CC BY
23
ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.194 УДК 613.2/.3:615.2
Мустaфiнa Г. М., Старченко 1.1., Кока В. М., Лукачна 6. I., Черняк В. В. СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ОКРЕМИХ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК НА ОРГАН1ЗМ ЛЮДИНИ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
В робот! на п'дстав! анал'зу сучасних наукових джерел викладен дан щодо впливу харчових добавок на органiзм людини. Розкрито значення самого термiну ""харчов/ добавки", придлено увагу '¡сто-рп створення та застосування харчових добавок, описанi в'дм'нност'! натуральних та синтетич-них харчових добавок. Зг'дно даних лтератури, бльшсть харчових добавок, як застосовуються в сучаснш кулнарп можна вважати цлком безпечними. Нешюдливсть харчових добавок визначаеться на основ! широких порiвняльних досл'джень, i використання харчових добавок заборонено, якщо вони не пройшли перевiрку / не отримали схвалення в'дпов'дних орга^в. Натомсть, у мiру розвитку аналтичних метод'т, появи нових експериментальних даних, питання можливост'! негативного впливу т'е)' чи !ншо)' добавки на окремi органи та системи людини може переглядатися. Зокрема, окремi харчов! добавки, як ранiше вважалися нешк/'дливими, наприклад Е 240, Е 121 в теперiшнiй час визнан!' занадто небезпечними / заборонен до використання. Доведено, що харчов/ добавки, нешк'длив! для однШ людини, можуть мати негативний вплив на органiзм ¡ншо)'. Тому рекоменду-еться по можливост/ обмежити вживання харчових добавок дтям, л'/тн'/м людям та особам, схиль-ним до алергiчних реакций. В статт/ детально описанi результати експериментальних досл-джень щодо негативного впливу конкретних добавок, зокрема понсо 4R, нiтриту натрiю та глу-тамату натрю на окремi внутрiшнi органи. Акцентуеться увага на групi харчових добавок - сполук азоту, внасл'док б'ютрансформацИ яких в органiзмi утворюються нтрити. Надлишок останшх, в свою чергу, на думку окремих досл'дник'т, можуть провокувати розвиток злояюсних новоутворень в рiзних органах, в першу чергу у термiнальних вЮд'лах товсто)'кишки. Таким чином, впливу рiзних комбiнацiй харчових добавок на морфо-функцюнальний стан внутр'шшх орга^в, в першу чергу травно)' системи потребуе подальшого детального досл'дження.
Ключов1 слова: харчов1 добавки, печ1нка, понсо 4R, ытрит натр1ю, глутамат натр1ю.
Зв'язок публкаци з плановими науково-дослiдними роботами. Домдження е фрагментом планово)'науково-дослiдноi'роботи "Закономiрностi морфогенезу органiв, тканин та судинно-нервових утворiв у нормi, при патологи та пiд впливом екзоген-них чинниюв", № держреестрацп 0118и004457.
Харчовi добавки - найрiзноманiтнiшi природы сполуки або ж хiмiчнi речовини, ям, як правило, самостшно не вживаються, але в обмежених кн лькостях навмисно додаються до складу продукт харчування (в процес виготовлення, упаковки, транспортування або збер^ання) для надан-ня Тм певних бажаних властивостей. Використання в продукт харчових добавок дозволяеться в тому випадку, якщо за наявними науковими даними Тх використання не становить небезпеки для здоров'я споживача, воно технолопчно об-фунтоване i не вводить споживача в оману [1].
Застосування харчових добавок мае довгу ю-торю З доюторичних чаав при приготуванн Тж1 люди використовували трави, поварену сть, оцет, перець та iншi прянощк З другоТ половини ХХ стол^тя, використання добавок в харчовш промисловосп стало носити системний характер.
За походженням харчовi добавки можна роз-дтити на натуральн (рослинного, тваринного або мшерального походження) i синтетичн [2]. Натуральн добавки - це видтеы з продук^в харчування речовини, наприклад, агар-агар (Е
406) i карагенан (Е 407) отримують з морських водоростей, пектин (Е 440) з фрук^в i т.д. Синтетичш добавки бувають двох тишв: синтезован речовини, що зус^чаються i в натуральних продуктах харчування, наприклад, аскорбшова кислота (Е 300); та штучн речовини, як не ма-ють природних аналопв, наприклад антиокси-дант - бутилгщрошашзол (Е 320). 1снують, та-кож недозволен харчовi добавки - речовини, що не пройшли вщповщного випробування. Використання окремих добавок може бути дозволено в однш краТ'ы, але заборонено в шшш [3,4,5,6].
Найчаспше вважають, що харчовi добавки можуть спровокувати алерпчш реакцп, напади бронхiальноТ астми, розвиток розладiв шлунко-во-кишкового тракту. У засобах масовоТ шфор-мацп перюдично з'являються повщомлення, що, окремi харчовi добавки викликають раковi пух-лини, алерпю, та iншi неприемнi наслiдки. Але при цьому потрiбно розумiти, що вплив будь-якоТ хiмiчноТ речовини на органiзм людини, крiм шшо-го, залежить вщ iндивiдуальних особливостей, вiд кiлькостi речовини, та тривалост контакту [7].
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
Проведенi дослщження свiдчать, що бть-шiсть харчових добавок можна вважати цтком безпечними. Нешкщливють харчових добавок визначаеться на основi широких порiвняльних дослiджень, i використання харчових добавок заборонено, якщо вони не пройшли вiдповiдну перевiрку i не отримали схвалення вщповщних органiв. Згодом, у мiру розвитку анал^ичних ме-тодiв, появи нових токсиколопчних чи iнших да-них, державы нормативи можуть переглядатися. Частина добавок, як ранiше вважалися нешкщ-ливими (наприклад, формальдегщ E 240 в шо-коладних батончиках або E 121 в газованш водО, пiзнiше були визнанi занадто небезпечними i за-бороненi [8]. ^м того, добавки, нешкiдливi для одше!' людини, можуть мати шкiдливу дш на ш-шу. Тому рекомендуеться по можливост обме-жити вживання харчових добавок д^ям, лiтнiм людям та особам, схильним до алерпчних реак-цiй [7,8].
Так, досить поширена харчова добавка E 124 - понсо 4R (з франц. «штка маку»; англ.: Ponceau 4R) - синтетичний азо-барвник вщомий пщ бiльш нiж 100 синонiмами, що застосовуеть-ся для забарвлення харчових продук^в з 1910 року, i дозволяе пщфарбовувати рiзнi напо!' i продукти в яскраво-червоний колiр. Мае складну формулу C2oH11N2Na3O1oS3 i хiмiчну назву - 1-(4-сульфо-1-нафтилазо)-2-нафтол-6,8-дисульфонова кислота, тринатрiева сiль [3,5,6]. E 124 широко використовуеться кражах в евро-пи, Азп, але не був схвалений у США для спожи-вання людьми. За деякими даними, натрiевi со-лi, як входять до складу E 124 е небезпечними канцерогенами i можуть призводити до утворен-ня злоякюних пухлин [5,6]. Натомiсть досi немае переконливих доказiв канцерогенностi, гепато-та нейротоксичносп, дано!' добавки, за умов використання останньо'Г у рекомендованих дозах. В окремих дослщженнях описано розвиток нефрозу i нефрокальцинозу, як наслщок надмiрного вживання Ponceau 4R (E 124) [4]. Починаючи з 1970-х рош у науковш лiтературi перiодично з'являються данi, щодо негативного впливу харчових барвниш на розвиток д^ей, асо^аци добавки з синдромом дефщиту уваги i пперактив-ностi дiтей (СДУГ; Attention déficit hyperactivity disorder, ADHD) [4,5,6]. Останне стало пщфун-тям до включення в окремих кра'шах, барвника понсо 4R (Е 124) в список заборонених речовин [4,6].
Дослщження, як були проведен в уыверси-тет Саутгемптона (Великобританiя), щодо хро-нiчного i гострого впливу штучних фарб i консервант на поведiнку понад 130 д^ей (сумiш включала консервант бензоат натрш та барвни-ки, в тому чи^ i Ponceau 4R) показали, що су-мiшi подiбного складу можуть впливати на пове-дiнковi реакцп дiтей. Натомiсть, результати вважалися непереконливими, осктьки негативнi на-слiдки констатувалися лише батьками та не були пщтверджен ктычно. Комiтет FSA (Food
Standards Agency - Агентство харчових стандар-TiB уряд Сполученого Королiвства Англп, Уельса та ^вшчноТ 1рландп), який оцшював дослщжен-ня, також визначив, що через обмеження дослн дження результати не можуть бути екстрапо-льован на широкий загал, i було рекомендовано подальше проведення дослщжень [6,9].
Незважаючи на вiдсутнiсть достовiрних даних щодо можливост розвитку у д^ей поведiнкових розладiв пiд впливом харчових добавок, бвро-пейське агентство з безпеки продук^в харчуван-ня (European Food Safety Authority, EFSA) у ве-ресн 2009 прийняло постанову про зниження допустимого добового надходження для барвника Е 124 (яскраво-червоний 4R) вщ 4 мг/кг до 0,7 мг/кг маси тта на добу [6].
1нша поширена група харчових добавок - шт-рати nitrate (NO3) та штрити nitrite (NO2) - це спо-луки азоту, як мiстяться у багатьох продуктах, -овочах, ковбасних виробах, обробленому чер-воному м'яа, бекош, копченiй та солонiй риб^ консервах, твердих сирах. Безпосередньо ытра-ти вiдносно нешкiдливi, натомiсть накопичення в органiзмi значноТ кiлькостi ытри^в, у якi вони пе-ретворюються пiд час травлення, може призвес-ти до розвитку анемiй, збтьшуе ризик розвитку злоякiсних новоутворень окремих локалiзацiй. Зазвичай небезпечне перетворення штра^в у ж-трити вiдбуваeться в шлунку, де перетворюеться близько 5% ытра^в. Решта нiтратiв перетворю-ються на нiтрити лише в термшальних вiддiлах кишечника, що значно зменшуе Тх кiлькiсть, яка засвоюеться оргажзмом, натомiсть даний факт може пщвищувати ризик розвитку раку товстоТ кишки [10].
Ытрити в кровi взаемодшть з гемоглобiном, окислюють молекулу залiза i перетворюють IT в метгемоглобш - сполуку, яка не переносить ки-сень. Це потенцiйно небезпечний для життя стан, при якому спостер^аеться сильна втома, в окремих випадках - судоми. Немовлята мають пщвищений ризик розвитку ускладнень, пов'яза-них iз прийомом штра^в та штри^в через бiльш високий рiвень рh у шлунку, що призво-дить до пiдвищеноТ конверсiТ ытра^в у нiтрити i, отже, до пщвищеного ризику розвитку метгемо-глобшеми [11]. Дiти з отруенням жтратами набу-вають синiй або фюлетовий колiр ("синдром си-нього немовляти") саме через брак кисню, ^а-ноз.
E 250 (нiтрит натрiю (натрш азотистокислий) NaNO2 - сiль натрiя i азотистоТ кислоти) е консервантом i фiксатором забарвлення. Очищений жтрит натрiю являе собою бтий або злегка жов-туватий кристалiчний порошок, який добре роз-чинюеться у водк На повiтрi повтьно доокислю-еться до нiтрату натрш NaNO3.
Хоча нiтрит натрiю i е токсичною речовиною, в тому чи^ i для ссавцiв, E 250 через антимк-робнi властивост зазвичай використовують, як консервант в м'яснш промисловостi, оскiльки вiн перешкоджае розвитку набагато бтьш токсич-
них бактерш Clostridium botulinum, як виробля-ють ботулотоксин. Для копчених ковбас норма вмюту нiтриту зазвичай встановлена вища, шж для варених, так як вважаеться що ïx потребля-ють у значно меншiй клькостк У процесi дода-вання до м'яса Е 250 вступае у взаемодш з мю-глобiном, утворюючи нiтромiоглобiн, який i надае м'ясним продуктам привабливий рожево-червоний колiр [1,7,10].
Е 250 вважаеться нешкщливим, якщо його споживання з 1'жею за добу не перевищуе 0,2 мг/кг. Ытрит натрiю також використовуеться в медицин i ветеринарiï як бронхол^ик, спазмолн тик, а також як антидот при отруенн ^анщами. Нiтрит натрiю мае судинорозширювальну дш, викликаючи розслаблення гладко' мускулатури артерiальниx судин [5,6,10].
Вживання продуктiв харчування з добавкою Е 250 викликае спрагу, яка в свою чергу, за певних обставин, може привести до надлишкового на-копичення рщини в оргашзму що вкрай не бажа-но при хрошчних захворюваннях окремих внут-рiшнix органiв. Нтрити натрiю та iншi нiтрити самi по собi не вважаються канцерогенами, але пщ час термiчноï обробки продук^в, якi мiстять Е 250, штрит натрiю вступае у реакцш з амшо-кислотами внаслiдок чого утворюеться нтроза-мiни - похщн амiаку, якi виступають як речовини, здатш привести до розвитку непластичних за-хворювань шлунка, кишечника або легешв [4,7,10]. Вказане свiдчить про потенцшну небез-печнiсть продуктiв, що проходили термiчну об-робку в присутност нiтриту натрiю. Натомiсть вживання антиоксидан^в (вiтамiну С) зменшуе утворення штрозам^в [10].
Глутамiнова кислота (Е 620) е в органiзмi у втьному станi та у складi бiлкiв i пептидiв, вщ-носиться до умовно незамшних амiнокислот. Глутамшова кислота iдентифiкована в 1866 роц нiмецьким xiмiком Карлом Хайнрixом Р^тхаузе-ном, а в 1907 року б^мк Токiйського iмперсь-кого ушверситету 1кеда Кiкунае вперше iзолював xiмiчно чистий глутамат натрiю в якост смаково' речовини, та вивчив властивост глутаматних солей (глутамат натрiю Е 621, глутамат калш Е 622, д^лутамат кальцiю Е 623, глутамат амонш Е 624, глутамат магнш Е 625) [12]. З перерахо-ваних сполук глутамат натрш Е 621 був най-бтьш розчинним, найсмачнiшим та найпростн шим для кристалiзацiï. Е 621 чи MSG (monosodium glutamate, мононатрiева сть глю-тамiновоï кислоти), як пщсилювач смаку врiвно-важуе, змiшуе i округляе сприйняття шших сма-кв [3,5,6,12]. Присутнiсть в M втьного глутама-ту надае ш так званий «м'ясний» смак. Згiдно за-гальнодоступних 1нтернет-джерел, в теперiшнiй час щорiчне споживання Е 621 на планер досяг-ло 200 000 тон. В сучаснш лiтературi не юнуе доведених фактiв, пiдтверджуючиx негативний вплив звичайних концентрацш Е 621, що засто-совуються у харчовш промисловостi, на органiзм людини. Так, середня летальна доза (LD50) Е
621 становить 15-18 г/кг маси тта у щурiв i мишей вщповщно, а LD50 хлориду натрш (солО -3г/кг у щурiв [13]. Враховуючи дослiдження, слщ вважати, що для людини разова летальна доза глутамату становить понад ктограм [13,14]. На-томiсть, зус^чаються даннi, що великi дози Е 621 можуть викликати головний бть i ^i почут-тя дискомфорту, що в лiтературi отримали назву як «китайський ресторанний синдром», але на думку шших вчених, доказова база в таких дослщженнях недостатня [13,14,15]. Неоднозначш результати були отримаш i при вивченш ролi Е 621 в розвитку ожиршня. Так, з одного боку глутамат натрш, як пщсилювач смаку сприяе пере-'данню, та збтьшуе ймовiрнiсть розвитку над-лишково'' ваги [6,7,13,14,15]. Проте iншi широко-масштабн дослiдження показали вiдсутнiсть до-стовiрного зв'язку мiж вживанням глутамату натрш i наявност надмiрноï ваги [6,14,15,16].
В експеримент^ пiсля годування бтих щурiв 'жею з 20% вмютом глутамату натрiю, Хiросi Огура описав втрату зору i витончення атквки ока лабораторних тварин, При цьому, дослщник виявив накопичення глутамату натрш у внутрн шньоочнш рщиш пiддослiдних тварин, що нада-ло експериментальне пщфунтя для пояснення етюпатогенеза розвитку глаукоми з нормальним внутршньоочним тиском, яка доволi поширена в кра'шах Схщно'' Ази' [17]. Натомють результати iнших дослiджень, якi були виконаш за ^^ати-вою Мiжнародноï служби глутаматно'' шформацп (International Glutamate Information Service), дозволили взяти пщ сумшв правомiрнiсть екстра-поляци даних експерименту щодо людини [16].
Зус^чаються припущення, що при тривало-му вживаннi Е 621, можлива поступова втрата смакових вiдчуттiв через поступову атрофш смакових рецепторiв. Вщповщно шших твер-джень - висок концентрацп (при внутршньоче-ревному введены глутамату щурам в дозi 4 г/кг) здатш викликати окислювальний стрес, а споживання глутамату протягом 10 дшв в дозi 0,6 г/кг чинить гепатотоксичну дш [18].
Значна частина харчових добавок будь-яко'' природи виводиться з оргашзму пюля процесiв окислення, вiдновлення, гiдролiзу i кон'югацп, що протiкають переважно в печшщ в зв'язку з чим, печшка е одним з основних оргашв, якi страж-дають за умов потрапляння до оргашзму значно'' ктькосп харчових добавок або 'х комбшацш [4,7,19,20]. Так, окремi добавки мають здатнiсть до бiоакумуляцiï в печшщ що може привести до запальних змш в останньо'', розвитку пперпла-стичних змiн i стати фактором розвитку первин-ного злояксного новоутворення печiнки [4]. Вважаеться, що харчовi добавки i трав'ян засоби (народно' медицини) е важливим етiологiчним фактором розвитку гепатиту, особливо в азiат-ських кра'нах, зокрема у ^вденнш Коре' [21].
Таким чином, викладене вище дозволяе прийти до висновку, що проблема безпечного за-стосування харчових добавок залишаеться актуальною по тепершнш час.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
В першу чергу це пов'язано з неоднозначни-ми, школи протилежними точками зору дослщ-никiв щодо можливих наслщмв вживання тих або iнших харчових добавок. Також потрiбно брати до уваги, що в харчовш промисловосп по-стiйно вiдбуваeться створення нових комбшацш харчових добавок, синергетична дiя яких на ор-ганiзм з урахуванням шдивщуальних особливос-тей, наявносп фоновоТ патологи, потребуе фун-товних експериментально-шшчних дослiджень.
Лiтература
1. Alan Davidson. Tom Jaine (ed.). The Oxford Companion to Food (3rd ed.). Oxford University Press, 2014. 921 p.
2. Vsemirnaya organizaciya zdravoohraneniya [Internet]. Pishchevye dobavki [obnovleno 31 YAnv 2018; citiruetsya 24 Noya 2020]. Dostupno: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/food-additives [Russian]
3. FAO/WHO Food Standards [Internet]. Codex Alimentarius: GSFA Online [updated up to the 42nd Session of the Codex Alimentarius Commission (2019); cited 2020 Nov 24]. Available from: http://www.fao.org/gsfaonline/index.html
4. Kramer NI, Hoffmans Y, Wu S, Thiel A, Thatcher N, Allen TEH, Levorato S, Traussnig H, Schulte S, Boobis A, Rietjens I, Vinken M. Characterizing the coverage of critical effects relevant in the safety evaluation of food additives by AOPs. Arch. Toxicol. 2019. doi: 10.1007/s00204-019- 02501-x.
5. U.S. Food and Drug Administration (FDA). An official website of the United States government [Internet]. Food: Food Ingredients & Packaging [updated 2020 Jul 30; cited 2020 Nov 24]. Available from: https://www.fda.gov/food/food-ingredients-packaging
6. Food Standards Agency [Internet]. Approved additives and E numbers; and related content [updated 10 Sept 2020; cited 2020 Nov 24]. Available from: https://www.food.gov.uk/business-guidance/approved-additives-and-e-numbers
7. Smolyar VI. Suchasni problemy' vy'kory'stannya xarchovy'x dobavok [Modern problems of using food additives]. Problemy' xarchuvannya. 2009; 1/2: 5-13. (Ukrainian)
8. Petruhina A. Iz chego my sostoim? Iz togo, chto my edim [What are we consist of? From what we eat]. Nauka i zhizn'. 2009; 1: 2629. (Russian)
9. Stockman J.A. Food additives and hyperactive behaviour in 3-year-old and 8/9- year-old children in the community: a randomised, double-blinded, placebo- controlled trial McCann D, Barrett A, Cooper A, et al (Univ of Southampton, England; et al) Lancet 370:1560-1567, 2007§ // Yearbook of Pediatrics, January 2009, 94-95.
10. Kris Gunnars. Are Nitrates and Nitrites in Foods Harmful? Healthline [updated Febr 10, 2020; cited 2020 Nov 24]. Available from: https://www.healthline.com/nutrition/are-nitrates-and-nitrites-harmful
11. Frank R. Greer, Michael Shannon. Infant Methemoglobinemia: The Role of Dietary Nitrate in Food and Water. Pediatrics, September 2005, Vol. 116, Issue 3, pp.784-786. DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2005-1497
12. Kikunae Ikeda. New Seasonings. Chemical Senses. 2002; 9(27): 847-9, https://doi.org/10.1093/chemse/27.9.847
13. Bera TK, Kar SK, Yadav PK, Mukherjee P, Yadav S, Joshi B. Effects of monosodium glutamate on human health: A systematic review. World Journal of Pharmaceutical Sciences, 2017; 5(5):139-144. Available from: https://www.wjpsonline.org/admin/uploads/m9d27N.pdf
14. Obayashi Y, Nagamura Y. Does monosodium glutamate really cause headache? : a systematic review of human studies. J Headache Pain. 2016;17:54. doi: 10.1186/s10194-016-0639-4. Epub 2016 May 17. PMID: 27189588; PMCID: PMC4870486.
15. Renton A. "If MSG is so bad for you, why doesn't everyone in Asia have a headache?" The Guardian, 10 Jul 2005. https://www.theguardian.com/lifeandstyle/2005/jul/10/foodanddrink .features3
16. The International Glutamate Information Service (IGIS) [Internet]. The scientific research supporting the safety and benefits of monosodium glutamate (MSG) is extensive [updated March 2017; cited 2020 Nov 24]. Available from: https://glutamate.org/safety/msg-safety-fact-sheet/
17. Ohguro H., Katsushima H., Maruyama I., Maeda T., Yanagihashi S., Metoki T., Nakazawa M. A high dietary intake of sodium glutamate as flavoring (ajinomoto) causes gross changes in retinal morphology and function. Exp Eye Res. 2002 Sep;75(3):307-15. PMID: 12384093.
18. Onyema OO, Farombi EO, Emerole GO, Ukoha AI, Onyeze GO. Effect of vitamin E on monosodium glutamate induced hepatotoxicity and oxidative stress in rats. Indian J Biochem Biophys. 2006 Feb;43(1):20-4. PMID: 16955747.
19. Vania Vilas-Boas, Eva Gijbels, Joop Jonckheer, Elisabeth De Waele, Mathieu Vinken. Cholestatic liver injury induced by food additives, dietary supplements and parenteral nutrition. Environment International, Vol. 136, March 2020. Available from: https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.105422
20. Nedashkivskij SM. Medikamentozno zumovleni urazhennya pechinki: principi diagnostiki, patologichni zmini j pidhodi do likuvannya [Drug-induced liver damage: principles of diagnosis, pathological changes and approaches to treatment]. MNS. 2019; 2 (97): 63-70. (Ukrainian).
21. O'Mara SR, Gebreyes K. Hepatic disorders. In: Tintinalli J.E., Stapczynski J., Ma O., et al., eds. Tintinalli's Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide. 8th ed.New York, NY: McGraw-Hill; 2016:525-531.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ВЛИЯНИИ ОТДЕЛЬНЫХ ПИЩЕВЫХ ДОБАВОК НА ОРГАНИЗМ ЧЕЛОВЕКА.
Мустафина Г. М., Старченко И. И., Кока В. Н., Лукачина Е. И., Черняк В.В.
Ключевые слова: пищевые добавки, печень, понсо 4R, нитрит натрия, глутамат натрия.
В работе на основании анализа современных научных источников изложены данные о влиянии пищевых добавок на организм человека. Раскрыто значение самого термина "пищевые добавки", уделено внимание истории создания и применения пищевых добавок, описаны различия натуральных и синтетических пищевых добавок. Согласно литературным данным, большинство пищевых добавок, применяемых в современной кулинарии, можно считать вполне безопасными. Безвредность пищевых добавок определяется на основании широких сравнительных исследований, и использование пищевых добавок запрещено, если они не прошли проверку и не получили одобрения соответствующих органов. Но, по мере развития аналитических методов, появления новых экспериментальных данных, вопрос о возможности негативного влияния той или иной добавки на отдельные органы и системы человека может пересматриваться. В частности, отдельные пищевые добавки, которые ранее считались безвредными, например Е 240, Е 121 в настоящее время признаны слишком опасными и запрещены к использованию. Доказано, что пищевые добавки, безвредные для одного человека, могут оказать негативное влияние на организм другого. Поэтому рекомендуется по возможности ограничить употребление пищевых добавок детям, пожилым людям и лицам, склонным к аллергическим реакциям. В статье подробно описаны результаты экспериментальных исследований касательно негативного влияния конкретных добавок, в частности понсо 4К нитрита натрия и глютамата натрия на отдельные внутренние органы. Акцентируется внимание на группу пищевых добавок - соединений азота, вследствие биотрансформации которых в организме образуются нитриты. Избыток последних, в свою очередь, по мнению отдельных исследователей, могут провоцировать развитие злокачественных новообразований в различных органах, в первую очередь в терминальных отделах толстой кишки. Таким образом, влияния различных комбинаций пищевых добавок на морфофункциональное состояние внутренних органов, в первую очередь пищеварительной системы требует дальнейшего подробного исследования.
Summary
MODERN CONCEPTS ABOUT IMPACT OF DIFFERENT FOOD ADDITIVES ON THE HUMAN BODY
Mustafina H. M., Starchenko I. I., Koka V. M., Lukachina Ye. I., Chernyak V. V.
Key words: food additives, liver, ponceau 4R, sodium nitrite, monosodium glutamate.
This article highlights the analysis of available data about the impact of food additives on a human body. We specified the meaning of the term "food additives", paid attention to the history of discovering and applying food additives, described the differences between natural and synthetic food additives. According to the literature, most food additives used in modern food industry can be considered quite safe. The safety of food additives is determined on the basis of extensive comparative studies, and the use of food additives is prohibited unless they have been tested and approved by the relevant authorities. But, with the development of analytical methods, the emergence of new experimental data, the question of the possible negative impacts of one or another additive on individual organs and systems of the human body can be reconsidered. In particular, certain food additives that were previously considered harmless, for example E 240, E 121, are now recognized as very dangerous and prohibited for use. It has been proven that food supplements that are harmless to one person can have a negative effect on another. Therefore, it is recommended to limit the use of food additives for children, the elderly and people prone to allergic reactions. The article describes in detail the results of experimental studies about the negative impact of specific additives, in particular ponceau 4R, sodium nitrite and monosodium glutamate on individual internal organs. Attention is focused on the group of food additives such as nitrogen compounds, which due to the biotransformation can result in the nitrite formation. An excess of the latter, in turn, according to some researchers, can provoke the development of malignant tumours in various organs, primarily in the terminal parts of the colon. Thus, the impact of various combinations of food additives on the morpho-functional state of the internal organs requires further detailed research.
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.198
УДК: 616.98:578.834-053.2
П'/куль К. В., Льченко В. I., Сизова Л. М.
КОРОНАВ1РУСНА 1НФЕКЦ1Я SARS-COV-2 У Д1ТЕЙ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Актуальнсть коронав'русно'У хвороби е надзвичайно серйозною проблемою у зв'язку з пандем1ею у ceimi. SARS називали атиповою пневмонею через под!'бнють за кл1н1чною симптоматикою до вже в'домих атипових пневмонй. Нове респ1раторне захворювання здобуло назву коронав'русна хвороба 2019 року - COVID-19 (Coronavirus disease 2019). Його збудником е коронав/'рус SARS-CoV-2. Вдомо, що основну частку становлять люди старшого вку, проте фах1вц1 почали в'дм'чати, що з'явилась тенденц1я до збльшення вказано'У нозолог'УУ у дитячому в1ц1. Мета досл'дження - провести анал1з даних сучасно'У фахово'У лтератури щодо коронав/'русно'У ¡нфекцУУ SARS-^V-2 у д/'тей. Матер1али та методи. Методами оглядового, системного та контент-анал'зу опрацьован доступн науковi джерела, присвячен!' вивченню коронав'русно'У ¡нфекцУУ SARS-^V-2 у дтей. Представленi дан свi-тово'У фахово'У лтератури та проанал1зован1 результати сучасних досл'джень. Результати. Анал'з лтературних даних досл'джень св/'тових науковцв показав, що середнш вк захвор'тших дтей склав 10,1 р'ж i 6,9 % мали позитивний тест на антитла до SARS-CoV-2. Половина д/'тей не повд-омляли жодних симптом'т, але т1, що скаржились, найчастше мали гарячку (21 %), гастронтес-тинальн симптоми, включно з д/ареею, блюванням та болем у живот1 (13 %) та головний бль (12 %). У л'/тератур/ е дан про 8 д/'тей з COVID-19, що мали симптоми атипового апендициту до швидкого пог1ршення стану, що вимагав госп'/тал'зац'УУ. Наведений кл1н1чний приклад ¡з власного до-св/'ду, що дещо в'др'знявся в'д описаних найчастших випадк'т перебгу гастроентероколтичного вар'анту коронав'русно'У хвороби у дтей. Висновки. Враховуючи складну на сьогодн еп1дситуац1ю в УкраУш, л1кар1, при наявностi гастроентеролог'чного синдрому у д/'тей, повинн проводити обсте-ження на cOVlD-19, з метою правильноУ постановки д'агнозу, ¡золяцп хворого в профльне вЮд'тен-ня та запобгання ¡нфкування ¡нших пац1ент1в, а також лкування дитини зг/'дно протоколу по COVID-19. Медичн1 працвники мають проводити роз'яснювальну роботу серед населення щодо ва-кцинацУУ в 'д коронав 'русу, щоб спльними зусиллями побороти пандемю. Ключов1 слова: SARS-CoV-2, д1ти, COVID-19, коронав1русна хвороба, клшны прояви
Актуальнють кoрoнавiруснoТ хвороби е над- 1000000, з них летальних випадюв вище 20000. звичайно серйозною проблемою у зв'язку з пан- Автори свщомо не вказують конкретних цифр,
демiею у свт [1]. тому що вони щодня збтьшуються, хоча вже
Показник пщтверджених випадкв COVID-19 спостер^аеться зменшення щоденного приросту
склав з листопада 2020 р. i на кшець ачня 2021 захвортих. Вщомо, що основну частку станов-року близько 10000000, з них летальних - вже лять люди старшого вку, проте фахiвцi почали бтьше 2000000. В УкраТн - захворто понад в^^чати, що з'явилась тенден^я до збтьшення
