CC BY
29
4. Кульб1цький В.Л. Морфологiчнi особливосп культивованих в Украш вид1в роду Catalpa Scop.// Люове господарство, паперова i д/о пром-сть: Мiжвiдом. наук.-техн. зб. -Львiв: УкрДЛТУ, 2004. - С. 52-57.
5. Нестеренко В.Г. О жизнеспособности семян катальпы// Интродукция и зеленое строительство. - Кишенев, 1969. - 87 с.
6. Подольская О.И. Сбор и подготовка семян древеснык пород Средней Азии. -Ташкент: Госиздат, 1955. - 243 с.
7. Русанов Н.Ф. Род Catalpa Scopoli// Дендрология Узбекистана. - Ташкент: Фан, 1978. - С. 130-194.
8. Черняк В.М. Культигенна дендрофлора Волино-подшля, перспективи ïï викорис-тання та збагачення: Автореф. дис. ... д-ра бюл. наук. - К., 2003. - 18 с.
УДК 630*425 Acnip. А.А. Новак1 - УкрДЛТУ
СУЧАСНИЙ СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ТЕХНОГЕНН1Й ЗОН1 ВАТ "МИКОЛА1ВЦЕМЕНТ"
Представлено результати дослщжень саштарного стану дубових насаджень, що знаходяться пщ впливом аеротехногенного забруднення викидами ВАТ "Микодшвце-мент". Виявлено ступшь лiмiтуючоi дп викидiв на таксацшш показники деревостанiв.
Ключов1 слова: викиди цементного виробництва, техногенна зона, саштарний стан, дефолiацiя.
Doctorate A.A. Novak - USUFWT Modern state of the oak planting in a techniques zone of ISC "Mycolayivcement"
The results of researches of the sanitary state of the oak planting that are found under act of air pollution by ISC "Mykolayivcement" are presented. The level of limiting action of the pollution on the taxation indices of forest stands is exposed.
Keywords: emissions of the cement factory, techniques zone, sanitary state, defoliation.
1нтенсивний розвиток промисловост призводить до значних змш при-родних комплекЫв, що спричинюються забрудненням навколишнього сере-довища промисловими вщходами. Функцюнування промислових шдприемств та енергетичних установ супроводжуеться викидом в атмосферу величезно!" кшькосл газ1в, пилу i рщких аерозол1в, котр1 розносяться вггром на значш вщсташ. При певнiй концентрацii атмосферних забруднювачiв у приземному шарi повiтря, грунт., грунтових водах i водоймах створюеться загроза iсну-ванню рослинних i тваринних органiзмiв. Якщо концентрацiя ф^отоксикан-тiв у повiтрi сягае критичного рiвня, процес дестабiлiзацii деревостану проходить досить швидко. Коли рiвень забруднення не критичний, але тривалий, знижуеться частка асимiляцiйноi поверхнi люових насаджень за рахунок зменшення розмiрiв листя чи хво1' [4]. В обох випадках кшцевий результат ль мiтуючоi дii - зменшення приросту та продуктивнос^ деревостану. Зниження приросту простежуеться практично за вЫма таксацшними показниками. Бонi-тет деревостану, залежно вiд ступеня пошкодження, може знижуватись вщ одного до трьох класiв [2], залежно вiд його структури, тобто складу, будови, вжу, оскiльки в умовах аеротехногенного забруднення щ показники також впливають на еколопчну стабiльнiсть лiсових насаджень. Тривала дiя газiв i
1 Наук. кер1вник: доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
пилу призводить до змши складу фiтоценозiв: гинуть головш лiсоутворюючi породи, знижуеться бошгет, повнота i прирiст деревостанiв, з'являеться сухо-вершиннiсть, пiсля цього з'являються рiдкостiйнi та малопродуктивнi насад-ження iз другорядних порiд [4, 5].
Протягом останшх десятилiть значну загрозу для лiсових насаджень Прикарпаття становлять викиди цементного виробництва. Седиментащя цементного пилу на земну поверхню призводить до лужного забруднення опа-дiв, грунту, пiдстилки та шших компонентiв бiоценозу. Вiн складаеться в основному з оксидiв лужних меташв, мае сильну лужну реакцш [3].
Метою дано! роботи було визначення ступеня деградаци дубових насаджень, що знаходяться у зош аеротехногенного забруднення викидами цементного виробництва, дослщження санiтарного стану цих насаджень, чутли-востi 1х до забруднення, а також потужност фгготоксичного впливу на рiст i продуктившсть деревостанiв.
ВАТ "Микола1вцемент" у Львiвськiй областi, в зонi емюи якого велись дослщження, впродовж бiльше шж сорокарiчного перiоду часу iнтенсивно забруднюе атмосферу сильно лужним цементним пилом, а також оксидами азоту та Ырки [1]. Це спричинило попршення стану та зниження продуктив-ност зелених насаджень.
Об 'екти дослщжень - дубовi насадження Красiвського люництва Львiвсь-кого держлiсгоспу та Роздшьського лiсництва Стрийського держлiсгоспу, розташованi в зош розповсюдження викидiв ВАТ "Микола1вцемент", якi ут-ворюють екологiчний ряд трансформаци лiсових екосистем унаслiдок впливу забруднення. Лiсiвничо-таксацiйнi характеристики деревостанiв на пробних площах наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика дубових насаджень техногенно'1 зони ВАТ
"Микол агв цемент "
Лшництво Кв./вид. № ПП Склад насадження Вк, ро- к1в Оср, см Нср, м Повнота Запас, м3/га Серед-нш при-р1ст за- п'3сУ, м /га
Роздшьське 32/3 11 10Дз+Гз 91 34 24 0,5 190 2,1
Роздшьське 32/4 15 10Дз+Гз+Бк 91 28 23 0,5 190 2,1
Роздшьське 82/6 20 6 Дз2Гз 1 Бк 1Яс+Яв 81 30 27 0,7 297 3,7
Роздшьське 67/12 24 7Дз2Гз1Бк 71 28 26 0,65 265 3,7
Роздшьське 392 17 7Дз2Сз 1Вх+Бк+Гз 86 34 28 0,5 261 3,0
Роздшьське 72/3 19 6Дз2Бк1Яс1Гз 81 30 26 0,5 248 3,1
Дослщження саштарного стану насаджень проводились на тимчасо-вих пробних дшянках, що закладались вiдповiдно до загальноприйнятих у таксаци та лiсiвництвi методик. Для ощнки деревостану використовувався ш-декс його саштарного стану, котрий визначався як частка вщ дiлення суми добутюв величини категорiй стану та кшькосп дерев у данiй категорп стану на загальне число обстежених дерев. Стушнь пошкодженостi чи всихання дерев та насаджень оцшювались по загальноприйнятих шкалах [8-10].
На основi розподiлу дерев на ПП за категорiями стану, визначався шдекс стану насадження, що розраховувався як середньозважений показник. Стан на-саджень визначався на основi змiни шдексу стану за загальноприйнятими в ль сiвництвi шкалами [8, 9]. Ощнка насаджень проводилась за методикою Б.Ф. Ос-тапенка та З.Ю. Герушинського [7]. Усi показники еталонних насаджень, вико-ристанi для порiвняння, визначались на основi табличних даних [6].
Встановлено, що токсичш викиди в атмосферу е причиною рiзного ступеня дигреси насаджень залежно вщ вiдстанi до джерела емки (табл. 2). Найбшьше пошкоджуються чистi дубовi насадження у пiвнiчно-захiдному напрямку вщ ВАТ "Микола1вцемент". Радiус зони всихаючих насаджень тут сягае 5-6 км, сильно ослаблених - до 8 км вщ шдприемства. В швшчно-схщ-ному напрямку всихаючi насадження вщсутш, зона сильно ослаблених дере-восташв тут поширюеться на 4,5-5,5 км, а ослаблених - вщ 5,5 до 7,5-11 км.
Табл. 2. Розподт дерев за категор1ями саттарного стану в дубових _деревостанах техногенно'1 зони ВАТ "Миколаищемент "_
С с £ Кв./вид. Вщдаль вщ джерела забруднення, км Склад насадження и л о Розподш дерев за категор1ями стану, % 1ндекс стану
I II III IV V VI
11 32/3 4,3 10Дз+Гз Дз 0 13 40 42 2 3 3,42
Гз 42 54 4 0 0 0
15 32/4 4,9 10Дз+Гз+Бк Дз 0 13 49 36 1 1 3,29
Гз 54 42 4 0 0 0
Бк 46 54 0 0 0 0
17 39/2 3,0 7 Дз2Сз 1Вх+Бк+Гз Дз 0 3 35 56 3 3 2,27
Гз 71 29 0 0 0 0
Бк 73 27 0 0 0 0
Сз 23 54 23 0 0 0
Вх 88 12 0 0 0 0
24 67/12 5,5 7Дз2Гз1Бкл Дз 0 13 50 32 3 2 2,21
Бк 68 32 0 0 0 0
Гз 59 41 0 0 0 0
19 72/3 7,5 6Дз2Бкл1Яс1Гз Дз 7 45 40 4 3 1 1,82
Гз 76 24 0 0 0 0
Яс 79 21 0 0 0 0
Бк 62 38 0 0 0 0
20 82/6 10,5 6 Дз2Гз 1 Бк 1Яс+Яв Дз 5 55 37 1 1 1 1,79
Гз 61 39 0 0 0 0
Бк 74 26 0 0 0 0
Яв 74 26 0 0 0 0
Яс 65 35 0 0 0 0
Стшюшими до забруднення е змшаш дубово-грабовi та дубово-гра-бово-буковi деревостани. Викиди цементного виробництва значно менше пошкоджують насадження з домiшкою цих порщ. 1ндекс стану цих насаджень не перевищуе 2,5 на рiзнiй вiдстанi вiд джерела забруднення. Пошкод-жуванiсть насаджень посилюеться iз зменшенням 1х повноти. Так, на однако-
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
вiй вщ джерела забруднення вiдстанi, при повнот дубнякiв 0,7 було до 22 % дерев без зовнiшнiх ознак пошкодження, в той час як при повнот 0,5 це число коливаеться в межах 16 %.
Стосовно залежност iнтенсивностi пошкодження вщ вiку дубових де-ревосташв, то необхiдно вiдмiтити, що старiшi насадження пошкоджуються iнтенсивнiше. Так у пристигаючому насадженнi в зонi сильного забруднення атмосфери викидами ВАТ "Микола1'вцемент" було виявлено 5,6 % здорових i 8,5 % суховершинних дерев, а у стиглому вже 2,8 та 15,2 % вщповщно.
Зовшштм проявом токсично1 д^' на асимшяцшний апарат е шдвищен-ня рiвня дефолiацiï дерев у насадженнi. Стушнь дефолiацiï насаджень розра-ховувався, як середньозважений показник на основi дефолiацiï кожного дерева, що визначалася за десятибальною шкалою. Кожному балу ще1* шкали вщ-повiдаe 10-вщсоткова частка втрати асимiляцiйного апарату. Дослщження показали, що з вiддаленням вщ джерела забруднення, дефолiацiя дубових де-ревостанiв зменшуеться на 1-8 %.
Вщношення деревних порiд до забруднення атмосфери цементним пи-лом у рiзних типах люу також неоднакове. За останне десятирiччя у насад-женнях Львiвського ДЛГ спостерiгаeться деградащя вологих грабово-сосно-вих судiбров та вологих грабових дiбров i поширення вологих дубово-грабо-вих бучин, як еколопчно стiйкiших до аеротехногенного забруднення довкш-ля. В насадженнях Стрийського ДЛГ за перiод з 1991 р. до 2001 р. грабовi дiб-рови взагалi зникли, натомють площа дубово-грабових бучин зросла на 3 %.
Сильний стушнь ослаблення насаджень у зош ди ВАТ "Микола1'вце-мент" е сприятливим фактором для заселення дерев стовбурними шюдника-ми та ураження ïx грибними патогенами. Так, у дубових насадженнях Стрийського ДЛГ рiвень об,ïдання листя п'ядуном зимовим (Operophtera bru-mata L.) сягае 24 %, заселешсть золотогузом (Euproctis chrysorrhoea L.) на рiз-нiй вiдстанi вiд комбшату становить 10-27 %. У Львiвському ДЛГ цi показни-ки становлять вщповщно 21 % та 4-23 %.
Аналiз продуктивностi дубових насаджень у найбшьш поширеному типi люу - вологiй дубово-грабовiй бучинi - показав, що у техногеннш зош ВАТ "Микола1'вцемент" фактичний запас деревосташв становить 77 % вiд потен-цiйно можливого, що свiдчить про значний резерв (23 %) для шдвищення про-дуктивностi даних насаджень (табл. 3). Найнижчий ступiнь використання типо-логiчного потенцiалу е характерним для перестшних насаджень (33,9-34,5 %), у пристигаючих та стиглих деревостанах вш коливаеться в межах 39,3-62,2 %). Найвищий ступiнь використання типолопчного потенцiалу спостерiгаeться в середньовiковиx насадженнях (65,5-93,1 %). Таким чином, у стиглих та перестшних дубових насадженнях фактична продуктивнiсть деревостанiв е найниж-чою, що пов'язано, очевидно, з над^рними обсягами рубань, зумовлених рiз-ким погiршенням стану насаджень внаслщок впливу промислового забруднення.
Отже, саштарний стан дубових насаджень у зош промислових викидiв ЗАТ "Миколаïвцемент" е незадовiльним. Дубовi деревостани, що зростають у зош впливу аеротехногенного забруднення е помiрно та сильно ушкоджени-ми. Найбшьш ушкодженими е сти^ та перестшш деревостани, фактична продуктившсть яких е найнижчою порiвняно з потенцшно можливою.
ггч л ггч • »- • • • »-
Табл. 3. Типологшнии потенщал I стутнь иого використання
• ^ и й С ^ а и И о К • ^ £ о & Заг. площа, га Факт. запас на . „ -3 вс1И площ1, м Сер. факт. за! 3 пас на 1 га, м К £ ^ а, . • ^ рр е С 1снуючий типолопчний еталон Потенц. запас на площ1, м3 Стутнь викор. типол. потенциалу, %
Склад деревостану 3 тм с, с ^ н Повнота Запас на 1 га, м3
1-10 р. 1 10 100,0 10,0 2,0 6Дз 3Бк 1Гз 4,6 0,8 23,0 230,0 43,5
11-20 р. 7 10,3 387,4 37,6 2,5 4Дз 1Гз 4Бк 1Лпд+Бп 3,0 0,8 45,7 470,7 82,3
21-30 р. 12 38,1 2794,4 73,3 2,9 3Дз 3Бк 3Гз 1Яв+Ос 3,7 0,8 93,7 3570,0 78,3
31-40 р. 66 173,7 25614,3 147,5 4,2 6Дз 3Бк 1Гз 4,9 0,8 171,4 29772,2 86,0
41-50 р. 41 154,2 28148,2 182,5 4,1 4Дз 3Бк 3Гз 4,4 0,8 196,0 30223,2 93,1
51-60 р. 13 86 14873,0 172,9 3,1 6Дз 3Бк 1Гз 4,8 0,8 263,9 22695,4 65,5
61-70 р. 16 57,6 14038,4 243,7 3,7 6Дз 3Бк 1Гз 4,7 0,8 302,5 17424,0 80,6
71-80 р. 33 84,4 23032,1 272,9 3,6 3Дз 4Бк 2Гз 1Яв 4,2 0,8 315,9 26662,0 86,4
81-90 р. 17 59,3 16003,1 269,9 3,2 6Дз 3Бк 1Гз 4,2 0,8 355,2 21063,4 76,0
91-100 р. 13 56 12056,3 215,3 2,3 6Дз 3Бк 1Гз 4,0 0,8 382,4 21414,4 56,3
101-110 р. 12 23,6 5966,9 252,8 2,4 6Дз 3Бк 1Гз 3,9 0,8 406,4 9591,0 62,2
111-120 р. 3 3,1 711,3 229,5 2,0 6Дз 3Бк 1Гз 3,7 0,8 426,4 1321,8 53,8
121-130 р. 1 2,9 522 180,0 1,4 6Дз 3Бк 1Гз 3,6 0,8 444,0 1287,6 40,5
131-140 р. 1 1,5 270 180,0 1,3 6Дз 3Бк 1Гз 3,4 0,8 458,4 687,6 39,3
141-150 р. - - - - - - - - - - -
151-160 р. - - - - - - - - - - -
161-170 р. 2 3 502 167,3 1,0 6Дз 3Бк 1Гз 2,9 0,8 485,6 1456,8 34,5
171-180 р. 1 0,9 153 170,0 1,0 6Дз 3Бк 1Гз 2,8 0,8 493,6 444,2 34,4
181-190 р. 1 0,9 153 170,0 0,9 6Дз 3Бк 1Гз 2,7 0,8 501,6 451,4 33,9
191-200 р. - - - - - - - - - - -
Сер. 189,8 3,3 4,3 246,6 77,0
Всього 240 765,5 145325,4 188765,7
Лггература
1. Ворон В.П. Влияние выбросов цементных заводов на травяной покров буковых насаждений Прикарпатья// Лесоводство и агролесомелиорация. - Харьков: Оригинал, 1988, вып. 76. - С. 30-34.
2. Ворон В.П. Лс 1 техногенне забруднення атмосфери// Ращональне природокористу-вання та охорона навколишнього середовища: Курс лекцш. - К.: НМК ВО. - 1991. - С. 101-111.
3. Ворон В.П. Трансформащя букових люових екосистем в умовах забруднення атмосфери цементним пилом.// Лшвництво 1 агролюомелюращя. - Харюв: Оригшал, 2001, вип. 100. - С. 17-25.
4. Илькун Г.М. Газоустойчивость растений. - К.: Наук. думка, 1971. - 145 с.
5. Коваль 1.М. Динамша рад1ального приросту 1 саштарного стану соснових деревос-ташв в умовах аеротехногенного забруднення в Полюа та Люостепу: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03./ УкрНД1ЛГА. - Харюв, 2002. - 18 с.
6. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 559 с.
7. Остапенко Б.Ф., Герушинський З.Ю. Типологический анализ лесов// Экология, 1975. № 3. - С. 36-41.
8. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР. - Харьков, 1987. - 15 с.
9. Рожков А.А., Козак В.Г. Устойчивость лесов. - М.: Агропромиздат, 1989. - 239 с.
10. Шепятене Я., Вянцкус А. Методика оценки состояния хвойных лесов в процессе лесоустройства при локальном загрязнении среды// Лесное хозяйство. - 1986, № 10. - С. 47-49.
