc, Czech Republic
Onset seizure as an isolated predictor of poor outcome after aneurysmal spontaneous subarachnoid
hemorrhage
Abstract. Background. Subarachnoid haemorhage (SAH) is a type of stroke and comprises 6—8 % of all strokes. Up to half of all cases of SAH are fatal, and 10—15 % of patients die before reaching a hospital, and those who survive could have neurological or cognitive impairment. Seizures occur in 13—24 % of patients with SAH, usually in the first 24 hours after the bleeding. Seizures can lead to increased cerebral blood flow, hypertension, and elevated intracranial pressure, thereby increasing the risk of re-bleeding and neurologic deterioration. The Hunt and Hess scale, Glasgow Coma Scale (GCS) and the World Federation of Neurosurgical Societies (WFNS) grading system have been shown to correlate well with disease outcome. But they do not consider onset seizure in SAH as a predictor of poor outcome. The purpose was to evaluate the prevalence of onset seizure in SAH and to investigate its effect on disease outcome, to develop a prognostic scale for examining patients with SAH that includes seizures as a bad prognostic predictor. Materials and methods. We have analyzed a series of 127 patients with SAH who were treated in our clinic from 2013 to 2016. All patients were examined using Hunt and Hess scale, WFNS grading system, and GCS. The prevalence of acute onset seizure has been found. All patients were screened using the developed Combined Patient
Rating Scale. Disease outcomes after subarachnoid hemorrhage and treatment were assessed by Glasgow Outcome Scale. Results. Thirteen patients among 127 had seizures during disease onset. In each 10 patients, epileptic seizure was the first clinical symptom of SAH. The prevalence of seizures was 10.2 %, in addition, 5 of 13 cases with seizures were lethal, this was near 35.7 % of all fatal cases recorded in our group of patients. That's why we have suggested that seizure in the onset of SAH is an isolated predictor of poor outcome. The Combined Patient Rating Scale has been developed and includes the criteria of seizure presence and/or absence in SAH onset. The mortality among patients who scored 5—6 points by this new scale was 77 %, 7—8 points — 100 %, respectively. Conclusions. Seizure in the onset of SAH is associated with an increased risk of death (p = 0.001). The Combined Patient Rating Scale in sub-arachnoid hemorrhage allows making an early outcome prognosis, correcting the treatment, prescribing intravenous antiepileptic drug and determines the best outcomes in patients. Keywords: subarachnoid haemorhage; saccular aneurysm; seizure; Glasgow Coma Scale; Hunt and Hess Scale; World Federation of Neurosurgical Societies grading system; Glasgow Outcome Scale; Combined Patient Rating Scale
54
MimHapoAHHH HeBponoriHHHH mypHaa ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online) № 4 (98), 2018
