CC BY
9
УДК 330.322(477)
О. В. Шевчук,
кандидат економ!чних наук О. В. Мокеев,
м. Луганськ
СУЧАСН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ СПШЬНОГО 1НВЕСТУВАННЯ УКРАШИ
Екожмчна актуальнють стат обумовлена змша-ми, що вiдбуваються на фшансових ринках кра1ни — зниженням ввдсотшв з баншвських вкладiв, неста-бшьтстю вкладень в iноземну валюту, високою варт-iстю й ризиками iнвестування в будавництво. При цьо-му увага iнвесторiв закономiрно переключаеться на бшьш доходнi й стабiльнi з довгострокового погляду iнструменти фiнансового ринку.
Функцюнування iнвестицiйних фондiв у рiзних кра1нах свiту, 1х становлення, розвиток прямо зале-жать вiд темтв i напрямшв зростання нацюнального фшансового ринку, недостатнiй рiвень розвитку яко-го не дае можливiсть iнвестицiйним фондам викону-вати свою основну функцiю — акумулювати кошти дрiбних iнвесторiв з метою одержання прибутку вiд розмiщення ]х у нерухомють, корпоративнi права й цiннi папери шших емiтентiв [1].
Проблемам дiяльностi iнституцiональних швес-торiв присвяченi роботи таких вiтчизняних учених, як Л. Борщ, З. Ватаманюк, С. Герасимова, Н. Ковальо-ва, В. Ковтюх, Т. Кушнир, В. Отецький, С. Реверчук, Н. Циганова, А. Шпанко та iн. Серед закордонних учених, що займалися цiею проблемою, видшяються Р. Габбард, У. Шарп та ш Однак можна вщзначити не-достатню пор1вняну характеристику двох найбiльш роз-винутих суб'екпв ринку—банив й шститупв сшльно-го iнвестування.
Метою статтi е до^дження напрямшв розвитку ринку спшьного iнвестування Укра1ни й розробка критерий вибору «оператора» фiнансових послуг.
Лiбералiзацiя фiнансового сектора й новi тенденци розвитку свгтово! економiки розширили можливостi iнституцiональних iнвесторiв розвинених кра1н з на-дання нових послуг i використання сучасних фшан-сових iнструментiв. Iнституцiональнi iнвестори стають головними власниками акцiонерного капiталу й вирь шують питання його використання, а також пов'язан з цим права управлiння. Вони максимiзують прибуток для дрiбних iнвесторiв i конкурують за фонди на ос-новi високопрофесшного формування портфелiв цiнних паперiв.
Ввдзначимо, що iнституцiональнi iнвестори — це учасники фiнансового ринку, як виконують провiдну роль у процесi трансформаци заощаджень в швестици, акумулюють кошти iндивiдуальних iнвесторiв (як пра-
вило, шляхом випуску власних боргових зобов'язань чи на дов1рчш основ1), використовуючи ïx для швес-тування у фшансов1 й матер1альн1 активи, диверсифь кують 1нвестиц1йн1 вкладення, тим самим зменшуючи ризики, й одержують 1нвестищйний доход [2, с. 125].
1нституцюнальт швестори суттево впливають на функцюнування ринку щнних папер1в i його активмсть, що обумовлено, зокрема, такими обставинами:
1. 1нституцюнальш iнвестори мають бiльше кошт^в, нiж окремi юридичш й фiзичнi особи, тим самим маючи можливост для iнвестування великих дов-гострокових проектiв.
2. Iндивiдуальнi iнвестори купують цiннi папери з власного iнгересу, а шституцюнальш намагаються враховувати iнтереси емiтента.
3. Ди iнституцiональниx iнвесторiв бiльш про-фесiйнi, нiж д11 iндивiдуальниx iнвесторiв за рахунок спецiалiзацiï в цьому напрямку й високоï шформатив-носп, звiдси—квалiфiковане керування швестицшним портфелем, збалансованiсть ризику й прибутковост!
4. Iнституцiональнi iнвестори зацiкавленi в по-всякденному керуваннi справами емтента. Дос-тупнiсть i своечасне одержання шформаци про клiента дозволяе оперативно реагувати на будь-як змiни рин-ковоï кон'юнктури.
5. Институцюнальм iнвестори мають великий набiр фшансових шструменпв для залучення додаткових засобiв, за рахунок особистоï участi на вгтчизняному i мiжнародному фондових ринках.
Акумулюючи засоби дрiбниx iнвесторiв, шсти-Tуцiональнi iнвестори диверсифiкують портфель фшансових шструменпв, ефективно вирiшуючи завдання стабiлiзацiï спiввiдношення ризику i прибутковосп. Дiяльнiсть iнституцiональниx iнвесторiв знижуе ризик iнвестицiй на державному й мiжнародному рiвняx i е однiею з найважливших складових розвитку фiнан-сового ринку.
1нституцюнальних iнвесторiв нацюнального рiвня в цшому можна класифiкувати як банкiвськi й не-банкiвськi установи. Останнi, у свою чергу, можна подiлити на кредитн союзи, страxовi компанiï, лом-барди, недержавнi пенсiйнi фонди, шститути спшьно-го iнвестування (ICI) та iншi. Останнiм часом ринок спшьного iнвестування показуе стабiльну динамiку розвитку (табл. 1) [2; 3; 4; 5; 6].
Таблиця 1
Розвиток ринку сильного швестування за 2005 — 2007 рр.
Величи- Величи-
1нститу-цюнальш швестори Юль-юсть установ станом на 01.01.06 Величина активiв станом на 01.01.06, Величина активiв в середньо-му на одну установу, млн. грн. Юль-юсть установ станом на 01.01.07 Величина активiв станом на 01.01.07, на акти-вiв в серед-ньому на одну Кшь-юсть установ станом на 01.01.08 Величина активiв станом на 01.01.08 на акти-вiв в серед-ньому на одну
млн. грн. млн. грн. устано-ву, млн. грн. млн. грн. устано-ву, млн. грн.
Ринок
стльного
швесту-вання в 2001 164038,90 81,97 2329 234047,22 100,49 2756 365678,38 132,68
цшому, в
тому чис-
Д1:
Банки 165 132745,00 804,52 170 184234,00 1083,73 175 279738,00 1598,50
Не бан-кiвськi 1836 31293,90 112,85 2159 49813,22 166,92 2581 85940,38 205,13
В тому
числ^
кредитнi спiлки 723 1940,00 2,68 764 3241,00 4,24 800 5261,00 6,58
страховi компанп 398 20920,00 52,56 411 23995,00 58,38 446 32213,00 72,23
ломбарды 322 418,00 1,30 315 465,00 1,48 309 368,00 1,19
недержа-
внi пен-сшш фо- 54 46,00 0,85 79 142,00 1,80 96 281,00 2,93
нди
iнститути
спiльного швесту- 284 6098,9 21,44 519 17145,22 33,06 834 40780,38 48,90
вання
фiнансовi компанп 55 1871,00 34,02 71 4825,00 67,96 96 7037,00 73,30
За перюд 2005 — 2007 р. чисельнють учаснишв ринку зросла на 755 установ, чи на 37,7%. Вартють актив1в збшьшилась на 201639,48 млн. грн. чи на 122,9%. Слад зазначити, що найбшьшу частку ринку спшьного 1нвестування за величиною актив1в займае баншвський сектор, незважаючи на його скорочення. Так, питома вага актив1в баншвського сектора в за-гальнш сум1 актив1в за станом на 01.01.2006 р. скла-ла 80,9%; 01.01.2007 р. — 78,7%; 01.01.2008 р. — 75,5%. Найбшьш значущими серед небаншвських фшансових шститупв е страхов! компаил й шститути спшьного швестування, за станом на 01.01.2008 р. 1хня частка в загальному обсяз1 актив1в склала 8,8% 1 11,2% ввдповвдно. Стабшьш тенденци розширення небанювсь-кого сектора ринку спшьного 1нвестування сввдчать про зменшення дов1ри до баншвських установ, попу-ляризащю «нестандартних» для нашо1 кра'ни шстру-менпв 1нвестування.
Розглядаючи темпи росту величини актив1в р1зних
фшансових установ небаншвського сектора, ввдзна-чимо, що найбшьш помггш темпи зростання актив1в спостер1галися в недержавних пенсшних фондах та шститутах спшьного 1нвестування: 2006 р. — 309% 1 281%; 2007 р. — 198% 1 238% вадповадно. Ц показ-ники виглядають ще бшьш вагомими, якщо зютавити 1х з баншвським сектором: у 2006 р. — 139% 1 2007 р. — 152%.
Значимють даяльносп учаснишв ринку сильного 1нвестування в економщ Укра'ни в цшому простежи-мо, зютавивши активи банков 1 1С1 з ВВП (табл. 2).
Збшьшення актив1в 1С1 в дол1 ВВП показуе по-силення впливу цього сектора фшансового ринку на розвиток економши Укра'ни в цшому, хоча й явно не-достатньо (для пор1вняння, частка актив1в 1С1 у ВВП кра'нах Захвдно! Свропи 1 США перевищуе 10%) [7, с. 102].
Для визначення напрямку розвитку ринку спшьного 1нвестування необхвдно видшити основш
Таблиця 2
Величина aKTmiB ICI i банкш мор1вмямо з ВВП у 2007 р. [5, с. 5]
01.01.07 р. 01.01.08 р. Приркт актшив, % Приркт частки в ВВП, %
Сума, млн. грн. Частка в ВВП, % Сума, млн. грн. Частка в ВВП, %
Активи баншв 184234,00 33,86 279738,00 39,92 51,84 17,90
Активи ICI 17145,22 3,15 40780,38 5,82 137,85 84,76
критерiï вибору найбiльш випдного для ÎHBecTyBaHHH фiнансового шституту. На рис. 1 показана nopiBHOTb-на характеристика двох найбшьш розвинених суб'екпв ринку: банков та iнститyтiв спшьного швес-тування, мета даяльност яких визначае характер ïхнього фyнкцiонyвання.
Мета дяльност iнститyтiв сильного швестуван-ня значно вiдрiзняеться вiд банкiвськоï дiяльностi. ICI, акумулюючи вiльнi кошти дрiбних iнвесторiв, накопи-чуе величезнi фiнансовi ресурси, тим самим одержу-ючи можливiсть вкладати ïх на тривалий термiн у цiннi папери, нерухомють, корпоративнi права. Поряд з цим банки, зокрема виконуючи фyнкцiю грошових регу-ляторiв, мають досить обмежений iнстрyментарiй з одержання прибутку. Величина основного джерела формування баншвського прибутку (ввдсотка з кре-дипв) найчастше визначаеться олiгополiею ринку бан-швських послуг. Висока конкyренцiя на баншвському ринку обмежуе ïхню кредитну политику, отже, i норму прибутку банков. Керування прибyтковiстю фонду бiльш гнучке порiвняно з банками, звiдси можна го-ворити про можливост максишзаци прибутку при виз-начених сприятливих ринкових умовах.
За характером формування активiв дiяльнiсть ICI багато в чому залежить вiд ступеня розвитку фондового ринку Украши, осшльки швидшсть i обсяг фактичного розмщення iнвестицiйних сертифiкатiв i акцш визначають фiнансовi можливост фонду на початко -вому етат (в iншомy разi заможнiсть його роботи в цшому). Якщо iнвестидiйний фонд не залучить дос-татню шльшсть кошт^в при первинному розмiщеннi, то вш вважаеться фондом, який «не ввдбувся» i реест-рацiï не тдлягае, а витрати на розмщення бере на себе компанiя з керування активами. Зовам iншa ситуащя в баншвському секторi. Банки формують сво1' активи в основному за рахунок депозитних внесшв населен-ня й зaсобiв на поточних рахунках юридичних осiб. Депозитнi внески — бшьш гнучкий iнстрyмент по-рiвняно з iнвестидiйними сертифiкaтaми чи акщями.
На тлi свiтовоï фiнaнсовоï кризи, зокрема кризи л^вдност свiтовоï валютно1' системи, банкрутств де-кiлькох найбшьших банков США на початку 2008 р., неврiвновaженого курсу нaцiонaльноï грошово1' оди-нидi, довiрa до баншвсько!' системи Украши значно
знизилася. Яскравим показником зменшення довiри до баншв е вiдтiк, що не припиняетъся й досi, з депозитних рахуншв баншв, починаючи iз серпня 2008 р., у розмiрi 11 млрд. грн., що складае 3,9% зобов'язань баншв з кошт1в, притягнутих на рахунки фiзичних осiб за станом на 1 ачня 2008 р. [6].
1нститути спiлъного швестування в ташй ситу-ацп стають особливо актуалъними, тому що мають бшьш гнучкий швестицшний iнструментарiй. Вони здатш накопичувати значнi кошти i вкладати 1'х у пер-юд «депресп» нацюнально! економiки в безризиковi мiжнароднi iнструменти з мiнiмалъною прибутковь стю; i в перiоди тдйому економiки — у високопри-бутковi лiквiднi активи.
Для ефективного функцюнування великих ком-панiй велике значення мае 1'х органiзацiйна структура, розвиненють регюнально! мережi фiлiй i представ-ництв, високий ступiнъ взаемодн з потенцшними клiентами. За кiлъкiстю фшй, Riiii лень i представництв баншвський сектор ринку сильного iнвестування пре-валюе над iншими фiнансовими шститутами, що доз-воляе активно взаемодiяти з клiентами. 1нститути спiлъного iнвестування, дiючи, як правило, на рiвнi великих фiлiй, за кшьшстю структурних одиниць значно поступаються банкам. За рахунок нерозвиненост структурних тдроздшв 1С1 значно зниженi можливост iз залучення кошт^в фiзичних i юридичних осiб.
1нвестор, вибираючи м1ж вкладенням у щнш папери швестицшного фонду й депозитом у банку, стввщносить прибутковiстъ i ризик, який значно ниж-чий за депозитними вкладеннями банков порiвняно з покупкою акцш чи депозитних сертифшапв 1С1. З ог-ляду на те, що в цей момент в Укра1ш дiе система стра-хування депозитних внесшв у межах 10 000 дол. США, можна говорити про мшмальний депозитний ризик.
Виходячи з вищесказаного, ринок спшьного швестування можна характеризувати в такий споаб:
— ринок спшьного iнвестування показуе ста-бiльну динамiку розвитку, при цьому його структура змiнюеться: зменшуеться частка баншвського сектора, що свiдчить про зменшення популярности банков серед населения, освоення бiльш гнучких i бiльш при-буткових фiнансових iнструментiв порiвняно з депо-зитними внесками;
Рис. 1. Критери вибору «оператора» фшансових послуг на ринку сильного 1нвестування (розроблено автором)
— найбiльшi темпи розвитку за останнi три роки показують iнститути спiльного iнвестування Укра1ни, чисельнiсть яких з 2005 р. до 2007 р. зросла в 2,93 рази (з 284 до 834 установ). Загальн активи iнвести-щйних фондiв виросли в 6,69 разiв i на 01.01.08 р. склали 40780,38 млн. грн., що свiдчить про активiза-
щю iнвестицiйних процесiв за допомогою спещалiзо-ваних фiнансових iнститутiв. Це позитивний процес, тому що 1С1 за допомогою рiзних нацiональних i мiжнародних фiнансових iнструментiв квалiфiковано формують швестищйний портфель з оптимальним спiввiдношенням ризику i прибутковосп, тим самим
максишзуючи прибуток з найменшими втратами капиталу в сполученн з 1нтересами не тшьки сво1'х учас-нишв, але й емггенпв щнних папер1в, як знаходяться в портфеле
Досл1дження розвитку ринку спшьного 1нвесту-вання дозволили видшити п'ять основних критерiïв вибору найбiльш оптимального для iнвестування в сучасних умовах фшансового iнституту: джерела фор-мування активiв, прибутковiстъ, репутацiя, доступнiстъ, ризик.
Установлено, що джерела формування активiв банку практично не залежать вiд розвиненостi фондового ринку (порiвняно з ICI). Нерозвинешсть на-цiонального фондового ринку стримуе розвиток ICI в Укра1'ш, тому що формування ïхнього катталу вiдбуваеться шляхом розмiщення акцiй та швестиц-iйних сертифiкатiв на оргашзованому ринку, крiм того, слаборозвинена оргашзащйна структура ICI стримуе популяризацiю певного фшансового шституту серед населення.
Iнститути спшьного iнвестування, акумулюючи кошти дрiбних iнвесторiв, диверсифiкують портфель фiнансових iнструментiв, ефективно вирiшуючи зав-дання стабiлiзацiï стввщношення ризику i прибутко -восп, беручи участь у повсякденному керуванш справами емiтентiв, iнвестицiйнi фонди бiльш маневрен в iнвестицiйнiй полггищ порiвняно з банками, звiдси бшьш широк! можливостi керування прибутком. З огляду на сказане, стверджуемо, що на mi свiтовоï фiнансовоï кризи падшня дов!ри до банков, попу-ляршсть шститупв спшьного iнвестування серед на-селення i юридичних оаб буде зростати.
Подальшим напрямом до^дження е удоскона-лення органiзацiйно-методичного забезпечення та оцiнка ефективност д!яльносп шститупв спшьного iнвестування.
Лiтература
1. Анал^ичний огляд ринку спшьного ^есту-вання у 2005 рощ // Украшська асоцiацiя iнвестицiй-ного бiзнесу — Режим доступу : www.uaib.com.ua 2. Анал^ичний огляд ринку спшьного iнвестування у 2006 рощ // Украшська асощащя швестицшного бiзнесу — Режим доступу : www.uaib.com.ua 3. Ана-л^ичний огляд ринку спшьного iнвестування у 2007 рощ // Украшська асощащя iнвестицiйного 6!зшсу — Режим доступу : www.uaib.com.ua 4. Закон Украши «Про шстигути спшьного iнвестування (пайовi та кор-поративнi iнвестицiйнi фонди)» вщ 15.03.2001 року №2299-III. — Режим доступу : www.rada.gov.ua
5. Показники д!яльносп банивсько1' системи Украь ни // Нацiональний Банк Украши. — Режим доступу : www. bankgov^ 6. Циганова Н. В. Потенщал розвитку впчизняного ринку спшьного швестування / Н. В. Циганова, А. С. Шпанко // Фшанси Украши. — 2007. — №8. — С. 100 — 108. 7. Ватаманюк З. Г. Розвиток шституцшного швестування в Укра1'ш / З. Г. Ватаманюк, Т. М. Кушшр // Фшанси Украши. — 2007. — № 3. — С. 124 —131. 8. Герасимова С. В. Роль фшансових посереднишв в оргашзацл iнвестиц-шно1° даяльносп акцiонерних товариств / С. В. Герасимова // Фшанси Украши. — 2007. — № 4. — С. 103 — 111.
Шевчук О.В., Мокеев О.В. Сучасш аспекти розвитку ринку спшьного швестування Украши
У статп до^джуеться динамша й перспективи розвитку ринку спшьного iнвестування. Розкрито особливосп функцiонування фiнансових шститупв спшьного iнвестування в сучасних ринкових умовах, визначен критери вибору найбшьш випдного для шве-стування фiнансового шституту
Ключовi слова: iнвестицiï, шститути спшьного iнвестування, фондовий ринок.
Шевчук А. В., Моисеев А. В. Современные аспекты развития рынка совместного инвестирования в Украине
В статье исследуется динамика и перспективы развития рынка совместного инвестирования Украины. Раскрыты особенности функционирования финансовых институтов совместного инвестирования в современных рыночных условиях, определены критерии выбора выгодного для инвестирования финансового института.
Ключевые слова: инвестиции, институты совместного инвестирования, фондовый рынок.
Shevchuk A.V., Moiseev A.V. The Modern Aspects of Development of the Market of Joint Investment in Ukraine
In the article the dynamics and prospects of development of the market of joint investment in Ukraine have been investigated. The peculiarities of functioning of the financial institutions of joint investment in modern market conditions have been covered, the criteria of selection of the investment-profitable financial institution have been determined.
Key words: investment, institutions of joint investment, stock market.
