CC BY
69
составили 4,12±0,20, 1,65±0,10 и 0,94±0,11. Таким образом, динамика патологического процесса при преэелампсии имеет четкую закономерность и последовательность. Так, при преэклампсии легкой степени страдает маточно-плацентарное кровообращение, а плодовый кровоток практически не изменяется, имея лишь тенденцию к ухудшению. При преэклампсии средней степени тяжести снижается и плодово-плацентарное кровообращение с сохранением кровообеспечения жизненно важных органов плода (в том числе его головного мозга). У женщин с преэклампсией тяжелой степени, когда диастолическое сопротивление в терминальном сосудистом русле превышает диастолическое перфузионное давление, а периферический спазм сосудов плода достигает максимальных значений, компенсаторные возможности плода исчерпываются: состояние кровотока в артериях пуповины и среднемозговой артерии становится критическим, что создает условия для его антенатальной гибели.
1. У беременных с преэклампсией по мере утяжеления заболевания наблюдается прогрессирующее уменьшение маточно-плацентарного кровообращения.
2. Ухудшение плодово-плацентарного кровообращения происходит параллельно снижению маточноплацентарной перфузии за исключением проявлений централизации кровообращения при преэклампсии средней степени тяжести.
3. Наиболее чувствительным показателем нарушения маточно-плацентарно-плодового кровообращения является возрастание индекса резистентности в исследуемых сосудах.
1. Айламазан Э.К Гестоз: теория и практика / Э.К. Айламазян, Е.В.Мозговая, М.: МЕДпресс-информ, 2008. - 272 с.
2. Митьков В.В. Клиничекое руководство по ультразвуковой диагностике: в 3-х т. / Под редакцией В.В.Митькова, М.В.Медведева. - М.: Видар, 1996. - Т.2. - 408 с.
3. Петрищев Н.Н. Дисфункция эндотелия. Причины, механизмы, фармакологическая коррекция /
Н.Н.Петрищев. -СПб.:Мздательство СПбГМ, 2003. - 184 с.
4. Стрижаков А.Н. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике / А.Н.Стрижаков, А.Т.Бунин, М.В.Медведев. - М.: Медицина, 1990. - 239 с.
5. Grannum P.A. The ulitrasonic changes in the maturing placentaand their relation to fetal pulmonic maturity / P.A. Grannum, R.L.Berkowitz, J.C.Hobbins // American Journal of Obstetrics and Gynecology. - 1979. - V.133. - №8. -P.915 - 922.
ДИНАМІКА ЗМІН КРОВООБІГУ В МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОМУ ТА ПЛОДОВО-ПЛАЦЕНТАРНОМУ БАСЕЙНАХ ПРИ ПРЕЕКЛАМПСІЇ Громова А.М., Ліхачов В.К., Добровольска Л.М., Мартиненко В.Б., Макаров О.Г.
Доплерометричні дослідження з визначенням систолодіастолічного відношення, пульсаційного індексу та індексу резистентності маткової артерії, спіралеподібних артерій матки, артерії пуповини і середньомозкової артерії у плода проведені у 30 здорових вагітних і у 90 - з прееклампсією різного ступеню важкості. Показано, що при прогресуванні прееклампсії відбувається порушення матково-плацентарно-плодового кровообігу, найбільш чутливим показником якого є збільшення індексу резистентності в судинах, які вивчались.
Ключові слова: прееклампсія, доплерометрія,
матково-плацентарно-плодовий кровообіг.
Стаття надійшла 22.02.2011 р.
УДК: 618.14 - 089 + 618.14 + 618.14-006
DYNAMICS OF CHANGES OF BLOOD STREAM IN UTERINE-PLACENTAL AND FETAL-PLACENTAL POOLS AT PREECLAMPSIA Gromova A.M., Likhachov V.K., Dobrovol’skaya
I.N., Martynenko V.B., Makarov O.G.
Dopplerometric research with determination of systolic-diastolic relation, pulsation index and index of uterine artery’s, uterine spiral-like arteries’, the arteries of umbilical cord and middle-brain artery of fetus resistance are conducted for 30 healthy pregnant and at 90 - with preeclampsia of different degree of gravidity. It is rotined that at progress of preeclampsia there is violation of uterine-placental-fetal circulation of blood, by the most sensible index of which is growth of resistance index in the probed vessels.
Key words: preeclampsia, dopplerometria, uterine-placental-fetal blood stream.
СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ФІБРОМІОМИ МАТКИ У ЖІНОК З ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
Фіброміома матки у жінок з ожирінням частіше зустрічається в передменопаузальний період, супроводжується захворюваннями серцево-судинної системи. У таких хворих спостерігаються зміни показників
ліпідного обміну достовірне підвищення в крові холестерину і атерогенної фракції ліпопротеїдів та зниження ліпопротеїнів високої щільності, коефіцієнт атерогенності становить 4,68±1,63. Застосування аторвастатину призводить зниження коефіцієнту атерогенності на 45% та до зменшення індексу маси тіла 10,94% після 3 місяців лікування. При цьому встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між тригліцеридами і індексом маси тіла до та після лікування. Відмічається статистично значуще зменшення об’єму матки через 3 місяці після застосування комплексного лікуванні на 40,27% у підгрупі 1а, у підгрупі 1б тільки на 35,6%. Окрім того, у підгрупі 1а спостерігається менша частота сидрому «спалаху», ніж у підгрупі 1б, відповідно 5% та 10% випадків.
Ключові слова: фіброміома, гіперпластичні процеси матки, гормони, ліпідний обмін, статини.
Робота є фрагментом планової НДР кафедри акушерства і гінекології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» “Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (номер держреєстрації 0104U008431).
Гіперпластичні процеси матки утримують лідерство в структурі гінекологічної захворюваності [4, 6]. Вони є однією із головних причин втрати репродуктивної функції та зниження працездатності жінок віком 35-45 років. Актуальність питанння діагностики і лікування цих захворювань обумовлені значним відсотком інвалідизації, високим ризиком малігнізації (20-30%) та рецидивів захворювання, втратою репродуктивної функції [2, 7]. Відомо, що розвиток гіперпластичних процесів матки суттєво зростає на фоні метаболічних порушень, роль яких у стимуляції проліферативних і пухлинних захворювань остаточно не визначена [2, 5]. Встановлено, що істотним фактором розвитку гіперпластичних процесів матки є наявність у жінки метаболічного синдрому [3], який проявляється ожирінням андроїдного типу, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією, порушенням толерантності до глюкози, а також, активністю системи гемостазу. Зокрема, накопичення естрогенів у жировій тканині призводить до збільшення «естрогенного пулу» в організмі і таким чином можуть стимулювати розвиток гіперпластичних процесів ендо - і міометрія.
Метою роботи було обґрунтування і розробка системи комплексного лікування гіперпластичних процесів матки із застосуванням аналогів гонадотропін-рилізінг гормонів і аторвастатинів у жінок дітородного віку з екстрагенітальною патологією.
Матеріал та методи дослідження. Нами обстежено 35 жінок віком 30 - 45 років, із них 10 - без соматичної патології і 30 хворих досліджувана група, яка була поділена на 2 підгрупи: 1а підгрупу склало 20 хворих з фіброміомою матки і екстрагенітальною патологією (ожиріння і гіпертонічна хвороба), яким призначали базову терапію (агоністи гонадотропін-релізінг гормону, гепатопротектори) в поєднанні з аторвастатином по 20 мг на добу і препарат «Новопассит» по 1 таб. 3р/д., 1б підгрупу - 10 - хворих з тією ж патологією, які отримували тільки базову терапію. Усім жінкам до-та в динаміці лікування проводи клінічне обстеження, тривалість менструальних кровотеч. Розміри матки визначали за допомогою УЗД - дослідження, застосовуючи математичну формулу V = D x S x W x 0,521, де V - об’єм, D - довжина, S - ширина, W -передньо-задній розмір. У всіх жінок визначали в крові холестерин, в- ліпопротеїни низької (ЛПНЩ) та високої щільності (ЛПВЩ), тригліцериди за кінетичним методом на біохімічному аналізаторі «Статфакс 19-04». Також досліджували в крові естрадіол, фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), прогестерон, лютеїнізуючий гормон (ЛГ), тестостерон радіо-імунологічним та імуноферментним методами з використанням стандартних наборів реагентів фірми "Immunotech" (Франція) та тест-систем "Алкор Біо" (Росія), Human GmbH, Wiefbaden (Germany) відповідно до доданих інструкцій. Визначення показників проводили до та через місяць після лікування. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з допомогою програми «Statistica 6» з використанням непараметричних методів дослідження (критерії Уілкоксона і Манна-Уітні, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена).
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що фіброміома найчастіше зустрічається у пременопаузальному віці (41-45 років) - 18 (60%) хворих і рідше у більш молодого контингенту жінок (30-35 років) - 6 (20%) хворих. Обстежені хворі переважно пред’являли скарги на маткові кровотечі у вигляді метрорагій (60%), менорагії (30%). При цьому болючі місячні відмічені у 80% хворих. Середня тривалість складала 10 ± 2,5 дні. Серед інших скарг наявні болі в нижніх відділах живота і попереково-крижовій ділянці (53,3%), швидка втомлюваність і загальна слабкість (40%), дизуричні розлади (20%), які проявлялись частими сечовипусканнями, вторинна анемія (20%). Переважна більшість пацієнток мала високий інфекційний індекс (дитячі інфекції, бактеріально-вірусні захворювання). У жінок досліджуваної групи наявне ожиріння І-ІІ ступеня, ІМТ становить 36,31±1,82 кг/м2. Кількість вагітностей, пологів і абортів у обстежених жінок суттєво не відрізнялась, проте потрібно відзначити високий індекс абортів (2, 4 аборту на одні пологи). Внутрішньоматкову контрацепцію використовували 6 (20%), оральні контрацептиви -9 (30%) жінок.
Особливої уваги заслуговує той факт, що у всіх жінок спостерігались захворювання серцево-судинної системи, а саме: гіпертонічна хвороба, хронічна ішемічна хвороба серця, вегето-судинна дистонія. У кожної четвертої захворювання гепато-біліарної системи, щитоподібної залози. Необхідно зазначити, що дані обмінні порушення є важливою ланкою в патогенезі ожиріння та гіперпластичних процесів матки [1, 3].
Відмічено високу частоту захворювання жіночих статевих органів: ерозію шийки матки 12 (40 %), запальні захворювання придатків матки 15 (50 %), полікистоз яєчників 2 ( 6,67 %), поліп ендометрія 2 ( 6,67
%), інфекції сечостатевої системи 2 ( 6,67 %), ендометріоз 2 ( 6,67 %). Діагноз фіброміоми матки з числом вузлів від 1 до 5 встановлено на основі клінічного, гінекологічного, ультразвукового обстеження. Розміри матки у 53,33% жінок відповідали 5-8 тижням вагітності, у 46,67% - 9-12 тижням вагітності. При бімануальному дослідженні виявлялась збільшена, щільної консистенції матка, нерідко з горбистою поверхнею, слабо рухома.
В досліджуваній групі мало місце статистично значуще підвищення середніх рівнів основних показників ліпідного спектру крові в порівнянні з контрольною групою, так рівень холестерину становив 6,29±0,89 ммоль/л (контроль - 4,18±0,32 ммоль/л) р<0,0001, тригліцеридів - 2,36 ±0,39 ммоль/л (контроль 1,13±0,13) р<0,001, ЛПНЩ - 3,94±0,88 ммоль/л (контроль - 2,03±0,03 ммоль/л) р<0,0001, ЛІІВЩ - 1,17±0,29 ммоль/л (контроль - 1,68±0,11 ммоль/л) р<0,003. Коефіцієнт атерогенності становив 4,64±1,63 (контроль 1,5±0,03). Високий рівень останнього свідчить про велику ймовірність виникнення атеросклерозу, а, як наслідок, і захворювань серцево-судинної системи, що за даними наших досліджень спостерігається у всіх жінок досліджуваної групи. Через 1 місяць після проведеного лікування 45 (90%) хворих відмічали покращення самопочуття (відсутні болі в нижніх відділах живота і попереково-крижовій ділянці, зникнення дизуричних розладів). Після застосування аторвастатину (препарат «Лівостор»), в дозі 20 мг на день протягом місяця, у жінок 1а підгрупи, порівняно з показниками до лікування, відмічалось статистично значущі зниження рівнів загального холестерину до 5,32±0,67 ммоль/л (р<0,005), тригліцеридів до 1,94±0,42 ммоль/л (р<0,005) ЛПНЩ до 3,10±0,69 ммоль/л (р<0,005), підвищення в крові ЛПВЩ до 1,24±0,25 ммоль/л (р<0,03). Коефіцієнт атерогенності знизився до 3,45±1,07 (р<0,004).
Через 3 місяці після проведеного лікування у жінок 1а підгр упи, порівняно з показниками до лікування, відмічалось статистично значущі зниження рівнів загального холестерину до 4.82±0,52 ммоль/л (р<0,004), тригліцеридів до 1,7±0,27 ммоль/л (р<0,004) ЛПНЩ до 3,01±0,69 ммоль/л (р<0,03), підвищення в крові ЛПВЩ до 1,38±0,19 ммоль/л (р<0,03) (рис. 1). Коефіцієнт атерогенності знизився до 2,56±0,75 (р<0,04). ІМТ у хворих 1а підгрупи статистично значуще знизився до 34,47±1,71 кг/м2 (р<0,005) через місяць та до 32,33±1,64 кг/м2 (р<0,04) через 3 місяці після лікування. Нами встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між тригліцеридами і ІМТ як до лікування (г,=+0,67; р<0,03), так і через місяць (г,=+0,77; р<0,008) та 3 місяці (г8=+0,67; р<0,03) після лікування (рис.1). У підгрупі 1б відмічалось статистично незначуще підвищення загального холестерину до 6,47±0,31 ммоль/л, тригліцеридів до 2,23 ±0,14 ммоль/л, проте через 3 місяці ці показники не відрізнялись від таких як до лікування. Середній об’єм матки у обстежених жінок до лікування становив у підгрупі 1а - 185,4±7,48 см3 (контроль 71,01±2,68 см3) р<0,0002, у підгрупі 1б - 185,74±7,38
см3(контроль 71,01±2,68 см3) р<0,001. Він значно зменшився вже через місяць після лікування у підгрупі 1а до 142,38±4,42см3 (р<0,004), у підгрупі 1б - 148,44±4,52см3 (р<0,003). Через три місяці спостерігалось подальше зменшення об’єму матки в обох підгрупах 1а - 110,74±3,83 см3 (р<0,004), 1б - 119,56±3,83 см3 (р<0,003). При цьому упродовж всього періоду лікування в підгрупі 1а підгрупі жінок середній об’єм матки був меншим, ніж у підгрупі 1б.
Індекс маси тіла Індекс маси тіла Індекс маси тіла
Рис. 1. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, який вказує на сильний позитивний кореляційний зв’язок між тригліцеридами і ІМТ як до лікування так і після лікування у підгрупі 1б (а -до лікування, б - через місяць після лікування, в - через 3 місяці після лікування).
Встановлено значне зменшення середньої тривалості менструальних кровотеч. Так, через місяць після лікування майже у 2 рази (5,3 ±1,2 дні), через три місяці у 85% пацієнток спостерігалась аменорея, у 15% -гіпоменорея, яка проявлялась незначними кровомазанннями протягом одного-двох днів. Через три місяці лікування у пацієнток спостерігались побічні реакції у вигляді припливів, пітливості, емоційної лабільності, головного болю, сухості піхви, зниження лібідо, які спричинені зниженням рівня естрогенів внаслідок дії аналогу Гн-Рг, при застосуванні комплексного лікування були відмічені рідше у підгрупі 1а у 10% (р<0, 05), проти 33,33% (р<0, 05) у підгрупі 1б. Окрім того, у підгрупі 1а при застосуванні комплексного лікування відмічалась менша частота сидрому «спалаху», ніж у підгрупі 1б, відповідно 5% та 10% випадків.
у/х/^пдсумок///////////////////////////////////////////////////
Фіброміома матки у жінок з ожирінням частіше зустрічається в предменопаузальний період, супроводжується захворюваннями серцево-судинної системи. У таких хворих спостерігаються зміни показників
ліпідного обміну достовірне підвищення в крові холестерину і атерогенної фракції ліпопротеїдів та зниження ЛПВЩ, коефіцієнт атерогенності становить 4,68±1,63. Застосування аторвастатину призводить зниження коефіцієнту атерогенності на 45% та до зменшення індексу маси тіла 10,94% після 3 місяців лікування. При цьому встановлений сильний позитивний кореляційний зв’язок між тригліцеридами і ІМТ до та після лікування. При комплексному лікуванні відмічається статистично значуще зменшення об’єму матки на 40,27% у підгрупі 1а при 35,6% у підгрупі 1б.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Перспективними є подальші дослідження гормонального і ліпідного обмінів, об ’єму матки у більш віддалені терміни після лікування, що в свою чергу дозволить вчасно діагностувати і запобігати рецидивам захворювання.
1. Жегулович В.Г. Органозберігаюча тактика лікування фіброміоми матки / В.Г. Жегулович, В.О.
Товстановська, В.М. Воробей-Вихівська // Здоровье женщины. - 2010. - №1.- С. 26-28.
2. Железов Д.М. Оптимізація лікувальної тактики при поєднаних гіперпластичних процесах ендо - і біометрія в пре менопаузі / Д.М. Железов // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2009. - №4. - С. 102-105.
3. Подзолкова Н.М. Метаболический синдром у женщин: две грани единой проблемы / Н.М. Подзолкова, В.И. Подзолков, О.Л. Глазкова [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 6. - С. 28-33.
4. Татарчук Т.Ф. Диференциальные подходы к органосохраняющей терапии лейомиомы матки в различные возрастные периоды / Т.Ф. Татарчук, Н.В. Косей // Медицинские аспекты здороья женщины. - 2008. - №4. - С. 24-29.
5. Функция эндотелия у больных с фибромиомой матки / В.А. Питько, И.А. Гузь, А.Д. Демиденко, Т.Л. Весич и др. // Експериментальна і клінічна медицина - 2009. - №2. - С. 132-134.
6. Ming-Huei Cheng. Uterine myoma: a condition amendable to medical therapy? / Ming-Huei Cheng, Peng-Hui Wang. // Expert Opinion on Emerging Drugs. - 2008. - V. 13 (Is. 1).- P. 119-133.
7. Obstetric hysterectomy in a patient with uterine myoma of uterus duplex--case report / Kus E, Swierczewski A,
Orlowska K, Brzozowska [et all.] / /Ginekol. Pol. - 2009. - V. 80 (2). - P. 124-128.
У///ХШу¥/////////////////////////////////////////////////Л
СОВРЕМЕННЫЕ ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ ФИБРОМИОМЫ МАТКИ У ЖЕНЩИН С ЭКСТРАГЕНИТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ Жураковский В.М.
Фибромиома матки у женщин с ожирением чаще встречается в передменопаузальний период, сопровождается заболеваниями сердечно-сосудистой системы. Применение аторвастатина на протяжении 3 месяцев приводит к снижению коэффициента атерогенности на 45% и к уменьшению индекса массы тела на 10,94% после. При этом установлена сильная положительная корреляция между триглицеридами и индексом массы тела до и после лечения. Отмечается статистически значимое уменьшение объема матки через 3 месяца после применения комплексного лечения на 40,27% в подгруппе 1а, в подгруппе 1б только на 35,6%. Кроме того, в подгруппе 1а наблюдается меньшая частота сидрома "вспышки", чем в подгруппе 1б, соответственно 5% и 10% случаев.
Ключевые слова: фибромиома, гиперпластические процессы матки, гормоны, липидный обмен, статины
Стаття надійшла 8.02.2011 р.
CURRENT PRINCIPLES OF TREATMENT UTERINE FIBROIDS IN WOMEN WITH
EXTRAGENITAL PATHOLOGY Zhurakivskiy V.M.
Uterine fibroids in women with obesity is more common in peredmenopauzalnyy period, followed by diseases of the circulatory system. Atorvastatin causes reduction factor aterohennosti by 45% and to reduce body mass index 10.94% after 3 months of treatment. It established a strong positive correlation between triglycerides and BMI before and after treatment. It has found a statistically significant reduction of cancer 3 months after a comprehensive treatment to 40.27% in subgroup 1a, 1b subgroup in only 35,6%. In addition, subgroup first observed less frequently cider "flash" than in subgroup 1b, respectively 5% and 10% of cases.
Key words: fibroids, uterine hyperplasia, hormones, lipid metabolism, statins.
УДК 616.381 - 022 0 083.98 - 085.384 - 089.168
ТРАНСПОРТ КИСНЮ У ХВОРИХ З АБДОМІНАЛЬНИМ СЕПСИСОМ ПРИ СЕРЕДНІЙ ОЦІНЦІ ЗА
ШКАЛОЮ АРАСНЕ-ІІ
У 88 пацієнтів з ознаками наявності абдомінального сепсису, які мали середню стартову оцінку тяжкості стану за шкалою АРАСНЕ-ІІ, до та після операції вивчені зміни транспорту та споживання кисню в залежності від складу інфузійної терапії за допомогою різних груп сучасних плазмозамінників. Виявлено, що застосування колоїдних розчинів мало перевагу перед використанням виключно кристалоїдів. Перевагу мали
