CC BY
17
Сучасн грошi та державний борг
Modern Money and National Debt
Дмитро Маслов 1
Dmytro Maslov
1 Odessa National University of Economics 8 Preobrazhenska street, Odesa, 65082, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.43-4
JEL Classification: E10
Received 15.01.2019 Accepted 20.02.2019 Published online 28.02.2019
Corresponding Author: dmitrymaslov@ukr.net
Анотащя. У CTaTi визначен ознаки, як вiдрiзняють всезагальну споживну вартють вiд особливоТ споживноТ вартостi, що дозволило вирiшити проблему класифкацй' деяких форм грошей як «повноцшних» або «неповноцшних». Визначено, що всезагальна споживна вартють, на вщмшу вщ особливоТ споживноТ вартостi, вщображае, в першу чергу, вiдносини мiж людьми, а не мiж людиною та природою, iснуe тiльки за товарних виробничих вщносин та не знищуеться при споживаннi. Таким чином, грошi як всезагальна споживна вартють не мають вiдтворюватися як звичайш товари, отже Тх мiнова вартють або кутвельна спроможнiсть не визначаеться витратами працi на Тх виробництво. Це справедливо як для сучасних грошей, так i для золотих грошей у минулому, як так само мали незначну «внутршню» вартють. Таким чином, необхщно або золот грошi вщнести до «неповноцiнних», або визнати, що подт грошей на «дшш» i «недiйснi» не мае пщ собою ч^коТ пiдстави. Сучасн грошi, у свою чергу, - це не новi виробничi вщносини в порiвняннi з золотими грошима, це не нова сутнiсть, а лише нова форма грошей.
Доведено, що сучасн фiатнi грошi не мають розглядатися як борговi зобов'язання центрального банку, бо не е такими за своею сутнютю. Через це юнуючий кредитний механiзм емюй' сучасних грошей та зростання державних i приватних боргiв, обумовлене саме таким мехашзмом емiсГГ, не е необхщним.
Ключовi слова: грошi; державний борг; всезагальна споживна вартють; товар; теорiя грошей; вартють грошей.
© 2019 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution
4.0 License
Abstract. The article identifies the features that distinguish the universal use-value from the special consumer value, which allowed to solve the problem of classification of some forms of money as "complete" or "inferior". It has been determined that universal use-value, in contrast to the special consumer value, reflects, first of all, relations between people, but not between a man and nature, exists only in commodity production relations and is not destroyed when consumed. Thus, money as a universal use-value should not be reproduced as ordinary goods, so its exchange value or purchasing power is not determined by labor costs for its production. This is true both for modern money and for gold money in the past, which also had insignificant "internal" value. Thus, it is necessary either to attribute gold money to "inferior", or to recognize that the division of money into "valid" and "invalid" has no clear grounds for it. Modern money, in its turn, is not new production relations in comparison to gold money, it is not a new entity, but a new form of money.
It has been proved that modern fiat money should not be regarded as the central bank debt obligations, because it is not such by its nature. Because of this, the existing credit mechanism for the emission of modern money and the growth of public and private debts, caused by such a mechanism of emission, is not necessary.
Keywords: money; national debt; universal use-value; commodity; theory of money; value of money.
ВСТУП
Сучасш грош1 (декреты, ф1атш) розглядають-ся як боргов1 зобов'язання центрального банку [1]. Цим зумовлений характер ix емюп. В економ1чних дослщженнях досить розпо-всюдженим е погляд на сучасш грош1 як на «неповнощнш» або «недшсш» грош1, грош1, що не мають «внутршньо'1' вартост1», «грошн нетовар» [2, с. 174; 3, с. 10; 4, с. 43]. Головний аргумент на користь того, що сучасш грош1 не е товаром, на вщмшу вщ золотих грошей, не е «повнощнними» або «дшсними» гршми, а е тыьки кредитними грошима, борговими зобов'язаннями центральних банюв, полягае в тому, що витрати пращ на ix виробництво не визначають ix м1нову вартють по вщно-шенню до шших товар1в або ix куп1вельну спроможшсть [4, с. 43]. З тим, такий п1дх1д зу-стр1в критику, адже самий факт мало'1' юлько-ст1 прац1, що витрачаеться на виробництво сучасних грошей не е доказом того, що грош1 не е товаром [5, с. 174]. Быьше того, як буде показано нижче, кушвельна спроможшсть золотих грошей (або будь-яких шших) також не визначалась витратами пращ на ix виробництво, що зшмае цю ознаку як критерш вщ-несення грошей до «повнощнних» та «непов-ноц1нних».
Ем1с1я сучасних грошей як боргових зо-бов'язань спричиняе зростання державного боргу та навантаження на платниюв подат-к1в, що не е необхщним.
Мета до^дження полягае у обГрунтуванш г1потези, що сучасш грош1 е повноц1нними грошима, яю за своею сутн1стю не вщщзня-ються вщ товарних грошей, вони е всезагаль-ним товаром-екв1валентом, тому емгая ix як боргових зобов'язань центрального банку не е виправданою.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Механ1зм емюп сучасних грошей передбачае три канали емюп: фондовий, кредитний, ва-лютний. Валютний канал передбачае, що грош1 потрапляють в об1г в обм1н на шоземну валюту, але при продажу центральним банком шоземно'1' валюти нащональш грош1 з об1гу вилучаються. Кредитний канал передбачае, що при поверненш кредшпв рефшан-сування грошей в об1гу повинно стати ще ме-нше на величину позичкового вщсотка, н1ж ix було спочатку. Кутвля державних обл1гац1й
центральним банком передбачае, що тсля погашення обл^ацш грошей в об1гу також стане менше, шж було емгговано центральним банком через фондовий канал емюп на величину вщсотка за обл1гащями. Таким чином, збыьшення грошей в об1гу означае од-ночасно зб1льшення величини боргу [6, с. 15]. Наприклад, ФРС США волод1е казначейскими обл1гащями на суму 2,5 трлн. дол. США [7], а НБУ волод1е державними обл1гащями на суму 402 млрд. грн. [8, с. 37].
Програми «юльюсного пом'якшення», що за-стосовувалися в Японн, США, бврош, i як1 пе-редбачають викуп щнних паперiв у комер-цшних банкiв i пщприемств здiйснювалися за тим же принципом, що i емгая грошей в обмiн на державш обл^ацп. У перiод з початку кри-зи 2007-2009 роюв ФРС СшА викупила шо-течних обл^ацш на 1,7 трлн. дол. США. У 2017 рощ активи ФРС США, що складаються в основному з шотечних i казначейських обл^а-цш США, становили близько 4,5 трлн. дол. США (рисунок 1).
Вщсоток, який виплачуеться по купону даних державних обл^ацш, зменшуе юльюсть грошей в об^у за вщсутносп необxiдностi такого зменшення, яке була б обумовлене потребами об^у. Для того, щоб ем^вати грошi вщ-повщно до потреби об^у (припустимо ii вК домою), державi доведеться збiльшити борг на величину, яка вище потреби в грошах на суму вщсотка за обл^ащями, щоб при обслу-говуваннi боргу емгая вщповщала потребi.
Якщо потреби товарного об^у зростають, то збiльшити юльюсть грошей можна тыьки за умови викупу шоземно'1' валюти на внутрш-ньому ринку, збiльшення державного боргу або заборгованосп комерцiйниx банкiв. Сам мехашзм емюп сучасних грошей передбачае зростання борпв, неможливiсть вiдповiдностi емюп потребам обiгу. Це пов'язано з тим, що сучасш грошi розглядаються тыьки як кре-дитнi грошь борговi зобов'язання центральних банюв. Розумшня сучасних грошей як боргових зобов'язань застарыо. Насправдi гро-шi не е зобов'язаннями за своею сутшстю.
По-перше, це пов'язане з тим, що фiатнi грошi сьогоднi не можна «погасити» в центральному банку як це було за чаав золотого стандарту. Якщо рiч не функщонуе як боргове зобов'язання, то вона не може бути зо-бов'язанням за своею сутшстю. Сутшсть мае являтися [10, с. 295].
5000000 4500000 4000000 < 3500000
3
U 3000000
0 2500000
4
1 2000000
I 1500000 1000000 500000 0
•V
&
csS?
Рисунок 1 - Динамiка обсягу активiв ФРС США з 2003 по 2017 piK [9]
По-друге, сучасн1 паперов1 (ф1атн1, декретш) грош1 е грошима в повному розум1нн1 цього слова, осюльки вт1люють в соб1 Ti ж сусп1льн1 виробнич1 в1дносини, що i золот1 грош1 в ми-нулому. Для розум1ння цього необхщно б1льш детально розглянути сутн1сть грошей, яка проявляеться у виконанш грошима i'x суст-льних функц1й.
У товарнш теорГi грошей вони розглядаються як всезагальний товар [11, с. 100]. Грош1 як всезагальний товар мають всезагальну спо-живну варнсть - здатн1сть служити всезага-льним екв1валентом, виконувати сусп1льн1 функцГi грошей. Головне надбання такого ni-дходу до визначення грошей полягае в тому, що грош1 розглядаються як сусп1льн1 вщно-сини, а не як особливий матер1альний об'ект, який бере участь в обм1ш на ринку. Такий т-дх!д дозволяе розглядати грош1 «в чистому виглядй», безв1дносно до конкретноi' випад-ковоi' зовнiшньоi' форми, яку вони можуть приймати в той чи шший момент часу. Те, що виконуе функцп грошей, е гршми. Водночас у теорп грошей не завжди ч1тко роздыяються грош1 як сутн1сть, сусп1льн1 вщносини, i грош1 як зовн1шня форма прояву прихованих в них сустльних вщносин. Це в деяких випадках приводило до таких радикальних висновюв, що сучасш форми грошей не е товарами. Грош! дшсно, вщр1зняються в1д б1льшост1 товар1в, але збер1гають сп1льн1 з ними родов1 ознаки: грош1 мають споживну варт1сть та варт1сть. В1дм1нн1сть грошей в1д шших това-р1в полягае у тому, що грош1 мають не особ-ливу, а всезагальну споживну варт1сть.
У товарн1й теори грошей вважаеться, що грошовий товар мае два види споживних ва-ртостей: «Споживна варт1сть грошового товару подвоюеться. Поряд з особливою спожи-вною варт1стю, що належить йому як товару,
- наприклад, золото служить для пломбуван-ня зуб1в, е сирим матер1алом для виробницт-ва предмет1в розкош1 i т.д., - вш отримуе фо-рмальну споживну варт1сть, що випливае з його специф1чно сусп1льних функц1й» [11,
с. 100]. Але ця «формальна» споживна вар-т1сть виступае як всезагальна споживна вар-т1сть, як протилежшсть особлив1й споживн1й вартост1 грошового товару. Виникае проти-р1ччя м1ж особливою i всезагальною спожив-ною варт1стю грошового товару [12, с. 5].
Так само, як розвиток внутр1шнього проти-р1ччя товару - м1ж споживною варт1стю i м1-новою варт1стю - призводить до свого роду вщокремленого 1снування мiновоi' вартост1 у якост1 грошей на одному полюа i споживноi' вартост1 в якосп 1нших товар1в на шшому, так розвиток внутр1шнього протир1ччя грошового товару призводить до вщокремлення всезагальноi' споживноi' вартост1 грошового товару в вигляд1 безпосередньо грошей вщ особливоi' споживноi' вартост1 грошового товару.
Золото як грошовий товар мало два види споживноi' вартосп (або корисносп):
- особлива споживна варт1сть (корисн1сть) або особлив1 споживн1 вартосп. Ц1 корисност1 залежать в1д застосування золота як спожив-чого товару для задоволення р1зних особли-вих потреб: протезування зуб1в, виготовлен-ня електропровщниюв, ювел1рних прикрас i
т. п.;
- всезагальна споживна варнсть (корисшсть) золота в якосп грошей. Ця корисшсть поля-гае у виконанш золотом функцш грошей.
Щ два види споживних вартостей протисто-ять i суперечать один одному в золот1 як грошовому товар! Кожне корисне застосу-вання золота вщволжае його вщ шшого ко-рисного застосування, оскiльки його запаси обмежеш, i наявна його юльюсть не може бути легко збыьшена. Ця «боротьба» мiж рiз-ними застосуваннями золота вщбуваеться i мiж окремими особливими корисностями золота, i перемагае те корисне застосування, яке е б!льш вигщним для конкретного випа-дку. Таким чином, попит на золото тим вище, чим быьше iснуе рiзних необхщних для сус-пiльного виробництва способiв його застосування (що справедливо для будь-яких речей, яю приймають форму товару). Попит на золото ютотно зростае, коли золото стае гро-шима, осюльки значною е кiлькiсть золота, що необхщна для обслуговування економiки. I ця необхщна юльюсть постшно зростае за наявносн розширеного вщтворення сустль-ного виробництва. Тому суперечнiсть мiж споживними вартостями загострюеться, i той товар, для якого на перший план виходить саме всезагальна споживна вартiсть, стае грошима. Варто пщкреслити, що ця супереч-нiсть притаманна будь-якому товару, що ви-конуе функцп грошей, золото тут використа-но лише в якосп найбiльш зрозумiлого прикладу.
Постшно зростаючий попит на золото приз-водить до протирiччя мiж цим зростаючим попитом i фiзично обмеженою кiлькiстю ме-талу в надрах планети. Зараз, якби золото ви-користовувалося в якосп грошей в усьому свт, здiйснення дрiбних торгових угод було б вкрай незручним через мiзерну кiлькiсть золота, необхщну для кожно! тако! угоди. Зараз золото практично не використовуеться як грош! тобто на нього не пред'являеться попит як на зааб обжу, при цьому його цша з 2013 року до юнця 2019 року коливалася у межах 40 дол. США за 1 грам [13], а на золонй монет вагою в 1 грам навггь розмютити зо-браження з !! номiналом буде надскладним техшчним завданням. Станом на 2012 рж в свiтi було видобуто всього 166,6 тис. тон золота, з яких 50 % тшло на ювелiрнi прикраси, 12 % - на промислове виробництво, 18 % -збержаеться в якосп державних резервiв [14]. До того ж, при спробi повернення золота в
обж у виглядi грошей його довелося б витяг-ти з усiх корисних застосувань в економщ! де воно використовуеться в якосп особливих споживних вартостей, що завдало б колоса-льного збитку сустльному виробництву практично в усьому свт. К. Маркс вважав, що шдивщуальна (особлива) споживна варнсть золота i срiбла не вступае в конфлiкт з !х еко-номiчною функцiею: «З iншого боку, золото i срiбло не ильки в негативному сена зайв! тобто суть предмети, без яких можна обшти-ся, але !х естетичш властивостi роблять !х природним матерiалом розкошi, прикрас, блиску, марного вживання, словом, позитивною формою надлишку i багатства» [15, с. 136]. За чаав К. Маркса це було справедли-вим, але сьогодш золото дуже широко засто-совуеться в високотехнолопчному виробни-цтвi, у виготовленш побутово! технiки, натв-провщниюв, мiкропроцесорiв i т. п.
Золото як звичайний споживчий товар не ви-користовуеться в якосп грошей. Золото як грошi не використовуеться в якосп звичай-ного споживчого товару. Використання золота як звичайного товару i як грошей е крите-рiем для визначення споживно! вартосн золота. Золото, що використовуеться в якосп грошей, мае всезагальну споживну варнсть грошей, е гршми. Золото, що використовуеться в якосп матерiалу для виробництва ювелiрних прикрас, мае особливу споживну варнсть, не е грошима. Грошовий матерiал -золото - мае два види споживних вартостей, грошi - лише один. Так само, як яблуко в одному випадку е предметом споживання, а в шшому - засобом виробництва, в залежносн вщ того, в яких вщносинах воно бере участь, яку в зв'язку з цим набувае сусшльну сут-шсть. Наприклад, яблуко може безпосередньо використовуватися в !жу як предмет особис-того споживання або використовуватися в якосп предмета пращ для виготовлення сидру. Так i золото в одному випадку можна вва-жати звичайним споживчим товаром, в ш-шому - грошима.
Коли золото стае грошима, воно як грошi вже мае ильки одну споживну варнсть - служити в ролi всезагального е^валента. Ця споживна варнсть е всезагальною споживною варн-стю, вона мжтить в собi суспiльнi вiдносини, яю розкриваються у виконаннi грошима !х функцiй. У цьому полягае нова яюсть грошей у порiвняннi зi звичайними товарами. Коли золото використовують не як грош! а для
шших потреб - воно функщонуе, icHye як звичайний товар. У золота e два види спожи-вних вартостей, у грошей - ильки один. 1сну-вання грошей без особливо! споживно! вар-тосн e фiнальним етапом виокремлення грошей 3i cвiтy звичайних товарiв, це ознака зрiлоcтi товарно-грошового обмшу.
Економicти використовують категорiю споживно! вартосн i для позначення натурального внлення товару, i для позначення кори-cноcтi товару [11, с. 44]. Але це створюе плу-танину. Одна натуральна форма товару може внлювати юлька корисностей через рiзнi можливоcтi застосування товару. Наприклад, золото мае деюлька корисних застосувань, тобто мае рiзнi оcобливi cпоживнi вартоcтi i в той же час ще й загальну споживну варнсть. Товар обов'язково мае корисшсть, але не ко-жна корисна рiч е товаром.
У товарi icнye cyперечнicть мiж споживною вартicтю i вартicтю: для того, щоб реалiзyва-ти споживну варнсть, бути спожитим, товар повинен реалiзyвати свою вартicть, тобто бути обмшеним на ринку. У грошах як у всеза-гальному товарi ця cyперечнicть icнye в зня-тому виглядi. Всезагальна споживна варнсть грошей передбачае, що споживання грошей i !х обмiн на ринку стають одним. Всезагальна споживна варнсть грошей мicтить в cобi сус-пiльнi вщносини, якi полягають у виконаннi грошима !х функцш. У цьому е нова яюсть грошей у порiвняннi зi звичайними товарами.
Протирiччя мiж особливою i всезагальною споживною вартicтю притаманне грошовому товару на етат виокремлення грошей з маси звичайних товарiв. Грошам як грошам притаманне протирiччя мiж !х cyтнicтю - всезагальною споживною варнстю, яка внлюеться у виконаннi грошима сво!х сустльних функ-цiй, - i !х явищем - конкретнiй натурально-речовш формi, в якiй грошi кнують [16, с. 19]. Сyтнicть грошей необхщно вимагае таку форму прояву, яка вщповщала б !х cyтноcтi най-бiльш повно. Саме пошук вщповщного нату-рально-речового внлення cyтноcтi грошей i призводить вторично до закрiплення функ-цiй грошей за такими товарами, як були бшьш придатними для ще! рол! У тдсумку «природного вщбору» на довгий час функци грошей закршилися за дорогоцiнними мета-лами, зокрема за cрiблом i золотом. Але ево-люцiя не зупинилася тсля цього, протирiччя мiж cyтнicтю грошей i !х явищем призводило
до подальшо! змiни натуральних форм, в яких кнували грошi, як нльки з'являлися бiльш придатнi на цю роль форми.
Протирiччя мiж всезагальною та особливою споживною варнстю грошового товару приз-водить до остаточного виштовхування грошей з маси особливих споживних вартостей, звичайних товарiв, протирiччя мiж cyтнicтю грошей i !х натурально-речовим втiленням мае сво!м результатом еволющю форм грошей, переход до бiльш досконалих форм щодо !х вiдповiдноcтi cyтноcтi грошей.
Говорячи, що грошi - всезагальний товар, тут же необхщно вщмггити якосп грошей, що вй дрiзняють !х вщ звичайних товарiв, якi воло-дiють особливими споживними вартостями. 1ндивщуальна, особлива споживна вартicть в процеа споживання знищуеться, всезагальна споживна варнсть не може бути знищена в процеа споживання. Саме в цьому полягае особливкть грошей по вщношенню до звичайних товарiв, в цьому полягае i загадка !х вартоcтi. У таблицi 1 розглянуто вiдмiнноcтi мiж особливою i всезагальною споживними вартостями.
Таблиця 1 - Вщмшносп мiж всезагальною споживною вартiстю та особливою споживною вартютю__________________________________
Особлива споживна варнсть Всезагальна споживна вартicть
Товари з особливою споживною варнстю купуються для задоволення особливих потреб. Наприклад, золото в якосп зубних протезiв Товари, що мають всезагальну споживну варнсть, купуються для задоволення всезагальних потреб. Наприклад, золото в якосп грошей
Вщображае, в першу чергу, вщносини мiж людиною i природою. Вщображае, в першу чергу, вщносини мiж людьми
1снуе при будь-яких виробничих вщносинах 1снуе тiльки при певних виробничих вщносинах - товарних
Знищуеться при споживанш Не знищуеться при споживанш
Умови виробництва грошей як всезагального товару, таким чином, вiдрiзняютьcя вiд умов виробництва особливих товарiв. Оcкiльки споживна варнсть грошей не знищуеться при
i'x споживанш, то немае необхщносп у вщт-воренш грошей. За умови зношення грошового матерiалу та простого вщтворення сус-пiльного капiталу рiчний обсяг виробництва становить лише незначну частку не'1' кыькос-тi грошей, яка тнуе в обiгу. Праця, витрачена на виробництво грошей, враховуеться ринком при першому акт обмшу, але оскiльки грошi не знищуються при споживаннi, та ма-са грошей, яка вже тнуе в об^у, е даровою для суспыьства, для здiйснення нових обмЬ шв немае потреби в додаткових витратах пращ на виробництво грошей. Тобто кыь-юсть грошей в об^у, 1'х мiнове вщношення до шших товарiв, 1'хня купiвельна спроможнiсть не визначаеться суспыьно-необхщними ви-тратами пращ на ix виробництво. Це справедливо як для сучасних грошей, так i для золотих грошей у минулому, як так само мали незначну «внутршню» варнсть. Таким чином, необxiдно або золот грошi вщнести до «не-повноцiнниx», або визнати, що поды грошей на «повнощнш» i «неповнощнш», на «дiйснi» i «недiйснi» не мае пщ собою чггко'1' пщстави. Сучаснi грошi, у свою чергу, - це не новi виро-бничi вiдносини в порiвняннi з золотими грошима, це не нова сутшсть, а лише нова форма грошей.
Сучасний мехашзм емтп грошей обумовле-ний, з одного боку, необхщшстю регулюван-ня грошово'1' маси, проведення монетарно'1' полiтики. З шшого боку - сучасний меxанiзм емтп е рудиментом того часу, коли грошi були розмiнними на золото, тобто кредитними
грошима. Безвщносно до причини збережен-ня такого мехашзму емiсГi, його наслщком е збыьшення державного (i приватного) боргу, яке не е необхщним, оскыьки сучаснi грошi не е борговими зобов'язаннями, кредитними грошима. Це збыьшення обсягу борпв обу-мовлене тыьки меxанiзмом емiсГi i може бути усунуто, на вiдмiну вщ зростання борпв, яке обумовлене причинами, що лежать в сферi вщтворення суспыьного продукту.
ВИСНОВКИ
Сучасш грошi, хоча i мають всезагальну спо-живну вартiсть грошей i е товаром, не потра-пляють в об^ таким же способом, як потрап-ляли золотi грошi. Емiсiя сучасних грошей вЬ дбуваеться тiльки на кредитнш основi, що пов'язано не з 1х сутнiстю, а зi сформованими iсторично iнституцiйними нормами ще з тих часiв, коли паперовi грошi були тiльки борговими зобов'язаннями банюв виплатити ix пред'явнику певну кыьюсть золотих грошей. Сьогодш, коли золотi грошi не виконують функцп грошей, отже, не е грошима, а папе-ровi грошi - е, кредитний меxанiзм емтп сучасних грошей не е необхщним. Крiм того, такий мехашзм робить значний внесок в зростання державних i приватних борпв. Отри-маш результати можуть слугувати теоретичною базою виважено'1' монетарно'1' та фокально'!' полiтики урядiв та центральних банкiв як розвинутих так i слаборозвинутих краш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Board of Governors of the Federal Reserve System. (2018). Credit and Liquidity Programs and the
Balance Sheet. Retrieved December 30, 2018, from
https://www.federalreserve.gov/monetarypolicy/bst_frliabilities.htm
2. Kogan, A. (1991). Den'gi, tsena i teoriya trudovoystoimosti [Money, price, and labor cost theory].
Moscow: Finansy i statistika (in Russian)
[Коган, А. (1991). Деньги, цена и теория трудовой стоимости. Москва: Финансы и статистика].
3. Riabinina, L. (2010). Dyskusiini pytannia z form suchasnykh hroshei [Discussion questions about the
forms of modern money]. VisnykNatsionalnoho banku Ukrainy, 6, 10-13 (in Ukrainian)
[Рябшша, Л. (2010). Дискусшш питання з форм сучасних грошей. Вкник Нащонального банку Украти, 6, 10-13].
4. Pashkus, Ju. (1990). Den 'gi: proshloe i sovremennost' [Money: the past and the present]. Leningrad:
Izdatel'stvo Leningradskogo universiteta (in Russian)
[Пашкус, Ю. (1990). Деньги: прошлое и современность. Ленинград: Издательство Ленинградского университета].
5. Bondar, D. (2011). Suchasni hroshi yak spetsyfichnyi tovar [Modern money as a specific commodity].
Visnyksotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, 41, 170-177 (in Ukrainian)
[Бондар, Д. (2011). Сучасш грошi як специфiчний товар. ВКник co^aAbHO-eKOHOMiHrnx до^джень, 41, 170-177].
6. McLeay, M., Radia, A., & Thomas, R. (2014). Money creation in the modern economy. London: Bank of
England Monetary Analysis Directorate.
7. Long H. (2016, May 10). Who owns America's debt? Retrieved December 30, 2018, from
http://money.cnn.com/2016/05/10/news/economy/us-debt-ownership
8. Нащюнальний банк Украши. (2019). PiHHi звти. Актуально на 01.01.2019. URL:
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=58023
9. FRED. (2019). All Federal Reserve Banks: Total Assets. Retrieved December 30, 2018, from
https://fred.stlouisfed.org/series/WALCL
10. Gegel', G. (1975). Jenciklopedija filosofskih nauk [Encyclopedia of Philosophy] (Vol. 1). Moscow:
Mysl' (in Russian)
[Гегель, Г. (1975). Энциклопедия философских наук (Т. 1). Москва: Мысль].
11. Marks, K., & Jengel's, F. (1960). Kapital [Capital] (Vol. 1). Moscow: Politizdat (in Russian)
[Маркс, К., & Энгельс, Ф. (1960). Капитал (Т. 1). Москва: Политиздат].
12. Гальчинский, А. (1979). Учение К. Маркса о деньгах как методологическая основа анализа
денежных отношений современного капитализма (Автореферат докторской диссертации). Киев: n. d.
13. Gold Price. (2019). Information. Retrieved December 30, 2018, from https://goldprice.org/gold-
price-per-gram.html
14. Syreckih, S. (2011). Stoimost'izapasy zolota vmire [The value and reserves of gold in the world].
Retrieved December 30, 2018, from https://ria.ru/infografika/20110824/422749631.html (in Russian)
[Сырецких, С. (2011). Стоимость и запасы золота в мире. Актуально на 01.01.2019. URL: https://ria.ru/infografika/20110824/422749631.html].
15. Marks, K., & Jengel's, F. (1959). Kkritike politicheskojjekonomii [To criticism of political economy]
(Vol. 13). Moscow: Politizdat (in Russian)
[Маркс, К., & Энгельс, Ф. (1959). К критике политической экономии (Т. 13). Москва: Политиздат].
16. Kogan, A. (1988). K probleme sovremennyh deneg pri kapitalizme [To the problem of modern
money under capitalism]. Den'gi i kredit, 1, 19-29 (in Russian)
[Коган, А. (1988). К проблеме современных денег при капитализме. Деньги и кредит, 1, 19-29].
