CC BY
13
лактики РШМ и других локализаций, вызванных HPV, получат значительное развитие.
В 1964 г. Ч.Камерон писал: "... если женщина умирает от РШМ, то кто-то еще, кроме рака, повинен в ее смерти". Автор подчеркивает, что применение современных методов диагностики должно свести на нет смертность от РШМ [19].
Литература
1. Ferlay J, Bray F, Pisani P, ParkinCancer Incidence, Mortality and Prevalence Worldwide, Versión //Cancer Base.-22001.- №5.-P.102-156.
2. Давыдов И.И., Аксель E.M. Злокачественные новообразования в России и странах СНГ в 2000г.-Москва, 2002.-40 с.
3. Новик В.И. Эпидемиология рака шейки матки, факторы риска, скрининг//. Практ. онкол.- 2002.- Т. 3.-С.3-19.
4. Чиссов В.И., Старинский В.В., Ременник Л.В. Злокачественные новообразования в России накануне XXI века как медицинская и социальная проблема// Рос. онкол. журнал.- 1998.-Т 3.- С.23-31.
5. Комарова Л.Е., Сагайдак B.H., Коральчук В.П. и др. Демонстрационный проект РФ/ВОЗ по снижению смертности от ряда форм рака// Материалы I съезда онкологов СНГ. Москва, 1996.-Т. 1.- C.234.
6. Максимов С.Я., Гусейнов K.A. Комбинированное лечение рака шейки матки. Избранные лекции.- СП, Центр ТОММ.- 2005.- 165 с.
7. Ременник Л.В., Новикова Е.Г. и др. Злокачественные новообразования женских половых органов в России// Рос. онкол. журнал.-1997.- Т.6.- C.32-46.
8. Chi DS, Lanciano RM, Kudelka AP. "Cervical cancer" Cancer Management// A Multidisciplinaru Approach. PRR, Melville, NY.- 2002.- P. 243.
9. Бохман Я.В., Лютра У.К. Рак шейки матки, Кишинев: Штиинца,-1993.-C. 352.
10. Parkin DM, Pisani P, Ferlay J. Global Cancer statistics// Ca Cancer J Clin.- 1999.-Vol. 49 (1) .-P. 45-89.
11.V.T.Devita, S.Hellvan, S.A.Rosenberg. Cancer: Principes and Practice of Oncology. Ed. by 5th Edition.- 1997.- 213 p.
12. Ермакова H.A. Роль химиотерапии на различных этапах лечения рака шейки матки// Практ. онкол.- 2002.- Т. 3.-С.67 -71.
13. Rose P.G. Locally advanced cervical carcinoma. The role of chemoradiation// Semin Oncol.- 1994.-Vol. 21 (1).-P.56-83.
14. Rose P.G., Bundy B.N. et al. Concurrent cisplatin - based radiotherapy and chemotherapy for locally advanced cervical cancer// N Engl J Med 1999.-Vol.3.- P.150.
15. Morris M., Eifel P.J. et al. Pelvic radiation with concurrent chemotherapy compared with pelvic and paraaortic radiation for high-risk cervical cancer// N Engl J Med.- 1999.-VoL 8.- P. 340.
16. Keys H.M., Bundy B.N. et al. Cisplatin, radiation, and adjuvant hysterectomy compared with radiation and adjuvant hysterectomy for bulky stage I b cervical carcinoma// N Engl J Med.- 1999.- Vol.4.-P.186.
17. Bloss J.D., Lucci J.A. et al. A phase II trial neoadjuvant chemotherapy prior to radical hysterectomy and/or radiation therapy in the management of advanced carcinoma of the uterine cervix// Gynecol Oncol.-1995.- Vol.5.-P. 59.
18. Benedetti-Panici P., Greggi S. et al. UCSC experience on neoadjuvant chemotherapy (NACT) or radical surgery (RS) in locally advanced cervical cancer: multivariate analysis of prognostic factors// Gynecol Oncol.- 1994.-Vol.7.-P. 41.
19. Максимов С.Я., Гусейнов К.Д. Комбинированное лечение рака шейки матки// Практ. онкол.- 2002.-T.23.- C.23-29.
Реферат
СУЧАСН1 ТЕОР11 ВИНЕКНЕННЯ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ.
Сидоренко 1.1., М1щенкоА.В.
Ключов1 слова: рак, шийка матки
Незважаючи на достатню ктькють наукових праць, як1 стосуються раку шийки матки, в сучаснм лн тератур1 залишаються багато невисв1тлених проблем. В статт1 подана добфка статистичних даних, епщемюлопчна оцшка та детально проанал^ований стан захворюваност1 та смертное^ вщ даноТ патологи. Кр1м цього, розглядаються питання морфолопчноТ д1агностики та р1зних метода лкування \ профтактики раку шийки матки.
УДК 616.12 - 005.4 - 092
СУЧАСНИЙ СТАН ПР0БЛЕМИ АУТ01МУННИХ MEXAHI3MIB ПАТОГЕНЕЗУ 1ШЕМ1ЧН01 ХВ0Р0БИ СЕРЦЯ
Черевко O.A., Куч Н.П., Шкляренко В.М., Шапошник Ю.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Огляд присвячено актуалъним питаниям тригерних фа-Kmopie cucmeMHOcmi irneMiunoi хвороби серця та атеросклерозу. Розглядаетъся ролъ ауmoiмуннoгo запалення, бштв теплового шоку у розвитку та прогресувант iшeмiчнoi хвороби серця.
Ключов1 слова. атеросклероз, ауто1мунне запалення, пародонтальна ¡нфекц1я, бтки теплового шоку, IXC.
Р1вень технки, досягнутий ще у друг1й полови- чному уражены та акумулюють лоды включен-
Hi XX сторнчя, дозволив довести, що запалення ня; Тх мед1атори стимулюють прогресування за-
у посднаны з метаболнними факторами ризику хворювання та формування атероскперотичноТ
Biflirpae ключову роль у формуваны та розвитку бляшки; дисбаланс в ¡мунорегуляторних механн
специфнного атеросклеротичного дефекту су- змах призводить до дестабтЬаци бляшки та Kni-
динно1 стшки - атероскперотичноТ бляшки: ¡мун- тинних маыфестацм [16,22].
Hi кттини домнують у ранньому атеросклероти- На сьогоды позицюнування атеросклерозу як
*Фрагмент /н/ц/ативноУ теми (державний реестрац/йний №01060003238) «Значения прозапальних, проаритмЫних, дис-метаболнних факте/pie для ускладненого переб/гу г'тертоннно)'хвороби, ¡шемЫно)'хвороби серця: диагностика, лкування».
запального захворювання, що ¡ндуковане пору-шенням лтщного метабол1зму в м1сцях гемоди-нам1чного напруження в судинах е загалы-ю-прийнятим. Про це свщчить участь в атерогене-3i ендотел1альних, гладком'язевих кл1тин, ф1бро-бласт1в, моноцит1в нейтроф1л1в, тромбоцит1в та л1мфоцит1в [2]. При запалены та атеросклероз! адгез1ю моноцит1в та нейтроф1л1в на поверхн1 ендотел1ю активують одн1 й Ti ж б1лки кп1тинних взасмодм: ¡нтегрини на мембран! нейтроф1л1в i моноцит1в, Е-селектин на мембран! ендотел1ю i Р-селектин тромбоцит1в [6]. В обох випадках вщбувасться активна 1нф1льтрац1я тканин цирку-люючими в KpoBi моноцитами i нейтрофтами, що посилюе утворення супероксид-радикал1в та активуе перекисне окиснення протеш1в та ninifliв [1]. Як при запалены, так i при атеросклероз! у в1дпов1дь на секрец1ю кл1тинами пухкоТ сполуч-но1 тканини 1нтерлейк1ну-6, гепатоцити посилю-ють синтез та секрец1ю в кров 6inKiB гостроТ фа-зи ( С-реактивний б1лок, сироватковий ам1лоТд А, гаптоглоб1н, альфа-1 1нг1б1тор протешаз, л1поп-ротеТн A i ф1бриноген) [4]. В 1нтим1 артер1й про-л1ферують гладком'язев1 кп1тини, формуються л1п1дн1 плями та збтьшусться bmIct етериф1ко-ваного холестерину як в кл1тинах, так i в позакп1-тинному матрикс1 [12]. Синдром запалення при цьому неспециф1чний: прояви його багато в чо-му однаков1 у в1дпов1дь на м1кробну або BipycHy 1нфекц1ю. При синдром1 запалення нейтрофти, як функц1ональн1 фагоцити поглинають i зне-шкоджують м1кроорган1зми, що проникли органам людини, а моноцити - макрофаги ( таю ж функцюнальн1 фагоцити ) поглинають в KpoBi i тканинах ендогенн1 макромолекули б1лка п1сля Тх ф1з1олог1чноТ денатураци ( перекисне окисления, формування ¡мунних комплекс^) [3]. Отже, запалення та процеси атерогенезу скпадаються з однакових функцюнальних реакц1й.
Останым часом велику роль придтяють ¡нфе-кцп у розвитку атеросклерозу. Уже давно визна-валося, що патогенез атеросклерозу м1стить запал ьний компонент, i це може мати особливе значения, з огляду на кп1н1чн1 ускладнення атеросклерозу, як1 можуть привести до нестабть-HOCTi бляшки. Результати останн1х епщемюлоп-чних дослщжень пщтвердили потенцмну мож-лив1сть цього аспекту захворювання. Був повщ-омлений зв'язок м1ж дектькома патогенами й ризиком коронарноТ хвороби серця (IXC). Одна з г1потез полягас в тому, що ¡мунна вщповщь на антигени патолопчних м1кроорган1зм1в перехре-сно реагус з гомолопчними б1лками макроорган1-зму у форм1 молекулярноТ м1м1кри. Група 61лк1в, як1 можуть брати участь у цьому процес1 - це ¡н-дукован1 стресом б1лки, в1дом1, як б1лки теплового шоку (HSP) (Кул1шов С.К., Черевко O.A., Куч Н.П., Запорожська Н.М., 2006).
Б1лки теплового шоку (або шаперони) е ол1го-мерними бтками, як1 допомагають згортанню нативних або денатурованих 6inKiB. Це е Тхньою основною функц1ею. Виробляються вони при pl-
зноман1тних стресах, зокрема, при ¡нфекци. Б1л-ки теплового шоку е високо консервативним ci-мейством 6inKiB, тобто Тхня структура подана в р1зних opraHi3MiB. Внаслщок м1жвидовоТ гомоло-ri4HOCTi може виникнути перехресне реагування м1ж ефекторними механ1змами в1дпов1д1 на бак-термний HSP (зокрема GroEL) та hHSP60 ендо-тел1альних кп1тин, що призводить до ендотел1а-льноТ дисфункцп ¡з наступною 1н1ц1ац1сю каскаду запальних реакц1й.
Сучасними критер1ями причетност1 того чи ¡н-шого м1кробного патогенну до виникнення та/або прогресування атеросклеротичного процесу е: 1)дан1 про розповсюджен1сть ¡нфекцп в популяцп та наявн1сть позитивно!" кореляцп м1ж 1нф1кован1-стю та частотою виникнення атероскперотичних ускладнень; 2) присутн1сть ДНК або життездат-них форм патогенну у дтянках атеросклеротичного ураження з достов1рно б1льшою частотою н1ж у 1нтактн1й судиннм ст1нц1; 3) можлив1сть ¡н-дукцп атеросклеротичного процесу в експери-ментальних умовах [19].
Дослщження у Bcix напрямках дозволило вид1-лити певну групу патоген1в, наявн1сть яких до-CTOBipHO пов'язана якщо не з виникненням, то з швидким прогресуванням атеросклерозу. До них належать представники с1мейства
Herperoviridae, Chlamidia Pneumoniae, Helicobacter pylori, Porphyromonas gingivalis. Ряд дослщжень свщчать про наявн1сть жорсткоТ кореляцп м1ж швидк1стю прогресування атеросклерозу та одночасним ¡нфкуванням ктькома патогенами [9,14,30,31].
У 1992 p. (Shour and Kuo) вперше 1дентиф1ку-вали Chlamidia Pneumoniae в атероскперотично уражен1й тканин1 коронарних артер1й використо-вуючи електронну м1кроскоп1ю, PCR та 1муног1с-тох1м1чний метод [10,25,26]. 3 того часу опубл1-ковано близько 45 poöiT про видтення Chlamidia Pneumoniae за допомогою р1зних метод1в з ате-росклеротичних дефект1в pi3Hoi локал1зацй" [17]. В середньому pißeHb детекц1Т Chlamidia Pneumoniae в уражених д1лянках скпадае 60% при 3% у неуражених [7]. Вид1лення з атеро-скперотичноТ бляшки життсздатних форм при Тх BiflcyTHOCTi у судинному ендотелй" неуражених дтянок артер1ального русла, в комплекс! з да-ними про наявысть кореляц1Т м1ж ступенем роз-повсюдженост1 та ступенем ¡нф1кованост1 ендо-тел1ю артер1ального русла св1дчать [27,29] про б1льш суттсв1 причинно-насл1дков1 зв'язки м1ж 1нфекц1сю та патогенезом атеросклерозу. Що стосуеться тваринних моделей, то було виявле-но, що 1нф1кування тварин прискорювало формування специф1чних уражень в аорт1 [18,28].
Хлам1д1йна 1нфекц1я може бути асоц1йована з атеросклерозом I може бути причинним фактором ризику захворювання коронарноТ артери. Chlamidia Pneumoniae може 1нф1кувати, розмно-жуватися всередин1 й модулювати функц1ю вс1х тип1в кл1тин атероми. В1дпов1дно до сучасних уявлень, г1потетичними механ1змами залучення
¡нфекци до атерогенезу е пошкодження ендоте-л1ю з наступною ендотел1альною дисфункцию, ¡ндукц1я MirpauiT в субендотел1альний шар кп1тин моноцитарно-макрофагального ряду та л1мфо-цит1в, пщтримка хрон1чного запального процесу з в1дпов1дними зм1нами циток1нового профтю та пщвищенням 1нтенсивност1 окислювально!' мо-дифкаци л1п1д1в низько!' щ1льност1, стимуляц1я прол1ферац1!' гладком'язевих кп1тин судинно!' CTi-нки, порушення метабол1зму холестеролу та ан-тиапоптичний ефект. KpiM того, OKpeMi м1кроор-ган1зми здатн1 провокувати ауто1мунн1 реакцИ за-вдяки антигеный MiMiKpiT, зокрема за рахунок 61-лк1в теплового шоку HSP. Б1лок теплового шоку хлам1д1й сприяе ¡нтенсивному мононуклеарному запаленню. Цей проте!'н знаходять в атероскле-ротичних бляшках [15].
Бток теплового шоку 60 хлам1д1й та л1попол1-сахарид можуть модулювати кп1тинну функц1ю в напрямку дисрегуляци метабол1зму л1п1д1в (окисления ninifliB низько!' щ1льност1), ¡ндукування запального каскаду циток1н1в, металопроте!'нази i запускати синтез перехресно реагуючих анти-т1л, а також 1н1ц1ювати й сприяти розвитку атерогенезу. Отриман1 дан1 вказують, що HSP 60 при-сутн1й у людськ1й атером1 й може грати роль у розвитку ушкоджень шляхом прямо!' активацп макрофапв. Chlamidia Pneumoniae викпикае фо-рмування п1нистих кп1тин з мононуклеарних фагоцит^ шляхом впливу хпам1д1йного л1попол1са-хариду (cLPS) i окисления л1попроте!'ну низко!' щ1льност1 хлам1д1йним HSP60 (c HSP60). Таким чином, pi3Hi хлам1д1йн1 компоненти можуть сприяти р1зним под1ям у розвитку атеросклерозу. Ар-тер1альн1 ендотел1альн1 кп1тини б1льше схильн1 продукувати HSP60 i pi3Hi молекули адгези п1сля того, як вони п1ддаються впливу стресових фак-TopiB, вкпючаючи кпасичн1 фактори ризику атеросклерозу, завдяки !'хн1й п1двищен1й схильност1 до високого артер1ального тиску в пороняны з низьким тиском у венах. Також ендотел1альн1 кп1тини е першими потенц1йними м1шенями для циркулюючих HSP60-cпeциф¡чниx Т-кп1тин або антит1л [24].
Тобто, б1лок теплового шоку 60 i л1попол1саха-рид - потенц1йн1 детерм1нанти в1рулентност1 в ход1 атерогенезу. Таким чином, при виникнены ¡нфекцп оргаызм починас виробляти 1мун1тет проти HSP60 MiKpoopraHi3MiB. Однак внаслщок под1бност1 людського i м1кробного HSP60 вини-кае перехресна ¡мунна реакц1я проти власного б1лка теплового шоку, тобто ауто1мунна реакц1я.
На авто1мунн1 механ1зми атеросклерозу вказують специф1чн1 1мунн1 реакци проти 61лк1в теплового шоку або oxLDL ( Wick G. et al., 2001, 2004). 1мунокомпетентн1 кл1тини 1нф1льтрують атеро-скперотичн1 бляшки на вс1х стад1ях. 1нф1льтруюч1 бляшки Т-кл1тини розп1знають окислений л1поп-роте!'н низько!' щ1льност1 (LDL) I б1лки теплового шоку, I це приводить до продукци антит1л. Цито-к1ни, що секретуються активованими Т-кл1тинами, можуть контролювати активн1сть ма-
крофапв, експрес1ю рецептор1в-скавенджер1в I секрец1ю металопроте!'нази. Б1льше того, циток1-ни, що секретуються Т-кл1тинами й макрофагами, модулюють прол1ферац1ю гладком'язових кл1тин, утворення окису азоту, апоптоз I ¡ндуку-ють активац1ю ендотел1я.
Нагромадження в атероскперотичних бляшках прозапальних ( 1нтерлейк1н-2, ¡нтерферон-у) i протизапальних ( трансформуючий фактор росту ß-протеТн 1-3) фактор1в св1дчать про кл1тинну, Т-хелперну першого типу ¡мунну в1дпов1дь. Баланс м1ж прозапальними I протизапальними ци-ток1нами може бути вир1шальним для прогресу-вання атеросклерозу (Кул1шов С.К., Яковенко О.М., Запорожська Н.М., 2006).
Через пошкодження ендотел1ю 1нфекц1йн1 збу-дники можуть 1н1ц1ювати пусковий механ1зм реа-кц1!' у вщповщь на них. Р1вень концентраци мед1-атор1в запалення в кровотоц1 ( таких як С-реактивний проте!'н I ф1бриноген) е показником запально-системно!'в1дпов1д11 атеросклерозу.
Прикладом зв'язку атеросклерозу I запального процесу може бути вплив 1нфекц1йних захворю-вань порожнини рота на розвиток серцево-судинно!' патологи, зокрема IXC.
У 80-х роках минулого стор1ччя було розпочато ряд довготривалих еп1дем1олог1чних досл1джень, що взяли за мету довести причетн1сть перюдон-тально!' ¡нфекцп до розвитку I прогресування IXC. Зг1дно л1тературних даних, було пом1чено, що у пац1снт1в з ¡нфарктом м1окарда в анамнез1, як правило, стан порожнини рота г1рший н1ж у обстежених ¡з контрольно! групи. При обстежен-н1 було виявлено, що пац1снти з тяжкою формою рецесп ясен мали б1льший ризик виникнення ¡н-фаркту м1окарда, н1ж група ос1б ¡з здоровим па-родонтом [5].
3 того моменту в систематичних л1тературних оглядах в1дм1чалось, що ¡снус зв'язок м1ж захво-рюваннями тканин пародонту та IXC, а саме п1д-вищення ризику виникнення IXC в 1,3 - 2 рази у ос1б ¡з захворюваннями пародонту [17].
Серед прямих доказ1в зв'язку цих патолог1й е виявлення дом1нуючих патогенних м1кроорган1з-м1в порожнини рота, таких як Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Tannerella forsythensis, Treponema denticola, Prevotella intermedia, Fusobacterium nucleatum, Micromonas micros, Campylobacter rectus, Eikenella corrodens та 1нш1 (17,13) в атероскперотичних бляшках, що вказуе на можлив1сть проникнення в атероми збудник1в з порожнини рота. П1зн1ше причетн1сть цих збудник1в до атерогенезу та розвитку IXC було доведено шляхом визначення п1двищеного титру антит1л до них та визначення ДНК в сироватц1 кров1. Так 68% до-сл1джених мали п1двищений титр IgG до цих збудник1в, а у 86% учасник1в в1дм1чався зв'язок з Porphyromonas gingivalis, Tannerella forsythensis та Treponema denticola. Кр1м того Porphyromonas gingivalis може проникати в ендотел1альн1 кп1ти-ни, запускаючи процес агрегаци тромбоцит1в, що
в свою чергу е ключовим фактором в формуван-Hi атероми та тромбу. За допомогою пол1мераз-но1 ланцюговоТ реакцИ була виявлена присут-HicTb збудниюв у 18-30% у бляшц1 cohhoi артерп.
Найважлив1шими перюдонтальними збудни-ками, причетнють яких доведена до атерогенезу та розвитку IXC е Г-негативы бактери Porphyromonas gingivalis та Actinobacillus actinomycetemcomitans. Обидва ui збудники були виявлеы в атеросклеротичних бляшках. Р1вень антитт до збудниюв перюдонтиту визначався за допомогою мултисеротипу ELISA (чутливють методу 70%, специфннють 90%) [21].
Бтьшють експериментальних свщчень, що вказують на взаемозв'язок м1ж серцево-судинною патолопсю та захворюваннями паро-донта, отримано при дослщах на тваринах. При обстежены мишей з недостатнютю anoninonpo-теТну-Е було показано, що кпннно ¡ндукована бактермем1я, як i ¡нфкування порожнини рота Porphyromonas gingivalis призвела до збтьшен-ня po3Mipy атероми в пороняны з даними, отри-маними в контролы-мй rpyni. Аналопчы показни-ки були зафксоваы у дослщах на морських свинках, яким в ротову порожнину вводили Porphyromonas gingivalis: вщмналось пщвищен-ня р1вня С-реактивного бтка i збтьшення po3Mi-ру атероми в пороняны з контрольними твари-нами. Отримаы даы вказують на участь даного збудника пародотнальноТ ¡нфекци в розвитку атеросклерозу [20].
Pirkko J. Pussinen i його колеги (Уыверситет Гельснки) обстежили 1163 чоловшв похилого BiKy. У Bcix учасниюв визначались титри антитт до Actinobacillus actinomycetemcomitans i Porphyromonas gingivalis. IXC була д1агностова-на у 159 oci6. Серед oci6 з повною втратою зуб1в майже 20% хворти IXC, серед чолов1к1в з збе-реженими зубами - лише 12,1% (р=0,003). В rpyni учасниюв з збереженими зубами IXC виявля-лась у 17,4% P. gingivalis-серопозитивних nauie-HTiB и у 11,1% серонегативних учасниюв (р=0,026). Пюля поправки на BiK та ¡нш1 фактори серцево-судинного ризику виявилось, що при максимальних титрах антитт до обох патогеыв ймов^нють наявност1 супутньоТ IXC була на 50% бтьша, ыж при низьких титрах. Титр антитт мав зворотнм зв'язок з р1внем холестерину липопро-теТд1в високо1 щты-iocTi (р=0,050). Позитивна кореляцт м1ж показником сумарноТ товщини внутр1шньо1 та середнього шару стЫки cohhoi артерп i бактер1альним навантаженням особливо проявлялась у пац1ент1в, ¡нфкованих перева-жно специфнними бактер1ями, що мають безпо-середне вщношення до розвитку захворювання парод онту [21].
Вплив запалення в тканинах пародонта на прогресування атеросклерозу може здмснюва-тись трьома р1зними шляхами [29]. Збудники за-хворювань пародонта запускають процес фор-мування зубного нальоту, що призводить до розвитку запальних явищ в тканинах. Утворення
пародонтальних кишень збтьшус npocTip пщ яс-нами, що сприяс приросту ктькост1 бактерм i збтьшенню об'ему зубо-ясенних вщкладень. Виникають запалы-ii явища на мюцевому piBHi, як1 спричиняють розвиток мкровиразок еп1тел1ю кишень, тим самим збтьшуть ризик вщдаленого ¡нфкування та транзиторноТ бактермемп. KpiM того бактери видтяють безлн бюлопчно актив-них речовин, включаючи лтополюахариди, ен-дотоксини, хемотаксичы пептиди, протеши, ор-ган1чн1 кислоти, як1 можуть попасти в системний кровооб1г.
Продукти життед1яльност1 бактерм запускають запальну вщповщь 3i сторони макрооргаызму вцтому, що призводить до пщвищення концент-раци реагент1в гостроТ фази i мед1атор1в запалення в сироватц1 KpoBi ( С-реактивний протеТн, сироватковий ам1лоТд А, ф1бриноген, гаптогло-6iH, фактор некрозу пухлин а, ¡нтерлейш-6, ¡н-терлейкн-8). Пщвищення концентрацп мед1ато-piB запалення, що циркулюють в KpoBi, сприяс актив1зацп запальних процеав, як1 викпикають атеросклероз [11].
1муызацт проти бактер1альних збудниюв може бути причиною виникнення аутамунних реакцм, що сприяють розвитку атеросклерозу. Молеку-лярна схожють, що спостер1гаеться м1ж деякими з бактер1альних 61лк1в та людськими пептидами ( наприкпад бток теплового шоку HSP60), пщви-щус ймовфнють того, що антитта, як1 продуку-ються у вщповщь на бактер1альы агенти, можуть перехресно реагувати з пептидами людини, за-пускаючи аутамунну вщповщь [23].
У випадку з HSP60 вважаеться, що пошко-дження артер1альних ендотел1альних кл1тин стимулюс атероскперотичы процеси в судинах. Реагуючи перехресно, eniTonn можуть стимулю-вати активн1сть Т-кл1тин по вщношенню до анти-reHiB ноая. Таким чином прозапальна реакц1я буде носити ауто1мунний характер, посилюючи пошкоджуючий вплив бактер1альних збудниюв на серцево-судинну систему.
Незважаючи на велику ктькють дослщжень та наукових праць, мета яких була встановити причини i патогенетичы ланки атеросклерозу та IXC, floci поставити остаточну крапку в цьому питаны не можна. Проблема атеросклерозу як системного хроннного захворювання запальноТ та ауто1мунноТ природ и викп икала необхщнють з'ясувати причини такоТ системное^. Не останню роль в аутамунних мехаызмах цього захворювання грають бтки теплового шоку. Перехресна реакц1я у форм1 молекулярноТ MiMiKpiT м1ж бтка-ми патогеыв та БТШ макроорган1зму ще раз пщ-тверджус, що прозапальна реакц1я носить ауто-¡мунний характер.
Л1тература
1. Коган A.X. Фагоцитозависимые кислородные свободно-радикальные механизмы аутоагрессии в патогенезе внутренних болезней. // Вести. Росс. АМН - 1999. -№2. - C.26-32.
2. Тертов В.В., Качарова В.Г., Садаян X.C. Холестеринсодержа-щие циркулирующие иммунные комплексы - компонент сыворо-
тки крови у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология. - 1989. - С. 35-38.
3. Маянский Ф.Н. Кондиционирование нейтрофила. // Успехи соврем. биологии - 1990. - Т. 109, Вып.1. -С.90 - 105.
4. Титов В.Н. Аполипопротеин (а) - маркер активности атероскле-ротического процесса. // Тер. архив. - 1993. -№12.-С. 79-82.
5. Beck J, Garcia R, Heiss G, Vokonas PS, Offenbacher S. Periodontal disease and cardiovascular disease // J. Periodontol. 1996. - Vol 67. - P.1123-1137.
6. Berliner J.A., Navab M., Fogelman A.M. et al. Atherosclerosis: basic mechanism oxidation, inflammation, and genetic. // Circulation -1995.-Vol. 91 .-P. 2488-2496.
7. Boman J, Gaydos С. Polymerase chain reaction detection of Chlamydia pneumoniae in circulating white blood cells. // Infect. Diseases - 2000.- Vol.181.- P.452-454.
8. Chiu B. Multiple infections in carotid atherosclerotic plaques. // Am. Heart J. - 1999. - Vol.138. - P.534-536.
9. Cross-reactivity of GroEL antibodies with human heat shock protein 60 and quantification of pathogens in atherosclerosis. / P.J. Ford, E. Gemmell, S M. Hamlet et al. // Oral Microbiol Immunol.- 2005.-Vol.20.- P.296-302.
10. Demonstration of Chlamydia pneumoniae in atherosclerotic lesions of coronary arteries. Kuo CC, Shor A, Campbell LA et al. //Infect. Diseases - 1993 - Vol.167. - P.841-849.
11. Desvarieux M., Demmer R.T., Rundec T. at al.//M¡кpoфлopa napo-донта и товщина ¡нтим-мед1ального вщдшш стЫки сонноТ арте-piT: дослщження епщемюлоги судинних захворювань i ¡нфекцм-них процесс в ротовш порожний // Circulation. - 2005. - Vol.111, №5. - P.576-582.
12. George J.., Shoenfeld Y., Afek A. et al. Enhanced fatty steak formation in C57BL/6J mice by immunization with heat shock protein-65. // Arterioscler. Thromb. Vase. Biol. - 1999.- Vol. 19.- P. 505 -510.
13. Haraszthy V.l., Zambon J.J., Trevisan M. et al. Identification of periodontal pathogens in atheromatous plaques // J Periodontol. -2000. - Vol.71. - P.1554-1560.
14. Impact of viral and bacterial infectious burden on long-term prognosis in patients with coronary artery disease. / Rupprecht HJ, Blankenberg S, Bickel C et al. // Circulation.- 2001.- V.104.- P. 2531.
15. Jianhui Z., Quyyumi A.; Rott D. et al. Antibodies to Human Heat-Shock Protein 60 Are Associated With the Presence and Severity of Coronary Artery Disease// Circulation.-2003.-V.162.-P.256-259.
16. Libby P., Hansson G.K., Pober J.S. Atherogenesis and inflammation. In: Chien KR. ed. Molecular Basis of Cardiovascular Disease. Philadelphia: WB Saunders, 1999; p.349-366.
Реферат.
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ АУТОИМУННЫХ МЕХАНИЗМОВ ПАТОГЕНЕЗА ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ
СЕРДЦА
Черевко O.A., Куч Н.П., Шкляренко В.М., Шапошник Ю.В.
Ключевые слова: Атеросклероз, аутоимунное воспаление, пародонтальная инфекция, белки теплового шока, ИБС.
Обзор посвящен актуальным вопросам тригерных факторов системности ишемеческой болезни сердца и атеросклероза. Рассматривается роль аутоимунного воспаления, белков теплового шока в развитии и прогрессировании ишемической болезни сердца.
17. Mattila K.J., Nieminen M.S., Valtonen V.V. et al. Association between dental health and acute myocardial infarction // BMJ. -1989. - Vol.298. - P. 779-781.
18. Mouse models of C. pneumoniae infection and atherosclerosis. / Campbell L.A.. , Blessing E.. , Rosenfeld M. et al. // J Infect Dis.-2000.- Vol.181 (Suppl. 3).- P.508-513.
19. Ngeh J., Gupta S. Chlamydia pneumoniae and atherosclerosis: causal or coincidental link? // ASM News.-2000.- Vol.66.- P.732-737
20. Periodontitis Is Linked to Coronary Heart Disease// Arch Intern Med. - 2006. - Vol.166. - P.554-559.
21. Pussinen P., Jousilahti P., Alfthan G. et al. // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. - 2003. - Vol.23. - P.1250.
22. Ross R. Atherosclerosis - an inflammatory disease.// N.Engl.J.Med.-1999.- Vol.340.- P.115-126.
23. Scannapieco F.A.//Зaпaлeння в тканинах пародонта: вщ пнпв1та до системного запалення? // Compend Cont.Educ.Dent.- 2004. -25. - P.16-25.
24. Schett F, Xu Q, Amberger A, et al. Autoantibodies against heat shock protein 60 mediate endothelial cytotoxicity // J Clin Invest. 1995. - V.96. - P.2569-2577.
25. Shor A., Kuo C.C., Patton D. Detection of Chlamydia pneumoniae in coronary arterial fatty streaks and atheromatous plaques. // S.Afr.Med. J.- 1992.- Vol.82.- P.158-161.
26. Shor J.I., Phillips J. Histological and ultrastructural findings suggesting an initiating role for Chlamydia pneumoniae in the pathogenesis of atherosclerosis: a study of fifty cases. //Cardiovas. J. S.Afr.- 2000. - Vol.11.- P.16-23.
27. Taylor-Robinson D., Thomas B.J. Chlamydia pneumoniae in arteries: the facts, their interpretation, and future studies. // Clin Pathol.- 1998.- V.51.- P.793-797.
28. The atherogenic effects of Chlamydia are dependent on serum cholesterol and specific to Chlamydia pneumoniae. / Hu H., Pierce G.N., Zhong G..// J Clin Invest.- 1999.- Vol.103.- P.747-753.
29. Vink J.I., Poppen M, Schoneveld J.H. et al. Distribution of Chlamydia pneumoniae in the human arterial system and its relation to the local amount of atherosclerosis within the individual. //Circulation.- 2001.- Vol.103.- P.1613-1617.
30. Yu S., Osamu Tokunaga. Herpesvirus (HSV-1, EBV and CMV) infections in atherosclerotic compared with non- atherosclerotic aortic tissue. // Pathology International.- 2002.- Vol.52.- № 1.- P.31.
31. Zhu J., Quyyumi A.A., Norman J.E. et al. Effects of total pathogen burden on coronary artery disease risk and C-reactive protein levels. // Am. J. Cardiol.- 2000.- Vol. 85.- P. 140-146.
