CC BY
7
СУЧАСН1 ПИТАННЯ БЮДЖЕТНОГО ФЕДЕРАЛ1ЗМУ В УКРА1Н1,
ЙОГО ВИДИ У СВ1Т1
Копаниця Катерина Юривна, Карповець Анастаая rp^opieHa
Студентки 4-ого курсу ДВНЗ «Кшвського нацюналъного економ1чного унгверситету ¡м. Вадима Гетьмана» CURRENT ISSUES OF FISCAL FEDERALIZM IN UKRAINE, IT'S KINDS IN THE WORLD
Kopanytsya Kateryna, Karpovets Anastasia 4th year students of State University "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman " АНОТАЦ1Я
У статт1 розглянуто принципи бюджетного федеральзму, його види та практики в пров1дних кра'шах ceimy, гострг питання з приводу сучасного стану ценmралiзацii державного бюджету та запропоноваш методики впро-вадження засад бюджетного федералiзмy в Укра'Ы.
Ключовi слова: бюджетний федеральзм, ценmралiзацiя та деценmралiзацiя бюджету, мiжбюджеmнi вiдно-сини, принцип cyбcидiарноcmi
Постановка проблеми. В сучасному кризовому сташ в Укра!ш доцшьно розглянути питання надання б№-ших повноважень тсцевш владi зокрема в питаннях бюд-жетних кошпв, адже це стало одшею з основних причин конфлту в репонах Донецько! та Лугансько! обласп, а саме незадоволення населення щодо розпод^ доходiв та видатшв державного бюджету центральною владою.
Мета статт^ дослшити який саме вид бюджетного федералiзму було б найкраще застосувати у м1жбюд-жетних вiдносинах в Украíнi та яким чином.
Виклад основного матерiалу. Термш «феде-ралiзм» етимологiчно походить ввд лат. « foedus » - «союз, договiр».
Бюджетнийфедералiзм — законодавча зафжсова-ний розподiл функцюнальнихповноважень та ввдповшаль-ностi структур рiзних рiвнiв влади зпаритетним роз-межуванням на цiй основi доходiв i видаткiв мгж ними назасадах державно! соцiально-економiчноí i политично! доцiльностi,соцiальноí етики, мгжрепонально!, м1жнацю-нально! i сустльно! солiдарностi.
Основним е останнiй принцип - сустльно! солшарносп, його визначення наведено в ст.7 БКУ - це розподш видiв видатк1в мгж державним бюджетом та мiсцевими бюджетами, а також мгж мiсцевими бюджетами грунтуеться на необхiдностi максимально можли-вого наближення надання гарантованих послуг до !х без-посереднього споживача.
Може бути видiлено двi основнi групи моделей бюджетного федералiзму - децентралiзованi та кооперативно Децентралiзованi моделi бюджетного федералiзму характеризуються значною фiскальною автономiею регю-нальних та мiсцевих влад, слабк1стю зв'язшв мiж рiзними рiвнями влади, порiвняно обмеженим спiвробiтництвом. Для цих моделей характерною ознакою е те, що центральна влада фактично не займаеться проблемами фшан-сового вирiвнювання, мало уваги звертае на фюкальш дис-баланси в розвитку окремих територiй. Таким чином, мюцева влада при так1й моделi мае покладатися передусiм на власнi сили. Кооперативнi моделi бюджетного феде-ралiзму, навпаки, характеризуються тiсною спiвпрацею рiзних рiвнiв влади, активною полiтикою центрально! влади з подолання фiскальних дисбаланав на рiзних рiв-нях управлшня та фiнансового вирiвнювання. При таких моделях бюджетного федералiзму центральна влада активно турбуеться про забезпечення единих стандартiв гро-мадських послуг у межах уае! територií кра!ни.
За моделi бюджетного федералiзму розподш ви-датк1в мiж рiвнями влади здшснюеться вiдповiдно до гео-графiчних зон споживачiв суспiльних благ. Тобто дореч-ним е зарахування до компетенцп органiв мiсцевого самоврядування тих завдань, вирiшення яких не мае зовшшнього ефекту щодо певно! територи. Вихiдною для цього е концепщя «суспiльних благ». Можливiсть спожи-вання або використання «чистих суспiльних благ», не за-лежить вiд мюця проживання громадян, а отже, немае жодних причин для децентралiзованого забезпечення ними.
Слщ зазначити, що в процеа розподiлу певних видiв видаткiв мiж рiвнями бюджетно! системи в розви-нутих кра!нах, як правило, простежуеться тенденцiя, вiдповiдно до яко! центральна влада виконуе стратегiчнi функцi! держави, що,перш за все, пов'язанi iз забезпечен-ням державного управлiння, обороноздатносл кра!ни, правоохоронно! дiяльностi та безпеки держави, пов'язанi з регулюванням економiки, а також з виконанням деяких важливих соцiальних функцiй та iз зовнiшньою полiти-кою. Виокремлюють двi функцií бюджетного феде-ралiзму: полп'ично-консолщуючу i соцiально-психо-логiчну. Фiнансовi потоки з центру на мюця з рiзними економiчними потенцiалами консол1дують регюни в еди-ний державний оргашзм.
Бюджетний федералiзм як концепц1ю покладено в основу м1журядових фiнансових ввдносин у кра!нах iз фе-деративним державним устроем.Кожна федеративна кра!на мае iндивiдуальну, властиву тiльки !й модель бюджетного федералiзму, що сформувалася в певних iсторич-них та полггачних умовах.
Наприклад, у Шмеччиш податкове законодавство е повнiстю централiзованим, а розподiл податк1в мiж рiв-нями бюджетно! системи закрiплено у Конституцп. У краí'нi передбачено чотири базовi форми фiнансового вирiвнювання. Перше, вертикальне фiнансове вирiв-нювання, являе собою розподш податкових надходжень мiж державою (федерацiею) i землями. Друге, вертикальне фшансове вирiвнювання - це перерозподш надходжень до федерального бюджету мiж усiма або окремими землями. Перше вирiвнювання являе собою розподш уах податкових надходжень мiж землями, а друге - перерозподш даних надходжень мiж землями. Наявшсть даних форм вирiвнювання забезпечуе соцiалiзацiю бюджетно! полiтики.
Надходження вiд акцизiв повнiстю поступають до федерального бюджету, податки на автотранспорт - до бюджепв земель, податки на реестрацш бiзнесу або на
власшсть - до мюцевих бюджепв. Податок на прибуток розпод!ляеться мiж федеральним бюджетом (50 %) i бюджетом земель (50 %). Також мгж федеральним бюджетом i бюджетом земель розподiляeться податок на додану вартiсть, але в шшш пропорцп (56 % i 44 % вщповщно). Податок з доходiв фiзичних осiб на 15 % залишаеться у мiсцевих бюджетах, 42,5 % потрапляють до бюджетiв земель, а решта (42,5 %) надходить до федерального бюджету. Процедура розрахунку трансфертiв у Шмеччиш наступна: визначаеться податковий потенцiал кожно! землi (сума податкових надходжень скорегована на щ!ль-нiсть населення i рiвень урбашзаци); розраховуеться стан-дартний податковий потенщал, як1й вiдповiдае конкретнш землi; якщо р!зниця мiж реальним показником i стандарт-ним е вщ'емною, земля отримуе грант за рахунок тих земель, податковий потенщал яких вище за середнш.
Для Сполучених Штатiв Америки характерний високий ступiнь фюкально! автономи субнацюнальних органiв влади. Окрiм податк1в на мiжнародну торгiвлю, якi вiднесенi до компетенци федерального уряду, i подат-кiв на власнiсть, закрiплених за урядами штапв i мiсце-вими органами влади, доступ до решти податкових баз е вщкритим для усiх рiвнiв бюджетно! системи. Уряди штапв мають право самостшно вводити податки, встанов-лювати податковi бази i ставки, якщо це не суперечить Конституций Основну частку податкових надходжень федерального уряду складають податки на доходи фiзичних (двi третини усiх податкових надходжень) i юридичних осiб. У США вщсутня практика прямого розподiлу феде-ральних податкових надходжень мiж субфедеральними бюджетами. Особливютю мiжбюджетних ввдносин е вщ-сутнiсть федерально! програми бюджетного вир!в-нювання, що включаеться в цiльовi програми (наприклад, шкiльнi програми). До 75 % надходжень з федерального бюджету до бюджепв штапв або мюцевих бюджетiв - це цiльовi субсиди прiоритетного характеру.
Як правило, субсиди з федерального бюджету надаються виходячи з чисельностi мешканщв окремо! те-риторп та !х доходiв. Використовуються також i спещальш розрахунковi показники, наприклад, щiльнiсть автодори, частка застарiлого житлового фонду, чисель-нiсть безробiтних та iншi. Прямi витрати штатiв складають близько 40 % уах бюджетних витрат кра!ни. Мунщи-палiтети здiйснюють фшансування в!д 10 до 40 % мюцевих витрат. Вони фiнансують пожежну охорону, полiцiю, комунальне господарство, житлове будiвництво, будiвництво та експлуатацiю аеропорпв i автомобiльних дорiг, створення парив i зон ввдпочинку.
На мюцевому рiвнi основними видами доходiв бюджепв е податок на власнiсть (понад 35 %), р!зно-манiтнi збори (приблизно 30 %), платеж! за комунальш та iншi послуги (15 %).
Довол! цiкавими е особливосп побудови бюджетного федералiзму у Канада Канадська модель федеративного устрою мае високий стутнь децентрал!заци. У той же час для кра!ни характерна едшсть податкового законо-давства, яке сформовано федеральним парламентом. М1ж центральним урядом ! урядами провшцш оформлено по-датков! угоди. Провшци мають право самостшно встанов-лювати деяк1 податки, формувати ставки по них.
У сфер! видатшв до компетенци федерального уряду належать оборона, грошово-кредитна полтика, зал!зничне ! повпряне сполучення, зовшшньоеконом!чт вщносини, страхування по безробгттю. Пенсшне забезпе-чення, !мм!гращя, промисловють ! сшьське господарство е спшьними сферами д1яльносп федерального уряду !
уряд!в провшцш. Освпа, охорона здоров'я, сощальне за-безпечення, правоохоронна д!яльшсть, природн ресурси ! дороги належать до компетенци провшцш. Мунщи-палпети встановлюють податок на нерухомють. У Канад! юнують три основш напрями вертикального пере-розпод!лу бюджетних кошпв, а саме: фшансування юну-ючих програм - цшьов! гранти у сфер! охорони здоров'я ! освгти з визначеними на федеральному р!вш стандартами послуг, що надаються; Канадський план допомоги - пай-ов! цшьов! гранти у сфер! сощально! допомоги; Канадська програма бюджетного вир!внювання. Бюджетне вир!в-нювання здшснюеться у вигляд! щор!чних нецшьових гранпв тим провшц1ям, у яких податковий потенщал менше стандартного р!вня, тобто не дозволяе профшансу-вати сусшльт послуги. Розрахунок розм!ру податкового платежу для провшци проводиться по кожному з податкових джерел окремо, а попм отримаш результати сумують.
В Свропейських кранах вже давно почали впро-ваджувати принципи федерал!зму. Наша ситуац1я чимось схожа на гталшську. Не дивлячись на етшчну, релишну й мовну гомогеншсть (однорщшсть) палшського суспшь-ства, на ушкальну юторичну пам'ять про античний Рим, 1тал!я не просто роздшена, а буквально розколена надвое: на економ!чно розвинену Швтч ! депресивно-дотацшний Швдень. До того ж в останш роки становище посилюють кризов! явища в економщ та у взаемовщносинах з £вро-союзом, безпрецедентне нарощування державного боргу, корупщя, неефективнють державного апарату. В результат! в 1талп проводять адмшютративну реформу разом !з реформою м!жбюджетних ввдносин. Ц реформи прохо-дять тд знаком посилення засад бюджетного феде-рал!зму. Для 1тали найбшьша проблема - диспропорщя м!ж економ!чним ! вщповвдно фюкальним потенщалом Швноч! та Швдня. За показником обсягу ВВП, швтчний регюн 1талп займае одне з проввдних мюць у £вросоюз! Через низький економ!чний розвиток на Швдт е регюни, бюджети яких дотуються з Швноч! вже протягом 150 рок1в, тобто з моменту об'еднання кра!ни в 1861 р. По суп, Швшч оплачуе юнування уае! палшсько! держави, а також протид!е кризовим явищам, джерелом яких фактично е Швдень. На грунт! незадоволення обкладанням тягарем швшчного макро регюну, навпъ, сформувалася сепара-тистська парт1я Лиа П!вноч!.
Причину економ!чно! нер!вност! та розколу м!ж П!вн!ччю й Швднем найперше вбачають у тому, що швденш рег!они довше залишалися шд !ноземним па-нуванням. Тому там сильшше, н1ж на П!вноч! ввдчува-ються настро! в!дчуженого ставлення до держави, люди менш схильн! до сшвробггаицтва з владними структурами. По-друге, на Швдш звикли до даровано! допомоги,а тому не так легко ввдродити там д!лову шщативу. Потрете, !сторично п!вденн! регюни, особливо остр!в Си-цил1я, - епщентр маф!!, !тал!йського р!зновиду оргашзова-но! злочинност! та пов'язано! з нею корупцп. На П!вноч! вихвд !з становища вбачають у послщовному проведенн! принцип!в бюджетного федерал!зму, який мае зв!льнити П!вн!ч в!д надто тяжкого ф!нансового тягаря. На Швдш деяш пол!тичн! сили навпаки чинять оп!р федерал!зму, вважаючи, що без допомоги з Швноч! економ!чн! про-блеми на П!вдн! ще бшьше загостряться. Реформа ставить перед вибором Швдень: 1) залишити все як е при змен-шенш субсидш з П!вноч!; 2) провести радикальш зм!ни в обсяз! й структур! виробництва, кардинально п!двищити ефективн!сть б!знесового й рег!онального менеджменту.
Висновки. Розглядаючи проблеми м!жбюджетних в!дносин, ми повинш докор!нно зм!нити пр!оритети: по-ставити штереси м!сцевих бюджет!в на перше мюце. Це
повинно здшснюватися шляхом змщнення дохвдно! бази мюцевих бюджетiв, як1 е фiнансовою основою мiсцевого самоврядування i вае! бюджетно! системи Укра!ни. На-повнення мiсцевих бюджетiв можна досягти, використо-вуючи одночасно всi чи дешлька з таких заходiв:
1) запровадження додатково! кiлькостi мiсцевих по-даткiв i зборiв;
2) надання органам мiсцевого самоврядування прав щодо введення на
3) власнiй територп додаткових податшв та зборiв;
4) надання мюцевш владi можливостi застосування додаткових процентних надбавок до основних ставок загальнодержавних податк1в та зборiв;
5) переведення деяких загальнодержавних податшв та зборiв до складу
6) мюцевих;
7) закрiплення за мюцевими бюджетами додаткових загальнодержавних
8) податк1в та зборiв;
9) установлення стабiльних нормативiв вiдрахувань (дек1лька рокiв) вiд
10) загальнодержавних податшв i зборiв;
11) надходження недоплат щодо податк1в, зборiв та iнших обов'язкових
платежах до мюцевих бюджепв. Так,як в Укра!ш склалася така ситуацiя з Донець-кою та Лугансько! областями, причиною цього вони нази-вають значне зосередження повноважень в руках центрально! влади у Киевi, щоб не допустити подiбних ситуацiй в iнших регюнах уряд вже зараз повинен подбати
про надання самоврядування мюцевим органам влади. Найкраще тут спрацювала б Канадська модель.
Список лiтератури
1. Музика-Стефанчук О. А. Фшансово-правова основа мюцевого самоврядування в заруб1жних кра!нах: [навчальний посiбник] / О.А. Музика-Сте-фанчук.- К.: Правова еднють, 2009
2. Миргородська Л. О. Фiнансовi системи заруб1жних кра!н: [навчальний поабник] / Л. О. Миргородська.- К.: Центр навчально! лггератури, 2003
3. Savino M. The institutional problems of fiscal federalism: The necessary reforms / MarioSavino [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unicreditreviews.eu/uploads/04_savino_417-452.pdf
4. Дем'янишин В.Г. Теоретична концептуалiзацiя i практична реалiзацiя бюджетно! доктрини Укра!ни: [монографi!] / В.Г. Дем'янишин. - Тернопшь: ТНЕУ, 2008
5. Бюджетний менеджмент: подручник / [В. Федосов, В. Опарш, Л. Сафонова та ш.]; за заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004.
6. Швець В. Я. Концептуальнi пiдходи до вдоскона-лення системи мiжбюджетних ввдносин / В. Я. Швець //Фiнанси Укра!ни. - 2005
7. Грицюк Т. В. О некоторых концептуальных представлениях о бюджетном федерализме / Т. В. Грицюк // Финансы и кредит. - 2003
ЕВРАЗИЙСКИЙ СЛЕД В РОССИЙСКОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ШКОЛЕ
Кириллина Марина Викторовна
Канд.экон. наук, доцент кафедры теоретической и прикладной экономики РГГУ, г. Москва
Российскоя экономическая школа, которой даже отказано мировым экономическим сообществом в существовании, тем не менее оставила яркий след в оригинальности и глубине экономических мыслей. Именно географическая особенность России, её двуединство (как не вспомнить А. Блока «да скифы мы, да азиаты мы...а особенно, продолжение
Мы, как послушные холопы, Держали щит меж двух враждебных рас Монголов и Европы!».
Российскоя экономическая школа (РЭШ) никогда не делала «кальки» с европейских экономистов. Да знала, использовала их взгляды, но всегда перерабатывала. Чтобы не покривить перед истиной, надо сказать, что всё же «кальки» были - и все они имели печальное последствие для России. Первая - трансформация марксиской модели на русскую почву. Как известно, К. Маркс начертит путь развития человечества в простой схеме: обязательное эволюционное поступательное движение человечества по формациям-ступеням от низших - к высшим: Первобытнообщинная; рабовладельческая; феодаль-ная,буржуазная (капиталистическая);коммунистическая.
Маркс пишет: «Я смотрю на развитие экономической общественной формации как на естественно - исторический процесс» [5.с.124]. Критерий эволюции определён: непропорциональное развитие производительных сил и производственных отношений. Предлагая модель разви-
тия человечества, Маркс использует идеи других экономистов. Аналогичные модели развития можно найти в более ранних работах. Например, в школе физиократов А. Ж. Тюрго, социалистов-утопистов, исторической немецкой школы. Но модели предложенные другими учёными не были признаны реалистическими (сам Маркс придумывает им названия - утопические; утопия: гр.и - не, + topos место т. е. место, которого нет), а вот марксиская - принята как непреложная истина.
Исследование неточностей формационной модели проведено уже в начале XX в. Михаилом Ивановичем Ту-ган - Барановским - одним из величайших учёных Россий-кой экономической школы, мечтая о социализме, понимаемом им как общество без эксплуатации, в котором появится возможность переустройства всей духовной культуры и расцвета гармонической личности. Туган-Ба-рановский основывал свою веру на постулатах И. Канта, считал, что "как верховная цель в себе, человек не может быть никогда обращен в средство для других це-лей"[7.стр.78]. В работе «Социализм как положительное учение» 1918 г. он пишет: «Люди равны по своим правам на жизнь и счастье. Равны по тому уважению, с каким мы относимся к интересам их всех, они равны по ценности, которой обладает личность каждого из них» [8.стр.178]. Какая яркая и христианская мысль! Ведь социальным идеалом М.И. Туган -Барановского является не социальное равенство, а социальная свобода. И всё же Революция победила. С 1917 г. Советский Союз развивается в марк-
